ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД...УДК 001(477)«19/20» ББК...

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди»

Рада молодих учених університету

Матеріали

ХХХVІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції

«ВІТЧИЗНЯНА НАУКА НА ЗЛАМІ ЕПОХ:

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ»

17 листопада 2017 року

Збірник наукових праць

Переяслав-Хмельницький ‒ 2017

УДК 001(477)«19/20»

ББК 72(4Укр)63

В 54

Матеріали ХХХVІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції

«Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку»: Зб. наук.

праць. ‒ Переяслав-Хмельницький, 2017. ‒ Вип. 37. ‒ 439 с.

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР:

Коцур В.П. ‒ доктор історичних наук, професор, академік НАПН України

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Базалук О.О. ‒ доктор філософських наук, професор

Доброскок І.І. ‒ доктор педагогічних наук, професор

Воловик Л.М. ‒ кандидат географічних наук, доцент

Євтушенко Н.М. ‒ кандидат економічних наук, доцент

Руденко О.В. ‒ кандидат психологічних наук, доцент

Скляренко О.Б. ‒ кандидат філологічних наук, доцент

Солопко І.О. ‒ кандидат фізико-математичних наук, доцент

Кикоть С.М. ‒ кандидат історичних наук (відповідальний секретар)

Збірник матеріалів конференції вміщує результати наукових досліджень

наукових співробітників, викладачів вищих навчальних закладів, докторантів,

аспірантів, студентів з актуальних проблем гуманітарних, природничих і

технічних наук.

Відповідальність за грамотність, автентичність цитат, достовірність

фактів і посилань несуть автори публікацій.

©Автори статей

©Рада молодих учених університету

©ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький

державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди

Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку

3

БІОЛОГІЧНІ НАУКИ

УДК 575.113.1

Лілія Зуб

(Тернопіль)

ВПЛИВ ПАЛІННЯ НА ГЕНЕТИЧНЕ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

У даній статті розглянуто різні точки зору щодо ролі паління на здоров’я організму

людини, а також зазначено негативний вплив цієї згубної звички чоловіків та жінок на

спадкові ознаки батьків та їх нащадків.

Ключові слова: паління, ДНК, генетика, метилювання ДНК, мутагени.

The article deals with different points of view about health effects of smoking on human body,

as well as the negative effect of this disastrous habit of men and women on the hereditary features

of parents and their descendants.

Key words: smoking, DNA, genetics, DNA methylation, mutagens.

Вся спадкова інформація, яка передається від батьків дітям і яка здійснює виконання

генетичної програми, що рухає за своїми законами всі процеси розвитку і функціонування

живого організму, знаходиться в молекулах ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота). Кожна

молекула ДНК розташовується в ядрі клітини і є структурною одиницею хромосом. У той же

час сама молекула ДНК складається з декількох десятків тисяч генів, а кожен ген є окремою

складовою частиною спадкового апарату, оскільки несе в собі спадкову інформацію про

будь-яку конкретну індивідуальну ознаку. За програмою, закладеною в цих чудо-молекулах,

відбувається формування нашого організму – його ріст і розвиток, як фізичний, так і

психічний (усвідомлений і неусвідомлений). Ця програма забезпечує рух усіх життєвих

процесів як всередині численних видів клітин в нашому організмі, так і організму в цілому.

Вона наділяє нас індивідуальними особливостями, що дісталися нам у спадок від наших

батьків.

Паління впливає на процес метилювання – зміни молекули ДНК, що може придушити

активність генів або вплинути на їхні функції [1, с. 14]. Подібні збої можуть привести до

розвитку раку, серцевих захворювань й інших серйозних проблем. Наслідки паління можуть

залишатися в організмі протягом 30 років, підкреслюють дослідники.

Давно відомо, що ДНК піддається хімічним модифікаціям, які не змінюють

послідовність генетичної інформації, але все ж впливають на активність генів. Спеціальні

ферменти залишають метильні мітки на деяких азотистих основах - генетичних буквах, що

входять до складу ДНК, після чого у тих генів, які отримали метильні мітки, змінюється

активність. Такий спосіб регуляції генетичної активності називається епігенетичним; і

епігенетичні мітки часто виникають у відповідь на якісь фактори зовнішнього середовища –

наприклад, у відповідь на деякі особливості способу життя і шкідливі звички [2, с. 18].

Кілька десятків дослідників Великобританії, очолювані Стефані Лондон (Stephanie

London) з Національного інституту охорони здоров'я і навколишнього середовища,

розповідають в Circulation: Cardiovascular Genetics, як куріння позначається на

епігенетичному стані ДНК людини. Стефані Лондон і її колеги взяли 16 робіт, в яких були

зібрані результати епігенетичних досліджень приблизно 16 000 чоловік (деякі з яких курили,

інші ж кинули якийсь час назад, треті – не курили ніколи). Завдання було в тому, щоб

порівняти у всіх трьох груп точки метилювання ДНК. Виявилося, що куріння змінює

епігенетичний стан більш ніж 7 000 генів ‒ тобто близько третини всіх генів, що є в нашому

геномі. Якщо людина кидає курити, то велика частина таких змін сходить нанівець протягом


4

п'яти років, тобто в сенсі епігенетичних модифікацій гени повертаються до “початкового”

виду. Однак є такі ділянки в ДНК, які навіть після того, як людина кинула палити,

залишаються з “нікотиновими мітками”, і такі довгограючі мітки можуть сидіти на своєму

місці до тридцяти років [4].

Міжнародні дослідження показали, що в світі близько мільярда людей страждають

безпліддям. В Україні кількість безплідних пар становить 17%, у Росії – 20%, в Білорусі –

15%. Згідно з дослідженнями ВООЗ, критичним для демографії країни показником є 15%.

Одним з факторів, що знижують можливість зачаття, є шкідливі звички – куріння і вживання

алкоголю.

Щорічне збільшення (на 250 тис.) кількості людей, які страждають на безпліддя,

викликає занепокоєння і змушує вчених усього світу включитися в вивчення проблеми. В

результаті була встановлена достовірна кореляція між фертильністю сперми і впливом на

організм алкоголю й куріння. Наукові дослідження показали, що в 40-60% випадків

причиною безпліддя у сімейних пар є порушення сперматогенезу у чоловіків.

