Виникнення філософіїВиникнення філософії

Вступ.

Питання «як і чому виникла філософія» є доволі спірним, бо як казав Чанишев А.Н. : «На це питання, як і на інші питання, пов’язані з проблемою генезиса філософії, подаються різні та, на наш погляд, недостатні відповіді. Діапазон можливих відповідей настільки великий, починаючи з заперечних (філософія ні з чого не виникла ; радше через те, що вона була зовсім новим явищем, вона зародилася, так би мовити, на порожньому місті) і закінчуючи твердженням, що філософія взагалі не з’являлася, а існувала здавна» [1; 8].

Соціальні передумови.Соціальні передумови.

Діоген Лаертський зазначав, що «заняття філософією, як вважає дехто, вперше почалися у варварів : а саме у персів були їхні маги, у вавилонян та ассирян – халдеї, у індійців – гімнософісти, у кельтів і галлів – так звані друїди та семнофеї» [2;55] , але потім одразу заперечує, вказуючи на те, що «було б великою помилкою – приписувати варварам відкриття еллінів, бо не лише філософи, але й весь рід людський бере початок від еллінів» [2; 55]. Звісно, тут ми можемо побачити звичну для греків думку про свою винятковість і неповторність, доречно згадати відомий вислів одного з семи мудреців, а саме Фалеса Мілетського (хоча цей вислів декотрі припусували Сократу), який казав, що «вдячний долі за три речі, а саме за те, що він людина, а не тварина ; чоловік, а не жінка ; еллін, а не варвар» [2; 65].

•

Але і в цьому можна побачити декотрий Але і в цьому можна побачити декотрий сенс і певний натяк на ареали виникнення сенс і певний натяк на ареали виникнення філософії. Хоча постають нові питання - чи філософії. Хоча постають нові питання - чи виникла філософія у народів Сходу, або у виникла філософія у народів Сходу, або у Стародавній Греції? І що саме можна Стародавній Греції? І що саме можна вважати «виникненням» філософії? вважати «виникненням» філософії?

У своїй книзі “Західна філософія від її витоків до наших днів.I.Античність.”розглядається генезис грецької філософії і недоречність пов‘язувати її походження зі Сходу: “Орієнталісти досі прагнуть доказати походження витоків філософії зі Сходу, в основному на базі генетичних аналогій, що встановлюються між поняттями перших грецьких філософів і деякими ідеями власне східного знання. Однак жодна з них не витримала критики.”

У класичну епоху ніхто з філософів , або греків-істориків не вказував на східне походження філософії(першими запропонували цей тезис вчені Сходу. Так, наприклад, Птолемеїв єгипетські жерці, познайомившись з грецькою філософією, стверджували, що воно походить з єгипетської мудрості. В Олександрії ближче до кінця язичницької епохи і на початку християнської ери євреї, котрі вже абсорбували еллінську культуру, намагалися пояснити грецьку філософію з вжень Мойсея. Якщо грецькі філософи в християнську епоху підтримували тезис про походження філософії завдяки східним мудрецям, божественно просвітлених, то це ще не доказує нічого, оскільки ці філософи вже втратили філософію, класичним образом сповнено, і зіставляли свої тексти з писаннями християн, що вважалися також божественно натхненними).

•

• Історично доведено, що східні народи, з якими греки вступали в контакт, володіли високою мудрістю, утворених за релігійних переконань, теологічних та космологічних міфів, котрі однак ще не були філософією, основаній на розумі( “логосі”). Вони володіли формою знання, що була аналогічною тій, котра була у греків до того, як їми була творена філософія.

