Леонід Биков(1928-1979)

Життя та творчість.

Леонід Федорович Биков народився 12 грудня 1928 року в селі

Знаменське Донецької області. Він ріс веселим, сміливим хлопчиком.

Його надихали фільми про сміливих льотчиків, тож не довго думаючи він вирішив вступати до льотного училища. Але для того, щоб «осідлати винищувача», Леонідові трохи забракло зросту та мужності в зовнішності – він двічі намагався втілити свою мрію.

Тоді юнак вирішив стати артистом. Однак і тут його чекали невдачі – при вступі до Київської школи акторів він провалився. Але наполегливість і оптимізм завжди вели Бикова вперед, змушували продовжувати спроби. І він, нарешті, став студентом. Це був Харківський театральний інститут. Потім – майже 10 років роботи в театрі ім. Шевченка. 

Його першим досвідом у кіно була маленька роль у стрічці «Доля Марини»

– простого хлопця Сашка.

У 1969 році, через 25 років після свого дебюту у «Долі Марини», він повертається до Києва. На постійне проживання. Його зараховують до штату кіностудії ім. О. П. Довженка.

Тим часом Леонід починає зніматися в головній ролі в фільмі «Максим

Перепелиця».

Пізніше був Олексієм Акішином у фільмі «Добровольці», потім ще одним

солдатом у кінострічці «Травневі зірки»

За всіх його героїчних персонажів, яких Биков утілив дуже переконливо, одна військова частина присвоїла йому звання сержанта.

1961 року на екрани виходить «Альошкина любов», яка приносить артистові надзвичайну популярність. Він стає одним з найкращих акторів Радянського Союзу. Тоді Бикову запропонували переїхати до Ленінграда. Довго не вагався, оскільки на кіностудії «Ленфільм» йому пообіцяли дати змогу спробувати себе як режисер.

1973 року Леонід Биков нарешті приступає до зйомок фільму «В бій ідуть самі “старики”». Це було його мрією – зняти кіно про небо, льотчиків, війну.

“Ати-бати, йшли содати”(1976 р.)

“В бій ідуть лише “старі” (1973 р.)

Знявся в 22 фільмах, був режисером у фільмах: “Зайчик”, “Де ви, лицарі?”, “В бій ідуть лише старі”, “Ати-бати, йшли солдати”.

Трагічно загинув у автомобільній катастрофі на трасі «Мінськ-Київ» 11 квітня 1979 року. На момент смерті Бикову було всього 50 років. Похований Леонід Федорович Биков на Байковому кладовищі в Києві .

Отже, Леонід Федорович Биков - український  кінорежисер, актор, народний   артист України, заслужений артист Росії, лауреат державної премії України ім. Т.Г.Шевченка.

Презентацію підготувалаучениця 10 Б класуЗШ №16Бойчук Катерина

Дякую за увагу