Фонд суспільної безпеки

Василь Стадник

АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

(2005 – 2006 рр.)

КИЇВ – 2006

ВСТУП

На сьогодні внутрішньополітична ситуація в Республіці Крим характеризується комплексом різноманітних факторів, кожен з яких особливим чином впливає на розвиток громадянського суспільства, соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в автономії.

За 2006 рік підприємства Автономної Республіки Крим виробили промислової продукції (робіт, послуг) на 2,7% більше, ніж за 2005 рік. Приріст промислового виробництва досягнуто у видобувній промисловості (+4,7%), обробній (+2,4%), у тому числі у машинобудуванні (+27,7%), металургії (+5,2%), у виробництві інших неметалевих мінеральних виробів (+8,8%), хімічній і нафтохімічній промисловості (+3,6%), а також у виробництві та розподіленні електроенергії (+1,6%).

Зниження виробництва зафіксовано у харчовій, а також у целюлозно-паперовій і поліграфічній промисловості (- 4,8% і - 1,8% відповідно).

Сільське господарство. За 2006 рік обсяг виробництва продукції в порівнянних цінах збільшився на 1,1% у порівнянні з 2005 роком.

Усього в республіці посіяно озимих культур на площі 463,0 тис. га (112,1% до площі 2006 р.), у тому числі на зерно – 449,2 тис. га або на 54 тис. га більше, ніж було посіяно під врожай 2006 року.

В даний час сходи отримані на всій посівній площі і знаходяться у хорошому і задовільному стані.

У тваринництві за 2006 рік усіма категоріями господарств вироблено:

м'яса (у живій вазі) – 164,5 тис. тонн (+4,7% у порівнянні з 2005р.);

молока – 322,6 тис. тонн (-7,0%);

яєць – 602,4 млн. штук (+3,5% ).

Поголів’я продуктивної худоби і птиці в усіх категоріях господарств на 31.12.2006 р.:

2

великої рогатої худоби – 206,2 тис. голів, у тому числі корів – 89,1 тис. голів, поголів’я великої рогатої худоби зросло на 8,7%, корів – знизилося на 2,1% у порівнянні із показником на 01.01.2006 р.;

свиней – 166,3 тис. голів, зросло на 23,3%;

овець та кіз – 253,4 тис. голів, зросло на 15,2%;

птиці – 10,6 млн. голів, зросло на 5,5%.

Будівельними підприємствами усіх форм власності, що працюють по контрактах підряду, за 2006 рік виконано власними силами робіт на суму 1 млрд. 814,0 млн. грн. (+19,6% до 2005 року).

За січень-вересень 2006 року обсяг інвестицій в основний капітал склав 2 млрд. 266,1 млн. грн., що на 21,2% більше, ніж за аналогічний період 2005 року.

За оперативними даними в 2006 році до Криму прибуло

6,5 млн. осіб, що на 104,8 тис. чол. менше, ніж у 2005 року. Кількість відпочиваючих склала 5,1 млн. осіб, що на 57,1 тис. осіб менше, ніж у 2005 році. Організовано відпочило в санаторно-курортних і туристських установах автономії 1,1 млн. осіб (на 49,1 тис. осіб менше, ніж в 2005 року).

Транспортним комплексом за 2006 рік перевезено 13,3 млн. тонн вантажів (на 12,6% більше, ніж в 2005 році). Послугами пасажирського транспорту скористалися 239,2 млн. пасажирів (на 2,1% більше, ніж в 2005 році).

Оборот роздрібної торгівлі в 2006 року склав 9,2 млрд. грн., що в порівнянних цінах на 29,8% більше, ніж в 2005 році.

Обсяг експорту товарів за січень-листопад 2006 року склав 351,5 млн. дол. США (+10,1%), імпорту – 189,3 млн. дол. США (+26,9%). Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі склало 162,2 млн. дол. США (за січень-листопад 2005 року – 169,7 млн. дол. США).

Прямих іноземних інвестицій за січень-вересень 2006 року надійшло на суму 80,9 млн. дол. США. Станом на 01.10.06 обсяг прямих

3

іноземних інвестицій в економіку Автономної Республіки Крим склав 538,2 млн. дол. США.

Підприємствами та організаціями Автономної Республіки Крим за січень-листопад 2006 року від звичайної діяльності до оподаткування отримано 419,5 млн. грн. прибутку (сальдо). Загальна сума прибутку складає

797,4 млн. грн., збитків – 377,9 млн. грн. Питома вага збиткових підприємств склала 43,7 % (за січень-листопад 2005 року – 43,9 %).

За 2006 рік до загального фонду зведеного бюджету Автономної Республіки Крим надійшло доходів в сумі 2,6 млрд. грн. або 103,3% до прогнозних показників Міністерства фінансів України на рік (на 33,8% більше, ніж за 2005 рік).

Заборгованість з виплати заробітної плати за статистичними даними на 01.01.2007р. склала 48,3 млн. грн., що на 2,7 млн. грн. або на 5,9% більше, ніж на 01.01.2006 р.

За 2006 рік в сфері зайнятості у порівнянні з 2005 роком:

- число громадян, що мають потребу у послугах служби зайнятості, зменшилося на 8,9 % і склало 104,3 тис. чол.;

- рівень працевлаштування через службу зайнятості виріс з 35,6 до 37,5 відсотка;

- число безробітних скоротилося на 6,7 тис. чол. і склало 28,7 тис. чол.;

- рівень зареєстрованого безробіття знизився з 2,9 до 2,4 відсотка;

- потреба в робочій силі, заявлена підприємствами в службу зайнятості, зменшилася на 2,3 відсотка і склала 5,3 тис. чол. На одне вільне робоче місце на фіксованому ринку праці претендують 6 чол.

Рівень оплати споживачів за електроенергію в 2006 року склав 95,8 %, за використаний газ – 97,3 %.

4

Індекс інфляції за 2006 рік склав 111,5 % (по Україні - 111,6 %), у тому числі на продовольчі товари – 104,3 %, непродовольчі товари - 101,1 %, послуги – 152,6%.

Сучасний стан дотримання прав і свобод громадян у Криму, базових прав особистості, соціальних та економічних, а також культурних та екологічних прав можна охарактеризувати низкою невирішених проблем, кожна з яких негативно впливає на розвиток соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в автономії.

Одним із перших питань в АР Крим стоїть низка проблем пов’язаних з облаштуванням депортованих народів, врегулювання прав національних меншин та міжконфесійного протистояння. Дана тема є вже давно наболілою у взаємостосунках між кримськотатарським народом і владою. Основним предметом обговорення є відмінності в поглядах і підходах до цієї теми, які визначаються не її теоретичною складністю, а суто політичними чинниками і передусім тим, що державна воля дедалі більше спрямована не на відновлення прав кримських татар, що були порушені колишніми режимами, а на їх «інтеграцію» в українське суспільство. Динаміка зміни офіційної позиції дозволяє зробити невтішний висновок: чим далі від епохи «кольорових революцій», що уособлюють боротьбу за незалежність та демократичний поступ, тим слабшою і менш мотивованою зі сторони держави стає перспектива врегулювання кримськотатарської проблеми законодавчо-нормативним шляхом.

Законодавче поле та Конституція України гарантують забезпечення всіх основних прав та свобод національних меншин. Право на існування, використання здобутків культур та використання мов (у тому числі в здобутті освіти) гарантовані статтями 10, 11, 22, 53 і 119 Конституції, Законами «Про мови», «Про національні меншини». Право на представництво частково гарантоване ст. 14 Закону «Про національні меншини» та ст. 22 Конституції щодо недопущення звуження форм та обсягу існуючих прав та свобод. Також Указом Президента створено Раду представників кримськотатарського народу, що займається аналізом і прогнозуванням політико-правових, соціально-економічних, культурних та інших питань, пов’язаних з поверненням, облаштуванням, адаптацією депортованого кримськотатарського народу та його інтеграцією в українське суспільство.

5

Аналізуючи ситуацію довкола кримськотатарської проблеми в АР Крим, можна побачити, що більше третини селищ компактного проживання репатріантів не забезпечені водою, у 25-ти немає постійної електроенергії, рівень газифікації і забезпечення дорогами з твердим покриттям складає близько 5–8 відсотків від необхідного. Для повного забезпечення цих селищ водою й електрикою необхідно 60 кілометрів ліній електропередач і 300 кілометрів водогінних мереж.

Далека від завершення проблема забезпечення кримських татар житлом. Протягом 15 років (1991–2005 роки) за рахунок коштів, виділених державою для вирішення соціальних проблем репатріантів, було побудовано 7 тисяч і викуплено 2100 квартир та індивідуальних будинків. Ці заходи дозволили забезпечити житлом лише 12,5% кримських татар, що повернулися на батьківщину. Ще близько 600 індивідуальних будинків викуплено Меджлісом (вищий повноважний представницький орган кримськотатарського народу). Інші кримські татари свої житлові проблеми вирішували власними силами. В Криму зареєстровано більше 6 тисяч родин, що стоять у черзі за одержанням житла, однак і цей перелік є неповним, адже багато родин просто не оформляють свої черги, бо не сподіваються на допомогу держави. Більше 15 тисяч сімей через відсутність коштів не можуть закінчити будівництво свого житла, і змушені жити в тимчасових необладнаних новобудовах.

Серед кримських татар найнижчий рівень зайнятості. Всього різними видами праці в Криму зайняті близько 66 тисяч репатріантів, причому, лише трохи більше половини з них працює на підприємствах і в організаціях республіки. Інші ж, не маючи стабільної роботи, змушені займатися дрібним підприємництвом, переважно у сфері дрібної роздрібної торгівлі, громадського харчування, тощо. Особливо високий рівень безробіття в сільській місцевості, де проживає більше 70% репатріантів. Що значною мірою пов’язано з відсутністю у власному розпорядженні земель (земельних паїв) сільськогосподарського призначення, праця на яких могла б відчутно вплинути на зайнятість населення на селі.

