(засідання історичного клубу 20.02.2017 р.)

За матеріалами Інтернет виданьпідготовлено учнями 10, 11 класів,учителем історії Горбатовою Л.Є.Новотроїцької ЗОШ І – ІІІ ст. №4

(засідання історичного клубу 20.02.2017 р.)

Мета заходу: ознайомлення з хронологією подій Революції гідності, вшанування пам'яті героїв Небесної сотні, розвиток критичного мислення, виховання патріотизму, національної гордості.

Звучить рулада «Мати».

Александрова Оля. 21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроітеграційного до курсу, спрямованого на розвиток співпраці з державами-членами СНД. Поступальний рух колеса історії зупинено.

Буркаль Анастасія. Обурена таким рішенням уряду України молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок Революції Гідності.

Відтоді минуло три роки…

Пирко Анастасія. До кінця доби 21 листопада 2013 року на Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік молоді, студентства, киян… З'явилась міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половини наступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з міліцією та провокаторами. На мітинг виходить до 5 тисяч людей.

Алтухов Денис. Цього ж дня люди вийшли на Євромайдані у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому, Ужгороді, Вінниці, Кривому Розі, Сумах, Харкові, Чернівцях.

Орлов Максим. 24 листопада у Києві пройшла велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, в якій взяло участь понад 100 тисяч громадян України. На мітингу приймаються ряд вимог Євромайдану: відставка уряду Азарова, скасування рішення про призупинення підготовки вступу до асоціації з ЄС та її підписання на саміті у Вільнюсі, звільнення Юлії Тимошенко.

(На екрані демонструється хроніка подій: мир ні протести )

Тахтаров Михайло. Тим часом Партія регіонів та «Український вибір» на підтримку уряду Януковича звозить людей зі сходу на антимайдан у Маріїнський парк Києва. Під будинком Уряду України відбулися зіткнення міліції та «тітушок» з мітингувальниками. Понад 1000 бійців Беркуту розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі із застосуванням сльозогінного газу. Прихильники євроінтеграції України відбили дві атаки силовиків і відтіснили їх в бік готелю «Дніпро».

Того ж дня 5000 львівських студентів влаштували мітинг на підтримку Євромайдану на майдані перед головним корпусом Львівського національного університету імені Івана Франка.

(На екрані демонструється хроніка подій: протести початку грудня )

Монашов Максим. У ніч проти 30 листопада близько четвертої години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, примінивши силу. Були застосовані вибухові пакети. Побитих, поранених протестантів прихистив Михайлівський Золотоверхий собор, у якому оперативно розгорнуто медичну службу, операційні блоки.

Події 30 листопада стали переломним моментом в українських подіях кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий.Яблуновська Ніка. Збурення в суспільстві наростає. І вже 1 грудня півмільйона обурених діями влади українців зібрались на Всеукраїнське Віче. До них приєдналися європейські дипломати. Опозиційні сили створюють Штаб Національного Спротиву – координаційний центр Євромайдану.

Відбуваються масові провокації так званих «тітушок», які спробують захопити Адміністрацію Президента України. За рядами внутрішніх військ знаходились підрозділи «Беркуту», але вони не припинили провокації. Почався наступ спецпризначенців із масовим побиттям журналістів та протестувальників.Наумкін Едуард. Хроніка подальших днів свідчить про ще більше наростання всенародного гніву. 3 грудня відбулось голосування у Верховній Раді України про відставку уряду Миколи Азарова. Проте, за рішенням депутатів уряд не йде у відставку.

4 грудня Президенти України – Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко висловили свою солідарність із діями мільйонів українців.

(На екран відеоряд світлин із мільйонами учасників Майдану).

Грєбєшков Кирило. 8 грудня активісти Євромайдану звернулися до українців із закликом прийти на Майдан Незалежності і стати учасником Маршу мільйона. У неділю на Майдан Незалежності в Києві зібралося сотні тисяч людей. Мітинг розпочався всенародною молитвою за Україну «Отче наш»…

Здавалося, на весь світ лунав гімн України, що його тоді заспівав весь Майдан.

Після завершення Маршу мітингувальники звели блокпости та барикади в урядовому кварталі Києва.

