Фестивалі міста Фестивалі міста та районута району

Виноградів, 2012Виноградів, 2012ЗакарпаттяЗакарпаття

ЗмістЗміст1. «Волоські страви».1. «Волоські страви».2. “Фестиваль Черешні2. “Фестиваль Черешні»»3. “Угочанська лоза”.3. “Угочанська лоза”.4. «Мелайний фестиваль» на Затисянщині.4. «Мелайний фестиваль» на Затисянщині.5. «Південно – угочанські вироби зі слив». 5. «Південно – угочанські вироби зі слив». 6. «Ягідне поле».6. «Ягідне поле».7. Святкування річниці сейму в Шаланках.7. Святкування річниці сейму в Шаланках.8. «Кришталеві грона».8. «Кришталеві грона».9. Закарпатський Музичний Мистецький і 9. Закарпатський Музичний Мистецький і

Танцювальний фестиваль (Танцювальний фестиваль (KKTFKKTF).).

«Волоські страви»«Волоські страви» Щорок у у жов тн і м ісяці у се л і Новосел иця проходить Щорок у у жов тн і м ісяці у се л і Новосел иця проходить

фе стив а ль «Волоськ і стра в и» . фе стив а ль «Волоськ і стра в и» . З самого ран к у вміл і господині ст а ра нно готують З самого ран к у вміл і господині ст а ра нно готують

на ц іон а льні стра в и дл я се льча н т а вс іх , хто за в іт а є на на ц іон а льні стра в и дл я се льча н т а вс іх , хто за в іт а є на св ято .св ято .

Пра щура ми молдов а н та румун ів в ва жа єт ься е т ногрупа , Пра щура ми молдов а н та румун ів в ва жа єт ься е т ногрупа , як і ме шк ал и і н а те рит орі ї суча сного се ла Н ов осе лиці , де і як і ме шк ал и і н а те рит орі ї суча сного се ла Н ов осе лиці , де і збе реглися ц і на родні тра диці ї .збе реглися ц і на родні тра диці ї .

ГГ олов на олов на мет амет а з аходу – проде мон ст рув а ти, як і пре кра сні з аходу – проде мон ст рув а ти, як і пре кра сні господин і жив ут ь у Н ов осе лиці . А дж е т ак і не пере в е рше ні господин і жив ут ь у Н ов осе лиці . А дж е т ак і не пере в е рше ні ст ра ви в міют ь готува т и тільк и т ут . А п ісл я в рож айного ст ра ви в міют ь готува т и тільк и т ут . А п ісл я в рож айного л іт а , к оли к р умпл і викопа н і , ме ла й полущен ий, а па суля л іт а , к оли к р умпл і викопа н і , ме ла й полущен ий, а па суля полуще на , са м Б ог в е л ів с іл ьськ им труда рям в ідпочити. полуще на , са м Б ог в е л ів с іл ьськ им труда рям в ідпочити.

На цьому фе ст ив а л і можн а подив итися урочист і в иступи на На цьому фе ст ив а л і можн а подив итися урочист і в иступи на імпров ізова н ій сце ні у л і с і , ц ік а в і к он церт ні вист упи уча сник ів імпров ізова н ій сце ні у л і с і , ц ік а в і к он церт ні вист упи уча сник ів

художн ьої са мод іяльност і се ла , а т ак ож Ч ерн и та Х ижі . художн ьої са мод іяльност і се ла , а т ак ож Ч ерн и та Х ижі . Роз ігруют ь лоте ре ї , н е обходить ся бе з конк урс ів та розва г . Роз ігруют ь лоте ре ї , н е обходить ся бе з конк урс ів та розва г . Гост і ма ют ь можлив ість в ідв іда ти е тн огра фічн ий музе й та Гост і ма ют ь можлив ість в ідв іда ти е тн огра фічн ий музе й та па м’ятк у ар хіт ек т ури – Успе нськ у це рк в у па м ’ятк у ар хіт ек т ури – Успе нськ у це рк в у X VI IX VI I стол ітт я. стол ітт я.