Незадовільно складаються обставини з освітою кримських татар рідною мовою. У 15-ти загальноосвітніх школах, де викладання ведеться переважно кримськотатарською мовою, навчаються лише 4170 дітей, – приблизно один з десяти. Інші навчаються в російськомовних школах, лише в деяких є класи з кримськотатарською мовою навчання, переважно у факультативній формі. Причому, більшість національних шкіл не оснащені

6

необхідними технічними засобами, не мають підручників з більшості предметів. Для приведення цих шкіл у нормальний стан терміново потрібно, щонайменше, близько 6 мільйонів доларів. Хоча, потрібно зауважити, що дана проблема стосується не тільки окремо взятого регіону та народу, це питання стосується усієї України, особливо гостро воно відчутне у високогірних та сільських віддалених районах, де школярі, щоб попасти до більш-менш нормальної школи змушені добиратись десятки кілометрів, часто навіть пішки.

Проект державної програми по облаштуванню депортованих на 2006-2010 роки передбачає введення протягом наступних п’яти років додатково лише 4-х шкіл з кримськотатарською мовою навчання. Для повного ж охоплення дітей репатріантів системою освіти рідною мовою потрібно будівництво ще більше ста шкіл. А якщо врахувати, що будівництво однієї нормальної середньої школи обходитися близько 3 мільйонів доларів, то вирішення цього завдання в є вкрай проблематичним.

В напрямку вирішення назрілих питань, доцільним було б подолати високий рівень конфліктного потенціалу накопиченого у зв’язку з незадоволенням ряду політико-правових вимог кримських татар щодо: визнання офіційного статусу кримських татар як корінного народу України; офіційне визнання меджлісу представницьким органом кримськотатарського народу; встановлення квоти представництва кримських татар у Верховній Раді АРК, визнання кримськотатарської мови офіційною мовою автономії тощо. При цьому, спираючись на результати соцопитування (більше 70% жителів Криму проти) щодо надання такого статусу, слід пам’ятати, що визнання кримськотатарського народу корінним може викликати в перспективі негативні наслідки як для стабільності політичної ситуації в Криму, так і в усій Україні.

Поряд з наведеним вище, беручи до уваги той факт, що українців в АР Крим, за даними перепису 2001 року, нараховується 492,2 тисяч осіб, що становить 24,3%, натомість росіян – 58,3%, кримських татар – 12%, гостро постає питання щодо захисту самих українців, як етнічної меншини на оремо взятій території. В цьому плані також значною проблемою для АР Крим є забезпечення права громадян на навчання державною мовою. Спостерігається довготривале ігнорування статті 10 Конституції України про статус української мови та закону «Про мови», який був прийнятий ще 1990 року. На сьогодні більше як з шестисот загальноосвітніх закладів АР Крим лише в п’яти ведеться викладання українською мовою. Практично всі україномовні

7

школи існують у непристосованих приміщеннях, не мають належної матеріально-технічної та методичної бази. Така мізерна кількість шкіл з українською мовою викладання не може забезпечити освітні потреби української громади, до того ж з кожним роком зростає кількість бажаючих навчатися у таких закладах серед громадян інших національностей. Проте суттєвих зрушень і досі не відбулося.

Сумно констатувати, але українська культура як і українська мова, займає дуже вузький сектор у суспільно-політичному житті АРК. На території автономії виходять у світ більше 250 періодичних друкованих видань, з яких лише чотири газети – українською мовою. Найбільш впливові регіональні телерадіокомпанії ведуть мовлення переважно російською мовою, україномовні передачі складають лише 20-30% від загальних обсягів їх ефірного часу. В АРК функціонують дві українські бібліотеки, причому на громадських засадах, україномовний репертуар Українського музичного театру можна перелічити на пальцях однієї руки. Натомість російська мова та культура продовжує успішно пропагуватись та процвітати, книжковий ринок автономії на 99% заповнений російськими виданнями, будуються школи з російською мовою викладання та належним матеріально-технічним і навчально-методичним забезпеченням.

Однією з досить незвичних на даний час проблем для України, як демократичної європейської держави, є порушення права жителів півострова на свободу пересування. Ці, звичайно, поодинокі випадки, трапляються в Криму та стосуються тих його жителів, що потрапили разом зі своїми домівками і присадибними ділянками в так звану «російську зону» – територію базування Чорноморського флоту Російської Федерації, яке продовжиться щонайменше до 2017 року. Щоб вийти з власного помешкання, чи то потрапити назад, громадяни, що живуть на даних територіях змушені «виконувати накази» вояків російської армії та підлаштовуватись під «комендантський час», що пропонує їм «господар території». Дане питання можна кваліфікувати, як надмірне втручання іноземної держави в життя особистості, результат залежність особистості від системи. Воно відноситься до недостатньої врегулюваності питань базування російського флоту в Криму, інвентаризації орендованих ними приміщень та інспекції наданих в користування земель, і на думку самих же жителів, що потрапили у «російські пастки», не вирішиться до тих пір, поки російський контингент буде перебувати на півострові.

На фоні хронічних проблем у соціально-економічному та національно-культурному секторі відводиться увага від глобальних

8

екологічних, які у окремих випадках мають навіть політичне забарвлення. До прикладу, острів Коса Тузла може протягом року зникнути з карти України, причиною чого є прискорення швидкості течії, зокрема внаслідок будівництва дамби російською стороною. Крім того, течія у Керченській протоці, швидкість якої протягом останнього часу посилилася, розмиває Аршинцевську косу, що може призвести до важких наслідків, таких як зниження якості питної води, забруднення ядохімікатами та твердими побутовими відходами акваторії Чорного та Азовського морів. Результатом цього може стати відселення жителів району Аршинцево. Під загрозою підтоплення на ній опинилося близько 20 житлових будинків, підприємство «Затока», лінії електропередач, дороги, пляжі, 7 будинків відпочинку та пансіонатів.

Природоохоронні заходи, що проводяться на півострові, є поодинокими проявами місцевих екологічних громадських організацій та громад, яких не достатньо для врегулювання роками накопичених проблем, і в цілому екологічна ситуація в АР Крим залишається несприятливою. Основними чинниками негативного впливу на якість навколишнього середовища в Криму є антропогенне забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, курортних ресурсів, накопичення токсичних і побутових відходів, незадовільний стан каналізаційних очисних споруд. Значні санітарно-гігієнічні проблеми в Криму пов’язані з дефіцитом питної води і її забрудненням зважаючи на поганий санітарно-технічний стан водопровідних мереж. Проблеми водопостачання різко загострюються в період курортного сезону у зв’язку з великим напливом рекреантів, особливо неорганізованих, при цьому дефіцит питної води в курортних зонах досягає 70-80%. Відсутність достатнього водопостачання і водовідведення лімітує розвиток нових перспективних курортних зон з метою рекреаційного розвантаження і поліпшення екологічного стану традиційних курортів Криму.

Аналіз динаміки викидів шкідливих речовин в атмосферу Криму показує, що останніми роками спостерігається їх зростання, обумовлене переважно вихлопними газами автотранспорту. За статистикою у містах Ялті, Сімферополі та Євпаторії на частку автотранспорту припадає 70–80% викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, кількість яких значно збільшується в курортний сезон зважаючи на приток іногороднього автотранспорту.

Також, особливу екологічну проблему для Криму становить накопичення відходів. На території Криму накопичено 10,6 млн. тонн

9

токсичних відходів, зокрема 866,9 тонн непридатних, заборонених і некласифікованих пестицидів. У Криму є 28 офіційно зареєстрованих звалищ (полігонів) твердих побутових відходів, де їх накопичилося 18,3 млн. тонн. Велика частина звалищ вичерпала свої санітарно-технічні і територіальні можливості. Дана проблема не розв’язується багато років зважаючи на відсутність фінансування і дефіциту вільних земель.

Таким чином, основні проблеми, на які потрібно звернути увагу щодо екологічної ситуації в Криму є наступні: значне антропогенне забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод і ґрунту; відсутність забезпечення ефективного водопостачання і водовідведення в багатьох районах; накопичення великої кількості токсичних промислових, сільськогосподарських і побутових відходів у населених пунктах і рекреаційних зонах; хімічне і мікробне забруднення курортно-рекреаційних ресурсів за відсутності надійної системи моніторингу такого забруднення; значне рекреаційне і екологічне перевантаження традиційних курортів на фоні істотних проблем в освоєнні нових перспективних курортних зон.

В ракурсі не стабільної екологічної ситуації постає питання рекреації та оздоровлення, особливо вразливої категорії населення – дітей, які найбільше потерпають від різноманітних екологічних і техногенних катаклізмів. Слід також зазначити, що влітку 2005 року в АР Крим функціонувало 613 дитячих оздоровчих установ (таборів) в яких відпочили й оздоровилися 145,9 тис. кримських дітей, що на 14,3 тис. осіб (10,8%) більше, ніж у попередньому році і на 31,4 тис. (27,4%) – у 2003 році. Останніми роками спостерігається тенденція зростання мережі таборів, що забезпечують денне перебування дітей з наданням харчування, в яких цього сезону відпочила кожна третя дитина, з числа всіх оздоровлених дітей.

Варто відзначити що в 2005 році у республіці належним чином була забезпечена робота з організації дитячого відпочинку і оздоровлення дітей пільгових категорій. Цього курортного сезону в дитячих оздоровчих таборах відпочило 746 дітей-інвалідів, 1327 дітей, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, 6501 – сиріт і позбавлених батьківської опіки і 15359 дітей – з малозабезпечених, багатодітних і неповних сімей. На жаль, з регіонів України прибуло на відпочинок і оздоровлення 59,2 тис. дітей, що на 12% менше, ніж у 2004 році.