«Марш мільйона» завершився поваленням пам'ятника Леніну.

(На екран відеоряд світлин із поваленням пам’ятника Леніну)

Лобач Оля. 11 грудня 2013 року режим Януковича шляхом нічного штурму здійснює чергову спробу ліквідувати Євромайдан, застосовуючи спецпідрозділ «Беркут» та внутрішні війська.

Дзвони Михайлівського Золотоверхого забили тривогу. Зі сцени Майдану, оточеного силовиками, Руслана Лижичко, Юрій Луценко, Віталій Кличко, Святослав Вакарчук закликали киян прийти на допомогу майданівцям.

Лобач Влада. 13 грудня відбувся круглий стіл за участю трьох лідерів опозиції – Яценюка, Кличка, Тягнибока та Президента України Януковича. Але конкретних питань про відставки Уряду, звільнення затриманих, покарання винних не вирішено.

15 грудня Народне віче ухвалило рішення не підписувати угоду про вступ України до Митного союзу. Хвиля протестів прокотилася світом. Українці вийшли на вулиці, щоб підтримати земляків.

Кльоц Карина. Майдан, що є виразником волі мільйонів українців, активний та дієвий, стає реальною силою, що мирним шляхом домагається виконання своїх законних вимог і забезпечення справедливості в в своїй державі. 23 грудня 2013 року коменданти Штабу національного спротиву закликали киян і всіх українців відзначити новорічні та Різдвяні свята на Майдані Незалежності і тисячі людей святкували Новий 2014 рік разом.

Ханецька Дана. З інтерактивного майданчика артисти вітали Майдан і всю Україну зі святом Нового року та Різдвом Христовим. Церкви Києва та інших міст провели святковий передзвін. Святкове Богослужіння, вертепи, колядки об’єднало в столиці і по всій Україні мільйони. Український Майдан вразив своїм розмахом святкування весь світ.

Бакалдіна Аліна. А 16 січня 2014 року Верховною Радою без обговорення, простим підняттям рук було прийнято пакет «Законів про диктатуру», що відкривали провладцям шлях до масових репресій, надавали ще більшу свободу дій для покарання учасників акцій протесту, мали на меті криміналізувати громадянське суспільство.

Чистякова Катерина. 19 січня 2014 року у Києві на Народному Віче зібралось десятки тисяч мітингувальників, що висловили своє обурення ухваленню «Законів 16 січня». Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами. Беркутівці застосували спецзасоби і, незважаючи на мінусову температуру повітря, водомет.

Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Кривава водохреща», або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади.

Димитрова Юлія. На початку революційних подій, нікому і в голову не могло прийти, чим усе це обернеться… Слова «Слава Україні! Героям Слава!», що видавалися простим вітанням, набувають нового й особливого значення.

Увесь світ облетіли кадри документальної хроніки, де молодий чоловік у будівельній касці стоїть на барикаді і проникливо, натхненно читає уривок з поеми Т.Г. Шевченка «Кавказ». Це Сергій Нігоян – українець вірменського походження з Дніпропетровщини.

Кадри , на яких Сергій Нігоян читає уривок з поеми Т.Шевченка «Кавказ»

Єрьомка Ольга.22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайло Жизневського, білоруса з Київщини. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та родом з Волині Олександр Бадера. Вони стали першими в ряд Небесної сотні.

Як по іншому зазвучали «Слава Україні! Героям Слава!», гасла «Слава нації!», «Смерть ворогам!», «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» … І що Майдан Незалежності – це, справді, неймовірне місце, це СВОБОДА, це та потужна точка енергії українців, де її Герої встигли відчути все: і радість, і безвихідь, і горе, і біль, і гордість, і повагу, і гідність.

Левченко Руслана. Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні кращих наших синів і дочок. Розгони Євромайдану відзначилися брутальним побиттям сотень людей, десятків журналістів. Поступово ці «штурми та розгони» переросли у велетенські акції спротиву, били дзвони всіх церков, а кожен штурм сприймався в Україні як «боротьба не на життя, а на смерть».

