0

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України

Державне підприємство Державний інститут проектування міст Ліцензія серія АБ № 557476

Замовник: Соснівська міська рада

Угода: № 10531 -2010 примірник № ______

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН м. СОСНІВКА Червоноградської міської ради Львівської області

(в скороченому об’ємі)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Директор ………………………… І . К в и к

Начальник АПМ-2 ………………………… В. Дубина

Головний архітектор проекту ………………………… І. Склярова

Адреса: вул. Генерала Чупринки, 71, 79044 Львів

Е-пошта: MIStoproekt-InS@yndex.ru

Телефон: (032)238-97-24, факс: (032)238-97-07 Львів – 2012

1

Генеральний план розвитку м. Соснівка Червоноградської міської ради Львівської області розроблений на замовлення Соснівської міської ради авторським колективом архітектурно-планувальної майстерні № 2 ДП ДІПМ "Містопроект". Керівник авторського колективу:

начальник АПМ - 2 ……………… Дубина В. І.

головний архітектор проекту ……………… Склярова І. В.

1. Архітектурно-планувальна частина:

архітектор ……………… Дєдков Р. Р. архітектор ……………… Козачук О. В. архітектор ……………… Скобилко А.А.

2. Економічне обгрунтування:

керівник групи економістів ……………… Голуб І. Д. інженер-економіст ……………… Теглівець Р.С.

3. Магістральна мережа та транспорт:

керівник групи транспорту та доріг ……………… Фіалковський С. В. провідний інженер ……………… Залигаєв О. О.

4. Інженерне забезпечення:

гол. спеціаліст групи водопостачання і каналізації ……………… Мінков М. М.

керівник групи інженерних мереж ……………… Фролова О. С. керівник групи електропостачання ……………… Ярош Л. Г.

5. Охорона навколишнього середовища:

головний архітектор проекту ……………… Склярова І. В. керівник групи транспорту та доріг ……………… Фіалковський С. В. еколог ……………… Катрич Н. Б.

СКЛАД ПРОЕКТУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ:

І. Пояснювальна записка.

ІІ. Графічні матеріали.

ІІІ. Додатки (документи, вихідні дані).

2

ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 1. Вступ …………………………………………………………….........………… 4

1.1. Словник термінів …………………………………………………………… 6

2. Коротка історична довідка …………………………………………………… 7

3. Сучасний стан міста і прилеглої території ….…….……...…….…….….… 9

3.1. Місце та роль міста в системі розселення ……….……..……………….… 9

3.2. Природні та інженерно-геологічні умови …………………………….… 9

3.3. Планувальні обмеження та оцінка сучасного стану навколишнього середовища ……………………………………………………………… 11

4. Попереднє проектування та аналіз реалізації містобудівної документації ………………….......................................……... 13

5. Характеристика містобудівних намірів за раніше розробленою документацією ................................................................................................... 14

6. Перспективи економічного розвитку та прогнозовані параметри населеного пункту …………………………………………………………… 16

6.1 Економічна оцінка сучасного стану міста ……………………………… 16

6.2. Потенціал та тенденції розвитку виробничого комплексу ДВАТ "Шахта "Надія" ..................................................................................17

6.3. Перспективи розвитку економічної бази міста ………………………... 18

6.4. Населення і трудові ресурси …………………………………………… 20

6.5. Житловий фонд та нове житлове будівництво ………………………… 23

6.6. Мережа об’єктів культурно-побутового обслуговування ………………26

7. Планувальна організація території міста ……..........................……………27

7.1. Умови територіального розвитку………………………………………… 27

7.2. Пропозиції по встановленню межі населеного пункту….……………... 27

7.3. Планувальна структура і функціональне зонування …………………… 30

7.4. Система озеленення та благоустрій ………………………………………32

8. Транспорт і вулична мережа………………………………………………… 33

8.1. Зовнішній транспорт ………………………………………………..… 33

8.2. Внутрішній транспорт ……………………………………………..… 34

8.3. Вулична мережа ………………………………………...……………… 36

8.4. Організація безпеки руху ……………………………………….…..… 36

3

9. Інженерна підготовка території ………………………………..............… 37

10. Інженерне забезпечення ………………………………………………….. 38

10.1. Водопостачання………………………………………………………... 38

10.2. Каналізація …………………………………………………………… 39

10.3. Теплопостачання …………………………………………………….. 40

10.4. Газопостачання …………………………………………………….… 41

10.5. Електропостачання ………………………………………………….. 41

10.6. Санітарна очистка ..……………………………………...……….…… 42

11. Охорона навколишнього середовища …………………………………… 43

11.1. Явища антропогенного характеру …………………………………… 43

11.2. Захист території від впливу негативних явищ антропогенного характеру ……………………………………………………………… 43

11.3.Охорона атмосфери, водних об’єктів та грунтів від забруднення … 44

11.4. Заходи по захисту від шуму .…………..…………… ……………… 46

11.5. Радіаційне забруднення ………………………………….…….…… 48

11.6. Електромагнітні випромінювання……………………………….……48

12. Протипожежні заходи ……………………………………………………… 49

13. Перша черга будівництва ………………………………………………… 49

14. Заходи щодо подальшого проектування і реалізації генплану ….……… 50

15. Основні техніко-економічні показники ………………………………… 51

16. Додатки (документи, вихідні дані) ……………………………..…..……… 54

ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ :

1. Схема розміщення міста в системі розселення, м 1 : 10 000 ……… лист № 1.

2. Опорний план, м 1 : 5 000 ………………………………………… лист № 2.

3. Схема планувальних обмежень, м 1 : 5 000 ……………………… лист № 3.

4. Генеральний план (основне креслення), м 1 : 5 000 ……….…… лист № 4.

4

1. ВСТУП

Генеральний план розвитку міста Соснівка розроблений на замовлення Соснівської міської ради.

Основні причини необхідності розробки нового генерального плану: 1. Визначення перспективного економічного і територіального розвитку

міста на основі комплексної оцінки екологічних, соціальних, інженерно-транспортних та інших передумов і обмежень використання території.

2. Урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій.

Мета розробки нового генерального плану міста Соснівка – отримання юридичного документу для регулювання містобудівної діяльності виконавчих органів, що передбачає:

1). Поетапне покращення міського середовища, умов проживання і праці мешканців:

― впорядкування територіально-планувальної організації міста; ― вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури; ― розвиток економічної бази міста шляхом організації сучасної виробничої

інфраструктури з розміщенням об’єктів матеріального виробництва і об’єктів невиробничої сфери.

2). Покращення санітарного і екологічного стану міста та навколишнього середовища.

3). Визначення оптимальних параметрів подальшого розвитку м. Соснівка, а саме: ― визначення потенційних ресурсів і територій для розміщення житлового будівництва та інфраструктури обслуговування; ― створення сприятливих умов для залучення інвестицій у сферу виробництва, підприємницької діяльності тощо.

Вихідними даними при розробці генерального плану послужили: 1. Завдання на проектування та Державні вимоги Львівської облдержадмі-

ністрації. 2. Дані соціально-економічного стану міста. 3. Дані по землекористуванню, видані землевпорядними службами. 4. Топографічний план в масштабі 1:5000. 5. Натурні обстеження території міста. 6. Інформаційні дані ДВАТ "Шахта "Надія" щодо викидів забруднюючих

речовин від підприємства, зони забруднення від нього та охорону атмосферного повітря.

7. Кадастровий план земельної ділянки ДТГО "Львівська залізниця".

При розробці генплану враховані наступні проекти: 2. "Корегування проекту районного планування Сокальського

адміністративного району Львівської області" – Львів, л/ф "Діпроміст", 1980 р..

5

3. "Пропозиції по територіальному розвитку міста Соснівка" (в об’ємі скороченого генплану) – Львів, Державний інститут по проектуванню об`єктів цивільного будівництва "Укрзахідцивільпроект" 1992 р..

3. "Коригування генерального плану м. Червонограда" – Львів, ДП ДІПМ "Містопроект", 2004 р..

4. "Схема планування території Львівської області" – Київ, НДІ "Діпромісто", 2009 р..

При розробці генплану також враховані наукові роботи і статті: 1. Наукова стаття "Антропогенна трансформація малополіських форм

рельєфу в межах Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну"/ Ковальчук І. П., Іванов Є. А., Лобанська Н. І., – Київ, кафедра геодезії та картографії Національного університету біоресурсів і природокористування України , 2008 р..

2. "Экологические проблемы связанные с выделениями шахтного метана и пути их решения"/ Караченцев А.Е., Караченцев Е.И., – Донецьк, ДонНТУ Міністерства освіти і науки України, 2011 р..

Генеральний план розвитку міста Соснівка виконано у відповідності діючими законодавчими та нормативними документами, основні з яких:

― Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", ― Земельний кодекс України, ― Водний кодекс України,

― ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень", ― ДБН Б.1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів", ― ДСП № 173-96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів", ― ДБН В.2.3-5-2001 "Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів", ― ДБН В.2.3-4:2007 "Споруди транспорту. Автомобільні дороги".

Розрахунковий строк проектних рішень генерального плану міста Соснівка – період 15-20 років (приймається 2030 рік).

Матеріали генплану вирішують основні принципові питання планування територій і не можуть бути використані замість спеціальних проектів, схем та програм розвитку галузей економіки, охорони навколишнього середовища, здоров’я населення, інженерного захисту і підготовки території, розвитку системи транспорту, безпеки та організації дорожнього руху, інженерного обладнання тощо. При складанні зазначеної документації повинні враховуватись пропозиції відповідних розділів генерального плану.

Далі, в словнику приводяться терміни, що вживаються в сфері містобудування.

6

1.1. СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Територія – частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами;

планування територій – процес регулювання використання територій, який полягає у створенні та впровадженні містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень;

містобудівна документація – затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

проектна документація – затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва;

Генеральна схема планування території України – містобудівна документація, яка визначає концептуальні вирішення планування та використання території України;

схеми планування території на регіональному рівні – планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин;

генеральний план населеного пункту – містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

детальний план території – містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) – документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

об'єкти планування – територія України, території адміністративно-терито-ріальних одиниць або їх частини чи окремі земельні ділянки;

суб'єкти планування – органи державної влади та органи місцевого самовря-дування, а також фізичні та юридичні особи;

план зонування території (зонінг) – містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

інженерно-транспортна інфраструктура – комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій;

червоні лінії – визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення;

лінії регулювання забудови – визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій.

7

2. КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

За часів Австро-Угорської імперії у 90-х роках ХІХ ст. було побудовано залізницю Кристинопіль – Львів, з цього часу розпочинає свою історію заліз-нична станція Сілець-Завоне, що була розташована неподалік від існуючого села Завоне (на відстані приблизно 4 км).

Відомо, що в часи Першої світової війни в районі станції Сілець-Завоне було створено австрійську лінію оборони, яка збереглась і до сьогодні.

У часи панування Польщі в 20-х роках ХХ ст. дідич Модейський збудував в урочищі "Рочин" віллу "Рочин" і з цього часу залізнична станція отримала назву Сілець Белзький -Рочин. Модейський також створив декілька ставів, залишки яких можна побачити і в наш час.

У роки Другої світової війни на станції Сілець-Завоне нацисти збудували концтабір, у якому перебували в основному місцеві євреї. Їх було згодом знищено неподалік від станції. Сьогодні тут встановлено пам’ятник селянам с. Завоне, що загинули від фашистів. У 1944 році нацисти знищили село Завоне.

Фрагмент польської військової карти

У радянський період, після виявлення покладів кам’яного вугілля, основну увагу спрямовано на промислове освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну. В 1952 році на березі р. Західний Буг було закладено шахту № 1 "Великомостівська", в 1953-1954 роках тут споруджується ще три шахти, а у 1955 році розпочалось будівництво восьми вугледобувних підприємств.

8

Восени 1954 року в 12 км від міста Червоноград шахтобудівельники почали проходку першого вугледобуваючого підприємства поблизу сучасної Соснівки – шахти № 5 "Великомостівка".

Через рік було почато будівництво шахт № 8 і № 9 "Великомостівські". Одночасно з будівництвом шахт весною 1955 року засновано нове

шахтарське поселення – селище Кірове. 29 листопада 1957 року Львівська обласна рада прийняла рішення про

перейменування поселення Кірове на селище з назвою Соснівка.

Перший знак при в'їзді у місто В 1958 році в Соснівці збудовано першу школу (тепер СШ № 7), з 1959

року функціонує школа-інтернат (тепер СЗШ № 14). В 1960 році в селищі проживало 3688 чоловік. В 1968 році після отримання

статусу міста Соснівка віднесена до категорії міст районного підпорядкування. В 60-80-х роках у Соснівці інтенсивно здійснюється житлове будівництво.

Збудовано будинок культури, середню школу (тепер № 13), дитячі дошкільні установи, лікарню, поліклініку, заклади харчування, торгівлі та побутового обслуговування.

У часи планової економіки Соснівка сформувалась як компактне поселення, збудоване за прийомами містобудування радянського періоду. Забудова міста 50 і 60 років сформована 1, 2, 3, 4-поверховою забудовою, у 70 і 80 роки – переважно 5-поверховою. Місто було облаштоване належними вулицями, просторими площами, бульварами і парками.

З проголошенням незалежності України в історії Соснівки починається новий етап. В житті міста, як і в суспільстві в цілому, відбуваються складні процеси, пов’язані з перехідним періодом від планової економіки до ринкової.

Церква Преображення Господнього

За даними перепису у січні 2001 р. в Соснівці проживало 11 889 мешканців. Станом на 1.01 2012 р. в місті кількість населення становить 11 564 особи.

9

3. СУЧАСНИЙ СТАН МІСТА І ПРИЛЕГЛОЇ ТЕРИТОРІЇ

3.1. Місце та роль міста в системі розселення

Соснівка – невелике шахтарське місто, яке розташоване в південно-східній частині Сокальського району Львівської області і знаходиться на відстані 65 км від обласного центру – м. Львова і 28 км від районного центру м. Сокаля.

Дане місто – центр Соснівської міської ради і адміністративно підпорядко-ване Червоноградській міській раді. Червоноград – місто обласного підпоряд-кування. Відстань від Соснівки до Червонограда становить 16 км.

Територія міста знаходиться серед земель Сілецької сільської ради, з якими фактично межує по всьому контуру.

Транспортні зв’язки м. Соснівки зі Львовом, Червоноградом здійснюються по залізниці Львів – Ковель та по автомобільних шляхах: регіональній автодорозі державного значення (Р-15) Жовква-Червоноград-Ковель, від якої в селі Сілець відгалужується територіальна автодорога місцевого значення, що прямує до Соснівки.

