ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення

Сесійна зала Верховної Ради України

14 грудня 2011 року, 15.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань! Сьогодні наприкінці року Верховна Рада своєю постановою, рішенням вирішила провести парламентські слухання, присвячені одній із актуальних і перспективних проблем розвитку нашого суспільства. Сьогодні ми маємо з вами поговорити на цих парламентських слуханнях протягом трьох годин про створення в Україні сприятливих умов щодо розвитку індустрії програмного забезпечення. Для кожного, хто нас слухає, особливо для тих, хто зібрався у цій сесійній залі, немає, напевно, необхідності доказувати, доводити, переконувати у перспективності і важливості цієї сфери розвитку держави особливо у майбутньому і тим більше навіть у недалекому майбутньому. А ті технологій розвиваються у всьому світі, у тому числі у нашій державі, надзвичайно прискореними темпами і все більше і більше завойовують собі місця в економіці держави, виходячи на інші сфери. За даними Державної служби статистики у нас вже на сьогодні працює більше 3 тисяч, майже 3 тисячі 200 підприємств, у яких зайнято 215 тисяч людей, у тому числі 40 тисяч із них – це висококваліфіковані спеціалісти, котрі займаються безпосередньо IT-технологіями. Разом із тим у нас є біля 2 тисяч різних організацій, копаній також займаються розробкою проблеми програмної індустрії. І задоволенням можна констатувати той факт, що ці підприємства, ці компанії щорічно виробляють сьогодні продукції вже на суму більше 12 мільярдів гривень на рік. В тому числі, із цієї продукції, що виробляється на суму 12 мільярдів гривень щорічно, 9,5 мільярдів гривень продукції іде на експорт. Це також досить і досить хороший показник, що ми, таким чином, завойовуємо своє місце в європейському світі не тільки сировиною, а завойовуємо тим, до чого прагне кожна цивілізована,

розвинута держава, насамперед високотехнологічними, високонауковими технологіями. Відповідно зростають інвестиції у цю сферу. За даними статистики якщо у 2010 році порівняно з 2009 роком обсяги інвестицій у цю галузь зросли десь приблизно на 70 відсотків, то лише за перше півріччя 2011 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року уже ці інвестиції збільшилися більше ніж в 2,5 рази. І зрозуміло, що це показує досить хорошу і достатню динаміку розвитку ІТ-індустрії. Щорічно обсяги зростають, а відповідно до цього із зростанням обсягів і постає проблема щодо кадрів. Кадрове забезпечення, на жаль, не встигає за таким розвитком, це одна сторона медалі. І друга сторона медалі, про що я сьогодні прочитав із тривогою в інтерв'ю відомого спеціаліста в цій сфері, академіка Сергієнка Івана Васильовича, директора інституту кібернетики й генерального директора кібернетичного центру Національної академії наук, я сподіваюсь, він тут присутній, що за його оцінками із тих спеціалістів, яких випускають наші вищі щорічно велику кількість і, здавалось би, достатню, але, на його думку, лише 15-20 відсотків тих випускників можуть працювати на достатньому рівні. Решту, як кажуть, потрібно дотягувати, потрібно вчити, перевчати і, таким чином, додатково витрачати кошти. Тобто мова йде про ефективність тих, хто здобуває цю освіту. А ви розумієте, що в нас освітні заклади із цієї спеціальності виникають майже вже навіть у сільських, у селах уже можуть вчити на будь-яку спеціальність, у тому числі і цієї. тому ми сьогодні повинні поговорити про проблеми, які існують в цій галузі і, передусім, зосередити увагу… я просив би виступаючих зосередити увагу на тому, що залежить безпосередньо від Верховної Ради. А Верховна Рада, я вам нагадую, це вищий законодавчий орган. Тобто від Верховної Ради, від ваших рекомендацій, від того, що ми порадимо, порекомендуємо для парламентарів, буде залежати законодавче забезпечення розвитку цієї проблеми. На думку спеціалістів, потрібно було б у цій сфері в законодавчому забезпеченні зробити два кроки. Один із них полягає в тому, щоб привести і прийняти Закон про економічний експеримент і підтримку розвитку програмного забезпечення розвитку цієї індустрії. І відповідно із цим внести необхідні зміни до Податкового кодексу, що знову-таки… простимулювати розвиток цієї перспективної сфери. На парламентських слуханнях в роботі беруть участь як і народні депутати, так і представники органів виконавчої влади, представники Національної академії наук і галузевих академій наук, провідні вчені, освітяни та фахівці.

Виходячи з того, що індустрія програмного забезпечення в Україні переважно розвивається зусиллями не державних, а приватних компаній, тут сьогодні присутні чимало представників саме цих компаній, які займаються IТ-бізнесом. В зв`язку з тим, що ми сьогодні розглядаємо саме таке питання, то сайт Верховної Ради, і я це наголошую хто нас чує, сьогодні робить пряму трансляцію з наших парламентських слухань в режимі он-лайн, можна буде подивитися цю… послухати і подивитися парламентські слухання. Відповідно йде пряма трансляція на каналах "Рада" і на Першому національному каналі. Всім учасникам парламентських слухань роздані рекомендації, які має приймати Верховна Рада за їхніми результатами нашої сьогоднішньої розмови, тому я просив би уважно їх подивитися. Ті, хто матиме можливість сьогодні взяти участь в обговоренні, висловити пропозиції до цих рекомендацій. Ті, хто не встигне і не матиме можливість виступати від мікрофону, будь ласка, якщо у вас є ідеї, ви можете їх подати до працівників секретаріату комітету нашого профільного, вони знаходяться справа від мене, зліва від вас, у цій, нижній ложі. Також ті, хто мав виступи, але не вкладеться у відведений час, бо, ще раз наголошую, ми о 18 годині закінчимо парламентські слухання, також тексти своїх виступів можете подати до секретаріату, бо за результатами нашої розмови ми швидше за все будемо випускати матеріали, і вони тоді навіть, невиголошені виступи, можуть увійти до цих матеріалів. У зв’язку з тим, що тут, в сесійній залі, зібралися представники, які дуже добре знають і розуміють, що таке техніка, то я вам нагадую ще раз, що таймер у нас відраховує відповідно час, який залишається вам для виступу, а виступи будуть у вас по 5 хвилин. За 30 секунд до завершення виступу буде звучати сигнал. На шостій секунді шостої хвилини вашого виступу мікрофон буде автоматично вимкнений. Я прошу не просити мене його ще раз ввімкнути. Тому що той, хто виступає, йому хочеться сказати якомога більше, тому я вам рекомендую починати із того, чим ви хотіли завершити виступ, бо завжди на завершення найкращі думки лунають. А, по-друге, кожному виступаючому просив би не забувати, що, крім вас, є п’ять десятків людей, які також хочуть щось сказати. Тому, перебираючи час, ви його забираєте у когось іншого. Таким чином, ми переходимо до реалізації нашої програми слухань. Ми спочатку заслухаємо доповідь від Кабінету Міністрів і співдоповідь від нашого профільного комітету. Для доповіді надається 20 хвилин,

співдоповідь в межах 15 хвилин. Потім після, під кінець, вірніше, завершення наших слухань, у кого з вас будуть запитання до доповідача і співдоповідача, також передайте їм, і ми матимемо можливість почути відповіді на ваші запитання, коли уже будемо підходити і підбивати підсумки нашої розмови. А зараз я запрошую до слова Володимира Петровича Семиноженко, голову Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України. Будь ласка, Володимир Петрович, у вас 20 хвилин. СЕМИНОЖЕНКО В.П. Шановний Адам Іванович, шановні колеги!. Дійсно, наше головне завдання, яке міститься у всіх рішеннях, які поприймали у свій час і оголошуючи Національну програму інформатизації, і законодавство щодо розвитку інформаційного суспільства, зосереджено у тому, щоб у 2015 році ми з вам сказали, дійсно, ми маємо інформаційне суспільство, інформатизація – це одна з головних стартових площадок таких, фундаментів, з якої ми можемо не тільки рухати вперед економіку ї робити її конкурентною, але і якісно змінювати життя, і навіть у цивілізаційному виборі шукати вже інші аспекти щодо наших цінностей. Але сьогодні мова йде про такі більш конкретні завдання. Індустрія програмного забезпечення, про це дуже яскраво і чітко сказав Адам Іванович у вступі, за останні десятиріччя стала однією з, ну, фактично, найрентабельнішою, якщо говорити про статистику нашу економічну, і швидко зростаючу галузей світової економіки. Завдяки своїм специфічним можливостям, а це, перш за все, поєднання не занадто великих капітальних вкладень, якщо порівнювати з іншими галузями, і інтелектуальних можливостей, а це спадщина нам дісталась достатньо гарна в Україні, є можливість розвивати цю сферу, яку називають вже всі галуззю. Український ринок програмного забезпечення не тільки характеризується тими цифрами, які вже сьогодні були оголошені, а це галузь, яка має рекордні темпи зростання. Навіть у післякризовий час у 2009 році ми мали зростання на рівні 32 відсотків, десятий рік – 40 відсотків. І в цьому році ми вже мали за перше півріччя більше, ніж 40 відсотків зростання порівняно з десятим роком. Але очікуємо за результатами року не менше 40 відсотків. Якщо б в у свій час не було однієї випадковості, а саме, законодавство, яке торкається ПДВ на інформаційні послуги продовжувалися, як це було спочатку з 1 січня відповідно до Податкового кодексу, я абсолютно

прогнозував би, що ми мали би 50 відсотків і більше темпів зростання галузі. В Україні існують… і чому ця галузь приваблива. Якщо говорити про структуру економіки України, яка, на жаль, недостатньо має привабливу структуру щодо високотехнологічних складових, то цей напрямок є абсолютно таким, знаєте, хрестоматійним шостим технологічним укладом, а якщо мати на увазі, що це є основа для розвитку ще і інших сфер високотехнологічних послуг, то це основа і для розвитку, те, що зараз захоплений весь світ, сьомий технологічний уклад. В Україні існують всі необхідні передумови для більш повної реалізації потенціалу індустрії програмного забезпечення: традиційно сильна фундаментальна математична база в системі вітчизняної освіти; позитивні результати діяльності українських компаній на міжнародному ринку програмного забезпечення та ІТ-сорсингу; фундаментальні наукові досягнення у сфері інформатики; системного аналізу; моделювання та програмування. Ми часто говоримо, це, дійсно, є фактично не просто ритуальні такі слова, а це є та цінність, яку повинні конвертувати в наші успіхи. Якщо ми в Україні мали і маємо школу Глушкова, це означає, що Україна повинна залишатися в світових лідерах в цьому напрямку. В Україні зареєстровано, я не буду повторювати те, що сказав Адам Іванович, я можу тільки сказати, що, на жаль, сьогодні абсолютно чіткої цифри щодо валютної виручки від експорту програмного продукту, ми не знаємо, ми знаємо статистичні дані це більше мільярда доларів, але за різними оцінками ця сума значно перевищує. І в цьому якраз і є, мабуть, головна проблема, яку можна вирішити в стінах Верховної Ради, а саме: удосконалити наше законодавство, яке б не тільки дало поштовх розвитку індустрії програмного продукту, а легалізувало би цю сферу як в інтересах держави, так і в інтересах будь-якої компанії, яка працює, і будь-якого співробітника, який працює в цій компанії. Я на останнє, хотів би окремо підкреслити. За результатами досліджень Gartner Україна входить до п’ятірки світових лідерів за обсягами експорту програмними продуктами, поступаючись Індії, Китаю, Росії та випереджаючи Бразилію. Але на думку незалежних експертів українська ІТ-сфера буде лідирувати в переліку найбільш перспективних галузей економіки протягом найближчого десятиліття і свідченням цього є і значення цих парламентських слухань, які фактично окреслюють всі ті завдання, які ми спільно повинні вирішити протягом найближчих 5-10 років.

Але існують чинники, які стримують розвиток галузі. В першу чергу, це суттєві недоліки в податковій та інвестиційній політиці. Якщо інші країни, які зацікавлені в лідерстві на ринку високих технологій, зменшують податковий тиск на ІT-бізнес, то ми, на жаль, не пішли, якщо так дуже м’яко сказати, цим шляхом, поки. В результаті неузгоджених дій різних відомств, ми пам’ятаємо, що 19 травня 2011 року, коли вносились зміни до Податкового кодексу України та затвердження ставок ввізного експортного мита на деякі види зернових культур пройшли і зміни до нашої культури, ІT-культури. Не будемо досліджувати цей випадок, але абсолютно є чіткі заяви, не тільки бажання, депутатського корпусу, ініціативних груп, ІT-спільноти, є абсолютно чітка позиція уряду, що ми будемо відновлювати те, що випадково, на жаль, втрачено було в той день. І це особиста позиція Прем’єр-міністра України, який оголошував її декілька разів в цьому році і на останньому міжнародному інформаційному форумі, я думаю, всі звернули увагу. Високий рівень обов’язкових відрахувань у соціальні фонди та податкові навантаження при значній частині витрат на оплату праці, а оплата праці повинна бути міжнародного рівня, якщо ні, то ніхто не буде працювати в наших компаніях, а буде працювати тільки в іноземних компаніях, гальмують ведення легального бізнесу на міжнародному ринку, на українському ринку, конкурентний тиск на якому є дуже високим. Між тим, країни-конкуренти, а це добре що є конкуренція, це визначає, нас тонізує і робить нашу спортивну форму покращує, щоб ми досягали рівня кращого продуктів. Це наші конкуренти в доброму розумінні Індія, Росія, Білорусь, цілеспрямовано створюють режими найбільшого сприйняття для розвитку індустрії і програмної продукції. Наприклад, у Білорусії прийнята спеціальна урядова програма, якою компанія у сфері інформаційних технологій звільнює від оподаткування, від податку на прибуток, ПДВ на товари і послуги індустрії, податок на доходи фізичних осіб, отриманих у вигляді зарплати, зменшено до 9 відсотків, а обов’язкові соціальні страхові платежі встановлені на рівні 30 відсотків від середньої зарплати в країні. І білоруси пишаються, коли показують Мінськ, новий Центр високих технологій, який дуже динамічно розвивається, маючи на увазі присутність на зовнішніх ринках. І це можна приводити такі приклади майже для всіх країн, які ми зараз згадали і які сьогодні вийшли на велике світове змагання в цій галузі. Подальше нехтування створенням належних правових та економічних умов для стимулювання розвитку індустрії програмної продукції в Україні може спричинити вже протягом найближчих п’яти-семи років втрату ринків збуту від тих висококваліфікованих фахівців за кордон, відхід з України великих компаній і глибоку тінізацію роботи

малого та середнього бізнесу. Це неприпустимий сценарій і безумовно ми його взагалі виключаємо з розгляду. Державна підтримка індустрії програмного забезпечення. Для забезпечення максимального росту вітчизняних індустрій програмного забезпечення необхідно створити для них принаймні рівні можливості в порівнянні з провідними країнами світу, а в ідеалі навіть кращі. Одним з вагомих кроків, зроблених останнім часом у цьому напрямі, стало розроблення проектів Законів України про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції та про внесення змін до Податкового кодексу України щодо економічного експерименту стосовно створення в Україні індустрії програмної продукції, які спрямовані на вирішення актуальних питань законодавчого врегулювання розвитку індустрії програмного забезпечення. Передбачено встановлення особливого порядку сплати податків та платежів для підприємців та підприємств у сфері інформатизації, що сприятиме їх легалізації. Для учасників експерименту встановлюються спеціальні ставки загальнообов’язкових платежів, зокрема: податок на прибуток в розмірі 16 відсотків від бази оподаткування; єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування в розмірі, зверніть увагу, 36 і 76 відсотків від суми, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, помноженим на кількість найманих працівників учасників економічного експерименту; єдиний внесок для найманих працівників, учасників економічного експерименту і так далі. Я думаю, що всі, хто знаходиться в цьому залі, це не випадкові люди і саме з вашою участю, фактично майже в усіх громадських організаціях, у всіх представників бізнесу дуже ретельно обговорювались найбільш оптимальні умови, які не створюють, так би мовити, просто пільги, щоб вони щось недорахував в державний бюджет, а навпаки той оптимальний розмір цих цифр, які додають ще додатковий імпульс до зростання, значний, і одночасно збільшують відрахування до Державного бюджету України в соціальні фонди. Цими законами передбачені також введення Єдиного державного реєстру учасників економічного експерименту у сфері індустрії програмної продукції та державне планування підготовки кваліфікованих кадрів у сфері індустрії програмної продукції. Я повинен сказати, що урядом у цьому році, можливо, представник Міністерства освіти скаже про це, вже прийнятий план, так би мовити

термінових дій, щоб поправити ситуацію, оскільки є велика кількість вакансій в багатьох компаніях, особливо провідних, які не дають в повній мірі розвиватися цій галузі. Наочним прикладом ефективності встановлення преференцій для індустрії програмного забезпечення є звільнення від сплати ПДВ. До речі, яке зробить більш прозору сплату податків у всіх учасників ринку, з якими є договори господарські, чи контракти на ІТ-послуги. Буде передбачено новим Податковим кодексом і що діяло впродовж першого півріччя 2011 року. І за це й період, я говорив, що значне було зростання, тут є цифра, 48 відсотків в першому році зростала галузь. При цьому, хоча прийнятим Податковим кодексом було зменшено податкове навантаження на ІТ-бізнес, суми сплачених податків до зведеного бюджету. І першому кварталі 2011 року, коли було звільнено від ПДВ, підприємствами, які надають ІТ-послуги, збільшилось порівняно з відповідним періодом минулого року на, це був скромний, перший крок, але це вже були 67,6 мільйонів гривень. Якщо б це продовжувалось, я думаю ця сума зростала б і в 10, і в 100 разів. Щодо стану забезпечення органів державної влади ліцензійним програмним забезпеченням. В органах виконавчої влади використовується близько 1,5 мільйони примірників комп'ютерних програм, певна частина яких і досі залишається неліцензійною. В переважній більшості комп'ютерні програми відносяться до ……… програмного забезпечення, близько 50 відсотків програм, це операційні системи та офісні додатки, виробником яких є корпорація Міcrosoft. Найбільша частка неліцензійних комп'ютерних програм припадає саме на операційні системи та офісні додатки, це спричинено тим, що загальноприйнятою практикою в Україні. В тому числі в органах державної влади та державних установах є використання саме пропрієтарного програмного забезпечення, що потребує постійного збільшення витрат для його закупівлі, адаптації, ну і відповідно, треба платити за ліцензії. Міжнародна практика свідчить, що використання програмного забезпечення з відкритим кодом, замість пропрієтарного, дозволяє досягти значних скорочень витрат. І це витрати не тільки в рази, це в 10 разів. В різних масштабах використання менше. Тому Україна повинна зайняти більш активну роль щодо стимулювання та державної підтримки сегменту ринку з розробки та впровадження програмного забезпечення з відкритим кодом. Це саме ваша позиція, я знаю про це. І уряд вже прийняв Державну цільову програму, яка вже оприлюднена, ви знаєте, на 2012-2015 роки.

