5, і jmm—мі» і»■—»—ні ■ і”,-V йіропогрлдська Ойласпа\l ihUlvin'iti ’(і» Н» •J*’’,

І- ш*. $_____ Г

ОРГАН KI Р О В О Г РА ДС ЬКОГО ОБКОМУ ДКСМУQQ ЛИСТОПАДА & X 1979 РОКУ.Рік видання t42 ц714} ЧЕТВЕР,

ЗВІТИ І ВИБОРИ В КОМСОМОЛІ

У ДІЛАХІ ПОМИСЛАХ

Відбулася XXV П Вільшанська районна комсомоль­ська конференція. З доповіддю виступив першийсекретар райкому ЛКСМУ

Ми живемо в епоху не­бувалого прискорення тем­пів суспільного розвитку, коли самовідданою пра­цею героїчного радянсько­го пароду успішно здійс­нюються рішення XXV з’їз­ду КПРС, коли створено небачені можливості для дальшого віднесення ва­ших матеріальних і духов­них сил. Ми живемо на ворозі знаменної дати — 110-і річниці з дня народ­ження В. ]. Леніна, на по­розі XXVI з’їзду партії. Як у краплині води, ці го­ловні прикмети вашого ча­су відбиваються у ділах і помислах комсомольців і молоді Білшнаїїщнпн. Хоч районна ком сом ол ьс їжа організація порівняно не­велика, хоч немає тут крупних промислових під­приємств і будов, все ж на

• рахунку вільшапців чима­ло цікавих справ, гідних наслідування. За високі показники у праці, актив­ну участь у громадсько-по­літичному житті за звіт­ний період два комсомоль­сько-молодіжних колекти­ви (автопарку колгоспу імені Зайковськоіб та ме­ханізованого .загону - раіі- сільгоспхімії) 'удостоєні почесного зЙ£І11ГЯ Ч.<існі 60-річчя ВЛКСМ, 400 ком­сомольців району нагород­жені значками ЦК ВЛ КСМ «Ударшік-77» і «Удзрннк- 78», 364 — значками «Ле­нінський залік»...

Делегати конференції — правофлангові ., (| карних комсомольських справ, іні­ціатори патріотичних по­чинань, відмінники навчан­ня. Серед них молоді гвар­дійці десятої п’ятирічки колгоспники Валентина Марушак, Петро Шсвчсн-

В. ГОНЧАРЕНКО.

ко, Сергій Кривенко, Во­лодимир Чумачснко та ба­гато інших.

З піднесеною увагою слухали присутні виступ передової доярки району, грункомсорга молочното­варній ферми колгоспу «Аврора» Олени Берего­вої. Бо пристрасно говори­ла молода трудівниця про високий патріотичний обо­в’язок молоді — гідно нес­ти естафету батьків, при­множувати їхню трудову славу.

За звітний період рай­ком, комітети комсомолу на місцях дбали про під­вищення ролі комсомоль­ських груп у вирішенні найрізноманітніших пи­тань життя молоді. Це видно із того, що кількість груп зросла вдвоє.

Нині юнаки та дівчата району готуються до Все­союзної Ленінської пере­вірки, приурочуючи 110-й річниці з дня народження Ілліча гідні трудові здо­бутки.

♦ ♦ ♦

Па конференції виступив перший секретар Вільшан- ського райкому Компартії України І. А. Юрченко.

У роботі конференції взяли участь секретар рай­кому вартії Б. І. Лісовий, голова райвиконкому П. С. Малспко, редактор газети «Молодий комунар» М. І. Уепалспко.

Першим секретарем Біль- шаиського райкому ком­сомолу обрано Гончаренка Валерія Григоровича, дру­гим — Єднана Володимира Яковича, секретарем — за­відуючою відділом учнів­ської молоді — Кордюко- ву Марію Андріївну.

Газета виходить ціназ 1939 року ф 2 коп.

ПОГЛЯД

САМОКОНТРОЛЬспеки, коли, зда- й асфальт розпла- під ногами, коли

чатувала людину

Новгородківська між­колгоспна будівельна ор­ганізація. Добре працює тут комсомольсько-моло­діжний колектив Василя Кобслєвг. Бригада, яку вій очолює, з успіхом застосо­вує зпобінський метод ро­боти. Це дозволило знач­но випередити трудовий графік і працювати в раху­нок грудня 1980 року.

На знімку: членикомсомольсько - молодіж­ної бригади Василя Кобе- лєва.

Фото С. ФЕНЕНКА-

ЦЕ БУЛО влітку, під час тієї

велося, виться спрага на кожному кроці. Ось то­ді в їдальні я й зустрів Таїсу, нотра стояла непо­далік і пильно стежила за покупцями.

— Сьогодні в мене ви­хідний, — сказала комсо­молка довірливо, — то ж вирішила подивитись, чи подобається наше ситро покупцям.

— Самоконтроль за власною продукцією? — з ноткою іронії запитав я.

— А хоч би й так, — не без лукавства відпові­ла вона.

Ще побувши якусь хви­лину, робітниця пішла. І я подумав: як добре, у цієї дівчини є своє, трішнє вболівання якість вироблюваної Дукції!

Ця зустріч з Такою Мойсеевою, робітницею цеху безалкогольних на­поїв Більшанськсго рай- харчокомбінату, пригада­лась мені, коли нещодавно зупинився біля Дошки по­шани райкому комсомолу.

З портрета дивилися та­кі ж очі на світ, як і на свою продукцію в ту па­м'ятну зустріч...

М. СОЛОДЧЕНКО.

що е му­

за про-

ВИПРОБУВАННЯ ТВОРЧІСТЮНова республіканська ви­

ставка -Кращі раціоналіза­торські п винахідницькі ро­боти учнів та працівників П'і’У» ~відкрилася в павіль­йоні «Профтсхосвіта» ВД11Г УІ’СР. Вона засвідчила ве­ликі творчі можливості майбутніх робітників.

Серед експонатів — на­очні посібники, прогрееии- ні інструменти, оригінальні конструктивні розробки. Привертають увагу при­стрій для очищення ПОВІТ­ІВ) біля заточувальних та шліфувальних верстаті», виготовлений токарями і фрезерувальниками ТУ-1 міста Умані Черкасько об­ласті. трела.кер-іиформа-

СЮЩИ BPS ЛІТ9-79Позавчора у Кіровограді

відбувся ооласний зліт чле­нів трудових об’єднань старшокласників і бійців студентських будівельних загонів.

На нього прибули 450 де­легатів — учнів загально освітніх шкіл і середніх спеціальних закладів, сту­дентів вузів. Це БОНИ влітку збирали хліб і будували тваринницькі комплекси, працювали на фермах і заготовляли корми, виро­щували чималі врожаї сі.іь- ськогосподареі.кііх культур і споруджували валиінві промислові об’єкти.

Пніїіяіиьото року бійні студзагонін викопали робіт на і уму 2 мільйони 245 ти­сяч карбованців. Члени уч­нівських виробничихбригад вирощували на до­слідних полях озиму пше­ницю, кукурудзу, СОНЯШ­НИК, цукрові буряки, кар­топлю. Трудилися юнаки і дівчата з ентузіазмом, тож і віддячила земля своїм юшім господарям. Молоді хлібороби Ульяновського, району, наприклад, одер­жали по 56 центнерів ну- ЦУРУДЗИ та ио У16 цевтие

тор для щгічсннл будови, роботи та регулювання комбайну «Нива», пред­ставлений учнями і міні­страми Колківського СИТУ- 4 Маиевицького району Во­линської області.

Гуртки технічної твор­чості набувають все біль­шої популярності. Тільки .за минулий рік у республі­ці впроваджено близько 1700 раціоналізаторських пропозицій учнів та пра­цівників НТУ. умовний еко­номічний ефект яких ста­новить 362,7 тисячі карбо­ванців.

Л. ПАВЛЮХ, нор. РАТАУ.

рів цукрових буряків з гек­тара.

