Готуйсь новаки та новачки!

9 березня ми будемо відзначати 200-річчя від дня народження великого українського

письменника та художника Тараса Шевченка. Народився Тарас в селі Моринцях

Звенигородського повіту (нині Черкаська область) в сім’ї селянина-кріпака. Через два роки

родина переїхала до села Кирилівка. Ріс Тарас розумною, допитливою дитиною, хотів усе

знати. Наслухавшись розповідей про залізні стовпи, які нібито підпирають небо, він

загорівся бажанням подивитися на них і пішов їх шукати.

Навчався Тарасик у школі сільського дяка. Змалку у нього прокинувся талант

художника. Це було незвичайне дитяче захоплення. Вугіллям, крейдою чи олівцем Тарас

малював скрізь, де міг: на стінах, на дверях, на папері. У дев’ять років малий Тарас

залишився без матері, а в одинадцять років став круглим сиротою. Після батькової смерті

почалося поневіряння хлопця по чужих людях. Прагнення навчитися малювати водило

Тараса від села до села у пошуках вчителя. Був він за наймита у дяка, в обов’язки хлопця

входило рубати дрова, носити школярам воду. Після декількох років поневірянь він стає

слугою пана Енгельгардта. Однак любов до малювання не покидає Тараса. Одного разу пан з

панею поїхали на бал. Скориставшись їхньою відсутністю, хлопець засвітив свічку і став

перемальовувати портрет козака Платона, на чому був спійманий і жорстоко побитий. Але ця

подія не пройшла безслідно: пан захотів мати власного художника і віддав «козачка»на

чотири роки до живописця В. Ширяєва. Стверджують, що саме тоді Тарас почав складати і

свої перші вірші. Поступово Тарас знайомиться з талановитими художниками – І. Сошенком,

К. Брюлловим, В. Жуковським та іншими. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для

цього вони розіграли в лотерею портрет В. Жуковського, написаний К. Брюлловим, і за 2500

крб. викупили Тараса з кріпацтва у поміщика.

Рано залишившись сиротою, Тарас Шевченко на все життя зберіг любов до дітей. Своє

сердечне ставлення до них висловив у багатьох поетичних творах. Поезії «Зацвіла в долині

червона калина», «Тече вода з-під явора», «Мені тринадцятий минало», «Садок вишневий

коло хати» та інші входять у дитячі душі змалку .

СУПЕР МАЙСТЕРКА

Сніжинка в техніці квілінг

Валентинка своїми руками

1. Складаємо дві різні за кольором, але одинакові за розміром, частинки паперу.

2. Неповністю розрізаємо їх.

3. Вставляємо одна в одну.

Троянда з гофрованого паперу

Велосипед

Чарівна казка про фей

Жили-були в одній невеликій міській квартирі три домашні феї. Всі вони

були маленькі, з прозорими крильцями, непомітні для людського ока. Одна з

фей мала чорне волосся, інша була білявкою, а третя повсякчас змінювала колір

зачіски. Вона і рожевою ставала, і рудою, а іноді навіть яскраво-синє волосся

носила.

Перша фея жила у старій шафі, у засушеній троянді, а друга - у прозорій

кришталевій вазі. Третя, юна фея, мала за домівку усі м`які іграшки, що висіли

на стіні, над ліжком дівчинки, яка жила у цій квартирі.

Кожна фея мала в хаті свої обов’язки. Кожного вечора, коли дівчинка-

хазяйка готувалася до сну, феї вже були напоготові. Поки дівчинка вмивалася

та надягала піжамку, феї збиралися всі втрьох за великою шафою. Там вони

перешіптувалися про свої чародійські справи, незрозумілі людям.

Потім дівчинка лягала спати та в кімнаті вимикали світло. Їй часто було

страшно засинати одній у темній кімнаті. Проміні світла з вулиці бігали по

стінах, і дівчинка боялася розплющувати очі та дивитися на них. Але тут до

справи приступали феї. Вони вилітали із-за шафи та літали кімнатою. Феї

чаклували, розповсюджуючи навкруги сріблястий пил своїх чарів. І дівчинка

переставала боятися. Вона засинала спокійно, знаючи, що все безпечно в її

кімнатці.