В місті розташовані залізнична та автобусна станції.

Згідно "Схеми планування території Львівської області" (Київ, 2009 р.) Сокальський район, на території якого знаходиться Соснівка, входить до складу Північно-західної системи розселення.

В існуючій системі розселення Соснівка належить до Червоноградської агломерації, ядром якої м. Червоноград – третій по величині у Львівській області (після Львова і Дрогобича) промисловий центр, галузями спеціалізації якого є вугледобувна, паливна і легка промисловість, машинобудування і металообробка, промисловість будівельних матеріалів, деталей і конструкцій, харчова промисловість та інші галузі.

Особливості економіко-географічного положення, а саме розташування міста поблизу шахти "Надія", збагачувальної фабрики та інших шахт сприяють тому, що переважна більшість працездатного населення працює на підприємствах вугледобувної галузі.

Станом на 1 січня 2012 року чисельність постійного населення Соснівки складає 11 564 особи.

3.2. Природні та інженерно-геологічні умови

Природні умови

Клімат району помірно-континентальний, вологий. Для зимового періоду характерна похмура погода, тумани та відлиги.

Найхолодніші місяці – січень із середньомісячною температурою повітря –4 оС. Абсолютна мінімальна температура повітря, як правило, у січні – лютому і становить – 34оС, середня температура найбільш холодної п’ятиденки – 20оС.

10

Середня температура опалювального сезону становить –0,2 оС, а його тривалість 191 доба. Глибина промерзання грунту досягає 80 см, максимально - 108 см. Найтепліший місяць - липень із середньомісячною температурою повітря +18оС. Абсолютна максимальна температура повітря становить +36оС. Сума атмосферних опадів за рік в середньому складає 610 мм. Основна кількість опадів (~75 %) випадає в теплий період року. Переважаючими напрямками вітру є: взимку – західні і південно-західні, влітку – західні і північно-західні.

В геоморфологічному відношенні територія м. Соснівки відноситься до фізико-географічної області Малого Полісся до зандрово-алювіальної рівнини і долини між річками Західний Буг та Рата. Загальний ухил рельєфу спостерігається в північному напрямку. В межах міста абсолютні відмітки поверхні землі коливаються від 194 м до 206 м.

В геоструктурному відношенні територія району Соснівки знаходиться в межах Львівсько-Волинського вугленосного району.

В геологічній будові даного району приймають участь осадові породи кам’яновугільного, юрського, верхньокрейдяного, третинного та четвертинного віку. Кам’яновугільні відклади представлені пісковиками та глинистими сланцями, глинисими вапняками, прошарками і пластами вугілля, залягають на глибинах від 250 до 500 м. Вище залягають верхньокрейдові відклади потужністю 200-300 м, що представлені мергелистими вапняками з прошарками мергелястих глин, окремненими вапняками, пісковиками, глинами та конгломератами. Третинні відклади залягають над верхньокрейдяними породами, представлені глинами з прошарками пісковиків. З поверхні землі повсюдно розповсюджені четвертинні породи, які представлені пісками і супісками потужністю від 4 до 12 м.

В гідрогеологічному відношенні територія міста характеризується наявністю водоносних горизонтів у відкладах верхньокрейдяного і четвертинного віку.

Водоносний горизонт верхньокрейдяних відкладів використовується для централізованого водопостачання міста з районного водопроводу системи водопостачання Червонограда. Водовміщуючими породами є тріщинуваті мергелі. Дебіти свердловин коливаються від 1 до 3 л/с.

Підземні води четвертинних відкладів пристосовані до алювіальних пісків і зустрічаються на глибині 1-3 м. Живлення водоносного горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Даний водоносний горизонт розкритий шахтними колодязями глибиною 3-8 м і використовується населенням індивідуальної забудови. Дебіти колодязів коливаються від 0,8 до 2,0 м3/год.

11

Інженерно-геологічні умови

У зв’язку з підробкою підземними гірничими виробітками майже вся тери-торія, на якій розташована Соснівка, деформована просіданням поверхні землі.

Враховуючи порушення території міста підземними гірничими роботами в інженерно-геологічному відношенні його територію можна поділити на ділянки наступних категорій:

1. Території малосприятливої категорії для забудови – займають окремі ділянки в північно-західній частині міста, з ухилом поверхні землі від 0,5 до 8 %; рівнем підземних вод 3 м і більше від поверхні землі; складені супісками, пісками з розрахунковим тиском на них більше 1,5 кг/см2.

2. Території несприятливої категорії для забудови – займають практично всю територію міста, з ухилом поверхні землі до 0,5 % та 8-15 % і більше, рівнем підземних вод 1-3 м від поверхні землі; складені супісками, пісками з розрахунковим тиском на них більше 1-1,5 кг/см2.

3. Території особливо несприятливої категорії для забудови – понижені і заболочені території із заляганням грунтових вод на глибині до 1 м від поверхні землі, складені пісками, супісками замуленими, з прошарками торфів і торфами з розрахунковим тиском на них менше 1,0 кг/см2.

Територія міста Соснівка знаходиться переважно в несприятливих інженерно-геологічних умовах для забудови.

Сейсмічність району 6 балів (враховуючи підроблюваність територій гірничими виробками).

Наведена інженерно-геологічна характеристика є узагальненою, тому під кожний об’єкт будівництва або реконструкції необхідно попередньо виконувати індивідуальні інженерно-геологічні вишукування.

▲ В зв’язку з тим, що територія міста повністю знаходиться на підроблюваних територіях родовища кам’яного вугілля, проекти будинків і споруд, які будуються на даних територіях, необхідно розробляти на основі гірничо-геологічного обгрунтування.

3.3. Планувальні обмеження та оцінка сучасного стану навколишнього середовища

В межах Соснівки та на прилеглих територіях наявні санітарно-гігієнічні, інженерно-геологічні і планувальні фактори, які створюють незадовільні умови для проживання населення та певні обмеження для розвитку міста, що вимагає додаткових заходів, коштів при подальшому освоєнні території.

Основні об’єкти, що є джерелами шкідливого впливу, розташовані на достатній відстані від міста, і санітарно-захисні зони (СЗЗ) від них не розповсюджуються на сельбищні території.

12

До них відносяться:

– вугледобувне підприємство ДВАТ "Шахта "Надія" (колишня шахта № 9 "Великомостівська"), нормативна СЗЗ якого становить 500 м, фактична зона забруднення – до 300 м, згідно інформації ДВАТ "Шахта "Надія" (див. додатки);

– каналізаційні очисні споруди (КОС) із СЗЗ – 200 м; – СЗЗ від магістральної колії залізниці – 100 м, шумова зона від неї – 120 м; – електропідстанція "Межиріччя-9" напругою 35/6 кВ, СЗЗ (шумова зона)

від якої – 95 м до існуючої житлової забудови. – гаражні кооперативи СЗЗ від кількості маш.місць – 15-50 м.

ДП "Сигнал" ВАТ "Зміна" має юридичну і територіальну прив’язку, але колишнє виробництво (металообробка, термообробка і гальваніка для потреб оборонної промисловості) давно не функціонує. Будівлі та споруди підприєм-ства здаються в оренду різним підприємцям під склади, швейну майстерню, виготовлення меблів. Тому існуюча СЗЗ від даного підприємства прийнята параметрами 50 м.

До об’єктів, від яких не дотримуються нормативні відстані до сельбищних територій, відносяться ДП "Сигнал" ВАТ "Зміна" і гаражні кооперативи, в межах СЗЗ від яких знаходяться 1 п’ятиповерховий та 36 одноповерхових житлових будинків.

По інженерно-геологічних умовах, враховуючи, що є загроза опускання поверхні землі в зв’язку з підземною проходкою штреків, значна частина території міста відноситься до несприятливої і особливо несприятливої для забудови (понижені і заболочені території із заляганням грунтових вод на глибині до 1 м від поверхні землі).

Всі охарактеризовані планувальні обмеження показані на кресленні "Схема планувальних обмежень" - листі № 3.

▲ Основним планувальним обмеженням перспективного розвитку Соснівки є відсутність територіальних ресурсів в адміністративних межах міста.

Рівень природної та техногенної безпеки території

● Природні фактори, що спричинюють надзвичайні ситуації, на проектованій території відсутні.

● На вуглевидобувному виробничому підприємстві, розташованому поблизу міста, можливі надзвичайні ситуації техногенного характеру, внаслідок можливих аварій на шахтах.

● Крім того, можливі надзвичайні ситуації техногенного характеру внаслідок можливих аварій на залізничному транспорті. Небезпекою є транзитне перевезення вантажів по магістральній залізниці – в разі аварії можливі викиди хімічних речовин, вибухи горючих рідин і зріджених газів тощо.

13

4. ПОПЕРЕДНЄ ПРОЕКТУВАННЯ ТА АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

● Розвиток і розбудова Соснівки здійснювалась у відповідності до генераль-ного плану, розробленого "УкрНДІпроект" у 1959 році.

На момент розробки проекту Соснівка представляло собою селище міського типу з чисельністю населення 3,6 тис. осіб. На той час в межах селища промислові підприємства були відсутні, за межами Соснівки діяла шахта № 5 "Великомостівська" та завершувалось будівництво шахт № 8 і № 9.

Одночасно з будівництвом шахт формувалось нове шахтарське місто.

На основі генплану здійснювалися житлове та культурно-побутове будівництво в Соснівці. Місто було забезпечено основними закладами обслуговування, серед яких: адмінбудинок міськради, будинок культури, будинок школярів, школи, дитсадки, поліклініка, лікарня, відділення зв’язку і ощадбанку, заклади харчування, комплекси побутового обслуговування, магазини тощо.

● В 1992 році на замовлення Міністерства будівництва та архітектури України інститутом "Укрзахідцивільпроект" (тепер ДІПМ "Містопроект") були розроб-лені "Пропозиції по територіальному розвитку міста Соснівка" (в об’ємі скоро-ченого генплану).

На момент розробки проекту чисельність населення міста складала 13,7 тис. осіб, житловий фонд становив 174,886 тис. м2 заг.площі, середня житлова забезпеченість – 12,7 м2 заг. площі на одну людину.

Вказаним проектом пропонувалось долучення до території міста земель, площею 235,1 га, в тому числі: території шахти № 9, колективні сади, території Жовківського лісгоспзагу та території сільськогосподарських угідь Сілецької сільради в якості резервних для житла (у зв’язку з відсутністю вільних територій під житлове будівництво).

Пропоноване долучення земель до території міста Соснівка не відбулось.

Ретроспективний аналіз показує, що розвиток м. Соснівки у період планової економіки радянського періоду відповідав основним напрямкам і тенденціям, наміченим діючим попереднім генеральним планом, а протягом останніх 20 років (з 1992 р. по 2012 р.), під впливом різних факторів (у першу чергу у зв’язку із економічною ситуацією у державі) відбувався з відхиленням від ряду прийнятих параметрів.

Це можна пояснити, в основному, значним спадом обсягів виробництва в місті та призупиненням житлового будівництва.

14

5. ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТОБУДІВНИХ НАМІРІВ ЗА РАНІШЕ РОЗРОБЛЕНОЮ ДОКУМЕНТАЦІЄЮ

▲ Для розроблення генерального плану м. Соснівки використовувалися попередні проекти, які тісно пов’язані з Сокальським адміністративним районом і м. Червоноградом. Опорними та довідковими для розробки даного генплану є:

– "Генеральна схема планування території України" (НДІ "Діпромісто", Київ, 2003 р.).

– "Схема планування території Львівської області" (НДІ "Діпромісто", Київ, 2009 р.).

– "Коригування генерального плану м. Червонограда" (ДП ДІПМ "Містопроект", Львів, 2004 р.).

● Згідно "Генеральної схеми планування території України" м. Червонограду відведена роль міжрайонного центру обслуговування для населення Червоноградської міської ради та Сокальського адміністративного району.

В даному проекті режим перспектив розвитку м. Червонограда передбачає регламентацію розвитку із структурно-технологічною перебудовою виробничої бази, виведенням з експлуатації шкідливих виробництв, оптимізацією структури землекористування, екологічною реабілітацією міських територій та розвитком соціально-культурного потенціалу міжрайонного значення.

● Проектом "Схема планування території Львівської області" м. Червоноград, до складу якого входять Червоноградська і Соснівська міські ради, а також Гірницька селищна рада, розглядається як єдина система.

В даній роботі по підсумках факторного аналізу та оцінки умов перспективного розвитку поселень констатується, що основною проблемою розвитку Червонограда є подолання соціальних та екологічних наслідків, пов’язаних із закриттям та виробничою діяльністю шахт. По діючих шахтах особливо гостро постало питання про підтоплення та заболочення територій, що межують з ними, особливо територій житлової забудови.

З метою покращення екологічної ситуації в м. Червонограді, м. Соснівці та смт. Гірник за програмою "Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості" передбачається закриття деяких шахт. Одночасно з вибуттям існуючих шахт передбачається відновлення потужностей та збільшення видобутку вугілля в регіоні.

Даним проектом на розрахунковий термін до 2031 року передбачається подальший розвиток промисловості зі збільшенням зайнятих в 1,2 рази (з 8,5 тис. до 10,3 тис. осіб).

15

Пріоритетним напрямком визначено розвиток соціальної інфраструктури та забезпечення населення житлом в достатньому обсязі і на необхідному рівні комфортності. Прогнозований розвиток соціальної інфраструктури повинен орієнтуватися на суттєве підвищення її рівня з досягненням нормативних показників.

Розрахунки житлового фонду Червоноградської міськради, інших об’єктів соціальної інфраструктури пропонується здійснюватися виходячи з перспективної чисельності населення.

За прогнозами даного проекту, чисельність населення Червоноградської міськради зменшиться з 83,0 тис. осіб (станом на 1.01.2008 р.) до 78,5 тис. осіб (у 2031 р).

Житлова програма на перспективу повинна передбачати необхідність послідовного зростання обсягів житлового будівництва, здатного задовольнити потреби населення в житловому фонді різних категорій комфортності.

Об’єм житлового фонду на перспективу 2031 року прийнятий з розрахунку житлової забезпеченості 25 м2 загальної площі на 1 мешканця для можливості реалізації принципу заселення – кожній сім’ ї – ізольована квартира або будинок.

● Проектом "Коригування генерального плану м. Червонограда" для міста Червонограда прогнозувалось збільшення населення з 69,5 тис. до 74,0 тис. мешканців на перспективу 2020 року за рахунок механічного приросту. Тобто, Червоноград, як центр урбанізації, і надалі "перетягуватиме" мешканців прилеглих поселень, виходячи з умов працевлаштування.