В результаті півстолітнього дослідження, проведеного Всесвітньою організацією

охорони здоров’я, виявлено, що середньостатистична концентрація сперматозоїдів в 1 мл

сперми у чоловіків у всьому світі скоротилася на 50%. У спермограмі виявлені різні

порушення, в тому числі висока концентрація в спермі токсичних речовин. Патогенний

вплив на стан сперми надають пари аміаку, окис вуглецю, миш’як і інші речовини, які вдихає

курець чоловік. При надходженні в організм токсичних речовин доведено вплив їх на якість

сперми, пошкодження сперматогенезу і зниження гермінативної функції сім’яників.

Алкоголь і куріння викликають: деструктивні зміни в стані і структурі сперматогенного

епітелію; відторгнення сперматогоній; сперматозоїди піддаються мутаціям і некрозу;

збільшується кількість сперматозоїдів без ядра або з порушеним хроматином; сперма містить

малу кількість сперматозоїдів або вони повністю відсутні.

Куріння негативно впливає і на життєздатність плоду. Запліднення морфологічно

зміненими сперматозоїдами викликає мутації ембріона і його відторгнення. Якщо курити

тривалий час, то вплив токсинів наростає, оскільки куріння сприяє акумуляції метаболітів.

Повністю вийти з організму токсини можуть тільки після повного припинення впливу

тютюну. Куріння впливає на внутрішньоутробний розвиток репродуктивних органів

ембріона, особливо жіночої статі. Також куріння підвищує ризик виникнення генетичних

захворювань у плода, впливає на рівень смертності новонароджених.

Куріння впливає не тільки як хімічний токсин на спермограму. Якщо чоловік викурює

2 пачки сигарет на добу, то на спермограму впливають радіоактивні ізотопи, які виділяються

при курінні. При цьому безпечна доза радіації перевищується в два рази. А радіоактивні

речовини, навіть у дуже малій кількості, мають надзвичайну мутагенність.

Систематичне паління, початок якого припадає на вік 13-14 років, сильніше впливає на

спермограму, ніж куріння у віці 22-25 років. Виходити з організму продукти метаболізму

починають тільки через тиждень після відмови від сигарет, а зміни в спермограмі

продовжують триматися ще протягом 0,5-1 року.

Але у сучасній науці існують й інші дослідження з протилежними результатами. Так,

вчені університету Манчестера (Великобританія) та університету Альберти (Канада) провели

дослідження про вплив шкідливих звичок на фертильне здоров’я чоловіків. Про це йдеться у

звіті вчених, опублікованому в журналі Human Reproduction. Якщо чоловік курить, вживає

алкоголь та має надлишкову вагу, це не заважає його сперматозоїдам залишатись такими ж

рухливими, як і при здоровому способі життя. Один з дослідників, доктор Ендрю Пові,

вважає, що зв’язку між способом життя та рухливістю та зниженням рухливості

сперматозоїдів немає, як це вважалось раніше. Водночас вчені, які проводили дослідження,

зазначають, що чоловіки зі шкідливими звичками можуть зачати дитину, проте експеримент

не говорить нічого про здоров’я майбутніх нащадків. "Ці результати стосуються тільки

рухомості сперматозоїдів, що необхідно для вдалого запліднення яйцеклітини. Але ми не

http://ipress.ua/go/aHR0cDovL2h1bXJlcC5veGZvcmRqb3VybmFscy5vcmcv


5

можемо нічого сказати про стан ДНК у цих сперматозоїдах, і, отже, про здоров’я та можливі

генетичні відхилення у майбутніх дітей", ‒ говорять вчені [3].

Існує безліч хімічних елементів і їх з'єднань, які, потрапляючи в організм людини, здатні

впливати на молекулу ДНК і на її структурні одиниці (гени) ‒ носії спадкової інформації.

Такі речовини називаються мутагенами. Будь-які патологічні зміни в генах називають

мутаціями. Нікотин є сильним мутагеном.

У тютюновому димі в незначній кількості, але містяться радіоактивні компоненти такі,

як полоній-210, свинець-210, а також радій-226, торій-228 і калій-40. Мабуть, немає

сильніших мутагенів, ніж радіоактивні речовини. Міститься, також, кілька важких металів, в

т. ч. свинець і кадмій ‒ найсильніший мутаген і канцероген. Вільні радикали тютюнового

диму пошкоджують клітини організму, кожна пошкоджена клітина сама стає вільним

радикалом ‒ відбувається ланцюгова реакція поступового руйнування організму на

клітинному рівні. У тютюновому димі багато й інших мутагенів. Всі вони в сукупності

становлять величезну загрозу людському генофонду. Слід відзначити такий найсильніший

мутаген, як бензопірен, що міститься в смолі тютюнового диму. Бензопірен утворює міцні

молекулярні комплекси з ДНК. Далі молекула бензопірену здатна розшивати подвійну

альфа-спіраль ДНК і нитки цієї спіралі, зрештою, розкручуються і роз'єднуються. Потім

нитки цієї альфа-спіралі скручуються в уже інші подвійні спіралі. Така зміна молекули ДНК

призводить до серйозних генетичних ушкоджень (мутацій) і наносить, таким чином,

величезний негативний вплив на здоров'я курця. Пошкоджений генофонд передається у

спадок майбутнім дітям тих батьків, що палять. Навіть незначні зміни молекули ДНК можуть

привести до абсолютно непередбачуваним патологій у дитини.

Отже, паління завдає істотної шкоди структурі ДНК людини. Більш того, деякі

порушення залишаються навіть після того, як людина кидає палити. Дослідники встановили,

що деякі наслідки залишаються навіть через п'ять років після відмови від куріння, а деякі не

можуть пройти зовсім.

Куріння впливає на демографічні показники, тривалість життя, стан здоров’я. Існує

зворотна динаміка поширення куріння серед населення і його приросту. Багато розвинених

країн світу вводять програми, спрямовані на зниження куріння і вживання спиртних напоїв,

щоб привести здоров’я і приріст населення до норми.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Атаман О.В. Патофізіологія. Т. 1. Загальна патологія.: Додатки. – К.: Нова Книга, 2006. – 592 с.