Програма спрямована на створення умов для використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом, з урахуванням його функціональних можливостей, що дозволяє забезпечити оптимізацію витрат бюджетних коштів. Та досягти успіху в розв’язанні проблеми використання неліцензійного програмного забезпечення. Її реалізація дозволить зменшити, ну, 80 відсотків, це як мінімум, навантаження на державний бюджет. І коли роздається критика, що це означає, що не будуть платити за ліцензійний продукт, замість цього уряд вводить програму, це, звичайно, не так. Право в Україні повинно існувати. Умови повинні використовувати. І ніхто не буде нікого витісняти. Є вільний конкурентний ринок. І кожний знаходить там своє місце. Підготовка спеціалістів в IT-сфері, випуск IT-фахівців для індустрії програмного забезпечення істотно відстає, на жаль, від поточних потреб IT-бізнесу за кількістю і якістю, а також не збігається зі структурою та переліком пропозицій на ринку праці в IT-галузі. У нас було багато засідань і круглих столів, громадських обговорень. Фактично картина абсолютно зрозуміла, навіть і шляхи. І це потрібно, щоб був окремий не тільки план дій уряду, а й також цілісна велика серйозна програма. За статистикою, приблизно кожен четвертий випускник IT-спеціальності влаштовується працювати за спеціальністю, що є дуже низьким показником. Причина в тому, що державна підтримка підготовки IT-фахівців розвивається без, ну, тут написано, без зв’язку з IT-галуззю, неправильно. Кожен орієнтується на це. Але, на жаль, ще коефіцієнт корисної дії, коли підготовлений випускник потрапляє в компанію і з першого дня може працювати, - ну, менше половини, так, м’яко кажучи. Тому багато з вас тримає, як Олександр Кордаков створив свій цент, який дозволяє готувати. Багато з вас співпрацює, компанії розміщують свої на кафедрах різних учбових установ, як це робить член-кореспондент Бондаренко у себе в університеті і так далі. Тому я довго говорити про це не буде, але питання є, зрозуміло, що його треба вирішувати. Більше того, унікальна ситуація в цій галузі, що потрібно підготувати фахівця, і ринок при правильних правилах гри, організованих державою, дасть великий поштовх розвитку економіки, що важко порівняти з іншими галузями.

При збереженні існуючих темпів у 2015 році може бути створено ще, як мінімум, 168-200 тисяч робочих місць. Ми по-різному рахували. Якщо,скажімо, умовно порахувати 40 відсотків зростання, якщо ми, дійсно, приймемо це законодавство, про яке сьогодні іде мова, то на рівні 2015-2016 років, я думаю, що експорт програмного забезпечення український може зрівнятися за рівнем з експортом металургійної промисловості. Для прискорення вирішення цих проблем необхідно нам прийняти багато речей. На завершення висновки. Індустрія програмного забезпечення є одним із найбільш динамічно зростаючих секторів національної економіки, збереження високих темпів зростання в цій сфері позитивно впливатиме на структуру національної економіки, динаміки розвитку ринку праці, бюджетне наповнення і торгівельний баланс. Ми дуже часто забуваємо, що негативний торгівельний баланс, який є в Україні, – це не тільки просто імпортозаміщення, це симетричний варіант… , це експорт. А це якраз у більшій ступені наша провідна експортна позиція. Третє. Зростання конкуренції на міжнародних ринках програмного забезпечення – це цілеспрямована політика країн-конкурентів України щодо зниження зайвих податкових навантажень в IT-секторі загрожує втрату ринків для українських компаній. Четверте. Є нагальна необхідність створити сприятливі умови для розвитку індустрії програмного забезпечення в Україні. Для цього визначити пріоритетні напрямки розвитку індустрії програмного забезпечення на період до 2015 року. А я хочу нагадати, саме Верховна Рада прийняла пріоритети в галузі науки і в інновації, де ця галузь знаходиться одним з головних пріоритетів; прискорити прийняття законів, номер реєстраційний 8267 і номер 8268, від депутатів, хоча працювали ми всі разом; активізувати, буквально одна секунда, Адаме Івановичу, активізувати розвиток електронних секторів економіки: електронна торгівля, електронний банкінг, електронна біржа. Ви знаєте, що такі ініціативи є у Національного банку. Ви знаєте, що в уряді також уже готується вже масштабна програма і по створенню єдиного вікна електронної звітності, і три важливих позиції програми "Електронний уряд", які я звітував в понеділок на уряді щодо планів наших найближчих сейчас до 1 січня і з 1 січня до 31 грудня наступного року. Збільшити треба координацію зараз… (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Максим Георгійович Луцький. Будь ласка, 15 хвилин. За ним буде виступати Суліма. 15:31:26 ЛУЦЬКИЙ М.Г. Добрий день, шановні колеги, шановний Адаме Івановичу! Надзвичайно приємна така увага і цікавість до цих парламентських слухань. І, чесно кажучи, більше ми прийшли послухати вас, що нам зробити, тому що ми, дійсно, хочемо зробити певні зрушення в цій галузі. Але, враховуючи обмаль часу, я хотів би тезово, що вже зробили, що плануємо зробити, наше бачення і потім уже в цьому контексті поєднати наші точки зору і почати іти разом в цьому напрямку. Отже, проведення парламентських слухань на тему: "Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення " є результатом непересічної уваги активної частини громадян до проблем побудови інформаційного суспільства. Розгляд даного питання отримав значний резонанс серед підприємств освітян, програмістів, науковців. Згідно з дослідженням, проведеним Світовим економічним форумом, інформаційно-комунікаційні технології як каталізатор розвитку під час рецесій країнами із сильною стабільною економікою є ті, у кого високий рівень комп`ютерної грамотності та впровадження інновацій. Тобто спостерігається пряма залежність між рівнем розвитку інформатизації суспільства та рівнем конкурентоспроможності країни. Сьогодні індустрія інформатизації… інформаційних технологій як реальна галузь світової економіки забезпечує роботою близько 9 мільйонів високооплачуваних кваліфікованих фахівців. Проте галузь українського програмного забезпечення у тому вигляді, якому вона є зараз, сформована стихійно, за практичної відсутності державної підтримки, завдяки активній інтелектуальній активності інтелектуальної частини суспільства та пошуку можливостей свого існування за рахунок експерту власних здібностей. За статистичними даними в Україні працює на ринку …..майже 2 тисячі компаній. При цьому їхній річний валовий дохід складає близько 12 мільярдів гривень, середній приріст доходів – близько 30-40 відсотків. Кількість персоналу, зайнятого в ІТ-індустрії коливається від 150 до 200

тисяч осіб. Завдяки цій сфері українці забезпечують свої сім'ї достатком, виховують дітей, купують продукти, сплачують послуги, тобто рухають економіку. В той же час держава не може сама забезпечити робочим місцем значну частину населення,перешкодити збільшенню безробіття. Індустрія програмного забезпечення, як правило, є високорентабельною, але державної підтримки її розвитку, яка може у тому числі і викликати певний супротив, все ж таки видається стратегічно необхідною, адже це дозволить Україні вийти з кризи, модернізувати більшість сфер життя українського соціуму, задовольнити вимоги суспільства в підвищенні якості життя людей і посісти достойне місце серед країн-лідерів у світовому поділі праці. Розуміючи всю важливість інформатизації, розвитку модернізаційного потенціалу інформаційно-комунікаційних технологій для держави і суспільства Верховною Радою України ще в 1998 році ухвалено два основоположних закони України в галузі інформатизації. Перший – "Про Концепцію Національної програми інформатизації" та "Про Національну програму інформатизації". Слід зазначити, що ці закони були першими на пострадянському просторі у сфері інформатизації. У 2007 році прийнято Закону України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", де чітко визначено, що розвиток інформаційного суспільства та необхідність впровадження новітніх інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначається одним з пріоритетних напрямків державної політики. Значна увага стимулюванню розвитку наукової технології та інноваційної сфери, до якої належить індустрія програмного забезпечення, приділена у програмі економічних реформ Президента України, яка називається: "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка – ефективна держава". Питання проведення якісної державно-інформаційної політики на шляху до побудови інформаційного суспільства було висвітлено також і у Посланні Президента до українського народу 3 червня 2010 року. У розвиток завдань щодо реалізації положень Програми економічних реформ Президента України Верховною Радою України у вересні 2010 року прийнято Закон України "Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки", а у вересні 2011 року - Закон України "Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні".

На реалізацію цих законів Кабінетом Міністрів України визначені пріоритетні напрямки щодо розвитку індустрії програмного забезпечення, які сформовані в Постанові "Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямків наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року". Серед них: інформаційні та інформаційно-аналітичні технології, суперкомп’ютерні програмні технічні засоби, grid- та cloud-технології, технологічні та засоби розробки програмних продуктів і систем, технології та засоби математичного моделювання оптимізації та системного аналізу розв’язання надскладних завдань державного значення, технології та індустріальні засоби електронного урядування, системи підтримки прийняття рішень, ситуаційні центри. У вересні цього року урядом України затверджено Державну програму розвитку внутрішнього виробництва, згідно якої передбачено розробити державну цільову програму технології виробництва програмного забезпечення на довгострокову період: до 2030 року. Шановні учасники парламентських слухань, не виникає сумніву в тому, що інформаційні технології сьогодні належать до пріоритетних напрямків державної науково-технічної та інноваційної політики. Але за умов недостатньої координації зусиль органів державної влади, розпорошеністю фінансування та у зв'язку із дуже широким спектром і номенклатурою компонентів ІТ-забезпечення цього пріоритету є значною мірою декларативним. Як свідчить досвід контрольної діяльності парламенту та його комітетів, у державі існує значна невідповідність між задекларованою і здійснюваною політикою. У Законі України "Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки" зазначено,що обсяги коштів, що спрямовуються на реалізацію кожного з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, щорічно визначається Законом про Державний бюджет. Однак в Державному бюджеті попередніх років ці кошти передбачені не були. Лише у цьому році вперше буде передбачено на 2012 рік 137 мільйонів гривень. З цього приводу викликає тривогу внесення до парламенту пропозиції про ліквідацію загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних технологій та реалізація Закону України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства на 2007-2015 роки". Очевидно, що такий стан справ призведе до падіння показників України у світових рейтингах з формування інформаційного суспільства. Так за

останні декілька років відповідно до глобального індексу конкурентоспроможності відбулося зниження позицій України з 72-го до 89-го місця. Згідно з черговим щорічним дослідженням, проведеним Всесвітнім економічним форумом, у якому країни ранжовані відповідно до індексу мережі готовності, Україна опустилася ще на 28 пунктів, з 62-го на 90-е. І так далі. Падіння позиції України у світових рейтингах – це є небезпечний фактор. Значною мірою це є наслідком недосконалої державної політики розвитку національної ІТ-індустрії та неврахування об'єктивних закономірностей розвитку економіки та суспільства. Шановні колеги, серед проблем, які впливають на розвиток ІТ-сектору, потрібно виокремити, зокрема, питання. Питання перше – питання правового регулювання, яке має полягати, окрім законодавчого закріплення пріоритетних напрямків державної політики у даній сфері, ще і в стандартизації діяльності даної індустрії. Необхідно забезпечити пряме введення в дію декількох десятків міжнародних стандартів у галузі програмування. У цьому напрямку спостерігається певне покращання. Кабінетом Міністрів було прийнято Постанову номер 869 про затвердження загальних вимог до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів. Але відповідний нормативно-правовий документ має досить обмежене коло об’єктів, на які поширюється регулювання. Друге питання. Питання кадрового та інвестиційного забезпечення. У цьому контексті видається доречним згадати про національні школи програмування, які практично не задіяні в національній економіці. Вкрай незадовільно здійснюється фінансування Національної програми інформатизації, державних науково-технічних програм, відсутнє державне замовлення на розробку та впровадження національних операційних систем, систем управління базами даних, пакетів прикладних програм і так далі. Така кадрова та інвестиційна політика щодо вітчизняної індустрії програмної продукції в умовах, коли ця індустрія перебуває в стадії становлення і активного розвитку, вже призвела до негативних наслідків. Україна стала фактично донором фахівців та інтелектуального продукту. Згідно з даним Джоелєвропком, провідного експерта російського та східноєвропейського ринків програмного забезпечення, офшорний аутсорсинговий ринок України за останні роки зріс на 47 відсотків. Щорічно на ринку праці з’являється близько 30 тисяч випускників вузів, фахівців у сфері ІТ-технологій. Наступне питання, яке б треба було розглянути, це питання інноваційного розвитку. Розробка та впровадження інноваційних

інформаційно-комунікаційних технологій потребує наявності власного матеріального виробництва. Наявність останнього є показником розвинутості власної технологічної бази для виробництва, апаратного забезпечення в Україні і так далі. В Україні державною службою інтелектуальної власності ведеться реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення. До нього на листопад 2011 року входить 1468 фірм. Однак, лише близько 30 відсотків представляють інтереси національних виробників і програмного забезпечення. Наступне питання – питання конкуренції. Українські ІКТ-компанії беруть безпосередню участь у світовому розподілі праці, рівень експортної складової є досить високим. Так наприклад у Львові замовлення для США це 50 відсотків, європейського ринку 30 -40. Загалом же експорт послуг складає близько 9,5 мільярдів гривень, що дорівнює близько 80 відсотків загального доходу ІТ-індустрії. Наступне питання, питання попиту, що відображає як внутрішню так і зовнішню затребуваність ІКТ-продукції. У рамках аналізу даного фактору необхідно висловити перш за все внутрішній попит на інформаційно-комунікаційні технології. Структура споживачів ІТ-послуг на внутрішньому ринку складає лише 25 відсотків, це фінансовий сектор, телекомунікації, ТЕК, державний сектор, відповідно 13, 11 і 10 відсотків, освіта всього – 3. До того ж медицина та сільське господарство у цьому процесі зовсім не задіяні. Якщо візьмемо до уваги результати моніторингу використання програмного забезпечення, то побачимо, що в органах державної влади використовується 750 тисяч примірників комп’ютерних програм, з яких 8,5 відсотків це серверне програмне забезпечення та понад 90 програмне забезпечення комп’ютерів загального призначення і лише 1,2 програмне забезпечення, яке розроблене на замовлення органів державної влади. За даними інвентаризації у 2011 року в органах виконавчої влади використовується 45,5 відсотків неліцензійних комп’ютерних програм. А згідно фінансових пропозицій правонаступників цих програм їх легалізація обійдеться державі близько двох мільярдів гривень. З цього огляду суть обговорення проблеми полягає не стільки у системі сприятливих умов для цієї сфери, скільки у зміні діалогу між державою та суспільством на шляху до побудови інформаційного суспільства та формування економіки і знань.

Зрозуміло, що проблеми пов’язані з побудовою інформаційного суспільства мають розв’язуватися комплексно. Для цього на державному рівні має бути сформоване національно-обґрунтована стратегія розвитку індустрії і програмного забезпечення, в якій потрібно передбачити механізм підтримки та державного стимулювання не самої індустрії, а її розвитку. В основу вироблення національної стратегії має бути покладені аналіз і заходів і форм ефективного стимулювання чи фірм з розробки програм, чи самого програмісти, чи продукцію, тобто комп’ютерних програм чи ж попиту споживачів комп’ютерних програм. Очевидно, що такий аналіз має врахувати слабкі і сильні сторони ІТ-індустрії в Україні і можливості та загрози. Отже, формування національної стратегії розвитку індустрії програмного забезпечення повинно лягти в основу концепції інформатизації і здійснюватися шляхом концепції всіх зусиль держави на підтримку інформаційного розвитку ІТ-сфери. Головним завданням такої підтримки ІТ-сфери в Україні має бути підхід від мануфактурного і кустарного виробництва програмних засобів до індустріального виробництва програмних продуктів. Успіх у створенні потужної індустрії програмного забезпечення може бути досягнуто лише при ефективній взаємодії держави, науки і бізнесу. Наше завдання забезпечити умови для такої взаємодії і все що ми можемо для цього зробити. Саме задля цього ми тут сьогодні з вами зібралися, сподіваюсь, що думки і пропозиції учасників парламентських слухань допоможуть вирішити цю життєво важливу для держави проблему. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сигнал свідчить про те, що 30 секунд зекономив нам співдоповідач. Слово має Євген Миколайович Суліма, перший заступник міністра освіти, науки, молоді та спорту України. За ним буде виступати Загородній. СУЛІМА Є.М. Шановні колеги, шановний Адам Івановичу! Програмна індустрія – це невід'ємна складова інформаційно-комунікаційного всесвіту. Вона створює можливості організації інтелектуальних інформаційних середовищ в освіті, спроможних надати доступ до сучасних інформаційних ресурсів, тримати високий рівень інформаційного забезпечення навчального процесу. Разом з тим, освітня галузь є не тільки активним користувачем програмних продуктів, освіта сьогодні фактично є опорою програмної індустрії. Як надійна опора вона

має чотири реперні точки: перше – це освіта є величезним ринком збуту програмної продукції; друге – освіта створює умови для розробок програмних продуктів у навчальних закладах; третє – освіта готує спеціалістів для програмної індустрії і четверте – в освіті виконуються розробки наукового та навчально-методичного забезпечення підготовки спеціалістів програмної індустрії. Враховуючи ці чотири реперні точки розвитку програмної індустрії, вони підтримані заходами таких державних цільових програм з матеріально-технічного оснащення і модернізації ресурсного забезпечення системи освіти, як: комплексна програма забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін і програма, яка має назву "Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів, інформаційно-комунікаційних технологій сто відсотків на період до 2015 року. Виконання зазначених програм здійснюється в межах коштів передбачених Законом України про державний бюджет та за кошти обласних місцевих бюджетів на поточний рік з урахування стратегій соціально-економічного розвитку регіонів. Перша реперна точка – це як я уже говорив, освіта, ринок програмної індустрії. Станом на 1.09.2011 року ми можемо сказати, що в Україні 19 тисяч 815 загальноосвітніх навчальних закладів. За період з 2000 по 2011 рік в такі заклади, я маю на увазі, перш за все першого, другого, третього рівня системи освіти було поставлено близько 19 тисяч навчальних комп’ютерних комплексів, з них за кошти державного бюджету – 18 тисяч 537. Завдяки цьому суттєво зросла частка загальноосвітніх навчальних закладів оснащених навчальними комп’ютерними комплексами з 47,5 відсотка у 2005 році до 94,6 у 2011 році. Крім цього, за ініціативи Президента України до кінця поточного року кожна без винятку школа-інтернат та спеціальна школа для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, отримає по одному інноваційному навчальному комп’ютерному комплексу на основі сучасних портативних комп’ютерів виключно з вичерпним набором програмного забезпечення. А це загалом ще 357 таких комплексів. За рахунок цього співвідношення кількості учнів до кількості комп’ютерів у загальноосвітніх навчальних закладах у цілому по Україні скоротиться з 29 до 27, що є одним із завдань програми.