А в фей було ще багато справ. Чорнокоса фея, що зробила собі постільку

на засушеній троянді, працювала феєю давнини. Вона насилала на мешканців

дому добрі та теплі спогади, коли це було необхідно. От знаєте, буває таке, що

сидиш-сидиш, та й раптом згадаєш щось добре, щось гарне! А це означає, що

тим часом фея давнини працює тишком-нишком.

Юна фея з різнокольоровим волоссям була феєю радості та безтурботних

дитячих веселощів. Іноді вона розсипала по кімнатах різнокольорові кульки, які

ніхто з домашніх не бачив. От кажуть: «Ти що, смішинку проковтув?». А

смішинка – це і є кольорова кулька. Як розлетяться ті кульки по квартирі, то в

ній запанують веселощі, гамір, ігри та безжурний сміх. У всіх, хто знаходиться

у квартирі, зненацька підніметься настрій. Прийдуть гості, та стане ще

веселіше! А все це робота юної феї, що ховається у м’яких іграшках!

А білява фея – це фея кришталю. Кожного ранку вона розсипає кімнатами

золотавий пил. Це таке чародійство спокою та бадьорості. Воно існує для того,

щоб мешканці дому прокинулися та відчули себе щасливими.

А ще цей золотавий пил фея швиденько розсипає, коли вдома хтось

свариться, або батьки сварять дітей. Чародійство діє не відразу, але швидко.

Минає небагато часу, та бундючні обличчя розгладжуються, на них набігають

посмішки, забуваються образи. В домівці знову панує мир та лад.

Отаке добро чинять кожного дня в домівці наші непомітні маленькі феї з

прозорими крильцями! Можливо, у вашій домівці вони також водяться? Просто

ви їх ніколи ще не помічали?

ПІСЕНЬКА

Брехуха

Щиру правду розкажу,

Я ніколи не брешу,

За одну лише хвилину

Розповім вам всі новини.

В річці риби не пірнають,

А під хмарами літають,

Запросили в гості гаву,

П'є з вершками чорну каву.

Приспів:

Зовсім я брехать не вмію

І тому не розумію,

Чому всі, хто мене слуха,

Зразу кажуть, ну й брехуха?.. (2)

В нашій річці другий рік

Не вода тече, а сік,

Дітлахи приходять зранку,

Набирають сік у банку.

Бачила на власні очі -

В нашій річці серед ночі

Вовка лютого схопили

Та в кошарі зачинили!

Приспів. (2)

ДАВАЙ ПОГРАЄМО

Сова

Діти обирають ведучого – сову, яка сідає в гніздо і спить. У той час новаки

починають бігати і стрибати. Потім ведучий говорить: «Ніч?» сова

розплющує очі і починає літати. Всі гравці відразу повинні завмерти. Хто

поворухнеться або засміється, стає совою. Гра продовжується.

ХТО ЩО МОЖЕ

Найбільшим звіром фауни України є зубр, жива маса якого може

перевищувати 1 тонну. Висота самця досягає 2-3 м, а тривалість життя, як

достовірно встановлено, до 27 років.

Найбільшим морським ссавцем, який мешкає біля берегів України, є дельфін –

чорноморська афаліна. Завдовжки він буває більше 3 м. Середня маса – 119 кг,

інколи – до 150 кг. Живуть афаліни невеликими групами і ведуть нічний спосіб

життя, а живляться переважно рибою.

Найменше дерево в Україні – верба туполиста. В Карпатах на горі Близниця

подибуються карликові кущики такої вербички висотою всього 12-15

сантиметрів.

Найбільша боброва «хатка» в Україні була виявлена в осушеній заплаві річки

Здвиж (правій притоці річки Тетерів). Покинута бобрами кілька років тому,

вона була довжиною чотирнадцять, шириною – дванадцять, а висотою – два з

половиною метра. Всього будівельного матеріалу, що його зібрали на

будівництво своєї «хатки» бобри, було не менше 40-50 тонн, тоді як звичайні

розміри бобрових загат приблизно вдвічі менші.