2. Онкологія / За ред Б.Т. Білинського, Ю.М. Стернюка, Я.В. Шпарика. – Львів: Медицина світу, 1998. – 272 с.

3. Куріння та алкоголь не заважають чоловікам зачати дитину [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ipress.ua/news/kurinnya_ta_alkogol_ne_zavazhayut_cholovikam_zachaty_

dytynu_2899.html

4. Стасевич К. Курение меняет ДНК [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.nkj.ru/news/29613/

https://dt.ua/tags/%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8Fhttp://ipress.ua/news/kurinnya_ta_alkogol_ne_zavazhayut_cholovikam_https://www.nkj.ru/news/29613/


6

УДК 581.48:582.632.2(477.64)

Ольга Пюрко, Людмила Вельчева,

Владислав Пюрко, Наталя Туровцева

(Мелітополь)

МОРФО-МЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІНЛИВОСТІ ЛИСТКІВ БЕРІЗ

В УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

У статті розкрита морфо-гістологічна характеристика мінливості листків Betula

pendula L. в умовах техногенного забруднення Запорізької області. З’ясування комплексу

морфологічних параметрів листків довело, що збільшується спряженість морфологічних

параметрів листкових пластин беріз в градієнті екстремальних умов середовища на 6-8%, а

також показано, що морфометричні показники листкових пластин беріз схильні до впливу

техногенного забруднення на 10-14%.

Ключові слова: Betula pendula L., Запорізька область, техногенне забруднення

середовища, морфо-метрична характеристика листків.

The article reveals the morpho-histological characteristic of Betula pendula L. leaf variability

in conditions of technogenic contamination of the Zaporizhzhya region. The elucidation of the

complex of morphological parameters of leaves has shown that the morphological parameters of

leaf blade plates increase in the gradient of extreme environmental conditions by 6-8%, and also it

is shown that the morphometric indices of birch leaf blades are subject to the influence of

technogenic contamination by 10-14%.

Key words: Betula pendula L., Zaporozhye region, technogenic pollution of the environment,

morphometric characteristics of leaves.

В умовах всезростаючого антропогенного впливу на навколишнє середовище

відбуваються значні порушення природних біогеоценозів. Особливо гостро ця проблема

стосується екосистем Запорізької області. Практичний інтерес до рослинних угруповань зон

слабкого і помірного забруднення обумовлений масштабом їх поширення й можливістю

відновлення. Як теоретична основа розуміння змін, що відбуваються, особливу важливість

представляє вивчення адаптивних реакцій рослин. Серед всіх біоіндикаторів рослини

найбільш зручні, тому що вони ‒ основні продуценти, знаходяться на межі двох середовищ ‒

ґрунту й повітря, ведуть прикріплений спосіб життя, доступні й зручні в зборі матеріалу. Для

біоіндикаторної характеристики великих територій краще використовувати деревні рослини,

бо трав’янисті рослини більшою мірою відображають мікробіотопні умови [1-7]. Однією з

найважливіших лісоутворюючих порід у Запорізькій області є Betula pendula L.. Значну

екологічну пластичність цієї породи відзначав ще В.М.Сукачов (1938) і пристосовуючись до

екстремальних умов існування, вона є зручним об’єктом для біоіндикації та виявлення

адаптаційних механізмів. В якості об’єкта дослідження нами використовувалася береза

повисла (Betula pendula L.). Цей вид досить давно і успішно використовується як вид-

біоіндикатор якості середовища [1-7]; масовий і поширений; входить до складу

різноманітних біотопів (eкосистем).

Метою даної роботи є вивчення морфо-гістологічної характеристики мінливості листків

беріз в умовах техногенного забруднення Запорізької області.

Результати дослідження. Результати дисперсійного аналізу (табл. 1) показали

достовірні зміни (всі значення Р


7

забруднення. Варто окремо розглянути параметри, які не піддавалися дисперсійному аналізу.

До таких параметрами, які характеризують зокрема ксероморфність, відноситься густота

галуження (рис. 1). Як видно, в даному випадку ця величина коливається досить сильно, але

характер цих змін неоднозначний, так як в зоні повного руйнування екосистем густота

галуження фактично не відрізняється (довірчі інтервали практично збігаються) від такої в

фонових умовах, незважаючи на неодноразово описувані відмінності в умовах ґрунтового

живлення, і гідрологічного режиму [5]. Таким чином, в даному випадку цей показник не є

діагностичним, і судити по ньому про характер водного живлення потрібно з великою

обережністю.

Таблиця 1.

Зміни параметрів листкової пластинки в зоні техногенного впливу

Параметр Характер змін Рфакт F Крит Ступінь

впливу товщина листку + 19,76 2,12 21% довжина черешку + 10,41 2,12 12%

довжина листку * 7,80 2,12 10% ширина * 5,93 2,12 7%

площа листкової пластини * 51,09 2,10 3%

маса листка + 2,18 2,15 7%

* Характер змін складний, і відображає нелінійний відгук на градієнтні екстремальні умови.

Рис. 1. Мінливість густоти галуження в градієнті екстремальних факторів.

Інші морфологічні параметри, що характеризують стан листків ‒ питомий об’єм і питома

поверхня (рис. 2, рис. 3), також зазнають коливання, але характер цих перебудов на умови

середовища носить нелінійний характер. Однак, можна відзначити деяке зменшення питомої

поверхні. Подібне явище зазначалося як реакція на сильне забруднення, що цілком

узгоджується з результатами даної роботи.

мм

/см

2

відстань від джерела забруднення, км


8

Рис. 2. Мінливість питомого об’єму листків в градієнті екстремальних умов

Мінливість такого показника, як співвідношення ширини і довжини характеризує

активність лінійного росту, також має складний характер (рис. 4), хоча в цілому в зонах

сильного забруднення і повного руйнування екосистем листок стає більш округлим, а

точніше ромбоподібним.

