11

ГЛАВА 1. ГАРНІЗОННА СЛУЖБА ПІДРОЗДІЛІВ МНС УКРАЇНИ

1.1. Організація гарнізонної служби

Гарнізон (франц. Garnigon) цивільного захисту (далі гарнізон) - це сукупність органів управління, підрозділів, навчальних і науково-дослідних закладів, підприємств, установ та організацій МНС, а також інших сил циві-льного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуа-цій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж, дислокованих у межах адмі-ністративно-територіальної одиниці (державний, обласні, міські та районні гарнізони).

Гарнізонна служба - це вид служби, що організовується в кожному гарнізоні з метою підтримання дисципліни серед особового складу і прове-дення гарнізонних заходів.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту регламентується Положен-ням про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (додаток1). Склад осіб, які перебувають на службі в підрозділах цивільного захисту, поділяється на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий.

Особам рядового і начальницького складу присвоюються такі спеціа-льні звання:

рядовий склад - рядовий служби цивільного захисту; молодший начальницький склад - молодший сержант служби ци-

вільного захисту, сержант служби цивільного захисту, старший сержант служби цивільного захисту, старшина служби цивільного захисту, прапор-щик служби цивільного захисту, старший прапорщик служби цивільного захисту;

середній начальницький склад – молодший лейтенант служби ци-вільного захисту, лейтенант служби цивільного захисту, старший лейтенант служби цивільного захисту, капітан служби цивільногоза хисту;

старший начальницький склад - майор служби цивільного захис-ту, підполковник служби цивільного захисту, полковник служби цивільного захисту;

вищий начальницький склад - генерал-майор служби цивільного захисту, генерал-лейтенант служби цивільного захисту, генерал-полковник служби цивільного захисту, генерал служби цивільного захисту України.

Відповідно до Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарні-зонної та караульної служб МНС України, затвердженого наказом МНС України № 794 від 31.10.2008 року (далі Тимчасового порядку) у кожному гарнізоні організуються внутрішня, гарнізонна і караульна служби. Гарнізон забезпечує виконання наступних завдань:

12

дотримання високої організованості та дисципліни особового скла-ду підрозділів;

підтримка постійної оперативної готовності гарнізону до ліквідації надзвичайних ситуацій;

організація спільної підготовки і злагодженої роботи підрозділів; забезпечення зв'язку і взаємодії з іншими службами (водопостачан-

ня, енергетичної, газопостачання, газорятівної, міліції та ін.); організація і забезпечення єдиного кваліфікованого керівництва си-

лами і засобами гарнізону. Адміністративно-територіальні одиниці, у яких організується гарні-

зонна служба, визначаються наказом міністра МНС України по Республіці Крим, по 24-х областях, містах Києву і Севастополю.

Район безпосереднього обслуговування пожежно-рятувальними під-розділами (далі ПРП) визначається наказом начальника гарнізону ГУ(У) МНС України області. Радіус виїзду підрозділу, що має на озброєнні поже-жні та аварійно-рятувальні автомобілі (далі АРА), як правило, не повинен перевищувати 3 км, стосується лише підрозділів, які обслуговують лише один населений пункт; для пожежно-рятувальних підрозділів, що охороня-ють об'єкти, радіус виїзду визначається будівельними нормами і правилами (далі ДБН) і, залежно від категорії з пожежної небезпеки будівель об'єкта, не повинен перевищувати 20-30 км. Рішенням начальника гарнізону, за уз-годженням із керівництвом об'єктів, для об'єктової частини можуть бути визначені підрайони виїзду на території населеного пункту, що прилягає до місця дислокації пожежних частин у радіусі до 2-х км.

Для оперативного забезпечення заходів, спрямованих на створення умов успішного виконання завдань гарнізонної служби, ефективного засто-сування сил і засобів при ліквідації надзвичайних ситуацій в гарнізонах створюються оперативні служби.

До оперативних служб відносяться: оперативно-кординаційний центр, технічна служба, газодимозахисна служба і служба зв'язку, оперативно-диспетчерська служба (далі ОДС).

У гарнізонах, де немає штатних оперативних служб, виконання їхніх функцій здійснюється за рахунок особового складу підрозділу.

Рівень готовності Гарнізону до виконання дій за призначенням визна-чається станом сил та засобів цивільного захисту.

Сили гарнізону містять у собі: особовий склад органів управління, під-розділів, навчальних та науково-дослідних установ (далі НДУ) МНС, пожеж-но-рятувальних підрозділів, незалежно від їх відомчого підпорядкування, а також підрозділів інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж.

Для посилення гарнізону в необхідних випадках у встановленому за-здалегідь порядку може залучатися особовий склад підрозділів органів вну-трішніх справ, військових частин, а також населення та ін.

13

Засобами гарнізону є: пожежна, аварійно-рятувальна та інженерна те-хніка, засоби зв'язку, освітлення, вогнегасні речовини підрозділів МНС України, а також пожежна, аварійно-рятувальна, інженерна, пристосована і допоміжна техніка відомчої, місцевої, добровільної пожежної охорони, під-розділів інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслід-ків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж, а та-кож об'єктів господарювання (незалежно від форм власності та джерел фі-нансування), що залучаються у заздалегідь визначеному порядку.

Порядок використання сил і засобів, що входять до гарнізону, для га-сіння пожеж, ліквідації аварій і стихійних лих та інших надзвичайних ситу-ацій визначається розкладом виїзду (додаток 2) підрозділів, а в районах сільської місцевості - планом залучення сил і засобів (додаток 3), розробле-ним начальником гарнізону сільської місцевості, який узгоджується з нача-льником ГУ(У) МНС і затверджується рішенням (розпорядженням) місце-вих органів влади.

Порядок надання взаємної допомоги у гасінні пожеж ліквідації над-звичайних ситуацій на територіях сусідніх гарнізонів визначається міжобла-сними планами залучення сил і засобів, затверджених МНС України та уз-годжених із відповідними керівниками ГУ(У) МНС України областей.

Для визначення необхідної кількості сил та засобів для ліквідації НС та пожеж в гарнізоні встановлюється необхідна кількість номерів (рангів) викликів. Кількість номерів виклику для кожного гарнізону і пожежної та аварійно-рятувальної техніки, що висилається за ними, встановлюється на-чальником гарнізону з урахуванням стану оперативної обстановки, наявнос-ті сил і засобів та їхньої дислокації в гарнізоні.

Для гасіння пожеж та проведення АРР поза об'єктом, що охороняється, може залучатися пожежна та аварійно-рятувальна техніка і особовий склад об'єктового ПРП. Кількість відділень, що виїжджають для надання допомо-ги в гасінні пожеж та проведені АРР, визначається заздалегідь, за узгоджен-ням з керівниками об’єкта.

В ПРП, відповідно до Тимчасового порядку повинен бути 100%-й ре-зерв основних пожежних і 50 % спеціальних автомобілів, передбачених штатами, що повинні бути готові до використання їх при гасінні пожежі. Необхідний резерв аварійно-рятувальної, інженерної та допоміжної техніки встановлюється начальником територіального гарнізону.

Категорично забороняється використання сил і засобів ПРП не за при-значенням, окрім випадків, пов’язаних з виконанням платних послуг. Розк-лад виїзду ПРП гарнізону з переліком об'єктів, на які при одержанні першо-го сповіщення про пожежі подаються підвищені номери виклику, повинно бути в оперативно-диспетчерській службі оперативно-кординаційного центру (далі ОДС ОКЦ). На пункті зв’язку підрозділу (далі ПЗЧ) повинні бути відповідні виписки з цього розкладу.

При ускладненні оперативної обстановки, а також на період держав-них, релігійних свят, проведення демонстрацій та інших масових заходів,

14

органи управління та ПРП можуть переводитися на посилений варіант не-сення служби за наказом міністра, начальника територіального гарнізону.