Найбільша риба на Землі – гігантська акула. Вона водиться в північних

районах Атлантики, має до 30 метрів у довжину і важить до 30 тонн

Одна з найяскравіших зірок розташована в сузір’ї Золотої Риби. Вона в

мільйон разів яскравіша за Сонце, але знаходиться далеко від нас, її майже не

видно неозброєним оком.

Найсамотніше дерево на світі – пальма, що росте в оазисі Торер в Сахарі.

Найближче до неї дерево знаходиться на відстані 1000 кілометрів

Найзубатіша істота на світі – це слимак, він має 14 175 зубів.

Найбільшим у світі є листя бразильської пальми. 12 метрів досягає його

ширина і 22 - довжина.

Найменші кущі ростуть в тундрі Гренландії, їхня висота не перевищує 5

сантиметрів. Це – карликова верба.

ПОСМІХАЄМОСЯ

- Сашуню, яка це літера?

- Та якась не наша.

- Чого вона не наша? Це ж «р».

- А її погано вимовляти.

***

- Павлику, будь обережний з молотком, не вдар себе по пальцях.

- Я не вдарю, мамусю. Гвіздок тримає Зося.

***

Побачивши в зоопарку поні, Олег вигукнув:

- Татусь, дивись, малолітражний коник!

***

- Мамо, мене вже більше не звуть найгіршим учнем.

- Молодець, синку, ти став краще вчитись?

- Ні. До нас прийшов новий хлопчик, який вчиться ще гірше. ***

- Івасику, ти вже такий великий, а примушуєш малого Петрика нести і твого

портфеля.

- Хай вчиться допомагати старшим.

***

- Оксано Дмитрівно, ви хотіли бачити моїх батьків? Я їх приніс, - сказав

другокласник і поклав на стіл вчителя фотографії своїх батьків.

***

Юля спитала маму: «А чи знаєш ти, що важливіше – Сонце чи Місяць?» і сама

відповіла: «Звичайно, Місяць. Бо він світить уночі, коли темно, а Сонце лише

вдень, коли й так видно».

ЗДОГАДАЙСЯ - ВІДГАДАЙСЯ

Для кмітливих новаків і новачок, та їхніх батьків

На болоті біля річки

Виросли пухнасті свічки.

Забіжу я наперед

Це звичайний … .

***

На сметану, масло, сир

Нам воно згодиться.

І корисне, і смачне,

Тече, як водиця.

Колір в нього, наче сніг,

Пригощу ним вас усіх!

***

Щось на небі гуркотить,

Наче звір страшний летить.

Сильний дощ на землю л’ється,

Звір у руки не дається.

Очі світяться яскраво –

Всі у дім тікайте жваво!

***

Я маленький і кругленький,

На одежі я завжди,

Мене в петлю продівають

Сто разів туди-сюди.

***

Я ніколи не сиджу,

А ходжу, ходжу, ходжу.

І хоч з місця не зійду –

Все про час вам докладу.

***

Про мене казка є відома,

Я не люблю сидіти вдома,

Пригоди ждуть мене завжди –

Я не боюсь вогню, води.

Дисциплінований, слухняний,

Це я - ... .

***

Я із гуми, надувна,

Як повітря я легка,

Міцно мотузок тримай

Та мене не відпускай!

***

На дорозі їх багато –

Їде на колесах хата.

Двері спочатку ти відчиниш,

На дивані відпочинеш,

А вона в єдину мить

Хоч куди тебе домчить!

Джмелика ростять:

Редактор – с. Віта Дідик

Медошукачі: с. Віта Дідик, с. Стефа Таран (Яся), б. Сашко Озарко,

б. Сашко Скомаровський, с. Юля Терлецька, с. Христина Уграк,

б. Андрій Кузишин.

Здогадайся відгадайся: (очерет, молоко, грім та блискавка, гудзик,

годинник, солдатик олов'яний, повітряна куля, машина).