ПТО - звучить гордо

of 29 /29
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ І НАУКИ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ПРОФТЕХОСВІТИ КПЕЛ Розглянуто та ухвалено на засіданні методичної комісії суспільних та гуманітарних дисциплін Протокол № _________________ Від “___________” “__________”р. Голова методичної комісії ___________________ Ковальчук О.В. ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА – ЗВУЧИТЬ ГОРДО! (сценарій позакласного заходу з використанням мультимедійних технологій) Ковальчук О.В., викладач української мови та літератури КПЕЛ 1

Upload: oksana

Post on 16-Aug-2014

21 views

Category:

Documents


2 download

DESCRIPTION

Сценарий позаклассного мероприятия. Автор - Ковальчук О.В.

TRANSCRIPT

Page 1: ПТО - звучить гордо

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ І НАУКИ

КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ПРОФТЕХОСВІТИ

КПЕЛ

Розглянуто та ухвалено

на засіданні методичної комісії

суспільних та гуманітарних дисциплін

Протокол № _________________

Від “___________” “__________”р.

Голова методичної комісії

___________________ Ковальчук О.В.

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА – ЗВУЧИТЬ ГОРДО!

(сценарій позакласного заходу з використанням мультимедійних технологій)

Ковальчук О.В., викладач

української мови та літератури

КПЕЛ

м. Київ. 2006р.

1

Page 2: ПТО - звучить гордо

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ПРОФТЕХОСВІТИ

КПЕЛ

Розглянуто та рекомендовано

до друку у інформаційно-методичному

збірнику НМК ПТО м. Києва

________________________________

________________________________

Протокол № ______ засідання _______

__________________________________

від “_________” _____________200__ р.

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА – ЗВУЧИТЬ ГОРДО!

(сценарій позакласного заходу з використанням мультимедійних технологій)

Ковальчук О.В., викладач

української мови та літератури КПЕЛ

м. Київ. 2006.

2

Page 3: ПТО - звучить гордо

Вступ. І.Л.Лікарчук справедливо вважає, що однією з причин багатьох

помилок у реформуванні професійно-технічної освіти є "недостатня

поінформованість авторів освітянських документів, широкого загалу освітян,

управлінців з проблем історії професійної освіти, песимістичної оцінки матеріалів

радянської минувшини, а інколи – елементарна неповага до історії педагогіки як

науки" /4, с.4/. Ми зробили спробу донести до безпосередніх учасників ПТО

(насамперед учнів) у доступній формі коротку історію розвитку професійно-

технічної школи.

Підготовка до проведення. 1.Підготувати презентацію із 3-х серій слайдів:

1) архітектурні пам'ятки України; 2) гумористичні картинки на тему "Практика на

виробництві" або ж фотографії з виробничої практики; 3) фотографії будівництва,

наприкінці – краєвид міста.

2. Підібрати музичний фон до сценарію.

Обладнання: комп'ютер, мультимедійний проектор, екран, підставка для

екрану, колонки, мікрофони; гітара (фортепіано).

Хід позакласного заходу:

1 учень: Хто чогось – то в житті вартий

у важкий країни час?

Той, хто креслить, возить, риє,

Штукатурить, чистить, миє,

Одним словом, хто будує

Новий світ для старих нас.

3

Page 4: ПТО - звучить гордо

1 ведучий: Професія будівельника – близька кожній людині. Адже вона

пов'язана із багатьма маленькими і довгоочікуваними святами в нашому житті -

новосілля, поява в мікрорайоні нової школи, поліклініки, торгівельного центру…

3 ведучий: Безумовно, вирішальна роль в розбудові нової держави належить

будівельникам – професіоналам, справжнім майстрам своєї справи, здатним в

буквальному значенні слова перегнати час, закладаючи основи майбутнього.

Професія будівельника – одна з найперших, найпоширеніших, найпочесніших і

найперспективніших. Навіть на зорі людства, коли люди їли що Бог пошле – сире

м'ясо, насіння, коріння і так далі, тобто тоді, коли професії повара ще не було і в

помині, - гнізда уже будувались.

2 ведучий: Перші професійні школи виникли ще до перетворення мавпи на

людину. В будь – якій спільноті, у тих же бджіл, мурашок є відповідальні за

навчання молоді. Можна сказати, майстри своєї справи.