Об’єм перспективного житлового фонду передбачений з розрахунку житлової забезпеченості 22,5 м2 загальної площі на особу.

В даному проекті інженерне обладнання м. Червонограда частково охоплює м. Соснівку (водопостачання, санітарна очистка).

16

6. ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ПРОГНОЗОВАНІ ПАРАМЕТРИ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

6.1. Економічна оціна сучасного стану міста Освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну сприяло розбудові

міст Червоноград, Соснівка та селища Гірник. Розвиток поселень впродовж кількох десятків років відбувався у тісному взаємозв’язку із ростом обсягів вуглевидобутку.

В умовах перехідного періоду від планової економіки до ринкової в даному регіоні спостерігається економічна деградація із значною втратою робочих місць через закриття шахт, або призупинення їх функціонування.

І сьогодні основним джерелом розвитку місцевої економіки є вугледобувна галузь, яка переживає період занепаду через слабку конкурентну спроможність готового продукту.

Внаслідок економічної деградації, погіршення екологічної ситуації і несприятливої демографічної ситуації прослідковуються процеси, що знижують привабливість території Соснівки і призводять до депресивних явищ.

Соціально-економічний розвиток Соснівки та можливості ефективного використання його території залежатиме від ряду зовнішніх і внутрішніх чинників, які об’єднані в системну оцінку конкурентних переваг і обмежень.

● Переваги і обмеження розвитку міста за зовнішніми чинниками

До зовнішніх чинників, що сприятимуть розвитку міста відносяться: - розташування міста в межах Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну, де головне місце посідає гірничодобувна галузь;

- розташування в зоні впливу м. Червонограда; - наявність міжселенних зв’язків та основних комунікаційних осей

(наявність залізниці та зручного транспортного зв’язку з автодорогою Р-15 Жовква-Червоноград-Ковель).

Обмежуючі чинники: - скорочення вуглевидобутку та закриття шахт; - зменшення кількості робочих місць; - забруднення навколишнього середовища; - значне антропогенне навантаження на територію міста внаслідок підземного видобування покладів кам’яного вугілля;

- деформація рельєфу місцевості - просідання поверхні землі.

● Переваги і обмеження розвитку міста за внутрішніми чинниками Наявність в Соснівці розвинутої мережі об’єктів обслуговування, а також

інженерно-транспортної інфраструктури сприяє достатньо комфортному проживанню мешканців в ньому. Характеристика мережі культурно-побутового обслуговування населення Соснівки приведена в таблиці ЕкО-4.

Суттєвим недоліком розвитку даного міста є "завмирання" вугільної галузі, і як наслідок - недостатність робочих місць.

17

На даний час переважна більшість працездатного населення Соснівки працює на шахтах, підприємствах і організаціях міста Червонограда та на підприємствах, в установах і об’єктах обслуговування, розташованих на території міста. Значна кількість мешканців міста перебуває на заробітках за кордоном.

Нині в Червоноградському гірничо-промисловому районі працює вісім шахт. Сім з них входять до складу об’єднання ДП "Львіввугілля" і одна шахта - ДВАТ "Шахта "Надія", яка розташована поблизу Соснівки, - функціонує під прямим підпорядкуванням Мінвуглепрому України і не отримує державного фінансування.

6.2. Потенціал та тенденції розвитку виробничого комплексу ДВАТ "Шахта "Надія"

Шахта № 9 "Великомостівська" - була здана в експлуатацію 1 жовтня 1962 року з проектною потужністю 450 тис. тонн вугілля. За 45-річну діяльність видано на-гора понад 20 млн. тонн вугілля, пройдено більше 300 кілометрів гірничих виробок. Підприємство спеціалізується на видобутку кам’яного вугілля, енергетичного, марки "Ж", роботи ведуться по пластах "Сокальський" та "Супутник".

У 1992 році генеральним директором "Львіввугілля" був виданий наказ про ліквідацію шахти і приєднання її як дільниці до шахти № 5 "Великомостівська". Однак зусиллям трудового колективу і керівництва шахти у 1995 р. відбулося роз’єднання цих двох структурних одиниць ДХК "Львівугілля".

У 2001 році шахту № 9 "Великомостівська" було перейменовано у ДВАТ "Шахта "Надія".

У 2003 році ДВАТ "Шахта "Надія" вийшла із складу ДХК "Львіввугілля", працює під прямим підпорядкуванням Мінвуглепрому України і не отримує державного фінансування. За ці роки відбувалось зростання обсягів вуглевидо-бутку та збільшення обсягів товарної вугільної продукції високої якості, яка без збагачення поступала на Добротвірську ТЕС.

Одночасно з основним виробництвом відновлено роботу шахтної їдальні, підсобного господарства, здоровпункту. Відкрито дільницю автомобільного транспорту, пекарню, магазин, швейний цех. За кошти від реалізації товарної вугільної продукції утримується дитячий дошкільний заклад і база відпочинку.

Протягом 2011 року на шахтах даного регіону було видобуто 2,6 млн. тонн вугілля, в тому числі: ДП "Львіввугілля" - 2,3 млн. тонн, шахта "Надія" - 300 тис. тонн. Чисельність працюючих на шахті становить 1100 осіб.

Вважається, що збереження діяльності шахти і стабільний рівень вироб-ництва відбувається завдяки ефективному управлінню.

Проте, останнім часом підприємство працює у невигідних умовах щодо збуту своєї продукції: при собівартості однієї тонни видобутого вугілля у 710 гривень, копальня змушена продавати лише за 490.

Розвідані запаси кам’яного вугілля по гірничому відводу шахти "Надія", згідно даних ДП "Львіввугілля", становлять приблизно 2 млн. тонн. Для

18

порівняння: запаси кам’яного вугілля шахти "Відродження" становлять ~ 13 млн. тонн, шахти "Лісова" ~ 19 млн. тонн, а шахти "Степова" ~ 62 млн. тонн.

Отже, в найближчі роки вуглевидобуток на шахті припиниться, але час ліквідації та реструктуризації може розтягнутися на роки (на прикладі інших закритих шахт).

На протязі 2012 року спостерігається конфлікт між шахтою і громадськістю міста, що обумовлений намірами ДВАТ "Шахта "Надія" продовжувати гірничо-видобувальні роботи по проекту виробітки трьох мікропластів вугілля під територією міста.

За претензіями громади міста, Соснівка потерпає від наслідків попередньої діяльності по видобутку вугілля поблизу міста: потріскалися будівлі двох лікарень, виробничі та житлові будинки, поблизу лікарень на місці колишніх садових ділянок утворилося озеро.

Наразі склалася напружена ситуація, обумовлена стурбованістю місцевих мешканців в разі продовження діяльності шахти поблизу міста, що може призвести до додаткових пошкоджень будівель і споруд, доріг, інженерних комунікацій, а також погіршенню екологічної ситуації в цілому.

▲ Таким чином, для міста Соснівка притаманні процеси, характерні для вугледобувних територій Червоноградського гірничопромислового вузла, що є прикладом того, як інтенсивне вуглевидобування за останні десятиліття зменшило ресурсний потенціал діючих шахт, проте, завдало значної шкоди довкіллю, земельним ресурсам, населеним пунктам та інженерним комунікаціям. В результаті все це породило низку екологічних проблем та негативно впливає на соціально-економічну ситуацію в регіоні, що потребує залучення значних фінансових ресурсів і підтримки на державному рівні, в тому числі в м. Соснівці.

Причому, ця підтримка (як прийнято у розвинутих закордонних країнах) повинна направлятися не тільки на задоволення потреб, а і на розвиток альтернативних можливостей.

Для вирішення конфліктної ситуації - співіснування міста і шахти - необхідно об’єднати зусилля та знайти порозуміння для подолання проблем, напрацювати шляхи отримання на державному рівні найбільш вигідних умов для Соснівки, як шахтарського міста, і працюючих, в разі ліквідації шахти, а також створити привабливі умови для інвестування у нові об’єкти виробництва.

6.3. Перспективи розвитку економічної бази міста Згідно "Генеральної схеми планування території України" (Київ, 2003 р.)

стабілізація соціально-економічного становища монофункціональних міст, до яких відноситься і м. Соснівка, передбачається за рахунок урізноманітнення економічної бази. В даному місті основу містоутворюючої бази складає гірничо-добувна промисловість (представлена вугільною шахтою "Надія"), яку потрібно доповнити підприємствами інших галузей.

Масштаби розвитку Соснівки в перспективі визначаються в залежності від параметрів містоутворюючої бази в цілому, конкретних територіально-плануваль-

19

них ресурсів, умов інженерного забезпечення, транспортних зв’язків, а також його положення в системі розселення та наявності і розподілу трудових ресурсів.

Місто Соснівка характеризується повноцінною соціальною, транспортною та інженерною інфраструктурою, проте, належить до тих міст, перспектива розвитку яких залежить від стану вугільної галузі.

В перспективі шахтний видобуток вугілля залишатиметься основним видом діяльності місцевого населення, в регіоні заплановано закриття окремих нерентабельних шахт та відкриття нових.

▲ Важливим напрямом подальшого соціально-економічного розвитку Соснівки є розвиток малого бізнесу. Система малого підприємництва є невід’ємною складовою сучасної ринкової економіки. Малий бізнес здійснює значний та багатогранний вплив на економіку окремих міст та регіонів, їх соціальну сферу, комунальне господарство, інфраструктуру. Зростання малого підприємництва значною мірою визначає темпи розвитку економіки, її структурну трансформацію, сприяє насиченню ринку споживчими товарами та послугами. Посилюється значення малого бізнесу як джерела наповнення бюджету, що має безпосередній вплив на міський та регіональний розвиток.

В умовах реструктуризації господарства, коли вивільняється значна кількість зайнятих, мале підприємництво покликане виконувати важливі соціальні функції – створювати додаткові робочі місця; формувати новий суспільний прошарок підприємців-власників, чи так званий "середній клас", а також забезпечувати зростання життєвого рівня населення. Завдяки функціонуванню малого бізнесу зменшується тиск на місцеві та державний бюджети, що пов’язано із зниженням витрат на соціальний захист безробітних.

Отже, генпланом передбачається поступовий розвиток Соснівки в якості міста з високим рівнем комфорту проживання і діяльності мешканців, привабливого для інвесторів, шляхом створення умов для виробничої і підприємницької діяльності. Функціонування нових об’єктів обслуговування та виробництва сприятиме зайнятості працездатного населення м. Соснівки.

Розвиток економічної бази міста представляють виробнича і невиробнича сфери. Згідно проекту "Схема планування території Львівської області" за питомою вагою населення, зайнятого у різних сферах економічної діяльності, Червоноград (разом із Соснівкою і Гірником) відноситься до міст з переважно промисловими функціями. Станом на 2008 рік в промисловості було зайнято 38,2 % від усіх зайнятих в господарському комплексі міста, а співвідношення виробничої і невиробничої сфер становило 51,3 : 48,7 %% (по області – 40,3 : 59,7 %%). До відома, співвідношення зайнятих у виробничій та невиробничій сферах у розвинутих європейських державах складає 1:2.

Виробнича сфера м. Соснівки включає наступні містоутворюючі галузі: промисловість, будівництво, складське господарство, лісове господарство, транспорт та зв’язок. Сьогодні у виробничій сфері міста зайнято орієнтовно 600 осіб, ще ~ 1200 осіб працюють за межами міста (на шахтах, збагачувальній

20

фабриці, підприємствах Червонограда тощо), разом 1800 працюючих (всього ~15,6 %, в тому числі в межах міста ~ 5,2 % від загальної чисельності населення).

Для подолання виробничих негараздів і безробіття, а також створення нових робочих місць генпланом пропонується в Соснівці формування нових малих підприємств, насамперед, об’єктів легкої і харчової промисловості, будівництва, об’єктів обслуговування і ремонту автотранспорту тощо.

Генпланом передбачається збільшення чисельності зайнятих у виробничій сфері міста до 1400-1600 працюючих (12-14 % від загальної чисельності насе-лення) при деякому зменшенні трудової маятникової міграції.

Невиробнича сфера охоплює життєво важливі для всіх шарів населення блоки суспільних послуг в області міського господарства і соціальної сфери, що включають: управління, освіту, охорону здоров’я та соціальну допомогу, фінансову діяльність, надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту, оптову і роздрібну торгівлю; торгівлю транспортними засобами, послугами з ремонту, готелі і ресторани операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям.

Надання повного обсягу послуг усім прошаркам населення забезпечується особами, які входять в обслуговуючу групу. На сьогодні в цій категорії зайнято орієнтовно 1500 осіб, що складає 13 % від загальної чисельності населення.

В перспективі чисельність зайнятих в даній сфері зростатиме і за прогнозом генплану становитиме приблизно 2000-2300 осіб (17-20 % від загальної чисель-ності населення).

6.4. Населення і трудові ресурси Згідно даних управління статистики Львівської ОДА, станом на 1.01.2012

р. чисельність постійного населення м. Соснівки становила 11 564 особи. Соснівка відноситься до малих міст (згідно ДБН 360-92**, табл. 1.1). Чисельність постійного населення міста згідно даних Всесоюзних і

останнього Всеукраїнського переписів та за останні роки становила: 1979 р. – 12,7 тис. осіб, 1989 р. – 13,7 тис. осіб, 2001 р. – 11,9 тис.осіб; 2003 р. – 11,831 тис. осіб, 2004 р. – 11,8 тис. осіб, 2005 р. – 11,704 тис. осіб, 2006 р. – 11,692 тис. осіб, 2007 р. – 11,633 тис. осіб, 2008 р. – 11,611 тис. осіб, 2009 р. – 11,556 тис. осіб, 2010 р. – 11,613 тис. осіб, 2011 р. – 11,588 тис. осіб, 2012 р. – 11,564 тис. осіб.

Очевидно, від перепису до перепису відбувалися зміни в чисельності населення міста: спостерігається поступове збільшення кількості мешканців за період 1979-1989 рр. – на 1,0 тис. осіб, за період 1989-2001 рр. – зменшення на

21

1,8 тис. осіб. За останні 5-7 років чисельність населення міста коливається біля 11,6 тис. осіб.

Зменшення кількості мешканців м. Соснівки пояснюється від’ємним природним і механічним приростами населення, які є основними факторами, що вплинули на зміни чисельності населення міста.

В таблиці ЕкН-1 наводиться характеристика сучасної вікової структури населення м. Соснівка.