У роботі зльоту взяли участь заступник завідую­чого сільської осподдр-сї>нигл відділом обкому пар­тії І. В. Єрсменно, інструк­тор обкому партії я. Г. Сліпчук, заступник голови облвиконкому Є. М. Чаба­ненко, перший секретар об­кому комсомолу О- О- Скіч- но, інструктор республікан­ського штабу студентеьі.іїх будівельних загонів В. в- Солодкий, заступник ззьі- дуючого облвно В. О. Чек- марьое, Герої Соціалістич­ної Праці—бригадир трак­торної бригади № 1 кол­госпу < Росія? НОВОукраіН; ського району М. М. Цсртій та завідуюча еортосадом колгоспу імені Шевченка Кіровограде ького району А. Г. Ігнатьсва, заслужений учитель республіки, дирек­тор Богдаиівської серед ньої школи імені Леніна Зиам’явського району І. Г. Тначенно, наставник моло­ді. доярка колгоспу Імені Леніна Долинеького району Л. І. Бєзсмольна та інші.

(МАТЕРІАЛ ЗІ ЗЛЬОТУ БУДЕ ОПУБЛІКОВАНО).

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯпро Пленум Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу

27 листопада 1979 року відбувся черговий Пленум Центрального Комітету КПРС.

Пленум заслухав доповіді заступника Голови Ради Міністрів СРСР, голови Держплану СРСР тов. М. И БАЙБАКОВА «Про Державний план економічного і соціального розвитку СРСР на 1980 рій» і міністра фі­нансів СРСР тов. В. Ф. ГАРБУЗОВА «Про Державний бюджет СРСР на 1980 рік і про виконання Державно­го бюджету СРСР за 1978 рік».

На Пленумі з великою промовою виступив Гене­ральний секретар ЦК КПРС тов. Л. І. БРЕЖНЄВ.

У дебатах виступили: тт. В. В. ГРИШИН — перший секретар Московського міськкому КПРС, Г. В. РОМА­НОВ — перший секретар Ленінградського обкому КПРС, І. 3. СОКОЛОВ — другий секретар ЦК Компар­тії України, Ш. Р. РАШИДОВ — перший секретар ЦК Компартії Узбекистану, І. Г. ПАВЛОВСЬКИЙ — мі­ністр шляхів СРСР, Г. А. АЛІЄВ — перший секретар ЦК Компартії Азербайджану, С. Я. МАНЯКІН — пер­ший секретар Омського обкому КПРС, М. Ю. МОРО­ЗОВ — перший секретар Цілиноградського обкому Компартії Казахстану, А. П. АЛЕКСАНДРОВ — прези­дент Академії наук СРСР.

Пленум ЦК КПРС прийняв в обговорених питаннях відповідну постанову, яка публікується в пресі.

Пленум ЦК КПРС розглянув організаційні питання. Пленум ЦК перевіс тов. ТИХОНОВА М. О. з канди­

датів у члени Політбюро ЦК КПРС.Пленум ЦК обрав секретаря ЦК КПРС тое. ГОРБА­

ЧОВА М. С. кандидатом у члени Політбюро ЦК КПРС. На цьому Пленум ЦК КПРС закінчив свою роботу.

НА СЕСІЇВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР

МОСКВА. (ТАРС). 28 листопада у Великому Кремлів­ському. Палаці почала роботу друга сесія Верховної Ра­ди СРСР десятого скликання. Сесії передував Пленум Центрального Комітету КПРС, який розглянув питання, винесені на обговорення депутатів Верховної Ради.

О 10 годині ранку відкрилося спільне засідання Ради Союзу і Ради Національностей.

Бурхливими, тривалими оплесками депутати і гості зустріли товаришів Л. І. Брежнєва, Ю. В. Андропова, В. В. Гришина, А. А. Громимо, А. П. Кириленка, Д. А. Ку­наева, А. Я. Пелыие, Г. В. Романова, М. А. Суслова, М. О. Тихонова, Д. Ф. Устинова, К. У. Черненка, В. В. Щербиць- " кого, Г. А. Алісва, М. С. Горбачова, П. Н. Демічееа, Б. В. Кузнецова, П. М. Машероса, Б. М. Пономарьсеа, Ш, Р. Рашидова, М. С. Соломекцеса, Е. А. Шеварднадзе, І. В. Капітонсва, В. І. Долгих, К. В. Русакова.

Одноголосно затверджено порядок денний сесії:1. Про Державний план економічного і соціального

розвитку CFCP на 1980 рік і про хід виконання Держав­ного плану економічного і соціального розвитку СРСР у 1979 році.

2. Про Державний бюджет СРСР на 1980 рік і про виконання Державного бюджету СРСР за 1978 рік.

3. Про проект Закону СРСР про народний нонтроль в СРСР.

4. Про проекти Законів CPCF про верховний суд СРСР, про прокуратуру СРСР, про Державний арбітраж в CFCP, про адвокатуру в СРСР.

5. Про затвердження Указів Президії Верховної Ради СРСР.

З доповіддю в першо/лу питанні порядку денного ви­ступив заступник Голоеи Ради Міністрів СРСР, Голово Дс-ржплану СРСР депутат М, К. Байбаков.

Доповідач відзначив, що у 1979 році збільшились мас­штаби суспільного виробництва і підвищився його техніч­ний рівень, зріс добробут народу. Національний доход країни, який ликористовується на спожир.ання і нагро­мадження, за попередньою оцінкою, зросте порівняно з 1978 роком більш як на 8 мільярдів карбованців. У про­мисловості обсяг виробництва зросте в 1979 році на 21 мільярд карбованців. Незважаючи на несприятливі ро- годні умови, цього року було зібрано 179 мільйонів тони зерна. У великих масштабах тривало житлове будів­ництво.

При формуванні плану на I960 рік враховано прийня­ті Центральним Комітетом КПРС з ініціативи товарище Л. І. Брежнєва важливі рішення в корінних, питаннях роз­витку народного і оспсдарства. Еизнано необхідним за­безпечити стале зростання паливно-енергетичного комп­лексу, підтягти такі ключеві ланки господарства, як транспорт, чорна і кольорова металургія, машинобуду­вання, хімія. При цьому залишається незмінним курс партії на дальше піднесення сільського господарства і розширення пиробництва товарів народного споживання.

План на 1980 рік, завершальний рік десятої п’тнрічнн, розроблено з урахуванням необхідності створення спри­ятливих умов для успішного початку роботи в одинадця­тому п’ятиріччі. У зв'язну з цим передбачається прове­дення комплексу заходів, які б забезпечували підвищен­ня ефект исності суспільного виробництва. Намічається прискорення технічного переозброєння і зміцнення мате­ріальної бази ключових галузей народного господарства, поліпшення пропорційності в розвитку економіки. В 1980 році національний j-сход, який використовується на спо­живання і нагромадження, збільшиться на 4 проценти, або на 17 мільярдів карбованців. Обсяг промислового ви­робництва зросте на 4,5 процента, при цьому і по групі »•А», і по групі «Б» промисловості темпи зростання ии- пусну продукції будуть однаковими, тобто 4.5 процента. Приріст валової продукції сільського господарства пе­редбачається в розмірі 8,8 процента.

виконання намічених завдань, підкреслив доповідач, поеинно грунтуватись на всебічному підвищенні ефєк- тивносіі виробництва, прискоренні науково-технічного прогресу, вдосконаленні планування і управління, поси­ленні організованості і порядку на кожному робочому місці, в кожній управлінській ланці.

З доповіддю в другому питанні порядку денного ви­ступив міністр фінансів СРСР депутат В. Ф. Гврбуэов.

Потім на роздільних засіданнях палат почалось обго­ворення доповідей.

Сесія Верховної Ради СРСР продовжує роботу.