1 ведучий: Але щоб стати таким професіоналом, потрібно навчитись азам

професії – пройти професійну школу від нижчої, першої сходинки до верхньої,

пам'ятаючи, що межі вдосконалення професійної майстерності ще ніхто не

знайшов.

Вставка із к/ф " Кин –Дза – Дза " : " Прораб! Скрипач не нужен... " (MP3

(http://perlodrom.ru/kino/kindzadza/m/13.mp3))

3 ведучий: Коротка історична довідка. Майже науковий трактат про історію

професійної освіти.

1 ведучий: Професійна освіта виникла у первіснообщинному суспільстві з

появою перших ремесел, тобто задовго до появи писемності, математики,

філософії і т.д. Ці всі науки виникали в міру необхідності людини

удосконалювати професійну школу. В рабовласницькому суспільстві професійна

освіта відбувалась в процесі трудової діяльності.

1читач: Ох, і нелегко ж прийшлось єгиптянам

Кладку із цегли класти вручну!

Голосно крекчучи, без підйомного крану4

Page 5: ПТО - звучить гордо

Цеглинки по тоні складати в дугу!

Так і лишились три зайвих піддони:

Хеопса, Рамзеса і Тутанхамона.

2 ведучий: У феодальному суспільстві, коли почали з'являтись спеціалісти в

окремих ремеслах, виникла необхідність передачі кращого досвіду наступним

поколінням.

1 ведучий: Тоді навчатись професії стали шляхом індивідуального учнівства.

Тобто майстер брав собі кількох учнів і в процесі роботи вчив їх. Та й серед

майстрів своєї справи були такі, які краще за інших уміли саме навчати. От і учнів

у них з'являлося все більше і більше, так що поки всіх бажаючих навчиш, то й

працювати ніколи.

3 ведучий: Так виникла необхідність у створенні платних цехових шкіл. Виникати

вони почали у середньовічних європейських містах ХІІІ – ХІV століть для синів

ремісників. З'явились нові професії, а у молодих талантів – вибір, бо раніше був

закон: якщо ти народився в сім'ї коваля – то й ковалем тобі бути. В цих школах

уже вчили читанню, письму, рахуванню, елементам геометрії та

природознавства, бо навіть тоді вже розуміли - щоб стати спеціалістом, треба

бути грамотним, адже всі секрети майстерності в голові не втримаєш, мусиш в

книжку заглядати.

2 ведучий: В ХV – ХVІ століттях цехові школи об'єднуються з гільдійськими,

перетворюючись в магістрацькі і переходячи на утримання до міського

самоуправління. В період протестантизму відбувається розподіл труда,

розширюються ремесла, праця підноситься до розряду доброчесності.

Вставка із к/ф "Падал прошлогодний снег"- "Мы, бояре, народ работящий! Такая

уж наша боярская доля..." (MP3 (http://perlodrom.ru/kino/sneg/m/07.mp3))

1 ведучий: Освіта стає запорукою соціальної кар'єри. Розширюються можливості

професійної освіти, як в рамках релігійної, так і світської. Поступово посилюється 5

Page 6: ПТО - звучить гордо

вплив наукових знань типу "техно". А потім ще Ян Амус Коменський придумав

класно – урочну систему, і почали вчити всіх підряд одночасно.

2 ведучий: Доречі, той самий Ян Амус Коменський 400 років тому закликав до

того, щоб освіта стала "технічною", тобто такою, яка має гарантований успішний

результат.

1 ведучий: На Русі завжди були свої майстри, але й закордонної науки ми не

цурались. Пригадайте, де навчився Сивоок будувати храми? / Відповідь і з зали -

в Греції/ Так, в Греції, а ще вчились у німців, французів, в англійців – в усієї

Європи вчились, але не дуже старанно, бо завжди щось виходило оригінальне –

Десятинна церква, Софія Київська, Андріївський собор...

слайди "Архітектура"

2 читач: Дворцов прекрасных очертанья,

простой избушки естество —

все рук строителей созданье,

все — дорогое мастерство.

Мостов ажурность, ширь каналов,

стать городов и куполов —

их труд, не то чтобы

немалый —

основа жизненных основ!

2 ведучий У 2-й половині ХІХ століття в Європі професійна освіта

відокремилась від релігійної і світської остаточно. Почала формуватись

самостійна система професійно-технічної освіти.