Друга реперна точка. Освіта створює умови для розробок програмних продуктів у навчальних закладах. Комплектність і вимоги до програмного забезпечення, яке має початися у складі комп'ютерного комплексу, визначаються обов'язковими вимогами чинної навчальної програми з предмету "Інформатика". Для загальноосвітніх навчальних закладів і зокрема переліками рекомендованого програмного забезпечення, для вивчення передбачених програмою тем на різних рівнях. А також мають на меті створення умов для багатоцільового використання комп'ютерних комплексів як у позаурочній роботі, так і набуття учнями знань. Завдання збереження і розвитку вітчизняного інтелектуального потенціалу, удосконалення форм і змісту навчального процесу, передбачають не лише оснащення навчальних закладів сучасними апаратними засобами інформаційних технологій. Але й необхідними програмними продуктами навчального і загального призначення. Зважаючи на фактичний стан матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів сучасною комп'ютерною технікою, міністерством підготовлено і подано пропозиції до проекту Державного бюджету на 2012 рік про виділення бюджетних коштів у сумі 120 мільйонів гривень. Для забезпечення понад 850 загальноосвітніх навчальних закладів навчальними комп'ютерними комплексами. Та близько 200 загальноосвітніх навчальних закладів для обладнання серверним устаткуванням, серверним та програмним забезпеченням. Тому, хотілося б зазначити, що головним пріоритетом держави залишається забезпечення конституційного права її громадян на загальну безкоштовну середню освіту. І підтримуючи законопроекти про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви законопроекти підтримуєте, ми це зрозуміли. Сідайте, будь ласка. (Оплески) Слово має Анатолій Глібович Загородній, віце-президент Національної академії наук України, академік НАНУ. За ним буде виступати Роєнко. ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Вельмишановний Адаме Івановичу, вельмишановні учасники парламентських слухань, насамперед хочу сказати, що Національна академія наук України вважає вкрай актуальним і важливим розгляд на парламентських слуханнях поставленого питання:

програмне забезпечення як ключової складової сучасних інформаційних технологій. А високотехнологічні країни, такі, як США, країни Європейського Союзу, Японія, Китай, Росія визначили розробку програмного забезпечення одним з найпріоритетніших стратегічних напрямів свого розвитку і докладають значних зусиль у конкурентній боротьбі за лідерство. Є усвідомлення важливості цього питання і в Україні. Процеси інформатизації все глибше проникають у всі сфери нашого життя. І про це, зокрема, свідчать приклади, наведені в доповіді глави Держкомінформнауки академіка Семиноженка. Однак, у порівнянні з іншими країнами, Україна з точки зору розвитку індустрії програмного забезпечення далеко не в лідерах. Більше того, навіть з існуючими темпами зростання держава приречена на відставання. І головною підставою для такого песимістичного прогнозу є те, що в державі так і не була до кінця сформована комплексна і цілісна політика розвитку галузі. Ну, про це вже, власне, говорив Володимир Петрович. По суті на цю галузь механічно розповсюджена модель, що використовується для матеріального виробництва. Це є некоректним і не тільки стримує розвиток інформатизації, але і призводить до серйозних негативних наслідків, як то: відтік кваліфікованих спеціалістів за кордон, перехід на нелегальні умови роботи, високий рівень піратства тощо. Сподівання, які покладались на Національну програму інформатизації у розбудові індустріальних засад інформаційних технологій, на жаль, не справдилися. Шановне зібрання! Програмні системи відносяться до категорії складних, наукоємних продуктів, які створюються в результаті науково-технічної діяльності висококваліфікованих спеціалістів та науковців. Методологія їх створення потребує володіння фундаментальними знаннями з таких наукових напрямів, як математичне моделювання, твор…. алгоритмів та комп’ютерних обчислень, кібернетика, системний аналіз, математична логіка тощо. Тому для забезпечення конкурентоздатності вітчизняна індустрія програмного забезпечення потребує постійного та ефективного наукового супроводу. Для цього Україна володіє достатнім науково-технічним потенціалом, який зосереджений в основному в Національній академії наук України та вищих навчальних закладах. Поряд зі значними досягненнями в теорії

програмування є певні результати і на підтримку розвитку індустрії програмного забезпечення. Але реалізація наявних наукових досягнень у вигляді програмних продуктів, тим більше організація їх масового впровадження науковим установам не під силу. Та це, власне, і не їх функція. Цю роль мають виконувати інші структури, які, на жаль, у нашій ринковій системі відсутні. Зокрема, вкрай бажано створити належні умови для відновлення активної діяльності технопарків. З точки зору кадрового забезпечення наукового супроводу галузі велике занепокоєння викликає стан справ з оновленням наукових кадрів, як у Національній академії наук України, так і в країні в цілому. Пов'язано це з низьким притоком у науку талановитої молоді. Невиправдано мала заробітна плата, відсутність перспектив отримання житла, нестача сучасного наукового обладнання – це основні причини, які змушують молодь часто всупереч своїм бажанням і таланту обирати інші види діяльності. Особливо критична ситуація з програмістами, попит на яких на ринку праці високий, а оплата праці більш, ніж в 10 разів вища, ніж у наукових установах. Самостійно наука змінити ситуацію не в змозі. Потрібна екстрена допомога держави. Шановне зібрання, користуючись нагодою, хочу коротко проінформувати вас, що з метою розвитку та зміцнення індустріальної комп'ютерної інфраструктури держави науковцями і спеціалістами національної академії наук України та Міністерства освіти науки, молоді та спорту в рамках відповідної державної цільової програми створюється українська національна грід-інфраструктура – це мережа суперкомп'ютерних комплексів об'єднаних високошвидкісними оптоволоконними каналами передачі даних, яка призначена для колективного використання інтегрованого ресурсу. На сьогодні вона об'єднує більше 50 наукових та освітніх установ, і вже ефективно використовується для фундаментальних і прикладних досліджень у найрізноманітніших галузях. Система є складовою європейської грід-інфраструктури, вона відкриває всі перспективи для розширення міжнародної співпраці. І останнє, що я хотів би сказати, що індустрія програмного забезпечення знаходиться на початковій стадії розвитку, тому вважаємо вкрай необхідним на державному рівні розробити цілісний план заходів щодо вирішення основних питань, які стоять перед галуззю. НАН України готова взяти активну участь у формуванні та виконанні такого плану. А законопроект про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції… (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Глібович. Слова має Микола Володимирович Роєнко, президент асоціації "Інформаційні технології України". За ним буде виступати Царьков. РОЄНКО М.В. Ассоциация "Информационные технологии Украины", которая объединяет бизнес и высшие учебные заведения, с момента своего создания в 2004 году пыталась начать диалог с государством и обсудить условия ускоренного развития отрасли, понимая огромный потенциал, который есть. Отрадно сознавать, что нашлись государственные мужи среди текущего депутатского корпуса, Кабинета Министров, и мы сегодня находимся в этом зале и обсуждаем этот вопрос, который, я не побоюсь сказать, касается будущего Украины. Здесь много людей, которые внесли большой вклад в развитие отрасли с …… И история ІТ-отрасли Украины, она вообщем-то промелькнула, это очень динамичная отрасль. И я бы выделил несколько этапов. Первый этап – 70-80 годы прошлого века, это рассвет реально кибернетической науки, это Украина с кибернетическим центром широко известная, разработки на мировом уровне, крупные проекты. Мы писали трансляторы, СУБД. У нас выпускались компьютеры. Я могу назвать проекты: система материально-технического снабжения Военно-морского флота СССР, в которой там сотни предприятий задействовано, центр находился в Киеве; это система "Газ" Виктора Михайловича Глушкова, который на 30 лет как минимум предвидел, что как будет развиваться отрасль. Дальше. С распадом СССР отрасль приходит в полный упадок. Заводы, выпускающие технику, закрываются. У нас появляются первые компании, которые начинают работать на экспорт. Но отрасль выживает, выживает, причем успешно. Здесь называли цифры, 1,5 миллиарда экспорта – это хороший показатель. На самом деле, Украина завоевала устойчивое, достойное место среди топ стран-экспортеров. И у нас есть реальный шанс сделать Украину лидером. Когда мы готовили вместе с представителями государства и депутатами. Мы принимали активное участие, считали, что даст реализация этих законопроектов. Здесь уже говорилось, что… ну прежде всего короткосрочно бюджет ничего не потеряет, а долгосрочно мы

можем нарастить… вырасти реально индустрию, которая будет иметь… экспорт будет осуществляться больше 10 милиардов. Я вспоминаю, когда первый раз я увидел индусов в Институте кибернетики, где начинал свою трудовую деятельность, который восхищались достижениями, их экспорт был 48 миллионов долларов. Когда Украина начиналась как государство в 1992 году экспорт Индии был 200 миллионов. Миллиард они получили в 1996 году. В 2004 году уже было 10 миллиардов. Что такое 10 миллиардов для нас? Это 40 миллионов сегодня делает миллиард экспорта, то это 300 тысяч, я думаю, специалистов, которые будут работать на экспорт, это безусловно реальная задача для страны такого масштаба как Украина. Влияние эти отрасли на другие отрасли экономики повышают их конкурентоспособность. Эта отрасль сегодня меняет общество, она делает его более открытым. Потому я думаю, что все сидящие здесь в зале и депутаты, которые будут рассматривать эти законопроекты, понимают, что у Украины есть уникальный шанс – уникальный шанс сделать Украину известной не только благодаря металлургической промышленности, не только сельскому хозяйству, но и в такой высокоинтеллектуальной области как IТ. Причем это не требует больших инвестиций. Надо послать сигнал инвестору. Принятие этих законов – это и будет этим сигналом инвестору. Это абсолютно реальная задача, и мы должны использовать этот шанс. Сегодня складывается очень благоприятная международная конъюнктура, то есть вторая волна кризиса, которая надвигается, она усиливает нашу конкурентоспособность. Мы имеем хороший задел, мы имеем отличное географическое положение, поэтому я призываю использовать. Думать о детях и оставим им новые рабочие места, большие валютные поступления и конкурентоспособность всей экономики. Спасибо. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, може, проголосуємо за закон – і завершимо слухання? Євгеній Ігоревич Царьков, народний депутат України. За ним буде виступати Широков.

16:02:43 ЦАРЬКОВ Є.І. Уважаемые участники парламентских слушаний! Сперва я хотел сказать, почему я от имени фракции коммунистов выступил инициатором данной инициативы. Ну, две причины. Первая: надоело смотреть на страну, которая с дипломами о высшем образовании вынуждена стоять на рынках. Вторая: не верю в сказки о том, что благосостояние нашей страны можно повысить лопатой и дешевой капустой. И из всех капиталов, которые сегодня есть в нашей стране, наша фракция готова в полном составе поддержать единственный: гуманитарный. IT-индустрия – это и есть гуманитарный капитал нашей страны. И поэтому я уверен, что с учетом того, что подписали этот законопроект представители всех депутатских фракций, он однозначно будет принят. Как заместитель главы Комитета профильного по финансово-банковской деятельности приведу вам еще точную статистику по индустрии. 2 тысячи 470 компаний работают в сфере IT-индустрии. Валовый доход точный составляет 10,9 миллиардов гривен в год. Средний прирост доходов, действительно, как сказал господин Семиноженко, это 40 процентов. И экспорт составляет около 9,2 миллиардов, около 82 процентов. Проблема заключается в том, что, действительно, как нам говорили ребята на "круглом столе", айтишники, что средняя зарплата нормального, квалифицированного специалиста – 12 тысяч гривен. И платить с нее сегодня те социальные внески и остальные налоги практически невозможно. Это я сам знаю, просчитывал на калькуляторе. Мы посмотрели на опыт ближайших наших соседей, не берем Америку: Россию и Беларусь. По Беларуси вам данные привели, приведу их более подробные, то есть что платит предприятие в Беларуси сегодня. Они не платят налога на прибыль вообще, они освобождены от НДС на товары и услуги индустрии, и налог на доходы физлиц они платят в размере 9 процентов от фонда заработной платы. Но самое главное: социальный платеж, не наш, губительный, который, действительно, душит с этой суммы, а с одной минималки составляет сегодня 35 процентов, с одной милималки. Соответственно, если вывести индустрию в такую плоскость работы, все начнут платить этот сбор, соответственно, будут поступления и в бюджет, и в Пенсионный фонд. И не будет страха, я понимаю, как мне опять-таки говорили рядовые "айтишники",

барсеточников, которые то с одного органа проверяющего, то с другого "колядуют" их бухглтерии. В нашей стране исторически ІТ-отрасль розвивалась как мелкий и средний частный бизнес. Ну, действительно, как сказал предыдущий выступающий, после развала ………. индустрии такая тенденция намечалась. Однако теперь рынок становится более глобальным, соответственно, и риски более большие. Соответственно, для того, чтобы она развивалась, нужно сегодня бизнесу и индустрии дать гарантии о том, что ей не будут страшны риски, особенно при смене восемнадцати правительств и налогового законодательства при каждой смене парламента. Как говорили на круглом столе, если в условиях неопределенности, например, тот же Абама в рамках объявленной программы, он ее заявил, объявит о создании новых рабочих мест, о льготных условиях для ІТ-индустрии, то мы можем просто семьями терять сегодняшние наши мозги, как говорят, тех людей семьями, которые могут уехать в зарубежные страны и работать там или хотя бы входить в те оффшорные зоны налогообложения. Хотя мы часто забываем, что их благосостояние состоит, в основном, и базируется, в основном, на наших заслугах, на наших мозгах, и мы не должны это забывать. Так как если брать программное обеспечение и электронику, то постсоветские работают прямо или косвенно на Googl, Microsoft, ІВМ, DEL и Samsung, если брать банки и финансовый сектор, то наши украинские мозги работают в "Дойче банке", "Комерцбанке", "Сведбанке", …………, "ОТП банке" и в других.Мы посмотрели на отрасль авиапромышленность – "Боинг", ………………….. – это тоже наши мозги, мы посмотрели на телевидение – "Tomson", ……….., Дисней – это тоже наше. Соответственно, мы должны понимать, чтобы мы стали богаче и гордились собой, то должны эти мозги работать здесь и создавать такой же потенциал и конкурентно выходить на внешний рынок. Реализация норм, которые изложены в нашем законопроекте, в краткосрочной перспективе позволяет: первое, узаконить существующую экономическую реальность и ту модель, по которой могут работать ІТ-бизнес, условия вам озвучивали, вы их все знаете. Второе, вывести из теневого сектора все эти 2400 компаний, я уверен, их будет больше, а также всех сотрудников этой сферы, увеличит поступления в бюджет от налога на доходы лиц в шесть раз. Это подсчитывал комитет, это никакая не пропаганда. И самое главное для господина Тигипко, мы можем увеличить пенсионные поступления в 2,5

раза. Люди честно готовы платить, однако, при нормальных экономических условиях. В долгосрочной перспективе, если, действительно, этот закон будет принят, то есть мы, во-первых, сохраним темпы роста этой индустрии, а, во-вторых, самое главное, закрепим за Украиной ведущее место конкурентной и оставим все эти мозги в нашей стране, и появится программное обеспечение с нашими фамилиями на нашем рынке, в наших госучреждениях, на наших компьютерах, в том числе возможно и на пиратских рынках, но чтобы это было наше. Будем надеяться, что с такой помощью, которую оказывает сегодня руководство парламента в лице Адама Ивановича, то есть он способствует действительно и принятию законопроектов и этим слушаниям, мы, наверное, сможем до нового года сделать такой подарок и стране, и всей этой индустрии, и примем после парламентских слушаний этот закон или в первом чтении, или во втором, или в целом. Спасибо. Будем надеяться на лучшее. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Володимир Анатолійович Широков, директор Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук, член-кореспондент Національної академії наук України. За ним буде виступати Кардаков. ШИРОКОВ В.А. Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановне товариство! Питання, яке сьогодні розглядається надзвичайно актуальне. Ми це чули і з доповідей, співдоповіді і виступів. Роль і значення програмного забезпечення в комп’ютерному світі можна сміло порівняти із роллю і значенням людської мови в людському суспільстві. Зникне мова – і суспільство розсиплеться на окремих індивідуумів, пов’язаних між собою хіба що біологічно. Так само зникнуть програмні засоби – і всі комп’ютерні системи перетворяться на купу металобрухту. Програмне забезпечення є носієм самосвідомості системи мереж, їхнім інтелектуальним складником. Суспільна еволюція спричинила застосування промислових, індустріальних методів довиробництва програмного продукту. Україна тут справді має певні переваги, пов’язані з традиційно високим ще часів

академіка Глушкова рівнем розвитку вітчизняної кібернетичної науки. Проте до постановки проблеми виникають певні питання. По-перше, не зовсім зрозумілими залишаються аспекти індустріальності всього виробництва в Україні. Тому зараз важко говорити, чи справді йдеться про індустрію, чи точніше було б говорити про щось на кшталт мануфактури, особливо за умов переходу до постіндустріального суспільства або вже навіть кустарного виробництва. Адже ми знаємо, що історія розвивається за спіраллю, і деякі історичні форми, у тому числі і виробничі, можуть знову з'явитися на новому історичному ландшафті і в нових модифікаціях. По-друге, при підготовці державних програм і законодавчих актів необхідно провести аналіз структури виробництва програмного забезпечення його техніко-економічних, організаційних, науково-технічних, кадрових аспектів, а також динаміки розвитку. Зокрема, варто провести рейтингові дослідження, а також як це робиться для світових лідерів цієї галузі, наприклад, ТОП-100, або навіть так, як це проводиться в Росії, визначити мікропоказники галузі та їх відповідний зв'язок з відповідними макропоказниками. Отже передумовою успішної реформації галузі бачимо виконання ґрунтовного наукового аналізу стану і трендів галузі програмного забезпечення та ІТ в Україні зі встановленням системи показників, способів їх верифікації та порівняння зі світовим досвідом, а також, що дуже важливо, відповідного прогнозу, адже ситуація у цій сфері змінюється, я б сказав, катастрофічно швидко і досить дивними виглядають плани до 2030 року при такій динаміці. Отже необхідне глибоке науково-комплексне осмислення теми, а не лише окремі глибокі думки. Свій виступ я почав із порівняння програмного забезпечення з мовою, насправді ця аналогія, як мені здається, ще глибше. Адже природна людська мова все впевненіше набуває технологічного статусу і стає основним інструментом у системах комп’ютерних комунікацій. І надалі зростання рівня інтелекту програмного забезпечення досягатиметься на шляху його все більшого зближення з природною людською мовою. Отже від того, наскільки досконалим є лінгвістичне програмне забезпечення Lingver, залежить ефективність, як мінімум, мережевих комунікацій, це зараз. А із зростанням масштабів цифрового простору, а цифрова революція, зокрема реалізація системи електронного урядування неминуче до цього приведе. Настане момент, коли без глибокого семантичного інструментарію вся наша машина просто зупиниться.