Орга ніз ов уют ься імпров ізов а ні са диби, де господині Орга ніз ов уют ься імпров ізов а ні са диби, де господині на к рив а ють ст ол и св о їми фірмов ими кр умплями, а та к ож на к рив а ють ст ол и св о їми фірмов ими кр умплями, а та к ож па сулю-к олоча нк у та па сулю в стручк а х , богач і , голубц і -па сулю-к олоча нк у та па сулю в стручк а х , богач і , голубц і -к аша ник и, гугл і , ток ан з бр инзою, н а ча нк у , фа нк и , іншу к аша ник и, гугл і , ток ан з бр инзою, н а ча нк у , фа нк и , іншу

р ізнома нітн у сма к оту . р ізнома нітн у сма к оту . Чолов ік и те ж поруч , вони в ідпов іда ют ь Чолов ік и те ж поруч , вони в ідпов іда ют ь за вино і слив овицю. за вино і слив овицю. Вс і гостинн о за прошуВс і гостинн о за прошу ютьють ск ушт ув а ти ск ушт ув а ти

сво ї стра в и, як і сво ї стра в и, як і дужедуже сма чні і га рно оформле ні . сма чні і га рно оформле ні .

““Фестиваль Черешні”Фестиваль Черешні”Закарпатські села славляться своїми традиціями. В Закарпатські села славляться своїми традиціями. В

червні місяці в селі Клинова Гора проходить фестиваль червні місяці в селі Клинова Гора проходить фестиваль Черешень. Через віддаленість від районного центру та Черешень. Через віддаленість від районного центру та

відсутність виробничих підрозділів це мальовниче відсутність виробничих підрозділів це мальовниче г ірське село належить до так званих неперспективних. г ірське село належить до так званих неперспективних. Його мешканці здавна заробляють собі на хліб тим, що Його мешканці здавна заробляють собі на хліб тим, що виростять у власному саду і на городі . Подейкують, що виростять у власному саду і на городі . Подейкують, що вина з Клиновецької гори свого часу славилися навіть у вина з Клиновецької гори свого часу славилися навіть у

Європі . Ще не так давно старий місцевий учитель Європі . Ще не так давно старий місцевий учитель хвалився книжкою, в якій містилася інформація про те, хвалився книжкою, в якій містилася інформація про те,

що на виставці в Парижі у 1905 році вино з Оклі Гедь що на виставці в Парижі у 1905 році вино з Оклі Гедь було відмічено першою премією. Та доброї слави тут було відмічено першою премією. Та доброї слави тут зажили не тільки хмільні напої , але й чудові брунатні зажили не тільки хмільні напої , але й чудові брунатні

сливи, персики, яблука, а найперше – черешні. Вони сливи, персики, яблука, а найперше – черешні. Вони достигають ще в першій декаді травня і радують достигають ще в першій декаді травня і радують

солодкими плодами цілих два місяці.солодкими плодами цілих два місяці.

У встановлених у місцевому гаї палатках У встановлених у місцевому гаї палатках та павільйонах гостей фестивалю пригощають міцними та павільйонах гостей фестивалю пригощають міцними та безалкогольними напоями, стравами, тістечками та та безалкогольними напоями, стравами, тістечками та тортами, виготовленими з черешні, а також лекваром, тортами, виготовленими з черешні, а також лекваром,

як тут називають повидло. Все це роблять за як тут називають повидло. Все це роблять за рецептами, які передають від покоління до покоління, рецептами, які передають від покоління до покоління,

деяким із них уже понад 100-150 років. Не тільки місцеві деяким із них уже понад 100-150 років. Не тільки місцеві кулінари, але й представники інших районів області кулінари, але й представники інших районів області

привозять сюди виготовлені власні делікатеси. привозять сюди виготовлені власні делікатеси.

Щороку цей фестиваль відвідує дедалі все більше Щороку цей фестиваль відвідує дедалі все більше гостей та туристів. Тут можна насолодитися гостей та туристів. Тут можна насолодитися

принадами тутешньої природи, неповторним принадами тутешньої природи, неповторним фольклорним колоритом. Захід проводиться у старому фольклорним колоритом. Захід проводиться у старому

дубовому ліс і , що слугує тут за парк відпочинку. дубовому ліс і , що слугує тут за парк відпочинку. Виступають закордонні та місцеві аматорські Виступають закордонні та місцеві аматорські

танцювальні колективи.танцювальні колективи.

«УГОЧАНСЬКА ЛОЗА»«УГОЧАНСЬКА ЛОЗА»

  

  

Про Виноградів можна говоритиПро Виноградів можна говорити

Устами казки, мовою пісень.Устами казки, мовою пісень.

У цих краях дива такі розлито У цих краях дива такі розлито

Що кожен день – то неповторний день. Що кожен день – то неповторний день. (Василь Густ(Василь Густі).і).

  

Традиційний фестиваль виноградарів - виноробів «Уґочанська лоза», започаткований Виноградівською районною державною адміністрацією і покликаний сприяти популяризації туристичного потенціалу, в ідновленню традицій виноградарства та виноробства, розвитку народного мистецтва краю.

Головною метою Фестивалю є збереження етнічної самобутності району. Фестиваль проходить щороку в травні місяці.

У програмі фестивалю: Проведення попередньої професійної дегустації

взірців вин, виготовлених приватними виноробами з визначенням кращих у різних номінаціях.

Проходження театралізованої колони центральними вулицями міста Виноградова.

Концертна програма за участі художніх колективів району, області та гостей.

Організація виставкових «Сільських дворів», де можна ознайомитися з символікою та історією села, скуштувати страви національної кухні , переглянути виставку творів народних умільців , взяти участь у народних забавах.

"МЕЛАЙНИЙ ФЕСТИВАЛЬ" "МЕЛАЙНИЙ ФЕСТИВАЛЬ" НА ЗАТИСЯНЩИНІНА ЗАТИСЯНЩИНІ

Фестиваль проходить в кінці серпня у с. Тисобекені на території етнографічного музею, натхненником якого є директор Затисянського музею Іда Борбель. Свято збирає прихильників народних страв із кукурудзи, кукурудзяної муки.

Своєрідний сільський двір облаштовують домотканими доріжками, рушниками, скатертинами, вишивками. Тут можна побачити також прикраси з бісеру, плетені кошики і сумки з сухого кукурудзяного листя, намальовані на склі пейзажі та натюрморти.

Весною 2010 року на базі картинної галереї засновано туристично-інформаційний центр за ініціативи обласного центру сприяння підприємництва. На цей фестиваль дипломовані газдині виходять прорекламувати свої садиби, народні страви, все те, з чим чекає гостей Затисянщина.

Голубці з мелайної каші, які готують тут добре відомі і за межами Затисянщини, цьому підтвердженням є те, що кухарі не встигали частувати всіх бажаючих скуштувати цю народну страву.

У програмі фестивалю виставка народних умільців, виступи фольклорних колективів. На заході вшановують кращих кукурудзоводів.

«ПІВДЕННО – УГОЧАНСЬКІ «ПІВДЕННО – УГОЧАНСЬКІ ВИРОБИ ЗІ СЛИВ» ВИРОБИ ЗІ СЛИВ» 

Традиційні кулінарні витвори з місцевим смаком - саме те, що потрібно під час кризи, вирішили в селі. І запросили гостей на фестиваль сливових десертів.

На фестивальному майданчику можна було побачити як робиться традиційний закарпатський леквар (густе сливове повидло, що вариться в казані на вогнищі без додавання цукру), дізнатись рецепти приготування гомбовців зі сливами та різноманітних пирогів, і, звичайно, скуштувати тільки-но приготовлену знамениту закарпатську сливовицю - горілку зі слив.

““ЯГІДНЕ ПОЛЕ”ЯГІДНЕ ПОЛЕ”

  