1 ведучий Після 1-ї світової війни, коли з Європи в Америку перестало

прибувати стільки кваліфікованої робочої сили, то й там почали думати про

підготовку робочих кадрів і створили свої професійні школи.

6

Page 7: ПТО - звучить гордо

2 ведучий На Україні, яка входила в той час до складу Російської Імперії,

ще в I пол. ХIХ ст. з'являються перші великі фабрично - заводські підприємства,

проводяться геологічні дослідження Донбасу, виникають нові міста, розвивається

торгівля.

3 ведучий: Система професійно-технічних шкіл формується також у 80-90

роках ХІХ століття, хоча перші посольські, лікарські та типографські чоловічі

школи виникли ще в середині ХVІІ століття.

1 ведучий: В Україні, як і у всій Російській Імперії в 1-й половині ХІХ ст.

застосовувалась предметна або "речова" система навчання – тоді, як і тепер,

даремно матеріали не переводили, вчилися безпосередньо в процесі виготовлення

якихось корисних речей – решітки кували, молотки, граблі тесали, вчилися метал

варити, а на грамоту особливої уваги не звертали.

3 ведучий: Правильно, навчився молотком махати – щоб і продуктивність

праці була, і щоб не прибив нечаянно всю бригаду в першу ж зміну, і досить. А то

ще не дай Бог робітник прочитає про свої права, узнає, що він такий самий гомо

сапієнс, як і директор заводу, почне прожитковий мінімум вираховувати, про

умови праці і техніку безпеки кричати, в шахту не полізе – кому це потрібно!..

2 ведучий: Професійні заклади в той час були окремі для хлопців і для

дівчат. В 1855 році. для жіночих навчальних закладів під наглядом імператриці

Марії Олександрівни був створений новий устав, за яким благородних, але

біднуватих баришень почали вчити як собі на кусок хліба заробити, і порахувати,

як на нову шляпку зекономити.

3 ведучий : А то раніше їх, як Проню Прокопівну, вчили лише як вдало заміж

вискочити. Першою професійною жіночою школою, інспектором якої служив

Костянтин Дмитрович, тільки Ушинський, став Смольний.

1 ведучий А потім почав бурно розвиватись капіталізм - понабудовували

фабрик, заводів – а робочих не вистачає. Майстрів і техніків своїх взагалі нема –

доводиться німців виписувати. От тоді Ушинський й сказав:

7

Page 8: ПТО - звучить гордо

3 ведучий:, треба свої ремісничі школи засновувати, бо скільки ще до нас

будуть: " ... приїжджати наживатись чужоземці – експлуататори наших визначних

дарувань та наших слабких характерів"!

2 ведучий А Іван Андрійович Вишнєградский – розумний чоловік,

придумав "Загальний нормальний план промислової освіти в Росії" ще в 1878

році, не раз казав:

3 ведучий: "Відсутність будь-якої загальної освіти наносить робочим вагому

моральну шкоду, заважаючи розумовому і моральному їх розвитку; незалежно від

цього вона не дозволяє їм у більшості випадків возвиситись до свідомого і чіткого

розуміння виконуваної ними роботи і тим самим принижує її достоїнство,

ставлячи таким чином перешкоду належному удосконаленню промисловості".

Вставка із к/ф "Формула любви" (MP3

(http://perlodrom.ru/kino/formula/m/desyati.mp3))

- За скоко сделаешь?

- За день сделаю...

- А за два?

- Ну... за... сделаем и за два...

- А за пять дней?

- Ну... ежели постараться, можно и за пять.

- А за десять?..

- Ну, барин, ты задачи ставишь... За десять дён одному не справиться; тут

помощник нужен - гомо сапиенс.

1 ведучий Початок двадцятого століття ознаменувався колосальними змінами в

науці, техніці і в суспільному житті. Питання підготовки кваліфікованих

робітничих кадрів постало надзвичайно гостро. Наприкінці ХІХ– на початку ХХ

ст. існувало декілька типів ремісничих навчальних закладів: ремісничі училища,

школи ремісничих учнів, нижчі ремісничі школи, сільські ремісничі навчальні

8

Page 9: ПТО - звучить гордо

майстерні. Жіноча професійна освіта розповсюджувалась переважно завдяки

приватній ініціативі.