Демонстрація кліпа з піснею «Воины света»

Островська Олександра. Палає Київ у вогні,горять сталеві БТРитам на межі-передовій,народ боронять волонтери.Палають шини і серця,ніхто не хоче помирати.Перед екраном матеріі там, і там їхні солдати…

Єлізарова Влада. Там у шоломі зі щитомстоїть із Волині хлопчина.З червоним на грудях хрестомпоранених несе дівчина.Стоїть із Харкова Андрій,Сашко тримає оборону,він тут вже 48 днів,як сам приїхав з Краснодону.Ось знову хвиля йде атак,усе змітають водомети,морозно трішки: «-2»,горять позаду вже намети…

Кадри дій беркутівців: побиття, водомети (козак Гаврилюк)

Ловцева Вероніка. Всіх щільно взяли у кільце,здається ось наш дух зламають,та хтось із права затягнувВкраїни Гімн… усі співають.Тримати міцно треба щит,бо там позаду наші діти,батьки стоять і матері,нема куди нам відступити.Лунає вибух поруч десь,то світло-шумова граната,це «Беркут» мило передав,нам подарунок від Ґаранта.І ще учора ти і я

були звичайні активісти,А вже сьогодні всі ми тутбанд формування, терористи.

Мироненко Аліна. Упала зірка, як сльоза,і вже нащупувалась рима;сіріла ніч, курилась "Прима",світанок обрій перезав.Ми поверталися в бліндаж,в тепло і сморід, тишу й глину,ламала втома наші спини,і сон ішов на абордаж,Побрязкували калаші,десь треті півні проспівали,а ми солоно жартувалиі реготали від душі.Диміло вогнище ранкове,і ми були усі живі. (Роман Семисал)

Безсмертна Карина. У ці дні ми відзначаємо Річницю трагічних подій на Майдані Незалежності, коли під час Революції Гідності з 18-20 лютого було поранено більш як 1000 людей, загинуло понад 100 протестувальників. Сьогодні ми їх називаємо Небесною Сотнею. Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях

Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей…

Білокінь Олена. Палають серця і стоїть на Грушевського чад,І стяг український під небом,Тремтить переможно,А ті, хто із чорних портретів,Суворо мовчить,На віки Герої, яких забувати не можна!.За правду, свободу, за чесні і рівні права,Виходь у життя, і нехай Україна повстане,Це більше не гра, у ретвіти, репости й слова.Виходь на Майдан, за Майдан і за ради Майдану!.

Ільченко Тетяна. І буде штормити, та нас ці вітри не знесуть,І сніг у мішках, хай би що, до весни не розтане,Є правда єдина, не писана істина суть:Ти крапля, що може зробити нас всіх океаном.Усе неможливе сьогодні перейде межу,І доля ще буде до мене і зла, і ласкава,Але я виходжу на площу, але я кажу:«Слава Україні – Героям Слава!»

Александрова Оля. Не плачте, мамо... Я - в Небесній сотні...Я за Вітчизну голову поклав...Я знаю, мамо, гірко Вам сьогодні -Я ж бо живим вернутись обіцяв...

Не вийшло, мамо... Снайпер вцілив в серце...Світ почорнів... І зупинився час...Пробачте, мамо... Мусив я померти.Бо Україна лиш одна у нас!Прощайте, мамо... і простіть, благаю,Що так невчасно світ цей полишив...Я шлю Вам, мамо, вісточку із раю...Я дуже, мамо, дуже Вас любив...

(Пісня Тараса Чубая та Івана Леньо «Біля тополі»)

Бондаренко Євген. Небесна сотня. Новітні герої України. Вони полягли за нас із вами. Юні, чорноброві хлоп’ята, яким судилося вже стати чорнобривцями, як сказав поет…

Ми сьогодні в скорботі й з великою вдячністю згадуємо Героїв світлої пам’яті Небесної сотні, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами з небес.

Списки Небесної сотні зачитують: Шалагін Сергій, Камка Віталій, Пирко Анастасія)

Єлізарова Влада. Мамо, я живий, лиш закриті очі....І серце не б`ється, не вирує кров...Ти тільки не плач, знай – всі дні і ночіЯ – поруч – у грудях, де живе любов!Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,За той біль, і той жаль, що я наробив.Я ж хотів лише миру, добра і свободи...А мене за це ворог безжалісно вбив.Не жалій, моя нене, що я не вернуся,Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,Ти лишень свої очі здійми до зірок!