ВІКОВА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ Таблиця ЕкН-1

Сучасний стан (1.01.2012) №№ п/п

Вікові групи населення Населення , осіб %

1 2 3 4

Діти до 16 років, в тому числі: 1 988 17,2 0 -1 рік 54 0,5 1 рік 165 1,4 2 роки 121 1,1 3-5 років 392 3,4 6 років 136 1,2 7-14 років 838 7,2 15 років 156 1,3

1

16 років 126 1,1

Населення працездатного віку 5 000 43,2 - чоловіки (16-59 років) 1 546 13,4 - жінки (16-54 роки) 3 454 29,8

2

17 років 90 0,8 Населення старше працездатного віку 4 500 38,9 - чоловіки (60 років і старші) 2 000 17,3 3 - жінки (55 років і старші) 2 500 21,6

Все населення 11 564 100

Прогнозована чисельність населення Аналізуючи демографічну ситуацію, що відповідає загальній тенденції,

слід констатувати, що процес зменшення населення Соснівки може продовжуватись і у найближчі роки.

Певна стабілізація може наступити при покращенні загальної економічної ситуації в даному регіоні, що позитивно впливатиме на формування ринку праці, використання трудових ресурсів і зайнятості населення. В даному випадку можливе призупинення зменшення кількості мешканців міста, а з часом стабілізація. Це реалістичний варіант розвитку, який і приймається генпланом.

Прогнозована чисельність населення Соснівки генпланом приймається концептуально з урахуванням місця населеного пункту в системі розселення та

22

можливих тенденцій подальшого економічного розвитку і становитиме на кінець розрахункового періоду (2030 р.) орієнтовно 11,5 тис. осіб.

Трудові ресурси і зайнятість населення На даний час трудові ресурси м. Соснівки становлять 4600 осіб (до 40 %), з

них 3300 осіб (до 30 %) зайнято в суспільному виробництві (виробнича і невиробнича сфера).

Баланс трудових ресурсів та їх використання приведені в таблиці ЕкН-2. Більшість працездатного чоловічого населення працює на шахтах по

видобутку вугілля, виробництво на яких за останні роки значно зменшилося. Працюючі на шахтах фактично є "заручниками" стану вугільної промисловості в регіоні, із-за чого виникають тимчасові виробничі негаразди і безробіття.

Значна частина населення працездатного віку працює на підприємствах та організаціях м. Червонограда. Частина населення зайнята в мережі об’єктів соціальної сфери міста (~ 1500 осіб), на об’єктах підприємницької діяльності та в домашньому господарстві.

БАЛАНС ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ Таблиця ЕкН-2

Сучасний стан (1.01.2012 р.)

№№ пп

Групи населення

осіб % 1 2 3 4

І. Трудові ресурси

1 Населення в працездатному віці, в тому числі: 5 000 43,2

2 непрацюючі інваліди працездатного віку і пенсіонери на пільгових умовах 1 100 9,5

3 працюючі особи пенсійного віку 700 6,1

4 Всі трудові ресурси (п.1 − п.2 + п.3) 4 600 39,8

ІІ. Використання трудових ресурсів 5 Зайняті в домашньому і особистому допоміжному господарстві 400 3,5 6 Зайняті на навчанні з відривом від виробництва 500 4,3

7 Незайняте населення села (жінки, що перебувають у відпустці по вагітності, родах, догляду за дітьми до 3 років) 350 3,2

8 Безробітні 1 100 9,5

Зайняті в суспільному виробництві (п.4−п.5−п.6−п.7−п.8), з них: 3 300 28,5 а) демостворюючі кадри 1 800 15,5

9

б) обслуговуючі кадри 1 500 13,0 10 Утриманці 8 264 71,5

11. Все населення 11 564 100

Зайнятість населення Соснівки в суспільному виробництві складає приблизно 76 % від чисельності трудових ресурсів. Навантаження на 1 працюючого складає орієнтовно 2,5 утриманці.

23

Аналіз трудової структури населення і його зайнятості свідчить про наявність трудових ресурсів, які на місці не використовуються. Надлишковий трудовий потенціал є фактором, що сприяє розвитку підприємництва, виробничої діяльності в місті.

6.5. Житловий фонд та нове житлове будівництво Існуючий житловий фонд Соснівки складає 211,9 тис. м2 заг. площі,

кількість квартир становить 4 120, кількість будинків – 410. Середня площа будинку складає приблизно 70-75 м2 заг. площі, а квартири ~ 45 м2. Середня житлова забезпеченість загальною площею становить 18,3 м2 на 1 особу.

Середня величина сім’ ї на (коефіцієнт сімейності - Кс ) становить ~ 2,55. Наявний в місті житловий фонд є придатний до експлуатації на кінець

розрахункового терміну (до 2030 р.). Крім того, приблизно на 30 ділянках ведеться будівництво або відведені

під будівництво. Враховуючи відсутність територіальних ресурсів в межах Соснівки,

розміщення нового житла генпланом передбачається в обмеженому обсязі, в основному за рахунок зміни функціонального призначення територій садівничих товариств.

Для покращення умов проживання можлива реконструкція існуючого житла із збільшенням житлової площі за рахунок укрупнення малогабаритних квартир.

Проектом "Схема планування території Львівської області" (НДІ "Діпромісто", Київ, 2009 р.) житловий фонд міста Червонограда, включаючи Соснівку і Гірник, на перспективу 2031 року прийнятий з розрахунку житлової забезпеченості 25 м2 загальної площі на 1 мешканця для можливості реалізації принципу заселення – кожній сім’ ї – ізольована квартира або будинок.

Враховуючи сучасну економічну ситуацію, прогнозований подальший розвиток і переважання в структурі житлового фонду квартирного житла (~ 87 %), генпланом пропонується для розрахунку об’єму перспективного житлового фонду прийняти за основу показник житлової забезпеченості 22 м2 загальної площі на особу.

Тоді проектний житловий фонд м. Соснівки на перспективу 2030 р. становитиме:

11,5 тис. ос. × 22 м2/ос. = 253 тис. м2 заг. площі.

Отже, на перспективу житловий фонд необхідно збільшити на: 253,0 – 211,9 (існ.) – 4,5 (в стадії буд.) = 36,6 тис. м2 заг. площі.

Динаміка житлового фонду і розрахунок необхідного обсягу нового житлового будівництва на території м. Соснівки наводиться в таблиці ЕкЖ-3.

При розрахунку нового житлового будівництва середня площа однієї квартири прийнята до 80 м2 загальної площі, індивідуального будинку - 150 м2 заг. площі, індивідуального будинку на ділянці садівничого товариства - 120 м2 заг. площі.

24

НАСЕЛЕННЯ ТА ЖИТЛОВИЙ ФОНД м. СОСНІВКИ НА РОЗРАХУНКОВИЙ ПЕРІОД (2012-2030 рр.) Таблиця ЕкЖ-3

Населення Житловий фонд

Розрахунковий період (2030 р.)

Існуючий стан (2012 р.)

Розрахунковий період (2030 р.)

Обсяги нового житлового будівництва

кількість квартир і садиб тис. м2 заг. площі

в тому числі № п/п

Тип житла

Існу

ючи

й ст

ан

(201

2 р.)

, тис

. осіб

Чис

ельн

ість

нас

елен

ня, т

ис.осіб

Кое

фіц

ієнт

сім

ейно

сті К

с

Кіл

ькіс

ть с

імей

кількість квартир

і сади

б

тис

. м2 заг

. площі

Жит

лова

заб

езпе

чені

сть,

м

2 / особу

Вибуття житлового фонду,

квартир і садиб тис. м2

заг. площі

Житловий фонд, що зберігається,

квартир і садиб

тис. м2 заг. площі В

сьог

о

на в

иділ

ених

діл

янка

х,

де р

озпо

чато

буд

івни

цтво

за р

ахун

ок у

щіл

ьнен

ня

і рек

онст

рукц

ії

на в

ільн

их д

ілян

ках

на д

ілян

ках

саді

внич

их

това

рист

в

Жит

лови

й фон

д н

а кін

ець ро

зрах

ун-

ково

го п

еріо

ду, тис

. м2 заг

. площі

Жит

лова

заб

езпе

чені

сть

на к

інец

ь

розр

ахун

ково

го п

еріо

ду, м

2 / особу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

1 квартирне

10,3 9,9 2,3 4220 4120 181,9

17,3 - 4120 181,9

100 8,0

- 100 8,0

- - 189,9 19,2

2 індиві-дуальне

1,264 1,6 2,5 640 410 30,0

28,7 - 410 30,0

220 33,1

30 4,5

- 5,0

10 1,5

~180 22,1

63,1 39,4

3 Разом 11,564 11,5 2,4 4860 4530 211,9

18,3 - 4530 211,9

320 41,1

30 4,5

100 13,0

10 1,5

~180 22,1

253,0 22,0

25

Виходячи з ефективності використання території генпланом пропонується збільшення житлового фонду шляхом:

- розміщення квартирного будівництва (за рахунок реконструкції і ущіль-нення) – 8 тис. м2 (~ 100 кв.),

- розміщення нового садибного будівництва – 1,5 тис. м2 (~ 10 буд.), - ущільнення і реконструкції індивідуальної та попарно зблокованої

забудови – 5 тис. м2, - поступової трансформації садівничих товариств у садибну забудову –

22,1 тис. м2.

6.6. Мережа об’єктів культурно-побутового обслуговування Сформована мережа об’єктів культурно-побутового призначення в Соснівці

розвинена рівномірно і в цілому забезпечує потреби проживаючого в місті населення.

За останні десятиліття в Соснівці, як і інших містах, відбулася тенденція закриття окремих дитячих дошкільних установ, реконструкція їх будівель та використання під інші установи (адмінбудинок міськради, ГО "Еко-милосердя").

На сучасному етапі місто достатньо забезпечене шкільною мережею (90 %), дитячими садками (85 %), закладами охорони здоров’я (103 %), об’єктами громадського харчування (98 % )тощо. В місті присутні об’єкти позашкільної творчості (школа мистецтв, будинок дитячої та юнацької творчості), дитячий спортивний клуб, бібліотеки, дитячі та спортивні майданчики. Проте, недостатня забезпеченість підприємствами торгівлі (38-51 %) та побутового обслуговування (56 %), відсутні лазні, пральні, готелі та інші.

Характеристика існуючої мережі обслуговування населення Соснівки та розрахунок на період генплану наводиться в таблиці ЕкО-4.

На розрахунковий строк генплану, враховуючи що для перспективна чисельність населення Соснівки зменшиться і становитиме 11 500 осіб, місткість установ та підприємств обслуговування міста в цілому є достатньою (відповідно до норм ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень").

Генпланом передбачається подальший розвиток та удосконалення системи культурно-побутового обслуговування для створення найбільш сприятливих умов для життєдіяльності населення міста, а також населення зони його впливу.

З цією метою пропонується: – комплексне впорядкування та реконструкція окремих споруд; – організація локальних підцентрів – осередків об’єктів обслуговування у

віддалених місцях, переважно в районах садибної забудови (з врахуванням оптимальних радіусів обслуговування);

– використання будівель виробничих, комунально-господарських підпри-ємств або гаражів, місцезнаходження яких є недопустимим поблизу житла, під громадські функції;

– резервування вільних від забудови ділянок для розміщення об’єктів обслуговування, що сприятиме залученню інвестицій.

26

СУЧАСНА ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ УСТАНОВАМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РОЗРАХУНОК НА ПЕРСПЕКТИВУ ДО 2030 р.

Таблиця ЕкО-4

При реконструкції існуючих і розміщенні нових об’єктів громадського обслуговування необхідно враховувати забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до них (згідно постанови КМ № 863 від 4.06.2003 р.), що визначається на наступних стадіях проектування.

Існуючий стан (2012 р.)

Розрахунковий період (2030 р.)

№ п/п

Назви установ та підприємств

обслуговування

Одиниця виміру

Ная

вніс

ть, в

сьог

о Н

а 1

тис

. осі

б

існу

ючо

го н

асел

ення

Норма на 1 тис. осіб

Всь

ого

необ

хідн

о п

о но

рмі

Нео

бхід

но в

вест

и

експ

луат

ацію

1 2 3 4 5 6 7 8

1 Дитячі дошкільні установи місць 390 34 40 460 70

2 Загальноосвітні школи - " - 1100 95 106 1260 160

3 Народний дім "Просвіта" - " - 140-190 1610

4 Бібліотека тис. од. зберіг. тис. чит. місць

4-4,5 2-3

51,8 23

5 Лікарня ліжок 170 14,6 14-15 160 -

6 Поліклініка відвідув. у зміну 275

7 Станція швидкої допомоги

об’єкт машин

1 1 -

1 на 10 тис. осіб

1 1

-

8 Магазини продтоварів м2 торг. площі 500 43 85 978 478

9 Магазини промтоварів - " -

720 62 165 1898 1178

10 Їдальні, кафе, бари посадоч. місць 450 39 40 460 10

11 Ринки м² 500 438 24-40 460 -

12 Установа управління об’єкт 1 1 1 1 -

13 Відділення зв’язку - " -

1 0,09 0,39 4 3

14 Ощадний банк операц. місць 18 - 1 на

2-3 тис. осіб

6 -

15 Підприємства побуто-вого обслуговування робочих місць 62 5 9 104 42

16 Готелі, мотелі місць - - 3-6 70 70

17 Пожежне депо об’єкт пож. машин

1 2 -

1 на 4 тис. осіб

1 3

- 1

27

7. ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА

7.1. Умови територіального розвитку Територіальний розвиток м. Соснівки для потреб перспективного житлового

та громадського будівництва обмежений відсутністю територіальних ресурсів в адміністративних межах міста. Соснівка знаходиться серед земель Сілецької сільської ради

Також обмежені можливості подальшого містобудівного розвитку міста на прилеглих територіях за його межами, що обумовлено наявністю санітарно-захисних і шумових зон, необхідністю вилучення земель з сільськогосподарського використання або приватної власності (городництво, колективні сади), а також природоохоронними вимогами (збереження лісів).

Виходячи з територіальних можливостей, враховуючи містобудівну доцільність використання території та планувальні обмеження, генпланом пропонується освоєння окремих вільних ділянок серед існуючої забудови і використання територій садівничих товариств (колективних садів), в тому числі за існуючими межами міста, які можуть бути поступово трансформовані у садибну забудову.

7.2. Пропозиції по встановленню межі населеного пункту

Існуюча межа м. Соснівки В процесі визначення існуючої адміністративної межі міста Соснівка

виникли певні проблеми – частина спільної межі міста Соснівка та Сілецької сільської ради на момент розроблення даного генплану є неузгодженою, внаслідок чого спірною є земельна ділянка в північній частині Соснівки, яка обмежена смугою відводу Львівської залізниці, вул. Львівською та дорогою на шахту "Надія" (№ 9). Тут розміщені об’єкти інфраструктури міста: пожежна частина, автобусна станція, електропідстанція, КНС, гаражі та інші, будівництво яких здійснювалось у 70-их роках минулого століття.

