Вплив медіа-середовища на особистість дитини

Олена Анатоліївна Хоменко,практичний психолог НМЦ ПП і СР ІППО КУ імені Бориса Грінченка

Поняття "медіа-середовище" має два корені: "медіа" і "середовище". Це означає, що, по-перше, воно має всі середовищні ознаки, зокрема, неодмінну конотацію впливу на тих, хто в ньому перебуває, а по-друге - має специфічні ознаки, характерні саме для медіа-середовища

Корінь "медіа" передбачає, що:• життєдіяльність людей (і дітей) відбувається не тільки

в реальному, а й у віртуальному, а отже, певною мірою - в штучному світі, у якому комунікації опосередковані електронними засобами (мас-медіа);

• люди живуть в умовах обігу величезних масивів фрагментарної, переважно аудіовізуальної інформації, у якій афективний елемент істотно переважає над когнітивним (що спричинює особливий характер сприймання й опрацювання меседжів);

• у сферу приблизно однакового інформаційного впливу в певний час одночасно потрапляє багато людей, тобто медіа-середовище характеризується масованим впливом на великі аудиторії, розподілені (сегментовані) на велику кількість цільовихаудиторій.

Корінь "середовище" означає,

що медіа-середовище має всі належні для соціального середовища ознаки –

як традиційні соціально-психологічні,, так і специфічні, характерні саме для медіа-середовища.

Базовими ознаками, які дають підстави визначати медіа середовище

як агресивне, є:1) надмір у ньому агресії, жорстокості й

насильства (медіа-насильства); 2) його висока маніпулятивна спроможність,

тобто здатність чинити потужний психологічний тиск на внутрішній світ, думки, почуття й поведінку не тільки реципієнтів мас-медіа, а й усіх, хто перебуває поряд із ними

в одних соціальних мережах; 3) нестабільність, турбулентність, які

створюють загальне відчуття ненадійності, а отже, породжують страх, фрустрацію і т. ін

МЕДІАМас-медіа:

• телебачення,

• радіо,

• преса,

• носії зовнішньої реклами,

• книжки та ін.

Директ-медіа:• пошта, • телефон, • факс та ін.

Низький рівень медіа-культури в сучасному

українському суспільстві:

вразливість до медіа-маніпуляцій,

слабкий спротив насадженню низькопробної медіа-продукції, аморальних цінностей,

поширення медіа-залежності

ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА ФІЗІОЛОГІЮ ДИТИНИ

►Змушенанерухомість :

• порушення моторного розвитку• дефіцит у формуванні

функцій головного мозку• порушення в сприйманні світу• порушення мовлення

►Зупинкаакомодації(рухів) очей • поле зорузвужено до 6-7градусів • не розвива-ється воля,самостійність,власнаактивність

►Гіпнотичнийстан сну наяву

►Вплив наобмін речовин в організмі

►Викидкортизолу

►Порушення творчого процесу

Структурований огляд психологічних ризиків впливу

медіа на розвиток дітей різного віку

Межа 6-7 років

Феномен. Розрізнення реальності й фантазії До семи років діти зазвичай іще не здатні розрізнити адекватно фантазію та реальність у медіа. Феномен. Самоусвідомлення власних переживань Оскільки в дитини ще не достатньо розвинене самоусвідомлення, їй важко розрізнити, що є реальністю, а що – власними переживаннямий фантазіями з приводу певного предмета. Феномен. Висока візуальна чутливість Діти у віці до семи років є візуально зорієнтованими, їх можуть налякати окремі зображення: образи гротескних істот із жанру фентезі чи тварин, які погрозливо поводяться або міняють форму. Принцип медіа-освіти. Головний напрям медіа-освіти у віці 6-8 років: розвиток когнітивних механізмів управління світом власної фантазії, усвідомлення своїх переживань, навчання способів і прийомів самозбереження від продукції, що може давати надмірні враження.

Межа 9 років Феномен. Штучність медіа-реальності Близько 9 років діти набувають розуміння штучної природи всіх медіа- продуктів, уміють відрізнити фантастику (вигадку) від реальності, розвести реальність актора і його героя, розуміють «несправжність» медіа-подій. Феномен. Розуміння мотивів дій і наслідків Здатність співчувати іншим людям є суттєвим моментом, який змінює результати впливу медіа на дитину. До дев'яти років (приблизно), діти менше здатні поставити себе на місце іншого. Саме тому дев’ятирічні можуть позитивно оцінювати поведінку, яку бачать у медіа-продукції, навіть якщо вона не є такою. Феномен. Самоконтроль спокуси наслідування Діти віком до дев'яти років також часто мають менш розвинений самоконтроль, ніж діти старшого віку. Це означає, що вони можуть легше піддаватися спокусі наслідувати поведінку, яку бачать у медіа- продукції. Принцип медіа-освіти. Вік 9-12 років є сенситивним для формування волі й організованості як рис характеру. Це пов’язано з дозріванням лобних долей головного мозку, в яких локалізуються ці вищі психічні функції. Якщо не формувати механізм вольової звички в цей період, людина може потім усе життя формувати й формувати свою волю. Тому головним напрямом медіа-освіти в цей віковий період є поступова передача самоорганізації й контролю за споживанням медіа із рук батьків до самої дитини, формування віри в свою здатність і бажання долати спокуси, регулювати своє життя.

Межа 12 років Феномен. Соціальний інтелект У віці між десятьма та дванадцятьма роками діти починають бачити світ по-іншому. Діти в цьому віці починають розуміти, що люди належать до певних соціальних груп і що ці групи відрізняються одна від одної. Вони також стають здатні зрозуміти поведінку інших людей з точки зору їхнього соціального походження. З цього віку діти все частіше використовують фільми і телевізійні програми, щоб розширити соціальний досвід, дізнатися про нові можливості, подивитися, як герої вирішують ті ж самі проблеми, які мають вони. Адекватно і раціонально сформувати свою думку про більш абстрактні соціальні загрози, такі, як загроза війни в далеких країнах, або інші, здавалося б, дуже реалістичні небезпеки, діти стають здатні лише приблизно на межі 12-річного віку. Феномен. Розуміння гумору і абстрактне мислення З десятирічного віку здатність дітей абстрактно мислити швидко збільшується, і вони зможуть оцінити більш абстрактні типи гумору, такі як пародія, іронія, сатира.

Феномен. Емоційний розвиток Діти цього віку вже не лякаються, зіткнувшись із зображеними в медіа загрозами, а використовують власні засоби зменшення страху. Вони стали вправнішими і здатні управляти своїми внутрішніми станами швидше, ніж молодші діти. Тому вони в змозі зрозуміти свій страх та оцінити ризик, пов'язаний з удаваною загрозою або її імітацією (якщо є достатні підтвердження того, що загроза не справжня), здатні подумки «відійти в бік» і дати об'єктивну оцінку. Феномен. Відсутність досвіду (орієнтирів для розуміння) щодо

деяких тем Уживання психоактивних речовин, дискримінаційна поведінка і споглядання статевих актів можуть також, як і раніше, призвести до небажаних наслідків і почуттів у дітей у віці дванадцяти років, бо вони все ще не мають адекватної системи відліку. Якщо власного досвіду недостатньо – є ризик викривлення під впливом медіа орієнтирів картини світу, коли вони будуть невідповідні дійсності, а відтак, негативно впливатимуть на ставлення, стосунки і поведінку дитини. Принцип медіа-освіти. Головне спрямування – допомогти усвідомити себе і своє місце в світі, що можливо лише в спілкуванні.

Межа 16Феномен. Ідеалізація кумира Підлітки схильні ідентифікувати себе з реалістичними героями. Пізній дитячий та підлітковий вік - періоди, коли діти часто ідеалізують психологічні та соціальні характеристики медіа-героїв або зображуваних у медіа діячів, формують своїх кумирів. Феномен. Моральний розвиток Діти старшого віку також краще, ніж діти віком 12-15 років співвідносять дорослі поняття добра і зла при перегляді різноманітного медіа-контенту. Проте це не означає, що ця здатність Опановувати медіа-контент дає гарантію розуміння будь-якоїмедіа-продукції.

Феномен. Перевірка обмежень через вплив груп Молодь перевіряє свої обмеження, прагне ризикованої, захоплюючої поведінки. Перегляд фільмів із насильством дає їм можливість умовно задовольнити свої потреби в гострих відчуттях, пережити збудження, відчути «адреналін». На цю потребу накладається вплив груп ровесників, який теж сягає свого піку в цьому віці. Молоді люди часто мають певне відчуття конкуренції в групі при перегляді фільмів із насильством, яке підштовхує до продовження переглядів. Проте, підлітки схильні переоцінювати себе при перевірці власних меж і часто лишаються переляканими після перегляду особливо вражаючих фільмів жахів, які важко переварити навіть дорослим. Передбачається, що старшим підліткам та дорослим, які не люблять таких фільмів, повинна бути надана можливість узяти відповідальність за рішення дивитися чи не дивитися їх. Саме для цього і використовуються відповідні позначки. Феномен. Стосунки і сексуальність Від часу статевого дозрівання молоді люди часто використовують медіа для отримання інформації в галузі сексуальності і формування відносин. Телевізійні програми і фільми, однак, не завжди дають точні враження про те, яким є життя насправді. Оскільки молоді люди ще повинні накопичити життєвий досвід для розуміння цього, деякі презентації сексуальності для молоді у віці до 16 років можуть дати неточні враження щодо належної сексуальної поведінки або відповідного ставлення до чоловіків і жінок. Принцип медіа-освіти. Головний напрям – інтеграція досвіду і нарощування ресурсного ставлення до медіа. В цьому віці до старшокласників медіа-освіта звертається як до майбутніх батьків, здатних узяти на себе відповідальність не лише за своє життя, але і за нове життя в не такому далекому майбутньому.

Педагогічні поради батькам щодо впливу на дітей засобів масової інформації

1. Створення психологічно-комфортного "виховного" середовища в сім'ї на засадах довірливої, толерантної міжоособистісної взаємодії батьків й учнів - найвагоміша умова розвитку позитивного самопочуття дитини, набуття моральних цінностей.2. Захоплення учнів медіа-інформацією, що розвиває пізнавальні інтереси, здібності, моральні цінності учнів, допоможе нейтралізувати їхню увагу й надмірний потяг до сюжетів насильства на телеекрані чи в інших засобах масової інформації.3. Для нейтралізації негативного впливу мас-медіа на поведінку учнів, розвитку у них критичного ставлення до засобів медіа батькам доцільно знати причини й мотиви їхнього захоплення тематикою насильства, що переважає в медіа-інформації.4. Формування у дітей імунітету до моделей агресії, що зображуються в засобах масової інформації, нейтралізує їх негативний вплив на особистість.5. Якщо учні виявляють надмірну привязаність до фільмів, телепрограм зі сценами насильства, батькам доцільно разом з дітьми переглядати цю медіапродукцію й скеровувати їхню увагу, переживання на головні ідеї змісту, позитивні моральні вчинки, соціальні цінності, що розкриваються на екрані.6. Привчання дітей до творчості спонукає їх дивитися на засоби масової інформації як продуктів діяльності людини.

Дякую за увагу!