г У стор. „МОЛОДИЙ КОМУНАР“

Оь

20 листопада 1079 рокуБЕСІДИ ПРО ЕКОНОМІКУ

ВИЛАДОК ПЕРШИЙ

... Вулицею Лозузатки неквапно і гучно просу­валася вперед весільна процесія. Веселі обличчя у родичів, молодят. Музика. Сміх. Жарти. Двоє всту­пають у ноьз життя. Обоє вірять, що буде воно щас­ливим, радісним. Звична картина для сучасного ра­дянського села. Типоза, як кажуть. Тільки чому молодий так нетерпляче поглядає на автобус, до якого прямує весільна процесія? Що його непо­коїть? Невже оця ікона в руках? І що здавалося б такого? Ну піддазея на умовляння рідної бабусі... Та говорила: «Пройдеш з іконою — подарунок ве­сільний від мене буде...» Що за дарунок Володимир догадувазея — напезке гроші... «Кілька десятків кроків з іконою в руках і гроші твої» — ніби гово­рили доброзичливі ПОГЛЯ-7-7-3 ди родичіз. І Володимир згодизся... Тоді він не ду­мав, що так важко долати оці кроки, і тяжкою видасться його ноша.

«Комсомольському жекторі» прокритикузали. Скільки сліз було...

Олег ЧОРНИЙ, секретар комітету комсомолу кол­госпу імені Ватутіна:

— Я розмовляв з Воло­димиром. Він чесно зізнав­ся, що не подумав як слід над своїм вчинком. Про­сив нікому не розповідати. Словом, розкаязея... Тепер у нього все добре. Актив­ний. Шоферує добре — ьа роботі ким задоволені...

Отже, на вінчання ком­сомолки Д. з колгоспу «Мир» райком1 прореагу-

про- хаті жодної ікони можете переконатись.

— А чому ж ви сина хрестили?

Обличчя Петра серйоз­нішає. Очі нервозо біжать повз співбесідника.

— Це... інша сгіраза. Хво­ріє він у нас. Не спав но­чами... Понесли до бабки. Вона сказала, що треба охрестити...

— Допомогло?Секундне замішання.

Значить, не допомогло...

немає, ЗАГСІ. (Це невеличка ме­даль, діаметром 20—ЗО мм. На чільному місці барель­єф, головний елемент яко­го — п’ятикутна зірочка. На звороті — ім’я новона­родженої, місце і дата на­родження...).

І було б приємно слуха­ти цю розповідь, якби ме­ні не стало відомо, що в батьків Оленки, окрім ви­ще згаданої зірочки, збе­рігається десь на всяк падок ще й хрестик. А му, улучивши хвилину, питую Антоніну;

ви-то-за-

ВИПАДОКДРУГИЙ

буде якою йому

НЕБЕЗПЕКИ ВІДБЕЗДУМНОСТІ

ЦІ ВЧИНКИ БЕЗПРИНЦИПНІ. ВОНИ — ДАНИНА

МОДІ, ЛЕГКОВАЖНОСТІ І БЕЗДУМНОСТІ

навіть якщо це прикриває­ться повагою до релігій­них поглядів родичів, мо­же розцінюватись тільки як зрадництво своїм ате­їстичним переконанням, як Приниження своєї люд­ської гідності, потурання ворожій ідеології.

Цього року обряду хре­щення у новоукраїнській церкві піддали свою донь­ку подружжя Климових з Рівного. На цей час обоє працювали 8 колгоспі іме­ні Ватутіна. (Разом з Воло­димиром, про якого ми вже згадували). Адреса ця не випадкова. Атеїстична робота в комсомольській організації тут практично не ведеться. Навіть згадується ні в плані боти, ні а розрізі сьхого заліку, змінилося і після нового комітету комсомо­лу. А зміни давно ли...

Пригадуєте, Раїса у розмові зронила

не ро-

Ленін- Нічого не

виборів

назрі-

ІЗавод починається з бригади

... Вона цього не хотіла. Так ззпезняла себе, а зго­дом й інших, коли заходи­ла про це мова. Він не наполягаз. Коли на Кірозоградщині, ться й мови не було вінчання. Але поїхали в За­хідну Україну, на батьків щину до чоловіка, і обоє скорилися волі його бать­ків. У неї, правда, заспо­кійливо майнула думка: «А хто дізнається? Новоук- раїнка далеко...» Так ко­лишня вихователька дитя­чого садка колгоспу «Мир» з Помічної поступилася своїми переконаннями...

вав усною доганою. Секре­тар комітету комсомолу О. Чорний теж повірив у щире каяття Володимира. Правильно це чи ні? Адже хлопець тут не зступився, не помилився, а продаз свою принциповість, своє «я», без якого ти аже, ма­буть, не особистість, а не­помітний сіренький чоло­вік.

Якось автор знаменитої «Біблії для віруючих і не­віруючих» О. М. Ярослав­ський запитав у В. І. Лені­на, чи можна залишати в

СИТУАЦІЯ ДРУГА

як

1

КОМЕНТАРДза поодинокі випадки.

Констатуємо відразу — ос­таннім часом у Нозоукрз- інському районі подібне трапляється рідко. Але ж вищезгадане трапилося... Як жз прореагували на це відповідні комсомольські органи?

Світлана ГУР1НА (на той час другий секретар рай­кому ЛКСМ України);

— ....Була розмова

теж були здає-

про- партії тих, хто браз участь у релігійних обрядах/ Во­лодимир Ілліч вислозився нзоднозначно: «Я за ви­ключення з партії тих, хто брав участь в обрядах...»

Так от, біда саме з то­му, що ми іноді не вбачає­мо в релігії серйозного ідейного протизника. Ней­тральність у ЦлОм.у питан­ні — пряме сприяння ідей­ним супротивникам, які не проминуть нагоди скорис­татися релігією у своїх ін­тересах.

Що ж послужило причи­ною участі інших молодих новоукраїнців у релігійних обрядах?

3 цією комсомолкою... Роз­каялась вона у своему вчин­ку. Прямо до сліз. Яке по­карання? Догана... Усна.

У колгоспі товариші її у

СИТУАЦІЯ ПЕРШАЗ Петром Блідарем ми

зустрілися у нього вдома, Він саме хазяйнувзв. За- носиз до хати дрова. По­знайомилися, розговори­лись. Петрові двадцять чо­тири, його дружині Галині — двадцять два.

— Вірите в бога?— Що виї — погляд

Петра робиться здивова­ним, потім обличчя мере­житься посмішкою.

— Ви Алла Кулакова?— Так.— Якщо не секрет,

ви у куми потрапили?Молода жінка мерзля­

кувато щулиться і ніяково починає розповідати.

— Як говорять, без мене мене одружили. Ні, в церк­ві я не була. Що ви! Це батьки Івана Вацика, вони десь із Західної України, приїхали й охрестили Рус­лана. Прийшли до нас — я ж подруга Ніни, почесна мати — так у сільраді за­писана... Випросили у ма­тері мій паспорт... Я коли дізналася — не по соб: стало. Мене ж у селі всі знають. У райкомі комсо­молу мала неприємність. Довела, правда, що непри­четна.

— А навіщо 8и охрести­ли доньку?

І несподівано чую кате­горичну відповідь: «Ми не хрестили!»

Гірко, не хочеться зізна­ватись молодій матері у бездумному вчинку, як, напевне, і її «кумам» О. Є. Савченку та Є. Є. Довга- нозій...

СИТУАЦІЯ ЧЕТВЕРТА

Раїса Борщ, дзадцятисе- мирічна жителька Новоук- раїнки:

— Хрестили. Бо інші так роблять. В існування бога? Не віримо! А ви що, писа­ти будете? Ой, не треба...

СИТУАЦІЯ ТРЕТЯКОМЕНТАР

Антсніні Харченко було приємно згадувати урочис­ту реєстрацію доньки, на­путні слова Н. Я. Іщенко, виконавиці обряду, заві­дуючої Новоукраїнським бюро ЗАГС;

— ...Ваша Оленка наро­дилася у прекрасний час, коли вікові мрії людства стають дійсністю завдяки самовідданій праці радян­ських людей. Нашим дітям продов?кувати велику спра­ву радянського народу, справу Леніна, ім'я якій — комунізм.

...Хай іменна зірочка ос­вітлює маленькій Оленці життєвий шлях...