2 ведучий В 1910 діяло майже 2 тис. професійних училищ і шкіл, в яких

навчалось більше 90 тис. учнів. Більшість цих навчальних закладів фінансувалась

за рахунок пожертвувань, тільки не державних пожертвувань, а від приватних

осіб.

1 ведучий Люди, які зразу ж зрозуміли величезну історичну роль

професійно-технічної освіти, створили навіть свою «Російську технічну громаду».

І вже в 1866 р морочили голови великим державним мужам всякими питаннями

про широкий розвиток професійно-технічних шкіл в Росії.

3 ведучий: Державні мужі як завжди відмахувались, тому в складі цієї

громади врешті-решт організували свою Постійну комісію по технічній освіті, яка

й відкривала технічні школи, видавала журнал про професійно-технічну освіту,

скликала з'їзди.

2 ведучий А вже наприкінці ХІХ ст. на міжнародних виставках в Вєні,

Філадельфії, Парижі операційна система виробничого навчання, розроблена в

Москві групою інженерів-механіків під керівництвом Д. К. Совєткіна заслужила

кучу всяких призів.

1 ведучий Проте на лаврах довго не відпочивали, почали думати як ще

удосконалити нашу систему професійної освіти. Одним з найнеугомонніших

реформаторів був історик, археолог граф Сергій Дмитрович Шереметьєв.

Вставка із к/ф " Покровские ворота ": "Я как утром встал, сразу за дрель!" MP3

(http://perlodrom.ru/kino/vorota/m/dreli.mp3))

3 ведучий: Він наполягав на створенні в спеціальних професійних школах

навчальних майстерень для дітей, підлітків та дорослих, в яких будуть викладати

спеціальні інструктори для окремих промислів - майстри виробничого навчання

як по-нашому. Він же й придумав підручники для спецтехнології.

9

Page 10: ПТО - звучить гордо

2 ведучий А потім, в 1915-1916 роках, дійшло вже й до державних мужів,

що пора це діло, професійно-технічну освіту тобто, узаконити. Навіть Міністр

народної просвіти граф П.Н. Ігнатьєв почав розробку Закону і Положення про

професійну освіту в країні. За його ініціативою були створені трьохрічні технічні

училища.

1 ведучий Продовжили реформи чиновники Міністерства торгівлі і

промисловості. В проекті професора А.Є. Лагоріо була передбачена ціла єдина

система професійних навчальних закладів для підготовки спеціалістів: курси і

школи для підготовки робітників, старших робітників, майстрів, технічні курси і

технічні училища.

2 ведучий Третій проект реформ, розроблений у лютому 1916 року

державною Думою та представлений Тимчасовому Уряду в липні 1917, не був

впроваджений, бо почалися революції.

1 ведучий Міністерство народної освіти в гетьманському уряді вже

поділялося на департаменти вищої, середньої, нижчої та професійної освіти.

2 ведучий Після жовтневої революції було введено обов'язкове навчання

підлітків 14-17 років, працюючих на підприємствах, а в 1920 р. – всіх робочих у

віці від 18 до 40 років, за винятком осіб, які мали підготовку не нижче колишніх

ремісничих училищ (у відповідності до декрету "Про навчальну професійно-

технічну повинність").

Музичний фон: "Марш ентузіастів" або "Марш будівельників".

1 ведучий Була створена мережа професійно-технічних курсів, шкіл,

клубів. З 1919 року управління навчальними закладами було централізовано і

зосереджено в секції професійно-технічної освіти при Наркомпросі РСФСР,

реорганізованої пізніше в Головний комітет професійної освіти. В тому ж році був

прийнятий декрет Раднаркому РСФСР "Про міри щодо розповсюдження

професійно-технічних знань", в якому відмічалось:

2 ведучий "необхідною умовою остаточного торжества робітничо-

селянської революції являється зріст продуктивності народного труда, а...

найбільш швидким і надійним засобом такого зросту є розповсюдження в

10

Page 11: ПТО - звучить гордо

широких народних масах професійно-технічних знань і умінь..." (Известия ВЦИК,

24 июня 1919).

3 ведучий: З'явилось багато спеціальностей, про які раніше ніхто і не чув.

3 читач Я специальность себе взял не по наследству.

Стать энергетиком не думал, не гадал.

А всяких ужасов я жаждал только в детстве.

И вот теперь все киловольты испытал.

