макаренко презентация 2

ПОСТАТЬ

АНТОНА МАКАРЕНКА

В СУЧАСНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ

ДИСКУРСІ

до 125-річчя

з дня народження

педагогаАвтори презентації:

Бондаренко О.В., Садова В.В,

Сторінки біографії педагога

• 1 березня 1888 р. А. Макаренко

народився в м. Білопіллі Сумського

повіту Харківської губернії в сім’ї

майстра малярних справ.

• 1896 р. – навчання в Білопільському

залізничному училищі.

• 1901 р. переїзд до м. Крюкова, біля

Кременчука, навчання у

Кременчуцькому чотирикласному

училищі та однорічних

педагогічних курсах. Отримав звання

вчителя початкових класів.

•1905 р. – працює помічником

учителя двокласного

залізничного училища,

викладає російську мову,

літературу, малювання.

• 1914-1917 рр. – навчання як

«казенного стипендіата» в

Полтавському учительському

інституті. Закінчив з

відзнакою.

• 1919-1920 рр. – завідує 2-м

міським початковим

училищем.

Автори презентації: Бондаренко О.В., Садова В.В,

У липні 1917 р.

А.С. Макаренко закінчив із золотою

медаллю Полтавський вчительський

інститут і став вчителем Вищого

початкового училища.


•1920 р., вересень. Полтавський губернський відділ народної

освіти доручив організувати в с. Ковалівці (6 км від Полтави)

колонію для неповнолітніх правопорушників і завідувати нею.

• 1921 р. колонії присвоїли ім’я письменника М. Горького.

• 1926 р., травень – переїзд колонії до селища Куряж.

• 1927 р. – організатор та керівник трудової комуни на

околицях Харкова.


Кадри із кінофільму

«Педагогічна поема», 1955 р.


•1930 р. – видано першу

літературну працю А.Макаренка

«На велетенському фронті»

(українською мовою, у

співавторстві з М. Фере).

• 1933 р. – опубліковано першу

частину «Педагогічної поеми».

•1934 р. - педагога прийнято до

Спілки письменників СРСР.

• 1935 р. – А. Макаренка усунуто

від практичної педагогічної

діяльності, виконував обов'язки

помічника начальника трудових

колоній НКВС УСРР. Видано

першу науково-педагогічну працю

«Методика організації трудового

колективу».

•1936 р. – завідував колонією в

Броварах біля м. Києва .

• 1937 р. – переїзд до Москви,

письменництво та громадсько-

педагогічна діяльність.

• 1 квітня 1939 р. – А. Макаренко

раптово помирає від серцевого

нападу (похований на Ново-

дівочому кладовищі, м. Москва).





А.С. Макаренко та М. Горький

з вихованцями колонії, 1928 р.

«Я живу тому, що люблю життя,

люблю боротьбу і люблю

дивитися, як зростає людина…»

«Я щасливий, що мій колектив завжди

мав перед собою ясно поставлені важкі

цілі та йшов до них, і не просто рухався у

просторі, а перемагав труднощі, навіть

злидні та нелади всередині свого

колективу».

Макаренко А.С. «Лекція четверта. Трудове

виховання, взаємини, стиль, тон у колективі».



«Прапори на баштах», 1958 р.

«…Я протягом восьми років змушений був бачити не

тільки потворне горе викинутих у канаву дітей, але й

потворні духовні злами у цих дітей. Обмежитися

співчуттям і жалістю до них я не мав права. Я зрозумів

давно, що для їх порятунку я зобов'язаний бути з ними

незламно вимогливим, суворим і твердим».

Макаренко А.С. Передмова до альбому

«Наше життя – Горькому – горьківці».


«Почуття гідності виникає у вихованців тільки тоді, коли заклад,

його життя і робота значною мірою лежать на відповідальності дитячого

колективу, поділеній з керівним складом. Якщо організація і стан речей

у закладі є предметом загальної уваги і загальних зусиль усього

колективу, тільки тоді кожний, навіть незначний, успіх буде

породжувати і почуття гідності».

Макаренко А.С. «Методика організації виховного процесу».

«Ідея захищеності повинна особливо бути присутньою в колективі

й прикрашувати його стиль. Вона повинна бути створена там, де є

гордощі колективу, де є вимога до кожної особи, тобто де кожна

особа почуває себе захищеною від насильства та самодурства, від

знущання. І ця захищеність випливає з досвіду… її треба

створювати й над нею працювати».

Макаренко А.С. «Лекція четверта.

Трудове виховання, взаємини, стиль, тон у колективі».

Кадри із кінофільмів «Педагогічна поема», 1955 р. та «Прапори на баштах», 1958 р.

«Що ж до школи і сім’ї, то я ніколи не

викликав батьків. Я – педагог.

Шістнадцять років учителював і

вважав, що коли діти в мене

виховуються, я – кваліфікований

вихователь, то я дітей примушу

вносити позитивний вплив у сім’ю».

Макаренко А.С. «Сім’я і виховання дітей».

«Наші діти – це майбутні батьки і

матері, вони також будуть

вихователями своїх дітей. Наші діти

повинні вирости прекрасними

громадянами, хорошими батьками і

матерями. Але й це не все: наші діти –

це наша старість. Правильне

виховання – це наша щаслива старість,

погане виховання – це наше майбутнє

горе, це – наші сльози, це – наша

провина перед іншими людьми, перед

усією країною».



«Коли б хто-небудь спитав, як би я

міг в короткій формулі визначити

суть мого педагогічного досвіду, я б

відповів, що якомога більше

вимоги до людини і якомога більше

поваги до неї».

Макаренко А.С. Проблеми шкільного

радянського виховання.

Лекція 2. Дисципліна, режим, покарання

та заохочення .

«Коли ви бачите перед собою

вихованця — хлопчика чи

дівчинку, ви повинні вміти

проектувати більше, ніж бачить

око. І це завжди правильно. Як

хороший мисливець, роблячи

постріл по рухомій цілі, бере

далеко вперед, так і педагог у

своїй виховній справі повинен

брати далеко вперед, багато

вимагати від людини і дуже

поважати її, хоч за зовнішніми

ознаками, може, ця людина і не

заслуговує на повагу» .

Могила А.С. Макаренка,

м. Москва

Пам'ятник А.С. Макаренку,

м. Харків




макаренко презентация 2

Documents