У наказі про переведення особового складу МНС на посилений варіант несення служби необхідно передбачити:

обґрунтування необхідності введення посиленого варіанта несення служби;

межі території, на якій вводиться посилений варіант несення служби; час, з якого вводиться посилений варіант несення служби, і строк,

на який він вводиться; створення штабу ГУ МНС з його персональним складом та завдан-

нями на період посиленого варіанта несення служби; призначення в органах управління та ПРП відповідальних посадо-

вих осіб з числа керівного складу; створення мобільних оперативних груп для проведення оператив-

них перевірок несення гарнізонної та караульної служби і готовності ПРП до дій за призначенням, а також оперативного реагування у випадках вини-кнення пожеж та проведення АРР;

створення додаткових заходів щодо посилення охорони будівель і території у місцях дислокації ПРП;

обґрунтування необхідності залучення на чергування вільного від служби особового складу ПРП і того, який знаходиться у відпустці, відря-дженні тощо, а також введення у оперативний розрахунок резервної техніки;

порядок використання службового автотранспорту; порядок надання інформації про оперативну обстановку, пов’язану

з підготовкою та проведенням заходів. З метою належного забезпечення виконання обов’язків підпорядкова-

ним особовим складом та готовності ПРП під час посиленого варіанта не-сення служби, керівникам та іншим посадовим особам гарнізонів і ПРП не-обхідно:

посилити режим готовності зведених загонів до гасіння великих пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій (далі НС), ПРП для забезпечення оперативного реагування на пожежі та АРР;

провести розрахунки сил та засобів, у тому числі додаткових, необ-хідних для забезпечення протипожежного захисту місць проведення заходів;

здійснити перевірку протипожежного водопостачання об'єктів, які задіяні у проведенні масових заходів. При виявленні недоліків негайно вжи-ти заходів щодо їх усунення;

здійснити коригування (складання) та практичне відпрацювання пла-нів та карток пожежогасіння на об'єктах, які задіяні у проведенні масових захо-дів, організувати проведення пожежно-тактичних занять на таких об’єктах;

здійснити перевірку технічного стану пожежної техніки, яка буде задіяна, та доукомплектувати її необхідним пожежним обладнанням і по-

15

жежно-технічним оснащенням. Резервну техніку укомплектувати відповід-но до норм належності;

провести позапланові інструктажі особового складу щодо дотри-мання вимог безпеки праці під час виконання завдань, покладених на під-розділи на період посиленого варіанта несення служби та організувати про-ведення виховної роботи серед особового складу;

закріпити начальницький склад за особливо важливими об'єктами і провести силами інженерно-інспекторського складу позапланові перевірки їх протипожежного стану, а також об'єктів на трасах проходження колон демонстрантів, площ і вулиць із масовим скупченням людей;

організувати проведення денних і нічних перевірок несення служби в ПРП й стану техногенної та пожежної безпеки на об'єктах напередодні й у дні проведення заходів;

посилити протипожежну охорону об'єктів, на яких проводяться за-ходи, силами спеціальних нарядів МНС;

організувати цілодобове профілактичне обслуговування об'єктів, що охороняються ПРП на договірних засадах;

укомплектувати бойові розрахунки караулів особовим складом за рахунок вільних змін, при необхідності організувати збір вільного від не-сення служби начальницького і рядового складу;

провести передислокацію ПРП з урахуванням обстановки, що скла-лася;

забезпечити швидке й організоване зосередження сил і засобів, не-обхідних для гасіння пожежі та проведення АРР;

організувати взаємодію із службами і формуваннями цивільного захисту (далі ЦЗ) та військовими підрозділами у разі їх залучення;

при необхідності організувати залучення сил і засобів з інших гар-нізонів.

Караульна служба особового складу ПРП, що охороняє об'єкти видо-бутку, підготовки та транспортування нафти й інших горючих і легкозайми-стих речовин, з урахуванням особливостей їхньої роботи, може бути органі-зована вахтовим методом.

Рішення про ведення вахтового методу приймається міністром, нача-льником територіального гарнізону за узгодженням з адміністрацією і профспілковими комітетами щодо охорони об'єктів при відповідному його обґрунтуванні, а також при створенні належних умов для несення служби і відпочинку особового складу ПРП.

Посилений варіант несення служби може бути введений на строк не більш як 60 діб.

Після закінчення строку, на який вводився посилений варіант несення служби, організація діяльності ПРП проводиться у режимі повсякденного функціонування.

16

У випадках необхідності посилений варіант несення служби може бути подовжений не більш як на 30 діб.

Залучення особового складу органів управління та ПРП для виконання обов’язків під час посиленого варіанта несення служби є службовим обов’язком. У разі необхідності дозволяється залучати осіб рядового і нача-льницького складу понад установлену норму (120 годин на рік) та оплачу-ється відповідно до діючих умов оплати праці або за згодою надається день відпочинку. Працівникам, які не мають спеціальних звань, за роботу в ніч-ний час, вихідні та святкові дні оплата здійснюється відповідно до законо-давства України.

Некомплект особового складу для забезпечення діяльності ПРП в ре-жимі повсякденного функціонування не може бути підставою для введення посиленого варіанта несення служби.

При формуванні зведених загонів ПРП із визначенням тимчасового їх місця дислокації в польових умовах розбивається табір. Особовий склад ПРП, які входять до складу зведеного загону, переводиться на посилений варіант несення служби.

1.2. Посадові особи гарнізону служби цивільного захисту.

Посадовими особами гарнізону є: начальник гарнізону; заступники начальника гарнізону; оперативний черговий – начальник чергової зміни ОКЦ (заступник

начальника ОКЦ з питань збору та обробки інформації); черговий по караулах (начальник чергової зміни оперативного від-

ділу); начальник технічної служби; начальник служби зв'язку; начальник газодимозахисної служби; начальник чергової зміни (старший диспетчер) оперативно-

диспетчерської служби району (містах обласного підпорядкування) – диспе-тчер, радіотелефоніст ПЗЧ.

У сільських гарнізонах перелік посадових осіб визначається наказом начальника ГУ(У) МНС України області, АР Крим і може бути скороченим. Однією особою можуть виконуватися обов'язки декількох посадових осіб гарнізону.

1.3. Оперативні групи гарнізону

1.3.1. Склад та порядок чергування оперативних груп

В обласних гарнізонах до складу оперативних груп (далі ОГ) включа-ються посадові особи усіх служб ГУ МНС, а також навчальних закладів (на-

17

вчально-методичних центрів), НДЗ МНС, які входять до гскладу територіа-льного Гарнізону.

У міських (районних) управліннях (відділах), самостійних підрозділах МНС за аналогічним з обласним гарнізоном принципом формуються ОГ управлінь (відділів), підрозділів.

ОГ по черзі очолюють начальник гарнізону та його заступники, нача-льники ПРП і їх заступники, з урахуванням чергування змін (караулів).

За розпорядженням начальника гарнізону режим чергування ОГ і місця її перебування можуть змінюватися залежно від оперативної обстановки. Оперативна група виїжджає на пожежі, НС, випадки з особовим складом, ДТП та інші надзвичайні події відповідно до розпорядження старшого опера-тивної групи. Члени оперативної групи несуть персональну відповідальність за чітке i вчасне вирішення питань за напрямками діяльності. У випадку, коли один з членів оперативної групи не в змозі вийти на чергування, його заміну проводять начальники управлінь (відділів), в якому працює даний співробіт-ник, про що повідомляють старшого оперативної групи, відповідального від ГУ МНСУ в області та ОДС ОКЦ ГУ МНСУ в області. Порядок збору опера-тивної групи та її роботу визначає старший оперативної групи.

В робочі дні члени оперативної групи до 9-00 повідомляють ОДС ОКЦ ГУ МНСУ в області про своє місце перебування та засоби зв’язку. У вихідні та святкові дні оперативна група о 8-30 від відповідального чергового, від керівництва ГУ МНСУ в області одержує інструктаж про режим несення служби. Про своє місце перебування повідомляє до ОДС ОКЦ ГУ МНСУ в області.

Члени оперативної групи, на період чергування, діють згідно з нижче- викладеними обов’язками. За чергування в оперативної групі у вихідні та святкові дні, а також залучення до роботи з 18-00 до 9-00 години у робочі дні, співробітникам, за рішенням начальника ГУ МНСУ в області, надають-ся дні відпочинку згідно з вимогами чинного законодавства.

1.3.2.Обовязки співробітників оперативної групи

Старший оперативної групи: при отриманні повідомлення про пожежу або надзвичайну ситуа-

цію оцінює обстановку і визначає склад оперативної групи для виїзду на пожежу (НС);

при виїзді на пожежу (НС) оперативного відділу в район області через ОДС організує заходи щодо запровадження у бойовий розрахунок резервного оперативного відділу;

після прибуття до місця пожежі (НС) визначає завдання кожному співробітнику, який входить до оперативної групи;

збирає та узагальнює необхідні відомості та матеріали для дослі-дження та опису пожежі (НС). Організує роботу з розслідування причини пожежі (НС) і встановлює збиток;

18

згідно із зібраними матеріалами членів оперативної групи організує складання довідки за встановленою формою;

аналізує зібрану інформацію про пожежу (НС) членами оператив-ної групи;

приймає заходи щодо своєчасної передачі інформації про пожежу (НС) начальнику ГУ МНС та в кризовий центр МНС України (передача до-відки в МНС України виконується лише після узгодження її з начальником ГУ МНС);

взаємодіє з представниками засобів масової інформації, визначає коло питань, які підлягають висвітленню;

організує заходи з розбору пожежі, а при необхідності її опис; дає оцінку роботи співробітників, які входять до оперативної групи. Відповідальний від управління НПД: працює на місці надзвичайної події разом із закріпленим інспекто-

ром, адміністрацією об’єкта, слідчими органами, представником ДВЛ та іншими фахівцями, які беруть участь в огляді місця пожежі (НС);

збирає та обробляє дані про пожежу, складає довідку (додаток 4); бере участь у проведенні дізнання за фактом надзвичайної ситуації; встановлює, хто і коли проводив обстеження об’єкта, які заходи із

запропонованих перевіряючими не були виконані на момент виникнення НС;

визначає характерні недоліки в протипожежному та іншому захисті і які були використані права інспектуючих органів до винних;

встановлює побічний збиток від пожежі (НС) і на яку суму врято-вано майна;

уточнює, які масові заходи проводяться в місті. Наявність наряду, якість несення нарядом служби і підготовка об’єкта до заходу.

