Тема: Викладач вищого навчального закладу як організатор навчально-

виховного процесу

Специфіка діяльності педагога у вищому навчальному закладі.

Завдання, права та обов'язки викладача. Основні напрямки діяльності вищого

навчального закладу. Психологічна структура педагогічної

діяльності. Педагогічний професіоналізм викладача

вищого навчального закладу.

ПЛАН

Педагогічна діяльність у ВНЗ

діяльність, спрямована на підготовку висококваліфікованого фахівця,

здатного знайти своє місце на ринку праці,

активно включитися у політичну, суспільну, культурну та інші сфери

життя суспільства

Структурні елементи педагогічної діяльності за Н.В.Кузьміною

суб’єкт педагогічного

впливу

предмет їх спільної

діяльності

об’єкт педагогічного

впливу

цілі навчаннязасоби

педагогічної комунікації

Праця викладача вищого навчального закладу

являє собою свідому, доцільну діяльність

щодо навчання, виховання і розвитку

студентів

1. У сукупності певних фізичних та інтелектуальних сил і здібностей педагога, завдяки яким він успішно здійснює доцільну діяльність щодо виховання і навчання студента. Серед них найважливішими є організаторські здібності.

2. У своєрідності об’єкта педагогічної праці, який одночасно стає суб’єктом цієї діяльності. Активність студентів як суб’єктів педагогічної праці багато в чому визначається рівнем їх організаційних знань та вмінь.

3. У своєрідності засобів праці викладача, значна частина яких – духовні.

4. У специфіці взаємозв’язку між трьома підсистемами (сукуп-ність інтелектуальних і фізичних сил педагога, сукупність певних даних об’єкта праці і сукупність засобів та структури діяльності).

Специфіка професійної діяльності

Праця викладача вищого навчального закладу

це висококваліфікована розумова

праця щодо підготовки й виховання

кадрів спеціалістів вищої кваліфікації з усіх галузей народного господарства,

інтелектуальної еліти суспільства, української

інтелігенції.

постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію;

забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін;

систематично інформувати деканати про факти порушення студентами навчальної дисципліни (систематичне пропускання навчальних занять, несвоєчасність виконання семестрових індивідуальних завдань) та про низьку поточну успішність;

додержувати норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність студентів.

Обов’язки викладачів

 Права викладачів

захист професійної

честі та гідності

індивідуальну педагогічну діяльність

участь у громадському самоврядуван

ні

вільний вибір методів та засобів навчання в межах

затверджених робочих

навчальних планів і робочих

навчальних програм

дисциплін

інші права, передбачені

законами України

проведення наукової роботи

підвищення кваліфікації

та стажування

не рідше одного разу

на п’ять років

Функції викладача

організаторська

мобілізуюча

трансформаційна орієнтовно-регулятивна

інформаційна

організаторська (керівник, провідник у лабіринті знань, умінь, навичок)

інформаційна (носій найновішої інформації)

трансформаційна (перетворення суспільно значущого змісту знань в акт індивідуального пізнання)

орієнтовно-регулятивна (структура знань педагога визначає структуру знань студента)

мобілізуюча (переведення об’єкта виховання у суб’єкт, самовиховання, саморуху, самоутвердження)

Навчальна робота у вищому навчальному закладі

це частина цілеспрямованої трудової діяльності щодо

підготовки спеціалістів вищої кваліфікації, що включає види конкретних робіт, визначених

структурою навчального плану спеціальності

Навчально-педагогічна діяльність спрямована

на організацію процесу навчання у

вищій школі у відповідності з

вимогами суспільства

Види навчально-педагогічна діяльності

лекції

лабораторні

практичні

семінари

розрахунково-графічні робіт

консультації

керівництво дипломними роботами

заліки

екзамени

рецензування і прийом захисту курсових робіт і проектів

керівництво практикою та навчально-дослідною роботою студентів

Навчально-методична діяльність

 базується на досягненнях педагогічної науки, культури і перспективного педагогічного досвіду, системі аналітичної, пошукової, дослідницької,

організаційної, діагностичної, культурно-наукової і практичної, інформаційної діяльності з

підвищенням наукового та загальнокультурного рівня педагогічних працівників, удосконалення їхньої професійної й культурної компетентності