Антоніна розповідає про зірочку, яку урочисто вру­чили чоловіком у

Хрещення символізує прийняття людини в лоно церкви. Воно має на меті прилучення людини до ре­лігії. Це лише І ка у довгому християнських який обплутує І віруючого.

Ми ж ведемо людей, що не існування бога, падок з Аллою Кулако- вою, у трьох інших оче­видні цілком осмислені вчинки молодих людей комсомольського віку, ви­хованням котрих повинен займатися комсомол.

Позиція тут має бути од­нозначною: участь моло­ді. з релігійних обрядах,

перша ланї ланцюгові

обрядів, все життя

мову про вірять в

Попри ви-

Борщ таку

ц>разу: «Всі так роблять»... Аби поставити крапку над«і» відповімо •— ні — да­леко не всі. Ось факти. Тільки за три останні міся­ці в Нозоукраїнці урочис­то реєстрували народжен­ня СЗОЇХ дітей тридцять деі подружні пари. Проти ми­нулого року — майже втричі знизилась кількість хрещень. Натомість у всіх 16 сільських Радах народ­них депутатів широко впроваджуються зорини.

...«Охрещується раб бо­жий!» — гозорить священ­ник під час обряду. Уже у самій цій фразі вчувається щось принизливе для люд­ської гідності. Нею немов­ля ніби прирікається на смиренність, пасивність, рабську покірність перед надприродними силами, на безглузде очікування ми­

лостей від природи і неіс­нуючого бога. Тим паче, що мова йде про людей невіруючих, яких привела до церкви звичайно, без­думність, нездатність ана­лізувати свої 8ЧЙНКИ.

А що ж сама церква? Чи може священник не розу­міє, що більшість тих, хто хрестить свою д<- *='.</, не вірить в бога? Прекрасно розуміє. Але на це не зва­жає. Треба ж мати справну цифру, та й до цифри, ма­буть, щось перепадає. А тому хрестить. І навіть з інших районів, з областей, аби кількість. Як кажуть, коли непереливки, то не до ЯКОСТІ...

І

Відомо, що люди на вироб. ництзі дноть не самі по собі, вони об'єднані е колекти.іч. Завод, цех, дільниця, зміна, бригада — працівник одно­часно зв'язаний з багатьма підрозділами. Але саме в бригаді в першу чергу вирі­шується доля державних планів, виховується робітни­ча зміна. Чи то ідеться про підвищення продуктивності граці, збільшення випуску продукції, а чи про поліп­шення якості, ефективнос­ті — за ними головне слово. А скільки важливих ініціа- тив, серйозних пропозицій виходить звідси!

Бригада сьогодні — це ду­же важлива ділянка нашої економіки. її значення особ­ливо підкреслено в постано­ві ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про поліпшення пла­нування і посилення впливу господарського механізму на підвищення ефект ясності ви­робництва і якості роботи». І на тих підприємствах, де усвідомили їх значення, з допомогою бригад розв’язує­ться багато виробничих про­блем. Візьмемо Волзький ав­томобільним завод імені 50-річчя СРСР. В об'єднанні, де налічується кілька десят­ків тисяч робітників, жодно­го індивідуалькика, всі — в бригадах. Цей досвід ВАЗу дістав поширення в країні. Наприклад, на Пермському телефонному заводі намітили широку програму розвитку суміщання професій, розши­рення зон обслуговування, вивільнення працівників.

Перехід на бригадну орга­нізацію праці значиться в соціальному плані Пермсько­го телефонного заводу. У ньому намічено цілий комп­лекс технічних, організацій­них і економічних заходів. Підприємство успішно справ ллється з напруженими дер­жавними завданнями.

Бригадний метод — це не тільки новий вид оплати. Він передбачає і вдосконалення організації праці, і перебу дову управління. Дивіться, який довгий ланцюжон роз­тягнувся в Пермі слідом за переходом на бригадний ме­тод, Туг і установка конвей­єрів, і заміна верстатів, і мо- дсрнізація'транспортних по­токів, перепланування робо­чих місць, аналіз і перегляд норм. Поширення у різних галузях дістав метод бригад­ного госпрозрахунку, вперше випробуваний на практиці Героєм Соціалістичної Праці М. Злобіним. Тут головний показник — оплата праці за кінцевим результатом.

У машинобудуванні зло- бінський метод уперше був застосований 1973 року на охтирському заводі «Пром- зв’лзон» (Сумська область). Що ж відбулося на цьому підприємстві? У механоскла­дальному цеху, де випуска­лось багато видів продукції, верстатна дільниця з місяця в місяць не справлялася з виробничими завданнями. Робітники прагнули виконати «вигідні» роботи, тобто такі, за які більше платили, і до­сить прохолодно ставились до «невигідних». І от лкось токар Л. Лондонський запро­понував створити бригаду, яка взяла б підряд на всі деталі, що вигбтовляються на дільниці. її організували, але істотного поліпшення справ не вийшло, тому, що роботу стримували фрезеру­вальники, пресувальники, ка­русельники. Подумали-поду- МііЛИ і вирішили розширити експеримент: об'єднали всіх верстатників дільниці, і вони почали трудитися на єдиний наряд. Ось тоді і виявились переваги нової організації праці. Деталі стали надходи­ти ритмічно, поліпшилась якість, зникли нонфлікти Між верстатниками.

Розширилась участь робіт­ників в управлінні виробни­цтвом. На зборах бригади во­ни самі продумують, як рів­номірніше розподілити між усіма навантаження, пропо­нують, кого можна перевес­ти на вищий розряд: тут же народжуються раціоналіза­торські пропозиції щодо по­ліпшення організації праці. . Договір на підряд бригада і адміністрація укладають на один рік. Істотно спрости­лась документація. Якщо ра­ніше кшкен верстатник мав за зміну по:два—три наряди, то тепер -бригада на весь ЦИКЛ робіт одержує один- єднннй. Зарплата розподі­ляється згідно з тарифною ставкою. В результаті вияви­лись внутрішні резерви під­вищення продуктивностіпраці, скоротились простої^ поліпшилось використання устаткування.

Безумовно, бригади — пер­спективна організація праці. Дослід передових підпри­ємств гюказує, яких високих результатів можна добитись, спираючись на ці первинні виробничі осередки. Тепер справа за тим, як цей досвід зробити надбанням усіх. Са­ме до цього закликає поста­нова партії і уряду про вдо­сконалення планування і уп­равління економікою.

- Б. ВЕДЕНЄЄВ,

4

Ю. ДМИТРЕНКО, спецкор «Молодого

комунара».

ШАХТАРСЬКИЙ РАПОРТ ІЛЛІЧУ

ГОРЛ ІВ КА Донецької області. Колективним тру­довим рапортом до 110-ї річниці »з дня народження В. І. Леніна стане книга- естафета, заснована для учасників ударної вахти на честь знаменної дати. Пра­во внести перший запне у почесний документ дістали трудівники шахти імені Леніна, які достроково виконали річне завдання.

У ході Ленінської вахти свої сторінки впишуть у кппгу-сстафетУ4' передові бригади всіх десяти горлів- ськпх шахт, після чого па- м’ятний документ займе місце в експозиції міського музею, присвяченій 110-й річниці з дня народження В. 1. Леніна.

(РАТАУ).

*

—29 листопада 1979 року _____— ПИСЬМЕННИК І життя --------------

^Недавно закінчилась організована «Молодим ко­мунаром» вікторина «Кіно — дітям». Одне з її запи­тань стосувалося художнього фільму «Білий Бім Чор­не вухо». Редакція отримала чимало листів, у яких ви, шановні читачі, просите розповісти про автора однойменної повісті» покладеної в основу сценарію с,річки, Гаврила Троєпольського. Виконуємо ваше прохання.

„МОЛОДИЙ КОМУНАР" --------------------------------- З стор.