Відповідальний від ДВЛ: вивчає місце, шляхи розповсюдження та наслідки від надзвичайної

ситуації; збирає усі необхідні дані для складання довідки ДВЛ по дослі-

дження пожежі та технічного висновку; встановлює осередок пожежі (НС); встановлює джерело виникнення пожежі (НС); здійснює фотозйомку місця події, оперативних дій та моментів

проведення дослідницьких заходів; бере участь в огляді місця події та встановлює причину виникнення

пожежі (НС); дає консультації слідчим органам щодо закріплення речових дока-

зів, вибору кола фахівців для огляду місця виникнення пожежі (НС); встановлює необхідність використання приладів бази ДВЛ та ін-

ших приладів при проведенні дослідницьких заходів;

19

при необхідності консультує КГП з питань, пов’язаних з ліквідаці-єю пожежі (НС);

про великі й масштабні пожежі (НС), які складають практичний та науковий інтерес, готує довідку ДВЛ з дослідження події, а за вимогою слі-дчих органів готує технічний висновок;

разом з представниками служб надає оцінку бойовим діям при лік-відації пожеж (НС), профілактичній роботі інспекторського складу на об’єкті, роботі пожежно-рятувальної техніки та засобів зв’язку.

Відповідальний від УМТЗ: разом з черговою зміною оперативного відділу ОКЦ забезпечує ро-

боту тилу на місці ліквідації пожежі (НС); забезпечує безперебійну та безаварійну роботу пожежно-

рятувальної техніки; забезпечує доставку до місця ліквідації пожежі (НС): ПММ, необ-

хідні прилади та речовини; забезпечує проведення технічного обслуговування пожежно-

рятувальної техніки на місці роботи; контролює якість експлуатації усіх видів технічного забезпечення

водіями та особовим складом при проведенні оперативних дій; проводить розслідування за фактом відмови або пошкодження по-

жежно-рятувальної та службової техніки під час ліквідації пожежі (НС); при перевірці підрозділів контролює питання: стан утримання будівель; стан службово - побутових приміщень і територій; наявність приладів обліку: тепла, води, електроенергії, газу; наявність і ведення документації з питань утримання будинків та

енергозберігання. Відповідальний від УРП: виконує вказівки старшого оперативної групи; спільно із співробітниками чергової зміни оперативного відділу

ОКЦ контролює прибуття начальницького складу гарнізону та особового складу ПРП в залежності від категорії надзвичайної ситуації;

слідкує за діями особового складу при виконанні команд КГП, ре-тельності особового складу підрозділів, який бере участь у ліквідації над-звичайної ситуації;

контролює наявність бойового одягу в особового складу чергових караулів, при необхідності перевіряє наявність документів (службових пос-відчень, посвідчень водіїв);

допомагає співробітникам оперативного відділу ОКЦ в наданні анке-тних даних особового складу для передачі інформації до ГУ МНС України;

за узгодженням з ОКЦ готує подання про виявлений героїзм учас-ників ліквідації надзвичайної ситуації або ігнорування поставлених завдань;

20

при роботі на особливо важливих об’єктах підтверджує наявність у учасників ліквідації пожежі (НС) допусків до секретних відомостей;

надає допомогу керівникам підрозділів та ОКЦ в проведенні служ-бового розслідування фактів травмування, загибелі особового складу, ДТП, затримання співробітників слідчими органами, готоє необхідні матеріали для своєчасної передачі інформації до ГУ МНС України (згідно з наказом № 392 МНС України від 15.10.2003р.).

Відповідальний від відділу зв’язку, оповіщення та АСУ: у своїй діяльності керується вимогами «Настанови по службі

зв’язку та АСУ в пожежній охороні МВС України”; при чергуванні в складі оперативної групи повинен ознайомитися з

оперативною обстановкою в гарнізоні, станом засобів зв’язку та обчислю-вальної техніки, при необхідності застосовує заходи щодо усунення виявле-них несправностей;

дає поради членам оперативної групи з правильної експлуатації за-собів оперативного зв’язку;

при перевірці підрозділів особливу увагу приділяє пункту зв’язку частини;

при ліквідації надзвичайних ситуацій продовжує виконувати свої функціональні обов’язки, але при отриманні команди від старшого операти-вної групи негайно її виконує;

при ліквідації надзвичайних ситуацій підвищеної складності («По-жежа №3» та вище), повинен негайно прибути до чергової частини та нада-вати допомогу начальнику зміни ОДС у прийманні та передачі оперативної інформації. При отриманні команди від старшого оперативної групи негай-но її виконує.

Відповідальний від ЦУЗ: проводить відеозйомку місця надзвичайної події, оперативних дій

пожежно-рятувальних підрозділів та інших моментів, необхідних для дослі-дження дій при ліквідації пожежі (НС);

опитує та готує відеоінтерв’ю з постраждалими, врятованими при проведенні АРР, учасниками ліквідації та очевидцями;

в разі присутності на місці ліквідації пожежі (НС) представників засобів масової інформації координує їх дії;

вивчає організацію роботи профілактичних органів щодо пропаган-ди на об’єкті, де сталася пожежа (НС), дає оцінку цій роботі.

Відповідальний від УПтаМта УЦЗ: проводить аналіз первинної інформації про обстановку і прогноз

розвитку надзвичайної ситуації у разі загрози чи виникнення надзвичайної ситуації;

доповідає про обстановку, що склалася на місці загрози чи виник-нення надзвичайної ситуації;

21

проводить розвідку на місці загрози чи виникнення надзвичайної ситуації;

розробляє та подає пропозиції щодо проведення тимчасової еваку-ації населення, залучення додаткових сил та засобів і забезпечення матеріа-льно-технічної підтримки дій у кризових ситуаціях;

координує безпосередньо на місці загрози чи виникнення надзвичай-ної ситуації заходи швидкого реагування органів управління, сил та засобів;

організовує постійне інформування керівництва і чергової частини ГУ МНСУ в області про хід ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а саме:

з контрольних точок при слідуванні до району загрози чи виник-нення надзвичайної ситуації;

з прибуттям на місце надзвичайної ситуації та після виконання першочергових заходів оперативного реагування;

через кожні 2 години про хід ведення аварійно-рятувальних робіт; негайно, у випадку різкого погіршення обстановки, розвитку небе-

зпечних факторів надзвичайної ситуації, зміні плану локалізації і ліквідації наслідків;

проводять збір даних для проведення аналізу НС, а саме: реєстрація всіх подій, фактів, явищ у період ліквідації НС; детальний огляд місця НС з проведенням необхідних вимірів, фото-

, відеознімання, складанням схем і планів; проведення співбесід з очевидцями та учасниками ліквідації НС; вивчення технологічних процесів виробництва, обладнання, буді-

вельних конструкцій, засобів зв’язку і оповіщення тощо; вивчення оперативних документів з ліквідації НС; проведення аналізу документів і виконання заходів щодо попере-

дження НС, у тому числі перевірок наглядовими органами.

1.4. Розклад виїзду пожежно -рятувальних підрозділів

Розклад виїзду – це основний оперативний документ гарнізону, що ви-значає порядок швидкого й організованого зосередження сил і засобів, не-обхідних для успішної ліквідації надзвичайних ситуацій; це початковий план (початкове рішення начальника гарнізону) проведення операції з га-сіння пожеж та проведення АРР, що можуть виникнути в межах гарнізону. При розробці розкладу начальник гарнізону, виходячи з наявних у його роз-порядженні сил і засобів, оперативно-тактичних особливостей міста, вста-новлює порядок (число і послідовність) застосування сил і засобів для га-сіння пожеж та проведення АРР, а також порядок виїзду на пожежі керівно-го складу ПРП і гарнізону. При визначенні кількості сил і засобів, що виси-лаються на об'єкт або ділянку міста після першого повідомлення про поже-жу і запиту КГП безпосередньо з місця пожежі, застосовують прийом поді-лу всіх пожеж за номерами виклику: за викликом № 1 виїжджає в повному

22

складі черговий караул ПРП, у районі якої виникла пожежа; за викликом № 2 – три - п'ять відділень на основних пожежних автомобілях найближчих ПРП, а також відділення на спеціальних автомобілях. Практика роботи ПРП показує, що розклад повинен передбачати швидке нарощування сил і засо-бів для гасіння пожеж та проведення АРР, тобто число номерів виклику по-винне бути мінімальним. У гарнізонах, що мають до 12 ПРП, звичайно встановлюють не більше трьох номерів виклику.