● Управління Держкомзему у м. Червоноград Львівської області (у листі № 2060 від 07.09.2012 р.) надало інформацію щодо існуючої межі міста, у якій вказано, що у 1972 р. Український державний інститут проектування міст розробив схему геодезичного обґрунтування і виконаних топографічних робіт по території м. Соснівка в масштабі 1:10 000, де спірна ділянка знаходиться в існуючих межах м. Соснівки. Проходження існуючої межі на опорному плані 03.12.1992 р. було погоджене головним інженером – землевпорядником Сокальського району Й.О. Стасиною. За даними управління Держкомзему у місті Червоноград до теперішнього часу жодних змін щодо проходження меж та площі території м. Соснівки не відбулося.

Згідно даних державного земельного кадастру площа території міста Соснівка становить – 198,0 га, разом з тим, будь-які офіційні графічні (планові) матеріали, які б свідчили про межі і територію м. Соснівки в управлінні Держкомзему у місті Червоноград відсутні. Така площа міста (198 га) підтвер-

28

джується офіційними даними Довідника адміністративно-територіального поділу Львівської ОДА (Львів, 2012 р.).

Крім цього, на матеріалах проекту "Пропозиції по територіальному розвитку міста Соснівка", розробленої у 1992 році на топографічній основі масштабу 1:5 000, виконаній на державне замовлення інститутом з геодезичних вишукувань, спірна ділянка вказана в існуючих межах Соснівки.

● В наявній землевпорядній документації "Проект роздержавлення і приватизації СС "Галичина" Сілецької сільської ради Сокальського району Львівської області", розробленій л/ф "Інститут землеустрою" у 1997 році щодо території Сілецької сільської ради спірна ділянка вказана в межах сільради.

▲ В процесі проектування генплану м. Соснівки розробниками були ініційовані технічні наради за участю землевпорядних служб м. Червонограда та Сокальського району для з’ясування питання щодо спірної ділянки. Але консенсусу не було досягнуто.

Крім того, при підрахунку площі територій м. Соснівки в існуючих межах (на кресленні опорного плану) кількісні параметри суттєво не збігаються з даними земельного кадастру, що є наслідком відсутності повноцінної землевпорядної документації, виконаної на топографічній основі.

Таким чином, внаслідок неякісних графічних матеріалів, виготовлених Львівським інститутом землеустрою, спірна ділянка стала проблемним питанням для міста Соснівка та Сілецької сільради.

Приймаючи до уваги приведену інформацію, а також те, що на спірній ділянці фактично знаходяться об’єкти інфраструктури міста, дана ділянка врахована в існуючих межах Соснівки.

Остаточно існуюча межа міста Соснівка має бути визначена в процесі проведення землевпорядних робіт і зафіксована спеціальною землевпорядною документацією при узгодженні спірних питань сусідніх територіальних громад.

Проектована межа м. Соснівки Відповідно, з врахуванням вищесказаного, генпланом пропонується

встановлення нової адміністративної межі населеного пункту Соснівка, визначеної, виходячи з характеру забудови, що склалася, враховуючи наявність придатних для забудови територій, перспективи розвитку міста і з врахуванням вимог Земельного кодексу України (гл.29, ст.173).

В проектовані межі міста, окрім сельбищних зон, включені також території садівничих товариств мешканців (колективні сади) та озеленена ділянка вздовж залізниці.

Згідно пропонованої нової адміністративної межі Соснівки площа поселення складатиме орієнтовно 296 га.

Площа м. Соснівки в запропонованих даним генпланом адміністративних межах поселення є орієнтовною. Остаточна межа населеного пункту визна-чається Проектом встановлення межі, який розробляється землевпорядною організацією, погоджується і затверджується у встановленому порядку.

29

7.3. Планувальна структура і функціональне зонування

Сучасна планувальна структура м. Соснівки характерна для нових промислових міст, створених у радянський період, із властивою компактністю поселення з чітким розмежуванням сельбищної та виробничої зон.

Місто примикає з південного заходу до смуги залізниці, вздовж смуги якої сформовані групи комунально-господарських підприємств.

Центральна і північна частини Соснівки доволі щільно та системно забудована квартирною забудовою, тут зосереджені заклади громадського обслуговування міста. Південна частина міста забудована попарно зблокованою та індивідуальною житловою забудовою.

Північніше міста шахтою "Надія" утворена виробнича зона. Розповсюдженим явищем в Соснівці є хаотичне влаштування поблизу

міста (переважно мешканцями квартирної забудови) підсобних господарств з розміщенням некапітальних господарських будівель, сараїв.

В місті сформовані основні функціональні зони: – сельбищна зона, що складається з територій житлової забудови,

громадських установ, в тому числі освіти, охорони здоров’я, культурно-побутового обслуговування та інших;

– виробнича зона, яка включає виробничі, складські, комунальні і господарські підприємства;

– ландшафтно-рекреаційної території, що охоплює озеленені території загального користування (парки, сквери, бульвари), а також колективні сади.

● Сельбищна зона Генеральним планом передбачається впорядкування та розвиток

сельбищних утворень шляхом: – перенесення гаражів, що розташовані на ненормативній відстані до

існуючої житлової забудови на інші території (переважно в межах СЗЗ від залізниці);

– використання буферних зон - ділянок в межах СЗЗ від гаражів до житла, а також території колишнього підприємства "Зміна" - для розміщення об’єктів обслуговування, підприємницької діяльності та інших з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

Подальший розвиток сельбищної зони пропонується шляхом поступової трансформації садівничих товариств у житлові квартали або групи садибної забудови.

Одночасно пропонується вдосконалення існуючих житлових утворень шляхом реконструкції малоцінної забудови, а також добудови і надбудови житлових будинків.

● Виробничо-комунальна зона

Виробнича зона Соснівки утворена підприємством ДВАТ "Шахта "Надія", що розміщено за межами міста, в районі якого розташовані електропідстанція та каналізаційні очисні споруди.

30

В межах міста, в його західній частині по вул. Грушевського розташоване підприємство ДП "Сигнал" ВАТ "Зміна", яке раніше спеціалізувалось на виробництві комплектуючих спецтехніки для потреб оборонної промисловості. Колишнє виробництво даного підприємства давно припинене, а будівлі і споруди здаються в оренду різним підприємцям під вигототовлення меблів, швейну майстерню, склади тощо.

Генпланом пропонується на ділянці ВАТ "Зміна" подальше формування компактного осередку підприємницької діяльності, де функціонуватимуть об’єкти малого бізнесу при умові забезпечення санітарних розривів від об’єктів до житлової забудови.

З метою ефективного використання територій та для залучення інвестицій генпланом вважається доцільним резервування територій вздовж вул. Львівської для розміщення підприємств обслуговування, виробничої діяльності, автосервісу та інші об’єктів.

Розміщення і функціонування пропонованих підприємств сприятиме залученню місцевого населення у виробництві, створенню додаткових робочих місць для мешканців Соснівки та прилеглих поселень.

Комунально-господарські служби м. Соснівки розміщені: - каналізаційні очисні споруди (КОС) – на ділянці північніше міста за

залізницею; - кладовище – в західніше околиці міста серед лісу Соснівського лісництва

Жовківського ДЛГ на відстані 800 м і більше від житлової забудови; - пождепо – на ділянці по вул. Львіській, що забезпечує 3-кілометровим

радіусом по дорогах загального користування всю забудову міста.

Всі перелічені об’єкти виробництва та комунально-господарського призначення розміщуються з врахуванням санітарно-гігієнічних вимог та за умов транспортного обслуговування.

● Ландшафтно-рекреаційні території Соснівка розташована в оточення лісів. В межах міста облаштовані

озеленені території загального користування: парки, сквери, бульвари. Генеральним планом передбачається формування безперервної структури

озеленених територій та відкритих просторів, що охоплює зелені насадження загального користування, сади, ліси і природні ландшафти.

▲ В цілому пропозиції щодо планувальної організації Соснівки передбачають, насамперед, формування комфортного поселення зі створеними умовами для розвитку підприємницької діяльності та актуального в існуючих економічних умовах виробництва, що призведе до збільшення інвестиційної привабливості міста, зростання економіки та виникнення нових робочих місць.

31

7.4. Система озеленення та благоустрій ● Озеленені території міста

Соснівка справляє враження зеленого міста. Проте, значна частина зелених насаджень є спеціальним озелененням санітарно-захисних зон від виробничих, комунальних підприємств та залізниці.

Площа озеленених територій загального користування в м. Соснівці становить приблизно 4,1 га або 3,5 м2 ⁄люд..

По таблиці 5.1 ДБН 360-92**, з врахуванням прим. 2, для міста з населенням до 20 тис. люд. норма площі озеленених територій приймається 10 м2 ⁄люд..

Отже, згідно норм площа озеленених територій загального користування є недостатньою і необхідно в місті збільшити сумарну площу зелених насаджень до 11,5 га.

Для збільшення площі зелених насаджень та формування цілісної системи озеленення генпланом передбачається:

- організація озеленених скверів з елементами благоустрою в кварталах садибної забудови;

- організація озеленених майданчиків, облаштованих для ігор дітей та відпочинку дорослих;

- облаштування озеленених коридорів канав; - облаштування лісів, що примикають до міста із західу, півдня та південного сходу, у лісопаркові зони.

На вулицях, вздовж головних автодоріг, пропонується озеленення для забезпечення мешканців від пилу, шуму, відпрацьованих автомобільних газів, а також безпеки руху транспорту і пішоходів.

В санітарно-захисних зонах від виробничих і комунальних підприємств передбачається організація спеціального озеленення.

● Благоустрій міста Для архітектурно-просторової та естетичної організації території міста

необхідно передбачити комплекс заходів з розміщенням елементів благоустрою, малих архітектурних форм, організації декоративного озеленення і квіткового оформлення.

В кварталах квартирної забудови облаштовані майданчики для ігор дітей і відпочинку дорослих, в районах садибної забудови майданчики відсутні.

Генпланом передбачається влаштування комплексних майданчиків для ігор дітей і відпочинку дорослих, місця розміщення яких вказані на кресленні генплану (експл. № 16).

Деталізація об’ємно-просторової композиції елементів благоустрою визначається на наступних стадіях проектування.

32

8. ТРАНСПОРТ І ВУЛИЧНА МЕРЕЖА 8.1. Зовнішній транспорт

Залізничний транспорт Існуючий стан Через Соснівку проходить неелектрифікована залізниця (ділянка Сапіжанка

– Червоноград), на якій розташована вантажна станція 2-го класу "Соснівка". На станції наявна головна одна колія та під’ їзні колії ДП "Львіввугілля".

Згідно вихідних даних управління Львівської залізниці (№ ДТ- 40/195 від 14.06.04 та НГ-10/2099 від 27.07.2011), інтенсивність руху поїздів через станцію становить 19 пар поїздів за добу, в тому числі :

- вантажних – 11, - пасажирських – 2, - приміських – 6. Одночасна місткість пасажирського будинку (вокзалу) – 50 чол.. За звітній рік по станції відправлено 10 168 пасажирів у прямому та місце-

вому сполученні і 23 776 пасажирів - у приміському сполученні; на станції і під’ їзних коліях навантажено 23 048 вагонів, вивантажено 5 128 вагонів.

Проектні пропозиції Першочергових заходів по реконструкції залізничної станції Соснівка

управлінням Львівської залізниці не планується. На перспективу передбача-ється поступова модернізація існуючої інфраструктури (модернізація колійної інфраструктури, систем сигналізації та інформатики) без залучення додаткових територій.

Автомобільні шляхи Існуючий стан Основний доїзд до Соснівки здійснюються зі сторони села Сілець

територіальною автодорогою місцевого значення Соснівка–Силець III технічної категорії, яка в Сільці примикає до регіональної автодороги державного значення (Р-15) Жовква-Червоноград-Ковель.

Проектні пропозиції У зв’язку з відсутністю руху транзитного автотранспорту через місто

генпланом влаштування об’ їзних доріг не передбачається.

Зовнішні пасажирські зв’язки Існуючий стан Зовнішні пасажирські зв’язки населення міста здійснюються залізничним

та автомобільним транспортом. Автобусна станція 4-го класу розташована на вул. Львівській. Щоденно із

станції здійснюється понад 20 відправлень автобусів. Основні автобусні маршрути: Соснівка-Червоноград, Соснівка-Львів. Зберігаються і обслуговуються автобуси на автопідприємствах м. Червонограда.

Проектні пропозиції Існуюча автостанція на перспективу необхідно реконструювати і

облаштувати сучасною технічною апаратурою.

33

8.2. Внутрішній транспорт Вантажний

Існуючий стан Обслуговування виробничих підприємств, а також населення міста

здійснюється вантажними автомобілями автогосподарств Червонограда. Крім того, в місті є підприємства, що володіють вантажними автомобілями (ДВАТ "Шахта "Надія", дільниця КП "Червоноградтеплокомуненерго" та інші).

Рух вантажного транспорту здійснюється вулицею Львівською.

Проектні пропозиції Парк вантажних автомобілів, необхідних для обслуговування всіх потреб

міста, визначається з перспективного вантажообігу. Суттєвого зростання вантажообігу в м. Соснівці на розрахунковий строк

генплану не відбудеться. Обслуговування загального вантажообігу здійснюва-тиметься існуючими автопідприємствами з врахуванням їх планового зростання.

Рух обслуговуючого вантажного транспорту буде і надалі здійснюватися по вищевказаній вулиці.

Пасажирський транспорт

Існуючий стан В Соснівці пасажирський транспорт відсутній. Для пересування по місту

населення використовує індивідуальний транспорт (легкові автомобілі та велосипеди). Для зв’язку житлових утворень з місцями прикладання праці в місті використовують індивідуальний транспорт та маршрутки приміських сполучень.

Проектні пропозиції Враховуючи компактність забудови Соснівки і те, що об’єкти прикладання

праці і культурно-побутового обслуговування в місті знаходяться в межах пішохідної досяжності до житлових утворень міста, масовий пасажирський внутрішньоміський транспорт не передбачається.

Для пересування до шахти "Надія" населення Соснівки користуватиметься приміськими автобусами та легковим транспортом.

Генпланом пропонується організація продовження маршруту приміського автобусного сполучення від вул. Львівської до залічного вокзалу.

На перспективу, при подальшому розвитку сельбищних утворень в південному напрямку на територіях колективних садів, можлива організація продовження маршруту від вул. Львівської по вулицях Шептицького, Грушевського, 22 Січня.

Індивідуальний транспорт. Гаражі та автостоянки

Існуючий стан В Соснівці нараховується орієнтовно 1600-1800 легкових індивідуальних

автомобілів, які зберігаються в гаражних кооперативах та на присадибних ділянках.

