Історія походження

фразеологізмів

Цікаве походження вислову жити на широку ногу. Виявляється виник він через моду, що з’явилася в Англії ще у ХІІ столітті. Подейкували, що на великому пальці правої ноги англійського короля Генріха ІІ з’явився жахливий наріст. Король ніяк не міг змінити форму спотвореної ноги. Тому він замовив собі черевики з довгими, гострими, загнутими догори носками. Ефект виявився приголомшливим. Вже наступного дня шевці були завалені замовленнями на „носате” взуття; кожен новий замовник прагнув переплюнути попереднього. Король вирішив за краще обмежити довжину носків на рівні закону: простим громадянам дозволялося носити черевики з носком не довше 15 сантиметрів, лицарям та баронам – близько 30 сантиметрів, а графам – 60 сантиметрів

Історія фразеологізму перемивати кістки – займатись пересудами , обмовляти кого-небудь – зв’язана з обрядом другого поховання, яке організовувалось у східних слов’ян через кілька років після смерті людини . Наші предки вважали, що покійника треба звільнити від гріхів, зняти з нього закляття через очищення останків небіжчика.

Живе в нашій мові фразеологічний зворот прикласти руку - взяти участь у чомусь . Історія його походження відкриває завіси над особливостями організації в давнину діловодства . Сьогодні, написавши будь-який діловий папір, документ, ми засвідчуємо його достовірність власноручним підписом. Так робили і в давнину, бо знали про своєрідність підпису кожної людини. Проте письмом у давні часи володіло не так багато людей і неписьменні, замість підпису прикладали до паперу руку або палець, попередньо злегка пофарбувавши їх. Відбиток руки або пальця надійно замінював підпис .

Вираз «з'їсти собаку» на чомусь означає досвідченого в якійсь справі людини, знавця, майстри. Вважаться , що воно склалося з підвалин селянського життя, в якій одним з найважчих занять вважалася косовиця: «Косити вміють лише деякі; той, хто цьому навчився, справляється зі своєю роботою порівняно швидко. Недосвідчений ж людина на цій роботі відчуває такий голод, що, здається, міг би з'їсти собаку ».

Ще іншу стороні життя наших предків розкриває фразеологічний зворот сім п’ятниць на тиждень , який використовується для характеристики нестійкої, легковажної людини, яка часто міняє свої рішення, погляди, не дотримується своїх слів.

Фразеологізм «Суп с котом» чітке історичне походження. При тривалих облогах міст їхні жителі, виснаживши всі продуктові запаси, використовували в їжу домашніх тварин, в останню чергу йшли саме коти і кішки. Таким чином, цей вислів означає катастрофічно стан справ.

«Збоку пригріву» – це спотворене вираження фрази «бічна пригріву».Пригріву, або припеке, у пекарів – пригорілі шматочки тіста, що прилипають зовні до різних хлібним виробам, тобто щось не-потрібне, зайве. Саме в такому значенні слова ці і увійшли в про-щий мову і розуміються в ньому як все випадкове, стороннє, при-стало до чого-небудь ззовні.

В фразеологізмі «Точити ляси» насправді не "ляси" а "баляси" - круглі деталі в дерев'яній архітектурі (наприклад - опори під перила). це вважалося найлегшою роботою, так як точілось за шаблоном, на відміну від іншої дерев'яної різьби.

Історія походження фразеологізму «А все-таки вона крутиться!»

Католицька церква примусила великого італійського фізика й астронома Галілео Галілея (1564-1642) відректися від вчення Коперника про те, що Земля рухається – обертається навколо Сонця. У ті часи люди думали, що Сонце крутиться навколо Землі. Перед лицем смертельної небезпеки (був підданий суду інквізиції) сімдесятирічний мудрець відступив.

Але народ не повірив, що це трапилося. Склалося переказ, ніби, вимовивши зречення, старий учений в люті тупнув ногою й вигукнув: «А адже вона крутиться!»

Яке походження слова «нісенітниця»?Вся справа в тому, що масло тваринного походження – коров'яче, вершкове – було дорогим, а пісне (соняшникова, кукурудзяна, лляна) – дешевим. Тільки убогі, бідні страви готували на пісному маслі, призначені для простих, небагатих людей. Блюдо «на пісному маслі» означало дешеве, невибагливе, другосортне страву. Тобто, «нісенітниця на пісному маслі».

Дякую за увагу!