За викликом № 1 на гасіння пожежі або проведення АРР направляють черговий караул ПРП, що охороняє цей район в повному складі, крім відді-лень на деяких типах спеціальних автомобілів, порядок виїзду яких встано-влюють окремо. На всі пожежі в будинках висотою 4 поверхи і вище неза-лежно від того, на якому поверсі виникла пожежа, а також при пожежах у виробничих будинках висотою більше 8 м, як правило, направляють АД або АКП (з районного або найближчого ПРП). Коли в бойовому розрахунку районного ПРП лише один автомобіль, то після за викликом № 1 відсила-ють один або два автомобілі з сусідніх ПРП цього ж району. Розклад пови-нен передбачати виїзд чергових караулів районних, міських ПРП по викли-ку № 1 і на об’єкти, які мають свої ПРП, навіть коли ці підрозділи більш потужні. Враховуючи забудову міст і розміщення ПРП, в деяких випадках на окремі дільниці району караул ПРП може прибути пізніше за караул су-сіднього ПРП. Причиною цього може бути наявність на шляху слідування районного ПРП перекритих залізничних переїздів, транспортних магістра-лей з інтенсивним рухом автомобілів у години „Пік”. В таких випадках в розкладі планують висилку одночасно районного ПРП і одного - двох відді-лень сусідніх. Передбачають також висилку на гасіння пожежі та проведен-ня АРР на допомогу районному підрозділу одного, в окремих випадках, двох відділень ПРП по охороні об’єкта, коли він розташований ближче до місця виклику, чим районний ПРП. Для зручності роботи чергової частини ОКЦ вказані ділянки міста в розкладі виділяють як підрайон виїзду. При визначенні кількості ПРП, що направляються на гасіння пожежі або прове-дення АРР за викликом № 2 та вище, виходять з принципу масового вико-ристання сил і засобів, оскільки вже очевидно, що сил та засобів одного караулу недостатньо. Тому при оголошенні сигналу „Виклик № 2” одночас-но висилають чотири - п’ять відділень на основних автомобілях і необхідну спеціальну та допоміжну техніку. За „Викликом № 3” додатково до сил, що виїхали по виклику № 1 і 2, висилають ще чотири - п’ять відділень на осно-вних автомобілях. При такому нарощуванні кількості ПРП швидкість наро-щування сил та засобів для гасіння пожежі повинна перевищувати швид-кість її розвитку. При складанні розкладу виїзду ПРП на найбільш важливі та пожежонебезпечні об’єкти, на яких пожежа за короткий строк може на-бути великих розмірів та створити загрозу для життя людей, передбачається виїзд ПРП за підвищеним номером виклику „автоматично” по першому сповіщенні. В перелік таких об’єктів, які є обов’язковим додатком до розк-

23

ладу і, як правило, включають промислові об’єкти, клуби, театри, дитячі та лікувальні заклади, бази, матеріальні склади та інші об’єкти на розсуд нача-льника гарнізону.

Установлюючи порівняно велике число об'єктів, на які за будь-якою заявкою про пожежу одночасно направляється кілька ПРП, начальник гарні-зону також ризикує несвоєчасно задовольнити заявку про іншу пожежу, що може виникнути в районі виїзду ПРП, висланої «автоматично» у сусідній район. У місті з населенням від 25 до 100 тис. чоловік, згідно з даними ста-тистики і діючими нормативами, одночасно можливо дві пожежі, а в містах з населенням 100 - 1000 тис. чоловік - три пожежі. Однак численні приклади підтверджують, що ризик затримати направлення додаткових сил на об'єкт, на якому будь-яка пожежа може швидко створити важку обстановку, ще більший. Якщо велике число об'єктів, то можна так розподілити сили гарні-зону, що при надходженні одночасно заявки про другу пожежу поблизу йо-го завжди буде знаходитися хоча б одне відділення. Крім того, якщо сили, вислані на першу пожежу, не вводять у дію (у залежності від обстановки на пожежі, що з'ясувалася), за розпорядженням начальника чергової зміни (старшого диспетчера) ОДС ОКЦ їх можна повернути або направити на ін-шу пожежу. При порівняно невеликій кількості виїздів кожного чергового караулу на добу додатковий виїзд буде бойовою перевіркою і тренуванням особового складу караулу.

До розкладу виїзду повинний бути також прикладений перелік безвод-них ділянок міста, а також районів з недостатнім водопостачанням, куди під час пожежі додатково посилають АЦ головним чином зі збільшеним запа-сом води (типу автоцистерни на шасі «Урал - 375») і АР. Безводними при-йнято вважати ділянки і райони з віддаленням вододжерел від будинків і споруджень більш ніж на 500 м, а ділянками і районами з недостатнім водо-постачанням - територію міста або об'єктів з малопотужним водопроводом (при водовіддачі до 15 л/с) або віддаленням вододжерел на 300 - 500 м.

У примітці або додатку до розкладу виїзду вказують порядок напрямку на пожежу або проведення АРР спеціальних автомобілів, що знаходяться в бойовому розрахунку «з пересадженням» водіїв і оперативного розрахунку з інших автомобілів, у діючому резерві, а також порядок виклику і напрямку пожежних потягів, пожежних катерів, а також автомобілів різних служб міста й об'єктів (телескопічні і колінчаті автопідйомники, бульдозери, само-скиди та ін.), що за інструкціями взаємодії з цими службами використову-ються при гасінні деяких пожеж. Зазначений порядок розробляють завжди з урахуванням особливостей гарнізону. Виїзд пожежних потягів (пожежних катерів) звичайно передбачають за окреми викликом керівника гасіння по-жежі при пожежах на об'єктах, розташованих на відстані до 500 м від заліз-ниці (берега). У розкладі повинен бути визначений склад ПРП і порядок виїзду на пожежі за межі міста, що охороняється, і порядок виклику додат-кової допомоги з найближчих населених пунктів. При складанні розкладу

24

виїзду необхідно передбачати резерв сил і засобів для гасіння можливих пожеж у районах обслуговування ПРП, залучених зо підвищеним номером виклику. Найкращим варіантом використання тактичних можливостей ПРП є виїзд на виклик за підвищеним номером виклику чергових караулів сусід-ніх підрозділів у повному складі. Однак у цьому випадку відразу кілька ра-йонів виявляються «оголеними». Тому рекомендується в повному складі висилати караули тільки одного-двох ПРП, з інших - по одному відділенню. При наступному підвищенні номера виклику (наприклад, за номером ви-клику № 2 вислане одне відділення, але оголошений виклик № 3) друге від-ділення, що залишилося в підрозділі, може бути також спрямоване на по-жежу. При цьому, для «прикриття» районів виїзду ПРП, що працюють на пожежі, за необхідності повинна бути зроблена передислокація відділень з одного підрозділу в інший за рахунок резерву, не включеного в розклад виї-зду. Резервом є також відділення, що залишаються на деяких великих об'єк-тах (особливо, якщо неможливо швидко зібрати вільний від чергування особовий склад і ввести в оперативний розрахунок резервну техніку) навіть за найвищим номером виклику.

У гарнізонах під час великих пожеж резерв можна створювати, укомп-лектовуючи резервну техніку особовим складом, вільним від несення служби.

У наказі начальника гарнізону необхідно обов’язково вказати право КГП викликати на пожежу одне або кілька відділень на основних і спеціа-льних автомобілях, без оголошення підвищеного номера виклику. У наказі вказують порядок виїзду на пожежі посадових осіб гарнізону, керівників ПРП, підпорядкованість різних посадових осіб при гасінні пожежі, прове-дення АРР до прибуття начальника гарнізону. Начальник гарнізону і його заступник повинні виїжджати на всі пожежі за підвищеними номерами ви-клику; начальники ПРП і їхні заступники - на всі пожежі в районі обслуго-вування свого підрозділу і на пожежі за підвищеними номерами виклику в райони сусідніх ПРП у порядку, визначеному начальником гарнізону. Поря-док виїзду на гасіння пожеж, співробітників ОКЦ залежить від особливос-тей кожного гарнізону і визначається наказом начальника гарнізону.

Керівництво гасінням пожежі або проведення АРР до прибуття керів-ників гарнізону, під час роботи на пожежі чергових караулів, доцільно пок-ладати на старшого начальника, який прибув на чолі чергового караулу ПРП, що охороняє цей район.

1.5. План залучення сил та засобів для гасіння пожеж в сільській місцевості

Для швидкого зосередження і правильного використання сил і засобів у кожному районі повинен бути розроблений план залучення сил і засобів для гасіння пожеж.

Для повної концентрації і правильного використання сил і засобів ПРП, які є у районі, розробляється план залучення сил та засобів для гасіння

25

пожеж в районі, який погоджується з начальником ГУ(У) МНС України і затверджується рішенням (розпорядженням) місцевого органу влади. План залучення сил та засобів повинен бути узгодженим з усіма керівниками під-приємств, від яких залучається пожежна, спеціальна та переобладнана для цілей пожежогасіння техніка.

З цією метою необхідно взяти на облік всі організації, що мають на озброєнні пожежну техніку і техніку народного господарства, яку можна використовувати для пожежогасіння та проведення АРР; всі сили і засоби нанести на мапу району, на якій указати дороги, їх стан у різний час року, схему телефонного зв'язку.

Перед складанням плану враховуються і наносяться на план (схему) району всі, які є в наявності в населеному пункті, в районі ПРП, міські по-жежні команди (далі МПК), добровільні пожежні дружини (далі ДПД), по-жежна техніка і інші засоби, які можуть бути використані при гасінні поже-жі та проведенні АРР. На плані вказуються всі дороги, мости і пороми, та можливість проїзду по них в різний час року. Окремо чи на цьому ж плані наносять схему телефонного зв’язку, виділяють діючі з’єднувальні лінії ра-йонного вузла зв’язку з сільськогосподарськими підприємствами.

