Виконав: Житарюк Павло

учень 9 класу НВК “Боянська гімназія”

Новоселицького району

Науковий керівник: Молдован О.В.

вчитель хімії та біології НВК “Боянська гімназія”

«ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ ЯКОСТІ ВОДИ В РІЧЦІ ГУКІВ»

Актуальність пропонованої роботи в тому, що

вона привертає увагу до екологічних проблем місцевих

водойм і окреслює шляхи зменшення антропогенного впливу на водойми певної

місцевості.

Предметом дослідження:

природні особливості річки та її басейну, види господарського

використання вод і екологічний стан водного об’єкта.

Об’єктом дослідницької роботи:

річка Гуків.

надати комплексну фізико – географічну характеристику річкиГуків та її басейну і дослідити екологічний стан гідрологічногооб’єкта.

Мета дослідження:

- дати комплексну фізико – географічну характеристику річкового басейну;

- виконати гідрологічні заміри; - визначити якість води в річці різноманітними

способами; - дослідити господарське використання вод річки; -оцінити екологічний стан річки і визначити шляхи

оптимізації екологічної ситуації.

Завдання:

Методи дослідження: експедиційний, історичний, графічний,метод біоіндикації, спостереження, лабораторні дослідження.

Наукова новизна дослідження: вперше проведено детальне вивчення екологічних

проблем водойм території села Бояни Новоселицького району й організовано інформування жителів села і

селищної ради про екологічні проблеми. Також запропоновано і здійснено низку заходів, потрібних для їх

розв’язання.

Практичне значення:результати дослідження, його висновки і деякі графічні й

картографічні матеріали можуть бути використані вчителями географії, екології, органами місцевого самоврядування,

екологічними організаціями, службами водопостачання й усіма тими, хто цікавиться вивченням рідного краю.

-

Гуків — річка в України, в межах Заставнівського

(верхів'я) Новоселицького району Чернівецької області. Ліва притока Пруту (басейн

Дунаю). Довжина 29 км, площа водозбірного басейну

112 км². Гуків бере початок на північний захід від села

Топорівці, в лісовому масиві, що розташований у

Чернівецькому регіональному

ландшафтному парку. Тече в межах Хотинської височини переважно на південний схід. Впадає до Пруту на південь від села Бояни. Над річкою

розташовані села: Топорівці, Рідківці, Бояни.

Карта розташування річки Гуків

№ п/п Причина Можливі наслідки

1 Розорювання водозбору

1 Замулення річки

2 Бічна ерозія

3 Зміна ландшафтів заплави

4 Надходження забруднюючих речовин

5 Збільшення стоку наносів

2 Вирубування лісів 1 Пересихання річки

3 Спорудження ставів 1 Зменшення водності

2 Затоплення заплав

3 Зміна довжини річки

4 Зменшення стоку наносів

5 Поодиноке сміття у руслі

4 Урбанізація 1 Механічні зміни русла

2 Забруднення побутовим та будівельним сміттям

3 Зміна заплавних ландшафтів

4 Надходження забруднюючих речовин

5 Спрямлення ділянок 1 Зміна довжини річки

6 Інженерні споруди 1 Просідання рівнів

2 Зміна заплавних ландшафтів

3 Заболочування заплави

7 Випас худоби 1 Зміна ландшафтів заплави

2 Збільшення надходження алювію у русло

Антропогенний вплив на заплавно-русловий

комплекс басейну річки Гуків

вирубка дерев

спорудження ставків

розорювання заплави

урбанізація

інженерні споруди

спрямлення русла

пасовища та сіножаті

Вирубка дерев

Наслідки урбанізації

штучний острів з пластикових пляшок

поодиноке сміття у руслі

Мости на річці

під час проходження повені у меженний період

Ділянка річки Гуків, що піддалася спрямленню

сучасний аерофотознімок австрійська карта 1910 року

Дамба ставка “Хвиля”

