Тижневий аналітичний звіт: 18 - 24 березня 2013 року
DESCRIPTION
Тижневий аналітичний звіт: 18 - 24 березня 2013 рокуTRANSCRIPT
DiXi Group, 2013
Енергетична інформація ● Аналітика ● Консалтинг
www.ua-energy.org
Тижневий аналітичний звіт 18 – 24 березня 2013 року
1. Росія хоче закріпитися на газовому ринку Європи за одночасного розширення впливу на азійських ринках. "Газпром" та чеська MND мають намір побудувати нове підземне сховище газу до 2016 року. В Москві також оцінюють можливість придбання парогазових електростанцій в Європі для збуту додаткових обсягів газу. "Газпром" не оминув скористатися ситуацією на Кіпрі – в обмін на допомогу місцевим банкам росіяни зажадали ексклюзивні права на експлуатацію газових родовищ острова. У свою чергу, Великобританія заявила, що готова вивчити питання щодо збільшення обсягів постачання російського газу. Водночас, в Міненерго РФ зауважують, що монополія "Газпрому" не повинна зберігатися в напрямку ринків Азійсько-Тихоокеанського регіону, де російський газ може стати досить конкурентоспроможним. В рамках реалізації проекту TAPI пролунала можливість транзиту російського газу до Індії. Проте, у Росії залишається все менше можливостей використовувати своє монопольне становище в ЄС, тому "енергетичному шантажу" піддаються сусідні країни. Європа розглядає питання відповідності газопроводу "Південний потік" власному законодавству. Попри продовження візитів українських посадовців до Москви, російська сторона заявляє, що переговори щодо консорціуму з управління ГТС знову зайшли у безвихідь. Намагаючись закріпити за собою зону впливу, Росія висунула Україні ультиматум щодо відмови від членства в Енергетичному Співтоваристві. В ЄС закликали Україну дбати про власні інтереси і вважають вимогу росіян загрозою суверенітету. Український уряд поки не зайняв визначеної позиції у відповідь на заяви Росії та ЄС. Незважаючи на аргументи юристів та учасників ринку, прем’єр-мiнiстр М.Азаров поки не бачить зачіпок для розірвання контрактів із "Газпромом". За його словами, зниження споживання газу обумовлене достатніми запасами у підземних сховищах, що підтвердив "Укртрансгаз". Як заявив міністр енергетики Е.Ставицький, зниження ціни на газ можливе за рахунок домовленостей з Росією або диверсифікації постачань. Як член Енергетичного Співтовариства Україна поки лише говорить про виконання зобов’язань, закидаючи ЄС відсутність інтересу до модернізації ГТС. Втім, після заклику ЄС надати конкретні пропозиції, українська сторона почала розпливчасто говорити про допомогу Німеччини. 2. При цьому, попри зусилля уряду, фінансове становище НАК "Нафтогаз України" продовжує залишатись хитким. Президент В.Янукович доручив продати 50% непрофільних активів держхолдингу, а міністр енергетики Е.Ставицький, обіцяючи оприлюднити фінансові дані, планує отримати перші пропозиції з реформування НАК вже у квітні. Міненерговугілля також буде супроводжувати законопроект про продовження мораторію на банкрутство підприємств ПЕК. Водночас, сам "Нафтогаз", який лише "Ощадбанку" заборгував 20,33 млрд. грн., скоротив кредитний портфель на 2,4 млрд. грн. та подав до суду на "Укртрансгаз", який сподівається на мирне врегулювання спору. За
DiXi Group, 2013
Енергетична інформація ● Аналітика ● Консалтинг
www.ua-energy.org
неофіційною інформацією, причиною позову НАК проти власної "дочки" є несплата за технічний газ. На цьому фоні, про готовність постачати газ промисловим споживачам заявив бізнесмен Д.Фірташ, структури якого планують консолідувати 70% газорозподільчого сектору України. За словами ЗМІ, таким чином холдинг Ostchem може уникнути штрафних санкцій. 3. Україна може стати частиною загальноєвропейського процесу посилення безпеки постачань, який розгорнуто як на рівні національних урядів, так і у Брюсселі. В Литві сподіваються, що зупинка тендерів не вплине на будівництво терміналу скрапленого газу і він буде закінчений вчасно. В той же час Туркменістан збирається збільшити експорт скрапленого газу. Польський газовий монополіст має намір збільшити річний видобуток за рахунок норвезького родовища. Європейський Союз збирається визначити проекти з модернізації та розширення енергетичної інфраструктури, які дозволять посилити безпеку постачань. Україна може бути зацікавлена в кількох із цих проектів: зокрема, Київ хоче брати участь в розгляді питань створення Транс-Адріатичного трубопроводу, а також прагне підтримки Словаччини у проекті Євро-Азійського нафтотранспортного коридору. 4. Плани уряду з нарощування видобутку поки не співпадають з реальним станом справ. За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Е.Ставицького, в поточному році видобуток газу має зрости на 3-5%, щоб через 10 років він коштував 160-200 дол. Однак, офіційна статистика фіксує протилежну тенденцію: у лютому видобуток газу зменшився на 5,6%, нафти – на 13,7%. На цьому фоні, проблеми супроводжують як державні, так і приватні проекти: уряд проведе повторний тендер на закупівлю бурових установок, а британська компанія JKX Oil&Gas, яка володіє видобувними активами в Україні, посварилась з одним із власних акціонерів. За словами ЗМІ, боротьбу за контроль підприємства ведуть структури бізнесмена І.