З урахуванням територіального розміщення кожного населеного пунк-ту чи групи, розміщення найближчих ПРП, МПК, ДПД, можливості проїзду із одного населеного пункту в інший встановлюють порядок виклику та зо-середження сил і засобів під час пожежі в кожному населеному пункті (гру-пі населених пунктів). Цю роботу необхідно проводити залучаючи керівни-ків ПРП, господарств, працівників зв’язку району, ДАІ та ін.

Як правило, в плані передбачається негайний виклик та залучення до гасіння пожежі і проведення АРР всіх сил та засобів, які є в цьому населе-ному пункті, а також черговий караул ПРП районного центру і одної - двох МПК чи ДПД сусідніх населених пунктів, вказують по 2 - 3 підрозділи слу-жби ЦЗ та сили і засоби інших об’єктів народного господарювання для виї-зду за номером виклику 2 та 3.

При виникненні пожежі, коли необхідні допоміжні сили та засоби, що не передбачено планом залучення сил та засобів, виклик здійснюється згід-но з рішенням старшого КГП в районі, а також оперативного відділу ОКЦ обласного центру.

В плані чи рішенні місцевого органу влади вказують порядок гасіння пожежі до прибуття чергового караулу найближчої ПРП чи старшого КГП або КГП, а також мінімальний склад оперативного розрахунку МПК чи ДПД, які виїжджають для надання допомоги, та порядок негайного повідо-млення про всі виникаючі пожежі в ПРП районного центру.

Необхідно вказувати про обов’язковий порядок виїзду міських та об’єктових ПРП для гасіння пожежі та проведення АРР, коли населений пункт розташований на кордоні суміжних районів і ПРП сусіднього району можуть надати допомогу швидше ніж свій, то в цьому випадку в план включаються сили та засоби сусіднього району.

26

Виписки із затвердженого місцевою владою плану та його копії по-винні бути вивішені в усіх ПРП, МПК, ДПД, з ними повинні бути ознайом-лені керівники господарств та об’єктів, які відповідають за виклик і направ-лення для гасіння пожежі та проведення АРР сили і засоби відповідно з планом.

Всі сповіщення про пожежі в населених пунктах району необхідно пе-редавати до:

пункту зв’язку підрозділу ПРЧ (якщо в районі немає ОДС); оперативно-диспетчерської служби; чергової частини оперативно-координаційного центру районного

центру; чергової частини відділу внутрішніх справ (далі ВВС). Отримавши сповіщення, черговий радіотелефоніст ПЗЧ направляє си-

ли та засоби згідно з планом залучення сил та засобів, про що сповіщає дис-петчеру ОДС ОКЦ, старшогому керівнику МНС району, черговому ВВС району та діє відповідно зі встановленим порядком в районі.

1.6. Основні документи гарнізону

Документи служби гарнізону МНС призначені для оперативного пла-нування і регулювання підготовки і здійснення оперативних дій щодо гасін-ня можливих пожеж та проведення АРР. Ці документи повинні виключити випадкові, довільні дії, ґрунтуючись на усім відомому, заздалегідь регламе-нтованому порядку. При розробці документів критично оцінюють форми організації управління, усувають можливі пробіли, дублювання функцій. У документах зафіксована відповідальність посадових осіб та визначені обо-в'язки; зазначено, що потрібно і можна робити і чого не можна і не потрібно робити, тобто усувається можливість посилання на незнання, непорозумін-ня. Обов'язкові документи служби гарнізонів розроблюються відповідно, до Тимчасового порядку їх можна розділити за призначеням на службово-інформаційні, розпоряджувальні і плануючі. Період заповнення, місце збе-рігання та період зберігання відображені в додатку 5. До службово-інформаційних документів відносяться:

керівні документи (статути МНС України, накази, вказівки, наста-нови рекомендації, огляди тощо) з питань організації служби, підготовки особового складу, реагування на НС і пожежогасіння;

план-карта області (республіки) з нанесеними межами гарнізонів служби, виїзду зведених загонів;

план-карта міста (району) з дислокацією всіх пожежно-, аварійно-рятувальних підрозділів гарнізону з нанесеними границями районів виїзду пожежно-рятувальних частин, вододжерелами (розташування та діаметр сіток, ємність водоймищ), виділеними особливо важливими та пожежонебе-зпечними об`єктами;

27

журнал ОДС; журнал обліку сил та засобів у гарнізоні (республіці, краї, області),

стройові записки; довідник вулиць, провулків та площ міста (населеного пункту). довідник вододжерел (планшет вододжерел) з вказівкою діаметрів

водопровідних сіток, ємності водоймищ, номерів гідрантів; довідник телефонів АТС міста, а також список номерів телефонів,

які можуть бути використані при ліквідації пожежі, наслідків НС у гарнізо-ні, номери телефонів міських служб (водопровідної, енергетичної, газоряту-вальної, міліції тощо керівного складу ГУ(У) МНС тощо;

документи з цивільної оборони; перелік позивних радіостанції гарнізону (ПЗГ, пожежних автомобі-

лів, чергового по караулу, МОГ, начальника гарнізону); перелік адрес керівного складу гарнізону, керівників апаратів і по-

жежно-рятувальних підрозділів; технічна і спеціальна література та її опис. Розпоряджувальними і плануючими документами є: розклад виїзду ПРП; плани залучення сил та засобів на гасіння пожеж у сільських райо-

нах. Міжрайонні, міжобласні (міжреспубліканські) плани залучення сил та засобів;

плани гасіння пожеж на особливо важливі і пожежонебезпечні об`єкти, а також картки на населені пункти області (республіки, краю).

функціональні обов`язки посадових осіб гарнізону (оперативного чергового по гарнізону, чергового по караулу, начальників оперативних служб, начальника чергової зміни (старшого диспетчера) ОДС;

інструкції обов`язків посадових осіб ОДС, старшого диспетчера, диспетчера, радіотелефоніста, які визначають послідовність дій при прийомі повідомлень про пожежу, НС, виклику сил та засобів на пожежу, НС, орга-нізацію взаємодії з рятувальними службами тощо;

план-графік службової підготовки в гарнізоні (ПТЗ, ПТН, вивчення району виїзду, тренування о/с в теплодимокамері, на вогневій смузі психо-логічної підготовки);

графік технічного обслуговування пожежних, аварійно-рятувальних автомобілів гарнізону;

книга телефонограм; журнал чергування ( книга рапортів) чергового; довідка про основні надзвичайні ситуації (події) техногенного,

природного та іншого характеру на території гарнізону служби; план - рапорт чергового по караулу; наказ про призначення посадових осіб гарнізону;

28

план-графік несення служби оперативними групами з розбивкою груп на зміни чергових караулів, чергових резервних штабів.

список особового складу підрозділів гарнізону, підготовленого для виконання обов`язків підмінних диспетчерів (радіотелефоністів) ОДС, ПЗЧ, а також роботи на засобах зв`язку;

список особового складу підрозділів гарнізону, підготовленого для виконання обов’язків на посту безпеки та зв`язкових на пожежі;

графіки стажування начальницького складу підрозділів МНС при оперативному відділу ОКЦ при відділах ГУ(У) МНС;

графіки стажування диспетчерів (радіотелефоністів) на ОДС. У документах служби повинні бути відображені вимоги статутів і на-

станов МНС, враховані місцеві особливості гарнізонів. Одночасно докумен-ти, особливо другої групи, повинні відповідати загальним вимогам: точність і повнота, що поєднуються зі стислистю і ясністю викладу. Крім єдності загальних поглядів на головні риси обстановки в гарнізоні і події, в кожної посадової особи гарнізону і ПРП можуть бути свої, залежні від характеру і сприйняття подій, що відбуваються. Тому під час розробки документів тре-ба прагнути, щоб їхні вимоги усі розуміли так само ясно, як сам автор. У документах не повинно бути нічого зайвого, двозначного і суперечливого, у них необхідно застосовувати загально - прийняті статутні терміни і вирази. Разом з тим зміст документів повинен бути викладений так, щоб виконавці могли проявляти творчу ініціативу. Документи повинні також відбивати специфіку оперативних дій ПРП. Ця вимога обумовлена тим, що оператив-ними діями ПРП, як усякому процесові, властиві свої закономірності і принципи. Як підсумок вивчення оперативного досвіду вони викладені у формі коротких положень у статутах і настановах ПРП. Наприклад, при ро-зробці розкладу виїзду підрозділів гарнізону необхідно враховувати, що швидкість нарощування сил і засобів гасіння пожежі повинна перевищувати швидкість розвитку пожежі. Права й обов'язки посадових осіб, регламенто-вані документами служби, повинні відповідати правам, наданим органам пожежно-рятувальної служби (далі ПРС) нормативно-правовими актами України.

У Тимчасовому порядку і вказівках МНС України дані лише загальні рекомендації зі змісту і за формою документів служби, тому що не можна врахувати всієї різноманітності місцевих умов і особливостей кожного гар-нізону. Тому в розробці документів служби велика роль належить началь-никові гарнізону, ОКЦ, умінню, не виходячи за рамки вимог Тимчасового порядку, творчо підходити до змісту і форми викладення документів.

