Розділ 1

Музичне мистецтво

в нашому житті

Урок 2

Тема. Пісні рідного дому

Вхід до класу під пісню О.Злотника

«Музика рідного дому»

Сьогодні ми поринемо у світ пісень рідного краю.

Чи знаєте ви прізвища співаків і композиторів,

які живуть у нашому краї?

Сьогодні дізнаєтесь про них більше.

То ж у подорож, до нових зустрічей з піснею!

Перед тим, як вирушити в подорож,

дайте відповідь на декілька запитань.

Який твір ми слухали на попередньому уроці. Хто його автор?

Розкажіть про творчість композитора Л.Ревуцького.

Дайте визначення, що таке «Музична культура рідного краю».

Назвіть музичні заклади, які функціонують у нашому краї.

Народна пісня − джерело життя і повсякденних турбот народу. Вона правдиво

відгукувалась на найрізноманітніші події в житті простих людей.

Українська пісенна культура − одне з найцінніших духовних надбань народу за

багатовікову його історію. У народних піснях відображено

найрізноманітніші прояви життя народу − його нелегку, але

героїчну історію, тривалу й запеклу боротьбу з чужоземними

поневолювачами, поміщиками, побут та уподобання.

Пісні завжди хвилюють душу як виконавців, так і слухачів.

Не можна розглядати тему «Пісенна культура рідного краю»,

не називаючи імен виконавців, які стали для багатьох українців

справжніми кумирами.

Знайомство з творчістю

С.Крушельницької

Народилась вона на Тернопільщині. За життя

Соломію Крушельницьку визнали найвидатнішою

співачкою світу. Серед її численних нагород та

відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна»

XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за

честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін.

У другій половині 1890-х років відбулись її

тріумфальні виступи на сценах провідних театрів

світу. Співачка виконувала головні партії в операх

«Аїда», «Трубадур» Д. Верді, «Фауст» Ш. Гуно,

«Малой Леско» і «Чіо-Чіо-Сан» Дж. Пуччіні,

«Кармен» Ж. Бізе, «Електра» Р. Штрауса, «Євгеній

Онєгін» і «Пікова дама» П. Чайковського та інших.

Успіхи Соломії Крушельницької стали успіхами усієї

української музичної культури.

Зроблено в Україні

Музичне сприймання

Українська народна пісня «Через сад-

виноград» у виконанні

С. Крушельницької.

Аналіз музичного твору

У чому унікальність голосу

С. Крушельницької?

Охарактеризуйте мелодію твору та

засоби виразності .

Поділіться своїми враженнями від

української народної пісні «Через сад-

виноград».

Знайомство з творчістю композиторів та

виконавців минулого та сучасності

Коли Софія Ротару виходить на

сцену і починає співати, забуваєш

про все на світі. Її прозорий,

чарівний голос проникає в душу,

хвилює і підкорює кожного, хто

любить естраду, любить пісню.

Музичні здібності Софії проявилися

дуже рано: вже з першого класу

вона співала у шкільному та

церковному хорах. "Важко сказати,

коли і як з'явилася музика в моєму

житті, - каже Софія Михайлівна. –

Здається, що вона в мені жила

завжди. Софія Ротару

Володимир Івасюк Один із основоположників

української естрадної музики (поп-

музики). Автор 107 пісень, 53

інструментальних творів, музики до

кількох спектаклів. Професійний

медик, скрипаль, чудово грав на

фортепіано, віолончелі, гітарі,

майстерно виконував свої пісні.

Неординарний живописець.

Пощастило виконувати пісні В.Івасюка не лише С.Ротару, але й

Василю Зінкевичу та Назарію Яремчуку. Вони оспівували кохання,

красу рідного краю, щирість українських людей. У 70-х роках

минулого століття Василь Зінкевич і Назарій Яремчук стали

зірками української естради.

Творці першого покоління української естрадної

пісні

Платон Майборода Олександр Білаш Анатолій Пашкевич

Їхні пісні виконувалися, як правило, під оркестр (естрадний,

естрадно-симфонічний, народних інструментів, іноді

камерний).

Анатолій Пашкевич, наприклад, був питомо народним

композитором — його пісні не лише змістом, а й мелодикою

схожі на народні.

«Батьком» української естради справедливо називають

Платона Майбороду — автора численних пісень і хорів,

обробок народних пісень, а також ліричних композицій

(«Рушничок», «Якщо ти любиш», «Київський вальс» тощо).

Відомим творцем української пісні був Олександр Білаш.

Великою популярністю у 70-80-х роках користувалися вокально-

інструментальні ансамблі «Смерічка», «Кобза», «Ватра», «Водограй»,

«Світязь», «Арніка», «Краяни», «Опришки» та інші.

Найвідомішими виконавцями цього періоду були

Дмитро Гнатюк Юрій Богатіков Раїса Кириченко

Музичне сприймання Муз. М. Збарацького, сл. Н. Галковської. «Я козачка твоя»

у виконанні Р. Кириченко (уривок).

Сучасний етап розвитку української естрадної пісні

стають відеоролики до пісень, які

приваблюють не лише слухачів, а й

глядачів. Так, у кліпі за піснею

Руслани «Знаю я» поєднано

мальовничі пейзажі Карпат із

місцевим колоритним обрядом

весілля у народних костюмах.

В кінці XX – поч.XXI ст. на сцені української естради засяяли нові

імена.

Наприклад, співаки Ірина Білик, Олександр Пономарьов, Руслана та

багато інших досить швидко стали відомими. У цей час дуже

популярними

Розспівка

1.Активна дихальна

підтримка.

2. Зібраний, чіткий,

пружний звук.

Робота над піснею

-Продовження розучування пісні

«Музика рідного дому».

-Виконання окремих складних елементів з

ритмічним супроводом.

-Виконання пісні під акомпанемент фортепіано та

під фонограмний супровід.

Творче завдання

Увімкни диктофон і

запиши разом з друзями

виконання пісні

«Музика рідного дому».

Узагальнення вивченого матеріалу.

Рефлексія

• Що нового про пісенну культуру свого краю

ви дізналися сьогодні на уроці?

• Що вам відомо про авторів естрадних пісень

різних років?

• Імена яких виконавців ви можете занести до

краєзнавчої пісенної брошури?

• Яка з прослуханих на уроці пісень тобі

сподобалася найбільше?

Домашнє завдання

Послухай музику, яка лунає у

твоєму домі найчастіше, визнач, чи є

серед музичних творів пісні твого

краю. Приєднайся до проекту наших

друзів: додай у краєзнавчу

скарбничку нові імена.

Для допитливих –

виконання музичного проекту

«Естрадні пісні рідного краю».

Очікуваний результат: диск із піснями

рідного краю.

Вихід з класу під музику пісні

О.Злотника