Слід відзначити, що рекреація в Криму дає можливість заробляти на життя десяткам тисяч людей, але організована вона таким чином, що

10

категорично не приймає новацій і не здатна адаптуватися до нових умов. Цілком очевидно, що курортний комплекс Криму незабаром стане анахронізмом у порівнянні з подібними закладами в сусідніх державах Центральної та Східної Європи. Відзначимо, що при аналізі адміністративного чинника не має сенсу розраховувати на зміну керівництва: кінцевий результат курортного сезону буде тим же або навіть гіршим. Причина полягає в тому, що крім цього чинника існує багато взаємопов’язаних чинників, жоден з яких сам по собі не є вирішальним у визначенні результату курортного сезону. Всі вони працюють у тісній, виробленій роками корупційній зв’язці за чіткої корекції та взаємного захисту. Тому, в найближчий час сподіватися на формування оптимального управлінського блоку не доводиться.

Основні причини сучасної кризи рекреаційної галузі Криму – в розвалі існуючої до 1991 року системи організації туристично-екскурсійної роботи в Криму. Надбання, накопичене за довгі роки в рекреаційній сфері великою мірою втрачено. Незадовільним стало становище з підготовкою кадрів. Переважна більшість фірм, екскурсійно-методичних центрів запрошують на курси екскурсоводів і гідів-перекладачів, не маючи ні програм навчання, ні власних фахівців у цій сфері, в результаті чого в галузі туризму та рекреації процвітає інтелектуальна крадіжка та методичний хаос. Особливо негативну роль у цьому відіграє невірне розуміння природи ринкових відносин. Відповідно, туризм потрібно зробити державною галуззю, в якій би туристичні агенти, що займають монопольне становище, не диктували свої умови, а тільки створювали здорову та професійну конкуренцію.

Вагомим проблемним питанням, що потребує вирішення, є питання недостатньої врегульованості відносин між Центральною владою та автономією. Потенційно ці проблеми можуть бути використані для загострення відносин між Києвом і Сімферополем, ускладнити політичну ситуацію в автономії, стимулювати антиукраїнські настрої і сепаратистські тенденції в АРК, особливо це чітко відслідковувалось у період останніх президентських та парламентських виборів. Існуючі окремі протиріччя між Конституцією України та Конституцією АРК, серед яких можна нарахувати до десяти принципових, впливають на процес узгодження рішень Верховної Ради АРК із законодавством України. Ця ж проблема також стосується і міжбюджетних стосунків, що значною мірою впливає на економічні показники АР Крим, як результат – низький соціальний захист населення.

11

Внутрішня політична ситуація в Криму характеризується відсутністю злагодженої роботи між органами державної влади АРК. Внаслідок цього погіршується рівень життя кримчан, що провокує зростання сепаратистських і лівих настроїв. Окремим політичним силам це дає можливість маніпулювати громадською свідомістю і заробляти політичний капітал, прикладом чого є нещодавній конфлікт довкола спільних військових навчань «Сі Бриз – 2006». Тривале політичне протистояння призводить до того, що незлагоджена співпраця представницького органу автономії і Ради міністрів АРК щодо розв’язання соціально-економічних проблем кримчан є низько результативною. Недостатня увага до розвитку політичних процесів всередині автономії викликає критичне зниження рівня довіри населення АРК до центральних органів державної влади та вищих посадових осіб України.

Відповідно, потрібно на центральному рівні чітко визначити засади державної політики стосовно розвитку АР Крим, а також створити дієві механізми запобігання та вирішення політичних конфліктів на півострові. Слід також продовжити роботу, спрямовану на нейтралізацію негативного впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на ситуацію в АРК.

В рамках програми соціального захисту населення, виконавчими органами праці і соціального захисту населення Автономної Республіки Крим забезпечена реалізація державної політики у сфері надання адресної соціальної допомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Адресна допомога надається сім’ям з урахуванням їх складу, віку дітей, матеріального стану і направлена на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми в загальній системі соціального захисту населення.

Станом на кінець 2005 року цільову адресну допомогу одержали 54,9 тис. сімей з дітьми, 13,3 тис. грн. малозабезпечених сімей і 1216 інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів. Загалом з Державного бюджету України перерахована субвенція місцевим бюджетам на покриття витрат на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам в сумі 122863,2 тис. грн.

12

Адресна допомога у вигляді житлових субсидій за 2005 рік надана 27,5 тис. сімей, або 3,6% сімей, що проживають в Криму. Сума нарахованих субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг складає 2,67 млн. грн. Поточні розрахунки з організаціями, що надають послуги, складають 192,4 тис. грн. Кількість сімей, що одержали субсидію готівкою на придбання вугілля і зрідженого газу склала 22,52 тис. сімей або 99,9% від 22,54 тис. сімей, що оформили своє право на отримання субсидії. Поточні виплати населенню – 71,9 тис. грн. До прикладу, за аналогічний період минулого року готівку на придбання вугілля та зрідженого газу одержали 27,38 тис. сімей або 91,3%, від загальної кількості сімей, що оформили субсидію на цей вид послуги.

Законом України про Державний бюджет на відповідний рік передбачаються і виділяються засоби на програми для здійснення заходів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи». Станом на кінець 2005 року в Автономній Республіці Крим проживають і користуються пільгами і компенсаціями 9458 потерпілих, з яких – 1182 особи – 1 категорії; 784 – 2 категорії, 1359 – 3 категорії; 2746 дітей і 2495 ліквідаторів аварії 2 категорії. На виплату компенсацій і надання пільг в 2005 році кошторисом доходів і витрат передбачено 7,9 млн., грн. та профінансовано згідно плану на 100%.

Натомість, на медичне обслуговування вказаної категорії громадян кошти з державного бюджету виділяються у недостатній кількості, що призводить до соціальної напруги серед населення. На 2005 рік на ці цілі було заплановано 253,0 тис. грн., при мінімальній потребі – близько 2 млн. грн. Оздоровлення громадян, потерпілих унаслідок аварії на ЧАЕС, проводиться згідно плану, затвердженого МНС України, і фактично за 2005 рік оздоровлено 266 дорослих і 339 дітей. На програму забезпечення житлом громадян, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС на 2005 рік було заплановано 674,0 тис. грн., які в бюджет АР Криму не надійшли.

Можна побачити, що проблема подолання бідності в АР Крим та Україні в цілому знаходиться в центрі уваги держави і є одним з пріоритетів визначення політики і програми діяльності Уряду та тісно пов’язана з подальшим удосконаленням системи надання соціальних виплат населенню. Цифри свідчать, що впродовж 2005 року вдалося не тільки зберегти, але й розширити надання адресної допомоги сім’ям з дітьми і окремим категоріям громадян за рахунок підвищення

13

соціальних гарантій і забезпечення своєчасного їх фінансування. Проте, зіставлення даних про соціальну допомогу населенню за різні періоди часу не дасть повної картини відображення ефективності системи адресної соціальної допомоги і соціального захисту малозабезпечених верств населення.

Щодо виплати зарплат (середньомісячна номінальна зарплата по АРК – 730,23 грн., що на 187,25 грн., або 34,5%, перевищує показники 2004 року), за даними Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим на кінець 2005 року заборгованість по їх виплаті склала – 41557,1 тис. грн. Щоправда, по відношенню до 1 січня 2005 року вона зменшилася на 1466,3 тис. грн., або на 3,4%. Причому позитивне сальдо у погашенні заборгованості створили в основному райони та міста прибережної зони. В центральних сільськогосподарських районах півострова, натомість, цифра погашення заборгованості має від’ємний приріст. Але при цьому питома вага боргу в загальній сумі заборгованості по республіці припадає на райони берегової лінії, що тяжіють до туризму, рекреації та інших несільськогосподарських видів промислу. Цікавий той факт, що такі заборгованості мають місце при профіциті зведеного бюджету АР Крим за 2005 рік, що становить 56,0 млн. грн.

У секторі пенсійного забезпечення картина виглядає наступним чином. Загальна чисельність пенсіонерів, які одержують пенсію відповідно до чинних законодавчих актів України у 2005 році становила – 521117 осіб. В тому числі пенсіонерів за законом «Про пенсійне забезпечення» – 18387 осіб; «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» – 494324 особи. Середній розмір призначених місячних пенсій пенсіонерам, які знаходяться на обліку в органах Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим – 311,19 грн., який у 2006 році планують підвищити щонайменше на 30%. З даними Пенсійного Фонду України заборгованості по виплаті пенсій станом на кінець четвертого кварталу 2005 року не було, хоча для цього були задіяні дотації в розмірі майже 18 мільйонів гривень.

Отже, щоб досягти загального підвищення рівня життя людей, зокрема зростання заробітної плати працюючого населення та соціальних виплат малозахищеним (а це, загалом по Україні – 13 млн. пенсіонерів, багатодітних та малозабезпечених сімей та інших соціально-незахищених верств населення), потрібно забезпечити стабільне зростання заробітної плати працюючого населення як основного платника до бюджету та виробника матеріальних благ. Також потрібно домагатися підвищення рівня зайнятості

14

населення, розвитку соціального страхування, розв’язання проблем інвалідів та підвищення якості співпраці з громадськими організаціями інвалідів та іншими профільними і спеціалізованими об’єднаннями громадян.

Резюмуючи стан дотримання прав та свобод громадян в Автономній Республіці Крим, можна зауважити, що протягом 2005 року спостерігалось системне їх порушення, хоча по відношенню до аналізу 2004 року можна відзначити певні зрушення у позитивну сторону. Наближення до міжнародних стандартів прав людини можна відзначити у наступних сферах: підвищення рівня життя та доходів населення; позитивне сальдо виплат по заборгованостях заробітної плати, підвищення пенсій та інших соціальних виплат, їх своєчасне забезпечення в повному обсязі; частково по районах зменшилось безробіття і відносно виріс загальний рівень зайнятості населення; задовільно складаються справи у сфері рекреації як дорослого так і дитячого населення, в задовільному стані перебуває медичне забезпечення.

