вибори до галицького сейму
TRANSCRIPT
![Page 1: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/1.jpg)
Презентаціяна тему:
“Вибори до Галицького сейму”
Виконала:Студентка 3 курсу
Філософського факультетуСпеціальності політологія
Групи ФФІ-31сДонець Ольга
![Page 2: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/2.jpg)
Галицький крайовий сейм — представницько-законодавчий орган австрійської провінції Королівством Галіції і Лодомерії з Великим князівством Краківським, князівством Освенцімським і князівством Заторським.
Діяв у 1861-1918 роках (реально працював до 1914, формально ліквідований 1920 року).
![Page 3: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/3.jpg)
«Сеймова виборча ординація»Порядок виборів визначала «Сеймова виборча ординація.
Розділ І-й — «Про виборчі округи і місця вибору» — визначав виборчі округи. Розділ ІІ-й — «Про право вибору і обрання» — визначав майновий ценз.
Розділ ІІІ-й — «Про організацію виборів сеймових послів». За організацію виборів відповідали старости (керівники повітових адм.).
![Page 4: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/4.jpg)
Виборчий закон до Галицького крайового сейму відображав інтереси заможних верств.
До складу сейму автоматично (за посадою) входили так звані вірилісти — митрополити,
єпископи та ректори Краківського і Львівського університетів.
![Page 5: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/5.jpg)
До складу Сейму входив 161 посол (тобто, депутат). Сеймова каденція тривала 6 років, і виборці не могли відкликати своїх
депутатів.
![Page 6: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/6.jpg)
Кількісний склад Галицького сейму складався з 9 вірилістів:
трьох львівських архієпископів (греко-, римо-католицького та вірменського обрядів), чотирьох єпископів (2 перемиські, 1 станіславський і 1 тарновський), двох ректорів (Краківського і Львівського університетів).
Усі інші депутати обиралися в куріях: великої власності — 44, торгових і промислових палат — 3, міст — 20, сільських громад — 74
Всього 150 чоловік
![Page 7: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/7.jpg)
Спочатку були вибори у 4-й, потім 2-й, 3-й, наприкінці 1-й куріях.
![Page 8: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/8.jpg)
Виборці І-ї курії
Для виборців І-ї курії — не менше 100 золотих ринських податку з табулярних маєтків.
Виборці з першої курії мали привілей голосування через довірену особу.
Виборча комісія складалась з 3-х уповноважених до виборів, 2-х призначених адміністрацією.
![Page 9: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/9.jpg)
Виборці ІІІ-ї курії
У міській (3-й) курії у виборах брали участь перші 2/3 списку платників податків;
як у І-й курії, вибори були безпосередніми.
Виборча комісія складалась з бургомістра або його заступника, 2-х членів міської ради, 4-х призначених
урядовим комісаром осіб. 2-х призначених адміністрацією.
![Page 10: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/10.jpg)
Виборці ІV-ї курії
У сільській (4-й) курії вибори були 2-степеневі, право голосу перші 2/3 списку платників податків.
Сільські громади спочатку обирали виборців з розрахунку 1 виборець на 500 уповноважених до голосування; якщо їх
було більше, дозволялося обрати ще 1-го виборця при умові, що уповноважених до голосування більше, ніж 250; менші
громади обирали 1-ну особу.
Виборча комісія складалась з 4-х уповноважених до виборів осіб, 3-х призначених урядовим комісаром.
![Page 11: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/11.jpg)
До участі у виборах не допускалися банкрути, особи, що на день виборів перебували під слідством, а також особи, в
минулому засуджені за кримінальні злочини.
Право брати участь у виборах мали австрійські піддані у віці від двадцяти чотирьох років, які
сплачували з власного майна податок певної величини.
Висувати кандидатами на виборах дозволялося австрійських підданих – мешканців Галичини, які
досягли тридцяти років і не були обмежені у політичних правах.
![Page 12: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/12.jpg)
Списки виборців укладало намісництво, кожен виборець мав отримати посвідку із зазначенням часу і місця виборів.
Виборча комісія обирала зі свого складу старшого, котрий був зобовязаний процитувати напамять виборцям статті ординації про права і обовязки виборців, закликати їх до
голосування згідно власного сумління і переконань.
![Page 13: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/13.jpg)
Голосування у день виборів було усним та відкритим: прийшовши на виборчу дільницю, виборець мав уголос, не користуючись жодними записами, назвати виборчій комісії
ім’я та прізвище обраного ним кандидата.
Перемагав кандидат, який отримав більшість голосів, якщо ж 2 кандидата набрали однакову кількість
голосів, переможець визначався жеребкуванням.
![Page 14: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/14.jpg)
Жінки могли брати участь у голосуванні тільки через своїх довірених осіб чоловічої
статі – приміром, батька, чоловіка або брата.
Однак в Ординації нічого не говорилося про саму можливість для жінки бути обраною до Сейму.
![Page 15: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/15.jpg)
Львів’янка Марія Дулембянка виставила свою кандидатуру на парламентських виборах 1908
року і набрала 511 голосів, проте дільнична виборча комісія визнала їх недійсними.
![Page 16: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/16.jpg)
Закон від 20 вересня 1866 р. додав до вірилістів князя-єпископа краківського.
Закон від 23 травня 1896 р. збільшив кількість львівських міських депутатів з чотирьох до шести,
краківських — з трьох до чотирьох.
Нарешті, закон від 18 березня 1900 р. додав двох нових вірилістів — президента Краківської Академії наук і
ректора Львівського політехнічного інституту та створив п’ять нових одномандатних міських округів
![Page 17: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/17.jpg)
У національному відношенні депутати Галицького сейму були переважно поляками. Так, у 1910 р. тут було тільки 13%
українських депутатів (21 чоловік).
Напружені відносини між Росією і Австро-Угорщиною зумовили прийняття рішення австрійського уряду щодо деяких поступив і
збільшення кількості депутатів з корінного українського населення.
![Page 18: вибори до галицького сейму](https://reader035.vdocuments.pub/reader035/viewer/2022062220/557fc94ad8b42ad1048b4850/html5/thumbnails/18.jpg)
У 1890-х роках почався процес грунтовної реформи виборчої ситеми, започаткований українськими послами, продовжений
польською лівицею.
З 1907 р. діяла комісія для виборчої реформи, 1914 р. сейм прийняв ухвалу, внаслідок якої мала зрости кількість
української репрезентації (однак не була реалізована через І-у світову, крах Австро-Угорщини).