ШШ/ / / /

/а

ПОВІСТЬ ПРО БІМА І її АВТОРА

Читацький інтерес де творчості Троєпольського ке відзначався стабільніс­тю. Його скоріше можна

Зрівняти з вибухом. Пср- ,'шнї такий «вибух» був 1953 року, коли вийшла збірка оповідань «Записки агронома». Другий — при близко через двадцять ро­ків — пов’язаний із повіс­тю «Білий Бім Чорне ву­хо».

«Записки агронома» — літературний дебют Троє­польського- — не були для нього випадковістю. Пись­менник народився 16 (29) листопада 1905 року в се­лі. Закінчив він сільсько­господарське училище і мав стати агрономом. Та став учителем початкової школи. Потім все ж повер­нувся до своєї професії — працював па дослідній ді­лянці і вивів кілька сортів проса. Автор «Записок аг- ронома», добренна в життя, про яке писав. Правда, туї його було показано лише з одного боку. Це була са­тира, нго брала під обстріл ?£>деи і явища, «які не від- новідали повій дійсності>. Серед його «героїв» такі люди, як Микита Болту- шок, «запрограмований» на парадну демагогію, район- ніж діяч Ііедошльоикін, мораль якого «сидіти, де посадили, наперед «6 забі­гати, начальство даремно не турбувати». Сатира Троєпольського таврувала ганьбою пристосованців, людей консервативних, жа­дібних, байдужих до спра­ви, до потреб села. А втім, можна сказати, що книга ця, як і інші твори, що критикують недоліки у сільському господарстві (наприклад, нариси Вален­тина Овечкіпа), відіграли певну роль в економічній і соціальній перебудові ра­дянського села.

Після «Записок...» Троє- иольськнй написав книгу «Кандидат наук. Порість почасти сатирична». її бу­ло спрямовано тепер уже проти тішу псевдовченого, «навколонаукового ділка», ^опозиції якого тільки Заважають селу, гальму­ють піднесення його мате­ріального і культурною життя.• Троєпольськип уже дав­но міський житель. Проте любов до природи, розу­міння природи, постійний погяг до неї невід’ємні віл письменника. Він завзятий мисливець і рибалка. Його вабить привілля полів, ти­ша і пахощі лісів, прохоло­да річок. З цих «походів» по полях і лісах народила­ся те одна книга — «В очеретах». Тут і ліричні описи природи, і роздуми про сене людського життя, і думки про охорону Ііри-

родппч багатств. Письмен­ник сміливо втручається в одну з найактуальніших проблем сучасності — еко­логію.

Після цієї повісті наста­ло майже десятирічне твор­че затишшя. І раптом — повість, яка привернула до себе загальну увагу, «Бі­лий Бім Чорне вухо». Опуб­лікована спочатку в жур наді «Паш соврсмснппк». вона потім виходить у «Ро- маи-газете» тиражем 1550 тисяч екземплярів і окре-

-мпмп виданнями. Широке перекладають її й за рубе­жем.

Популярності повісті сприяло її те, що вона бу­ла екранізована. У голов­ній ролі виступив один із найпопулярпішпх акторів радянського кіно Вячеслав Іихопов. У цьому тве^рі Троєпольського наче воє­дино зійшлися, здавалося б, взаємовикліочаючі по­няття: сатира і ліризм, гу­манізм, співчуття і нена­висть — ненависть.до без­душності і підлості.

Сюжет книги простий. Хазяїн собаки Біма — лю­дина похилого віку, самот­ня"— потрапляє до лікарні. Бім залишається однії. Пе­ред читачем проходить га­лерея людей, моральна ос­нова яких розкривається у їхньому ставленні до Біма. Слідкуючи за історією доб­рого, довірливого собаки від перших кроків, першо­го полювання і до остан­ніх, трагічних хвилин, істо­рією, яку письменник роз­повідає з пронизливою сп­лою, читач мимоволі за­мислюється про нерозривні зв’язки людини з усім жи­вим на землі. Повість ак­центує увагу на актуаль­них моральних проблемах сучасності, показує всю згубність для особистості не тільки жорстокості, а її душевної глухоти, байду­жості, відчуженості відсві­ту природи.

Троєпольський своєю книгою утверджує відпові­дальність людніш перед усім живим, вселяє думку про обов’язок кожного пе­ред прийдешніми- поколін­нями. Діяльність будь-кого з пас, переконаний автор, повинна мати завжди ви­сокий, гуманний смисл.

За що повість Гаврилові Миколайовичу Троєполь- ському було присуджено Державну премію СРСР.

Над чим сьогодні пра­цює письменник — невідо­мо. Троєпольськип не дає інтерв’ю. Мені сказав гак:

— Якщо «Біма» вдалося написати уже в такому по­хилому віці, то. може бути, нехай і з великими зусил­лями, і ще іцо-псбудь вдас­ться зробити...

Олексій ҐРЯЗНОВ.(АПН).

П1СЛЯ ВИСТУПУ «МК» -

«Забудькуватість кулінарів»

Під таким заголовком у на- газеті було надруковано

кореспонденцію рейдової бригади, у якій, зокрема, ЙШЛОСЯ про недоліни В робо­ті кіровоградського кафе "Варенична».

Директор ресторану «Ук­раїна» М. Черечанський по- аідомив редакцію, що фанти, иннвлені рейдовою бригадо*0»

Під знаком

ВАЖЛИВІ СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ

АЛЖІР. Трудящі Алжір- ської Народної Демокра­тичної Республіки відзна­чили «Національний день селян».

За роки проведення в країні аграрної реформи, відзначає в цьому зв язку газета «Аш-Шааб», значна поліпшилося становище на селі, відбулись важливі со­ціальні зміни на користь трудового селянства.

(ТАРС).

ЖИТТЯ МОЛОДІ

ВАРШАВА

гострих незгодБОНН. (ТАРС). У Ганно­

вері відбувся черговий з’їзд молодіжної організації ХДС/ХСС «Юнге уніон». Він проходив під знайом гост­рих незгод, які вибухнули в таборі опозиції внаслідок суперництва між лідерами ХДС і ХСС в їх боротьбі за владу в Бонні. Найбільш еіднрито ці незгоди прояви­лись минулого літа, коли голова ХСС Ф.-й. Штраус відтіснив на другий план голову ХДС Г. ноля, добив­шись права виступати но наступних парламентських виборах від імені обох пар­тій як єдиний нандидат на пост канцлера ФРН.

Напередодні виборів до бундестагу ХДС/ХСС нама­гається, природно, пред­ставити себе виборцям у найсприятливішому світлі, «міцним і згуртованим».

З цією метою було вико­ристано також і з’їзд орга. нізації «Юнге уніон». Про це говорить, наприклад, той факт, що в роботі з’їз­ду взяли участь обидва лі­дери ХДС/ХСС — Коль і Штраус, інші відомі пред

Гене- -....... ХДС

Г. Гайслер у своєму виступі на з’їзді заклинав членів обох партій «до єдності і згуртованості».

Штраус, інші відомі ставники опозиції, ральний секретар

з

КОМЕНТАР

підтвердились. За недоважу­вання страв кухареві Л. Квас- невсьній оголошено догану.

За відсутність цінників і зберігання нниги скарг під прилавком буфетниці В. Заі- ченко оголошено догану.

Виступ газети обговорю­вався на загальних зборах колективу «Вареничної», -з метою поліпшення обслуго­вування відвідувачів для ка­фе виділено додатковий по­суд, інвентар: перебудовує, ться мийне відділення, в обідню пору тут працювати­ме ще один нухар-роздавач, ще одна офіціантка збирати­ме посуд у залі,

Підвищення рівня ідео ........ ! трудового

виховання молоді, актив на її участь у соціалі но економічному жіігг; їдкії ни — ці питання були в центрі уваги при.імеи-ио тут пленуму 10.TQBIIO,'О правління Сиціаіістіічи-’і спілки польська < сгудлн. тів (ССІІС).

У виступах учасників пленуму підкреслювалась ьелика роль Тез ЦК ПОРИ до VIII з’їзду партії, які дадуть змогу піднести ефективність усісї UI1AOB- ної роботи СПІЛКИ студентської сько’і молоді.