Натомість стан дотримання решти громадсько-політичних, соціально-економічних, культурних та екологічних прав особистості вимагає уваги, як з боку громадськості, так і державних органів. Як пасивність, так і подекуди надмірна активність окремих громадських об’єднань, етнічних груп, релігійних конфесій породжують нездоланний бар’єр у спілкуванні між державним та громадським секторами суспільства. Останнє твердження яскраво ілюструється на прикладі кримсько-татарської проблеми у всіх її проявах, починаючи з проблем побутового характеру і закінчуючи культурними правами. Дещо в схожій, часом, навіть гіршій ситуації перебуває українська громада. Для подолання даних проблем потрібно впроваджувати відповідні державні програми та забезпечити жорсткий контроль їх виконання з боку органів виконавчої влади та громадськості.

Для покращення становища у галузі туризму та рекреації потрібно, окрім державного фінансування, забезпечити приплив інвестиційного капіталу, який рівномірно розподілити у напрямку покращення умов перебування та якості надання послуг. Багато питань потребують законодавчого врегулювання.

Екологічна ситуація на півострові потребує негайного втручання як з боку місцевих органів влади, так і центральних. Описаний перелік проблем накопичувався протягом трьох пострадянських п’ятирічок, і

15

для його вирішення потрібна державна комплексна багаторічна програма.

На міждержавному рівні потрібно вирішити усі проблемні питання щодо перебування в Автономній Республіці Крим Чорноморського Флоту Російської Федерації, чітко визначити межі орендованих ними територій та права військових на цих територіях і унеможливити виникнення будь-яких конфліктних ситуацій між військовими та цивільним населенням.

16

Автономна Республіка Крим(стан дотримання та захисту прав і свобод людини 2007 – 2008 рр.)

Вступ

Порушення соціально-економічних прав громадян, проблеми бідності, в непоодиноких випадках повного зубожіння – одні з головних причин неможливості реалізації в Автономній республіці Крим інших прав і свобод людини. Говорити про реалізацію будь-яких інших прав, коли порушено головне право людини – власне право на життя і гідне людське існування – практично неможливо. Проблема порушення прав людини в Криму носить масовий і систематичний характер. Попри незначне покращення в соціально-економічній сфері, в автономії майже чверть населення живе за межею бідності, причому особливо страждають від убогості жителі сільської місцевості, а більше половини мешканців півострова – на межі бідності. На фоні прогресуючої економічної кризи зростає соціальне розшарування на надто багатих та бідних, і за рівнем грошових витрат між надбагатими і бідними – існує провальна різниця, що сягає десятків разів. В той же час, внаслідок перевищення смертності над народжуваністю спостерігається «вимирання населення», скорочується тривалість життя, спостерігається погіршення здоров’я населення в цілому, а також масовий відтік, як «інтелекту», так і «робочих рук» з автономії та країни загалом. Кожне з зазначених питань, так або інакше, пов’язане з проблематикою дотримання прав і свобод людини, тому, беручи до уваги зазначене вище та темпи зростання економічної кризи, головним пріоритетом на 2009 рік потрібно визначити боротьбу з подоланням бідності як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях.

I. Конституційні права

1. Виборче право

Останні вибори, що передували звітному періоду відбулись у Криму у 2006 році. Суб’єктами виборчого процесу на території автономії під час виборчої кампанії до ВР, ВР АР Крим та органів місцевого самоврядування були 19 виборчих блоків, які об’єднували 47 партій. Однак до кримського парламенту потрапило лише восьми політичних сил з-поміж тих 47, що брали безпосередню участь у виборчих перегонах. Таким чином, до ВР АР Крим Блок «За Януковича!»

17

виборов 44 депутатські мандати, партія «Союз» – 10, Блок Куніцина – 10, Комуністична партія України – 9, Народний рух України – 8, Блок Юлії Тимошенко – 8, Блок Наталії Вітренко «Народна опозиція» – 7, блок «Не ТАК!» – 4.

Переможець перегонів – Блок «За Януковича!», сформував коаліційну більшість, до якої ввійшли також фракції Блоку Н. Вітренко «Народна опозиція», КРО КПУ, КРО партії «Союз» та 2 представники Блоку «Не ТАК!» (усього 71 мандат). У складі уряду представники від Блоку «За Януковича!» отримали 15 місць (51,7%), представники НРУ – 4 (13,8%), у т.ч. посаду першого заступника голови РМ АРК, представники партії «Союз» – 2 (6,9%), представники КПУ – 4 (13,8%), у т. ч. посаду заступника голови РМ АРК, Блоку Н. Вітренко «Народна опозиція» – 3 місця (10,3%).

Розклад політичних сил за результатами виборів до органів місцевого самоврядування в автономіїкардинально не відрізняється від складу ВР АРК. Перевагу отримав блок «За Януковича!», який отримав можливість формувати більшість у міських радах Євпаторії (кількість депутатів ради – 50, кількість депутатів від ПР – 28), Керчі (50–27), Ялти (50–27), Сак (41–24), Судака (40–20) та інших міст. Так само, майже в усіх районних радах більшість депутатських мандатів належить регіоналам – у Кіровській (кількість депутатів ради – 46, кількість депутатів від ПР – 24), Червоногвардійській (50–27), Ленінській (50–29) та Сімферопольській (60–32) та ін. З 11-ти міських голів в АР Крим шість були переобрані під час виборів до органів місцевого самоврядування.

2. Право на звернення громадян

Впродовж 2008 року спілкування виборців з народними обранцями та представниками державних органів відбувалось у режимі звернення громадян. Зокрема, у 2008 році до Верховної Ради автономії поступило 2208 звернень громадян, що на 3,1% більш ніж за звітний період 2007 років, в них викладено 2390 питань. Із загального числа звернень: письмових – 1577, колективних –316, усних – 631, у тому числі через ЗМІ – 115. Всього звернулося 20016 осіб. Аналіз структури звернень, показує, що 95,3 % – складають заяви, 4,2 % – пропозиції і 0,5 % – скарги. З тих, хто в своїх зверненнях вказав соціальний статус: пенсіонери склали – 23 %, підприємці – 28,7 %, що тимчасово не працюють – 1,4 %, працюють – 17,8%, особи пільгової категорії – 28,6 %, багатодітні сім’ї – 0,5 %.

18

В порівнянні з аналогічним періодом 2007 року, суттєво (18,7 %) збільшилась кількість пенсіонерів, що звернулися. Це, перш за все, пов’язано з недостатнім життєвим рівнем населення, підвищенням тарифів на житлово-комунальні та інші послуги. Основні питання, які вони піднімають в своїх зверненнях, наступні: забезпечення упорядкованим житлом, вміст і ремонт житлового фонду; протезування автотранспортом, телефонізація житла, питання надання пільг по оплаті за житлово-комунальні послуги, забезпечення медикаментами по пільгових рецептах і інші соціальні питання.

З метою вдосконалення роботи зі зверненнями громадян, поліпшення їх організації, надання методичної і практичної допомоги Управлінням по роботі із зверненнями громадян, підприємств і організацій Секретаріату Верховної Ради АРК спільно з Управлінням по роботі із зверненнями громадян і організації їх особистого прийому Управління справами Ради міністрів АРК в 2008 році було проведено 2 семінари з особами, відповідальними за ведення діловодства зі звернень громадян в міністерствах і республіканських комітетах АРК. Також в 2008 році працівники Управління взяли участь в 4-х семінарах з секретарями сільських і селищних рад, працівниками районних рад та адміністрацій, відповідальних за організацію роботи із зверненнями громадян, фахівцями міських і районних відділень Управління пенсійного фонду України в АРК.

3. Реалізація права на громадянство України

Станом на 1 січня 2009 року в АРК проживало 1967,7 тисяч громадян України. Протягом 2008 року кількість громадян зменшилася, на що, головним чином, уплинуло природне скорочення. При загальному зменшенні населення Криму кількість громадян України та Російської Федерації в Криму зростає. Це відбувається завдяки отриманню подвійного громадянства, як зі сторони осіб з українським громадянством, так і з російським. За даними статистики, впродовж 2008 року за рішеннями Президента України, органів внутрішніх справ, дипломатичних представництв та консульських установ 45,873 особи набуло українське громадянство і 5,456 особам припинено громадянство України. Найбільш чисельними з них є росіяни – 32%, вірмени – 17%, азербайджанці – 8%, молдовани – 7%.

Громадяни Росії, які проживають в Севастополі й інших містах Криму більше ніж 5 років, мають право, згідно з Конституцією України, набути

19

українське громадянство. Однак, більша частина з них приховує від українських органів влади, що вони свідомо не відмовляються від російського громадянства, адже це дає їм змогу отримувати не лише українські соціальні виплати а й виплати з російського бюджету.

Беручи до уваги факти збільшення кількості осіб з подвійним громадянством, яких в Криму, за неофіційною інформацію, є декілька десятків тисяч, надання українського громадянства без офіційного доказу, що громадянин відмовився від російського – з кожним днем підливає масла в вогонь, у і без того загострені українсько-російські питання в Криму.

4. Корупція та прозорість влади

За даними Міністерства внутрішніх справ, протягом року найбільш великими хабарами у справах про корупцію були хабар у розмірі 26 мільйонів гривень (приблизно 3,4 мільйонів дол. США) одному сільському голові та члену сільської ради у Криму за виділення земельної ділянки.

Прокуратурою АР Крим, за результатами проведених у 2008 році перевірок додержання земельного законодавства на півострові виявлено факти зловживань при розпорядженні землею, незаконного вилучення територій, що охороняються законом, використання підроблених документів і необґрунтованих рішень судів для незаконного отримання землі. У земельних махінаціях все частіше використовуються підроблені документи. Факти використання підроблених рішень місцевих органів влади, заяв і списків громадян виявлено в Бахчисарайському, Сімферопольському районах, місті Сімферополі – по них порушено кримінальні справи. Усього в 2008 році органами прокуратури Криму порушено 15 кримінальних справ за фактами порушень земельного законодавства. Велика кількість порушень встановлена в діяльності посадовців виконавчої влади і місцевого самоврядування – скасовано незаконні рішення про виділення територій заповідного і лісового фондів, про вилучення земель державних підприємств.

Прокуратура АР Крим порушила кримінальну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду Київської області за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 375 та ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Слідством встановлено, що вказана особа, раніше працюючи на посаді судді Залізничного районного суду м.

20

Сімферополя, не проводячи судових засідань, сфабрикувала рішення в інтересах підсудного. На теперішній час неправосудну постанову скасовано за апеляцією прокуратури. Обвинуваченого у хабарництві чекає справедливе судове слідство, а служителя Феміди, яка діяла в його інтересах, а не в інтересах правосуддя – досудове слідство.

II. Громадянські та особисті права

1. Недоторканність, свобода від катувань та протидія тортурам

Забезпечення свободи від катувань та протидії тортурам, напрямок правозахисту, якому найбільше уваги надає діюча Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Зокрема, 25 грудня 2008 року омбудсман виступила на засіданні Верховного Суду України на захист журналіста, члена НСЖУ Володимира Лутьєва, відомого своїми викривальними статтями про діяльність правоохоронної та судової систем Автономної Республіки Крим. Безпрецедентному для нашої країни судовому рішенню, яким виправдано Лутьєва за всіма статтями обвинувачення, передувала шестирічна боротьба омбудсмана України Ніни Карпачової за право мужнього журналіста на життя, свободу та заняття професійною діяльністю. За цей час Лутьєв пройшов випробування тортурами, пережив знущання, приниження честі та гідності, був змушений майже два роки виживати в умовах найгіршого ІТТ України – Севастопольського! Людина була позбавлена елементарного – ковтка свіжого повітря, денного світла, свободи пересування та права на зайняття професійною діяльністю.

Довгі 6 років безперервної наполегливої боротьби омбудсмана України за людські права та професійну гідність журналіста Володимира Лутьєва увінчалися перемогою справедливості у захисті свободи слова. Журналіст став одним із небагатьох, кому в Україні винесено виправдальний вирок. Важливо, що з часу свого звільнення Верховним Судом України Володимир Лутьєв, займаючи гідну громадянську позицію, продовжує активну журналістську та правозахисну діяльність.

21

2. Права жінок і гендерна проблематика

Правами жінок та гендерною проблематикою уже кілька років поспіль займають спеціалісти Республіканського центру зайнятості АР Крим. Зокрема, у їх профінформаційних секторах обладнані куточки «Гендерна рівність», де під покажчиками «Працевлаштування закордоном» та «Протидія торгівлі людьми» надана необхідна нормативна – правова інформація з питань прав та свобод жінок, а також працевлаштування за кордоном, адреса посольств, благочинних організацій, списки підприємств, які мають ліцензію на працевлаштування українських громадян за кордоном, міжнародних та всеукраїнських жіночих громадських організацій, та інший інформаційний матеріал. Клієнтам служби зайнятості пропонується для поширення серед населення інформаційно-освітній матеріал з питань профілактики торгівлі людьми та проблем працевлаштування за кордоном у вигляді буклетів: «Якщо ви збираєтесь влаштувати свою долю за кордоном, переконайтеся, що це безпечно!», «Праця за кордоном: переваги, втрати, ризики», «Поради дівчатам, жінкам, які виїжджають на роботу закордон» та інші.

3. Забезпечення прав і свобод людини у пенітенціарних установах України

Департамент виконання покарань у 2008 році не відзначився позитивними змінами у практиці прийняття відомчих документів, які порушують права засуджених та ув’язнених. У нормотворчій діяльності відомства зберігається значна перевага на користь питань охорони та безпеки на шкоду проблемам дотримання прав людини, громадськість та провідні науковці до розробки документів, які стосуються прав людини, не залучаються. Такій ситуації сприяє декілька чинників, серед яких важливою є, зокрема, й байдужість керівництва держави та автономії до проблем системи. Немає будь-яких змін й у питанні відсутності соцстрахування працюючих засуджених, їм не сплачуються внески до Пенсійного фонду. Керівництво відомства залишається байдужим до такої дискримінації засуджених. Залишається гострою кадрова проблема. При цьому рівень соціальної захищеності персоналу залишається неприпустимо низьким.

Серед в’язничного персоналу поширена корупція, особливо при застосуванні умовно-дострокового звільнення. Дійсні масштаби її

22

оцінити важко. Разом з тим, відсутня дієва та публічна реакція керівництва на випадки корупції.

Дотримання прав людини в слідчих ізоляторах Криму узяв під особистий контроль Президент України Віктор Ющенко. Уявлення омбудсмена Ніни Карпачової про порушення прав затриманих і арештованих осіб в спеціальних установах міліції на території Криму і Севастополя направлене на розгляд Кабінету Міністрів і Генеральної прокуратури України. Уповноважений ВР України з прав людини Н. Карпачова заявила про систематичне порушення прав затриманих і арештованих осіб в кримських ізоляторах тимчасового тримання.

4. Реалізація права на звернення громадян України до Європейського Суду з прав людини Станом з 1997 року, відколи Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, Європейський суд ухвалив близько 500 рішень, в яких визнав Україну такою державою, що порушувала права людини. За такими позовами громадян лише у 2008 році Україна сплатила на виконання рішень Європейського суду з прав людини близько 20,5 млн. грн. Із них у середньому 5 млн. – на відшкодування моральної шкоди і 15 млн. грн. – на виконання рішень національних судів щодо безпосередньої вартості позовних вимог. На жаль Україна, серед усіх країн Європи, посідає четверте місце за кількістю скарг громадян, що надходять до Європейського суду з прав людини, що говорить про значну корупцію та некомпетентність національної судової системи. Всього за історію звернень до Європейського суду українці подали близько 8,5 тис. таких скарг.

IІІ. Стан дотримання політичних прав і свобод

1. Свобода слова та право на інформацію

Комітетом з моніторингу свободи преси в Криму був проведений круглий стіл на тему: «Стан свободи преси в Криму у 2008 році і шляхи подолання перешкод в утвердженні свободи слова в регіоні у 2009 році». У роботі «круглого столу» взяли участь журналісти, юристи, представники неурядових організацій, Верховної Ради, Ради міністрів АРК, Постійного представництва Президента України в Криму. «Круглий стіл» проводився за підтримки Фонду розвитку українських ЗМІ при Посольстві США в Україні. В рамках круглого

23

столу був презентований черговий випуск щорічника «Біла книга кримської журналістики», а також нова журналістська організація – «Комітет підтримки журналістів». У щорічнику «Біла книга кримської журналістики» зібрано матеріали, документи і думки експертів про стан свободи слова, свободи преси в Автономній Республіці Крим у 2008 році.

Як зазначили експерти, у Криму проглядається три найгостріші проблеми, що найбільше заважали журналістській діяльності. Насамперед, Комітет з моніторингу свободи преси в Криму отримував багато інформації про існування цензури в кримських ЗМІ. Однак, ці факти, як і у попередні роки, найважче піддавалися фіксації, оскільки журналісти, побоюючись втратити роботу, відмовлялися офіційно про це свідчити. За неофіційними ж даними, цензура як система владного контролю у різній мірі зберігалася практично в усіх державних і комунальних засобах масової інформації Криму та багатьох незалежних виданнях.

Другою проблемою є збереження тенденції фізичного тиску на журналістів з політичних мотивів і фізичного перешкоджання їхній законній професійній діяльності, а також відсутність адекватної реакції на це з боку правоохоронних органів. Досі жоден подібний злочин до кінця не розслідуваний, а зловмисники не покарані. Зокрема, це напад на редактора і видавця алуштинської газети «Свобода слова» Василя Фоменка, що стався в ніч на 29 лютого 2008 р., коли двоє невідомих у масках увірвалися до нього в будинок в смт. Малий Маяк, журналіст під час нападу одержав травми – у нього була розбита голова і травмована печінка. І зрив телепрограми «Зелений коридор» ДТРК «Крим» із силовим перешкоджанням професійній діяльності журналістів, що сталося 21 серпня 2008 р. За останнім випадком Прокуратура АРК порушила кримінальну справу за статтею 171 Кримінального Кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів». Однак поки що результати розслідування залишалися невідомими.

Третьою перешкодою, з якою найчастіше торік зіштовхувалися кримські журналісти, є зростання закритості влади. Спроби обмежити можливості професійної діяльності журналістів у Криму в 2008, як і в попередніх роках, продовжувалися і залишалися найбільш масовим порушенням права на вільний збір інформації в автономії. Скарги про відмови в наданні інформації з боку посадовців кримської влади і місцевого самоврядування протягом року надходили від журналістів цілої низки мас-медіа. Зокрема, керівники і журналісти ТРК

24

«Чорноморська» неодноразово протягом року заявляли про великі складності в отриманні будь-якої інформації від службовців Ради міністрів, міністерств і відомств АРК. Про обмеження у відвідуванні сесій міськрад Феодосії та Алупки заявляли головні редактори газет «По-крымски +», «Алубика», та інших.

2. Мирні збори, мітинги та демонстрації

Стаття 39 Конституції України гарантує громадянам України право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Але у деяких випадках місцеві органи влади півострова це право порушували. Оскільки національного законодавства щодо свободи зібрань не існує, на практиці застосовувалися Кодекс адміністративного судочинства та усталена практика. Крім того, місцеві чиновники часто зверталися до постанови радянських часів щодо свободи зібрань, що містить більше обмежень, ніж чинна Конституція.