Коломойського. У питаннях розвідки нетрадиційного газу, надмірна політизація може перешкодити налагодженню діалогу між інвесторами, владою і місцевими громадами. В рамках спільної діяльності з "Укргазвидобуванням", компанія Shell отримала згоду місцевих жителів на буріння нової пошукової свердловини, а також планує затвердити перелік соціально-економічних проектів у Харківській області та до кінця року пробурити першу експлуатаційну свердловину. Представники влади реагують на це позитивно і підтримують розширення інвестицій в регіон. Україною також починають цікавитися сервісні компанії, зокрема канадська Calfrac. Реагуючи на серію протестів проти видобутку нетрадиційного газу, урядовці переконують громадян у тому, що така діяльність не загрожуватиме водним ресурсам. При цьому, вони залучають до своєї аргументації фахівців-геологів, які очікують від галузі створення нових робочих місць, а також представників громадськості. Водночас, прем'єр-міністр М.Азаров прямо звинуватив КПУ та опозиційні "Батьківщину" і "Свободу" у боротьбі проти розробки сланцевого газу, а парламентська більшість не підтримала проведення слухань про екологічні ризики видобутку. Для вивчення згаданих питань ВО "Батьківщина" створила робочу групу, до якої увійшло 13 народних депутатів. 5. Невизначеність навколо імпортних мит та долі окремих НПЗ обмежує гнучкість ринку нафтопродуктів. В той час як у Європі ціни на пальне знижуються, в Україні подешевшав зріджений газ, проте вартість бензину залишилася без змін. Міненерговугілля
DiXi Group, 2013
Енергетична інформація ● Аналітика ● Консалтинг
www.ua-energy.org
планує представити своє бачення щодо мит на імпорт нафтопродуктів з Білорусі, яка почала розслідування скарги українських НПЗ. За словами ЗМІ, у Мінську аргументи української сторони називають безпідставними, а експерти переконані, що введення мит спричинить посилення залежності від Росії. Навіть прем'єр-міністр М.Азаров визнав, що такий крок викличе підвищення цін. Водночас, в уряді покладають сподівання на запуск Лисичанського НПЗ, інтерес до купівлі якого (як і Херсонського НПЗ) зберігає бізнесмен Д.Фірташ. Натомість Одеський НПЗ, який планує відновити роботу 29 березня, вивчає можливість використання суміші КТК. На цьому фоні, політики вважають, що заводи буде використано для легалізації контрабанди або фальсифікату, а гравці ринку лобіюють введення пільг для фінансування модернізації, а також вимагають від уряду визначитись з термінами переходу на стандарт Євро-4. 6. Поки розвинуті держави нарощують інвестиції у "зелену" енергетику, в Україні плани уряду є неспівмірними з темпами виділенням коштів. Президент США Б.Обама запропонував створити фонд для фінансування відновлюваної енергетики в розмірі 2 млрд. дол., а у Франції оголошено про інвестування 90 млн. євро у два проекти з енергоефективності. Профільний комітет Європарламенту підтримав необхідність висунення нових цілей відновлюваної енергетики та заохочення більших інвестицій. В Україні Міненерговугілля заявило про збільшення до 18% частки ВДЕ в проекті Енергетичної стратегії до 2030 року, а також про достатність коштів на будівництво мереж. Однак, через несвоєчасне виділення коштів, наданих ЄС на підтримку галузі енергоефективності та відновлювальних джерел, Генпрокуратура назвала порушником Держенергоефективності, яке винесло догани 6 співробітникам. При цьому, кроки з підтримки окремих підгалузей є недостатньо послідовними. Держенергоефективності підписало меморандум про співпрацю з 8 аграрними асоціаціями, що має на меті активізувати впровадження енергоефективних технологій. Самі ж аграрії виступають за державну підтримку виробництва біодизелю, однак Верховна Рада відхилила законопроект про розвиток виробництва і споживання біопалив. За словами експертів, біоенергетика може покрити 18% потреб України в енергії, а ЗМІ описують переваги біогазу як альтернативи газу. 7. На фоні запровадження протекціоністських заходів, триває як офіційна, так і тіньова приватизація активів вугільної галузі. Переслідуючи інтереси "вітчизняного товаровиробника", уряд встановив квоти на імпорт коксівного вугілля, а Верховна Рада продовжила мораторій на банкрутство вуглевидобувних підприємств. За оцінкою ЗМІ, від цих кроків можуть виграти вугільники, однак програти металурги, які потребують більш якісної сировини з-за кордону. Водночас, влада продовжує ринкові перетворення: Мінекономрозвитку визначило перелік бірж для торгівлі вугіллям, Фонд держмайна планує виставити на приватизацію 16% акцій шахти ім. Засядька, а Президент В.Янукович доручив затвердити план ліквідації "Вугілля України". При цьому, за повідомленнями ЗМІ, відбувається тіньове захоплення державних активів: зокрема, йшлося про банкрутство ДП "Антрацит" та використання ділянок ДП "Шахта "Північна".
DiXi Group, 2013
Енергетична інформація ● Аналітика ● Консалтинг
www.ua-energy.org
8. У світі прагнуть знайти відповідь на безпековий виклик ядерної енергетики. На АЕС "Фукусіма-1" відновлено електропостачання після аварійного відключення на початку тижня. Через погодні умови комплекс з переробки ядерних відходів у Великобританії призупинив роботу. У Литві політичні сили шукають консенсусу напередодні рішення щодо побудови АЕС. Натомість у Болгарії протестувальники проти високих цін на електроенергію вимагають запустити раніше зупинені реактори. За прогнозами, атомна генерація у світі зросте на 30% до 2020 року. У свою чергу, Єврокомісія оновила правила ядерної безпеки для країн ЄС і збирається представити їх у травні. В Україні також активно обговорюють питання безпеки в ядерній сфері – як на законодавчому рівні, так і на рівні залучення кредитів для фінансування відповідних заходів. Уряд затвердив план виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС.