193

Валентина Соболь

ЛЬВІВ, 26.03.2016: XXVII НАУКОВА СЕСІЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА

ІМ. ШЕВЧЕНКА В УКРАЇНІ

Пленарне засідання XXVII1 Наукової сесії НауковогоТовариства імені Шевченка 26 березня 2016 року булоприсвячене ювілею: 160-річчя від дня народження ІванаФранката100-літтявіддняйогосмерті.

Цезасіданняпідсумувалороботувсієїнауковоїсесії,якапочаласяусекціях,комісіях,осередкахурізнихмістахУкраїни4лютогоітриваладо25березня2016року:ошатновидрукуванапрограмапрезентуєрозмаїттяпорушенихпро-блем.ГоловаНТШвУкраїніРоманКушнірвідкривран-ковепершезасіданнявступнимсловом.Віннаголосив,щонезважаючинаскладнуситуаціювУкраїні,неоголошенувійну,анексіюКриму,окупаціюзначноїчастиниДонецькоїта Луганської областей, а тому практичне припиненнядіяльності осередків НТШ на цій території (Донецькоговідділення, Кримського та Слобожанського осередків),вони продовжують працювати у нашому Товаристві.Зокрема, проце свідчатьпідготовленийчерговий42 томДонецького вісника НТШ,журналу«Схід»(№1за2016р.)та завершення впорядкування унікального видання Донецької Шевченкіани у датах і подіях: 1851-2014 рр.

1 Перша наукова Сесія відбулася у 1990 році, про неї згадавР.М.Кушнір, окресливши внесок провідних науковців у відновленняНТШ.

S T UD I A P O L S KO - UKRA I Ń S K I E •3–2016

IV. VARIA

194

Роман Кушнір зазначив: «Нині проводимо ПленарнезасіданнявжеХХVІI-оїНауковоїшевченківськоїсесіїНТШ.ЗгадаймоПершуСесіюу1990р.,деНТШробилосвоїпершікроки тапочиналодіятипрактично з нуля.Але існуваловеликебажаннядопрацітаневимовнийентузіазм.Сьогодніунаспрацює36комісійзрізнихнауковихгалузей,сфор-мованітадіютьпоусійУкраїні19осередківТовариства,кожнийзісвоїмипланамиробіттамайжекожнийзісвоїмиНТШ-івськимивиданнями.Ценаші,шановнеТовариство,спільнідосягнення.Мизавждимаємопам’ятатипропід-тримку на початках відновленняНТШ з боку провіднихнауковців Львова Романа Кучера, ЯрославаПідстригача,ЯрославаДашкевича,ЯрославаІсаєвича,ОлегаРоманіва,Івана Головацького, Михайла Голубця, ВолодимираПанасюка, Ігора Юхновського, Олега Купчинського таінших. Наша 27-річна діяльність повністю спростовуєзастереженнядеякихнедоброзичливців,щоНТШуданийчаснікомувженепотрібнеібуделишедублюватиіснуючівУкраїнінауковіакадемічнітауніверситетськіосередки».

На пленарному засіданні було заслуханошість зміс-товних доповідей: Михайла Гнатюка КодиШевченковоїтворчості:інтерпретаціяІванаФранка,ОлександраБороняПовість„Княгиня“утворчійеволюціїШевченка-прозаїка,РоксоланиЗорівчакСприйняттятворчостіІванаФранкаяксимволу інтелектуальної України в англомовному світі,ІгораСкочилясаКиївськахристиянськатрадиціята„рус-ский православный мир: історія, ідеологія і політика”,Володимира Панасюка Львівська наукова школа меха-ніків-матеріалознавців: історія та здобутки, ВолодимираБілецького Українська терміносистема в гірництві: здо-буткиіперспективи.

М.Гнатюкусвоїйдоповідінаголосивнаособливомузначенні ІванаФранкав історіїНТШ,аджесамеФранкозумів побачити коди найсокровенніших прагнень укра-їнського народу. Зокрема, професор Гнатюк зауважив,

195

що національний код ранньогоШевченка найвиразнішевиступаєуйогобаладіТополя,ачиненайглибшерозко-дуваннятворчостіТ.ШевченкамаємоутрактатіІ.ФранкаІз секретів поетичної творчості.Доповідачрозповівпрошевченкознавчі студії І. Франка, які й дотепер залиша-ютьсязразкаминайглибшогопрочитаннятворчостіТарасаШевченка.ЗасловамиМ.Гнатюка,ІванФранконевизна-вавбісерриторикипроТарасаШевченка,аглибокодумноосмислювавпоета.ІванФранкобувпершим,хтозвернувувагунатакуважливупроблемуякШевченко іБібліятавіднайшовслідиСвятогоПисьмаутворахКобзаря.

Олександр Боронь докладно проаналізував повістьКнягиня Тараса Шевченка, яка посідає особливе місцеустановленніповістярськоїманериписьменника–сполучноїланкивідранніхспробдобільшвправнихпрозовихтворівнаоригінальнийсюжет,якийнемаєаналогувпоетичнійспадщині. У своєму дослідженні О. Боронь наголосив,що ця повість певною мірою перебуваючи у силовомуполі романтичного стильового напряму, засвідчилачасткову переорієнтацію Шевченка на життєподібневідтворенняреалій,перехідвідодновимірностіперсонажівдо детальнішого моделювання колоритних постатей ізнароду.ЗависновкомО.Бороня,повістьКнягиня фактично«завершуєопертийнавласнупоезіюетаптворчостіпрозаїка.Княгиняфактичнозавершуєопертийнавласнупоезіюетаптворчостіпрозаїка,щовжевнаступнійповісті–Музыкант – розробляє оригінальний сюжет, використовуючижиттєвий досвід і реальні враження. Вправнішою, безштучної ускладненості, стає розповідна композиція,істотно обмежується коло службових персонажів тощо.Цей досвід побудови прозового творуШевченко набуву трьох попередніх повістях, головно Княгинi, у якійзробиввдалуспробурадикальнотрансформуватифабулупоеми Княжна, в результаті чого з’явилася морально-етичнаповість».

196

Доповідь Роксолани Зорівчак Сприйняття твор-чості Івана Франка як символу інтелектуальної України в англомовному світі,викликаладискусію,якапродовжи-ласянадругомузасіданні.ДискусіюрозпочавВолодимирПанасюк: “Що напрацьовано нами,щоб утвердити ІванаФранка як постать світового значення, «Засвітити новізорі на українському небосхилі»”? Роксолана Петрівнавідповіла, що ми і сотої частини не зробили із того, щоб вартувало. Колись хотіли провести конференцію пере-кладачів поемиМойсей. Робимо те, що можемо, але невсе,щопотрібно.НамагаємосявтриматиФранкавукраїн-ськихмежах,атребавиводитинасвітові.МихайлоГнатюквобговоренніцьогопитання зазначив,про те,щодобре,щовювілейнийрікІванаФранкапрозвучалацяпроблема,яка має вагоме значення. Володимир Панасюк зазначив,що ювілейний рік І. Франка має стати рубіконом, колипроФранкамаютьзнатиусі.Вцейріктребабулобпро-вестиблокадунавколоукраїнськоїлітератури,аджемаємобагатосучаснихписьменників, алеукраїнськулітературумаютьпрезентуватикласики.Миповинніробитивседлятого,щобІ.Франкопрозвучавусвіті.Частозацюсправуберуться студенти, але мають цим займатися фахівці,які можуть робити якісні переклади іноземною мовою.Потрібнопам’ятати,щомиживемонеювілеями,акожногодня.Увідповідь,РоксоланаЗорівчакзаявила,що«жодногорядка із твору ІванаФранка ні студентам, ні аспірантамнедавалаперекладати.Мианалізуємоіснуючіперекладиісаміненаважуємосяперекладати,боце–святотатство».

Ігор Скочиляс поділився роздумами про те, що таке„русский православный мир“. Володимир Панасюк роз-повів про розвиток та здобутки Львівської науковоїшколи механіків-матеріалознавців, відзначив роль НТШу вивченні цієї проблеми та подарував книгу бібліотеціНТШ. Володимир Білецький розповів про давні витокигірничої термінології та нові досягнення у цій галузі.

197

Ученийнаголосивнатому,що«модернізаціязмістувищоїтехнічної освіти потребує сучасної термінологічної сис-теми таоновленої інформаційної бази енциклопедичногорівня,якаохоплюєширокийреєстрпонятьітермінів,щовідображаютьгірництвойгеологіюякціліснийфеномен,що розвивається. Особливо це актуально для гірництва,де«колонаук»відрізняєтьсянадзвичайновеликимрозма-їттяміпотребуєакумуляціїсучаснихзнаньідосягнень.

Відповіддю на ці питання часу і став цикл працьГірнича енциклопедія2[8–13],щовключає6книгна3832сторінкахформатуА4,обсягом658друкованихаркушів,якіскладаютьдвафундаментальнихенциклопедичнихвидання:

1. «Гірничий енциклопедичний словник» (ГЕС). Донецьк: «Східний видавничий дім», тт. І–ІІІ. ТомІ–2001,р.,512с.;томІІ–2002р.,632с.;томІІІ–2004рік,752с.(загалом1896с.;281,4друк.арк.).

2. «Мала гірнича енциклопедія» (МГЕ). ТомІ–2004р.,640с.;т.ІІ–2007р.,652с.;т.ІІІ–2013р.,644с.–Донецьк:«Донбас»тт.ІіІІ;«Східнийвидавничийдім»т.ІІІ(загалом1936с.;371,2друк.арк.).

2 ЦиклпрацьГірнича енциклопедія висуненийХарківськимнаціо-нальнимуніверситетомім.В.Н.КаразінаназдобуттядержавноїпреміїУкраїнивгалузіосвіти.

198

Цикл Гірнича енциклопедія, наголосив професорБілецький,–це«комплексна,міждисциплінарнапраця,щосистематизує знання у природничих науках про Землю,зокрема, геології, мінералогії, петрографії, гідрогеології,геохімії, геофізики, географії, екології; прикладнихтехнічних науках з видобування та первинної переробкитвердих, рідинних і газоподібних корисних копалин,шахтного та підземного будівництва, маркшейдерії тагеодезії,атакожпоказуєсучаснийстантаісторіюгірничо-геологічної науки й освіти в країнах світу. Крім того,у Циклі праць розкрито актуальні питання геологічногота гірничого законодавства, охорони праці й охоронигеологічного довкілля при експлуатації надр. Гірнича енциклопедіянемаєвітчизняниханалогівівипереджаєзакількістю статей подібні видання слов’янськими мовами(Горная энциклопедия 1980-х років мала близько 8000статей).Гірничий енциклопедичний словникмістить12700,аМала гірнича енциклопедія–17350термінологічнихтаноменклатурниходиниць,частинаякихвведенаумовнийобігвперше».

Під час другого засідання, окрім дискусій, було під-ведено підсумки березневої сесії. Михайло Андрейчик

199

від імені Тернопільського осередка доповів про те, щоу них працює вісім комісій та зростає кількість членівНТШ. Важливим здобутком стало те, що члени НТШвзяли участь у підготовці праці Тернопільщина: історія міст і сіл. М.Андрейчук подарував примірник бібліотеціНТШ.МиколаЛитвин відзвітувавпро роботу історичноїкомісії, де відбулося два засідання і шосте засідання начестьакадемікаІсаєвича.Доісторичноїкомісіїдолучилисяй представники не історичних спеціальностей. Від прав-ничоїкомісіївиступивТарасАндрусякізвернувувагунапроблемирозвиткуправовоїсистемивУкраїні.ВалентинаСобольпривіталависокезібраннявідукраїнцівуВаршавііподаруваланауковівиданняВаршавськогоуніверситетудо бібліотеки НТШ. На завершення своєї доповіді паніВалентинапобажала:“Шануймося!Бомитоговарті!”.ІринаКочанпідсумувалароботуберезневоїсесіїумовознавчійсекції:мовознавчасекціяНТШобєднуєнауковціврізнихзакладів Львова. Цьогоріч прибули із університету“Львівська політехніка”, Інституту українознавства іменіКрип’якевича таЛьвівськогонаціональногоуніверситетуіменіІванаФранка.

РоманКушнірпіднявпитанняпроактуальніпроблемиукраїнської освіти. Роман Пляцко виступив з відозвоющодо стану науки в Україні. Усі проголосували одного-лосноЗА і прийняливідозву.СтепанГелей зачитавпро-ект звернення, який теж прийняли за основу і одного-лоснопідтримали.РоманПляцкозачитав«відозвуХХVIIнаукової сесіїНаукового Товариства ім.ШевченкащодостанунаукивУкраїні»,якутежодноголоснопідтримали:

«Ми,члениНауковогоТоваристваім.Шевченка–гро-мадської організації, яка об’єднує вчених багатьох нау-кових установ та навчальних закладів України, з триво-гоюконстатуємонаявністьвеликоїзагрозинауковійсферівнашійдержаві.Триваючеупродовжбагатьохроківнехту-ваннядержавнимиорганаминайнеобхіднішимипотребами

200

науковцівпоставилоїхнамежувиживання–цепритому,що під сучасну пору уряди багатьох інших країн, інте-лектуальнийпотенціалякихзначнопоступаєтьсянашому,докладають значних зусиль для здійснення науковогопоступу: забезпечують належну оплату праці, оновленняматеріально-технічної бази дослідних установ, всілякопідтримують участь науковців у міжнародних конферен-ціях,створюютьумовидлязапрошенняпровіднихученихз усього світу для читання лекцій, стимулюютьмолодихдослідників.Унасженауковцізмушеніпроводитидослі-дження без необхідного фінансування, наукові потреби(відрядження, експедиції тощо) оплачуються з власноїкишені, паритетні наукові контакти із зарубіжними вче-ними практично неможливі. На державному рівні украйобмеженефінансуванняпризводитьдопадінняпрестижунауковоїпраці, різкого скороченнячисельностінауковихкадрів, еміграції талановитої українськоїмолоді, а, отже,істотного зниження інтелектуального й економічногопотенціалу нашої держави. Це пряма загроза національ-нимінтересамУкраїни».

Завершуючи високе зібрання, Роман Кушнір подя-кував Роману Гладишевському, виголосив подяку ІриніКасьяненкозасумліннупрацюнапосадісекретаря-рефе-рентаголовиНТШтапредставивновогосекретаря-рефе-рента–МаріюМазепу.

ПравдивимподарункомдлявсіхучасниківПленарногозасідання став чудовий концерт фортепіанної музикиАнатоліяКос-Анатольськогоублискучомувиконаннідійс-ного членаНаукового ТоваристваШевченкаОлександраКозаренка.