Рис. 3. Мінливість питомої поверхні листків в градієнті екстремальних умов

см2/с

м3


см2/г



9

Рис. 4. Мінливість співвідношення ширини і довжини листків

в градієнті екстремальних умов

Одним з найбільш активно досліджуваних діагностичних показників у морфології

рослин на даний момент є коефіцієнт асиметрії або флуктуатична асиметрія. Отримані

результати (рис. 5) показують збільшення асиметричності листкових пластин в стресових

умовах, однак на пробній площі в безпосередній близькості від комбінату асиметрія

зменшується, що відображає відносну сприятливість в цьому рослинному угрупованні,

забезпечене тим, що основна маса забруднюючих речовин випадає на деякому віддаленні.

Великі інтервали для середніх значень коефіцієнта асиметрії на пробних площах в 11, 7 і

5 км від комбінату при однакових вибірках говорять про більше варіювання цього показнику

в стресових умовах.

Рис. 5. Мінливість флуктуатучої асиметрії в градієнті екстремальних умов

Висновки. З’ясування комплексу морфологічних параметрів листків довело, що

збільшується спряженість морфологічних параметрів листкових пластин беріз в градієнті

екстремальних умов середовища на 6-8%, а також показано, що морфометричні показники

листкових пластин беріз схильні до впливу техногенного забруднення на 10-14%. Основним

є висновок про значну зміну форми листкової пластинки в залежності від факторів

зовнішнього середовища. При цьому, можливо внаслідок гібридного походження беріз,

зміни морфологічних параметрів їх листків часто носять нелінійний, складний характер.

см2/г




10


1. Ветчинникова Л.В. Морфофизиологические и биохимические особенности различных видов и разновидностей березы семенного и вегетативного происхождения в условиях

восточной фенноскандии / Ветчинникова Л.В. / Aвтореф. дис. ...канд. биол. наук. ‒ СПБ.,

2003. ‒ 45 с.

2. Косулина Л.Г. Физиология устойчивости растений к неблагоприятным факторам среды / Косулина Л.Г., Луценко Э.К., Аксенова В.А. – Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского

ун-ту, 2007. – 236 с.

3. Ольхович О.П., Мусієнко М.М. Фітоіндикація та фітомоніторинг. ‒ К.: Фітосоціоцентр, 2005. ‒ 64 с.

4. Проженина Н.А. Морфофизиологическая диагностика состояния хвойных в условиях аэротехногенного загрязнения / Проженина Н.А. / Aвтореф. дис. ...канд. биол. наук. ‒ СПб.,

2001. ‒ 21 с.

5. Пюрко О.Є. Екологічна диференціація рослин в залежності від реалізації їх адаптивних потенціалів / О.Є. Пюрко, М.М. Мусієнко, М.Є. Христова, Є.О. Казаков /

Науковий вісник Уманського державного педагогічного університетк. – Серія «Біологія». –

К.: Науковий світ, 2000. – С. 87 – 92.

6. Bertaudiere Valerie, Montes Nicolas, Badri Wadi, Gauqelin Thierry. La structure multicaule genevrier thurifere: Avantage adaptif a un environnement severe? // C.r.Acad.sci. ‒ Ser.3. ‒ 2001. ‒

324. ‒ №7. ‒ C.627-634.

7. Crawley М. Plant Ecology. ‒ Berlin.: Blacwell Science, 2000. ‒ 717 p.

УДК 37.015.311:613

Андрій Шмаркатюк

(Переяслав-Хмельницький)

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ

У статті висвітлюється питання формування в учнів стійкої мотивації до здорового

способу життя як невід’ємного складника здоров’язберігаючої компетентності. Розкрито

ключові положення здоров’язбережувальної компетентності, які лежать в основі здорового

способу життя.

Ключові слова: здоров’язбережувальна компетентність, здоровий спосіб життя, учні.

The article discusses the issue of formation of students ' sustained motivation for a healthy

lifestyle as an integral component of health asberg competence. Disclosed key provisions of the

health espiriualidad competence, which lay the foundations of a healthy lifestyle.

Key words: health sberegatelny competence, healthy lifestyle, students.

Серед головних завдань сучасної школи слід вважати виховання компетентної

особистості, яка не лише володіє знаннями, а й уміє застосовувати їх у житті, діяти адекватно

у відповідних ситуаціях, адаптуватися до складних соціальних умов, долати життєві

труднощі, підтримувати своє здоров’я на належному рівні, вміти протистояти негативним

впливам. Особливої актуальності означена проблема набуває в умовах модернізації системи

освіти в Україні, зорієнтованої на входження у європейський освітній простір. Концепція

нової української школи спрямована на формування компетентностей, необхідних для

успішної самореалізації особистості в суспільстві. Формування здоров’язбережувальної

компетентності є важливою складовою професійної компетентності сучасного вчителя,

фундаментом подальшої оздоровчої діяльності майбутніх фахівців.


11

На думку Т.Є. Бойченко, здоров’язбережувальна компетентність учнів є однією з

ключових для української системи шкільної освіти. Вона включає здатність (готовність)

мобілізувати систему знань, умінь розумових і особистісних якостей, необхідних для

формування у школярів мотивації до здоров’язбереження, а також уміння передбачати,

попереджати, або компенсувати втрату здоров’я як засобу задоволення базових потреб

людини [1, с. 6-7].

Дослідник Ю.Д. Бойчук відзначає, що в професійній діяльності педагога важлива роль

належить здоров’язбережувальній компетентності, котра вимагає від вчителя володіння

відповідними теоретичними знаннями та навичками практичної діяльності [2, с. 180].

Формування здоров’язбережувальної компетентності в педагогів, як відзначають

дослідники Н.І. Коцур і Л.П. Товкун, повинно передбачати наявність теоретичних знань і

практичних умінь щодо збереження і зміцнення індивідуального фізичного, психічного,

соціального і духовного здоров’я та вміння їх застосовувати в практичній діяльності в

освітніх закладах як на уроках, так і в позаурочній діяльності. Вона повинна включати:

життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю (рухова активність, раціональне

харчування, біоритмологічна організація праці та відпочинку); навички, котрі сприяють

соціальному здоров’ю (ефективне спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, поведінка

в умовах тиску, погроз, дискримінації, спільна діяльність і співробітництво); навички, що

сприяють духовному та психічному здоров’ю (самоусвідомлення та самооцінка, аналіз

проблем і прийняття рішень, визначення життєвих цілей і програм, самоконтроль, мотивація

успіху та тренування волі) [6, с. 446].