та підвищення ефективності навчально-виховного процесу

підготовка до лекційних, практичних, семінарських занять, навчальної практики;

розробка, переробка і підготовка до видання конспектів лекцій, збірників вправ і задач, лабораторних практикумів та інших навчально-методичних матеріалів, методичних матеріалів з курсових і дипломних робіт;

поточна робота стосовно підвищення педагогічної кваліфікації (читання методичної і навчальної, науково-методичної літератури);

вивчення передового досвіду з представленням звітності і рецензування конспектів лекцій, збірників задач і лабораторних практикумів;

складання методичних розробок, завдань, екзаменаційних білетів, тематики курсових робіт;

розробка графіків самостійної роботи студентів; взаємовідвідування.

Види навчально-методичної діяльності

Робочий день викладача поділяється на дві частини

проведення усіх

вищеназваних видів робіт

підготовка до їх проведення

Організаційно-методична робота

аналіз науково-методичного забезпечення

навчального процесу і розроблення заходів

щодо його оптимізації та раціонального

планування науково-методичної роботи

кафедр

Види організаційно-методичної роботи

робота на підготовчому

відділенні

робота стосовно профорієнтації

організація педагогічних

практик

робота у приймальній комісії

підготовка матеріалів на

засідання кафедри

робота з підготовки науково-

методичних семінарів

ради факультету

методична робота на

допомогу вчителямради вузу

колоквіуми

проведення вечорів

перевіра конспектів

проведення екскурсій

співбесіди

контроль за самостійною

роботою студентів

робота куратора

робота керівника

клубів

виховна роботу в

гуртожитках

Види виховної

роботи

виконання планових держбюджетних науково-дослідних робіт, колективних договорів;

написання і видання підручників, посібників, монографій, наукових статей і тез, доповідей на конференціях;

редагування підручників, їх рецензування, написання відзивів на дисертації;

робота в редколегіях наукових журналів;

керівництво науково-дослідною роботою студентів;

участь у наукових радах.

Наукова робота включає такі види

Психолого-педагогічна структура діяльності

це система дій педагога, спрямованих на

досягнення поставлених цілей через

розв'язання педагогічнихзавдань

Компоненти психолого-

педагогічної Діяльності за Н. В.

Кузьміною

гносеологічний

організаційний комунікативний

конструктивний

1. змісту і способів впливу на студентів;

2. вікових та індивідуальних особливостей студентів;

3. Особливостей навчально-виховного процесу і результатів власної діяльності, її переваг і недоліків.

Гносеологічний компонент включає в себе вивчення:

Конструктивний компонент включає в себе

добір і композицію змісту інформації, яка стає надбанням студентів

проектування діяльності студентів, в якій необхідна інформація може бути засвоєна

проектування власної майбутньої діяльності і поведінки, якими вони мають бути в

процесі взаємодії зі студентами

Організаційний компонент передбачає

структурування інформації в процесі її повідомлення студентам

організацію різних видів діяльності студентів таким чином, щоб результати відповідали цілям

системи

організацію власної діяльності і поведінки в процесі безпосередньої взає-модії зі студентами

Комунікативний компонент передбачає

встановлення педагогічно

доцільних стосунків з тими, на кого

спрямований вплив (на основі визнання

моральної, інтелектуальної і

політичної зверхності в ролі керівника і

організатора – «взаємини по горизонталі»)

установка правильних взаємин з тими, хто

виступає в ролі керівників

даної системи (дисциплінованість,

принциповість, творчість – «взаємини

по вертикалі») і партнерів по діяльності

співвіднесення своєї діяльності з державним

завданням, що ста-виться до керівника як

громадянина своєї держави

Складові компоненти професійної педагогічної діяльності

професіоналізм самовдоскона-

лення

професіоналізм

знань

професіоналізм

спілкування

o комплексність, тобто здатність викладача синтезувати інформацію з різних галузей науки у процесі викладання певного закону, тенденції;

oособистісна забарвленість, тобто знання, «пропущені» через власну позицію;

oформування знань одночасно на різних

рівнях (теоретичному, методичному, технологічному).

Особливості професіоналізму знань

Професіоналізм спілкування

це готовність і уміння

використовувати системні знання у

взаємодії зі студентами

Професійне самовдосконалення через самоосвіту (самостійне оволодіння найновішими досягненнями психолого-педагогічної науки, накопичення передового педагогічного досвіду, аналіз власної діяльності та діяльності колег і на цій основі реконструювання навчально-виховної інформації і організації власних пошуків).