логічного і

Що показалоголосування

Внутріполітична бо­ротьба у Франції поси­люється — про це свід­чать події останніх днів у Бурбонському палаці — резиденції французького парламенту. Висунутий урядом проект бюджету на 1980 рік викликав цьо­го разу сувору критику не тільки з боку тради­ційної опозиції — депу­татів ФКП і соцпартії, а й з боку багатьох пред­ставників однієї з провід­них партій правлячої коа­ліції — Голлістського об'­єднання на підтримку республіки (ОПР).

Уперше за два десяти­річчя існування у Фран­ції п’ятої республіки (во­на веде відлік свого ча­су з моменту приходу до влади генерала де Голля) у Національних зборах був провалений шому читанні державного ( Уряд у такому разі пови­нен був би або піти у відставку, або вдатися до процесуальних хитро­щів, заявивши, що друге

І у пер- проект

бюджету.

голосування по бюдже­ту позивно стати одно­часно і виявом довір’я або недовір’я правлячо­му режимові. Прем’єр- міністр Р. Барр вибрав друге і виграз: з 491 де­путата проти уряду про­голосували 200 парла­ментаріїв: комуністів, со­ціалістів, лівих радикалів, а також ряд представни­ків ОПР. Багато, але не­достатньо для того, щоб відправити нинішній ка­бінет у відставку.

В останній момент гол- лісти на чолі з колишнім прем’єр-міністром, нині мером Парижа Ж. Шіра ком, що називається, «здрейфили» під приво­дом «побоювань спрово­кувати глибоку політичну кризу в країні», міжпартійна криза редині урядової шості так чи інакшеі продовжує розвиватись. І почалася вона зовсім не цими днями, а ще а 1974 році, коли прези­дентське крісло в Єні­сейському палаці після

Але все-

біль- існуе

серед та учиів-

ХЕЛЬСІНКІ ■вза-лУвісімнадцятс було про­

ведено у Фінляндії тради­ційний день дружби ра­дянської і фінської моло­ді. По всій країні про йшли вечори дружби, се­мінари з питань дальню го розвитку дружніх від­носин між молоддю двох країн.

У заходах, присішчг- них цій знамешпй події, взяла участь делегація Комітету молодіжних ор­ганізацій СВС1-' на чолі з першим' секретарем ЦИ ЛКСМ Естонії Д. II. Шсна- пуу, а також учасники по їзда дружби радянської молоді.

Жоржа Помпіду у результаті ви- Валері Жіскар

не нале-

смерті зайняз борів д’Естен, який жить до голлістів, у той час як найбільшою і най- впливовішою буржуаз­ною (і правлячою) силою продовжував залишатися рух прихильників де Голля.

Критика дій жіскаріа- ського уряду велася чле­нами ОПР усі ці роки, і великою мірою саме за­гостренню чвар всереди­ні правлячої більшості кабінет Р. Барра і «зобо­в’язаний» тепер своїм ослабленим, якщо не сказати хитким, станови­щем. Звичайно ж, не слід забувати, що посилен­ня боротьби мїж голліст- ським ОПР ристським французьку демократію (СФД), який ПОВНІСТЮ' підтримує президента, має значною мірою кон'юнктурний характер.

Ліві політичні сили Франції, насамперед ко­муністи; гостро крити­куючи соціально-еконо­мічну політику властей, виступають з принципо­вих позицій, вимагають корінних демократичних перетворень французь­кого суспільства з ураху­ванням інтересів широ­ких мас трудящих.

Є. БАБЕНКО оглядач ТАРС

і правоцент- Союзом за

1

ІIзІ

ТОКІО.Близько

японських _ ... . .. .закінчують вищі навчань- ні заклади в березні на ступного року, не змо­жуть влаштуватись на роботу. Ці сумні прогпо зи обнародував сьогодні японський центр по ш.-й- маїшю робочої сили. Те­пер ЗО процентів більш як мільйонної армії пос. ністіо безробітних в Япо­нії становить молодь ві­ком до 25 років.

40 процентів студентів, які

АДДІС-АБЕБА _Завданням розвитку

молодіжного руху і його ролі в процесі докорін­них соціально-економіч­них перетворень В Ефіопі) присвячено семінар, який відкрився в Аддіс-Абебі. У ньому- беруть участь представники молодіж­них асоціацій столиці і різних районів провінції Шоа.

Як відзначив у своєму виступі голова молодіж­ної асоціації цієї провін­ції Гебрс-Мікаель Фінкєс- са, тепер є всі необхідні умови для сформування молодіжної організації на загальнонаціонально­му рівні. Це станс черго­вою перемогою ефіоп­ської революції. Юнаки і дівчата, підкреслив про­мовець. покликані внести величезний вклад у спра­ву подолання багатовіко­вої економічної відста­лості країни і побудови соціалістичного суспіль­ства.

ДЕЛІ явканннншвБоротьба проти внут.

І рішпьої реакції, яка роз- палює релігійно-общинну ворожнечу, — одне з го-

I левннх завдань прогре­сивної молоді Індії, під­креслюється в резолюції, прийнятій на ■ проведеній у Кочіні конференції мо­лодіжних і студентських організацій нівденпоін. дійського штату Корала. Гіопад тисячу її учасників

І прийняли програму дій. яка передбачає проведен­ня мітингів і демонстра­цій з метою посилення боротьби молоді на за­хист корінних інтересів трудящих, них і.____незалежного і економічного Індії.

деіюкратич- іпститутів країни,

політичного розвитку

БРАЗІЛІАВипускникам

ськпх університетів стає дедалі важче знайти боту за фахом, про вищу освіту рантує їм --------ванни.

Особливо проблема молодими Ще кілька . Бразілії бракувало таких спеціалістів. А тепер, за свідченням газети «Жор- нал да І’епубліка», тільки в штаті Сан-Паулу налі­чується близько 10 тисяч безробітних інженерів.

Одна з причин цьо­го — бурхлива діяльність приватних інститутів, які готують спеціалістів без‘ врахування потреб економіки.

бразі ль-

ро- Дип.чом

не га- працевлашту-

гбстро ця стоїть перед

Інженерами, років тому U

(ТАРС).

МОЛОДИЙ КОМУНАР“*4 с тор 29 листопада 1919 року

БОРОТЬБА КЛАСИЧНА

ВАЖКА АТЛЕТИКА

ще о

НЕ ПОВІРИТИ

ЧИ

що

СПОРТИВНА ГІМНАСТИКАцього

128 чо- думну вручи-

най- ГГіО.

про­те.

Н fl- уч и-

пере- так,

ні зведеного В. Костенко не

ПРО ЦИФРИ У ЗВІТАХ, ЯКІ ТРЕБА РОЗШИФРУВАТИ ЗА ШКАЛОЮ ЯКОСТІ

_____ рай. А. Костім npOMODHCTI

самокритично

В. ТВЕРДОСТУП, громадський корес­пондент «Молодого комунара».

документ у мс- єказав він. — дав одному то-

„дозвольт

ПОКЛИКАЛА „ЮНІСТЬ“Визначено переможців мі­

ської спартакіади «Юність», що проводилась у Кірово­граді серед дітей і підліт­ків за місцем проживання.

Ними стали колективи дн- ТЯЧО-ИІДЛІТКСІПІХ клубів «Юність» (жек № 3), «Зі­рочка» (домоуправління АЬ 3 заводу «Червона зір­ка») та «Чайка» (жек № 5).

ЙИФРИ інколи бувають дуже промовистими, В

спорті це можна проілю­струвати найкраще. Подо­лала, скажімо юна спорт­сменка стометрівку за 14 секунд — є третій спор­тивний розряд, фінішувала з показником 11,5 секун­ди — вона вже майстео спорту. Це — факт. Він переконливий, не потребує перевірки.