Мироненко Аліна. Блакитне небо посіріло,і дощ ударив у ту ж мить.У грудях серце заболіло,по світу новина летить....У центрі міста, на майдані,в серці країни, мов в пітьмінавіки душі відлетіли,там сто героїв полягли.Грудьми повстали, захищалинам мирне небо, спів птахів.І до останнього стояли,аж поки янгол прилетів.....Небесна сотня вас навічнодо себе в рай Господь забрав.Але назавжди залишилисьв серцях народу, що повстав.Борись, Вкраїно, за свободу,бо кров і сльози пролились.

І пам’ятай своїх героїв,Їх шанувати поклянись.Залишиться кривавий лютийв серцях вкраїнських громадян.Не панувати злу в країні!Хоч стогне вся земля від ран.....Вшануй хвилиною мовчання,Вкраїнцю, тих, що полягли.Вони за тим злетіли в небо,щоб в мирі й щасті ми жили...

Кліп з виконанням Пікардійською терцєюї «Гей, Пливе кача по Тисині»

Хвилина мовчання. Свічка пам’яті

Мироненко Аліна. Небесний загін відлетів у небесаЇх душі вже світять зорею.У відблиску сяйва ранкова росаНас живить вогнем Прометея.Колесо історії тільки впередНові підминаєте миліНовітня історія пише сюжетВід ваших сердець легкокрилих.Герої у вічності… Кожен їх крокТорує шляхи без упинуГерої ведуть нас до нових зірокВо славу і честь України!(Віталій Клімчук) (2.10.2014 р.)

Євтушенко Анастасія. Минає 3 роки від трагічних подій на Майдані. Але, на превеликий жаль, Небесної Сотнею не закінчився біль і страждання України. Сьогодні йде боротьба за нашу Україну.

Прийшла в нашу хату тривожна година,Хай кожен збагне собі в безлічі справ:Все треба зробить, щоб жила Україна,Щоб ворог підступний її не здолав.І хай доведеться колись не доїсти,Чи буде в кімнатах поменше тепла,Але не дамо ми лихим терористамЧіплять в нашім небі чужого орла.

Яковенко Михайло. В ці дні хай єднає нас думка єдина,Ми зло в нашім домі долали не раз,Все треба зробить, щоб жила Україна –Приймаймо цей заклик, як Божий Наказ!.

Нашими воїнами пишається весь народ, бо в їхніх серцях горить вогонь любові до рідної країни, та велика віра в перемогу. Захищаючи рідну землю від ворога, сьогодні вони віддають найдорожче – своє життя. А ми говоримо їм : «Повертайтесь живими!».

Звучить пісня Тарабарової «Повертайся живим» Перегляд презентації «Если бы на Донбасс не пришла

война…»

Л.Є. Рано – вранці на світанку босими ногамиЙшла до Бога Україна тихо з молитвами.Одягнувши вишиванку, розпустила косиЩоб просити Бога сили і кращої долі.Вітер коси розплітає – суне чорна хмара.Впала вона на коліна і Його питала:– За що мені така кара? Чим я завинила?Що знов круки чорні крячуть і ростуть могили?Дзвони дзвонять вже щоденно...днями і ночами...Сини мої полягли...вкрито все хрестами...– Чи я тобі не молилась? Чи дітей не вчила любить землю і Тебе?Прошу дай нам сили!– Скажи мені, Отче милий, скільки ще терпіти?– Як синів уберегти? Скільки ще молитись?! ...І почувся з неба глас: – Встань! Вже скоро, мила!Той хто хтів здолать тебе – сам ляже в могилу.Потерпи ще трішки ти – Я загою рани.Бо Я чув всі молитви – Мир скоро настане!Воля й доля в твоїм домі, повір – скоро буде!А ворога не пробачать ані Я – ні люди!

Усі співають Гімн України.

За матеріалами Інтернет виданьпідготовлено учнями 10, 11 класів,учителем історії Горбатовою Л.Є.Новотроїцької ЗОШ І – ІІІ ступенів №4