Соціалізація як концептуальнийпріоритет змісту освіти

Питання винесені на обговорення:

• Аспекти соціалізації та її вплив на формування особистості

( доповідач – Русаненко Ю.О.);

• Соціалізація як формування життєвих ролей особистості

( доповідач – Бокова Н.О.);

• Соціалізація учнів у сучасному суспільстві ( доповідач - Бабіна

К.Б.);

• Майстер клас «З чистого аркуша» ( доповідач – Шишкіна В.М.);

• Духовні основи уроку «Майстерня людяності» (доповідач –

Сучкова С.В.)

Соціалізація - процес становленняособистості на основі засвоєння нею елементів культури й соціальнихцінностей, відбувається внаслідокперебування в певному соціальномусередовищі й шляхом свідомоговпливу суспільства на психологіюособи.

Виділяють такі стадії соціалізації:

• Первинна соціалізація, або стадія адаптації (від народження до

підліткового періоду)

• Стадія індивідуалізації (з'являється бажання виділити себе серед інших,

критичне ставлення до суспільних норм поведінки)

• Стадія інтеграції (з'являється бажання знайти своє місце в суспільстві,

“вписатися” у суспільство)

• Трудова стадія соціалізації охоплює весь період зрілості людини, весь

період її трудової діяльності

• Післятрудова стадія соціалізації розглядає похилий вік як вік, що

робить істотний внесок у відтворення соціального досвіду, у процес

передачі його новим поколінням.

Головні інститути соціалізації

ШКОЛА СІМ‟Я

ДИТИНА

Мета взаємодій школи і сім’ї – стимулювати позитивні

фактори сімейного і громадського виховання дітей

Сім'яДитина є дзеркалом сім'ї.

В.А. Сухомлинський

Для дитини сім‟я - це світ, в якому вона живе, працює,

робить відкриття, навчається любити, співчувати

В СІМ'Ї:

формується почуття безпеки;

дитині дається можливість спілкуватися без страху із

зовнішнім світом;

навчають дітей певним режимам поведінки, властивим

їхнім батькам;

батьки впливають на поведінку дитини, заохочуючи або

засуджуючи певні типи поведінки;

психологічний клімат в родині впливає на успіх взаємодії

дитини із суспільством

Діти, які виховані в атмосфері

любові і розуміння,

ростуть щасливими, мають менше

проблем у спілкування з однолітками,

труднощей по навчанні в школі.

Порушення дитячо-батьківських

відносин негативно впливає на

формування особистості дитини,

призводить до утворення різних

психологічних проблем.

ШКОЛА

Школа - це невеликий Всесвіт.

І. Красновський

Для дитини школа представляє

суспільство.

У ШКОЛІ:

створюється сприятливий психологічний клімат в класі;

збільшується ефективність засвоєння навчання і придбання

необхідних вмінь та навичок;

виробляється єдиний підхід для комплексної допомоги для

дітей і батьків;

батьків включають в навчальні процеси, з урахуванням

інтересів дитини;

батьки мають отримувати інформацію про події в системі

освіти.

Хороша школа - це добре, розумна школа – це прекрасно, але дитина також повинна бути готовою до життя.

Д.Дьюі

Сім'я і школа!

Співпраця,

взаємна

підтримка,

взаємоповага,

взаємне

розуміння,

діалог,

конструктивна

взаємодія

Відвідування сім'ї:

знайомство з умовами життя учня;

отримання інформації про характер, інтереси дитини;

інформування батьків про успіхи дитини.

Листування з батьками:

повідомлення про майбутню спільну діяльність в школі;

привітання зі святами;

поради та пропозиції у вихованні дітей.

Батьківські збори як засіб підвищення ефективності

навчально-виховного процесу.

Батьківський клуб як форма аналізу, роздумів про

досвід з виховання в сім'ї.

Форми роботи школи і сім„ї

• Соціально захищені;

• Морально стійкі;

• Соціально загартовані проти всіх видів спокус;

• Мають знання сучасної науки і техніки;

• Здорові фізично і психічно;

• І найголовніше, мають соціальний досвід для

автономного прийняття рішень, вибору поведінки,

професії, партнери, значення, і т. д.

Якими ми хочемо бачити учнів :

• Зречення батьківського виховання в деяких сім’ях;

• Соціальне сирітство та бродяжництво;

• Крихітні пропозиції безкоштовного дозвілля;

• Проблема працевлаштування підлітків;

• Поширення дитячого алкоголізму, наркотиків, злочинності..

Проблеми з якими стикаютьсявчителі:

• Оптимально особистий підхід, поєднання поваги і

вимог.

• Тимчасова діагностика, яка визначає потреби

соціалізуючих дій.

• Виховання у підлітків впевненості у собі, формування

досвіду керування своєю поведінкою.

• Оптимізація соціальної поведінки дітей.

• Використання різних інтерактивних методів: ігрових,

проблемних, комунікативних.

Завдання вчителя:

Рівень соціальної адаптивності учнів

високий

середній

8,7%

91,3%

Рівень автономності дітей у школі

високий середній низький

39,1%

4,3%

56,6%

Рівень соціальної активності

високий

середній

низький

17,6%

26% 56,4%

Рівень моральності учнів

високий

середній

52,2% 47,8%

Проблеми та рішення

ПРОБЛЕМА: Дані, отримані в результатіпроведених досліджень, говорять про те, щоіснуючі у нашій педагогічній практиціпідходи не сприяють процесу соціалізаціїучнів.

РІШЕННЯ: Розробити єдину програмусоціалізації учнів, з урахуванням принципівнеперервності, кінцевим продуктом, якихстане соціально зріла особистість, морально і психологічно готова до самостійного життя і мотивована на самореалізацію і самоактуалізацію в умовах сучасноггосуспільства