Формування спрямованості мислення на збереження й зміцнення здоров’я – невід’ємний

компонент здоров’язберігаючої компетентності учнів. Для розв’язання цього завдання

необхідно сформувати в учнів стійку мотивацію до здорового способу життя, здійснити

комплекс здоров’язбережувальних заходів, спрямованих на усвідомлення ними цінності

свого здоров’я.

Як показав аналіз досвіду формування здорового способу життя та культури здоров’я

школярів вирішити всі питання в умовах стандартизації освітнього процесу тільки в рамках

уроку нереально. В зв’язку з цим, як вважають дослідники Т.С. Бойченко [1], О. Ващенко [3],

В.П. Горащук [4], О.І. Калюжна [5], С.О. Свириденко [7], зростає значущість позакласної

діяльності, основним призначенням якої стає не передача предметних знань, а формування

оздоровчих компетентностей у підлітків, пов’язаних із розвитком їх уявлень, розширенням

кругозору, корекцією цільових установок особистості, створення ситуацій, в яких набуття

знань і вмінь можуть бути застосовані на практиці.

Особливості процесу формування культури здорового способу життя криються як в

особливостях підліткового віку та його потенціалах, так й у позакласній роботі, її

педагогічних можливостях.

Для того, щоб школяр діяв відповідально, він повинен:

• знати свої обов’язки, шляхи і засоби оптимального варіанту їх реалізації з

урахуванням соціальних наслідків, до яких вони можуть привести, тобто він повинен мати

ціннісні орієнтації;

• на основі цього знання учень повинен володіти здатністю ставити реальні цілі та

доводити їх до кінця;

• необхідні знання і готовність діяти відповідно до цих знань повинні бути практично

реалізовані. Розуміння того, що здоров’я є «цінність», і що над ним треба працювати

(займатися спортом, вести здоровий спосіб життя) для підлітка дуже важливо.

Слід зазначити, що питання здорового способу життя частково вивчаються школярами в

загальноосвітній школі. Досвід проведеної роботи показує, що такого об’єму і смислового

рівня інформації відносно відзначених питань для учнів недостатньо.

Проблема формування здорового способу життя серед учнів залишається актуальною і

вимагає негайного розв’язання засобами освіти; по-друге, для вирішення цієї проблеми


12

необхідно привертати якомога більше фахівців і часу навчально-виховного процесу; по-

третє, ця проблема повинна цікавити і турбувати не тільки фахівців і викладачів, але й самих

учнів передусім. Виходячи з цього, доцільно формувати здоровий спосіб життя учнів через

реалізацію педагогічної стратегії, яка буде орієнтована на здоровий спосіб життя.

У цьому контексті підліткам потрібно відповісти на такі питання: чи має учень знання

про здоровий спосіб життя; чи існують можливості отримати ці знання; чи знає він, де

отримати необхідні або додаткові знання; чи доступні ці джерела для кожного; чи достатній

рівень його підготовки, щоб скористатися знаннями; порівняння свого життя з принципами

здорового способу життя; самооцінка необхідності змін у своєму житті та усвідомлення цієї

необхідності; оцінка наявності об’єктивних (що не залежать від учня) можливостей для

здорового способу життя; оцінка наявних суб’єктивних можливостей для здорового способу

життя; оцінка можливості змінити суб’єктивні можливості, які заважають цим змінам; чи

прагне сам учень до цих змін, які умови необхідні, щоб змінитись.

У контексті мови про здоровий спосіб життя підлітків потрібно пригадати і про вплив

шкідливих звичок на здоров’я. Серед найпоширеніших шкідливих звичок потрібно

відзначити: паління, вживання алкоголю, наркотиків, інших психотропних і хімічних

речовин. Для школярів ця проблема особливо актуальна, оскільки у віці 14-17 років підліток

переживає період, коли він щосили прагне стати дорослим. І, на жаль, частіше за всього це

прагнення виявляється через шкідливі звички або безладне заняття сексом.

Отже, розглядаючи проблему здорового способу життя, звичайно, ми не можемо обійти

питання, відносно можливостей його реалізації школярами в існуючих умовах. Але

складність вивчення полягає в тому, що питання можливості (неможливості) вести здоровий

спосіб життя звичайно суб’єктивне, тому що воно перш за все детерміновано ступенем

усвідомлення людиною важливості дій у цьому напрямі. Навіть за відсутності деяких

об’єктивних умов (комфортне житло, належне харчування, достатній прибуток) особистість

із високим рівнем свідомості відносно здорового способу життя прагне діяти ради власного

здоров’я. І навпаки, за достатньо об’єктивних умов недолік особистих стимулів робить

неможливим прагнення бути здоровим. Тому проблематично пропонувати такі індикатори

для опитування, які б об’єктивно висвітлювали реальні можливості (неможливості) реалізації

здорового способу життя – ці можливості переважно залежать від самої людини. З іншого

боку, існує певний мінімум об’єктивних умов життя, який обумовлює можливості реалізації

здорового способу життя. Це індикатор добробуту сім’ї, який опосередковано характеризує

потенційну можливість реалізації здорового способу життя, індикатор звертання

найближчого оточення до цінностей здоров’я також певний показник такої можливості,

оскільки складно вести здоровий спосіб життя при негативному ставленні друзів та

знайомих. Певні уявлення відносно цієї можливості дають індикатори ступеня

перманентного стресу і захворюваності – хвора або постійно психічно напружена людина

обмежена в реалізації здорових дій.

Під час формування здоров’язбережувальної компетентності в школярів вчитель

повинен орієнтуватися на такі принципи як гуманізм; природовідповідність;

культуровідповідність; цілісність і єдність; включення особистості у значущу діяльність;

безперервність; достатність.

Здоров’язбережувальна компетентність учнів повинна спрямовуватися на усвідомлення

таких ключових положень, які лежать в основі здорового способу життя:

1. Активним носієм здорового способу життя є конкретна людина як суб’єкт і об’єкт

своєї життєдіяльності і соціального статусу.