Є й інші цифри, — на­приклад, у звітах. Обласна рада ДСТ «Спартак» ще в жовтні рапортувала:

♦ У 136 нолєктибзх фіз нультури — 31 984 фізкуль­турними, є 33 490 членів спортивного товариства. Достроково виконані пла­нові завдання чотирьох ре­ній п'ятирічки по осносних показнинах; планувалось підготувати 32 811 значків­ців ГПО, а вже є 36 637, нормативи масових розря­дів виконали 34 959 чоловій замість запланованих

ЗО 506...»Що ж, масовість справді

неабияка. Тут ник зростання ті вихованців підготовлено спорту, майстри, першого розряду.

І знову разюча цифра, в масових стартах всіх ета­пів VII Спартакіади наро­дів СРСР тільки цього ро­ку взяло участь більше 43 тисяч працюючих та учнів єьвої молоді.

Так, цифра красномовна. Але ми знаємо й іншу, яка дещо дивує: на фіналах VII Спартакіади УРСР спартаківці набрали лише 51 очко і тільки з одного виду спорту — Ееслування на байдарках і каное. Це 27 процентів з того, планувалося.

Головного екзамену — з майстерності — як бачи­мо, спартаківці не склали. Гй ОБЕРНЕМОСЬ до масо- ** вості. Її міриг.ом мо­же стати кількість тих, хго складає нормативи комп­лексу ГПО. Цифра в цьо­му справна. І якщо всі 34 959 значківців регуляр­но займаються фізкульту­рою і спортом, якщо й піс­ля отримання значка про­довжують постійно трену­ватись, неодмінно буде зроблено крок і до май­стерності. Із значківців ви­йдуть нові розрядники, майстри, чемпіони і ре­кордсмени. А що ж вихо­дить у спартаківців? Для прикладу візьмемо катего­рію працівників громад­ського хаочувення, торгів лі, побуту. Як нам повідо­мили в Кіровоградському міськкомі комсомолу, в сфері торгівлі нині зайня­то 1539 членів ВЛКСМ, у побут« — 181. Приблизно стільки ж і неспілкової МО­ЛОДІ. яка мзє складати нормативи в групах «Сила і мужність» і «Фізичне вдосконалення».

У райспортиомітетах вирішили з'ясувати, як

колективах фізкультури цих галузей молодь укла­дає нормативи комплексу.

Голова Кіровсьного спорткомітету теж називав цифри, але зізнався:

— Може, так, але треба' план. Ці дані спартакіоці. Те, колективи не на районних дозволяє нам зробити висі новок. що тут не все га­разд і з майстерністю. На місцях юнаки та дівчата виходять на старти від ви­падку до випадну. Склада­ють абияк нормативи — і спокій.

Такої ж думни і голова Ленінського райспортномі-

ГПО НА МАРШ!

тут щось і не виконувати дали нам що згадані виступають змаганнях,

разом. Одного дня прийде щість, іншого разу дев'ять. Одна спортсменка потре­нується кілька хвилин, а потім пробує СЕОЄ вміння аж через місяць.

А як із складанням нор­мативів ГПО?

— Позичили у зв'язків­ців лижі взимку і вийшли на крос, — почав неохоче розповідати Б. Костенко.— У травні — стометрівка, у червні — легкоатлетичний крсс.

— Тренувались хоч ред цим?

— Ніде.

ПЕРЕДГОЛОВНИМ ЕКЗАМЕНОМ

же і показ- майстернос- «Спартака»: 13 майстрів

98 кандидатів у 505 спортсменів тету В. Кисличенно. Прав­

да, він додав:— У працівників торгівлі

немає спортивних баз, тож ніяк і тренуватись. Колек­тиви роздроблені, не бе­руть участі е змаганнях, яні ми проводимо.

Ставимо запитання:хоч раз відповідальні пра­цівники спортксмітетів ска­зали тим, хто справно зві­тує красномовними циф­рами: «Дозвольте вам не повірити?». В. Кисличенко замість відповіді показан протокол перевірки ко­лективу фізкультури уні­версального торговельно­го об’єднання «Кірово­град», де на обліку 421 член ЕЛКСМ, більше тися­чі працюючих.

Що ж виявила тут пере­вірка? В УТО 390 фізкуль­турників, 152 з них уже склали нормативи ГГЮ, є 120 розрядників. 332 пра­цівники прилавка продов­жують складати нормати­ви. Правда, є зауваження: відсутній екран складання нормативів, занедбано ро­боту по пропаганді фіз­культури і спорту.

Ми вирішили ближче по­знайомитись із цим колек­тивом. Інструктор по спор­ту В. Костенко сказав од­разу:

— Мої обоє кзки відо­мі — проводити виробни­чу гімнастику — о 8.15 на другому поверсі універ­магу, о 8.30 — на пер­шому.

Потім показав списки членів секцій <— настільно­го тенісу, кульової стріль­би, волейбольної, баскет­больної, шахово-шашкової. Наймасовіша — шахово- шашкова — 190 чоловік. До стрілецької записано 40. Та тільки чоловік сім-

ми надцять часом виходять на у вогневий рубіж. І то не всі

ТРУДРЕЗЕРВІВЦІВУ листопаді учні Кірово

ірадського МСПТУ;2 імені Героя Радянською СсіЬзу О. С. Егорова Альфред Кривоіпеїн та Юрій Кожа­нов, виступаючи у Во- рршвловграді на особистій республіканській першої’і і «Трудових резервів», вибо­роли відповідно золоту та срібну нагороди.

1 ось знову випробуван­ня. Юнацька збірна Кіро­вограда виїхала до Керчі, де проводився меморіал пам’яті Героя Радянського Союзу АГ І. Сіш’ягіня. Вихованці тренера з «Аван­гарду» Миколи Сушка — борді класичного стилю вагою до 42—45 кілогра­мів Сергій Романов та Сергій Калінічснко — зай­няли перше і друге призи-, ві місця. Золоті медалі та­кож завоювали трудрезер- вівці Іюр ІПишпеїжю, Юрій ІПевкуіі, Андрій ІІагсршш, срібні — Олександр Федо­ров, Юрій Кожанов, Ми­кола Задорошко, Володи­мир Кононов, Сергій Вол-

"кбв.Отже, командна перемо­

га за кіровоградцями. їм дістався кубок Героя Ра­дянського Союзу АГ Сип’ягіна.

С.* РЕДОЗУБСВ, тренер обласної раДй ДСТ «Трудові резерви».На знімну: юні борці кла­

сичного стилю зі сіюїми на­ставниками М. Сушном, С. Редозубовим, В. Мару- сом та Ю. Посуньком.

Фото В. ГРИБА.

Відкрита першість ДЇОСІІІ спортивного клубу «Зірка«- зібрала на поміст Будинку фізкультури заводу «Чер­нова нірка» сорок п'ять юнаків — вихованців май­стрів спорту «,-РСР — Геор­гія Маииіягуци і Володими­ра Іващишпна. Першими в боротьбу вступили пред­ставники найлегшої ваго­вої категорії. Найсиліліі- шнм тут був восьмиклас­ник СІП № 13 Олександр Тарасов. В сумі двоборстза він набрав 127.5 кілограма. Учень машинобудівного технікуму Юрііі Бали.іспко не мав собі ріпних серед тих. хто виступав у вазі до 56 кілограмів. Результат цього спортсмена — 140 кі­лограмів. Ного товариші по навчанню Сергій Костенко І ВІКТОР Яровий були у СВО­ЇХ вагових категоріях пер­шими з результатами 252 і 180 кілограмів. Чемпіонські титули дісталися також уч­ням профтехучилищ облас­ного центру Сергію Пере* нер.изу та Олександру Хлистуну Особливо слід відзначити чотнрнадцят н- річного середпьоваговикп Анатолія Крамаренка. який набрав у двоборстві 185 кі­лограмів. Робітник заводу друкарських машинок Во .'іОДИМИР Арс.ірій піднявся напишу сходинку п’єдеста­лу пошани серед легкоьа- говикіп. Ного показник — 197 кілограмів, що вище нормативу другого дорос­лого спортивного розряду.

На них змаганнях поза заліком свої здібності де­монстрували і старші спортсмени. Вперше нор­мативи кандидатів у май­стри спорт?/ виконали лег­коваговик Ііетро " (242 кілограми) і редиьоваговпк __Брайко (257 кілограмів).