1.7. Структура оперативної обстановки

Під оперативною пожежною обстановкою в гарнізоні (міському, ра-йонному) варто розуміти сформований у ньому в той чи інший період часу комплекс умов, що сприяють чи перешкоджають виникненню, розвитку і

29

ліквідації пожеж і визначені масштаби їхніх соціально-економічних наслід-ків. ОРС існує у деякому нвідповідному навколишньому середовищі, де ви-никають ті чи інші небезпечні ситуації. Ліквідуючи ці ситуації, ОРС вступає у взаємодію з відповідними елементами навколишнього середовища. Воно мо-же бути більш-менш успішним у залежності від ряду факторів як випадково-го, так і не випадкового характеру (керованих чи некерованих факторів). Звід-си, зокрема, випливає принципова можливість оцінки ефективності функціо-нування гарнізону, тобто ступеня його пристосованості до виконання постав-лених перед ним завдань. Можливо виділити основні елементи поняття опе-ративної обстановки, визначити фактори, що відносяться до кожного елемен-та, намітити параметри, що характеризують оперативну обстановку в цілому і її елементи, а також знайти шляхи їхньої якісної оцінки.

Так, основними елементами поняття «оперативної обстановки» в гар-нізоні є:

можливості гарнізону - (характеристики системи); рівень небезпеки міста (району) - (характеристики середовища); динаміка оперативного реагування гарнізону на небезпечні ситуації

- (взаємодія системи і середовища). Поняття оперативної обстановки є, таким чином, складним і багатог-

ранним, залежним від великого числа різних за характером факторів. Усі ці численні фактори впливають на загальну оцінку оперативної обстановки в місті (районі), рівня його небезпеки і на розробку планів заходів щодо пода-льшого удосконалювання системи захисту міста і забезпеченню його безпе-ки. При цьому вся сукупність факторів знаходить досить об'єктивне відо-браження в декількох дуже значних за змістом параметрах, що піддаються кількісній оцінці і дозволяють знайти кількісні закономірності оперативної діяльності гарнізону. Такими параметрами є:

частота оперативних виїздів ПРП; тривалість виїздів; число оперативних відділень, що виїжджають за викликом.

Ці параметри є основними. До них можна додати багато інших, напри-клад, число пожежних рукавів, використаних при гасінні пожеж, витрати різних вогнегасячих засобів. Очевидно, що чим більше значення кожного перерахованого параметра, тим напруженіша оперативна обстановка в місті (районі), і навпаки. Помітимо, що на значення вищевказаних параметрів безпосередній вплив робить більшість факторів, що складають елементи оперативної обстановки. Наприклад, на частоту виїздів ПРП на ліквідацію пожеж та проведення АРР серед інших факторів значний вплив може роби-ти рівень профілактичної роботи в місті (районі). У перелік параметрів опе-ративної обстановки можна цілком включити, наприклад, число перевірок об'єктів народного господарства, проведених за визначений проміжок часу, і виявлені при цьому порушення норм і правил.

30

Важливо підкреслити, що сукупність параметрів оперативної обстано-вки дозволяє досить повно і точно оцінити обсяг оперативної і профілакти-чної роботи, яку доводиться виконувати ПРП й органам наглядово-профілактичної діяльності. Чим частіше приходиться, наприклад, виїжджа-ти ПРП, чим довше і більш великими силами ліквідуються виниклі пожежі, загоряння, аварії та ін., тим складніша оперативна обстановка, тим більший обсяг роботи виконує ОРС. Ці об'єктивні показники необхідно враховувати при обґрунтуванні штатної чисельності і технічної оснащеності гарнізону. Помітимо також, що вивчення й аналіз елементів (рис.1.1.), факторів і пара-метрів оперативної обстановки допомагають визначити конкретні шляхи впливу на неї з метою розрядки зменшення ступеня її напруженості.

До числа таких відносяться: інтенсивність потоку викликів, час обслу-говування одного виклику, число одночасно зайнятих обслуговуванням ви-кликів ПРП і ін.

Поняття оперативної обстановки є складним і багатогранним, залеж-ним від великого числа різних за характером факторів. Усі ці численні фак-тори впливають на загальну оцінку оперативної обстановки в гарнізоні, рів-ня її пожежної та техногенної небезпеки і на розробку планів заходів щодо подальшого удосконалювання системи захисту міста (району) від НС техно-генного та природного характеру і забезпечення її пожежної та техногенної безпеки. При цьому вся сукупність факторів знаходить досить об'єктивне відображення в декількох дуже значних за змістом параметрах, що підда-ються кількісній оцінці і що дозволяють знайти кількісні закономірності оперативної діяльності ПРП.

Очевидно, що чим більше значення кожного параметра, тим напруже-ніша оперативна обстановка і навпаки.

Одне з основних завдань статистики полягає в дослідженні процесу зміни і розвитку досліджуваних явищ за допомогою побудови динамічних або часових рядів.

Проаналізувавши статистичні дані кількості пожеж та надзвичайних ситуацій в місті (районі) по роках, можна побудувати математичну модель динаміки числа пожеж та інших НС, визначити прогноз очікуваного числа їх виникнення, а, отже, й оцінити обсяг роботи гарнізону на найближчий рік, визначити достатність сил і засобів. Найбільш ефективним способом виявлення основної тенденції розвитку числа НС є аналітичне вирівнювання за допомогою математичного виразу, що найбільш точно описує характер емпіричного розподілу їх кількості за аналізований період і за допомогою якого можна виконувати прогнозування. Для цього необхідно підібрати не-обхідний математичний закон розподілу.

Для визначення швидкості та інтенсивності розвитку кількості пожеж та інших НС за певний час розраховуються наступні показники: абсолют-ний приріст, темп зростання, темп приросту.

Розрахунок цих показників ґрунтується на порівнянні між собою рів-нів ряду динаміки.

31

Рис. 1.1 – Елементи оперативної обстановки у гарнізоні Під рівнем ряду динаміки розуміється кожне окреме чисельне значен-

ня показника, який характеризує величину явища, його розмір і розташу-вання в хронологічній послідовності.

Чисельність особового складу

Оперативна обстановка

Можливості гарнізону

Рівень пожежної та техногенної безпеки міста

Динаміка оперативного

реагування ПРП

Чисельність щільність населення

Обсяг і рівень запобіжних заходів

Професійна підготовка особового

складу

Оперативна готовність підрозділів

Умови роботи профілактичної

служби

Число оперативних відділень

на автомобілях

Кількість і стан пожежно-рятувальної

техніки

Загальний технічний

стан області

Дислокація підрозділів

Розклад виїздів

Площа території міста (району)

Загальний економічний

потенціал міста

Характер забудови

Ступінь благоустрою

Загальне число

об’єктів

Наявність об’єктів підвищеної

небезпеки

Кліматичні та погодні умови

Час прибуття підрозділів

першої допомоги

Тривалість ліквідації НС

Рівень використання різноманітних

методів ліквідації НС

Рівень взаємодії з іншими службами

Характеристика ефективності

діяльності підрозділів МНС

32

Якщо кожний рівень ряду порівнюється з попереднім, то визначені по-казники називають ланцюговими; якщо усі рівні порівнюються з рівнем, який виступає як постійна база порівняння – базисними.

Абсолютний приріст (зменшення) – це різниця рівнів динамічного ряду: - ланцюгові

1і i iП Y Y , (1.1)

- базисні

0i iП Y Y , (1.2)

де: іП – абсолютний приріст;

iY – порівнюваний рівень;

10 , iYY – базисний рівень. Абсолютний приріст за одиницю часу вимірює абсолютну швидкість

зростання. Однак більш повну характеристику процесу росту можна отри-мати тільки тоді, коли абсолютні величини доповнюються величинами від-носними, якими є темпи зростання і темпи приросту. Вони характеризують відносну швидкість зміни рівня, тобто інтенсивність процесу зростання.

Темп зростання розраховується як відношення рівнів ряду, визначаєть-ся коефіцієнтом або відсотком:

- ланцюгові

1

iі

i

YkY

, (1.3)

- базисні

0

iі

YkY

. (1.4)

Темп приросту характеризує відносну величину приросту і показує, на

скільки відсотків рівень iY більший (менший) за базисний рівень:

1

100% ( 1)100%ii i

i

ПТ kY

(1.5)

Як і абсолютний приріст, темп приросту може бути позитивним та не-

гативним, що свідчить про збільшення або зменшення рівня. Якщо рівень явища на етапі його розвитку, що вивчається, постійно

зростає або постійно знижується, то основна тенденція є явною і чіткою.

33

Для кількісної характеристики загальних результатів дії чітко вираже-ної основної тенденції, можна використовувати абсолютний приріст, темп зростання і приросту за увесь етап розвитку явища.