2. У реалізації здорового способу життя людина виступає в єдності своїх біологічного та

соціального начал.

3. В основі формування здорового способу життя лежить особистісно–мотиваційна

установка людини на втілення своїх соціальних, фізичних, інтелектуальних і психічних

можливостей і здібностей.


13

4. Здоровий спосіб життя є найбільш ефективним засобом і методом забезпечення

здоров’я, первинної профілактики хвороб і задоволення життєво важливої потреби в

здоров’ї.

Таким чином, програма та організація здорового способу життя для учнів повинні

визначатися такими основними посиланнями: індивідуально-типологічними спадковими

чинниками; об’єктивними соціальними умовами та суспільно-економічними чинниками;

конкретними умовами життєдіяльності, в яких здійснюється сімейно-побутова та професійна

діяльність; особистісно-мотиваційними чинниками, які визначаються світоглядом і

культурою учня, ступенем його орієнтації на здоров’я та здоровий спосіб життя.

Структура здорового способу життя повинна бути принциповою єдністю всіх сторін

матеріально-побутового, природного, соціокультурного і духовного буття людини, які

реалізовуються через структурний, енергетичний та інформаційний канали.

Отже, формування ціннісної мотивації особистості до здорового способу життя,

виховання здорової людини – процес досить складний і суперечливий. На нього впливають

умови розвитку держави, громадська думка, тобто найчастіше ті чинники, що не залежать від

школи. Орієнтація і стан сімейного виховання не завжди допомагають нам у цій роботі.

Збільшення кількості проблемних родин, зайнятість батьків, звідси – несумлінне виконання

виховних функцій. До того ж, за результатами соціологічних досліджень, багато дітей саме в

родині здобувають перший негативний життєвий досвід. Тому слід не один рік працювати

над тим, щоб кожна дитина усвідомила той факт, що стан здоров’я і творчих можливостей

людини майже на 70 % залежить від неї самої, від рівня і стилю її життя, від її власної

культури здоров’я і тільки на 30 % – від чинників зовнішнього середовища, а також те, що

здоров’я є основною життєвою цінністю людини.


1. Бойченко Т.Є. Здоров’язберігаюча компетентність як ключова освіти України // Основи здоров’я і фізичної культури. 2008. № 11-12. С. 6-7.

2. Бойчук Ю.Д. Сутність здоров’язбережувальної компетентності в контексті валеологічної парадигми // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Зб. наук. праць. Харків:

УІПА, 2015. Вип. 48/49. С. 180-186.

3. Ващенко О. Здоровий спосіб життя – важливий чинник виховання особистості: теоретико-методологічний аспект // Освіта вчителя. 2007. № 5. С. 15-18.

4. Горащук В.П. Теоретичні і методологічні засади формування культури здоров’я школярів: дис... доктора пед. наук: 13.00.01. Xарків, 2004. 324 с.

5. Калюжна О.І. Формування навичок здорового способу життя підлітків у позашкільному навчальному закладі: автореф. дис. на здоб. науков. ступеня канд. пед. наук:

спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання». Київ, 2010. 18 с.

6. Коцур Н.І., Товкун Л.П. Формування здоров’язбережувальної компетентності в майбутніх педагогів в процесі професійної підготовки // Загальна теорія здоров’я та

здоров’язбереження: колективна монографія / за заг. ред. проф. Ю.О. Бойчука. Харків: Вид.

Рожко С.Г., 2017. С. 446-453.

7. Свириденко С.О. Формування здорового способу життя молодших школярів у позакласній виховній роботі: дис.. канд. пед. наук: 13.00.01. Kиїв, 1998. 216 с.

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент Кебкало Т.Г.


14

ГЕОГРАФІЯ І ГЕОЛОГІЯ Євгенія Дьякова

(Київ)

СПІВРОБІТНИЦТВО РЕГІОНІВ УКРАЇНИ З КИТАЙСЬКОЮ НАРОДНОЮ

РЕСПУБЛІКОЮ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ. ГЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ

Проаналізовано стан торгівлі товарами та послугами між Україною та КНР за 2016 рік. Досліджено динаміку торгівлі товарами та послугами між регіонами України та КНР. На основі статистичних даних визначені регіони які мають найбільші торговельні зв’язки з КНР.

Ключові слова: торгівля, товари, послуги,Україна, Китай.

Analyzed the state of trade in goods and services between Ukraine and China for 2016 year. The dynamics of trade in goods and services between the regions of Ukraine and the People's Republic of China is researched. On the basis of statistics, the regions with the largest trade ties with China are identified the People's Republic of China.

Key words: trade, goods, services, Ukraine, China

Світові тенденції розвитку економіки які знаходять своє відображення у активній глобалізації зокрема, встановлення різноманітних міждержавних зв’язків, а також в інтеграції національних економік у світове господарство вимагають від будь-якої країни здійснення низки заходів із вдосконалення зовнішньоекономічного співробітництва з країнами – партнерами. Сьогодні українсько-китайські відносини використовують широкий спектр різноманітних форм економічних відносин, що охоплюють напрями від торгівлі товарами та послугами до різних форм кооперації, співробітництва у інвестиційні, науково-технічній, аграрній сферах тощо. Однією з основних форм українсько-китайського співробітництва є саме співробітництво у сфері торгівлі.

Розглядаючи стан та динаміку двостороннього торговельного співробітництва необхідно відмітити, що між Україною та Китайською Народною Республікою відповідно до Статті 2 Угоди про торговельно-економічне співробітництво, що підписана та набула чинності у 1992 році, діє режим найбільшого сприяння в усіх галузях торговельно-економічного співробітництва [3]. У червні 2011 року підписано «Спільну декларацію про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР» [4].