34

Рівень автомобілізації в місті становить приблизно 150 автомобілів на 1000 мешканців.

Колективні гаражі розташовані на 4-х ділянках по вулицях 22 Січня, Львівська та в районі вул. Шашкевича. Сумарна місткість їх становить орієнтовно 1500 машиномісць.

Проектні пропозиції Перспективний парк легкових автомобілів визначається згідно ДБН 360-

92**, п. 7.2. Рівень автомобілізації на кінець періоду генплану (2030 р.) приймається з розрахунку: 280-300 легкових автомобілів на 1000 мешканців.

Таким чином, загальна кількість легкових автомобілів в місті на перспективу становитиме 3220-3450 одиниць.

Зберігання індивідуальних автомобілів мешканців квартирного житла передбачається в існуючих гаражних кооперативах та проектованих, які пропонується розмістити на периферії міста в санітарно-захисних зонах (переважно вздовж залізниці). Згідно пропозицій генплану в Соснівці сумарна площа ділянок колективних гаражів становитиме до 9 га, що дозволить розмістити до 3000 автомобілів, з них ~ 3 га на 1200 машино-місць – за залізницею на територіях самовільних підсобних господарств.

При влаштуванні вздовж залізниці 2-ярусних гаражів необхідна для них площа може бути зменшена, що визначається при подальшому проектуванні.

Зберігання індивідуальних автомобілів мешканців індивідуальної забудови, кількістю приблизно 400-500 одиниць передбачається на присадибних ділянках.

Біля об’єктів масового відвідування: закладів обслуговування, ринку, автобусної та залізничної станцій, виробничих підприємств тощо розміщуються автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів, в житлових утвореннях - гостьові. В існуючих житлових кварталах міста (насамперед, забудови 50 і 60 років), де розміщення автостоянок первісно не передбачалось, необхідно додатково облаштовувати автостоянки тимчасового зберігання автомобілів, згідно ДБН 360-92**, п. 7.43, табл. 7.4 а.

Місця розміщення автостоянок та конкретна місткість яких визначається на наступних стадіях проектування згідно нормативних вимог.

При проектуванні автостоянок в складі проектів повинно розглядатися питання очищення дощових вод від паливно-мастильних речовин на спеціальних фільтраційних очисних спорудах.

Станції технічного обслуговування і автозаправні станції Існуючий стан Технічне обслуговування легкового транспорту міста здійснюється

існуючими станціями технічного обслуговування (СТО), розміщеними в м. Червонограді і с.Сільці.

Заправлення пальним легкового транспорту міста здійснюється на існуючих автозаправних станціях (АЗС), розташованих вздовж автодороги Р-15 Жовква- Ковель (найближчі знаходяться в селі Сілець).

35

Проектні пропозиції На розрахунковий період необхідно побудувати СТО загальною кількістю

17 постів (включаючи шино монтаж, автомийки), які можуть бути розташовані на територіях в межах СЗЗ. Сумарна площа територій СТО – 1,5 га.

Генпланом пропонується розміщення нової АЗС (на місці колишньої по вул. Львівській), на якій буде здійснюватись заправлення пальним автомобілів насамперед мешканців міста.

8.3. Вулична мережа Існуючий стан Сучасна вулично-дорожна мережа Соснівки представляє собою переважно

прямокутну схему із типовою забудовою радянського періоду. Основними вулицями міста із капітальним покриттям є вулиці: Львівська, Шептицького, Грушевського, 22 Січня. В кварталах садибної забудови покриття проїзної частини переважно некапітального типу. Тротуари частково відсутні.

Проектні пропозиції Генпланом передбачається реконструкція існуючих вулиць і доріг,

будівництво нових проїздів, яким надається наступне транспортно – планувальне значення:

– магістральна вулиця міста – вул. Львівська, від в’ їзду в місто до повороту на шахту. Ширина вулиці в червоних лініях прийнята 30 м, ширина проїзної частини 7,5-9,0 м (на ділянках з рухом громадського транспорту), тротуарів 2,25 м-3,0 м.

– промислова вулиця (дорога), – що з’єднує вул. Львівську з шахтою "Надія". Ширина вулиці в червоних лініях (в межах міста) прийнята 20 м, ширина проїзної частини – 7,5 м, тротуарів – 1,5 м.

– житлові вулиці поділяються на основні та другорядні. До основних житлових вулиць відноситься вул. Галицька, Шептицького, Грушевського, 22 Січня. Ширина вулиць в червоних лініях прийнята від 20 м до 25 м, ширина проїзної частини – 7,0 м, ширина тротуарів – 1,5-2,25 м.

Решта вулиць відноситься до другорядних. Ширина вулиць в червоних лініях прийнята 12-15 м, проїзної частини – 6-7 м, ширина тротуарів – 1,5 м.

Крім того, в кварталах індивідуальної забудови передбачається влаштування проїздів шириною в червоних лініях 8 м, проїзної частини – 3,5-5,5 м, тротуарів 1- 1,5 м. В зв’язку з відсутністю централізованої дощової каналізації на цих проїздах передбачається влаштування кюветів для водовідводу.

8.4. Організація безпеки руху Для забезпечення безпеки руху транспорту та пішоходів генпланом

пропонується: - реконструкція існуючих та будівництво нових вулиць і доріг з влашту-

ванням твердого покриття, нормативних елементів поперечного профілю, зелених захисних насаджень і тротуарів;

- влаштування пішохідних переходів на перетинах автодоріг; - влаштування велодоріжок на транспортних вулицях; - будівництво гаражів для постійного і стоянок для тимчасового зберігання

автотранспорту.

36

37

9. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТЕРИТОРІЇ Існуючий стан

За інженерно-геологічними умовами територія міста відноситься переважно до несприятливої категорії для забудови з огляду на високий рівень ґрунтових вод (див. розділ 3.2 та креслення "Схема планувальних обмежень", лист № 3).

Проектні пропозиції

До складу заходів по інженерній підготовці території у відповідності з природними умовами, з характером наміченого використання та планувальної організації території, включені:

- вертикальне планування території з організацією поверхневого стоку; - захист від підтоплення ґрунтовими водами. На ділянках запланованої і перспективної забудови (в ув’язці з існуючою)

необхідно влаштовувати вертикальне планування з метою ліквідації безстічних ділянок та забезпечення нормативних, стосовно водовідведення, ухилів.

Відведення поверхневих вод з територій кварталів індивідуальної забудови пропонується відкритою водовідвідною мережею з влаштуванням труб в місцях пересічення їх з вулицями та проїздами.

Першочерговими заходами для захисту від підтоплення рекомендується упорядкування та підтримання в належному стані існуючого поверхневого водовідводу, відновлення функціонування існуючих дренажних канав.

Насамперед необхідно розчистити водовідвідний (меліоративний) канал, що проходить в районі існуючої південної межі м. Соснівка, далі - від залізниці до річки Золотва через землі Соснівського лісництва, у зв’язку з проведеною підробкою та, як результат, підтопленням території всієї індивідуальної забудови в південно-східній частині міста, яка може погіршитись у зв’язку із закриттям ДВАТ "Шахта Надія".

Комплекс додаткових заходів для захисту від підтоплення включає: - підсипку ділянок проектованої забудови мінеральним ґрунтом (підсипку

необхідно здійснювати з пошаровим ущільненням); - підбір спеціальних фундаментів для споруд; - додаткову гідроізоляцію підземних частин будинків і споруд; - влаштування пристінних дренажів; - влаштування додаткових меліоративних канав.

Для вибору конкретних конструктивних заходів під кожний об’єкт будівництва або реконструкції необхідно попередньо виконувати індивідуальні інженерно-геологічні вишукування.

▲ В зв’язку з тим, що територія міста повністю знаходиться на підроблюваних територіях родовища кам’яного вугілля, проекти будинків і споруд, які будуються на даних територіях, необхідно розробляти на основі гірничо-геологічного обгрунтування.

38

10. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

10.1. Водопостачання Існуючий стан В місті Соснівка діє централізована система водопостачання, якою охоплено

100 % забудови. Водопостачання міста здійснюється з системи районного водопроводу, до

якого підключені м. Червоноград, смт. Гірник та найближчі села: Острів, Борятин, Сілець, Бендюга.

В дану систему водопостачання подається вода з водозаборів: Правдин-ського, Межирічанського, Бендюзького, Борятинського. На водозабірних спорудах пробурено 42 свердловини. Затверджені запаси підземних вод для всіх водозаборів складають 66,9 тис. м³/добу, а сумарний водовідбір становить 52,2 тис.м³/добу.

На даних водозабірних спорудах збудовані резервуари питної води з резервуарним парком обсягом приблизно 17 тис. м³, з яких вода насосними станціями другого підйому подається у водопровідну мережу по водогонах. Водогони виконані з труб діаметром 400-500 мм.

Для технічних потреб використовується вода з Соснівського водозабору. Згідно вихідних даних КП "Червоноградводоканал" подача води для міста

становить 3,08 тис. м3/добу, в тому числі питної - 2,9 тис. м3/добу, технічної – 0,18 тис. м3/добу. Витрати води по місту складають 1,66 тис. м3/добу, в тому числі на господарсько-побутові потреби населення - 1,66 тис. м3/добу.

Довжина прокладеної водопровідної мережі дорівнює 53,2 км, корисна подача води на комунально-побутові потреби становить 94 л/добу на 1 людину.

Проектні рішення Проектні рішення по водопостачанню приймаються з врахуванням

існуючого стану та перспективного розвитку міста. Вода в м. Соснівка буде витрачатися на господарсько-побутові потреби, на

полив вулиць та зелених насаджень, на пожежогасіння. Розрахунок витрат води приведений в таблиці В-1 і складає на

розрахунковий період генплану – орієнтовно 3,76 тис. м3/добу.

Обсяги водоспоживання проектованих виробничих підприємств в місті генпланом прийняті, виходячи з прогнозованих об’ємів виробництва, а також враховуючи перспективну кількість працюючих. Остаточно (детальніше) водоспоживання виробництв буде визначатись на наступних стадіях проектування для конкретних об’єктів.

Джерела водопостачання Джерелом водопостачання населення Соснівки зберігаються існуючі водо-

забори підземних вод, що об’єднані у систему водопостачання (водозабори: Правдинський, Бендюзький, Межирічанський, Борятинський).

Для технічного водоспоживання виробничих підприємств передбачається використання технічної води Соснівського водозабору.

39

Система і схема водопостачання Система і схема водопостачання міста зберігаються існуючі. Система водопостачання - об’єднана господарсько-питно-виробничо-

протипожежна, низького тиску однозонна. Схема водопроводу кільцева. Напір у водопровідній мережі забезпечує

подачу води на господарсько-питні потреби і пожежогасіння. Для водопостачання населення проектованої забудови передбачається

використати існуючу мережу водопроводу міста і додатково прокласти нові водопровідні мережі в кварталах новобудов. Нові водопровідні мережі передбачається прокласти в межах зелених смуг вулиць на віддалі не менше 5 м від фундаментів будинків і закільцювати їх між собою.

РОЗРАХУНОК ВОДОСПОЖИВАННЯ МІСТА Таблиця В-1

Розрахунковий термін (2030 р.) № п/п Споживачі Один.

виміру Кількість

споживачів,

осіб

Норма водоспо-живання, л/добу

Середньо-добова витрата,

м3/добу 1 2 3 4 5 6

1 Житлова забудова, обладнана водопроводом, каналізацією та місцевими водонагрівачами

осіб

11500 200* 2 300

2 Об’єкти виробництва 500 3 Інші об’єкти (резерв) 200 4 Невраховані витрати ~ 10 % 300

Разом 3 300

5 Полив вулиць і зелених насаджень осіб 11500 40 460

6 Всього 3 760

Примітка: - нормами водоспоживання враховано водозабезпечення громадських об’єктів обслуговування.

Пожежогасіння здійснюватиметься через пожежні гідранти, що розташовуються на вуличній мережі через 150-200 м. Витрати на зовнішнє пожежогасіння – не менше 15 л/сек.

10.2. Каналізація Господарсько-побутова каналізація

Існуючий стан В даний час в м. Соснівці існує централізована система каналізації,

мережею якої охоплено 92 % забудови. Стічні води від каналізованих об’єктів відводяться на каналізаційні очисні

споруди каналізації (КОС) міста, розташовані північніше міста, за його за межами.

40

Згідно вихідних даних КП "Червоноградводоканал" продуктивність КОС становить 5,8 тис.м³/добу. В даний час від забудови міста на очисні споруди поступає 1,52 тис.м³/добу.

Довжина існуючих каналізаційних мереж складає 30,1 км, в тому числі магістральних - 14,1 км.

Проектні рішення Проектні рішення по каналізації міста приймаються виходячи з умов

повного охоплення каналізуванням існуючої забудови та перспективного будівництва.

Об’єм водовідведення від забудови приймається по водоспоживанню, за винятком витрат на полив вулиць та зелених насаджень і становитиме 3,0 тис. м

3/добу.. Система і схема каналізації зберігаються існуючі: система повна роздільна,

схема – самопливна. Для каналізування проектованої забудови пропонується використати

існуючі мережі і додатково прокласти нові в районах перспективного будівництва.

Дощова каналізація Існуючий стан

На території міста в кварталах квартирної забудови прокладена мережа дощової каналізації, в яку відводяться поверхневі води.

Проектні рішення Існуюча закрита мережа в районах квартирної забудови зберігається. В кварталах садибної забудови передбачається влаштування відкритої

мережі каналізації для відводу поверхневих стоків. Передбачається влаштування очисних споруд для очищення забрудненої

частини поверхневих стоків в складі відстійників і бензомаслоуловлювачів. Очисні споруди влаштовуються перед випуском стоків у водотоки.

10.3. Теплопостачання Існуючий стан Централізованим теплопостачанням в місті Соснівка забезпечуються

квартирна житлова забудова, громадські об’єкти і об’єкти соцкультпобуту. На даний час в м.Соснівці діє 2 котельні: - районна газова котельня № 3, яка розташована на проммайданчику шахти

"Надія", продуктивністю 9,899 Гкал/год, що забезпечує теплом житлові будинки і об’єкти соціальної сфери;

- районна газова котельня № 9, яка знаходиться на вул. Грушевського, 36, продуктивністю 0,798 Гкал/год, і забезпечує теплом будівлі Соснівської міської лікарні.

Садибна і малоповерхова житлова забудова опалюється конвекторами і котлами на газовому паливі.