Якщо ланцюгові показники динаміки, залишаючись увесь час позити-вними чи негативними, різко коливаються від року до року, або постійно змінюють свій знак, розрахунок їх величини за раніше наведеними форму-лами може дати невірну уяву про середню швидкість зміни рівня, відповід-ної загальної тенденції. Тому, в цих випадках, слід порівнювати не річні, а більш типові і тривалі середньорічні рівні. Для цього звичайно проводять збільшення інтервалів, до яких відносять рівні інтервального ряду динаміки. Збільшення інтервалів складається в переході від добових до тижневих, або декадних, від декадних до місячних, від місячних до квартальних чи річних, від річних до багаторічних. Розрахунок показників аналізу динаміки в цих випадках слід проводити модифікованими формулами.

Найбільш ефективним засобом виявлення основної тенденції розвитку є аналітичне вирівнювання. При цьому рівні ряду динаміки виявляються у вигляді функції часу )(tfy . Вибір функції здійснюється на основі аналізу характеру закономірностей динаміки кількості надзвичайних ситуа-цій та пожеж.

Якщо характер динаміки підтверджує припущення про те, що рівень явища зростає з більш чи менш постійною швидкістю, тобто з відносно пос-тійними абсолютними одиницями приросту, то математичним виразом такої тенденції буде пряма лінія. Аналітичне рівняння прямої має вигляд:

taaYt 10ˆ , (1.6)

де: tY – визначені рівні; t – час, тобто порядковий номер інтервалу чи моменту часу;

10 , аа – параметри прямої. Розрахунок параметрів створюється за допомогою методу найменших

квадратів, при цьому нелінійні функції приводяться до лінійного вигляду, а в нашому випадку значення параметрів прямої розраховуються за формулами:

10

n

ii

Ya

n

, (1.7)

11

2

1

n

i ii

n

ii

Yta

t

(1.8)

34

Прогноз розвитку явища здійснюється шляхом підстановки в отримане математичне рівняння тенденції відповідних порядкових номерів найближ-чих років t.

1.8. Визначення необхідної кількості ПРП в місті

Очевидно, що від часу слідування першого ПРП, додаткових сил і за-собів, дорожніх умов, водопостачання, характеру забудови ділянок міста, оперативно-тактичних особливостей об'єкта, числа НС, що одночасно від-булися, а так само від розміру НС залежить розміщення ПРП, число відді-лень і вид пожежної й аварійно-рятувальної техніки.

При створенні ПРП намагаються врахувати всі ці фактори і їхню взає-мозалежність, знайти оптимальне співвідношення тактичних характеристик ПРП і сучасних способів ліквідації НС.

Згідно з вимогами Тимчасового положення число ПРП у місті повинне бути таким, щоб радіус виїзду не перевищував 3 км - при такому розміщенні підрозділів час прибуття з моменту виклику не повинен перевищувати 10 хвилин.

В даний час норми, що регламентують кількість основних і спеціаль-них пожежних автомобілів, увійшли в ДБН 360-92** «Планування та забу-дова міських та сільських поселень». Так, згідно з ДБН 360-92** визнача-ється:

кількість основної пожежної техніки для захисту населеного пункту згідно з таблицею 6.1. Виїзна техніка – автоцистерни та автонасоси -(включаючи резервні) визначаються з розрахунку кількості населення, що в ньому мешкає;

кількість спеціальних автомобілів (з таблиці 3 додатка 3.1.), де кі-лькість спеціальної техніки визначається відповідно до числа мешканців населеного пункту). Так згідно з таблицею 3 додатка 3.1. можна визначити кількість автодрабин (АД), автопідйомників (АП), автомобілів газодимоза-хисної служби (ГДЗ), автомобілів зв’язку та освітлення (АЗО).

При визначенні кількості основної пожежної техніки ДБН 360-92** не бере до уваги оперативну обстановку що склалася в гарнізоні і, тим паче, тенденції її погіршення або покращення. Тому на теперішній час існують науково обґрунтовані методи визначення потреби необхідного числа опера-тивних відділень на основних автомобілях.

1.8.1. Математичне моделювання процесу одночасної зайнятості обслуговуванням викликів у місті того чи іншого числа операти-вних відділень на основних пожежних автомобілях (ПА)

У процесі оперативної діяльності ПРП завжди виникає ситуація, у якій обслуговуванням викликів у місті одночасно зайняте відповідне число k ПА (k = 0, 1, 2…n).

35

За даними аналізу диспетчерського журналу виїздів ПРП міста за рік вибирають кількість викликів mk,, що обслуговували k основних ПА.

Середній час обслуговування виклику τобсл розраховується як сумарний час обслуговування викликів (сумарний час з моменту виїзду відділення за викликом з депо до його повернення) поділений, на кількість викликів.

Відносна частота (частість) залучення певного числа ПА для обслуго-вування виклику в місті k визначається як частка, яку в загальній кількості N викликів складають виклики, за кожним з яких виїжджало k ПА і розра-ховують за формулою:

1

kk

k

m mkn N

mk

, (1.9)

де mk – кількість викликів;

nkm

k 1

– сумарна кількість викликів від k = 1, 2, 3…n;

N - загальна кількість викликів. Ймовірність p{k} того, що в довільний момент часу обслуговуванням

викликів у місті будуть одночасно зайняті k ПА (тобто має місце ситуація {k}), обчислюється послідовно для k = 0, 1, 2…n за допомогою рекурентних формул:

0p e , (1.10)

1

( 1)n

kk

p k k p kk

, (k = 1, 2, 3…n), (1.11)

де - приведена щільність загального потоку викликів у місті, що оціню-ється за формулою:

обсл , ( / )викл год (1.12)

де: - загальна інтенсивність потоку викликів; τобсл - середній час обслуговування виклику.

очік

спост

NT

, ( / )викл год (1.13)

36

де: очікN - очікувана кількість викликів у наступному році; Тспост – тривалість періоду спостереження (в нашому випадку 1 рік =

8760 годин). Тому, використовуючи формули (1.10) та (1.11), отримаємо: 0p e ;

11 0p p ;

1 22 1 2 02

p p p ;

1 2 33 2 2 1 3 03

p p p p ;

1 2 3 44 3 2 2 3 1 4 04

p p p p p ,

тощо. Значення ймовірностей рk для k = 0, 1, 2, 3…n пов’язані між собою

співвідношенням:

0

1n

kp k

(1.14)

Сумарна тривалість часу Тk перебування в ситуації k за період ча-

су спостереження Тспост обчислюється за формулою:

спостT k T p k , (k = 0, 1, 2…n) (1.15)

Значення Тk для k = 0, 1, 2, 3…n пов’язані співвідношенням:

0

n

спостk

T k T

(1.16)

За результатами розрахунків можемо зробити висновок про характер

змін ймовірних, часових характеристик у залежності від числа k ПА, одно-часно зайнятих обслуговуванням викликів у місті.

1.8.2. Обґрунтування кількості оперативних відділень на основ-них ПА, що забезпечують надійний протипожежний захист міста

Кількість n оперативних відділень на основних ПА у складі чергових караулів міських ПРП повинне бути достатнім для того, щоб забезпечити безвідмовне обслуговування викликів.

37

Відмова розуміється як подія, яка полягає в тому, що за певним викли-ком не може виїхати необхідне число ПА внаслідок їхньої зайнятості обслу-говуванням викликів, які надійшли раніше (відсутню кількість ПА прихо-диться залучати з об'єктових ПРП або ззовні міста, що небажано). Відмов-лення називається повним, якщо по виклику не може виїхати жоден ПА. Відмовлення називається частковим, якщо за викликом може виїхати число ПА, менше необхідного для його обслуговування.

Корисними критеріями для обґрунтування числа k ПА для міста є ймо-вірні і часові характеристики безвідмовності обслуговування викликів.

При розрахунках значень характеристик, що відповідають тому чи ін-шому числу k, використовуються результати математичного моделювання процесу виникнення ситуацій одночасної зайнятості того чи іншого числа ПА обслуговуванням викликів у місті.

Тривалість періоду спостереження приймається рівною Тспост = 1 рік = 8760 годин.

Ймовірність p{ k} того, що в довільний момент часу заданого числа k ПА недостатньо для обслуговування викликів у місті (тобто має місце ситу-ація { k у який обслуговуванням викликів одночасно зайняте число ПА, що перевищує задане значення k), обчислюється по формулі:

0

k 1n

kp p k

, (k = 0, 1, 2…n) (1.17)

Виконуючи розрахунки, у нашому випадку, для міста M, одержуємо:

0 1 0p p ;

1 1 0 1 0 1 ;p p p p p

2 1 0 1 2 1 2 ;p p p p p p

3 1 0 1 2 3 2 3 ,p p p p p p p тощо. Очікувана за період часу спостереження Tспост сумарна тривалість

T{ k} одночасної зайнятості обслуговуванням викликів у місті числа ПА, що перевищує задане значення k (тобто з залученням додаткових ПА), оці-нюється по формулі:

0

k kn

спост спостk

T T p T T k

, (k = 0, 1, 2…n), (1.18)

де T{k} - сумарна тривалість одночасної зайнятості k ПА обслуговуван-ням викликів у місті за період часу спостереження Tспост.

38

0 8760 0T p ;

1 8760 1T p ;

2 8760 2T p ;

3 8760 3T p , тощо.

Варто помітити, що значення всіх критеріїв у значній мірі корельовано між собою, тому при проведенні орієнтованих розрахунків для обґрунту-вання числа k ПА в місті досить використовувати найбільш ємні за змістом і прості в обчисленнях критерії (наприклад, величину T{ k}).