Ми не знаємо, чи використовували греки східні тексти,чи були переклади. Раніше епоха Олександра наврядчи могли проникнути в грецію вчення індусів чи інших народів Азії. Так само наврядчи в часи виникнення філософії були греки, що вміли зрозуміти роздуми єгипетського жерця або перекласти єгипетські книги. Навіть гіпотетичний доказ того, що деякі ідеї грецьких філософів мають точні антицеденти в східній мудрості, не змінює суті нашої проблеми. Дійсно, з моменту народження філософії в Греції виникає новий спосіб духовного виявлення, котрий увібрав в себе результати його форм, перетворив іх структурноі надав їм строгої логічної форми.”[3;5]

«Тут ми стикаємося з можливим запереченням того, що філософія, наука греків була чимось виключно їхнім. Сьогодні ми маємо чимало праць з індійської, китайської (тощо) філософій, в яких їх ставлять на один рівень з грецькою і розуміють просто як різні історичні утворення в межах однієї ідеї культури.Звичайно, їм притаманна певна спільність.»Але не варто забувати, що філософія в Греції розвивалася в умовах верховегства права над владою, відсутності церкви як ієрархічно-організованого інститута, що б за інших умов мав вплив на життя громадян. Та природною умовою для існування філософії був демократизм, про що Фукідід в «Історії Пелепонеської війни» казав: «Свобода слова – це те, що відрізняє нас від варварів.»

Якщо соціальною основою цивілізацій(так званої азіатської формації), за Б.М. Чумаченко, є сільська община, яка тримає на собі розвинуту бюрократично-деспотичну надбудову, то фундаментом античного суспільства та його культури є поліс – міська община, спільнота вільних повноправних громадян .У класичному полісі немає жебраків, все поставлено під контроль громади, у всього є міра, визначена полісними законами, традиціями, звичаями, рішеннями еклесії тощо. Слід звернути увагу на те, що для полісного соціуму принциповішим є поділ на громадян і негромадян, аніж опозиція “ рабовласники – раби”. Це звичайно заперечує інституту рабства в античності [5;4,10]. Навпаки, згідно з Лосєвим, рабство принесло з собою строгу необхідність розрізняти розумову та фізичну працю.

Одні стали працювати, але не займатися розумовою творчістю, а інші стали проводити час в творчих роздумах, але не займалися фізичною працею[6].

Філософія, все ж таки, дитина дозвілля. А грецьке суспільство ядром своїм має вільного працівника.

Висновок• • В основному розрізняють три обставини виникнення грецької філософії:

• 1)Криза первіснородового суспільства. Виключно родові зв‘язки між людьми та спільнотами починають доповнюватись політичними та економічними стосунками. З багатьох родів (демів), раніше розмежованих принципом “свої- чужі”, формується демос( букв. багато родів). З ‘являється держава, основою якої були міжплеменні (міжродові) союзи. Послідовно змінюються форми правління- від аристократії до демократії.

2)Поява нової сфери людської діяльності, якою у рабовласницькій Греції стала публічна політика, участь у якій вимагала розкутості мислення, незалежності від міфологічних авторитетів, здатності переконувати словом, заплутувати опонентів, обдурювати їх тощо.

3)Рабовласництво. Рабовласник- активне начало полісу, раб- пасивне.Хоча рабів більшість, і вони постійно загрожують вільним, тому треба постійно думати як зберегти гармонію полісу, як розподілити енергію його матеріальних(раби) та ідеальних(рабовласники) начал. Ця обставина також спричинила потребу в розкутому філософуванні [8;114-115].

Духовні передумови.

Варто також розглянути давньогрецький епос як передумову виникнення філософії, зокрема епос Гомера і Гесіода. В поемі “ Теогонія” Гесіода ми фактично зустрічаємо теорію походження світу. Також наявність логічно впорядкованої світоглядної системи, певні уявлення про виникнення космосу.

Навіть Геродот зазначав:”Гесіод і Гомер старше мене за часом на 400 років, але не більше. Саме вони склали еллінам теогонію( родовід богів), дали богам прізвиська , розділили між ними почесті і вміння та показали їх образи.” [7;37].

Це не могло б скластися за умови релігійної нетолерантності. Громадянською релігією греків VII-V століття до н.е. була Олімпійська релігія.