41

Проектні рішення На розрахунковий строк генплану потреба тепла для населення на

опалення і гаряче водопостачання складатиме 82 300 Гкал/рік, для об’єктів обслуговування - приблизно 24 700 Гкал/рік. Для виробництва (резерв до 10 %) 11 000 Гкал/рік. Разом - орієнтовно 118 000 Гкал/рік (~ 659 Гкал/добу).

Джерелом теплопостачання для багатоповерхової забудови і громадських об’єктів на розрахунковий період залишаються існуючі котельні. Резерв котелень складає 11,2 Гкал/год.

Опалення садибної забудови приймається поквартирне водяне від індивідуальних котлів, які працюють на газовому паливі, з коефіцієнтом корисної дії не менше 0,9.

При реконструкції і новому будівництві вибір типу котлів і обладнання вирішується на наступних стадіях проектування.

З метою забезпечення економії паливно-енергетичних ресурсів, при наступних стадіях проектування необхідно впровадження ефективних проектних рішень, враховуючи можливість використання альтернативних видів палива і застосування будівельних конструкцій з підвищеними теплофізичними властивостями.

10.4. Газопостачання Існуючий стан В даний час забудова м.Соснівки забезпечується природним газом

повністю (100 %) від газорозподільчої станції (АГРС) "Звірогосподарство". Для приготування їжі, а для садибної і малоповерхової забудови

додатково для опалення і приготування гарячої води, населення використовує природній газ з мережі газопроводів низького тиску.

Проектні рішення На перспективу передбачається розвиток існуючої мережі газопроводів з

метою забезпечення нових забудовників і споживачів. Витрата газу на розрахунковий строк генплану для опалення

багатоповерхової і садибної житлової забудови, для опалення та вентиляції об’єктів обслуговування, для приготування їжі та гарячого водопостачання (по ДБН В.2.5-20-2001) складатиме приблизно 16,6 млн. м3 в рік. Для об’єктів виробництва (резерв) орієнтовно 2 млн. м3 в рік. Разом ~ 18,6 млн. м3 в рік.

Схема подальшої газифікації міста розробляється на наступних стадіях проектування.

10.5. Електропостачання Існуючий стан Місто Соснівка отримує електроенергію від розподільчої мережі 6 кВ

Червоноградського енерговузла, від ПС 35/6 кВ "Межиріччя-9". Електропостачання міста здійснюється по повітряних та кабельних ЛЕП-6

кВ, від існуючих ТП 6/0,4 кВ. Довжина повітряних ЛЕП складає 2 км, кабельних ЛЕП – 11,36 км. Кількість ТП-6/0,4 кВ становить 16 шт..

42

Згідно вихідних даних сумарне електроспоживання Соснівки в 2011 році складало 8 646,052 тис. кВт·год. в рік, в тому числі: комунально-побутові потреби – 7 001,54 тис. кВт·год/рік, виробничі підприємства – 1 644,512 тис. кВт·год/рік.

Максимальне навантаження міста в 2011 році складало 2 600 кВт, в тому числі: комунально-побутові потреби – 2 258 кВт, промпідприємства - 342 кВт.

Проектні рішення Витрати електроенергії на потреби побуту і сфери обслуговування

визначені згідно табл. 8.5 ДБН 360-92** та ДБН 13.2.5-23-2010 з врахуванням зростання добробуту населення і підвищення комфортності умов проживання.

Розрахунок перспективного електронавантаження міста приведений до шин 6 кВ джерела живлення.

При підрахунку електронавантаження виробничих підприємств генпланом враховано вихідні дані міськради та перспективного розвитку 5 %.

Сумарне електроспоживання міста на розрахунковий строк генплану (2030 р.) складе 10 930 тис. кВт·год/рік, в тому числі: комунально-побутові потреби – 9 200 тис. кВт·год/рік, промпідприємства – 1 730 тис. кВт·год/рік.

Розрахункова потужність складе 2 730 кВт, в тому числі: комунально-побутові потреби – 2 370 кВт, промпідприємства - 360 кВт.

Для нової житлової забудови і об’єктів соцкультпобуту необхідно виконати реконструкцію старих ТП-10/0,4 кВ, або побудувати нові, що визначається на наступних етапах проектування.

10.6. Санітарна очистка

Існуючий стан Забудова міста повністю охоплена плановою санітарною очисткою, що

проводиться комунальним підприємством "Соснівкажитлокомунсервіс", яке використовує для вивозу сміття 2 сміттєвози.

Згідно вихідних даних обсяг накопичення сміття по місту складає 15 386 м3/рік, в тому числі від підприємств – 1 463 м3/рік.

Тверді побутові та промислові відходи вивозяться та переробляються на новому підприємстві промислової переробки твердих побутових відходів в м. Червонограді.

Проектні рішення Генеральним планом в місті Соснівка зберігається планова система

очистки. Знешкодження побутового сміття передбачається на новозбудованому підприємстві.

Згідно ДБН-360-92* норма накопичення побутового сміття для населення приймається 280-300 кг на людину і складатиме:

11,5 × 0,3 = 3,45 тис тонн/рік, або 17,25 тис. м3/рік. Для об’єктів виробництва (в межах міста) приймається приблизно 3 тис.

м3/рік. Разом орієнтовно 20,25 тис. м3/рік.

43

11. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

11.1. Явища антропогенного характеру Активне підземне видобування покладів кам’яного вугілля поблизу

Соснівки призвело до прояву низки негативних природно-антропогенних процесів: просідання земної поверхні над виробленим простором, що супроводжується підтопленням території, а також забруднення атмосферного повітря, грунтових вод та ґрунтів.

Підтоплення ґрунтовими водами спостерігається біля лікарні, в кварталах індивідуальної забудови і садівничих товариств переважно в південно-західній та південно-східній частинах міста.

Суттєвим джерелом забруднення навколишнього середовища є відходи вуглевидобутку: це терикони, що займають велику частину території і є статичним навантаженням на земну поверхню.

Основними джерелами забруднення повітряного басейну є викиди метану шахтними вентиляційними установками, а також продукти згорання унаслідок самозаймання вуглевміщуючих порід у відвалах і териконах. При роботі цих об’єктів в атмосферу виділяється дим, пил і гази, утворюється зола та інші відходи. Спалювання вугілля і інших видів палива супроводжується виділенням оксиду вуглецю, діоксину і сполук сірки, діоксиду і сполук азоту та інших. У золі, що утворюється при спалюванні вугілля, міститься цинк, свинець, хром, нікель, їх сполуки та інші забруднюючі речовини.

Дія гірничодобувного виробництва на водний басейн виявляється в зміні водного режиму, забруднення шахтними водами та інфільтратами породних відвалів. Шахтні води формуються за рахунок підземних і поверхневих вод, що проникають у гірничі виробки. Стікаючи по виробленому простору, вони забруднюються бактеріями, різними домішками і розчинними хімічними речовинами. Шахтами постійно відкачуються на поверхню великі обсяги шахтних вод.

Трансформація рельєфу даної місцевості внаслідок гірничо-видобувної діяльності призводить до зміни поверхневого стоку, появи безстічних ділянок. Терикони і відходи вуглевидобутку забруднюють грунти.

11.2. Захист території від впливу негативних явищ антропогенного характеру

Охорона навколишнього природного середовища та створення комфортних умов проживання і діяльності населення є основним завданням генплану.

Основним джерелом негативного антропогенного впливу є вугледобувне підприємство ДВАТ "Шахта "Надія", розміщене поблизу міста, але на достатній відстані від міста, і санітарно-захисні зони (СЗЗ) від нього не розповсюджуються на сельбищні території.

В ідеалі для створення екологічно комфортних умов проживання в Соснівці необхідно окрім, здійснення заходів з інженерної підготовки по захисту від підтоплення, виведення шахти "Надія" з експлуатації, рекультивація даної шахти, її териконів та утилізація шахтних газів.

44

Значною шкодою для навколишнього середовища є масове і прискорене виведення шахт з експлуатації, особливо методом "мокрої консервації", що призводить до затоплення до половини шахтних полів, просідання земної поверхні, підняття рівня ґрунтових вод, заболочування територій.

Тому при закритті шахти слід передбачати повну рекультивацію і повернення у корисне (господарське) користування земельних площ, зайнятих шахтними, відвальними породами.

Причому, рекультивація шахти потребує надзвичайно великих затрат і може бути проведена тільки після її закриття.

У зв’язку з цим, генпланом пропонується зменшення шкідливого впливу на поселення шляхом мінімізації забруднення на середовище доступними засобами: зменшення викидів шахтного газу, озеленення вільних територій в межах СЗЗ тощо.

Крім того, для стабілізації екологічної рівноваги в даному регіоні необхідно застосовувати організаційні заходи:

- моніторинг санітарного і екологічного стану навколишнього природного середовища;

- залучення фахівців (не політиків!) до вирішення даної проблематики; - здійснення заходів, пов’язаних з відтворенням природних ресурсів та

екологічного оздоровлення природного середовища

11.3. Охорона атмосфери, водних об’єктів та грунтів від забруднення В розділі 3.3 охарактеризовані планувальні обмеження на території м.

Соснівки і на прилеглих територіях та показані на кресленні "Схема планувальних обмежень" - листі № 3.

Для об’єктів, які є джерелами шкідливого впливу, повинні бути організовані санітарно-захисні зони (СЗЗ). В санітарно-захисних зонах не дозволяється розміщення і будівництво житлових будинків. Рішення щодо реконструкції існуючого житла та розміщення нових об’єктів в зонах приймаються місцевими органами держсанепіднагляду з урахуванням складених умов.

До об’єктів, від яких не дотримуються нормативні відстані до сельбищних територій, відносяться ДП "Сигнал" ВАТ "Зміна" і гаражні кооперативи, в межах СЗЗ від яких знаходяться житлові будинки.

Генпланом передбачається вдосконалення сформованого поселення містобудівними міроприємствами:

- винесення гаражів, розташованих поблизу житла, та розміщення нових на достатній відстані до сельбищах територій;

- впорядкування ділянки ДП "Сигнал" ВАТ "Зміна" з метою ліквідації СЗЗ, тобто перепрофілювання виробничої діяльності орендарів та використання існуючих будівель і споруд під об’єкти обслуговування, підприємницької діяльності, що можуть бути поблизу житла (згідно санітарних норм);

- розміщення нових об’єктів підприємницької діяльності і комунально-господарського призначення в межах СЗЗ від діючих підприємств із дотриманням санітарно-захисних розривів до сельбищних зон;

45

- благоустрій санітарно-захисних зон від підприємств, озеленення їх деревно-чагарниковими насадженнями завширшки не менше 10 м (при розмірах СЗЗ 50-100 м) та не менше 30 м при СЗЗ понад 100 м, згідно ДБН 360-92**, п. 10.13).

З метою раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища генпланом пропонуються заходи з охорони повітряного басейну, земельних і водних ресурсів.

Охорона повітряного басейну ● Основним джерелом забруднення повітряного басейну є підприємство вугільної галузі ДВАТ "Шахта "Надія", де відбуваються викиди шахтного газу шахтними вентиляційними установками, а також продукти згорання унаслідок самозаймання вуглевміщуючих порід у териконах.

Навіть після закриття шахт проблеми з емісією шахтного метану залишаються.

Шахтний метан - вибухонебезпечний, високоактивний парниковий газ, його руйнівний вплив на природу в 20 разів перевищує вплив CO2. При попаданні в атмосферу він значно погіршує екологічну обстановку, завдяки своїй здатності створювати парниковий ефект на планеті.

Ці властивості газу вимагають його постійної утилізації та моніторингу стану шахти.

Міжнародна увага до проблем зміни клімату та недавня ратифікація Кіотського Протоколу спричинили за собою посилення інтересу до проблеми утилізації шахтного газу. В даний момент у світі існують декілька комерційно випробуваних технологій, які працюють на шахтному і вентиляційному газі. Серед них найбільш розповсюдженим методом, що дозволяє утилізувати шахтний газ і знижувати шкідливі викиди, залишається використання його в двигунах внутрішнього згоряння. ▲ Для цього потрібно переймати світовий досвід, технічні і технологічні досягнення та використовувати їх для скорочення викидів в результаті згорання шахтного метану і ефективного виробництва електроенергії.

● Потенційним джерелом забруднення повітряного басейну міста є рух авто-транспорту. Соснівка розташована поза мережею автодоріг державного значення і рух транзитного транспорту через місто відсутній. Інтенсивність руху авто-транспорту по основному доїзду до Соснівки - вул. Львівській не перевищува-тиме 1000 авт/добу.

При очікуваній інтенсивності руху в годину "пік" (10 % від добової) ~ 100 авт./год., в тому числі 40 % вантажного і громадського транспорту в загальному потоці, згідно розділу "Охорона навколишнього середовища" (Київ, 1981 р.) рівень забруднення СО становитиме приблизно 1 мг/м3 при допустимому рівні 3 мг/м3. По житлових вулицях, де інтенсивність руху автотранспорту в місті є значно меншою, рівень забруднення СО не буде перевищувати 1 мг/м3.

Вздовж придорожніх смуг пропонується влаштування спеціального озеле-нення газостійкими породами дерев, що зменшуватиме забруднення повітря автотранспортом.

46

Разом з тим, необхідним є впровадження наступних природоохоронних заходів:

1) Покращення стану дорожнього полотна на основних і на примикаючих автошляхах.

2) На СТО проводити контроль справності двигунів внутрішнього згоряння автомобільних засобів.

3) Використовувати взамін нафтопродуктів альтернативні види палива, встановлювати фільтри мокрої очистки.

Охорона водного басейну На території міста наявні відкриті водотоки водостічної мережі, для

захисту яких від забруднення генпланом пропонується: - догляд за станом існуючої водовідвідної мережі, періодичне розчищення

русел водотоків і канав; - забезпечення всієї забудови централізованою системою каналізації; - реконструкція існуючих КОС глибокої біологічної очистки з використанням

нового технологічного обладнання, що відповідатиме сучасним екологічним вимогам;

- організоване відведення дощових і талих вод з всієї території забудови міста, з очищенням їх перед скидом у водотоки;

- на територіях гаражних кооперативів та при влаштуванні автостоянок передбачити очищення дощових вод від паливно-мастильних речовин на спеціальних очисних спорудах (бензиномастило-вловлювачах).

Збереження земельних ресурсів, грунтозахист Питання захисту грунтів необхідно вирішувати спільно з питанням захисту

повітряного та водного басейнів. Для захисту грунтів від забруднення пропону-ється наступне:

- охоплення централізованою системою каналізації всієї забудови; - облаштування існуючих і нових доріг з твердим покриттям та організова-

ним водовідведенням. В кварталах індивідуальної забудови та нового будівництва необхідно

передбачити комплексний благоустрій території, проїзди та пішохідні доріжки облаштовувати з твердим покриттям. Вздовж водостічних канав пропонується висаджувати зелені насадження спеціального призначення.