Отвечу, коль спросят о том, как тружусь,

Специальность избрав такую:

"Немножко люблю, немножко боюсь,

немножко хочу другую"

1 ведучий В 1920 р. затверджено "Положення про професійно-технічні

школи", в 1921 - положення про заводське учнівство в металообробній

промисловості, про школи фабрично-заводського учнівства (ФЗУ), в 1924 - нове

положення про школи ФЗУ. Такі школи відкривались при великих підприємствах

для підготовки кваліфікованих робітників із числа молоді 14-18 років з

початковою освітою, мали 3-4 річний строк навчання.

2 ведучий Як вчити, ніхто толком не знав, головне – щоб якось по-новому.

Тому й в 20-30-і рр. в школах ФЗУ та ПТНЗ використовувалось три системи

виробничого навчання – предметна, операційна і комбінована (предметно-

операційна).

3 ведучий: В середині 30-х рр. була розроблена операційно-комплексна

система, яка із 40-х років дожила й до нашого часу: учні послідовно засвоюють

окремі прийоми та операції професійної діяльності, потім комплексні роботи по

зростаючій складності, навчання проводиться у процесі виготовлення корисної і

складної продукції.

11

Page 12: ПТО - звучить гордо

1 ведучий Першим науковим закладом, розробляючим проблеми

підготовки кваліфікованих робітників на експериментальній основі, став

Центральний інститут труда (ЦІТ), під керівництвом А.К.Гастєва.

2 ведучий А.К.Гастєв вважав, що часи "шкільної класичної педагогіки"

минули, вона має будуватись на аналізі найновіших виробничих форм організації

труда: новий тип особистості варто "проектувати", "конструювати",

експериментально випробовувати і продукувати із "неорганізованої людської

сировини".

1 ведучий Професіоналізація особистості для А.К.Гастєва – це оволодіння

"новою культурною установкою". Тобто, це: тренування волі, готовність до дій,

тренаж трудових, спортивних, побутових рухів, вправність, мистецтво відпочинку

та відновлення сил.

2 ведучий Система ЦІТа використовувалась при підготовці інструкторів

виробничого навчання, промислових адміністраторів, військових кадрів, а також

при створенні програм для шкіл ФЗУ і профшкіл.

3 ведучий: З 1931 на ЦІТ була покладена задача проектування робочого

складу і організації труда на знову побудованих та реконструйованих

підприємствах. Наприкінці 1940 ЦІТ був переданий авіаційній промисловості.

1 ведучий Сприятлива для загального розвитку особистості ситуація почала

змінюватись уже в 30-х роках, коли державі перестали бути потрібними думаючі

робітники, а стали необхідними слухняні "гвинтики", які вміють виконувати і

перевиконувати плани, які чітко дотримуються інструкцій і наказів.

3 ведучий: Тому в 1930-39 навчання в школі ФЗУ в основному стало

проходити на базі 7-річної школи і строк навчання знизився в ній до 11/2 - 2 років

за рахунок скорочення годин на загальноосвітню підготовку.

2 ведучий В жовтні 1940 створена система Державних трудових резервів

СРСР. Розпочинається ряд реформ. Школи ФЗУ реорганізовані в ремісничі

училища, залізнично-дорожні училища та в школи фабрично-заводської освіти

(ФЗО).

12

Page 13: ПТО - звучить гордо

1 ведучий Набір в ці училища проводиться з 14-річного віку в

примусовому порядку, у вигляді мобілізації трудових резервів. Під час Великої

Вітчизняної війни до них приймали учнів до 14 років, оскільки "умови

сьогоднішнього дня вимагають, щоб юнак чи дівчина ставали до праці" (газета

"Голос Охтирки".-1942.-7 жовтня.-С.8).

2 ведучий Школа ФЗО існувала на базі промислових підприємств і

будівництв. Готувала робочих масових професій для будівництва, вугільної,

металургійної та інших галузей промисловості. Строк навчання – 6 місяців.

3 ведучий: В школу приймалась молодь 16-18 років з будь-якою

загальноосвітньою підготовкою (з 1955 – з початковою освітою і вище); для

підготовки за професіями, пов'язаними з підземною роботою, в гарячих цехах, на

будівництві, - лише хлопці з 18 років. Учні знаходились на повному державному

утриманні.