Зрозуміло, що український Lingver нам не зробить ні американський, ні будь-який інший дядько. Те, що зараз ґрунтується на наших моделях, на наших комп’ютерних лексикографічних системах, в тому числі на системі "Словники України", яку шановні колеги, ви одержали на лазерному диску серед розданих вам матеріалів. Але якщо ви зробите запит до Google "Словники України", то він вам може видати декілька мільйонів посилань в різні часи по різному, і лише одне з цих посилань є законним, це сайт нашого лінгвістичного порталу. Те що я сказав, лише одна з демонстрацій комп’ютерного піратства, яке набуло якогось фантасмагоричного поширення в Україні. Зрозуміло, для того щоб вкрасти, не треба ні великих капіталовкладень, ані великого розуму. Але без наведення порядку в цій сфері годі їм мріяти про якусь там індустрію. Лінгвер – всього лише одна з ділянок державного застосування здобутків індустрії програмного забезпечення, є і багато інших, на них, вважаю, треба звернути особливу увагу. Але лінгвістична ділянка має особливе значення, на ній базується національна державна компонента і технологічний статус української мови. Це інструменти для різноманітних логіко лінгвістичних експертиз, це державний тезаурус України, без якого, переконаний, неможливо підтримувати національну нормативно-правову базу в належному семантичному стані, це засоби підтримки віртуальних систем професійної взаємодії і так далі. І говорячи про індустрію програмного забезпечення, вважаю, треба пам’ятати про загальнодержавні завдання, серед яких створення та впровадження засобів, що забезпечують технологічний статус державної мови, є одним з найголовніших. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Кардаков Олександр Юрійович, голова наглядової ради закритого акціонерного товариства "Октава капітал". Підготуватися Буднік-Сіверському. КАРДАКОВ О.Ю. Уважаемые участники парламентских слушаний, полторы недели назад я вернулся из Силиконовой долины, обычное заурядное сегодня явление, но было два события, которые были особенными. Я выступал на конференции для инвесторов, ……… с докладом по ІТ-климат в Украине. И второе, мы встречались с Био Рейчером, управляющим Фонда……………, который больше все мы знаем как Фонд ……… Что сказал Био Рейчер? Говорит, я знаю украинских программистов, они работали в первом моем проекте, но я ничего не

знаю про Украину сегодня, про ІТ Украины. Потом он сказал, давайте так, я собираю людей и весной приезжаю в Киев сам посмотреть. Потому что информация про нас очень противоречива, как говорили мои коллеги, не знают что будет с нашим рынком. И я посмотрел глазами американцев на наш ІТ-рынок, на нас непосредственно. Что с нами происходит? У нас в основном по старым известным контрактам пытаются использовать как рабочую программистскую силу, хорошую, но дешевую с каким-то качеством. Это конечно хорошо, это даем нам работу достаточно много, но это не дает нам никакой прибыли для государства, максимум налоги с зарплаты программистам. Та тенденция, которую хотят вкладывать сюда и инвесторы, и которую хотим мы, надо создавать собственные продукты и услуги программные, выходить на рынок со своими услугами, тогда мы будем не только платить в Пенсионный фонд социальные взносы, а создавать реальную прибавочную стоимость. И соответственно в государства появятся дополнительные налоги уже с бизнеса. По неделе посещения в Силиконовой долине и общения, масса общений, то есть у меня возникло всего три выводы. Первое. Тенденция, которая сегодня существует там, это не переводить всех в Силиконовую долину, брать одного-двух человек, которые челноками, вся команда должна оставаться на Родине своей. Родина – это Китай, Индия или Украина – это уже вопрос. Что за счет этого достигается? То есть коммуникации позволяют сегодня работать в онлайне полностью в любой точке мира. Второе, себестоимость понижается, не надо перевозить людей. И самое главное, сохраняется работоспособность команды. Потому что по опыту перевоза команд в Силиконовую долину все разбегаются через год-два после проекта. То есть команда не работает. Что дает нам? То есть это мозги остаются на Родине, в Украине, и мы отсюда можем зарабатывать деньги: люди – для себя, предприятия, бизнес – для Украины. Второе. Слабое информационное, скажем так, мало информации про украинские ІТ-компании. Потому что сегодня Интернету как источнику информации никто не доверяет вообще. Это вам не надо рассказывать, потому что в Интернете можно написать ту и другую сторону, что угодно. Поэтому нет целенаправленной информационной политики на продвижение наших ІТ-кампаний за рубежом. И естественно третье. Принятие сегодняшних законов покажет стабильность в отрасли информационных технологий. А инвесторам, как и нашим всем бизнесам, нужна стабильность, условия игры,

определенной на продолжительный промежуток времени. Поэтому, все это может обеспечить принятие законов про эксперимент. Поэтому я, как представитель ІТ-отрасли и как человек, пообщавшийся со многими инвесторами, призываю наших депутатов поддержать наши законопроекты 8267 и 68. Большое спасибо. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступає Буднік-Сіверський Олександр Борисович, завідувач відділом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, доктор економічних наук, професор. Підготуватись Белих. БУДНІК-СІВЕРСЬКИЙ О.Б. Шановний Адаме Івановичу, шановне зібрання. Однією зі складових створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення, є розв'язання проблеми зниження рівня використання, неліцензійного використання програмних засобів. Яку слід розглядати з економіко-правових та соціальних позицій умов сучасних складних процесів ринкових перетворень в Україні. Зниження рівня використання піратського програмного забезпечення, потребує комплексних заходів та поширення пошуку відповідних адміністративних рішень з боку державних органів та громадських організацій, асоціацій, діяльність яких ……… на цьому напрямку. За оцінками асоціації виробників програмного забезпечення в Україні, рівень піратства залишається дуже високим і сягнув 86 відсотків у 2010 році. В 2008 – 84, в 2007 – 83. Цей показник вивів Україну на сьоме місце в світі за рівнем комп'ютерного піратства, для порівняння, рівень піратства в Китаї - 78, в Росії - 65, в Польщі – 54, в Угорщині – 41. Середній рівень піратства в світі 42 відсотки. Всього, протягом 2010 року комп'ютерне піратство завдало шкоди розробникам програмного забезпечення на 50 мільярдів доларів США. З позиції економіко-правових ……… зазначена проблема потребує визначення збитків від неліцензійного програмного забезпечення та потребує пов'язати її з заходами зниження рівня піратства. Як соціального явища, так і за проблемами судової практики, що може бути подальшим кроком для розв'язання зазначених проблем і питань.

По-перше, наведена статистика свідчить, що проблеми піратства стосуються правової технічної стосується правової, технічної та економічної сфери неліцензійного програмного забезпечення. Саме від обґрунтування методики визначення збитків і компенсації завданої шкоди, оцінки вартості програм тощо залежить гострота прийняття управлінських рішень з позицій державних органів в напрямі зниження рівня використання піратських програмних забезпечень в Україні. Запропонована Асоціацією виробників програмного забезпечення методика розрахунку рівня піратства у сфері програмного забезпечення, на нашу думку, ще недосконала і потребує наукового обґрунтування і кількісних складових. В Україні повинна діяти своя методика розрахунку рівня активності піратського програмного забезпечення. Так, якщо оцінюється вартість програмного продукту для придбання, то застосовуються різні методи оцінки вартості майнових прав, передбачених національними стандартами оцінки майнових прав. А при оцінці рівня піратського програмного забезпечення, оцінку завданої шкоди власнику програмного продукту пов’язують з реальними витратами і отриманням прибутку, який розраховується за документами даного реального власника програмного продукту. Якщо йдеться про оцінку вартості компенсації завданих збитків від використання неліцензійних програм, то розрахунок здійснюється за даними собівартості виробництва цього програмного продукту, або безпосередньо власника, або виробника піратського програмного продукту, або за даними контрагентів ліцензійного договорів. По-друге. Легалізація неліцензійного програмного забезпечення силовими методами змушує їх власників та користувачів в ситуації, яка склалась в Україні, на українському ринку програмного забезпечення. Збільшення рівня комп’ютерного піратства у 2010 році на 1 відсоток свідчить про те, що в 86 персональних комп’ютерів зі 100 встановлено неліцензійне програмне забезпечення. При легалізації неліцензійного програмного забезпечення слід врахувати наслідки таких дій та протидії тіньового бізнесу, причини, які спонукають до цього, які треба виправляти в умовах нерозвиненої реальної ринкової економіки, в якій недостатній рівень накопичення капіталу, зокрема в малому та середньому бізнесі. Оцінка використання неліцензійного програмного забезпечення свідчить, по-перше, про умовну успішність діяльності боротьби з Асоціацією виробників програмного забезпечення в Україні силовими методами.

По-друге. Про проведення широкого ознайомлення контрагентів ринку з фактами порушень авторських прав. По-третє. Про спонукання до пошуку інших економіко-правових механізмів зниження рівня піратства програмного забезпечення персональних комп'ютерів України, а також до активних спільних та координованих дій з правоохоронними органами, зокрема із протиправної діяльності транснаціональних злочинних груп. По-четверте, про потреби обгрунтування суми завданих збитків власникам програмного забезпечення та стягнення суми у судовому порядку на їх користь. По-п'яте, про запобігання можливого завищення суми завданих збитків, які можуть призводити до неоправдованого знецінення. Підкреслено, що пошук протидії піратському……….. може мати відповідну перспективу. Саме це має на увазі піратська боротьба з … програмними продуктами. У такому напрямку більш поширеним є комп'ютерні програми вільного користування, можливість виконання за допомогою такої ідеї, як використання та чітко вирізнятися відмінність від… (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Борисовичу. Слово має Белих Дмитро Олексійович, директор компанії "Амеріа Україна" . Підготуватися Згуровському. БЕЛИХ Д.О. Добрый день. Сегодня я стою на этой высокой трибуне, испытывая чувство гордости и ощущения начала важного пути. Гордости за своих коллег, за то, что всего лишь за 20 лет новейшей истории Украины мы смогли построить фундамент мощного конкурентно-способного сектора экономики нашей страны. В отрасли информационных технологий Украины, я называю ее IT-индустрией, работают сотни тысяч украинцев, мы это уже слышали, – это не только программисты, это аналитики, это тестировщики, это менеджеры. При этом мы опираемся на практически неограниченный и

в тоже время самый ценный ресурс нашей страны – потенциал наших людей, гуманитарный потенциал. В глобальной экономике XXI столетия гуманитарный капитал имеет гораздо более важное значение, чем ископаемые энергоносители или природные условия страны. Только собственный интеллект гражданина развит эффективной, доступной системой образования вместе с институтами свободной конкуренции, прозрачными правилами игры, конкурентно-способной налоговой системой сделают Украину экономически успешным, устойчивым государством. Наша цель очевидна – это инновации. Авторские права на новую компьютерную программу или технологию сделают вместе с глобальной сетью Интернет, дадут прямой доступ на внешние мировые рынки. ІТ-бизнес как и гуманитарный капитал невозможно загнать в границы одного государства. Зато рациональное государство может создать благоприятные условия для развития ІТ-сектора, получив дивиденды не только в виде роста налогов на доходы людей, но и роста среднего класса. В нашем секторе 80 процентов всех расходов – это оплата высококвалифицированного труда. На сегодняшний день в Украине существует небольшая прослойка специалистов, которые зарабатывают больше чем даже их коллеги в Польше, Словакии, Румынии. Но именно эти люди, в первую очередь и в зоне риска, не могут уехать из страны, работать в Америке, работать в Дании, работать в Австралии. Эти опытные специалисты могут стать именно тем локомотивом инновационных процессов в Украине, в котором мы так нуждаемся, а также многие наши коллеги, которые, поработав заграницей, подумывают о том, чтобы вернуться. Но как и везде в этом мире деньги не могут быть единственным аргументом, таким людям нужна перспектива, нужен реальный шанс на успех в этой стране. Сейчас большинство, к сожалению, этого шанса не видит. Многие, особенно молодые специалисты, мобильные, свободные, испытывают некий …… диссонанс, когда постоянно ждешь и считаешь, что завтра я уеду, откроются невиданные перспективы, я заживу получше, по-новому. При этом они женятся или выходят замуж, растят детей, помогают своим престарелым родителям, ходят на встречи выпускников. Что же происходит, когда такие люди уезжают работать заграницу? Реализуется худший сценарий для Украины, которая этого человека родила, растила, учила, и в этот самый креативный, работоспособный возраст человек уезжает и, что немаловажно, платит налоги в другом государстве. Поэтому наша страна может дать этот шанс, уровняв в налоговых и бюрократических условиях нас с нашими прямыми конкурентами: Китаем, Индией. Гуманитарный потенциал Украины

будет максимально востребован в мире, а наши профессионалы смогут сделать осознанный выбор и остаться работать дома. Что же мы предлагаем? Социальные лифты в сфере информационных технологий работают наилучшим образом. Здесь каждый может заработать деньги своим собственным умом. С ростом рынка количество мощных компаний будет увеличиваться. Больше будет вкладываться в развитие сотрудников и в развитие отрасли и, как следствие, работать на имидж Украины. Поставив задачу развивать гуманитарный капитал, наша страна может стать одним из центров IT-инноваций и передовых идей. Для этого мы создадим умственный кластер, в котором IT-специалистам будет комфортно работать и жить. Идея создания мощного отраслевого союза, озвученная Премьер-министром Украины, полностью вписывается в данный план. Говоря языком цифр, даже при налоге 10 процентов на доходы физических лиц и едином социальном взносе на уровне 800 гривен средний IT-специалист будет платить в 2, в 3 раза больше налогов, чем сейчас. Абсолютное большинство людей нетрудоустроенных выйдут из тени и будут работать. На этом я выражаю благодарность депутатам, которые подписали наш законопроект. И очевидно, что законодательной поддержкой в том числе принятием законов 8267, 8268 страна даст сектору информационных технологий Украины импульс, значение которого трудно переоценить. Спасибо. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Михайло Захарович Згуровський, ректор Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут". За ним буде виступати Павленко. ЗГУРОВСЬКИЙ М.З. Вельмишановний Адаме Івановичу! Вельмишановні учасники слухань! Я хотів би скористатися слайдом для деяких коментарів. На цьому слайді зображені країни в системі двох координат: рівень освіти – вісь абсцис і рівень IТ-індустрії по осіб ординат.