▲ При закритті шахти слід передбачати повну рекультивацію і повернення у корисне (господарське) користування земельні площи, що зайняті шахтними відвальними породами.

11.4. Заходи по захисту від шуму

Залізничний шум Одним із основних джерел шуму на території міста Соснівка є залізниця

(ділянка Львів - Ковель). Згідно вихідних даних управління Львівської залізниці (№ ДТ- 40/195 від

14.06.04 та НГ-10/2099 від 27.07.2011), інтенсивність руху поїздів через станцію "Соснівка" становить 19 пар поїздів за добу, в тому числі :

47

– вантажних - 11; – пасажирських - 2; – приміських - 6. Залізниця електрифікована, рух поїздів протягом доби рівномірний. Даних

щодо перспективної інтенсивності руху поїздів управління ЛЗ не надало. 1.Інтенсивність руху поїздів (пар/год.) становить: – вантажних - 0,46; – пасажирських - 0,08; – приміських (електропоїздів) - 0,25. 2. Еквівалентний рівень звуку (дБА), згідно табл. 28 СНиП 11-12-77),

складає: – від вантажних поїздів - 73,5; – від пасажирських - 60; – від приміських - 69. 3. Еквівалентний рівень звуку з поправкою на швидкість руху на підходах

до станції 40 км/год. (табл. 29 СНиП 11-12-77) дорівнює: – від вантажних поїздів - 73,5 – 2 = 71,5 дБА; – від пасажирських - 60 – 2 = 58 дБА; – від приміських - 69 – 5 = 64 дБА. 4. Еквівалентний рівень звуку від залізничного потоку, згідно табл. 5

СНиП ІІ-12-77, дорівнює: 71,5 – 58 = 13,5 дБА, поправка 0,3 дБА 71,5 + 0,3 = 71,8 дБА. 71,8 – 64 = 7,8 дБА, поправка 0,6 дБА 71,8 + 0,6 = 72,4 дБА.

5. Допустимий рівень шуму на території житлової забудови вночі 55 дБА (згідно табл.1.2 СНиП ІІ-12-77 і дод. № 16 до ДСП № 173 від 19.06.96, прим. 1).

6. Величина шумового дискомфорту дорівнює: 72,4 – 55 = 17,4 дБА. 7. Територіальний допустимий розрив до житлової забудови становить 120

м (рис. 26 СНиП ІІ-12-77) . Житлова забудова міста розташована на відстанях, що перевищують

вказаний розрив.

Автомобільний шум

Одним із джерел шуму на території міста є автотранспорт. У зв’язку із розміщенням м. Соснівки поза мережею автодоріг державного значення, рух транзитного транспорту через місто відсутній. Інтенсивність руху автотранс-порту по основному доїзду до Соснівки - вул. Львівській не перевищуватиме 1000 авт/добу.

Згідно номограми для визначення шумової характеристики транспортних потоків Lекв, дБА (розробка інституту "Гипроград" у 1984 р. "Рекомендации по разработке раздела противно-шумовых мероприятий в проектно-планировочной документации малих населенных мест" рис. 3, стор.27) при середній швидкості потоку машин 50 км/год, 40 % вантажного та громадського транспорту в потоці та інтенсивності руху в годину "пік" 100 машин (що відповідає 1000 авт/добу), еквівалентний рівень звуку становитиме 65 дБА.

48

НОМОГРАМА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОГО РІВНЯ ЗВУКУ в точці, розташованій в 7,5 м від осі найближчої смуги руху транспортного потоку

V – середня швидкість руху екіпажів; ρ – процент вантажного і громадського транспорту в потоці; Ν – інтенсивність руху в обох напрямках; 1-7 – послідовність операцій.

Допустимий еквівалентний рівень шуму на території житлової забудови вдень - 65 дБА (табл. 1, 2 СНиП ІІ-12-77 та дод. № 16 до ДСП, прим.1). Рівень шумового дискомфорту на магістральній вулиці становитиме 1 дБА, а терито-ріальний допустимий розрив - 8 м (рис. 26 СНиП ІІ-12-77), що практично знаходиться в межах червоних ліній.

Шум від трансформаторних підстанцій На прилеглій до м. Соснівки території (північніше міста, на ділянці ДВАТ

"Шахта "Надія"), розташована електропідстанція "Межиріччя-9" напругою 35/6 кВ, де встановлені трансформатори на відкритому повітрі і є джерелом шуму. Зона шумового дискомфорту від ПС Межиріччя-9", враховуючи потужність трансформаторів, до існуючої житлової забудови становить 95 м.

Житлова і громадська забудова міста розташована на відстані до даної електропідстанції 600 м і більше, що значно перевищує параметри шумової зони.

Інші джерела шуму на території міста відсутні.

11.5. Радіаційне забруднення Згідно даних дозиметричної паспортизації населених пунктів України

Львівська область не зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Інші джерела радіаційного забруднення на території м. Соснівки відсутні.

11.6. Електромагнітні випромінювання В м. Соснівці розташована антена стільникового зв’язку на ділянці

колишнього овочесховища. При розміщенні антен зони їх шкідливого випромінювання погоджуються з

ОблСЕС і не впливають на прилеглі території.

49

12. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ

Місто Соснівка забезпечується протипожежною охороною (офіційна назва - Окремий пост Державної пожежної охорони в м. Соснівка Червоноградського міського відділу МНС), що знаходиться по вул. Львівській.

Місце розміщення даного об’єкту повністю охоплює 3-кілометровим радіусом по дорогах загального користування Соснівку.

Дана пожежна частина обслуговує місто, шахту "Надія", а також найближчі села Сілець, Межиріччя. На даному пості знаходиться пождепо, де розміщується на 1 пожежний автомобіль.

Найближчі пожежні частини розташовані в містах Червоноград і Великі Мости.

Враховуючи наявну кількість мешканців міста кількість автомобілів необхідно збільшити до 3-х, виходячи розрахунку: 1 пожежна автомашина на 4 тис. населення (згідно ДБН 360-92**, тб. 6.1*).

Зовнішнє пожежогасіння здійснюється з пожежних гідрантів, встановлених на водопровідній мережі міста. Витрати на зовнішнє пожежогасіння – не менше 15 л/сек. Мінімальний вільний напір в водопровідній мережі при пожежогасінні повинен бути не менше 15 м на рівні поверхні землі.

Спеціально облаштована пожежна водойма є на території шахти "Надія". Генпланом пропонується використання також існуючих водойм біля лікарні та на ділянці Соснівського лісництва.

В перспективі, при формуванні вулично-дорожньої мережі на територіях садівничих товариств довжина тупікових проїздів повинна бути не більше 150 м. Проїзна частина тупікових проїздів повинна закінчуватися кільцевими об’ їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками для розвороту розмірами 12 м × 12 м кожна (згідно ДБН 360-92**, п. 3.22).

13. ПЕРША ЧЕРГА БУДІВНИЦТВА

Генеральним планом до першочергових віднесені заходи, що забезпечать належне функціонування м. Соснівки – вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури:

- забезпечення належної якості питної води; - упорядкування існуючого поверхневого водовідводу, відновлення функ-

ціонування існуючих дренажних канав; - реконструкція каналізаційних очисних споруд; - забезпечення 100 % каналізування забудови; - покращення стану дорожнього полотна на основних і на примикаючих

автошляхах. Серед перелічених вище першочергових заходів пріоритетними є забезпе-

чення населення якісною питною водою та захист від підтоплення ґрунтовими водами. ● Для підтримки в належному стані існуючого поверхневого водовідводу необхідно розчистити водовідвідний (меліоративний) канал, що проходить в районі існуючої південної межі м. Соснівка, далі - від залізниці до річки Золотва через землі Соснівського лісництва, у зв’язку з проведеною підробкою

50

та, як результат, підтопленням території всієї індивідуальної забудови в південно-східній частині міста, яка може погіршитись у зв’язку із закриттям ДВАТ "Шахта Надія".

Щодо житлової забудови і об’єктів обслуговування першочерговими вважаються ті, що є в стадії будівництва та проектування.

14. ЗАХОДИ ЩОДО ПОДАЛЬШОГО ПРОЕКТУВАННЯ

І РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНПЛАНУ

Погоджений та затверджений генеральний план міста є базовим документом для розроблення інших містобудівних та проектних матеріалів, галузевих схем.

На базі затвердженого генерального плану згідно Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в подальшому розробляється:

- план земельно-господарського устрою населеного пункту; - план зонування території міста або окремих ділянок; - детальні плани території частин міста або окремих ділянок.

Робота над вищеназваною системою документів повинна проводитись постійно, враховуючи динамічний характер містобудівних процесів і наявність непрогнозованих змін містобудівної та економічної ситуації.

Умовою виконання даних робіт є картографічне забезпечення – цифрова зйомка в межах міста і прилеглих територій в масштабі 1:2000 – 1:500.

▼ Даним генпланом обґрунтовується збільшення територій в межах Соснівки для майбутніх потреб міста за рахунок включення прилеглих територій (земель Сілецької сільради). Остаточна межа населеного пункту визначається Проектом встановлення межі, який розробляється на підставі затвердженого генплану землевпорядною організацією, погоджується і затверджується у встановленому порядку.

Генпланом визначені орієнтовні обсяги будівництва соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, джерелами фінансування яких можуть бути кошти державного і місцевого бюджетів, а також залучені кошти інвесторів згідно чинного законодавства.

При проектуванні забудови необхідне виконання вимог забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів громадського призначення згідно постанови КМУ від 4.06.2003 № 863.

▼ Важливою умовою реалізації генплану, а саме - покращення умов проживання населення міста - є заходи щодо екологічного оздоровлення природного середовища та забезпечення економічного зростання, джерелом чого має бути ефективна система сприяння малому бізнесу.

Державна підтримка необхідна для застосування екологічної політики. Відомо, що Львівською облдержадміністрацією ініційована робота з розробки "Комплексного проекту екологічної реабілітації території Червоноградської міської ради та Сокальського району в зоні впливу гірничовидобувної промисловості".

51

15. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ Таблиця ОП-1

№ п.п

Показники Одиниця виміру

Існуючий стан

(2012 р.)

Розрахунковий період

(2030 р.) 1 2 3 4 5

Населення 1. Чисельність населення міста тис. осіб 11,564 11,5

Території

В межах міста, всього, в тому числі: 215,0* 296,0

Території житлової забудови, всього в тому числі:

60,8 71,8

- садибної 32,5 43,0

- квартирної 28,3 28,3

Території громадської забудови 20,0 21,4

Виробничі території 1,2 0,2

Території комунального господарства 1,4 1,4

Території складів 0,6 - Транспортна інфраструктура, всього,

в тому числі: 27,3 28,6

- вулично-дорожня мережа 21,0 22,0

- зовнішнього транспорту 0,2 0,2

- гаражні кооперативи 6,1 6,4 Ландшафтно-рекреаційна та озеленена територія, всього

в тому числі: 80,1 133,6

- території зелених насаджень загального користування 4,2 11,5

- ліси 5,3 5,3 - садівничі товариства, всього,

в тому числі: 87,0 140,0

- території садівничих товариств, які можуть бути поступово трансформовані у житло

- 115,2

Водні поверхні 2,7 2,7

Сільськогосподарські угіддя - - Резервні території

в тому числі: - 6,2

- об’єктів обслуговування - 2,5

2.

- об’єктів підприємницької діяльності

га

- 4,2

Інші території 4,5 6,9

52

1 2 3 4 5

Житловий фонд

Житловий фонд, всього 211,9 4530

253,0 4850

в т.ч. непридатний - -

Розподіл житлового фонду по видах забудови:

- садибна

30,0 410

41,0 450

- квартирна 181,9 4120

189,9 4220

- садибна на ділянках садівничих товариств

тис. м² кільксть квартир і садиб

- 22,1 180

Середня житлова забезпеченість населення загальною площею

м² / люд. 18,3 22,0

Вибуття житлового фонду, всього, в тому числі:

- -

- непридатного - -

3.

- придатного у зв’язку з реконструкцією

тис. м² заг. пл.

- -

Нове житлове будівництво

Всього - 41,1 320

Садибне - 11,0 40

Квартирне -

8,0 100

4.

Садибне на ділянках садівничих товариств

тис. м² кількість квартир і садиб

22,1 180

Об’єкти обслуговування

Дитячі дошкільні заклади, всього 0,39 0,39

Загальноосвітні школи, всього тис. місць

1,1 1,1

Лікарні, всього тис. ліжок 0,17 0,17

Поліклініки, всього відв. за зміну

5.

Пожежні депо, всього (1 пож. машина на 4 тис. осіб населення)

об’єкт пожеж. автомоб.

1 2

1 3

Транспорт та вулична мережа

Довжина вулиць і доріг км 11,3 15,5

Щільність вулиць і доріг

км/км² 11,3 0,21

15,5 0,22

Загальний рівень автомобілізації

легк. маш. на 1тис. осіб 150 300

6.

Кількість місць постійного зберігання автомобілів маш.місць 1500 3000

53

1 2 3 4 5

Інженерне забезпечення

Водопостачання Сумарний відпуск води 3,08 3,76

Потужність головних споруд районного водопроводу

тис. м³/ добу 52,2 52,2

Каналізація Загальне надходження стічних вод 1,52 3,0

Сумарна потужність очисних споруд тис. м³/ добу

5,8 5,8 Забезпеченість житлового фонду каналізацією % 92 100

Електропостачання

Сумарне споживання електроенергії млн.кВт · год /рік 8,65 10,93

Потужність джерел покриття електронавантажень тис. кВт 2,6 2,73

Теплопостачання Споживання тепла, всього 25,01 31,9

Потужнісь централізованих джерел тепла, всього

МВт 12,75 13,0

Газопостачання

7.

Споживання газу, всього млн. м³/рік 18,6

8. Інженерна підготовка та захист території

Підсипання території - 1,0

Пониження рівня грунтових вод 16,0 90,0

Освоєння заторфованих і заболочених територій - -

Освоєння територій з із застосуванням протипросадних заходів

- -

Дощова каналізація км 20

Очисні споруди дощової каналізації одиниць - 2

Санітарне очищення території

Обсяги твердих побутових відходів, всього тис.т/рік 3,08 4,05

9.

Сміттєпереробне підприємство об’єкт 1 1 Загальна потужність підприємства тис.т/рік 100 100

Примітка:

* - площу території міста пораховано по кресленню опорного плану, враховуючи спірну ділянку по вул. Львівській в межах міста Соснівка (див. розд. 7.2).

54

55

16. ДОДАТКИ