У Гомера і Гесіода є намагання пояснити світ з одного У Гомера і Гесіода є намагання пояснити світ з одного першопринципу. Таким першопринципом ( архе) є хаос, першопринципу. Таким першопринципом ( архе) є хаос, з якого виникли як реалії універсуму, так і боги, що їх з якого виникли як реалії універсуму, так і боги, що їх персоніфікуютьперсоніфікують[8;114]. [8;114]. Надання богам негативних рис Надання богам негативних рис характеру, фактично злодійських діянь (згадується характеру, фактично злодійських діянь (згадується епізод в “Теогонії” Гесіода, коли Рея звертається до своїх епізод в “Теогонії” Гесіода, коли Рея звертається до своїх батьків – великої Геї та Урану , щоб вони дали їй батьків – великої Геї та Урану , щоб вони дали їй пораду,де сховати їй свого сина, щоб він міг помститися пораду,де сховати їй свого сина, щоб він міг помститися Крону-владиці, що поглинув дітей, яких вона народила).Крону-владиці, що поглинув дітей, яких вона народила).

У суспільстві, на життя якого церква має безпосередній У суспільстві, на життя якого церква має безпосередній вплив, а релігія сповнена догматизмом, подібні “версії” вплив, а релігія сповнена догматизмом, подібні “версії” могли б бути сприйняті як богохульство, а автор був би могли б бути сприйняті як богохульство, а автор був би звинуваченим у викривленні сюжетів.звинуваченим у викривленні сюжетів.

Представники релігії, практичних умінь та

життєвої мудрості, себто космогонічні поети, техніки і мудреці були попередниками грецьких філософів[9;18]. Діоген Лаертський зазначає: ”Про них маємо ми такі відомості. Дамон Киренський в творі “Про філософів” вказує всіх, але цих сімох в основному. Анаксімен повідомляє, що всі вони займалися віршуванням. Дикеарх вважає, що вони не були ані мудрецями, ані філософами, а просто розумними людьми та законодавцями. Спірне є питання про те, скільки їх було насправді. Дикеарх вказує , що немає розходжень тільки стосовно чотирьох – це Фалес, Біант, Піттак, Солон” [2;67].

Мудрість “семи мудреців” виявилася не в тому рівні буденної свідомості, на якому вона досягає рівня “житейської мудрості” : у прислів‘ях, причтах, приказках, які іноді досягають великої міри узагальнення і глибини в розумінні людини та її соціальності. Це суто житейська практична мудрість, у якій немає нічого від надприродного світу, вона знаходить своє атомарне узагальнення в мудрих висловах. Афоризми (гноми) мають форму всезагального. Приклади гномів: “ Нічого понад міру”; “ Міра – найкраща”; “ Говори по суті”; “Не дозволяй своєму язику випереджати свій розум”; “Знай свій час” та ін. Ці гноми служили для проповіді гармонізації відносин між людьми шляхом їх самообмеження.

Другий тип гномів закладає не тільки моральний,але й світоглядно-філософський смисл, наприклад: “ Пізнай самого себе ”.

Третій тип гномів – це гноми Фалеса, які є провідниками мудрого світоглядного змісту. Наприклад: “Найшвидший розум, оскільки він все оббігає”; “Найсильніша необхідність, оскільки вона над усім має владу”; “Наймудріший час, оскільки він усе відкриває” тощо. Тому не дивно, що давньогрецька філософія починається з “семи мудреців”. А саме Фалес Мілетський переніс форму всезагальності, досягнуту в гномах, на світогляд. [10;77].

Другий тип гномів закладає не тільки моральний,але й світоглядно-філософський смисл, наприклад: “ Пізнай самого себе ”.Третій тип гномів – це гноми Фалеса, які є провідниками мудрого світоглядного змісту. Наприклад: “Найшвидший розум, оскільки він все оббігає”; “Найсильніша необхідність, оскільки вона над усім має владу”; “Наймудріший час, оскільки він усе відкриває” тощо. Тому не дивно, що давньогрецька філософія починається з “семи мудреців”. А саме Фалес Мілетський переніс форму всезагальності, досягнуту в гномах, на світогляд. [10;77].