Я хотів би порівняти країни не з розвинутою групо – тією, що вище (нам ще рано з ними порівнювати свої можливості), а от з тією групою, яка окреслена контуром. Це Індія, Китай, Туреччина, Бразилія, Росія. Як ви бачите, за рівнем освіти (по осі абсцис) ми значно випереджуємо ці країни. Особливо за рівнем фізико-математичної освіти. Але за рівнем внеску IT-індустрії в ВВП країни ми на порядок і більше поступаємося цим країнам. Які висновки можна зробити з цього порівняння? Це дані Організації Об’єднаних Націй в частині індексу людського розвитку. Перший висновок: ми маємо вади організаційні, адміністративні, законодавчі. Ми не вміємо в країні створити умови для бізнесу. Другий висновок: освіта, наука і IT-бізнес, як і будь-який інший, мабуть, бізнес, є інтереси цих двох складових роз’єднані в державі. Вони не гармонують, не співпадають. І в той же час, шановні друзі, ми прекрасно знаємо, чим ми володіємо в країні. Тут вже багато про це казали. Школа, прекрасна школа кібернетики, заснована ще Віктором Михайловичем Глушковим, вона і до цього часу дає високі результати. За представниками цієї школи, ну, це і не тільки академія – це і навчальні заклади, окремі навчальні заклади, за найбільш компетентними людьми з цієї школи зараз полюють кампанії світу. Я хочу сказати, що, за даними Стіва Валмера – керівника "Майкрософту", з 90 тисяч працівників "Майкрософту" 500 – це співробітники КПІ, причому 50 працюють в Києві, а 450 – в Каліфорнії в Силіконовій долині. Це лише один штрих. Звичайно, якщо б цей закон, який зараз буде обговорюватися, якщо б він покращив – перше – умови для здійснення бізнесу, друге – поєднав би інтереси бізнесу, освіти, науки і зробив би, ну, які зараз діють роз’єднано, без спільних цілей і загальної координації, якщо би ці дві складові були вирішені, то, безумовно, країна б дуже швидко пішла б вгору по осі ординат. І я переконаний, погоджуюся з Олександром Кардаковим, щоб ми не лише продавали свою дешеву робочу силу, а ми б створювали продукт, який би робив би внесок в національний ВВП за рахунок цього продукту. Це без всяких сумнівів. Тому що пропонується, декілька пропозицій. Перше. Звичайно, вдосконалити через цей закон вдосконалити інші закони, пройти в інші закони в частині податкового законодавства, в частині захисту інтелектуальної власності, звичайно, освіти, науки, деяких законів, які регламентують господарську діяльність. Законодавчо обумовити участь роботодавців у підготовці фахівців в створенні гнучких програм, баз

практик проведення наукових досліджень. Зараз не завжди роботодавцю це вигідно робити. Друге. На зрозумілих усім критеріальних засадах визначити базові вищі навчальні заклади. І на їх основі сформувати такі кластери, які б вирішили питання кадрової підготовки і поєднання інтересів бізнесу і людського потенціалу. Можна багато навести інших пропозицій, але в більшості вони вже враховані. Але вони спрацюють лише за умови здійснення державою послідовної і рішучої політики в цій сфері. Поки що були розмови. Якщо далі будуть дії, то все у нас вийде. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Володимир Петрович Павленко, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України. За ним буде виступати Леся Оробець. ПАВЛЕНКО В.П. Шановний Адаме Івановичу! Шановні учасники парламентських слухань! Ідея щодо визначення індустрії програмної продукції пріоритетною на державному рівні відповідає основним стратегічним цілям модернізації національної економіки. Тому Міністерство економічного розвитку і торгівлі не лише підтримує зазначену ідею, але здійснює практичні кроки в напрямку створення сприятливих умов для забезпечення розвитку зазначеного сектору економіки. Хотів би вас проінформувати, про те, що в Кабінеті Міністрів за ініціативою Володимира Петровича Семиноженка та відповідного бізнесу, 21 вересня поточного року відбулася спеціальна нарада під головуванням Прем'єр-міністра України Миколи Яновича Азарова, яка надала суттєвий поштовх підготовці та погодженню центральними органами виконавчої влади законопроекту, який став сьогодні предметом вашого розгляду. Вважаємо, що при перших позитивних результатах економічного експерименту, які передбачені цими законопроектами, його умови доцільно поширити і в тому числі на сферу інформаційно-комунікаційних технологій в цілому.

Формування ринку інформаційних послуг шляхом широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у цих сферах суспільного життя визначено одним із ключових напрямів проекту державної програми економічного і соціального розвитку на 2012 роки. Здійснено і перші практичні кроки щодо покращення інвестиційного клімату в Україні та створення сприятливих умов для безперебійного припливу іноземних інвестицій в українську економіку. У лютому цього року затверджено урядову програму розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні. Проблемні питання розвитку індустрії програмної продукції мають міжвідомчий характер і не можуть бути вирішені на рівні окремих центральних органів виконавчої влади, їх вирішення потребує застосування системних міжвідомчих заходів. Зазначені підходи полягають у проведенні скоординованої державної політики спрямованої на підвищення конкурентоздатності галузі через формування державної стратегії розвитку. Збалансування зовнішньої та внутрішньої політики, створення сприятливого правового та суспільно-економічного середовища, а також забезпечення узгодженості дій усіх державних органів. Саме такі шляхи розвитку сфери інформаційних технологій та програмного забезпечення реалізується сьогодні не лише найближчими потенційними конкурентами України на міжнародному ринку, Російською Федерацією, Білорусією, країнами Балтії, але і Грузією, Азербайджаном, Молдовією, Вірменією. Тому настійно необхідною для нашої держави на сьогодні є розроблення базового, загальнонаціонального, стратегічного програмного документу, що визначає основні цілі, напрями, шляхи та механізми формування і реалізації державної політики щодо побудови інформаційного суспільства в Україні. Основною стратегічною ціллю зазначеного документу пропонується визначення, розроблення новітніх вітчизняних програмних продуктів та інформаційних технологій і використання їх для підвищення якості життя громадян, забезпечення конкурентоздатності національної економіки, розвитку соціально-політичної, культурної та духовних сфер життя суспільства, удосконалення системи прийняття державних управлінських рішень. Важливе значення вбачаємо і у державному стимулюванні розроблення новітніх вітчизняних програмних продуктів та інформаційних технологій для забезпечення розвитку секторів економіки: електронна торгівля, електронна біржа, електронні державні закупівлі та автоматизації бізнес-процесів на підприємствах практично усіх галузей

економіки з метою підвищення ефективності їх діяльності та конкурентоздатності продукції. А з метою ефективного розв’язання проблеми кадрового забезпечення галузі пропонуємо посилити координацію дій державних органів вищих учбових закладів та бізнесу щодо забезпечення підготовки фахівців індустрії програмної продукції відповідно до потреб ринку. Вважаємо, що лише застосування системних підходів у формуванні державної політики, а також активна участь усіх державних органів, органів місцевого самоврядування та представників бізнесу у її реалізації дозволить забезпечити розвиток галузі у напрямку створення вітчизняних новітніх програмних продуктів та інформаційних технологій і гарантування технологічної незалежності України з цих питань. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Леся Юріївна Оробець, народний депутат України, за ним буде виступати – Ліпанов. 16:38:32 ОРОБЕЦЬ Л.Ю. Доброго здоров'я колеги, я думаю, що нікого з присутніх не треба переконувати в необхідності докорінно реформувати і перебудувати державну політику у сфері ІТ-технології. І здавалося б, в нас начебто непогано з цим, тобто, є щонайменше 12 законів, 13 указів Президента, 40 постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів. Але вони переважно відображають не просто вчорашній день, а скоріше за все позавчорашній день, у той час як ми себе тішимо тим, що маємо регіональну першість за кількістю людей задіяних в ІТ-індустрії, за різними показниками це порядка 150 тисяч людей, і тут ми випереджуємо не тільки Росію, але і Білорусію, і Польщу. Але як сказав пан Семиноженко, і з ним важко не погодитися, наші конкуренти тримають нас у тонусі. І можна, звичайно, все списати на світову кризу, але криза відбувалася не лише у нас. І у той час, коли наша ІТ-індустрія була змушена рятувати себе сама за принципом "спасіння потопаючого – справа рук самих потопаючих", у той час наші конкуренти всіляко покладалися на державну підтримку. З одного боку, Індія, Китай, Бразилія, Росія і навіть Румунія, всі вони впровадили для постачальників програмного

забезпечення, по-перше, податкові ставки у декілька разів нижчі, ніж ті, що практикуються зараз в Україні, з іншого боку, заснували спеціальні податкові структури аутсорсингу, контролю аутсорсингу, що гарантували вигідне становище і заохочення інвестування в даній сфері. Окремої згадки заслуговує, ви знаєте, як не дивно, Білорусія. Чому? Там без особливої пробуксовки прийняли спеціальну урядову програму стимулювання індустрії розробки програмного забезпечення з назвою "Білоруський хай-тек-парк", де запроваджено особливі умови оподаткування розвитку ІТ-бізнесу, безпрецедентні для європейських країн. І чого нас має навчити білоруський досвід? Ну, по-перше, відхід від декларацій. Тому що правий був ректор КПІ, коли сказав, що все, що було до цього, це були просто слова. Відхід від декларацій і намірів і розпорошення програм, які передбачають хоч якесь фінансування програм ІТ-розвитку до розуміння і визначення на рівні законодавства пріоритетів його розвитку. Друге, визначення алгоритму конкретних державних дій щонайменше за трьома векторами: перше, створення відповідної нормативно-ресурсної бази щодо стандартизації, державного замовлення і підготовки фахівців з вищою освітою, фінансування наукових досліджень з Державного бюджету в ІТ-сфері; друге, створення відповідного мотиваційного поля. Про що я маю на увазі? У тому числі, створення особливо пільгових умов кредитування і оподаткування для того, щоб стимулювати реінвестування прибутків софтверних компаній у свій розвиток. Ну, до прикладу, що ми можемо запропонувати. Зниження ставки соціальних податків для підприємств-розробників програмного забезпечення, частка витрат яких на оплату праці становить понад 50 відсотків. І друге – звільнення від оподаткування експертних доходів, скажімо, від ліцензійних платежів за програмне забезпечення, розроблене в Україні і тому подібні кроки. І третє – забезпечення рівних конкурентних умов для всіх учасників вітчизняного ринку ІТ. Між іншим, коли засідала робоча група по проведенню цих парламентських слухань, я особливо наполягала на тому, щоб дали слово не лише державним чиновникам, але і представникам ІТ-індустрії. Майте на увазі, що по результатам цього слухання буде прийнято багато рекомендацій, але ключовим із них буде прийняття, точніше рекомендації до прийняття закону, законопроекту. Перша його редакція цього законопроекту була вкрай невдала, хай мене пробачать його формальні автори. Вона передбачала відверто лобістське ставлення,

створення особливої структури, яка б розпоряджалася пільгами, податковими пільгами для своїх. Я маю надію, що друга редакція витримає більше критики, але принаймні спробує створити рівні умови для всіх учасників ІТ-індустрії. Тому я вас дуже прошу, особливо представників ІТ-галузі, зосередьтесь у ваших виступах саме на текстовці закону, бо це буде ключовим продуктом цих парламентських слухань. Дякую за увагу і розуміння. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Ліпанов Олександр Віталійович, директор Міжрегіонального науково-інформаціного аналітичного центру "Інфобуд", кандидат технічних наук. Підготуватись Андону. ЛІПАНОВ О.В. Здравствуйте! Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые участники парламентских слушаний! Тут уже достаточно много говорилось различных цифр о том, как находится Украина в мировом рейтинге, какие у нас есть положительные моменты, какие еще нужно работать. Я хотел к этим цифрам добавить еще одну очень важную информацию для начала перед своим выступлением. 7 декабря правительство Германии приняло решение о введении так называемой "синей карты" специалистов-программистов, математиков и инженеров. Вот в действие так называемой "синей карты" означает, что специалисты этих специальностей получают практически без проблемный въезд в Германию на работу. Это означает, что если наши законопроекты не будут приняты, в ближайшее время мы с вами можем столкнуться с ситуацией, когда как сказал Дмитрий Белых, самая активная трудоспособная часть специалистов уедет за границу и это реальный, объективный факт. И тогда мы уже потеряем не просто какое-то количество специалистов и какое-то количество налогов, мы можем уже говорить о том, что мы потеряем большую часть индустрии в целом. Поэтому принятие двух законов, 8267 и 8268, как раз и может предотвратить такой экстренный отток. Кстати, по данным Министерства экономики Германии, у них наблюдается порядка 30 тысяч специалистов только в ІТ-отрасли дефицита в год. 30 тысяч только у них.

Ну а теперь собственно уже подходя к моим предложениям. Свои предложения я бы, или свои идеи, я бы хотел сконцентрировать в первую очередь вокруг образования и подготовки специалистов для ІТ-сферы. Наша компания "Инфострой", мы работаем а рынке уже 11 лет, мы как и все разрабатываем программное обеспечение для самых разных компаний в разных странах мира. В дополнение к этому, я являюсь доцентом кафедры информатики Национального университета радиоэлектроники и я там тоже уже 10 лет работаю. Наша компания открыла специальную научно-практическую лабораторию для подготовки специалистов, за что я хотел бы сказать большую благодарность ректору нашего университета. Далее. На базе нашего предприятия уже 8 лет проходят практику студенты Университета радиоэлектроники. И с этого года у нас открыт филиал кафедры информатики Университета радиоэлектроники. Поэтому, я хотел бы говорить, в первую очередь о тех проблемах, которые нас ждут в сфере образования. В свете того, что мы существенно повысим спрос на высококвалифицированных специалистов. Это правда, не более 20 процентов выпускников ВУЗов в состоянии придти, сесть за компьютер и начать выполнять те задачи, которые перед ними ставит разработка или современное производство программного обеспечения. Я это вижу каждый день и как преподаватель, и как руководитель предприятия. Что нужно сделать. Ну, во-первых, увеличить число бюджетных мест по IT-специальностям, это понятно. Раз нужно больше специалистов, нужно больше мест. Дальше. Сконцентрировать подготовку наибольшего числа IT-специалистов в ведущих университетах Украины, которые уже сегодня подтвердили свой высокий мировой и национальный рейтинг. Вы все эти университеты прекрасно знаете и все их можете быстро назвать по памяти. Сделать обязательным включение представителей предприятий IT-отрасли в научно-методические комиссии министерства образования. Пока это ещё не просматривается. Соответственно, влиять на процессы сложно. Дальше. Продумать на уровне министерства образования и на заседаниях научно-методических комиссий вопрос о создании единой отрасли знаний информационной технологии. Это позволит существенно упростить процессы формирования различных учебных программ и ОКХ, ОПП для подготовки специалистов.

Ну, конечно, больной вопрос, - сократить количество предметов, не относящихся к профессиональной подготовке студентов, а проще говоря, ещё больше привести в соответствие программы подготовки специалистов в соответствии с европейскими и американскими стандартами. В том числе это касается и подготовки бакалавров и магистров. Магистры особо. Я свои все остальные наработки передам в комитет по образованию. И в заключение я бы хотел сказать большую благодарность народным депутатам Януковичу Виктору Викторовичу и Царькову Евгению Игоревичу за помочь в подготовке этих всех законопроектов. И я надеюсь, что всё-таки мы сумеем эти законопроекты принять. И Украина таки станет лидером в мировой IT-отрасли. И мы будем занимать не пятое место, или там 66-е, кто как считает, а будем уверенно занимать как минимум второе место. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Пилип Іларіонович Андон, директор Інституту програмних систем Національної академії наук України, академік НАН України. За ним підготуватись Драгану. АНДОН П.І. Вельмишановний Адаме Івановичу! Вельмишановні учасники парламентських слухань! Всім добре відомо, що вирішальним фактором для конкурентно-спроможності любої індустрії, у тому числі і програмного забезпечення, є рівень її озброєння засобами та технологіями виробництва. Для індустрії програмного забезпечення засоби виробництва є ключовими у вирішенні найбільш складних питань у сфері програмування, продуктивності розробки та якості програмного продукту. Той, хто володіє більш ефективними засобами виробництва, розробляють програмні системи швидше, більш високої якості. Як наслідок, отримає більшу користь від їхнього використання і врешті-решт стає більш конкурентним на ринку. Тому сьогодні, коли доля соціального прогресу напряму залежить від рівня впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, увага до проблеми виробництва програмного забезпечення, як фундаменту для побудови інформаційно-комунікаційних технологій є безпрецедентно високою у світі. У високо розвинутих держав комп'ютерні мегакомпанії давно визначили напрямок створення індустріальних засобів виробництва програмного забезпечення

пріоритетним, здійснюють потужні інвестиції у розвиток теоретичних та прикладних питань вирішення цієї проблематики. Для української школи програмування, засновником якої є академік Віктор Михайлович Глушков, проблематика виробництва програм є традиційною. Вченими інститутів кібернетики, програмних систем, Київського національного університету, Національного технічного університету (КПІ) інших наукових установ і освітніх закладів України отримані суттєві результати в розвитку теоретичних та прикладних проблем програмування, створення основ програмної інженерії, інженерії якості програмних продуктів тощо. У практичному плані вченими і спеціалістами Національної академії наук розроблено низку оригінальних засобів та систем підтримки побудови програм в різних середовищах програмування. На жаль, через брак коштів багато з них залишається у статусі експериментальної. Тим не менше певну кількість вдається вивести на ринок. Наведу такий приклад. Протягом останніх років за участю вчених Інституту кібернетики під керівництвом академіка Летичевського на замовлення фірми "Моторола" була створена унікальна інструментальна система, яка дозволяє моделювати складну софтверну систему на різних стадіях її розробки, виявляти та виправляти помилкові рішення, автоматично будувати систему тестів, здешевлюючи розробку систем та прискорюючи її випуск на ринок. В подальшому події розвивалися таким чином. Нещодавно всі права на систему придбала інша фірма, яка модернізує системи і виконує замовлення інших софтверних фірм на базі цієї системи. Розроблена система виявилася належною, придбаною зарубіжною фірмою, але в основі цієї системи лежать теоретичні результати, отримані ученими Інституту кібернетики. Приведений приклад показує, що в Україні існує науковий потенціал, конкурентоспроможний на світовому ринку. Результати проведених наукових досліджень у галузі програмування користуються попитом, мають високий рівень інноваційності. Приклад є наочною демонстрацією використання інноваційної моделі в дії, згідно якої наука в результаті проведення фундаментальних досліджень розробляє інноваційну пропозицію. Крупний інвестор вкладає кошти на реалізацію цієї пропозиції, отримуючи певні права власності на результат. І третє, результат реалізації підхоплюється бізнес-структурами для розміщення на ринку і отримання відповідного прибутку, який має розподілятися серед учасників процесу. Приклад показує, що фундаментальна наука готова і спроможна здійснювати ефективну підтримку вітчизняної індустрії програмного забезпечення у забезпеченні її сучасними засобами і технологіями виробництва

програм, сприяти цим підвищенню конкурентоспроможності на світовому ринку. На завершення скажу, що ми всіляко підтримуємо кроки, направлені на побудову і розвиток індустрії програмного забезпечення і державі, і підтримуємо проект, який стосується цього питання в Верховній Раді. Дякую за увагу. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Драган Григорій Сильвестрович, директор Іллічівського інституту Одеського національного університету імені Мечнікова, доктор фізико-математичних наук, професор. Віталій Корж є? Немає. Тоді підготуватися Глушковій. ДРАГАН Г.С. Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги, пані і панове! Сьогодні програмне забезпечення безумовно має таке значення для розвитку інформаційних технологій, як і паливо для енергетичного комплексу. Але й тут виникають аналогічні проблеми, які пов`язані з їх використанням. Так, в науковій сфері всі розробки базуються на пропрієтарному програмному забезпеченні. Це приводить до повної залежності від закордонних постачальників програмного продукту. Наші науковці не мають можливості не тільки вносити корективи до цих програм, адаптуючи їх під свої конкретні досліди, але й розібратися в принципі їх роботи. Тому вони, в кращому разі, переходять до розряду перепродавців або персоналу, який обслуговує закордонні технологічні рішення. Який вихід є з цього положення? Єдиним виходом з цієї ситуації, на нашу думку, це є розробка і використання програмного забезпечення з відкритим кодом. На сьогоднішній день провідні країни Європи, такі як Німеччина, Франція, Англія, широко використовують програмні забезпечення з відкритим кодом. Це дозволяє їм, з однієї сторони, знизити розходи на закупівлю програмного забезпечення, з іншого боку, це розвиває інтелектуальний потенціал країни. Адже якщо використовується програмний продукт з відкритим кодом, то наші фахівці не будуть працювати на закордонні фірми, вони будуть працювати на розвиток нашої IТ-технології, і це буде як підвищувати, з однієї сторони,