2 ведучий В 1943 році були створені школи робочої молоді –

загальноосвітній навчальний заклад для навчання людей, які працюють на

підприємстві, без відриву від виробництва (в 1958 році переіменована у вечірню

(змінну) середню загальноосвітню школу).

Пісня із к/ф "Когда весна придет – не знаю..." Слова А. Фатьянова, Музика

Б.Мокроусова. Слайди – кадри із кінофільму, картинки на тему весни.

Dm E7 A7

Когда весна пpидет, не знаю.

Dm C7 F

Пpойдyт дожди... Сойдyт снега...

D7 Gm A7 Dm

Hо ты мне, yлица pодная,

Gm A7 C7 F

И в непогодy доpога.

D7 Gm C7 F

13

Page 14: ПТО - звучить гордо

Hо ты мне, yлица pодная,

Gm A7 Dm

И в непогодy доpога.

Здесь все мне близко, все знакомо,

Все в биографии моей:

Дверь комсомольского райкома,

Семья испытанных друзей!

На этой улице подростком

Гонял по крышам голубей,

И здесь, на этом перекрестке,

С любовью встретился своей.

Теперь и сам не рад, что встретил, -

Моя душа полна тобой.

Зачем, зачем на белом свете

Есть безответная любовь!

Когда на улице Заречной

В домах погашены огни,

Горят мартеновские печи,

И день и ночь горят они.

Я не хочу судьбу иную,

Мне ни на что не променять

Ту заводскую проходную,

Что в люди вывела меня.

На свете много улиц славных,

Но не сменяю адрес я.

В моей судьбе ты стала главной,

Родная улица моя.

1 ведучий В 1959-63 ремісничі училища та школи ФЗУ остаточно були

реорганізовані в професійно-технічні училища.

3 ведучий В 60-і роки зріс контингент тих, хто навчається, що було

пов'язано зі зростаючою суспільною потребою в кваліфікованих спеціалістах.

Було відкрито більше 30 нових напрямків їх підготовки.

2 ведучий В 1958 Державні трудові резерви реформувались в Державну

систему професійно-технічної освіти. Міські і сільські ПТУ стали єдиним шляхом

отримання загальної середньої освіти та професії одночасно.

14

Page 15: ПТО - звучить гордо

3 ведучий: Навчальні заклади системи ПТО почали спеціалізуватись за

групами близьких професій (металісти, хіміки, будівельники, металурги, гірняки,

нафтовики, працівники залізнично-дорожнього транспорту, сільського

господарства, комунально-побутових підприємств та ін. – всього - близько 1100

професій).

2 ведучий Виробниче навчання почало чергуватись з теоретичним, яке

включило цикл спеціальних та загальноосвітніх дисциплін. Також виникли

технічні училища та "звичайні ПТУ" для тих, хто закінчив середню школу

(сьогодні – це групи "Теоретичної освіти" в складі ПТНЗ).

1 ведучий Ще з радянських часів базові підприємства виділяють ПТНЗ

обладнання, матеріали та інструменти, надають місця для проведення виробничої

практики а згодом і роботи. На виробництві з 70-х років масово практикувалось

наставництво.

3 ведучий: Перша практика на виробництві – незабутні враження в житті

кожного учня.

Слайд практика

Вставки із к/ф "Операция «Ы» и другие приключения Шурика" (MP3

(http://perlodrom.ru/kino/shurik/m/20.mp3))

1. - Послушай, у вас несчастные случаи на стройке были?

- Нет, пока ещё ни одного не было.

- Будут...

1 учень: Будь він в костюмі, в краватці новій,

Чи він у вапні, мов із снігу та баба, -

По слову, по фразі будівельник любий,

Із першої миті впізнає прораба!

2 учень: Бетонувальників бригада

15

Page 16: ПТО - звучить гордо

В столовій чистить все до ладу

Із миски, і з салатниці –

Бо знають добре, як залишиш,

За ніч усе прихватиться.

Вставка 2. Кто не работает, тот ест! Учись, студент! (MP3

(http://perlodrom.ru/kino/shurik/m/12.mp3))

3 учень: Кинула кранівниця

(Аж здригнулася земля!)

Не з розчином-то коритце -

Погляд свій на стропаля!

Погляд так направлений,

Що той завмер, придавлений...

4 учень: У зварювальника – практиканта

Впав на брюки бутерброд.

Гірше було б, якби то був

Аж червоний електрод.