Також існує зв’язок між чудотворцями та виникненням філософії. Ці люди, які могли жити і творити, виходили за межі повсякденного, фізики. А філософія - це чудесне, що не було присутнім в повсякденному житті.

Висновок:

Духовні фактори значним чином посприяли виникненню філософії.

По-перше,однією з передумов її виникнення був епос, який не хотів миритись з хаосом. Він оперує міфологією, персонажами та сюжетами.

По-друге, виникнення філософії в Греції пов’язане з тим, що там не існувало догматичної релігії. Релігійна ж толерантність дозволяла виникненню сюжетів.

По-третє, на виникнення філософії мало вплив зародження космології – уявлень про виникнення космосу, людини, намагання зрозуміти , як що впорядковане і що в основі цього лежить якийсь закон.

Наступним чинником, що вплинув на зародження філософії була наявність групи мудреців. Їхня мудрість була десакралізована, що призвело до злиття мислення з практикою.

Окрім мудреців та епосу,посприяла виникненню філософії ще й лірична поезія. Вона йшла від конкретної особи, але набувала загального. Можна сказати, що лірична поезія посприяла виникненню філософських текстів.

ЛітератураЛітература

• 2)Диоген Лаэртский “О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов” 2)Диоген Лаэртский “О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов” М:1986 С.574М:1986 С.574

• 3)Реале Дж., Антисери Д. “Западная философия от истоков до наших дней. 3)Реале Дж., Антисери Д. “Западная философия от истоков до наших дней. I. I. АнтичностьАнтичность”.”.

• 4) Гуссерль4) Гуссерль• 5)Чумаченко Б.М. Вступ до культурології античності: Навч. Посіб.-К.: Вид. дім 5)Чумаченко Б.М. Вступ до культурології античності: Навч. Посіб.-К.: Вид. дім

“Києво-Могилянська академія”, 2008.-174с.“Києво-Могилянська академія”, 2008.-174с.• 6) А.Ф. Лосев “История античной философии в конспективном изложении” М.: 6) А.Ф. Лосев “История античной философии в конспективном изложении” М.:

“Мысль”, 1989“Мысль”, 1989• 7)Фрагменты ранних греческих философов. Часть первая. М., 19897)Фрагменты ранних греческих философов. Часть первая. М., 1989• 8)Волинка Г.І., Гусєв В. І. , Н.В. Мозгова та ін. 8)Волинка Г.І., Гусєв В. І. , Н.В. Мозгова та ін. ““Історія філософії у її звІсторія філософії у її зв’’язку з язку з

освітоюосвітою : : Підручник. За ред. Г.І. Волинки.Підручник. За ред. Г.І. Волинки.”” – К. – К.: : Каравела, 2006.- 480 с.Каравела, 2006.- 480 с.• 9) Татаркевич, Владислав. 9) Татаркевич, Владислав. ““Історія філософії Історія філософії : : Т.1 Т.1 : : Антична і середньовічна Антична і середньовічна

філософіяфілософія// Пер. З пол. А. Шкарб Пер. З пол. А. Шкарб’’юка.юка.”” – Львів – Львів : : Свічадо, 1997. – 456 с.Свічадо, 1997. – 456 с.• 10) В.Г. Кремень 10) В.Г. Кремень ““Філософія Філософія : : мислителі, ідеї, концепціїмислителі, ідеї, концепції”” : : ПідручникПідручник//В.Г. В.Г.

Кремень, В.В. Ільїн. – К.Кремень, В.В. Ільїн. – К.: : Книга, 2005. – 528 с. Книга, 2005. – 528 с.

КІНЕЦЬКІНЕЦЬ

Роботу підготували студентки Роботу підготували студентки ФГН-1 Заіменко Олена та ФГН-1 Заіменко Олена та Євтушенко Юлія.Євтушенко Юлія.