Турнір показав, що коли надавати цьому видові спорту достатню увагу, то молена підготовити здібних атлетів для участі в третіх молодіжних іграх.

Заперечимо все ж — од­на людина багато не зро­бить. У звіті значиться ще

громадських інструкто­рів за видами спорту, ЗС— з комплексу ГПО. Якщо ж і ці активісти візьмуться за справу, проблему можна наблизити до розв’язання. При бажанні, як нажє В. Костенко.

Гадаємо, все треба по­чинати спочатку — з паганди комплексуБо нині навіть сема секре­тар комсомольської орга­нізації торговельного об’­єднання Н. Литвинова не знає нормативів та вимог комплексу. Ми запитали її: «За який час треба вам пробігти стометрівку, Еиконаги НОрМаТИЕ?»

Ніяково мовчала. Але згодна: треба

будувати всю роботу щоб Фізичне г.иховдння мо­лоді в колективі таній же висоті,' як турно-масові заходи, Г -л,---------- :лежкому рівні.

Тільки треба працівникам забувати про влаштовую гься районного та масштабів, ідо про них пам’ятають — намагалися б зрівнятися з нращими колективами. А« в «Спартану» вони є. Напри­клад, на Кіровоградському олійжиркомбінаті інструк­тор по спорту Михайло Ми- цель, який працює на цьо му підприємстві вже давно, однаково дбає і про масо­вість, і про якісний показ­ник V підготовці значків­ців. І коли він почув про «біди» працівників торгівлі, зауважив:

— Якщо тренуватись хоч два рази на тиждень — Єу; де користь. А цифра в звіті заради «галочки» нічого не варта. Ми, фізкультурні активісти, виконаємо свій обов'язок тільки тоді, коли всі ті, з ним працюємо, бу­дуть пєренонані, що ГПО існує для того, щоб радіс­нішими були наші будні, щоб усі дарували собі ба­дьорість.

Не проти цього, гадає­мо, і керівники обласної ради ДСТ «Спартак» (голо­ва ЛА. В. Артеменко). Роз­шифрували б вони оті про­мовисті цифри в звіті за шкалою якості, зробили б ширший вимір, могли б пи­шатись не тільки такими колективами, як на олій­жиркомбінаті. А так із 136 — десятки лише на па­пері. В зв’язку з цим хо­четься нагадати спарта- ківцям: якщо раз на рік значківець ГПО спробував свої сили на стадіоні — він ще не спортсмен.

Хотілося б, звичайно, вірити, що всі 36 837 знач­ківців ГПО, яких підготов­лено за чотири роки в спартаківських колекти­вах, справжні, тобто такі, що постійно займаються фізичним удосконаленням. Та стан спортивних спр-тв у працівників торгівлі дпе право сказати: «Дозвольте не

було на нуль- котрі

и об’єднанні справді на на-

допомогти торгівлі: не

них, коли змагання

обласного Знали 6 вони.

Виходить, дівчат виручив хіба ш.о багаж спортивних сил, набутих під час вчення у технікумах і лищах.

Просимо назвати сильніших значківцівСеред них В. Костенно на­звав Наталку Бойко, кра­щу з кращих багатоборои. Стометрівку вона долає за 14,8 секунди, гранату ни- дає на 24 метри, кросову дистанцію закінчила з ре­зультатом 2 хвилини 16 се­кунд, віджимання на руках в'упорі — 13 разів. Вихо­дить, що на змаганнях во­на набрала у цих видах ли те 16 очок, а на кросовій дистанції заліку зовсім не мала б. Таким чином, кра­ща спортсменка цього ко­лективу на районному тур­нірі була б серед останніх. А що ж тоді казати О. Яз­венно, коли на стометрівці Бона фінішувала ще з «нращим» часом — 1-7 се­кунд? Раз, тільни один раз пробігла дистанцію і вже забула про свій результат. Бо після цього більше не брала участі с складанні нормативу. І так усі ловік, яким, на В. Костенка, можна ти значки ГПО.

Подібних змагань року в колективі провели

. аж... 6.Прізвища тих, хто склав

нормативи, треба було за­нести до спеціального списку, який мала затвер­дити авторитетна комісія. Ні списка, протокола знайшов.

—Такий не був, — Але я його варишу... товаришу Сидо­рову з райхарчоторгу.

Можна було сказати ін­структорові: «Дозволыене повірити». Але В. Кос­тенко щиро зізнався:

— Так, у нас ще чимало недоліків. Ось ми із сек­ретарем комсомольської організації візьмемось і доведемо справу до кінця.

г.овірити!»М. ШЕВЧУК,

спецкор «Молодого комунара».

Фоменко иапівсс-

Анатолій

ХТО БУДЕ В ПЕРШІЙ ДЕСЯТЦІ?

Щороку облепортко/лі- тет визначає десять кра­щих спортсменів за вида­ми спорту, десять трене­рів, що домоглися найкра­щих результатів у навчаль­но-тренувальному про­сі ес і.

А що скажуть з цього приводу наші читачі, лю­бителі спорту? Просимо всіх вас, друзі, спробувати об’єктивно оцінити висту­пи спортсменів Кірсво- градщини На змаганнях різного рангу і запропону­вати своїх кандидатів до першої десятки.

Що ви думаєіе про ре­зультати провідних спорт­сменів і тренерІЕ? Згадай­те про їхні найвищі досяг­нення, грунтовно проана­лізуйте їх шлях до сход­ження.

У «домашньому колі»У нашій школі спортив­

ною гімнастикою займаю­ться більше ста юних гім­насток. Сім досвідчених тренерів ведуть заняття в 13 групах. За минулий на­вчальний рік 13 наших ви­хованок виконали розрядні нормативи: підготовленоодного майстра спорту і одного кандидата в май­стри.

Після напружених трену­вань — спортивні поєдин- ни. Звичайно,' кожна гім­настка хоче відзначитись на змаганнях вищого ран­гу — на міських, обласних, республіканських.

Але й змагання в «до­машньому колі» приносять неабияку користь. Після навчально - тренувального періоду наші вихованки складають своєрідний за­лік, який поназус, де зроб­лено нрок уперед, а де ще є упущення.

Ось і цього навчального

року в ДЮСШ заплановано провести серію таких по­єдинків. Перші з них від­булися минулого тижня.

Абсолютною чемпіонною школи стала вихованка тренера Т. М. Долженко Ка­талка А.тімова, яка висту­пала за програмою майст­рів спорту. Друге і трете місця в цій групі зайняли Ірина Мацюра та Людмила Іванова. А серед тих, хто змагався за програмою кандидатів у майстри, пе­ремогла Світлана Параскс- сва. В групі першорозряд­ниць найсильнішою була Світлана Перевсзнин.

Л. СМИРНОВА, методист ДЮСШ обл- спорткомітету.

Редактор '!М. УСПАЛЕНКО. ■

«Молодей коммунар» — Газетаорган Кировоградского вводить

~ V е1етссск,областного комитета четверЛКСМ Украины. 1 еуботу.

На украинском языке.

иоіііа В відділ листів і масово) роботи, відділЕІСсІиС« В 3 «6&50, МСП пропаганди — 2-4л-36; відповідальний

дстРІСГ а ві секретар, відділ учнівської молоді —>єШМБиіс ж 2-46-87; відділ комсомольського життя,

ІД **• г»,РовогР«Дг відділ військово-патріотичного иихо-ДЛ К _ вания та спорту — 2-45-35; фотолабо-ВМІВ В ®УЛ- Луначарського, 36. раторія — 2-56-65; нічна редакція —

,_______ 3-03-53. •

Друкарня імені Г. М. Димитрсва видавництва

«Кіровоградська правда» Кіровоградського обкому

Компартії України, м. Кіровоград, «уп. Гліики, ї.

БИ 32641. Обсяг 0.5 друк. ярк. Індекс 6 U 97. . Зим. № 589. Тираж 56 500.