5 учень: Якщо дійшли вже до оздоблення,

То дуже важко тут сказать:

Чи хлопчик це, чи дівчинка –

Яка ж у штукатура стать?

6 учень: А після практики -

Верхонки знімемо, відкинемо лом,

Бензином змиємо краску,

спецовку замінимо піджаком,

Надінемо туфлі і ... – знову за парту!

4. Стой!!! Убью, студент! (MP3 (http://perlodrom.ru/kino/shurik/m/24.mp3))

16

Page 17: ПТО - звучить гордо

2 ведучий: При отриманні Україною незалежності розірвалась цілісна

система професійно-технічної освіти, створились і перекваліфікувались цілий ряд

навчальних закладів.

1 ведучий: Підготовкою спеціалістів для ПТО займаються:

2 ведучий: педагогічний коледж ім. Макаренка - м. Київ.

3 ведучий: факультет індустріальної підготовки при педагогічному

університеті ім. Драгоманова – місто Київ.

2 ведучий: Українська інженерно-педагогічна академія - м. Харків.

1 ведучий Наш ліцей був створений в 1981 році. Сьогодні йому вже 24 роки.

2 ведучий Працюють у нас – не прості люди, а педагоги і майстри, які своє

покликання відчували мало не з народження.

Музичний фон. Діалог "Коли вчителі були маленькими"

1 учень: З дитинства наші вчителі вже прагнули до знань. Ось, наприклад,

маленька Оксана Василівна, коли її вкладали спати, тайкома під ковдрою читала

Гі де Мопассана і ще кучу всяких книжок.

2 учень: А потім їй хтось сказав, що є багато дітей, які ще таких книжок не

читали. От вона й вирішила піти і все їм переказати.

1 учень: Таланти до окремих наук у наших вчителів також проявлялися ще

з дитинства... Наприклад, Тетяна Володимирівна вивчила англійську мову раніше

ніж українську.

2 учень: Свої перші англійські слова вона вивчила, слухаючи старших

хлопчиків у дворі, і тільки набагато пізніше вона дізналася, що ці слова були не

англійськими.

1 учень: Ще з дитинства наші вчителі були страшенно допитливими. Ось

приміром маленькі Тамара Борисівна та Надія Миколаївна, озброївшись

совочками, разом ходили до пісочниці на свої перші археологічні розкопки.

2 учень: А коли розпочинався дощ, вони сідали під грибком і розповідали

одна одній страшні історії. Тому, коли вони виросли, то й стали страшними

істориками.

17

Page 18: ПТО - звучить гордо

1 учень: Коли вчителі були маленькими, вони часто дивували дорослих

оригінальним баченням навколишнього світу. Наприклад, маленька Ярина

Анатоліївна в дитинстві любила малювати портрети Менделєєва.

2 учень: Та тільки дорослі чомусь думали, що це не Менделєєв, а Бабайка, і

від жаху розбігалися. А Ярині Анатоліївні це так подобалося, що вона вирішила

стати вчителькою хімії.

1 учень: Коли наші вчителі були маленькими, вони з самого раннього

дитинства обирали свій життєвий шлях. Наприклад, маленька Наталія Борисівна в

дитинстві любила працювати на комп’ютері.

2 учень: Але оскільки комп’ютерів тоді ще не було, їй не було на чому

любити працювати. Тому й працювати вона не любила.

1 учень: Вже з самого дитинства наші вчителі були дуже добрими.

Приміром, маленька Інна Петрівна завжди жаліла бездомних кошенят. Побачить,

бувало на вулиці кошеня, приголубить, обігріє, напоїть молоком і починає йому

фізику пояснювати.

2 учень: Молоко кошенята пили добре, а ось фізику засвоювали погано,

особливо в березні. Зате вони дуже жалісно нявчали, і Інна Петрівна ставила їм

відмінні оцінки.

1 учень: Коли вчителі були маленькими, їх часто заохочували за особливі

заслуги. Наприклад, маленька Юлія Семенівна в дитинстві уміла рахувати до

десяти.

2 учень: А потім вона підросла, і їй дозволили рахувати до половини на

одинадцяту. Так вона й стала вчителькою математики.

1 учень: Коли вчителі були маленькими, вони часто проявляли свою вдачу.

Наприклад маленький Віктор Тимофійович любив шикувати дітей біля під’їзду та

командувати „налі-во”!

