Зоологія – (зоо… та …логія) наука про тварин, частина

біології, що вивчає різноманіття тваринного світу.

Будову та життєдіяльність тварин, розповсюд-ження,

зв’язок їх з середовищем мешкання, закономірності

індивідуального та історичного розвитку. А які ж

існують методи дослідження в сфері цієї науки? Про це

ми дізнаємося в ході презентації!

Описовий

На теперішній час в зоологічній науці використовують всі відомі методи біологічних дослідженнь:

1) найбільш відомий описовий метод чи метод спостереження за об’єктами в живій природі, де вивчають умови існування, зв’язок їх з іншими представниками, вплив на них фізичних та біологічних факторів. Вивчається вплив біотичних та абіотичних факторів на умови розповсюдження тварин.

Важливим метод спостереження є при

визначенні масової появи корисних та

шкідливих тварин, носіїв небезпечних

хвороб людини та тварини. Дані метода є

найголовнішими при визначенні виду

тварини. Інші методи доповнюють та

конкретизують попередні дані метода

спостереження за об’єктами в природі.

Він широко застосовувався ще вченими старовині, такими, що займалися збором фактичного матеріалу і його описом. У основі його лежить спостереження. Практично до XVIII ст. біологи в основному займалися описом тварин і рослин, робили спроби первинної систематизації накопиченого матеріалу. Але описовий метод не втратив свого значення і сьогодні. Наприклад, він використовується при відкритті нових видів або вивченні клітин за допомогою сучасних методів дослідження.

2) Методи експериментальних досліджень:

методи анатомічних дослідженнь –

використовується при вивченні внутрішніх

органів, їх топографію в організмі;

методи вивчення макро та мікроструктури за

допомогою збільшувальних приладів світлової та

електронної мікроскопії;

метод гістологічних дослідженнь –

використовується при вивченні тканин тварини;

метод цитологічних дослідженнь –

вивчається будова клітин окремих тканин

органів;

метод каріологічного аналізу – вивчення

будови хромосом, їх особливості;

метод біохімічного аналізу – вивчення хімічного складу протоплазми клітин, продуктів гомеостазу;

використовуються радіобіологічні методи;

методи комп’ютерної томографії.

3) Порівняльний метод – дає можливість знайти

закономірності, загальні для різних явищ. Саме в XIX столітті

порівняльний метод став не тільки загальновизнаний, а й отримав

статус програмного методу в самих різних наукових дисциплінах.

Перші спроби порівняння побуту різних народів і пояснення його

схожості на цій основі робилися ще античної наукою (Арістотель

використовував історичне порівняння в аналізі політичних форм

античності.та ін.) Інтерес до порівняльних досліджень особливо зріс

починаючи з XVI ст. (великі географічні відкриття та ін.) На основі

порівняльних матеріалів висувається думка про єдність людських

рис, про спільність походження людей.

Так, Ж.Ф. Лафіт на початку XVIII ст. висловивдумку,що причина подібності моральних традиційіндіанців, вивченням яких він займався, і стародавніхнародів Старого Світу пояснюється в основномуспільністю їх походження. Ще наприкінці XVIII ст. булазроблена перша спроба (Я.Д. Вегелен) сформулюватиосновні принципи порівняльного методу, в тому числілогічні підстави для історичних порівнянь.

Однак загальновизнаним порівняльний метод стає лише в XIX ст.,отримавши різноманітне застосування в мовознавстві ( порівняльно - історичне мовознавство ), в соціології, юриспруденції, літературознавстві ( порівняльно - історичне літературознавство), порівняльній міфології, порівняльному вивчені релігій, етнографії, культурознавстві та ін.

4) Статистичний метод – його ще

називають біометрією , необхідний для здобуття

вичерпної інформації про типові об’єкти, їх

різноманіття, про системи біологічних взаємодій

та взаємовідношень, вплив різних факторів на

біологічні об’єкти.

5) Історичний метод – біологічні об’єкти та явища розглядаються в історичному аспекті: як виникли, розвивалися чи зникли в зв’язку з конкретними умовами.

Отже, в ході цієї презентації ми

познайомилися з основними методами

зоологічних або біологічних досліджень.

Всього їх 5: описовий( спостереження),

експериментальний, який в свою чергу

поділяється на підвиди, порівняльний,

статистичний та історичний. Для

кожного з них характерні свої особливості і

кожен по своєму ефективний, але в основі

кожного закладено лише одне слово –

д о с л і д и т и і це найголовніше!