Хімічне дослідження якості води

місце дослідження річки відбір проби води

хімічне дослідження води

Показники, одиниці вимірюванняГДК Досліджувана проба поди

Фізико-органолептичні

Каламутність, мг/л 2 мг/л 4 мг/л

Кольоровість прозора слабо - жовтувата

Запах, бали 2 2

Хіміко-органолептичні

Водневий показник, рН 6,5-8,5 5,5

Залізо, мг/л 0.3 мг/л 0,3 мг/л

Сульфати, мг/л 500 мг/л 100 мг/л

Хлориди, мг/л 350 мг/л 50 - 100 мг/л

Нітрати, мг/л 10мг/л 0,01 мг/л

Вмісту розчиненого кисню 5 - 6 мг/л 8 мг/л

Органолептичні показники якості води

Дослідження макробезхребетних

Індекс Майера Мешканці чистих вод Х Організми середнього рівня

чутливості YМешканці забруднених вод

Z

Личинки веснянок(Plecoptera)

Бокоплави(Amphipoda)

Личинки комарів-дзвінців

(Chironomidae)

Личинки одноденок(Ephemeroptera)

Річковий рак(Astacus sp.)

П'явки (Hirunidae)

Личинки волохокрильців(Trichoptera)

Личинки бабок (Odonata)

Водяний віслючок(Asellus aquaticus)

Личинки вислокрильців(Megaloptera)

Личинки комарів-довгоніжок(Tipulidae)

Молюски-ставковики(Gastropoda, Lymnaeidae)

Двостулкові молюски(Bivalvia)

Молюски-котушки (Gastropoda, Planorbidae)

Личинки мошки (Diptera, Simulidae)

Молюски-живорідки(Gastropoda, Vivaparidae)

Малощетинкові черви(Oligochaeta)

X * 3 + Y * 2 + Z * 1 = S

Клас якості води• якщо сума більше 22 – водойма має 1 клас якості;

• від 17 до 21 говорять про другий клас якості;

• від 11 до 16 балів - 3 клас якості;

• всі значення менше 11 характеризують водойму як брудну – 4 клас якості.

Результати дослідженьМешканці чистих вод Х Організми середнього рівня

чутливості YМешканці забруднених вод

Z

Двостулкові молюски(Bivalvia)

Бокоплави(Amphipoda)

Личинки комарів-дзвінців(Chironomidae)

Личинки бабок (Odonata)

П'явки (Hirunidae)

Личинки комарів-довгоніжок(Tipulidae)

Водяний віслючок(Asellus aquaticus)

Молюски-котушки(Gastropoda, Planorbidae)

Молюски-ставковики(Gastropoda, Lymnaeidae)

S= 3*1 + 4*2 + 4*1=15

На основі усього вище сказаного можна запропонувати наступні заходи для басейну річки Гуків:

1.Протиерозійні, агротехнічні та фітомеліоративні заходи (рільництво впоперек схилів середньо еродованих земель, виведення з ріллі земель у

прибережній полосі та на заплаві і переведення їх під сінокоси та сіножаті);2.Гідротехнічні заходи (розчистка русел, регулювання стоку,

берегоукріплюючі роботи та ін.- розчищення русла річки від кущів, повалених дерев, очищення русла від

замулення та догляд за відрегульованими ділянками річки, переобладнання гідротехнічних споруд, що знаходяться у незадовільному стані);

3. Створення водоохоронних зон і заповідних об’єктів (створення водоохоронної полоси навколо ставів);

4. Заходи по охороні від забруднення і виснаження підземних вод (взяти під постійний контроль (ремонт, робота) стан очисних споруд у селі Бояни);

5. Заходи по раціоналізації водокористування (забезпечення обліку вод, що забирається для потреб господарства у селах Топорівці, Рідківці та Бояни);

Заходи по знешкодженню стічних вод різноманітних галузей господарства (контроль за роботою очисних споруд у селі Бояни).