Найважливіші досягнення в галузі

освіти, науки і техніки 20-тих років XX ст.

З всесвітньої історіїУчениці 10 – М класу

СЗШ № 96м. Дніпропетровська

Нефьодової Анни

План

1. Вдосконалення системи освіти А)Становище освіти Б)Педагогічні реформи 2. Найважливіші досягнення науки А)Філософія Б)Наука В)Суспільні науки 3. Технічний прогрес 4.Висновок

1. Вдосконалення системи освіти А)Становище освіти Ще наприкінці XIX – на початку XX ст. у більшості розвинених країн

було прийнято закони про загальну обов’язкову початкову освіту всіх дітей шкільного віку. При цьому в державних школах навчання було безкоштовним, а відтак – загальнодоступним для дітей навіть із незаможних сімей.

У міжвоєнний період інтерес суспільства до освіти залишався дуже високим, адже індустріальне суспільство з його технологічним і технічним прогресом потребувало все більше високоосвічених людей. Звідси – значна увага до вивчення в середніх школах і університетах предметів природничо – математичного ( математика, фізика, хімія, біологія) та технологічного напрямів.

У цей час набувало популярності професійно-технічне навчання. Традиційно високим залишався інтерес до гуманітарних наук ( філософія, історія, право, література, мистецтво).

Нові часи вимагали модернізації школи, тому педагоги висували найрізноманітніші теорії навчання і випробували нові моделі вдосконалення школи.

1.Б)Педагогічні реформи Так, у 1930-х роках набув поширення міжнародний педагогічний рух «нове

виховання» ( В Німеччині він називався «педагогікою реформ», у США – «прогресивізмом»)

Педагоги – прихильники «нового виховання» ставили собі за мету оновлення школи і виховання на підставі врахування інтересів дитини в конкретних умовах. Вчителі й вихователі відмовлялися від методики примусу учнів до заучування, значна увага приділялася естетичному, фізичному й трудовому виховання, дитячому самоврядуванню. Вони відстоювали ідею прогресу в освіті і вважали центральною постаттю у школі не вчителя, а дитину. Практичного застосування набуло в школах інтернатного типу.

Приватна школа-пансіон сумісного навчання.

1.Б)Педагогічні реформи У Радянському Союзі наприкінці 1920-х років серед частини

педагогів була поширена теорія «відмирання» школи в комуністичному суспільстві. ЇЇ прихильники вважали, що діти повинні вчитися на власному життєвому досвіді, у цехах заводів і сільських ланах. На їх переконання, вчителем повинно було саме життя, а школа мала злитися з виробництвом; вивчення основ наук, підручники і посібники, класно - урочна система відкидалися.

1.Б)Педагогічні реформи Проте такі погляди були скоріше винятком на загальному тлі

педагогічних новацій. Так, після Першої світової війни в Німеччині з’явилися вальдорфські школи. У відповідності з принципами вальдорфської педагогіки, діти навчаються у школі 12 років, учнів не залишають на другий рік через невисокі навчальні досягнення. Замість виставлення звичних оцінок наприкінці навчального року на кожного учня складають характеристику, в якій відображаються успіхи в навчанні. У вальдорфських школах і дитячих садках немає єдиного керівника; ці заклади мають автономію і управляються колегіально.

1.Б)Педагогічні реформи Чимало педагогічних новацій у 1920-ті роки зародилися в США.

Антіохійський план, уперше запроваджений а Антіохійському коледжі. За цим методом за кожними двома студентами закріплювалося одне робоче місце на виробництві, яке вони почергово займали через три місяці навчання. З одного боку, це поліпшувало матеріальне становище студентів, а з іншого – сприяло поєднанню наукових знань з вироблення практичних навичок.

У США було вперше застосовано лабораторних план – систему, засновано на принципі індивідуального навчання. Кожен учень одержував від учителя завдання, самостійно його виконував і здавав на перевірку. Учні самі обирали заняття, черговість вивчення переметів. Учні працювали в окремих лабораторіях, де їх консультував вчитель.

Американський коледж

1.Б)Педагогічні реформи У СРСР ця система втілилася в бригадно-лабораторному методі. Клас

ділився на бригади учнів, очолювані учнями-бригадирами. Учні працювали за завдання, виконання яких передбачало термін від двох тижнів до одного місяця. Учитель виконував роль консультанта; на підсумковому занятті звітувала вся бригада, а не кожен учень окремо. Оскільки індивідуальний облік навчальних досягнення учнів не вівся, то на всю бригаду виставлялась єдина оцінка.

Значної популярності набули такі форми навчання, що надавали учням можливість проходити курс навчання за індивідуальним навчальним планом своїм власним темпом. Учні, здатні засвоїти курс елементарної школи прискорено, отримували можливість закінчити школу на один-два роки раніше.

Студентська лабораторія 19 ст.

2. Найважливіші досягнення науки : А)Філософія Нова епоха потребувала її

осмислення, що й намагалися зробити філософи. Одним із таких був німецький історик і філософ Освальд Шпенглер, славу якому принесла двотомна праця «Занепад Заходу: начерк морфології світової історії». Цю книгу не відносять до значних філософських та суспільствознавчих досліджень, проте віддають їй належне як справжньому літературному шедевру. В ній О. Шпенглер доводив, що історія є «живим організмом» і розвивається циклічно, переживаючи свою «весну», «літо», «осінь», «зиму». За О. Шпенглером, давній, середньовічний і сучасний періоди світової історії супроводжувалися певними типами культур: китайської, давньосемітської, єгипетської, індійської, греко - римської ( «аполлонічної»), «магічної» ( арабської, єврейської, іранської), мексиканської та західної.