За даними Міністерства внутрішніх справ, протягом року в автономії до адміністративної відповідальності за порушення організації та проведення масових заходів притягнуто 16 осіб.

Більшість обмежень на свободу зібрань стосувалися протестів проти будівельних проектів і протестів проти інтеграції країни до НАТО та участі України у військових навчаннях «Сі Бриз». Органи влади не забороняли демонстрації на підтримку інтеграції до НАТО, які проводилися пропрезидентською партією «Наша Україна». Натомість, згідно з Асоціацією незалежних журналістів Криму, правоохоронні органи на півострові обмежували свободу мирних зібрань тих груп, які намагалися провести заходи на підтримку НАТО, визнання Голодомору 1932 – 1933 років і Української повстанської армії (УПА), в той час як групам, що виступали проти цього, мітинги проводити дозволялося.

3. Боротьба з торгівлею людьми

Торгівля людьми – це суттєва проблема і одне з найнегативніших явищ сучасного суспільства, що нажаль має місце в Україні загалом, і в Криму зокрема. На фоні фінансово-економічної кризи, користуючись складною економічною ситуацією, високим рівнем безробіття й недосконалістю правового захисту громадян, «нечисті на руку» ділки

25

організовують злочинний бізнес, запрошуючи громадян працювати за кордоном, де останні зазнають жорстокої експлуатації, заробляють мізерні кошти, приносять надприбутки організаторам бізнесу.Зокрема, в Криму до 8 років позбавлення волі засуджено жінку, яка переправила 12 дівчат віком від 15 до 20 років до Туреччини для заняття консумацією. Для вербування дівчат жінка відкрила модельне агентство. Під виглядом кастингів вона підбирала дівчат і пропонувала їм роботу моделями в Туреччині, після прибуття рабині дізнавалися про справжню мету експлуататорів.. Дівчата змушені були займатися консумацією з усіма її проявами в нічних барах Стамбулу. На жаль даний випадок є поодиноким успішним розкриттям подібної справи на теренах автономії. Крим послуговує перевальною та відправною точкою «живого товару» з України, Росії, Білорусі, Молдови в основному в Туреччину.

З метою упередження торгівлі людьми у центрах зайнятості Криму створений та працює напрямок попередження неврегульованої міграції та протидії торгівлі людьми. Відповідно до централізованого постачання у всі базові центри зайнятості направлені методичні посібники «Діяльність державної служби зайнятості з попередження неврегульованої зовнішньої трудової міграції, протидії торгівлі людьми та ліквідації дитячої праці».

4. Протидія расизму та ксенофобії

У Криму, як і по всій Україні, і навіть СНД найактивнішими та найагресивнішими є ультраправі групи з числа так званого руху «Біла Влада – Скінхед Спектрум», українська філія світової екстремістської мережі «Кров і Честь», воєнізована неонацистська секта «Світова Церква Творця Рутенія». Їх об’єднує загальна ідеологія расизму та націоналізму, яка базується на принципах установлення переваги над особами інших рас і національностей. В Автономній Республіці Крим зафіксовано найбільш чисельні групи скінхедів, які ідуть на рівні, а подекуди навіть передують такі регіони, як: Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, де відзначається значна активність згаданих груп та рухів.

Головна з проблем, вважають експерти, що породжують прояви расизму та ксенофобії, прогалина у сфері освіти та виховання – відсутність, як у соціумі так і у сім’ях усталеної традиції виховання толерантного ставлення до представників інших етнічних спільнот, плекання культури мирного співіснування, що в перспективі негативно

26

відображається на розвитку етнополітичної ситуації в регіоні та призводить до усталення стереотипів і виникнення проблем, які їх породжують та відтворюють згадані прояви.

5. Вандалізм та вороже ставлення

Протягом звітного року на території автономії спостерігались непоодинокі випадки прояву вандалізму та ворожого ставлення. Зокрема, у липні кримська міліція затримала трьох студентів по обвинуваченню в нарузі над могилами на християнському цвинтарі. З квітня 2007 року по березень 2008 року підозрювані скоїли вісім актів вандалізму на одному із кладовищ Сімферопольського району. Того ж місяця у кримському селі Красноґвардєйскоє невідомі вандали пошкодили тамгу, національний символ кримськотатарського народу, у меморіальному комплексі жертвам геноциду проти кримських татар. Місцевий меджліс і депутати райради поінформували про це правоохоронні органи та місцеву владу. У квітні прес-служба Меджлісу кримських татар оприлюднила інформацію про те, що у Сімферополі на стінах різних будівель були намальовані ворожі до кримських татар написи. Ці написи з’явилися невдовзі після публікації в одній із місцевих газет провокаційної статті. Щоб упередити подібні випадки, потрібно створювати незалежне від політичних сил та політичної кон’юнктури громадське мовлення, яке б використовувало в своїй діяльності плюралістичні інформаційні стандарти, надавало неупереджену інформацію як про поточний стан міжетнічних взаємин, так і про історичні події.

ІV. Економічні та соціально-культурні права

1. Соціально-економічний розвиток

За останній рік автономія за основними показниками соціально-економічного розвитку з останніх місць серед регіонів України ввійшла до десятки найбільш розвинених, забезпечила досить високі показники зростання економіки, розвитку соціальної сфери, підвищення рівня життя населення. Протягом 2008 року приріст виробництва промислової продукції склав понад 7%, позитивне сальдо – біля 1 млрд. гривень. При цьому збільшення обсягів виробництва досягнуто в більшості промислових галузей.

27

Сприяє цьому і прийняття Верховною Радою АРК ряду заходів для зміцнення соціально-економічного розвитку регіону. За рахунок бюджету автономії надається фінансова підтримка промисловим підприємствам, які реалізують інноваційні проекти щодо впровадження нових технологій, випуску конкурентоспроможної продукції. Це дало можливість залучити у промисловість понад 500 млн. гривень кредитних ресурсів, збільшити обсяги виробництва та продажів 15 підприємствам промисловості республіки, створити додатково близько 650 нових робочих місць. Кримська регіональна програма підтримки промислових підприємств сьогодні єдина в Україні.

Зокрема, кримські аграрії зібрали цього року урожай зернових 1 млн. 781,6 тис. тонн зерна –рекордний за роки здобуття Україною незалежності. Порівняно з минулим роком обсяги сільськогосподарської продукції зросли на 22,7%. Виробництво фруктів і винограду в 2008 році відповідно склало 55,6 тисяч тонн і 91,0 тисяч тонн.

Спостерігається також прогрес і у сфері соціальних стандартів. За останні два з половиною роки заробітна плата кримчан збільшилася майже вдвічі і на 1 червня становила 1591 гривню, а в жовтні досягла 1717 гривень. Системно вибудовується і структура сфери послуг. Вводяться в дію газо- і водопровідні мережі, автошляхи, споруджуються будинки, своєчасно виплачуються пенсії та інші види соціальної допомоги.

Завдяки позитивним тенденціям у виробничому секторі та сфері надання послуг збільшується приплив коштів у Державний бюджет України та місцеві бюджети Автономної Республіки Крим. З початку року на бюджетні рахунки по доходах було зараховано 7 млрд. 144,4 млн. гривень, що на 1 млрд. 630,6 млн. гривень або на 29,6 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Таке перевищення фактичних доходів над запланованими дозволяє автономії направляти більше коштів на задоволення соціальних запитів, реалізацію діючих у Криму довгострокових комплексних програм у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, ветеранів та інвалідів, надання допомоги різним категоріям молоді, сім’ям тощо. Завдяки цьому, використовуючи конституційні повноваження АР Крим, більш цілеспрямовано та ефективно вирішується багато насущних проблем територіальних громад. З 1 січня 2008 року набрала чинності Програма «Здоров’я

28

кримчан», розрахована до 2012 року. На її реалізацію тільки 2008 року в бюджеті автономії передбачено більше 34 млн. гривень. А всього на розвиток охорони здоров’я республіки в бюджетах усіх рівнів 2008 року використано понад 1 млрд. гривень, що на 160 млн. більше, ніж у минулому році.

У рамках комплексної програми підтримки ветеранів війни та праці з бюджету направлено фінансові ресурси на безкоштовне оздоровлення ветеранів у республіканському санаторному закладі «Росія». Тільки у Криму за рахунок бюджету забезпечується 50-відсоткова знижка інвалідам загального захворювання на оплату житлово-комунальних послуг, на що 2008 року направлено понад 10 млн. гривень.

У сферу освіти в 2008 році вкладено 1 млрд. 608 млн. гривень, що становить 36 відсотків зведеного бюджету республіки. Автономна Республіка Крим – єдиний регіон в Україні, де призначено та виплачуються 10 грантів молодим ученим за наукові проекти строком на один рік (1210 гривень на місяць), а також 10 стипендій студентам «за наукові досягнення у сфері пріоритетних напрямів розвитку Криму» (20978 гривень одноразово). Двічі на рік призначаються 50 іменних премій студентам 9 кримських вузів, які успішно проявляють себе у навчанні та науковій роботі (1484 гривні на місяць).

Задля заохочення та досягнення високих показників Верховною Радою Автономної Республіки Крим засновано стипендії обдарованим учням загальноосвітніх навчальних закладів, і 1 вересня, у День знань, у кожній школі Криму кращому учневі школи III ступеня вручаються посвідчення про призначення стипендії, яка виплачується щомісяця по 140 гривень протягом усього навчального року. Крім того, цього уже другий рік поспіль присуджується 25 премій Автономної Республіки Крим у розмірі 10 тисяч гривень кожна кращим педагогам шкіл, ПТУ, дошкільних і позашкільних навчальних закладів Криму і 25 премій по 10 тис. гривень медичним працівникам.