інтелектуальний потенціал наш, і це буде стримувати виїзд наших фахівців за кордон. В Україні на сьогоднішній день теж активно пропагандується використання вільного програмного забезпечення: проводяться регулярно міжнародні конференції, організована українська асоціація розробників та користувачів вільного програмного забезпечення. Я хочу відмітити, що в Одеському національному університеті імені Мечникова регулярно проводяться, щорічно проводяться конференції по використанню… конференції розробників і користувачів вільного програмного забезпечення. В них приймають участь фахівці в країн СНД, а також і з далекого зарубіжжя, які приїжджають поділитися своїм досвідом в цій сфері. Я можу сказати, що в Одеському національному університеті імені Мечникова створено також Центр суперкомп’ютерних обчислювань і вільного програмного забезпечення. І тому, якщо сьогодні лунали тут призиви, що потрібні розробники, то ми пропонуємо це робити для вільного програмного забезпечення. Я вважаю, що, якщо ми будемо застосовувати на прикладі Росії, сьогодні Росія не просто прийняла програму по вільному програмному забезпеченню – Росія прийняла план використання цього. І в цьому плані конкретно записано, коли які будуть проведені заходи. У нас є, Кабінет Міністрів прийняв 30 листопада Програму розвитку вільного програмного забезпечення, але цієї програми на сайті Кабінету Міністрів ми не можемо знайти. Може, вона десь і є. Хто її приймав? Хто з нею обговорював? Це не відомо. Я не розумію, чому ми не можемо обговорювати ці питання, наприклад, відкрито на конференції, де будуть фахівці вільно присутні і вони можуть вносити свої пропозиції. Чому кулуарно приймати такі програми? На жаль, ця програма не може проводитися без підтримки державних органів, тому що спочатку, як на прикладі європейських країн, на прикладі Росії, вільне програмне забезпечення спочатку впроваджується в начальних закладах і в органах державної влади, а потім уже всі, які будуть заохочені. На нашу думку, можна, необхідно в цей закон внести декілька пропозицій, тобто, по-перше, в національну програму інформатизації відповідно до рекомендацій ООН та Єврокомісії ввести спеціальні пункти про необхідність вільного відкритого програмного забезпечення, скасувати протиріччя в законодавчій базі. Ці протиріччя

стосуються інтелектуальної власності та інших проблем. Запровадити практику відкритих дискусій серед фахівців програми Кабінету Міністрів, а також впровадити… (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Віра Володимирівна Глушкова, старший науковий співробітник Інституту кібернетики ім. Глушкова Національної академії наук України, кандидат фізико-математичних наук. Підготуватися Закусило. ГЛУШКОВА В.В. Уважаемые коллеги, хочется отметить значимость принимаемого проекта, обсуждаемого проекта не только с точки зрения развития экономики Украины в будущем, но и сточки зрения поддержания этих исторических тенденций и традиций, которые издавна сложились в этой земле. Хочется остановиться на некоторых из них. Мало кто знает, что еще до революции учеными Хрущевым и Щукаревым здесь были задуманы и созданы первые логические машины. Например, Щукаревым была создана машина механического мышления в 1914 году. В 50-80-х годах был расцвет науки кибернетики, здесь наши ученые не только не отставали, но и опережали лучшие западные образцы в своих работах. Здесь работали такие выдающиеся ученые, как Глушков, Лебедев, Амосов и Ющенко, которые принесли мировую славу отечественной науке. Их вклад в развитие науки полностью признан мировым сообществом. Именно в Киеве, в Феофании, 60 лет назад была создана первая в континентальной Европе электронно-вычислительная машина МЭСМ под руководством академика Лебедева, а 40 лет назад была создана универсальная машина "Днепр", которая затем была установлена в центре управления полетами в подмосковном городе Королеве. Руководителем этого проекта был Глушков. Хочется отметить, что на этой неделе, в пятницу отмечается юбилей этих машин в Институте кибернетики. Здесь в 1964-67 годах были созданы прототипы первых персональных компьютеров, это машины из серии "Промінь" и "Мир". В 1964 году на стол правительства СССР был положен один из первых проектов глобальной сети, так называемый проект ЕГСВЦ – единой сети государственных вычислительных центров, в последствие назван проектом ОГАС.

Хочется отметить, что по сути это был первый проект информационной экономики в мире. И если мы говорим сейчас о введении е-Правительства, е-Демократии и других е-Проектов, е-Регионы и другие е-Проекты, то надо понимать, что эти проекты были созданы только в 90-х годах, начали создаваться. То есть на 30 лет позже, чем проект ОГАС. Здесь была создана теория цифровых автоматов, которая послужила в последствие основой для проектирования электронно-вычислительных машин. В 1974 году здесь был запатентован принцип от построения рекурсивной ненеймановской машины Глушковым так называемый макроконвейер. Хочется отметить, что принципы параллельной организации макроконвейера сейчас реализованы в суперкомпьютерах "Скид", которые находятся в Институте кибернетики. Здесь создавались первые программы по распознаванию естественного языка, искусственного интеллекта, велись работы по медицинской кибернетике. Хочется отметить нейроподобные сети академика Амосова. В западных вузах изучаются методы решения задач, предложенные нашими учеными Михалевичем, Шором и Пшеничным. И здесь создавались уникальные образцы и разработки в оборонной отрасли и многое, многое другое. Именно для того, чтобы было где это все почитать, нами, мною, членом-корреспондентом Академии наук Малиновским, группой молодых ученых инициативной, при активном содействии ІТ-ассоциации Украины создан журнал по истории ІТ Украины, который начнет выходить со следующего года. Я уверена, что рассматриваемый проект закона может и должен послужить основой для прекращения длительного упадка и отставания в сфере ІТ и поможет возвращению, возрождению утраченных позиций в этой отрасли. Спасибо за внимание. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Олега Каленьковича Закусила, першого проректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академіка Національної академії педагогічних наук України. Підготуватись Остапенку. ЗАКУСИЛО О.К. Вельмишановний Адаме Івановичу! Шановні учасники парламентських слухань! На початку свого виступу я дещо продовжу

попередній Віри Вікторівни, посіяти певний оптимізм, не все у нас тільки в минулому. Сказати, що Україна в міжнародній спільноті відома не тільки виступами, колишніми виступами Андрія Шевченка і нинішніми виступами братів Кличко. Є інша сфера, де наша держава протягом як мінімум десятиліття останнього утримує передові позиції у світі. Про що йде мова? Щорічно проводиться величезна кількість олімпіад з інформатики та програмування різного рівня, найпрестижними і найсерйознішими із них є, зокрема, чемпіонат світу з програмування серед студентів вищих навчальних закладів, щорічно він проводиться Асоціацією комп’ютерної техніки (Association on Computing Machinery). Популярність цих змагань, яка ж вона? У 2008 році стартувало 6 тисяч 700 команд, із тисячі 821 університету 83 країн світу. І коли в належний час відбувся фінал чемпіонату світу за підсумками його команда Київського національного університету імені Тараса Шевченка, я маю честь його представляти, посіла четверте місце. Четверте місце серед 6 тисяч 700! Коментарі зайві. Перед тим успіх був у 2003 році, там ми отримали бронзову нагороду, правда я повинен сказати таке. Четверте місце принесли золоті нагороди, чотири місця нагороджувалися золотими медалями. У 2001 році, тепер трошечки про інше, у Сполучених Штатах Америки була створена корпорація Top Coder, яка на поточний час налічує більше 170 тисяч членів, що регулярно беруть участь у різних типах змагань. Цей Top Coder спеціалізується на проведенні змагань зі спортивного програмування, спортивного. Світові комп’ютерні фірми фінансують проведення цих змагань отримуючи від учасників їх розробки для використання у власних програмних продуктах. Так от, за результатами Top Coder Україна у світі на даний момент посідає п’яте місце. Слід сказати, що є ще кілька київських… вибачте, українських університетів, які теж займають видні місця: Таврійський університет – 25 місце, Львівський університет – 36 місце. Рейтинг складався за результатами виступів команд, хоч за 10 років, починаючи з першого року. Дуже прикро, що саме ті студенти, які приносять славу Україні на такого роду змаганнях, перехоплюються західними фірмами. Останній такий випадок має місце прямо зараз. Сьогодні один із студентів факультету кібернетики, який приніс от ці місця, отримав запрошення працювати в Силиконовій долині. Звичайно, він туди поїде. Прикро, що його перехопили не наші фірми. Сьогодні у виступах і ректора Київського політехнічного інституту, і в представника із Харкова, з вашого університету, лунали певні пропозиції із якими я повністю погоджуюся.

Перша із них така. Необхідно зосереджувати підготовку такого роду спеціалістів у крупних навчально-наукових центрах, скоріше за все їх підготовка повинна відбуватися спільними зусиллями університетів і Академії наук. Друге. Ставлячи за мету ліквідувати бар'єри між середньою освітою і вищою школою, університет зробив спробу, це правда, починалось досить давно, зробив спробу включити до свого складу Київський фізико-математичний, Український фізико-математичний ліцей при Київському університеті. Нам не вдалося цього зробити із за чисто правових питань, самі створили закони, які потім не дозволяють зробити правильні кроки. І ще питання про якість освіти. Дуже дивно складається ситуація, коли з одного боку, вирішуючи проблеми доступу до вищої освіти, ми забуваємо про її якість. Я обмежуся лише таким, ми повинні випускати рівно таку кількість спеціалістів, які набрали на перший курс, інакше Міністерство фінансів пред'явить до нас претензії, що гроші виділені на підготовку, використані не за цільовим призначенням. Цей нонсенс існує тільки у нас. Треба щось робити. Дякую за увагу. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Каленькович. Слово надається Остапенку Сергію Володимировичу, віце-президенту компанії "SysIQIns". За ним виступатиме Биков. ОСТАПЕНКО С.В. Добрый день, я представляю американскую компанию, которая занимается веб-разработкой, мы делаем интернет-сайты и магазины для ведущих розничных сетей США. У нас есть центр разработки в Украине, в котором сегодня работает коло 300 инженеров, программистов, дизайнеров. И все больше ценной работы, действительно той работы, которая создает ценность для клиентов, мы переводим в Украину. За последние годы сюда перебрался отдел дизайна, мы переводим управление клиентскими счетами сюда. И талант людей, которые работаю у нас, очевиден. Я хотел бы развеять небольшой миф, который звучал здесь в нескольких выступлениях. Мнение о том, что это сверхприбыльный бизнес, ошибочно. Оно ошибочно потому, что это бизнес жесткий и надо не забывать, что при всех тех традициях, которые имеет Украина,

мы сотрудничаем сегодня с клиентами, перед которыми стоят талантливые, "голодные", "жадные" до того же бизнеса китайцы, индусы, вьетнамцы, бразильцы, таиландцы. И эти люди образованы, они талантливы, они все окончили ведущие университеты и мы стоим в одной шеренге с ними. Бизнес требует таланта и управления, это ежедневная работа и в бизнесе должна работать экономика. Экономика очень простая. Если мы возьмем среднюю зарплату программиста сегодня в Украине, возьмем хотя бы сумму в 2 тысячи гривен. Да, это не самая высокая зарплата, которую получают наши люди и компенсация, которую получают фрилансеры, эту зарплату нужно платить ежедневно. Но все мы знаем, что утилизация этих ресурсов максимум на уровне 60-70 процентов, в лучшем случае. И даже при ставке почасовой, которую платит клиент в 30, 35, 40 долларов, мы, в лучшем случае, получим при такой утилизации ресурсов 20 долларов дохода. И на эту зарплату, которая выливается в 20-30 долларов в час, нам нужно еще наложить все то время и все те затраты, которые мы тратим на подготовку специалистов. Учебные классы, привод молодежи, обучение их, аренду офисов, закупку всех вещей, которые нужны для работы. Тем не менее, мы поддерживаем то, что ту идею, что требуется брать людей в штат и обеспечивать им социальную защиту. Надо идти туда. Но давайте посмотрим, как это делают другие страны. Я как финансист, для меня очень интересно было увидеть практику и Китая, и США. В Китае мы открываем центр разработки в феврале. Но я сначала вам хочу сказать о том, что США конкурируют очень жёстко по сравнению с развивающимися рынками и создаёт рабочие места. В США действуют несколько специальных экономических зон и режимов налогообложения для высокотехнологических компаний. В Калифорнии есть 36 таких зон и в каждой из таких зон компания, которая создаёт новые рабочие места, имеет возможность получить льготу ретроспективно. В 2009 году они приняли закон, по которому все компании, создавшие новые рабочие места за последние 5 лет, получили по 40 тысяч долларов возврата кредитов, возврата уплаченного налога на прибыль за все эти 5 лет на каждого человека. Компания, которая создаёт новое рабочее место, имеет возможность снижать налог на прибыль на 3 тысячи долларов в год на каждого человека. Кроме того, на федеральном уровне в США действует так называемый "….. дивелопмент кредит". Это налоговые льготы для компаний, которые ведут научно-исследовательскую деятельность и опытные конструкторские разработки. Оно работает таким образом, что

компания может снизить сумму налоговых своих обязательств по налогу на прибыль на 20 процентов от суммы тех средств, которые тратит на разработку и исследования. Это работает. В Калифорнии это работает ещё и так, что штат возвращает ещё дополнительно 20 процентов денег тем компаниям, которые делают местные исследования, занимаются местными разработками. В Китае каждая из провинций имеет право регулировать уровень налогов для иностранных компаний в индивидуальном порядке. Это делается для привлечения инвестиций точечных в конкретные индустриальные парки в данной провинции. Предоставляются скидки на аренду помещений. И кроме того, провинция софинансирует вместе с индустриальным парком строительство зданий, помещений, офисов, производственных зданий для компаний, которые приходят. Самое интересно, что было узнать про Китай. Это то, что при найме академических работников, людей с высоким образованием на уровне профессоров, академиков, доцентов, аспирантов, компании получили одноразовые гранты, и эти гранты затем возвращаются в виде тех людей, которые возвращаются и работают в китайских компаниях. Кроме того, работает скидка по налогу на прибыль с 25 до 15 процентов и на два года компании освобождаются от уплаты этого налога на прибыль. Эти примеры показывают, что подготовленные нашей ассоциацией предложения на самом деле являют собой нечто не уникальное, а то, что используется во всем мире. И мы просим вас поддержать этот законопроект. И нам нужно совместно думать не только о зарабатывании денег, но о том, чтобы умы от сюда, из Украины, не уходили. А это будет только тогда, когда будет работать экономика украинского бизнеса в IT. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Биков Валерій Юхимович, директор Інституту інформаційних технологій, засобів навчання Національної академії педагогічних наук. За ним буде виступати Лисицький. БИКОВ В.Ю. Вельмишановний Адаме Івановичу, учасники парламентських слухань! Інформатизація суспільства передбачає

випереджальну інформатизацію галузі науки і освіти, де в основному формується когнітивний, кадровий та науково-технічний фундамент самої інформатизації як процесу і соціально-економічного явища, закладаються майбутні досягнення і розвитку суспільства в цілому. Саме тому я хотів би зупинитися на освітніх аспектах питання, що розглядається. В освітній діяльності програмні засоби виступають не тільки, як предмет вивчення і засоби навчання, а як ефективний інструмент наукових досліджень і управління усіма процесами, що здійснюються у системі освіти. Саме використання сучасних програмних засобів дозволяє створювати новітні методики навчання, забезпечити умови для реалізації ефективних стратегій досягнення цілей освіти. Відсутність індустріального відходу до створення електронних освітніх ресурсів є суттєвим стримувачем процесу інформатизації суспільства і освіти, унеможливлює реалізації у повному обсязі принципів відкритої освіти. Переважна більшість програмних засобів створюється у навчальних закладах, так би мовити, самотужки, а тому часто вони є педагогічно невиваженими, змістовно не забезпечують поширення передового вітчизняного і закордонного досвіду, через паралелізм у роботі витрачається багато зайвих коштів, зв'язок професійної освіти і виробництва є слабким та неефективним. Саме і через це недостатньо забезпечується наступність інформативної освіти в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах. Оскільки створення цих ресурсів має певну специфіку, пов’язану з необхідністю обов’язкового врахування психолого-педагогічних аспектів побудови методичних систем навчання, відкритого комп’ютерно-орієнтованого навчального середовища, потреби обов’язкового залучення до їх створення науково-методичного та професорсько-викладацького складу, кращих вчительських кадрів навчальних закладів, доцільно, з нашого погляду, методологічно і організаційно виокремити в індустрії програмних засобів підсистему зі створення електронних освітніх ресурсів. Декілька проблемних питань, на які я хотів би звернути вашу увагу. Перше. При підготовці в університетах фахівців з різних галузей знань, у тому числі і системних наук та кібернетики, інформаційно-комунікаційних технологій, передбачити вивчення питань, пов’язаних зі створенням електронних засобів навчального призначення, які при своїй побудові мають серйозну специфіку.