Через самовиховання – особистісне самовдосконалення (перебудова особистісних якостей, установок, цінностей, моральних орієнтацій, потреб, інтересів, мотивів поведінки).

Професіоналізм самовдосконалення передбачає

Педагогічна майстерність

це досконале, творче виконання педагогами своїх

професійних функцій на рівні мистецтва, в результаті чого створюються

оптимальні соціально-психологічні умови для становлення особистості вихованця, забезпечення його

інтелектуального та морально-духовного розвитку

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ

Морально-духовні якості

Професійні знання

Соціально-педагогічні

якості

Психолого-педагогічні

уміння

Педагогічна техніка

• гуманістична спрямованість;• національна гідність;• інтелігент-

ність; • життєві

ідеали; • совісність;• чесність;• правдивість;• об’єктивність

;• толерантність

• навчального предмета;• анатомії та фізіології людини;• психології;• педагогіки;• методики навчання

• організаторські

здібності;• витримка;• терпеливість;• принциповіст

ь і вимогливість;

• оптимізм;• чуйність;• творчий

склад мислення;• увага;• тактовність

• конструктивні;

• комунікативні;

• дидактичні;• перцептивні;• сугестивні;• пізнавальні;• прикладні;• володіння основами психотехніки

• зовнішність;• володіння

мімікою, жестами, тілом;• культура

мовлення;• дотримання

темпу, ритму, стилю;

• культура, спілкування;• дидактичні

вміння; • вміння керу-

вати своїми почуттями

1. Конструктивні вміння передбачають:добір доцільних форм і видів діяльності; добір дієвих методів і засобів виховного впливу; планування перспективних етапів у керівництві студентським колективом;

здійснення індивідуально орієнтованого підходу до вихованців.

2. Комунікативні вміння покликані забезпечити доцільність стосунків із суб’єктами навчально-виховного процесу, зокрема:

встановлювати педагогічно вмотивовані контакти зі студентами, первинними колективами, батьками студентів, своїми колегами;регулювати міжособистісні стосунки студентів, відносини первинних колективів з іншими.

Сутність і зміст основних психолого-педагогічних умінь, викладача вищої школи

3. Організаторські вміння уможливлюють розв’язання певних

педагогічних завдань: організовувати й керувати студентськими колективами,

створювати оптимальні умови для їх розвитку; забезпечувати педагогічно ефективну діяльність студентських

колективів; надавати допомогу студентським громадським організаціям; організовувати виховну роботу зі студентами в позанавчальний час.

4. Дидактичні вміння виявляються в тому, щоб: пояснювати студентам навчальний матеріал на доступному для них рівні сприймання; керувати самостійною пізнавальною діяльністю студентів, сприяти розвитку їхніх пізнавальних інтересів, інтелектуальних можливостей, формувати дієві мотиви навчальної праці; навчати студентів оволодінню ефективними й раціональними методами самостійної пізнавальної діяльності.

5. Перцептивні вміння (лат. perceptio – сприймання, пізнання, чуттєве сприйняття, розуміння й оцінка людьми соціальних об’єктів – інших людей, самих себе, груп та ін.) охоплюють: здатність проникати у внутрішній світ студентів; розуміти їхній психічний стан; спостережливість, що дає змогу розуміти реальний психічний стан студента в конкретній ситуації.

6. Сугестивні вміння становлять безпосередній емоційно-вольовий вплив педагога на вихованців з метою створення в них певного психічного стану, спонукання їх до конкретних дій.

7. Пізнавальні вміння включають: вивчення індивідуальних особливостей фізичного, психічного й соціального розвитку студентів; оволодіння новою науковою інформацією, раціональне використання її в науково-педагогічній роботі; вивчення кращого педагогічного досвіду та його творче використання у власній викладацькій діяльності.

8. Прикладні вміння ґрунтуються: на володінні технічними засобами навчання, зокрема комп’ютерною технікою; навичках творчості в галузі спорту, живопису, театрального, музичного мистецтва тощо.

9. Уміння в галузі психотехніки передбачають свідоме й доцільне

використання надбань психології у сфері навчання, виховання й розвитку студентів.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !