Естетичний феномен китайського живопису

Тема

Мета:

Естетичний феномен китайського живопису

Ознайомити учнів з особливостями китайського живопису, його жанрами,філософським змістом символіки та кольору; Навчити класифікувати жанри китайського образотворчого мистецтва, аналізувати національні традиції образотворчого мистецтва Китаю;розвивати зорову пам'ять,творче мислення,художні смаки; Виховувати високу духовність світових надбань далекосхідної культури.

Художниця Чжан Цуйїнпрацює в стилі Гохуа

Живопис – це поезія, яку бачать, а поезія – це живопис, який чують.

Леонардо да Вінчі.

Великий живописець Михайло Ге говорив: «Живопис — не слово, у ньому дається одна мить, але у цій миті повинно бути усе, а якщо немає — немає й картини».

Туга за батьківщиною

Китайський живопис , Гохуа , термін традиційного китайського живопису з традиційним використанням основи, матеріалів та інструментів. У живопису гохуа розрізняють два види техніки- Се і та Гунби

Картини у стилі Се і пишуться дуже швидко,для них характерна удавана недбалість,що передає,глибокі почуття, символічні образи художника.

ХасегаваТохау,16 ст. Сосни

Картини в стилі гунби відрізняються ретельністю прописуваннядеталей. У цьому стилі пишуть портрети, історичні сцени, архітектурні пам'ятники.

Є ще один термін живопису за технікою виконання – Шуймохуа (живопис чорною тушшю, притаманний Китаю )

Худ. Ху ВейХризантема і бамбук

Юхуа ( заморський живопис олійними фарбами ).В Китаї в 20 столітті було співіснування обох різновидів живопису.

.

Носієм кольору виступає особливий різновид туші - так звана китайська туш. Розтерта на порох і розведена водою, туш дає багато відтінків чорного - від найслабшого сірого до вугільно-чорного. Усе розмаїття кольорів зведено у проміжок від найслабшого сірого до вугільно-чорного. А вже уява глядача допомагає здогадатися, що чорне листя - зелене, сірі квіти - рожеві і червоні тощо.

Бамбук

Тушеві картини як вид живопису був винайдений в Китаї доби династії Тан (618—907) художником Ван Веєм. Подальший розвиток цей живопис отримав в часи правління династії Сун (960—1279). 10 — 13 століттях техніка малювання тушевих картин набула поширення у сусідніх країнах.

Ще однією умовністю Гохуа виступає активне використання художньої порожнечі і фрагментарності. Для натяку на зображення весняних квітів дикої червоної сливи було не обов'язковим зображення усього дерева. Було досить дати лише одну гілку з поодинокими квітами і бутонами.

Худ. Зоу Шуксі.Квіти камелії.

Особливістю техніки тушевих картин є використання туші в якості основної фарби. Інші кольори практично не використовуються. Відтінки і передача кольорів наносяться шляхом розмивання чорнил водою.

Худ. Чен Яєн( 1599-1685)Скеля, бамбук і нарциси.

Анонім 12 століття.Птахи і квіти

Цікавою особливістю було і використання незвичних для Європи форматів - вузьких і видовжених, вертикальних чи горізонтальних, а також сувоїв з панорамними краєвидами. Є і використання різних кольорів на зразок акварелі.

Основою для Гохуа виступали шовк, хлопкова( коттон ) або пенькова тканина,і особливий папір. Пензлі робили з бамбуку і хутра тварин.

Китайський художник династії Тан У Даоцзи.

Бай Юй на банановому листі

Жанри китайського живопису Хуа- Няо “Квіти та птахи”

Риба короп - символ побажання щастя і успіхівстарі камені - символи довголіття

Гілки з ніжно-рожевими, білими або жовтими квітами дикої сливи мейхуа. символізує гордість людини, кришталеву чистоту, непохитність і стійкість, так як живі соки зберігаються в деревах і в морози. Квітка означає сонячний початок ян, а саме дерево, стовбур і гілки, наповнені соками землі, уособлюють її силу інь. Квітка, малюється трьома штрихами, тому що втілює три сили - Небо, Землю і Людину. Сама квітка є уособленням п'яти першоелементів і тому зображується з п'ятьма пелюстками. Всі частини, пов'язані з деревом, мають парну кількість елементів, що відображає стійкість -

властивість Землі.

Орхідея втілює простоту, чистоту і приховане благородство. Хризантема - прекрасна, скромна і цнотлива, втілення урочистості осені. Ця квітка - символ піднесеного самотності.

Гу Хуа,1903р.Хризантема

Лотос - символ внутрішньої чистоти; дві квітки лотоса на одному стеблі - символи подружнього щастя;

Особливою популярністю в китайському живописі користується сосна, що уособлює і конфуціанську стриманість і стійкість, і даоський ідеал "користі марного", тобто вигнутого, сучкуваті та непридатного для виробів, і давню ідею вічної юності. Дерева, як каміння, сприймаються як живі.

Зображення "Трьох друзів холодної зими" (мейхуа, бамбука і сосни) разом з орхідеєю, символізувало чистих благородних людей, чия дружба і взаємна підтримка пройшли

всі випробування.

Одним з найбільш улюблених об'єктів естетичного втілення в живопису є бамбук. На китайських картинах бамбук - це не просто рослина, а символ людського характеру. Зображаючи бамбук, художник оспівує справжнього чоловіка високих моральних якостей, часом порівнюючи з них свій характер.

дракон і птах фенікс - символи достатку, влади, могутності й сили, а також дракон символ імператора, а зараз Китаю і чоловічого начала; фенікс - імператриця, жіноче начало;

Веньженьхуа - живопис поєднаний з поезією і каліграфією. Витонченість ієрогліфів і поезія вірша не тільки доповнювали і підкреслювали основний зміст та ідею картини, але і в поєднанні один з одним надавали їй особливу красу й завершеність.

Майже обов'язковими були написи ієрогліфами. Напис часто мав віршовану форму. На картині ставився і підпис майстра, але особливою, особистою печаткою і в контраст з чоною тушшю -червоною фарбою.

Безліч квітів - символ розквіту

китайського мистецтва.

Портрет Жень -у –хуа “люди”

У портретному мистецтві виділяють два напрямки. Перше виходило з конфуціанської офіційної традиції соціально-етичної значущості людини, друге спиралося на даосько-буддійську філософію цінності особистості і тому прагнуло розкрити неповторні риси характеру людини.

Художники першого напряму зображували найчастіше меморіальні портрети історичних і державних діячів, високих сановників, членів їх сімей і придворних красунь.

Художники, що відносяться до другого напрямку, створювали образи поетів, пустельників, фантастичні портрети святих. Перші найчастіше працювали у кольорі, у детальної, скрупульозної манері. Другі віддавали перевага малювання тушшю, вдаючись інколи до легкої подцветке, у вільній, ескізної манері.

Поет під деревом Худ.ЛІ.Ксіан – династія ТанПочесна варта

Жао Ву Чао

У китайських пейзажах як би поєднуються три

світи: світ води, світ каменю і світ дерева. Їх

об'єднує особлива мальовнича організація часу і простору, що є

відображенням четвертого,

найважливішого світу. Особливе значення

надавалося зображенню води, яку шанували як "нектар

богів".

Шань-Шуй “гори та води”

Жао Ву Чао

Згідно з легендою, фенікс став символом чистоти, тому що напоєне водою. Водоспад - символ зустрічі Неба і Землі. Він, як і дракон, виражає єдність буття і небуття. До миру води відносяться і хмари - "небесні гори". Річки, озера, струмки облагороджують Землю своїм небесним і абсолютним початком. Світ каменю спускає нас з неба на землю, хоча й камені містять небесне начало, ті що підносяться понад хмарами в гірських вершинах, і відносяться до сфери неба і води. Камені вважалися “єдністю Неба і Землі, обителлю духів".

Жао Ву Чао

Жао Ву Чао

На основі вчення про п'ять першоелементів світу (вода, вогонь, дерево,метал,земля) китайські художники використовують пять основних

кольорів: чорний,червоний, синьо-зелений, білий і жовтий.

Жао Ву Чао

Чорний колір здавна вважався кольором небес, тому він є основним для давнього китайського живопису, символізує зиму і північ.

Жао Ву Чао

Білий колір співвідноситься із золотом чистотою, символізує осінь і захід.Жовтий колір асоціюється із землею,праведністю. він вважається

найкрасивішим, і означає центр Всесвіту.Синьо-зелені відтінки символізують весну,час, силу і енергію. Ці відтінки

співвідносяться зі сходом.Червоний колір – це радість і свято,літо. Цей відтінок асоціюють з півднем.