У Криму продовжує працювати Програма розвитку та інтеграції ПРООН. Однією з важливих і принципових особливостей реалізації соціальних проектів ПРІК є те, що вона працює в інтересах усіх жителів автономії незалежно від їх національності, а найголовніше – при тісній взаємодії з органами місцевого самоврядування та самоорганізації населення. Сьогодні місцеві ради постійно шукають нові форми роботи, використовують досвід своїх колег і успішно вирішують багато питань територіальних громад. Але попри

29

вищенаведене, проблем в організації роботи органів місцевого самоврядування, особливо сільських і селищних рад, залишається ще дуже багато.Серед них – недосконалість податкової системи, що не сприяє формуванню самодостатнього бюджету органів місцевого самоврядування; неврегульованість взаємодії місцевого само-врядування та органів державної влади з ряду питань. Нинішньому складу депутатів місцевих рад автономії (а це більше 7 тисяч осіб) доводиться працювати та вирішувати питання, віднесені до компетенції місцевого самоврядування, в умовах економічної кризи, яка відчувається дедалі більше, та пов’язаних з нею негативних явищ у соціальній сфері.

Ціни і тарифи на товари і послуги в АРК в порівнянні з попереднім роком виросли на 23,3%, в тому числі продукти харчування та безалкогольні напитки подорожчали на 25,5%. Серед продовольчих товарів найбільше зростання цін відмічене на рис – в 2,3 рази, сало і тваринні жири – на 99,3%, кавуни та дині – на 59,3%, банани – на 58,2%, свинину і яловичину – на 57,9% і 53,6% відповідно. Яйця подорожчали на 44,4%, консерви рибні і морепродукти – на 40,6%, огірки, помідори, кабачки, баклажани, горох, квасоля – на 40,4%, субпродукти яловичі, свинячі, курячі, ковбаси варені і копчені, сосиски і сардельки – на 31,4%, м'ясо птиці – на 25,3%, тютюнові вироби – на 24,8%, макаронні вироби – на 24,4%, хліб – на 21,2%, чай – на 19,8%, молоко – на 19%, кисломолочна продукція – на 13,4%, сир – на 11,5%, масло вершкове – на 10%, соняшникове – 9,2%, цукор – на 6,3%, картопля – на 5,5%, мука і крупи – на 3,6%. При цьому, зафіксовано зниження цін на капусту – 41,3%, цибулю, буряк, моркву та гриби – на 34,3%.

Серед непродовольчих товарів та сфери послуг найбільше зростання цін (тарифів) відмічене на авіаквитки – на 72,3%, плата за житло (квартирна плата) подорожчала на 61,5%, послуги з водопостачання – на 60,6%, каналізації – на 59,1%, природний газ – на 54,1%, послуги нотаріусів, ритуальні послуги і реєстрація шлюбів – на 48,1%. Плата за гаряче водопостачання і опалювання збільшилася на 44,6%, поштові послуги – на 42,8%, стоянка автомобільного транспорту – на 36,6%. Ювелірні вироби та годинники подорожчали на 35,9%, плата за навчання у вищих учбових закладах – на 34,5%, проїзд в пасажирському автомобільному транспорті – на 33,5%, медичні послуги (консультативні) – на 30,8%, у тому числі стоматологічні – на 22%, газети і періодичні видання – на 29,4%, квитки в залізничному пасажирському транспорті – на 23,7%, санаторно-курортні послуги –

30

на 16,4%, зріджений газ – на 14,3%, автомобілі – на 12,6%, телевізори і DVD-програвачі – на 9,9%. Одночасно спостерігалось зниження цін на бензин та мастильні матеріали – 10,8%.

Зменшення чисельності населення впродовж 2008 року по АР Крим становить – 0,09 %, для порівняння по Україні – 0,12%. Рівень безробіття населення за методологією МОП: по Україні впродовж 2007 – 2008 років не змінився і становить – 6,4%, в автономії у 2008 році збільшився на 0,1% і складає 4,7%. Частка працівників, яким нараховано заробітну плату нижче прожиткового мінімуму для працездатного населення, по Україні за 2007 – 2008 роки відповідно складає – 15,5% та 13,4%, по АР Крим: 15,1% – 2007 року та 14,4% – 2008 року. По даній позиції в позитивному сальдо перебуває тільки промисловий схід, відповідно:Донецька, Дніпропетровська, Запорізька Луганська, а також Київська та Закарпатська області.

2. Захист майнових прав громадян

Перебіг процесу виділення репатріантам земельних ділянок під забудову та для ведення сільського господарства, є одним з суттєвих чинників, що впливають на розвиток міжетнічних взаємин на півострові. Ця проблема є однією з основоположних у процесі облаштування та інтеграції раніш депортованих. В ряді районів АР Крим ця проблема вже не має конфліктного характеру завдяки наявності достатніх земельних ресурсів та спрямуванню політики органів місцевого самоврядування на розв’язання відповідних проблем. Проблеми з виділенням раніш депортованим земельних ділянок в АР Крим викликані відсутністю чітких законодавчих регламентацій щодо процесу їх облаштування, які би передбачали механізми забезпечення землею цієї групи громадян, адже розв’язання земельного питання становить одну з невід’ємних складових процесу облаштування та інтеграції репатріантів. Згадані проблеми не розв’язуються також через тривале затягування процесу інвентаризації землі, неврегульованість земельних проблем у Земельному кодексі, неузгодженість законодавства, що регламентує діяльність органів місцевого самоврядування та їхні повноваження, щодо землеустрою з іншими законами України, відсутність чітких механізмів розмежування земель державної і комунальної власності.

31

Існує проблема з рівнем та якістю виконання рішень центральної влади стосовно врегулювання земельних відносин на півострові. Нинішнє загострення питання про виділення земельних ділянок репатріантам спричинене неефективною політикою органів влади в земельній сфері. Зокрема, в минулому не було чітко продумано заходів для резервування землі з метою наступного надання її тим, хто повернувся на етнічну батьківщину. Кримські татари, які сьогодні повертаються до АРК, стикаються з рядом складнощів в отриманні прописки (реєстрації) та землі. На їхню думку, надмірний бюрократизм відповідних процесів негативним чином відбивається на міжетнічних взаєминах та настроях в автономії.

3. Всебічний розвиток особистості та користування здобутками культури - Освіта

Станом на кінець 2008 року в Криму лише сім шкіл з українською мовою навчання. Лише 7,3% учнів навчаються державною мовою Це найнижчий показник в країні (по Україні – 81,3%).У сільській місцевості Кримського півострова немає жодної школи з українською мовою навчання. Навіть попри заяви батьків, створення українських класів блокується. Натомість у російськомовному донецькому регіоні ситуація з україномовними школами значно краща,де працює 340 шкіл з українською мовою навчання і 188 – з російською. Крім того, у 578 школах навчання ведеться двома мовами – українською та російською. Слід зауважити, що проблема з викладанням державною мовою не пов’язана з браком підручників з українською мовою. Реальний стан викладання державною мовою в Криму не завжди зумовлений об’єктивними чинниками, про що свідчать звіти керівників вищих навчальних закладів.

За даними статистики в 568 населених пунктах Криму немає закладів освіти, в 484 – відділень зв’язку, в 482 – аптечних пунктів, у 295 – немає закладів охорони здоров’я, в 187 – магазинів, 142 населені пункти не забезпечені сполученням громадського транспорту, в 135 – не проведено й не функціонує централізоване водопостачання.

32

- Культура та дозвілля

Впродовж 2008 року культурна політика в Криму була направлена на реалізацію завдань зі збереження і популяризації культурної спадщини, естетичному вихованню дітей і молоді, підтримку регіональних ініціатив і культурно-художніх проектів, а також відродження і розвиток національних культур народів, що проживають в Криму.

Станом на початок 2009 року на території Криму функціонує 690 бібліотечних установ (у тому числі 4 республіканських), 568 клубних установ, 20 музеїв та заповідників, 5 театрів, 3 концертних організації, 21 кінотеатр, 5 республіканських учбових закладів, 69 шкіл естетичного виховання. В оперативному управлінні Міністерства культури і мистецтв АРК знаходилось 33 установи, два з них знаходяться у стадії ліквідації. Установи, організації республіканського підпорядкування, в основному, укомплектовані кваліфікованими фахівцями, які відповідають кваліфікаційним вимогам. Останніми роками, загалом, намітилася стійка тенденція зростання доходів від надання платних послуг в галузі. За підсумками роботи за 2008 рік установами культури Криму надано платних послуг населенню на суму 55,777 млн. грн., що на 33,1 % більше, ніж за 2007 рік. Зростання доходів в республіканських установах складає 37 %, по містах і районах – 20 %. В цілому фінансування впродовж 2008 року з місцевих бюджетів на установи культури склало 99 % від запланованого. Покращав якісний склад керівників і фахівців: збільшилася кількість працівників, що мають вищу повну і базову освіту на 1,2 %, що складає 92,8 %; зменшилася кількість тих, що працюють без освіти на 1 % і складає 7,2 %; збільшилася кількість працівників, що навчаються, заочно у вузах культури і мистецтв. Також зменшилася плинність кадрів у галузі.

Кримським університетом культури, мистецтв і туризму в 2008 році був здійснений четвертий набір абітурієнтів. Лише за минулий рік було видано 40 цільових напрямів сільській молоді для вступу до Кримського університету культури, мистецтв і туризму, з них поступило 70%.

Поряд з позитивними тенденціями в кадрових питаннях є невирішені проблеми. Залишається високою кількість осіб без освіти серед працівників клубних установ, особливо в районах, де практично не використовується пільга щодо вступу сільської молоді за цільовими напрямками у вузи культури і мистецтв. Щорік збільшується відсоток

33

пенсійного віку серед працюючих керівників і фахівців культури в середньому на 2–3 %, а у ряді республіканських установ, організацій особи пенсійного віку складають до 30 %.