2 учень: Усі діти повертались і йшли наліво. І тільки Роман Миколайович

йшов на право. Тому він і став вчителем права, а Віктор Тимофійович – ДПЮ.

1 учень: Коли наші майстри були маленькими, вони були дуже кмітливими,

самостійними і все прагнули зробити своїми руками. Євген Вікторович,

18

Page 19: ПТО - звучить гордо

наприклад, кілька років намагався добути вогонь тертям одного предмета об

інший.

2 учень: А Олександр Іванович при цьому, часто йому говорив:

„Товаришу, ти не правильно тримаєш напильник. Дай я покажу тобі як.” На що

Євген Вікторович відповідав: „Це у мене манера така!” тому й став він майстром з

творчим підходом, а Олександр Іванович – старшим майстром.

1 учень: Колись маленькими були не тільки вчителі, але й інші

співробітники ліцею, які в дитинстві дуже полюбляли бешкетувати. Приміром,

майбутні працівники бухгалтерії любили дражнити перехожих гаманцем на

мотузці.

2 учень: А наша майбутня медсестра в дитинстві ганялася за дітьми з

величезною піпеткою і кричала: „Хто ще не пройшов флюрографію?!”

1 учень: Коли наша адміністрація була маленькою, вона відзначалась

відповідальністю і принциповістю. Наприклад, маленькі Микола Данилович і

Антон Володимирович з дитинства любили перевіряти журнали.

2 учень: Спочатку вони перевіряли тільки журнали „Мурзилка та

„Барвінок”. А коли подорослішали, їм стали довіряти інші журнали – „Плейбол”,

„Космополітен”, і навіть конспекти наших учнів.

Музичний фон:

Слайди: картини будівництва.

1 ведучий:

А якщо серйозно: ще рік, чи два

підучимось, наб'ємо руку й ми!

Тоді й самі збудуємо

такії тереми!

2 ведучий:

Готові з натхненням учитись,

щоб працею згодом гордитись -

щоб розквітала з кожним днем столиця.

19

Page 20: ПТО - звучить гордо

щоб будувались домни і собори,

щоб зводились мости,

3 ведучий:

щоб наше місто стрімко

Росло і вшир, і ввись!

Щоб не сказали – будівельники

у нас перевелись!

1 ведучий: А поки ще вчимося, то скажемо "спасибі" тим, хто вже збудував нам

дім,

2 ведучий: школу, ліцей...

3 ведучий: розважальний комплекс "Караван"....

3 учень: Будівлі, як на параді,

Ажурні і легкі.

Спасибі вам, прораби,

І вам, кранівники.

Всім, хто стіни підрівняє

Ватерпасом-майстерком,

Хто роботу підганяє

Добрим словом, прикладом,

Хто в підсобці пообідав,

Або просто на землі,

Хто повис ногами в небо

На монтажному ремні,

Всім, хто трудиться в ненастя

Ломом, штапелем, пилою,

Скажемо: будуйте щастя!

І не стійте під стрілою!

Використана література:

20

Page 21: ПТО - звучить гордо

1. Большая Советская Энциклопедия (БСЭ). / Москва, из-во "Советская

энциклопедия", 1969 - 1978 гг.

2. Кулакова И.П. История образования в России /ж. "Отечественные

записки", - № 2, 2002.

3. Культурная эволюция в хроносе и локосе на примере Европы/  Видт И.Е.

Культурологические основы образования. ТГУ. 2002.

4.Лікарчук І.Л. проблеми підготовки робітничих кадрів в Україні (1920-1929

рр.). – К.: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, 1996.

– 206 с.

5. А.И. Рослякова Российские женщины и европейская культура:

материалы V конференции, посвящённой теории и истории женского движения /

Сост. и отв. ред. Г.А. Тишкин. СПб.: Санкт-Петербургское философское

общество, 2001. С.149-157

Вірші, матеріали для слайдів, музичне оформлення – на сайтах Internet за

ключовими словами: "Поздравления. День строителя", "Фото. Стройки. Рабочие."

Архітектура - "Архів М.І.Жарких, негатека". Цитати із кінофільмів -

http://perlodrom.ru/kino.

Діалог "Коли вчителі були маленькими" – із збірника "Сценарії позакласних

заходів" Харків

Автор: __________________________ /Ковальчук О.В.

21