За даними Державної служби статистики України, у 2016 р., обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та КНР склали 6 млрд. 674,3 млн. дол. США та збільшились, в порівнянні з 2015 р., на 5,3%, при цьому експорт з України до Китаю склав 1 млрд. 891,0 млн. дол. США та зменшився на 8,8%, імпорт китайських товарів та послуг в Україну склав 4 млрд. 783,3 млн. дол. США та збільшився на 22,7%. Негативне сальдо для України за 2016 р. склало 2 млрд. 796,7 млн. дол. США.[1]

Структура українського експорту до Китайської Народної Республіки, у 2016 р., виглядала наступним чином: перше місце посіли продукти видобувної промисловості (в основному руди), які становили 32,5% від загального обсягу експортних поставок, на другому місці поставки зернових культур – 28,2%, третю позицію посідають поставки олії ‒ 22,2%. [1].

Структура імпортних поставок з КНР до України, у 2016 році, виглядала наступним чином: електричні машин ‒ 23% від загальних імпортних поставок, товари машинобудівної промисловості ‒ 15,5%, полімінеральні матеріали ‒ 6,3%, органічні хімічні сполуки ‒ 4%; взуття ‒ 3,7%, чорні метали ‒ 3,5%. [1].

У структурі українського експорту послуг до Китаю домінували: транспортні послуги 54,3%, ділові послуги 22,8%, послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорій 8,2%. У структурі імпорту послуг з Китаю домінували: послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю 57,7%, транспортні послуги 6,2% [1].


15

Під час двостороннього діалогу, що постійно здійснюється між країнами, представниками держав наголошується на тому, що стан торгівлі між країнами не відповідає своєму можливому потенціалу та потребую здійснення низки заходів спрямованих на збільшення торговельних операцій між країнами [2]. У зв’язку із чим, та з метою визначення оптимальних шляхів вдосконалення торговельного співробітництва між країнами, виникає потреба в детальному аналізі співробітництва регіонів України з КНР.

Відповідно до даних Держстату України, у 2016 році, обсяги торгівлі між областями України та Китайською Народною Республікою є досить нерівномірними. Так, 92% торгівлі із КНР формують 10 областей України. Зокрема, до ТОП 10 регіонів України, за обсягами товарообігу у 2016 р., входять: м. Київ, Дніпропетровська область, Київська область, Одеська область, Харківська область, Закарпатська область, Полтавська область, Львівська область, Вінницька область, Запорізька область. Лише 8% торгівлі припадає на такі області як: Миколаївська, Донецька, Кіровоградська, Сумська, Івано-Франківська, Черкаська, Хмельницька, Чернігівська, Житомирська, Херсонська, Волинська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька.

Місто Київ забезпечує майже половину (48%) торгівлі товарами між Україною та КНР. Обсяги двосторонньої торгівлі у 2016 році зросли, у порівнянні до 2015 р., на 9,1%. Зростання відбулось за рахунок імпорту (28,9%), у порівнянні до 2015 р. Експорт скоротився на 30,7%.

2016 рік відмічається негативним для України сальдо у торгівлі із КНР. Водночас, для деяких областей України характерним є наявність позитивного сальдо двосторонньої торгівлі, зокрема позитивний показник сформований у: Дніпропетровській області, Полтавській області, Вінницькій області, Миколаївській області [1].

Попри негативне сальдо у двосторонній торгівлі у 2016 р., загальні обсяги торгівлі відзначається позитивною динамікою. Так, обсяги торгівля України із КНР зросли, у порівнянні до показників 2015 р., на 5,3%. Зростання обсягів торгівлі було відмічено майже у всіх областях, окрім: Дніпропетровської області (обсяги торгівлі зменшились на 15,3%), що відбулось за рахунок зменшення експорту мінеральної продукції (руди); Полтавської області (-32,5%), відмічено скорочення експорту мінеральної продукції та зернових культур; Запорізької області (-8,8%), зменшення експорту продукції харчової промисловості (олія); Донецької області (-5,4%) скорочення відбулось, в основному, за рахунок зменшення експорту олії; Херсонської області (-2,5%), зменшення експорту харчової продукції; Рівненської (-8,9%) та Чернівецької областей (-5,5%), скорочення експорту виробів з дерева; Луганської області (-1,6%), за рахунок зменшення експорту олії [1].

Для торгівлі послугами між областями України та Китаєм, у 2016 році, було характерним наступне: майже 60% торгівлі припадає на м. Київ; частка інших областей у торгівлі послугами є низькою ‒ лише 23%. Негативне сальдо для України у двосторонній торгівлі послугами у 2016 р. Водночас, позитивний сальдовий показник був характерний для таких областей України як: Запорізька, Харківська, Миколаївська, Донецька, Івано-Франківська, Херсонська, Вінницька, Тернопільська, Чернівецька [1].

Проаналізувавши показники двосторонньої торгівлі між Україною та Китайською Народною Республікою необхідно відмітити, що наразі існує значний дисбаланс у торговельних операціях. Зокрема, для імпорту китайських товарів характерним є рівномірне розподілення товарів у загальній структурі товарних груп, у той час як для українського експорту притаманним є домінування однієї товарної групи, переважно сировинної спрямованості.

Більш ніж за 10 років, торговельні зв’язки областей України, майже не змінились. У 2005 р. до ТОП 10 областей, за обсягами торгівлі із КНР, входять майже ті ж самі регіони, що і в 2016 році. Змінились лише обсяги торгівлі, які вже у 2016 р., у порівнянні до 2005 р., зросли майже у 2,5 рази. Також необхідно зазначити, що м. Київ, протягом більш ніж 10 років, за обсягами товарообігу, посідає незмінну лідируючу позицію.


16


1. Офіційний сайт Державної служби статистики України. «Зовнішня торгівля України товарами та послугами» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Офіційний сайт Міністесртва економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA

3. Угода між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про торговельно-економічне співробітництво [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156_008

4. Віктор Янукович та Ху Цзіньтао підписали спільну декларацію про встановлення і розвиток відносин стратегічного партнерства [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://www.rbc.ua/ukr/news/viktor-yanukovich-i-hu-tszintao-podpisali-sovmestnuyu-deklaratsiyu-

20062011133300

УДК 551.24.055(477)

Лариса Прохорова, Анастасія Кондратенко, Ольга Хохотва

(Мелітополь)

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ

УКРАЇНСЬКОГО КРИСТАЛІЧНОГО ЩИТА

Проблема геології і корисних копалин давніх платформ досить складна і різноманітна.

