Колобок

Лист – подяка колективу Христинівськоїцентральної районної бібліотеки

Пише Вам головний актор народної казки Колобок. Я з вдячністю та з низьким поклоном звертаюсь до

Вас, шановні працівники Христинівськоїбібліотеки. Я хочу з Вами поділитися історією, яка зі мною трапилася і як книга відіграла в ній левову частину.

Жили були дід та баба. Весь час в турботах –велике господарство (кури, гуси, свині), ма

шину «Жигулі» купили,(щоб на базарі

м'ясо продавати), пральну

машинку «автомат», плазменни

й телевізор зі супутниковим

телебаченням та комп’ютер з

підключенням до Інтернету. Та була у

них одна проблема –не було у них дітей.

І тут дід каже бабі, щоб вона пішла в комору та поскребла по куткам і спекла йому на потіху

колобка. Пішла бабка, кинула всі

інгредієнти в хлібопічкуі спекла мене - такого

рум’яного, червонощокого та пухкенького. От

дід нарадуватися не міг – носив мене на руках

та пилинки здував.

Одного разу я засмагав на підвіконні та

захотілося мені щось нове побачити та

почути. Захотів я всю країну побачити, по

магазинам пройтися, в політику вникнути і, можливо, стати

депутатом Верховної Ради – адже голова в

мене була!

Покотився я лісом і зустрів на своєму шляху зайця. А

він мені каже «Колобок, колобок, куди ти котишся, я тебе з’їм!» А я йому «Світ побачити хочу, все нове пізнати.» Заєць мені : «Та це тобі в бібліотеку потрібно, там

книги про все на світі. Але я тебе все одно хочу з’їсти». Я зайцю мовлю: «Ти мене не їж! Я тобі в

пригоді стану, ти ж заєць, а мучного тобі не можна їсти. Я принесу

тобі книгу для травоїдних» - і покотився

геть.

Кочусь лісами, кочусь полями і зустрічаю ведмедя. Він мені:

«Колобок, колобок, куди ти котишся. Зупинися, я тебе з’їм!» Я йому: «В

бібліотеку шлях держу. Кажуть, що в

Христинівськійбібліотеці є великий вибір книг. Я і тобі

принесу цікаву книгу почитати про пасіку, а ти

мене відпустиш!» Обрадувався

ведмідь, що я йому підскажу, як мед добути

і цілим залишитися і відпустив мене.

Покотився я далі. Тут я на своєму шляху зустрів лисичку –сестричку. Вона мені: «

Колобок, колобок, куди ти котишся, я тебе з’їм!». «Не їж мене, лисичко, я в бібліотеку шлях держу, хочу розумним

бути! Я бачу в тебе шубка подерта, я знаю чим тобі

допомогти – я принесу тобі книгу по штопанню і шиттю, а також візажу, щоб ти завжди гарна була!». Лисиця мені так хитро і лукаво: «Ой, щось, я не дочуваю, сядь мені на носик і

ще раз скажи». Почуло моє серце щось недобре і кажу їй : «

Ні, дорога, з такими проблемами тобі лікар

допоможе! Бувай, руденька» - і втік.

Закінчилася доріжка по лісам і полям і попав я на цивілізований шлях.

Побачив заасфальтовану дорогу, клумби з

різнокольоровими квітами, радісних дітей

на гральному майданчику і гарну

двоповерхову будівлю з написом «Ласкаво

просимо». Я зрозумів, що непростий

шлях до знань я пройшов – це була

БІБЛІОТЕКА!

Скільки книг на різну тематику і пізнавальних журналів я в житті не бачив! Приємний колектив бібліотеки із задоволенням записали мене до своїх читачів.

Зайцю я взяв почитати книги «Вегетаріанство і його користь»

та «Консервування овочів на зиму», ведмедю взяв добірку

книг «Робота пасічника» та «Мед та солодке життя», хитрій

лисиці я також попрохав журнали «Бурда», «Мода та

стиль» та «Секрети візажу», а також я не забув своїх діда з

бабою. Діду – «Секрети ведення домашнього

господарства», а бабці – книги «Кулінарія» та «Святковий стіл на кожен день». Тепер мої дід

та баба знайдуть собі достойне заняття на кожен день. А

собі, як дуже цікавій істоті, я взяв для вивчення книги про

подорожі круг світу та добірку газет «Урядовий кур’єр», щоб

бути в курсі всіх законів та політичних новин.

Ось так, за допомогою книг, я зберіг собі життя та набрався

знань з різних галузей. Я зрозумів, що книга –це не тільки джерело

знань, а й просто приємне

часопроходження.

Любов до книги потрібнопрививати ще з

ранньогодитинства, адже нашій країні потрібні молоді та освідченні кадри!!!

Дякую Вам, берегині книг, за теплу зустріч! Нехай у Вас буде побільше вдячних читачів, які зрозуміють, які Ви трудолюбиві

бджілки і як Ви старанно трудитесь, щоб наповнити сотизнань смачним медом.

З повагою, Ваш постійний читач, КОЛОБОК!