Значення всіх критеріїв монотонно убувають зі збільшенням числа оперативних відділень у місті (що відповідає підвищенню рівня протипо-жежного захисту міста), тому з економічних міркувань розумно обмежува-тися таким числом k відділень, що забезпечують досить малі значення розг-лянутих критеріїв (T{ k}), тобто повинно бути менше або дорівнювати 1-ій годині.

Процедура визначення необхідного числа оперативних відділень на основних ПА для міста є неформалізованою, незважаючи на наявність кіль-кісних критеріїв. Неформалізованим моментом залишається призначення порога "достатньої малості" значень критеріїв. У кожному конкретному ви-падку при обґрунтуванні варто спиратися не тільки на отримані в результаті розрахунків значення критеріїв, але і брати до уваги число місць дислокації ПРП (пожежних депо) у місті, характеристики пожежної небезпеки об'єктів у різних районах міста, наявність у місті об'єктових ПРП, а також наявність у безпосередній близькості від міста ПРП, з яких при необхідності можуть бути притягнуті додаткові відділення.

1.8.3. Визначення необхідної кількості пожежних депо

При визначенні необхідної кількості пожежних депо необхідно за умо-вну площу зони обслуговування найбільш раціонально взяти правильний шестикутник.

2 23 32, 6

2 обсобс обсRS R

, (1.19)

де обсR - радіус виїзду ПРП в місті ( обсR = 3 км). Тому кількість депо у місті буде дорівнювати:

. . міста

обс

SNп чS

, (1.20)

39

де містаS - площа міста;

обсS - площа зони обслуговування ПРП. Приклад використання математичної моделі динаміки числа пожеж: Із статистичного аналізу кількості пожеж та інших НС за минулі роки

нам відома кількість викликів за роками (таблиця 1.1). Таблиця 1.1 – Кількість викликів за роками

Роки 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Кількість викликів iY 802 503 822 682 790 813 808 846

Для визначення основних показників динамічного ряду використовує-

мо формули 1.1 – 1.5: Абсолютний приріст визначається в нашому випадку з 2003 року: ланцюгові

2003 2003 2002 503 802 299П Y Y (вик.);

2004 2004 2003 822 503 319П Y Y (вик.);

2005 2005 2004 682 822 140П Y Y (вик.);

2006 2006 2005 790 682 108П Y Y (вик.);

2007 2007 2006 813 790 23П Y Y (вик.);

2008 2008 2007 808 813 5П Y Y (вик.);

2009 2009 2008 896 808 88П Y Y (вик.), базисні

2003 2003 2002 503 802 299П Y Y (вик.);

2004 2004 2002 822 802 20П Y Y (вик.);

2005 2005 2002 682 802 120П Y Y (вик.);

2006 2006 2002 790 802 12П Y Y (вик.);

2007 2007 2002 813 802 11П Y Y (вик.);

2008 2008 2002 808 802 6П Y Y (вик.);

2009 2009 2002 896 802 94П Y Y (вик.). Темп зростання визначається в нашому випадку з 2003 року: ланцюгові

20032003

2002

503 100 62,7802

YКY

%;

40

20042004

2003

822 100163,4

503Y

КY

%;

20052005

2004

682 10083

822Y

КY

%;

20062006

2005

790 10098,5

682Y

КY

%;

20072007

2006

813 100102,9

790Y

КY

%;

20082008

2007

808 10099,4

813Y

КY

%;

20092009

2008

896 100110,9

808Y

КY

%,

базисні (кількість викликів в нашому випадку у 2002 році прийма-ється за 100%)

20032003

2002

503 10062,7

802Y

ТY

%;

20042004

2002

822 100102,5

802Y

ТY

%;

20052005

2002

682 10085

802Y

ТY

%;

20062006

2002

790 10098,5

802Y

ТY

%;

20072007

2002

813 100101, 4

802Y

ТY

%;

20082008

2002

808 100100,7

802Y

ТY

%;

20092009

2002

896 100111,7

802Y

ТY

%.

Темп приросту визначається в нашому випадку з 2003 року: 2003 2003( 1)100% 62, 7 100 37,3Т k %;

41

2004 2004( 1)100% 163, 4 100 63, 4Т k %;

2005 2005( 1)100% 83 100 17Т k %;

2006 2006( 1)100% 115,8 100 15,8Т k %;

2007 2007( 1)100% 102,9 100 2,9Т k %;

2008 2008( 1)100% 99, 4 100 0, 6Т k %;

2009 2009( 1)100% 110,9 100 10,9Т k %. Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.2 для більш зручного

аналізу показників динаміки числа викликів. Таблиця 1.2 – Основні показники динамічного ряду

Роки Кількість викликів

Абсолютний приріст, % Темп росту, % Темп

приросту, % базисні ланцю-

гові базисні ланцю-гові

2002 802 0 - 100 - -

2003 503 -299 -299 62,7 62,7 -37,3

2004 822 20 319 102,5 163,4 63,4

2005 682 -120 -140 85 83 -17

2006 790 -12 108 98,5 98,5 15,8

2007 813 11 23 101,4 102,9 2,9

2008 808 6 -5 100,7 99,4 -0,6 2009 896 94 88 111,7 110,9 10,9

В нашому випадку ланцюгові показники динаміки різко коливаються

від року до року і постійно змінюють свій знак; розрахунок їх величини за раніше наведеними формулами дає невірну уяву про середню швидкість зміни рівня, відповідної загальної тенденції. Тому в даному випадку най-більш ефективним засобом виявлення основної тенденції розвитку є аналі-тичне вирівнювання. Для цього використовуємо формули 1.7 – 1.8.

10

802 503 822 682 790 813 808 8968

6116 764,58

n

ii

Ya

n

(вик.),

42

В нашому випадку кількість рівнів у вирівнювальному ряді має парне значення, тому порядкові номери інтервалу (Таблиця 1.3.) будуть мати на-ступний вигляд: Таблиця 1.3 Порядкові номери інтервалу

Роки 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

t -7 -5 -3 -1 1 3 5 7

11

2

1

2 2 2 2 2 2 2 2

802 ( 7) 503 ( 5) 822 ( 3) 682 ( 1) 790 1 813 3 808 5 896 7( 7) ( 5) ( 3) ( 1) 1 3 5 7

n

i ii

n

ii

Y ta

t

2264 13,5168

(вик.).

Використовуючи формулу 1.6 та отримані дані, рівняння вихідної

прямої буде мати вигляд:

0 1ˆ 764,5 13,5tY a a t t .

Шляхом підстановки в це рівняння відповідних значень знайдемо ви-

рівняні рівні tY .

2002ˆ 764,5 13,5 ( 7) 670Y (вик.);

2003ˆ 764,5 13,5 ( 5) 697Y (вик.);

2004ˆ 764,5 13,5 ( 3) 724Y (вик.);

2005ˆ 764,5 13,5 ( 1) 751Y (вик.);

2006ˆ 764,5 13,5 1 778Y (вик.);

2007ˆ 764,5 13,5 3 805Y (вик.);

2008ˆ 764,5 13,5 5 832Y (вик.);

2009ˆ 764,5 13,5 7 859Y (вик.).

43

Враховуючи, що крок інтервалу дорівнює 2, порядковий номер інтер-валу, що прогнозується (2010 рік), буде дорівнювати 9. Тобто кількість ви-кликів в наступному році буде дорівнювати:

2010ˆ 764,5 13,5 9 886Y (вик.).

Зводимо показники динамічного ряду розподілу числа викликів і пока-

зники вирівняного ряду в таблицю 1.4. Таблиця 1.4 – Показники динамічного ряду розподілу числа викликів і пока-

зники вирівняного ряду

Роки Кількість

викликів iY Визначений інтервал t iitY

2it

Вирівняний

ряд tY

2002 802 -7 -5614 49 670 2003 503 -5 -2515 25 697 2004 822 -3 -2466 9 724 2005 682 -1 -682 1 751 2006 790 1 790 1 778 2007 813 3 2439 9 805 2008 808 5 4040 25 832 2009 896 7 6272 49 859 2010 9 886

∑ 6116 2264 168 6116

Згідно з даними таблиці будуємо діаграму розподілу кількості викликів за роками (рис. 1.2).

Рис.1.2 – Розподіл кількості викликів за роками

Кількість викликів Вирівняний ряд

44

Контрольні запитання та завдання до глави 1:

1. Назвіть завдання гарнізонної служби. 2. Назвіть служби, які входять до оперативних служб гарнізону. 3. Дайте визначення терміну «Сили гарнізону служби». 4. Дайте визначення терміну «Засоби гарнізону служби». 5. Назвіть посадових осіб гарнізону. 6. Назвіть порядок складання розкладу виїзду пожежно-

рятувальних підрозділів гарнізону. 7. Розробіть план залучення сил та засобів для гасіння пожеж в

сільській місцевості. 8. Назвіть службово-інформаційні документи. 9. Назвіть розпоряджувальні і плануючі документи. 10. Обґрунтувати кількість оперативних відділень на основних ПА,

що забезпечують надійний протипожежний захист міста.