Підвищена увага до неї останнім часом пояснюється великим значенням пізнання

особливостей геологічного розвитку Землі в ранні періоди її існування, а також значним

мінерально-сировинним потенціалом платформених областей.

Ключові слова: земна кора, щит, плита, металогенія.

The problem of geology and minerals of ancient platforms is quite complex and varied. The

increased attention to it recently is due to the great importance of knowledge of the features of the

geological development of the Earth in the early periods of its existence, as well as significant

mineral-raw potential of platform areas.

Keywords: earth crust, shield, plate, metallogeny.

Український щит простягається більш ніж на 1000 км з північного заходу на південний

схід України, від м. Сарни майже до м. Ростов-на-Дону. Максимальна ширина його до

250 км, площа перевищує 250 тис. км2, що складає майже третину всієї території України.

Він займає центральне положення в структурі південно-західної частини Східно-

Європейської платформи і є стабільною ділянкою земної кори, обмеженої крупними

глибинними розломами піздньопротерозойського і рифейського віку. Щит має зігнуту

форму, обернуту випуклістю на південний захід. З півночі і північного сходу Український

щит обмежений Прип’ятським прогином і Дніпровсько-Донецькою

западиною, на

південному сході – Донецькою складчастою спорудою, на півдні і заході – відповідно

Причорноморською западиною і Волино-Подільською плитою.

В даний час Український щит значно перекритий піщано-глинистими відкладами

фанерозою. Він має складну складчато-блокову будову і складений породами, що є

продуктами метаморфізму і ультраметаморфізму вулканогенних і осадових утворень [2].

У стратиграфічних схемах докембрійських утворень Український щит поділяється на

шість районів: Північно-Західний, Дністровсько-Бузький, Росинсько-Тікичський, Інгуло-

Інгулецький, Середньопридніпровський і Приазовський. На сьогоднішній день виразно

з’ясовані геологічні співвідношення між більшістю стратиграфічних підрозділів, одержані

http://www.ukrstat.gov.ua/http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UAhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156_008https://www.rbc.ua/ukr/news/viktor-yanukovich-i-hu-tszintao-podpisali-sovmestnuyu-deklaratsiyu-20062011133300https://www.rbc.ua/ukr/news/viktor-yanukovich-i-hu-tszintao-podpisali-sovmestnuyu-deklaratsiyu-20062011133300


17

надійні ізотопні дані, що дозволили уточнити основні стратиграфічні рубежі і датувати час

прояву вулканізму, седиментації, метаморфізму, магматизму і гранітизації.

Кристалічний фундамент Українського щита має двох’ярусну складчасто-блокову

структуру, обрамлену з усіх боків системою глибинних розломів. Внутрішня структура щита

своєрідна і неповторювана. Вона складається з шести крупних мегаблоків (Волинського,

Подільського, Білоцерківського, Кіровоградського, Придніпровського і Приазовського)

розділених складно побудованими міжблоковими зонами, генетично пов’язаними з

глибинними розломами. Рівень ерозійного зрізу блоків такий, що в одних структурах на

поверхню виходять архейські утворення, в інших – тільки протерозойські (рис. 1).

Український щит виділяється як металогенічна провінція. У його межах розвинені руди

заліза, титану, нікелю, алюмінію, рідкісних металів, графіту, апатиту, флюориту, пірофіліту

та інших корисних копалин [1].

Вивчення металогенії докембрію зумовлює чималі труднощі, що витікають з

особливостей геологічного розвитку і рудоутворення цього часу. Ці труднощі очевидні при

порівнянні металогенії докембрію і фанерозою. Методи металогенічних досліджень

фанерозою в цілому розроблені і склалися порівняно давно, тоді як для докембрію вони

знаходяться у стадії становлення.

Металогенія архейського догеосинклінального циклу геологічного розвитку визначилася

накопиченням заліза, магнію, нікелю, титану, міді та інших металів, пов’язаних з

вулканічною діяльністю, представленою основною і ультраосновною магмою.

Металогенія нижньопротерозойського геосинклінального циклу геологічного розвитку

визначилася седиментацією, з якою пов’язана концентрація великих мас заліза, магнію,

алюмінію, свинцю та інших металів в теригенних, хемогенних і біогенних осадах.

Рис. 1. Геологічна будова Українського щита


18

Металогенія платформеного періоду розвитку закономірно пов’язана з протерозойською

активізацією, що привела до утворення магматичних інтрузій, несучих рудну мінералізацію

[3].

Металогенія осадового чохла безпосередньо пов’язана з утворенням осадових порід

чохла. Характерні розсипні, осадові і інфільтраційні родовища заліза, марганцю, титану,

цирконію й інших металів. Розміщення цих родовищ часто приурочене до джерел зносу або

депресій в рельєфі кристалічного ложа.

За сучасними матеріалами представляється можливим більш менш упевнено виділити

тільки три епохи металогенії у формуванні Українського щита:

догеосинклінальний архейській (3500-2600 млн. років);

геосинклінальний нижньопротерозойський (2600-1650 млн. років);

платформений верхньопротерозойський (1650-950 млн. років) [2]. Таким чином, не дивлячись на те, що Український щит є однією з найдетальніше

вивчених областей розвитку докембрію на земній кулі, фактичне знання особливостей його

будови на переважаючій частині території ще недостатньо. Зіставлення карт фактичного

матеріалу і геологічних карт з геофізичними доводить, що навіть основні структурні зони

районів, виразно проявлені на геофізичних картах, виявляються в більшості випадків не

вивченими бурінням.


1. Митрохін О.В., Богданова С.В., Шумлянський Л.В. Анортозитові породи Федорівського масиву (Коростенський Плутон, Український щит) // Сучасні проблеми

геологічної науки. – К., 2003. – С. 53-58.

2. Міхницька Т.П. Проблеми біостратиграфії докембрію України // Проблеми стратиграфії фанерозою України. – К., 2004. – С. 45-48.

3. Шабатура О.В. Петрофізичні особливості гранітоїдних комплексів Східного Приазов’я // Сучасні проблеми геологічної нау�

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД...УДК 001(477)«19/20» ББК...

Documents