Освальд Шпенглер

2.А)Філософія Бертран Рассел,

англійський філософ, більшість із прожитих займався питаннями захист прав жінок, поширенням соціальної свободи та великої власності, боротьбою проти війни та реформуванням освіти. На думки Б.Рассела, уникнути нової світової війни можна було б лише створити світовий уряд. Такий уряд мав би прийняти такі постанови, щоб новостворені національні уряди переховували своїх громадян.

Бертран Рассел

2.А)Філософія Великий вплив на своїх

сучасників мав австрійський психоаналітик і філософ Зиґмунд Фрейд з його теорією про те, що головні проблеми людства, зокрема притаманна окремим людям агресивність, пов’язані з їх сексуальними інстинктами. На відміну, від марксистів, З.Фрейд вважав, що не приватна власність робить людей агресивними, а навпаки – вона є наслідком такої агресивності.

Зиґмунд Фрейд

2. Б)Наука Важливими і

революційними були відкриття в інших галузях наук, зокрема природничих. Німецький фізик Макс Планк, який залишив помітний слід у царині термодинаміки, а також своїми відкриттями у галузі квантової фізики поставив під сумнів достовірність вчення Ісаака Ньютона про абсолютність матерії, часу і простору.

Макс Планк

2. Б)Наука Взявся за те, щоб узгодити

суперечності між відкриттям М.Планка й вченням І. Ньютона, й успішно впорався з цим Альберт Ейнштейн – автор теорії відносності, один із засновників квантової механіки і статичної фізики. За теорією відносності А. Ейнштейн, матерія, час і простір є взаємно є незмінною. При цьому лише швидкість світла є незміною. Час же може сповільнюватися, а простір – змінювати свої форми. У 1921 р. А. Ейнштейн було присуджено Нобелівську премію.

Альберт Ейнштейн

2. Б)Наука Важливі відкриття у галузях фізики також належать

датському фізику Нільсу Бору та англійському вченому Ернесту Розенфорду, завдяки яким стало реально отримати атомну енергію. Спеціаліст у галузі нейтронної фізики італійський фізик Енріко Фермі довів, що при ланцюговій реакції поділу ядер урану вивільняється атомна енергія.

Атомні електростанції

3.В)Суспільні науки У галузі суспільних наук помітно

вирізнялися два велетні сучасної соціології – француз Еміль Дюркгейм та німець Макс Вебер. Е. Дюркгейм справив, особливо через учителів початкової школи, які вчилися в нього, всеосяжний політичний і культурний вплив на Францію. На його думку, не потрібно було створювати нове суспільство замість старого, а слід пристосувати його до нового часу, врівноважити прагнення кожної окремої людини з потребами суспільства в цілому. Фактично, своїми дослідженнями релігійних вірувань, причин самогубства людей, недоліків тогочасної держави та права Е. Дюркгейм поставив діагноз «хвороб» суспільства.

Еміль Дюркгейм

3.В)Суспільні науки Макс Вебер був настільки

різноплановим ученим, що складно віднести його чи то до соціологів, чи то до економістів. У теоретичній економіці М. Вебера цікавила проблема походження власності і природа прибутку. На його думку, прагнення людей до прибутку є наслідком виняткової людської риси постійно накопичувати понад те, що людині потрібно для особистого споживання. Досліджувати політичні засади суспільства, М. Вебер дійшов висновку, що існує чіткий принцип владних повноважень, від якого й залежать форми права і форми управління.

Макс Вебер

3. Технічний прогрес XX ст. стало епохою науково-технічного прогресу, під

впливом якого відбулися грандіозні як у довкіллі й технічному забезпечені людства, так і в світосприйнятті людей.

Оскільки століття розпочалося з низки воєнних конфліктів, то не дивно, що досягнення науки та технічні винаходи зайшли широке застосування в розробці нових видів зброї.

Кулемет "Максим"

3. Технічний прогрес Та все ж поступальний розвиток техніки

відбувався насамперед з урахуванням нових запитів людей у галузях транспорту, побуту, моди, розваг, тощо. У побуті і на виробництві набули поширення речі з пластмас, у тому чисті й грамофонні платівки з винайденого в СРСР і в Німеччині штучного каучуку.

3. Технічний прогрес Провідні автомобільні заводи «Форд», «Дженерал

моторз», «Крайслер» (США), «Рено», «Пежо» (Франція) випускали тисячі відносно недорогих автомобілів, що були за ціною доступними людям середнього статку. Кількість автомобільних відображала рівень достатку суспільства, пристосованості економіки до потреб споживача.

3. Технічний прогрес 1920-ті роки – це час

зародження телебачення. Перші успішні розробки пристроїв для передачі зображення на відстані, виконані англійськими фізиками, спонукали дослідників до експериментів з передачею кольорового зображення.

Перший телевізор

3. Технічний прогрес Важливим було те, що наукові відкриття швидко

змінювали побут простих людей: з’явилися електропраски, електробритви, пральні машини, холодильники та інші диковинні на початку пристрої, без яких з часом люди вже не могли уявити своє повсякдення. Нові можливості, що з’явилися завдяки науковим винаходам, стирали відстані між країнами й цілими континентами.

Перша пральна машина

Літак 19 ст.

4. Висновок 20-ті роки XXст. Були складними й суперечливими для

всього світу. Після хаосу і розрухи, породжених Першою світовою війною і революційними рухами, країни світу вступають у період стабілізації., який характеризувався спадом революційного руху, піднесенням капіталістичної економіки. Було прийнято закон про загальну початкову освіту,в державних школах навчання стало безкоштовним, що дало можливість навчатися дітям із незаможних родин. Наука стала дійовою економічною силою, важливим чинником суспільно-політичного процесу, стратегічним військовим ресурсом. Змінилося повсякденне життя людей : широко використовувалася побутова техніка, автомобілі, змінювалася у бік практичності мода.