- Екологія та рекреація

Особливою рисою екологічної ситуації сучасності є концентроване відображення результатів тривалої нераціональної взаємодії людини з природою. Економічне відродження Криму неможливо без рішення давно назрілих екологічних проблем, які взаємообумовлені і взаємозалежні між собою.

Основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища на території республіки, є підприємства видобувної, хімічної промисловостей, агропромислового комплексу, об’єкти теплоенергетики, житлово-комунального господарства, транспорт. Однією з проблем навколишнього середовища є проблема забруднення повітря. Основними забруднювачами атмосферного повітря є автомобільний транспорт, хімічні підприємства, ТЕЦ та котельні.

Практично усі види господарської діяльності впливають на забруднення вод. Основним забруднювачем водного басейну республіки є Сімферопольське ВПВКГ, на частку якого припадає 85% забруднених стічних вод. З 38 об’єктів, які увійшли до переліку екологічно небезпечних, 32 – віднесені до нього з причин порушення вимог екологічної безпеки в процесі поводження з відходами (з них 28 – полігони твердих побутових відходів). До прикладу, курортне містечко Саки, яке славиться лікувальним озером Сасик-Сиваш потерпає від зазначених вище проблем. Озеро Сасик-Сиваш розділяє дамба, яка є на балансі Сакського державного хімічного заводу. Перебуваючи на межі банкрутства, завод не в змозі вирішити питання з її укріпленням. Якщо не розв’язати цю проблему найближчим часом, то може виникнути загроза затоплення житлових будинків Сакського та Євпаторійського регіонів, підтоплення і руйнування залізниці та транспортних комунікацій, знищення родовища лікувальних грязей і мінеральних ресурсів тощо. Крім того, на території заводу залишилися відходи виробництва (шлам, сірчана кислота тощо), накопичення яких у прибережній смузі моря також може стати причиною виникнення надзвичайної ситуації. Такі приклади є не поодинокими випадками, і нажаль держава не звертає увагу для

34

попередження можливих техногенних аварій, як результат викидаються колосальні кошти на безпосереднє їх усунення.

Станом на кінець 2008 року у Криму здійснюють туристичну діяльність понад 600 суб’єктів підприємництва. З числа суб’єктів підприємницької діяльності, що мають ліцензію на надання туристичних послуг, власну базу харчування мають 83 підприємства, власну базу розміщення – 51. На сьогодні Крим надає третю частину туристичних послуг від загального об’єму їх надання в цілому по Україні. З країн СНД Росія і Україна дають найбільший потік туристів, також є стабільний потік туристів з Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Молдови. З країн далекого зарубіжжя до Криму більш всього туристів направляє Німеччина, Туреччина, Польща, США, Бельгія.

На даний час туристсько-рекреаційний потенціал Кримського півострова можна оцінити таким чином: історико-культурні ресурси – на території Криму понад 11,5 тисяч пам’ятників історії, культури і архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальні з них, наприклад, комплекс печерних міст і монастирів, генуезькі фортеці, святі місця різних конфесій та інші використовуються як туристичні об’єкти; ландшафтні ресурси – п’ять державних заповідників, 33 заповідники, з них 16 загальнодержавного значення, 87 пам’ятників природи, 13 з них загальнодержавного значення, 10 заповідних урочищ тощо; лікувально-мінеральні ресурси – 8 родовищ мінеральних вод, 15 родовищ лікувальних грязей; територіальні ресурси – більше 90% рекреаційних об’єктів сконцентровано на вузькій 3-х кілометровій прибережній смузі моря.

Інвестиційно-привабливим є розвиток інфраструктури екологічного і соціального туризму в сільській місцевості; розвиток системи курортного сервісу в нових прибережних регіонах рекреаційного освоєння; розвиток системи сервісу для неорганізованих відпочивальників; розвиток шоу-бізнесу та індустрії розваг; створення інфраструктури для елітних видів спорту; впровадження унікальних методів лікування. Все це представляє безперечний інтерес для туристів багатьох країн світу. Наявність туристських ресурсів, особливості вже наявної інфраструктури дають можливість розвивати в Криму нетрадиційні форми туризму: спелеологічний, скелелазіння, кінний, велосипедний, дельтапланеризм, гірничо-пішохідний, винні і мисливські тури, вертолітні екскурсії, прогулянки на яхтах, підводні занурення з аквалангом, науковий і автотуризм.

35

V. Захист прав окремих груп населення

- Національні, етнічні та расові меншини

Автономна Республіка Крим, це єдина адміністративно-територіальна одиниця в Україні, де у складі населення домінують представники національних меншин. (росіяни – 58,3%, українці – 24,4%, кримські татари – 12%, представники інших національностей – 5%). З метою реалізації права на національно-культурну автономію представниками 28 етносів утворено 33 республіканських національно-культурних громад. Їх активісти здійснюють діяльність, направлену на збереження і розвиток національних традицій, культур, мов. Починаючи з 2001 року, з бюджету Автономної Республіки Крим на розвиток традицій і культур національних меншин щорік виділяються грошові кошти. В 2008 році на ці цілі виділено 1770 тис. грн., фактично профінансовано і освоєно 1759,24 тис. грн. Держава постійно дбає про розвиток національних традицій та міжнаціональних стосунків. Зокрема про це говорять: Постанова Ради міністрів АРК від 22 січня 2008 року № 19 «Про затвердження Комплексного плану заходів щодо розвитку національних традицій і культур та вдосконаленню міжнаціональних стосунків в Автономній Республіці Крим на 2008–2010 роки»; Постанова Ради міністрів АРК від 20 травня 2008 року № 260 «Про розподіл засобів, передбачених на реалізацію заходів щодо збереження історико-культурної спадщини кримських караїмів і кримчаків на 2008 рік»; Постанова Ради міністрів АРК від 11 липня 2008 року № 371, Положення про Міжнаціональну раду тощо.

Відповідно до постанови Ради міністрів АРК від 12 червня 2007 року №385 «Про проведення в 2007–2008 роках заходів, присвячених 650-літтю монастирського комплексу «Сурб-Хач», спільно з Кримським вірменським суспільством організовані і проведені заходи, присвячені 650-літтю монастирського комплексу. На ці цілі використано 620 тис. грн.

На виконання постанови Верховної Ради АРК від 21 листопада 2007 року № 649-5/07 «Про заходи щодо збереження історико-культурної спадщини кримських караїмів і кримчаків на 2008 рік» профінансовано 500 тис. грн. За рахунок бюджетних коштів також організовано і проведено більше 50 культурно-масових заходів, у тому числі: фестиваль «Мова – душа народу»; фестиваль російської народної творчості; фестиваль «Играй, гармонь»; фестиваль грецької культури «Елефтерія»; Пушкінські читання в рамках фестивалю «Великое русское слово»; Конкурс національних культур та краси «Кримська

36

красуня»; грецьке свято «Святих Костянтина і Елени»; свято татар Поволжя «Сабантуй»; вірменське свято «Вардавар»; єврейське свято «Пурим»; дні естонської культури; дні литовської культури; дні єврейської культури; дні французької культури та ін.

У Кримському етнографічному музеї за сприяння Республіканського комітету створена експозиція, що постійно діє, «Мозаїка культур народів Криму». Республіканський комітет активно взаємодіє з представниками інших громадських і наукових організацій. Так, наприклад, у квітні та серпні 2008 року за участю Інституту інноваційних технологій Міністерства освіти і науки України, Інформаційно-методичного центру міжкультурної освіти і толерантності при Кримському етнографічному музеї, Інформаційно-дослідного центру «Інтеграція та розвиток» відбулися: науково-практичний семінар «Виховання толерантності і культури добросусідства в поліетнічних регіонах» і круглий стіл «Культура добросусідства» та інші заходи.

Водночас представники української громади та кримських татар скаржилися на дискримінацію з боку етнічної російської більшості у Криму та місті Севастополі і закликали, щоб українській мові та мові кримських татар був наданий у Криму такий самий статус, як і російській. Також кримські татари наполягають, що через дискримінацію з боку кримських посадовців на місцях вони позбавлені рівних можливостей у працевлаштуванні у місцевих адміністраціях і що пропагандистські кампанії, особливо проросійських груп, розпалювали ворожнечу до них серед інших мешканців півострова. На початку 2009 року за даними Комітету у справах національностей та депортованих громадян АРК, на півострові було зареєстровано 264 500 кримських татар. За даними Державного комітету у справах національностей і релігій, за перші дев’ять місяців року на переселення та інтеграцію кримських татар влада асигнувала 40,8 мільйонів гривень.

Також лідери кримських татар продовжують закликати до внесення змін у виборче законодавство, щоб кримські татари мали можливість бути ширше представленими у Верховній Раді Криму та України. Закон не дозволяє створювати регіональні політичні партії, тому кримські татари змушені були приєднуватися до політичних партій чи блоків національного рівня.

37

- Права мігрантів, біженців та шукачів притулку

Основною проблемою, що стоїть на перепоні забезпечення прав мігрантів, біженців та шукачів притулку є те, що даним питанням займається занадто велика кількість державних органів. Система отримання статусу біженця в Україні потребує реформування. Однак, на практиці таке реформування звелось тільки до банального перетягування повноважень. Однією із основних проблем є те, що реформування цієї системи розглядається в основному через призму боротьби з нелегальною міграцією. Недостатність фінансових засобів та політичної волі призводить до цілковитого занедбання проблем біженців.

Окрім процедури отримання статусу біженця в українському законодавстві відсутні інші форми допоміжного або тимчасового захисту. В більшості випадків органи міграційної служби відмовляють в наданні статусу біженця шукачам притулку з Іраку, Сомалі, Чеченської республіки Російської Федерації, вважаючи їх біженцями, які втікають від військового конфлікту та громадянської війни і не відповідають положенням ЗУ «Про біженців».

38