Друге. Розгорнути широку підготовку висококваліфікованих робітників в системі професійно-технічної освіти з метою покриття кадрової потреби для виконання робіт з програмування, що не потребує університетської освіти. Це дуже поширена практика на Заході, там є програмістські фабрики, і закривається дуже потужна кадрова потреба в фахівцях такого рівня. Ми вважаємо, що слід розширити спектр, поглибити психолого-педагогічні дослідження з проблем використання в навчальному процесі електронних освітніх ресурсів, освітнього застосування технологій …… обчислень, широкого використання мобільних засобів доступу до мережних ресурсів, дистанційних систем навчання, технологій підтримки мережних соціальних спільнот. Що стосується нашої академії, то приблизно на виконання робіт в напрямі інформатизації освіти фінансування складає приблизно не більше 1-3 відсотків від потреби, а рівень дай світовий. Як це забезпечити? Ми вважаємо, що сьогодні рівень якості програмних засобів, які сьогодні використовуються в навчальних закладах різних рівнів, є вкрай незадовільним. Ми вважаємо, слід створити в структурі Національної академії педагогічних наук спільно з Мінмолодьспортом науково-методичний центр апробацій та сертифікацій програмно-апаратних засобів навчання для організацій проведення психолопедагогічної експертизи якості електронних освітніх ресурсів. Де сьогодні придбати педагогічний програмний засіб для навчальних засобів? Невідомо де. І тому ми вважаємо, слід створити державний фонд електронний освітніх ресурсів та системного накопичення, збереження, моніторингу і доступу всіх суб`єктів освітнього процесу до сертифікованих ресурсів їх колекцій. Є іще багато питань, але я вважаю таким чином, що головним результатом цих слухань повинно бути розроблення і прийняття урядом Державної програми створення національної індустрії програмних засобів, де зазначені питання мають бути поглиблені, деталізовані, а заходи з їх розв`язання скоординовані організаційно, фінансово, законодавчо, нормативно забезпечені, інакше це питання, я вже його чую більше ніж 10 років. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Лисицький Ігор Вікторович, член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. Підготуватися Бондаренку. ЛИСИЦЬКИЙ І.В. Добрый день, уважаемые участники парламентских слушаний! Я сегодня выступаю как от имени рады пидприемцив при Кабинете Министров, в состав которого был недавно включен, так и, разумеется, от ассоциации "Информационные технологии Украины", которая собственно была инициатором разработки этих законопроектов, о которых сегодня мы постоянно вспоминаем, и как следствие – парламентских слушаний, которые сейчас проходят. В процессе подготовки к слушаниям неоднократно мы, естественно, общаясь с депутатами, депутатами-подписантами наших законопроектов и другими, неоднократно слышали то мнение, что вот как пройдут сегодняшние слушания, так депутаты и будут ориентироваться на первом чтении наших законопроектов. Поэтому трудно переоценить важность сегодняшнего нашего заседания для наших законодательных инициатив. И в связи с этим я рад констатировать тот факт, что практически у нас сегодня не звучит альтернативных противоречивых мнений по поводу нашей стратегии. Мы все обсуждаем только в риторике, как лучше достичь наших общих целей. Наверное, у нас сегодня здесь оформилась какая-то общая ценность, которую я понимаю как, собственно, развитие индустрии информационных технологий Украины как основы информационного общества. Хотелось бы несколько слов сказать о том, почему так важны эти законодательные инициативы. Как говорили предыдущие выступающие: Николай Роенко, Евгений Царьков, - за годы независимости наша индустрия, развиваясь своими силами, вышла на мировой уровень, заняла достойное место в мировом распределении труда. На сегодняшний день индустрия генерирует потоки финансовые в Украину за свои услуги, за свои сервисы в тех объемах, которые были названы предыдущими выступающими: это миллиарды гривен. И благодаря этому финансированию мы можем сейчас обсуждать вопросы подъема на необходимый уровень отечественного образования, мы можем обсуждать подъем на нужный уровень отечественной науки. Поэтому так важно создать базовые условия, а речь идет о создании только базовых условий этими двумя законопроектами развития нашей индустрии.

Кроме того, и образование, и наука нуждаются в постоянной шлифовке на реальных проектах, реальных задачах, поступающих с глобального рынка. Поэтому так важно закрепить успех наших компаний, которые завоевали себе место под солнцем. Видим ли мы другие направления, помимо того, что изложено в законопроекте? Конечно, видим, и свидетельством тому есть наши конкретные действия. Мы видим… на сегодняшний день мы занимаемся как бы следующими шагами, которые должны последовать в развитие наших законодательных инициатив. Мы, это была и наша инициатива, первый раз, мы, наверное, год назад на базе… встречались на базе университета Шевченко, говорили о том, что нам нужно координировать усилия. После упомянутого совещания с участием Премьер-министра было поручение. Мы создаем сегодня единую мощную площадку для формирования политики, общественную площадку, да? Условное название "Союз информационных технологий Украины", ездим по регипонам. Были в Симферополе, Севастополе, Николаеве, Виннице. Недавно последняя поездка была в Донецк, где была интересная живая дискуссия. Везде участвуют компании и вузы. Есть и другие инициативы в этом направлении. Что мне бы хотелось в завершение своего выступления сказать? Адам Иванович, обращаюсь к вам и в вашем лице ко всем народным депутатам с просьбой поддержать наши законодательные инициативы, принять их еще в этом году, году, который обозначен Президентом нашей страны Виктором Федоровичем Януковичем годом информационного общества. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Михайло Федорович Бондаренко, ректор Харківського національного університету радіоелектроніки, доктор технічних наук, професор. Підготуватися Хаустову. БОНДАРЕНКО М.Ф. Шановні колеги, є питання і дуже багато по проблемам ІТ-технологій. І що стосується кількості, якості, то ми співпрацюємо з міністерством, і ці проблеми можна вирішити. Але окреме питання, але воно дуже важливе: а кого ми готуємо, яке в нас… яка в нас сировина для підготовки? Сьогодні майже 100 відсотків, тобто всі, кому не лень, становятся студентами. Поступає 1,2 бали по

п'ятибальній системі, і становиться студентом. А раніше, коли ми навчалися, до 15 відсотків випускників були студентами. Це, по-перше. По-друге, жаль, що немає депутата Оробець, коли слухаєш, таке враження, що депутати день і ніч тільки думають, як нам допомогти. Та в цьому залі, я бачив всіх присутніх, ми кожен рік збираємося на комітетах, слухаємо ті питання, "а віз і нині там". Тепер. Для якісної розробки програмного забезпечення з метою конкурування з лідерами світового ІТ-ринку необхідно поєднати зусилля ВНЗ та роботодавців. Визначаємо, що для успішного вирішення цієї задачі необхідна комплексна державна підтримка у таких питаннях. Прискорити прийняття нової редакції Закону про вищу освіту. Ми її уже 5 років слухаємо, в тому числі в цьому залі, дай Боже, що в цьому році приймемо. Підтримати законопроекти 8267 і 8268, законопроект щодо особливості здійснення закупівель освітніх послуг за державним замовленням, суперечить новій редакції Закону про вищу освіту. На наш погляд, достатньо врахувати пропозицію і роботодавців та ВНЗ. Тому це тормоз в розвитку взагалі вищої освіти. Це гроші другого кольору, шановні. Колись депутати зрозуміють, що ми робимо в цій країні. Ми отримуємо тільки на заробітну платню викладачів, причому викладачі отримують десь 400 доларів в середньому, а кого ми навчаємо, іде на роботу отримує 2-3 тисячі. Так що ж ми можемо далі робити? І ще з забирають ці гроші наші. А щоб щось купити, та це півроку проходить. Так що, які ми компанії можемо створювати і як працювати, якщо все законодавство наше направлено на те, щоб ні, ні, ні. Збільшувати підготовку ІТ-фахівців необхідно перш за все в тих регіонах, де планується швидке і значне зростання нових робочих місць в ІТ-галузі. Такі регіони відомі: Київ, Харків, Львів, Дніпропетровськ, Одеса, тобто в де-факто сформованих ІТ-класерах. Для цього необхідно додати перспективні регіони: Донецьк, Луганськ, а також Крим. Сьогодні необхідно створити сприятливі умови викладачів ВНЗ. Тобто я уже сказав, збільшити заробітну плату, зменшити кількість студентів на одного викладача, рівень навантаження, щоб отримати, дійсно, результати. Відслідковувати відповідність національної класифікатори професії декан номер 3.2010 з міжнародним класифікатором професій в частині, що стосується галузі. Посилити співпрацю з міжнародними різними федераціями, співтовариствами і таке інше, з метою проходження міжнародної акредитації і таке інше, але всі наші участі в міжнародних співтовариствах потребує членських внесків, але у нас казначейство є, яке унеможливлює цю співпрацю, шановні, всі ми

знаємо. Ми тільки зараз вступили у Міжнародну федерацію інформатики Україна, в цілому 800 євро, де брати? З кармана кожного. Активізувати роботу зі створення технопарків та наукових парків за участю ВНЗ, внести змін до відповідних нормативно-правових актів, в яких передбачити можливість ВНЗ самостійно розпоряджатися коштами, які були отримані від суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність в рамках цільових програм. Розробити прозорі та дієво правовий комплекс, який врегульовує інвестиційну діяльність в цілому, а також специфічне питання ринку програмного забезпечення та інтелектуальна власність. І останнє. Для того, щоб українські ІТ-компанії отримували добрих фахівців необхідно співпрацювати з ними так, щоб кожен випускник на роботі вже не тратив час для адаптації. Багато у нас є прикладів як це робити і так далі, тоді, дійсно буде фахівець… (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Хаустов Дмитро Вікторович, керівник науково-учбового центру публічного акціонерного товариства "Укртелеком". Підготуватися Ржечицькому. ХАУСТОВ Д.В. Шановний Адаме Івановичу! Шановні пані та панове! Перш за все, хочу наголосити ще раз на тому, що створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення є одним із пріоритетних напрямів для розбудови інформаційного суспільства. При цьому хотілося б зауважити, що індустрія програмного забезпечення є лише складовою частиною сучасних інформаційно-комунікаційних систем. Я як представник "Укртелекома" на цьому бажав би і сконцентруватись. Окрім розробки програмного забезпечення існують ще такі питання, як зберігання великих обсягів інформації на машинних носіях, передавання інформації на значній відстані за обмежений час і таке інше. Дійсно, індустрія IT не вимагає значних капітальних вкладень, але необхідними елементами існування галузі є серед іншого кадри, про що сьогодні багато говорилось, та майже нічого не говорилось про комунікації. З них і почну.

Наприклад. На сьогоднішній день одним із надзвичайно привабливих напрямів розвитку програмного забезпечення є так звані, хмарні обчислювання або cloud computing. Ця модель забезпечення доступу до ресурсів таких, як: додатки офісні Word, Excel, інші там бази даних системи документообігу, мультимедійні додатки, коли програмне забезпечення не встановлене на клієнтських комп’ютерах, а розміщується десь у мережі, а з клієнтських робочих місць користувачів здійснюється тільки доступ до такого ресурсу. До переваг хмарних або cloud computing відносять: істотне зменшення капітальних витрат кінцевих користувачів на утримання інфраструктури IT-технологій, оскільки витрати на побудову центрів обробки даних і таке інше поглинаються провайдерами хмарних послуг. По-друге, зменшується частка використання неліцензійного програмного забезпечення, про це сьогодні також багато говорили. Яке неліцензійне програмне забезпечення, якщо воно встановлено десь у провайдерах, в мене є тільки веб-браузер. За підрахунками більшості провідних аналітичних компаній, таких як IDC, Gartner, Deloitte Touche Tohmatsu прогнозні цифри зростання цього напряму сягне з 21 мільярда доларів, світовий обсяг, з 21 мільярда у 2010 до 200-240 мільярдів у 2020 тобто прогнозується зростання ринку в 6-7 разів за 10 років. Всі знають, що такі світові лідери як Microsoft, Google, IBM, HP, "Інтел", "Циско" та інші, вкладають досить величезні кошти в розвиток цього напряму. Це такий приклад. Та ж компанія "Deloitte Touche Tohmatsu" дає експертну оцінку, що в результаті розвитку технологій і ринку хмарних обчислень, обсяг інтернет-трафіку може почати зростати ще більш високими темпами, а це в свою чергу призведе до надмірного навантаження на комунікаційні мережі. Тому вкрай важливо, я вважаю, встигнути з інфраструктурними змінами за темпами росту ринку програмного забезпечення. Держава, я вважаю, повинна стимулювати вкладання доходів підприємств зв'язку та комунікацій таких як той же "Укртелеком", наприклад, у розвиток інформаційної інфраструктури. Розвиток технологій програмного забезпечення не повинен значно випереджати можливості інфраструктури. Інше важливе питання, сьогодні багато про нього казали, це кадри. Підготовка та кваліфікація мають також встигати за розвитком технологій. Світова практика складається з того, що сучасна підготовка ІТ-спеціаліста у світі складається з двох напрямів – це освіта і навчання, післядипломне навчання. Я пропоную, що на законодавчому рівні необхідно вирішувати, усі компанії IT-галузі мають навчальні центри.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Ржечицький Валерій Мечеславович, Експерт Інтернет. Підготуватись Воробієнку. РЖЕЧИЦЬКИЙ В.М. Добрый день, уважаемые коллеги! Вы уже устали. Сложно выступать после такого количества выступающих. Но я попробую коротко изложить основные мысли, претендуя на истину в последней инстанции. И воспользуясь советом Адама Ивановича, я начну, наверное, с последнего. Нужен ли нам закон? Да, нужен! Обязательно нужен. Иначе без законодательной базы мы никуда не продвинемся. Но никаких экспериментов. Нам нужен сейчас закон со стабильными и ясными условиями. Дайте нам закон, где не будет слова эксперимент. И нужна гарантия от государства. Нам необходим сигнал, зелёный свет, если хотите, для разработчиков языков программирования программных средств, защищённого программного обеспечения для государственных органов власти, компьютерных игр, обучающих программ. Программных продуктов искусственного интеллекта, программных продуктов и приложений для социальных сетей, программных продуктов для новых алгоритмов обработки речи, статистических и динамических изображений. Этот список можно продолжать достаточно бесконечно. Самое главное – он меняется каждый день. К сожалению, мы в законе не можем привязываться к устаревшим кодам экономической деятельности. Надо дать право органу исполнительной власти устанавливать эти прерогативы самостоятельно в законодательной области. А теперь, если говорить о теме моего выступления, доклада. Хочу сказать следующее. Я хотел сравнить нашу страну с Индией. Но долго не буду, вам уже рассказывали. Разница у нас, как ни много, ни мало, - 20 лет! Посудите сами, догоним мы или перегоним Индию при таком состоянии вопроса?! Любая политика любого государства базируется на двух китах. Это личные позиции лидеров государства в данном вопросе и подготовка кадров. Что касается нашего первого кита. Надо определиться, куда и

как мы идём. И если мы идём в правильном направлении, то научному потенциалу, накопленному в результате интеллектуальной деятельности наших учёных, должен незамедлительно быть присвоен статус главного стратегического запаса нашей страны. Из разнообразия принятых законодательных актов и инициатив вычленить работающую систему мер правового, организационного и технологического обеспечения IT-бизнеса, в первую очередь его экономической безопасности, отвечающей вызовам мировой экономики, Нам сегодня надо уже на вчера определиться с областью компетенции нашей программной индустрии, особенно возрождения системы госзаказа, в первую очередь для внутреннего рынка. Мы должны перестать, как можно скорее, быть страной потребления продуктов иностранного производства особенно для государственных органов – это одна из основных составляющих национальной безопасности страны. Для того надо уже уйти на вчера от идеологии общества потребления готовых решения даже не для стран второго мира. Жизненно необходима реакция на вызовы мировой экономики для сохранения экономической безопасности – это воспитание общества патриотов. Так делает Китай под лозунгом: "Нашему поколению трудно, но мы будем делать все, чтобы следующее поколение жило лучше". Что касается второго кита, национальной подготовки кадров, то, люди, вот важнейший потенциал. В мире развернулась настоящая война за таланты. Все важнее становится привлечь, обучить и удержать высококвалифицированных специалистов. Поэтому становится горько и обидно, когда читаешь, как сводки с фронта, сообщения о том, что наши органы поймали того или иного хакера и упекли его на три года. Да таких людей, извините меня, надо, как крупицы собирать и заставлять работать на государство. (Оплески) Сейчас на Украине прослеживается тенденция: заполучи их молодыми с вуза. Основными заказчиками ………… продукта по-прежнему остаются нерезиденты. Их в первую очередь привлекают, как ни обидно за державу, словами Верещагина "недорогая квалифицированная рабочая сила". Чтобы решить проблему оттока мозгов и подготовки кадров на государственном уровне, должно быть сделано следующее. Созданы законодательные условия для обеспечения конкурентной оплаты труда и вознаграждения. Это новое поколение оно растет с другой психологией.

Возможности укрепления благосостояния при производстве программного продукта, и не надо этого стесняться. Уже предельно ясно, что ведущими направлениями развития в мире являются не производство металла и добыча сырья, а биотехнологии, нанотехнологии, телемедицина, высокие гуманитарные технологии, социальные общеобразовательные сети, новый порядок природопользования. И здесь можно долго перечислять программные приложения для программной индустрии. Пришло время менять учебные планы и программы. Нам нужен обоснованный госзаказ на подготовку специалистов программной инженерии с возрождением системного преподавания основ программирования, начиная со средней школы, и особенно для всех студентов. Нам нужны не просто программисты, а нам нужны программисты с прикладными знаниями, на что работала вся система образования до независимой Украины. Нам нужны программисты "в квадрате". Нам не хватает эффективных государственных менеджеров по продвижению программных продуктов на внутреннем и внешних рынках, менеджеров от науки, сочетающих в себе чутье ученого и идеологию государственного управленца. Их тоже надо обучать и воспитывать. Так делает сейчас Россия, готовя своих менеджеров под лозунгом: "Наши люди делали ракеты и подводные лодки, а теперь мы делаем готовое программное решение и продаем их на рынке". Спасибо за внимание. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Воробієнко Петро Петрович, ректор Одеської національної академії зв’язку імені Попова. За ним буде виступати Ламаковська. ВОРОБІЄНКО П.П. Шановний Адаме Івановичу! Я підтримую те, що сказав попередній виступаючий, тим більше, що я установив таку залежність: чим дальше в списку, тим менше на трибуні, тим більше, що це природно, і більш того, що я хотів сказати, уже сказали. І це мені радісно, я знаходжусь в колективі. Я хотів би зробити тільки кілька акцентів. Вони вже прозвучали, прозвучали зараз в попередньому виступі, і мій колега із Одеси тоже говорив про це, про засоби програмування, середовище для

програмування. Якщо ми хочемо зробити, дійсно, інформаційну державу, де розвиті інформаційні технології, ми повинні мати свої засоби програмування. Але засоби програмування не створюються так ради засобів, напевне, повинна бути задача, проблема, яку важко вирішити існуючими засобами. В цьому плані от в нас була пропозиція, більшість пропозицій, які ми вносили, вони є в рекомендаціях, а ця, сама головна пропозиція не була внесена. Адаме Івановичу, я от звертаюсь, ще раз подамо цю пропозицію, може, ви її розглянете. Справа в тому, що в Одеській національній академії зв’язку ми природно працюємо над інформаційними технологіями, над телекомунікаційними технологіями і прийшли до висновку, що технології, які до сих пір будуються на IP-протоколі і цей протокол уже є застарілий. І нова версія протоколу, 6-а версія, говорить про те… про кризу, тому що задачу вирішують в лоб. Ідеологія не змінилася. Ми запропонували принципово нову технологію, яка в кілка разів ефективніша за існуючі технології, і для цього потрібні свої засоби програмування. От така пропозиція, щоб розглянули можливість створення спеціального проекту в цьому напрямку. І другий акцент. Говорили от, Михайло Федорович, вірно про заробітну плату викладачів. Те, що ми маємо рівень освіти зараз… який маємо, це самовіддана праця викладачів. І Сергієнко, коли говорив, що 20 процентів тільки готові – такий розумний чоловік – але ж подивіться з іншого боку: це дешевше, ніж 100 процентів на Заході. Це дешевше для держави цих 20 процентів, тому що просто це не та зарплата. Що відносно закону. Дійсно, якщо цей закон буде так юридично обґрунтований, він крайнє потрібен. І я хотів би сказати, що в нашому народі (я спілкуюся із молодими людьми, студентами) дуже багато інтелектуальних сил. І ми можемо зробити все. Дякую за увагу. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Ганна Віталіївна Ломаковська, директор ліцею інформаційних технологій №79 міста Києва.

ЛОМАКОВСЬКА Г.В. Шановні учасники парламентських слухань! Вихід на цю високу трибуну директора одного з ліцеїв України означає, я сподіваюся, те, що тема, яка заявлена на слуханнях, дійсно, стосується і середньої школи. І це правда. Будь-який будинок починається з фундаменту. Уже 10 років в нашому ліцеї сотні шкіл Києва опановують ази інформатики, програмування учні з першого по одинадцятий клас. Як директор, учитель інформатики, автор програм і підручників я можу сказати, що з вивченням інформаційних технологій геометрично зростає якість знань учнів з інших предметів. Що я маю на увазі: розвиток логічного мислення, розвиток алгоритмічного мислення. І наші випускники затребувані у вищих навчальних закладах. І показово, що відповідно до нових державних стандартів освіти вивчення інформатики з наступного року у початковій школі почнеться в цілому по Україні. Безумовно, це суттєвий і важливий крок реформування освіти, це перший крок. Яким буде наступний? Ви говорити про дефіцит кадрів в IT-галузі, про те, що система підготовки у середній та вищій школі не відповідає сучасним вимогам IT-ринку. Дійсно, справа не тільки в кількості, а в якості їхньої підготовки. Тому потрібно не тільки надати пріоритет IT-спеціальностям в системі вищої освіти, а забезпечити взаємодію середньої та вищої освіти з IT-бізнесом. І нарешті привести у відповідність вимогам часу законодавчу базу в цій галузі. Експеримент "IT-освіта", який ми розпочали з ініціативи Національного університету імені Тараса Шевченка разом з Асоціацією "IT України" та компанією "Інком", сподіваємося, продемонструє один зі шляхів вирішення цієї проблеми. На базі Київського ліцею інформаційних технологій №79 створений експериментальний 10-й клас, затверджений індивідуальний навчальний план, узгоджені з університетом Шевченка програми, розроблені програми спеціальних курсів. Але метою науково-педагогічного експерименту "IT-освіта" є не тільки підготовка молодших програмістів. Це розробка нової моделі організації навчально-виховного процесу підготовки фахівців для забезпечення потреб IT-індустрії. Це, по-перше, розробка нормативно-правової бази взаємодії загальноосвітніх і вищих навчальних закладів з роботодавцями на всіх етапах отримання освіти. Що я маю на увазі: цільова підготовка, проведення практик, працевлаштування випускників. Це рекомендації щодо галузевих стандартів середньої та вищої освіти, це створення

нових навчальних програм і співпраця в області підвищення кваліфікації з провідними вітчизняними та світовими ІТ-компаніями. Така система завдань проекту ІТ-освіти. Нещодавно урядом були затверджені стандарти середньої школи, починається робота над навчальною програмою. І саме в програмах з інформаційних технологій для профільної старшої школи, це 10-11 клас, і повинні бути передбачені ці новації. В цьому я можу запевнити вас, я є членом робочої групи з розробки таких програм з інформатики. І останнє, будь-який експеримент в сучасних економічних умовах, ким би і де б він не був, не проводився, без підтримки бізнесу, без інвестиційних проектів не може бути ефективним. Ми знаємо, що сьогодні в Україні підтримані освітні ініціативи відомих світових компаній, лідерів на ринку ІКТ: це корпорація Microsoft, це Intel, це Британська рада, але жодна з них не спрямована на підготовку фахівців в ІТ-галузі. І ми сподіваємося, що реалізація науково-педагогічного проекту ІТ-освіта з підготовки молодших програмістів повинна зробити середню та вищу школу більш привабливою для інновацій та інвестицій з боку ІТ-галузі. Дякую. (Оплески). ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До заключного слова і відповіді на запитання запрошую Семиноженка Володимира Петровича, голову Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України. Так, будь ласка, у межах трьох хвилин. Підготуватися Луцькому. СЕМИНОЖЕНКО В.П. Шановні колеги, сьогодні, дійсно, були єдині: ніхто нікого не переконував, тільки хтось додавав зайві аргументи, додаткові аргументи, і врешті-решт, ми розуміємо абсолютно одностайно, що Закон про підтримку індустрії ІТ нашої сфери повинен бути. Якщо ця атмосфера трішки так передасться на сесію, якщо залишається, ця атмосфера може залишатися тут в залі, то тоді можна помріяти, що буде таке голосування за цей закон. Дуже добре, що ми зверталися до найбільш актуальних напрямів, які сьогодні були. Мені дуже подобається, що не тільки в новому журналі "Інтелектуальна власність" написана стаття про відкритий програмний продукт, тут були дуже правильні, дуже перспективні розмови про це. Я тішився від того, що чув, що треба переходити рішуче на хмарні технології. Як сьогодні уже одне із повідомлень вже порівнюють з

буквально таким зсувом тектонічним, який пов’язаний із входом в Інтернет чи переходу від великих машин до персональних комп’ютерів. Це, дійсно, це просто фантастична річ, яку ми розуміємо, що воно є, а що воно дасть, ми відчуємо, думаю, що вже протягом нового року, враховуючи, що уряд переходить якраз в проекті електронно-інформаційного обміну між центральними органами виконавчої влади уряд затвердив і розробив систему саме на базі хмарних обчислювань. Так що ми рухаємося в сучасному плані, завдяки вашій допомозі – повністю національний продукт. Більше того, вже є інтерес з-за кордону, з боку інших країн, щоб так владнали свої електронні уряди інших країн. Тобто ми вже можемо хоча б на цьому етапі відчувати, що ми щось можемо задавати вже тон, а це якраз той, саме та нота, яка тут лунала, що треба вже від того, що ми доганяємо, переходити до комплексних великих задач на випередження. Єдине що, я згадую, як, Адам Іванович це добре пам’ятає, десь на межі 1999-2000 років також згадували тут про законодавство технопарки, і ваш покірний слуга тоді був, так би мовити, організатором цього законодавства. Було два голосування конституційною більшістю. Вистачило на 4 роки. З п’ятого року вони припинили своє існування і ми знову говоримо про відновлення, скільки часу втрачено і можливостей. Тому давайте запам’ятаємо і ці гіркі уроки, щоб законодавство, яке ми з вами прийняли, існувало як мінімум 10 років з щорічним вдосконаленням. Спасибі. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. У вас є письмові запитання? СЕМИНОЖЕНКО В.П. Немає. ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Дякуємо, все було настільки правильно, що нічого запитувати. Будь ласка, колега Луцький, голова Комітету з питань освіти і науки. 17:53:55

ЛУЦЬКИЙ М.Г. Дякую, Адаме Івановичу! Шановні колеги! Хотів би подякувати всім, що ми тут зібрались, знову ж таки, така присутність, повна зала, надзвичайно важливе питання. Хочу всіх переконати і сказати про те, що сьогодні Кабінет Міністрів і Верховна Рада працює в одному напрямку, ми бачимо, який актуальний цей законопроект і зробимо все, дійсно, для того, щоб ми його прийняли якомога скоріше. А щодо зауваження моєї колеги, яка сказала про те, що треба дивитись, щоб всі зауваження ваші рекомендації були враховані, то ми для цього тут зібрались, щоб саме почути вас і врахувати все те, чого в законопроекті сьогодні немає. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання я також теж розумію немає. Ні, я ще раз, вибачте, будь ласка, на місце. Ми домовлялися на початку нашої розмови, у вас немає карточок, щоб задати запитання, бо вас не почують. Тому я просив, у кого є запитання, напишіть, будь ласка, записку і вам дадуть відповідь. Ви розучились писати, я в цьому не винен. Хоча, шановні колеги, до слова, я з тривогою прочитав інформацію те, що стосується в тому числі нашої розмови. Що зовсім недалекий час, коли американці перестануть користуватися ручкою, і, мабуть, і ми, якщо будемо наслідувати і такими швидкими темпами розвивати те, про що ми сьогодні говоримо, то нам може комп'ютер замінити ручку, замінити буквар і замінити все інше. Так що тут медаль має дві сторони: з одного боку, техніка і технології – це чудово і прекрасно, але з іншого боку, якщо ми повністю перекинемось тільки у цей світ науки і високих технологій – ми можемо дуже й дуже багато втратити. Давайте будемо підбивати підсумки нашої розмови. Крім двох доповідачів виступило 24 представники. Розмова фахова, розмова досить цікава і повчальна, розмова радісна для мене як для ведучого, немає ніяких проблем і тим більше повна сесійна зала. Це мені інколи нагадує сесію, коли опозиція виходить із залу, а залишаються тільки ті, хто хочуть працювати, а це приблизно й у нас тут, без опонентів, усі в один голос говорили про те, що треба. Бо говорили, дійсно, вибачте за сленг, по ділу, говорили про те, що має визначати, що має визначати наше майбутнє і чим ми з вами маємо керуватися. Я хотів би звернути увагу на деякі моменти, які піднімалися в ході цієї трьохгодинної розмови, плюс на те, що, на жаль, ніхто практично з вас майже не торкався. Передусім мова йде про піратство-піратство і ще раз

піратство. Десь відсотків 70 програмного забезпечення у нас не відповідає тому, що називається одержано законним шляхом. І ось тут також, в тому числі для тих, хто тут зібрався поле діяльності, бо чим більший заслін ми поставимо піратству, чим більше працюватиме наше законодавство і виконуватиметься у цьому напрямку, тим більше і ширше поле діяльності для тих, хто займається програмним забезпеченням, і більше буде можливості це робити. Тобто нам треба буде думати як посилити відповідальність, як посилити відповідальність за цю сферу. Я знаю, що виконавча влада робить і останнім часом особливо робить немало зусиль для того, щоб дійсно цю прогалину якимось чином ліквідувати і дати можливість нашому національному продукту інформаційному заповнити те, що заповнює в основному виробництво інших компаній, хоча вони і всесвітньо відомі. Але чому гріха таїти, ті, хто розробляв і розробляє ці інформаційні технології, це вчорашні наші випускники, це вчорашні наші викладачі, це вчорашні наші професори, які на жаль, не змогли знайти застосування своєму таланту тут і їх, із задоволенням, "купили", "підкупили" зарубіжні фірми. І ми допомагаємо всьому світу, забуваючи про свою національну гордість, про те, що треба дбати і про економіку, особливо про таку галузь як ІТ-технології українського виробництва. Друга проблема, яка також є досить актуальною для нашої держави, вона сьогодні піднімалася у деяких виступах. Це зв'язок між наукою і прикладним виробництвом, між студентством і вищою школою, і тим, що ми готуємо. Я абсолютно солідарний із ректором, який тут говорив, кого ми вчимо. Але в мене зустрічне питання, я спочатку одну цифру назву, а потім питання задам. У нас уже, в цьому році, наприклад випускників середніх шкіл, було менше, ніж місць у вищих навчальних закладах. І тому в мене запитання до тих, хто вчить: а чому ви їх вчите? Чому ви їх приймаєте, двієчників школярів? Тому що вам, на жаль, нікуди діватись, бо у вас 50 відсотків, чи скільки, державне замовлення, ви туди приймаєте тих, хто краще вчиться, а решту вам треба жити. І той, хто може заплатити, подає до вас документи, особливо, на жаль, в технічні вузи, де конкурс менший. І ви хочете, чи не хочете, а практично усіх зараховуєте тобто тут ось і така проблема. Бо я жартую, що ми з вами перетворимось в країну, яка незабаром ще один світовий рекорд поставить. В 90-х роках ми були світовими рекордсменами, що були країною суцільних мільйонерів, бо принаймні в кожного в кишені мінімум мільйон купоно-карбованців лежав. Цей мільйон купоно-карбованців нічого не вартував, але всі були мільйонерами. Років через десять ми станемо з вами першою країною в світі із суцільною вищою

освітою. Якщо будемо такими темпами, як зараз, розвивати вищу освіту і мати тисячу вищих навчальних закладів, які у селах навіть сьогодні функціонують. Де тільки є приміщення, там є і вищий навчальний заклад. Це добре. Але з другого боку, яка якість освіти? А третя головна проблема, - а що випускникам, які одержали дипломи про вищу освіту, потім робити? Бо немає місць. Бо тут є, на жаль, перевиробництво. Але нехай буде, тобто, я думаю, що з цього перевиробництва щось, може, й вибрати. Хоча б тих 15-20 процентів, про які ми говорили, які можуть все-таки слугувати тій справі, про яку ми сьогодні говоримо. І найголовніше. Два законопроекти, про які сьогодні ми три години говорили. Дуже добре, що зал у цьому єдиний. Дуже добре, що нас підтримує міністерство економіки і торгівлі устами заступника міністра. Але я вам скажу чесно. Цього мало. Нам треба ще переконати в необхідності цих двох законопроектів, а я дещо про них скажу, ще одне міністерство, яке називається як? Яке називається міністерство фінансів. Не буде згоди Міністерства фінансів, не буде цього закону, тому що закон передбачає передусім фінансові витрати, з одного боку дотації, а з другого боку не вкладення до державного бюджету. В тут нам треба буде з вами спільно бути досить наполегливими, щоб Мінфін дав згоду. Бо не буде згоди Мінфіну, сесійна зала не завжди це підтримає. А якщо і підтримає, то потім буде вето, а 300 голосів на вето ми не наберемо. Це один момент. Другий момент. Поки ви розповідали і говорили, наскільки гарні і прекрасні законопроекти, я їх прочитав і подивився. Не все так, як ви розповідаєте. Я зараз поясню чому. По-перше, вони були внесені у квітні цього року. За цей час чимало що змінилося. І деякі норми, особливо те, що стосується у законопроекті 8257, вибачте 8268 щодо змін у Податковому кодексі, воно вже по суті враховано іншими законодавчими актами, поки ми чекали із квітня місяця. Ми постійно до Податкового кодексу вносимо зміни, і тих 16 відсотків, про які говориться, там певна частина вже цього врахована. Друге,що стосується базового закону, бо зміни до Податкового кодексу випливають із законопроекту 8267, який називається "Про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції. Він, на жаль, також, напевно, готували люди, які більше знають свою сферу саме ІТ-технології, але менше знайомі із законодавством. І абсолютно справедливий висновок нашого

Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України говорить, що це більше подібне на декларацію заяви ніж на закон, який можна виконати, а тим більше, який можна доскіпливо перевіряти, як він виконується. Тому я просив би, поки ми ще будемо його розглядати, поки ми будемо проводити агітаційну роботу, щоб його підтримати, я просив би суб’єктів законодавчої ініціативи, там їх досить багато, народних депутатів і тих, хто допомагає народним депутатам, подумати над юридичними формулюваннями законопроекту, який там розроблений. Бо, повірте, дійсно, там більше декларації ніж користі буде. А ще одну декларативну заяву типу програми інформатизації, чи як вони в нас там називаються, в нас їх досить багато. А тут треба в законі конкретика, що треба зробити і як перевірити те, чи можна зробити. А я, із свого боку, обіцяю бути вашим лобістом у цьому законопроекті, і все, що від мене залежить, а, повірте, в мене не тільки один голос, але інколи мікрофон для того, щоб переконувати депутатів, що це треба буде зробити, я вам обіцяю, що ви в моїй особі маєте лобіста цих двох законопроектів. Але їх треба зробити так, щоб вони були, дійсно, законами. (Оплески) І завершуючи, декілька технічних моментів, ще раз наголошую. Ті, хто мав виступи, на жаль, навіть всі ті, хто був записаний, не вклалися у наш розклад. Хоча я дякую, що ніхто з вас не ображався на мікрофон, який автоматично вимикався, і вкладалися в регламент, не просячи більше можливого. Тобто ті, хто має свої виступи, здайте в секретаріат. Ті, хто мають бажання, навіть крім тих, хто був записаний, але є якісь цікаві думки, також здайте, вони будуть опубліковані. Тим більше, будемо детально дивитися при підготовці рекомендацій, які найближчим часом, сподіваюся, будуть розглянуті у Верховній Раді. І на завершення. Давайте ми подякуємо і профільному комітету, і ініціаторам проведення цих слухань, які виступили з ініціативою, а парламент підтримав, і Державному комітету, який активно взяв участь… який взяв активну участь у… а точніше, Агентство зараз воно вже називається у нашій роботі. І я хотів би подякувати кожному із вас за досить продуктивну, високоінтелектуальну розмову. Дякую. Парламентські слухання оголошую завершеними. На все добре!