"Ягідне поле" − так називається районний "Ягідне поле" − так називається районний фестиваль, що проходить у закарпатському селі Дюла. фестиваль, що проходить у закарпатському селі Дюла. Головна "героїня" свята − полуниця, яка є основною Головна "героїня" свята − полуниця, яка є основною культурою на городах жителів згаданого і навколишніх с іл. культурою на городах жителів згаданого і навколишніх с іл. Тутешній клімат сприяє яг ідництву: Виноградівський Тутешній клімат сприяє яг ідництву: Виноградівський район, до якого належить с .Дюла, найтепліший в області. район, до якого належить с .Дюла, найтепліший в області. Отож полуниця дозріває тут найскоріше. Вирощені в цій Отож полуниця дозріває тут найскоріше. Вирощені в цій благодатній місцині ягоди першими з 'являються на ринках благодатній місцині ягоди першими з 'являються на ринках Ужгорода та г ірських районів Закарпаття. Полуниця стала Ужгорода та г ірських районів Закарпаття. Полуниця стала вагомим джерелом прибутку тутешніх селян. Втім, вони й вагомим джерелом прибутку тутешніх селян. Втім, вони й самі люблять поласувати смачними вітамінними ягодами, самі люблять поласувати смачними вітамінними ягодами, вміють виготовляти з них різні делікатеси. І на фестивалі вміють виготовляти з них різні делікатеси. І на фестивалі "Ягідне поле" частують не тільки свіжими ягодами, але й "Ягідне поле" частують не тільки свіжими ягодами, але й полуничними вареннями, джемами, компотами. Гості та полуничними вареннями, джемами, компотами. Гості та учасники заходу мають змогу придбати високоврожайні учасники заходу мають змогу придбати високоврожайні сорти полуниці − австрійські , голландські та свою, сорти полуниці − австрійські , голландські та свою, закарпатську "Вікторію" .закарпатську "Вікторію" .

Асоціація зеленого туризму та агро туризму Асоціація зеленого туризму та агро туризму Південної Угочі організовує та проводить Південної Угочі організовує та проводить фестиваль «Ягідне поле» у с .Дюлі.фестиваль «Ягідне поле» у с .Дюлі. Це віддалене від райцентру угочанське Це віддалене від райцентру угочанське село відвідує багато гостей і спеціалістів з село відвідує багато гостей і спеціалістів з туризму.туризму. «Ягідне поле» стає дедалі «Ягідне поле» стає дедалі популярнішим як у районі , так і за його популярнішим як у районі , так і за його межами.межами.

  СВЯТКУВАННЯ РІЧНИЦІ СВЯТКУВАННЯ РІЧНИЦІ СЕЙМУ  В ШАЛАНКАХ СЕЙМУ  В ШАЛАНКАХ 

  Щороку 1 1 л ютого в і дбуваєтьс я с вяткуван н я р і чниці сейму , скл иканого у с ел і Шалан ки Вин оград івського Щороку 1 1 л ютого в і дбуваєтьс я с вяткуван н я р і чниці сейму , скл иканого у с ел і Шалан ки Вин оград івського район у пров ідн иком угорс ької н аціонал ьно-визвольн ої боротьби, князем Тран с і львані ї Ракоці І І .район у пров ідн иком угорс ької н аціонал ьно-визвольн ої боротьби, князем Тран с і львані ї Ракоці І І .

Т ільки завдячуючи н ечисленн им ентуз іастам, загал у с тають в ідомі сторін ки з кн иги мин улого . Так , Т ільки завдячуючи н ечисленн им ентуз іастам, загал у с тають в ідомі сторін ки з кн иги мин улого . Так , вже не перший рік н а Берег івщин і , В ин ограді вщин і та Іршавщині міс цев і активі сти з культурн о-вже не перший рік н а Берег івщин і , В ин ограді вщин і та Іршавщині міс цев і активі сти з культурн о-просв ітн ицьких орган ізац ій , разом із сво їми колегами з Угорщин и, вл аштовують яскрав і д ійства , просв ітн ицьких орган ізац ій , разом із сво їми колегами з Угорщин и, вл аштовують яскрав і д ійства ,

присвячені под іям 1703- 171 1 рр . , наці он альн ого повстан н я проти динас ті ї Габс бургів , в якому , окрі м угорців , присвячені под іям 1703- 171 1 рр . , наці он альн ого повстан н я проти динас ті ї Габс бургів , в якому , окрі м угорців , брали участь й ін ші народи імпері ї , насамперед , русинс ьк і селян и (куруци) з територі ї сучасн ого брали участь й ін ші народи імпері ї , насамперед , русинс ьк і селян и (куруци) з територі ї сучасн ого

Закарпаття. Перші вел икі виступи повстанців в і дбул ис я у Берегсас і (тобто, Берегово можн а називати Закарпаття. Перші вел икі виступи повстанців в і дбул ис я у Берегсас і (тобто, Берегово можн а називати кол ис кою ан тигабс бурзької револ юці ї ) , перше бойове хрещенн я куруци мали побл изу В ілка , с ерйозн ий б ій і з кол ис кою ан тигабс бурзької револ юці ї ) , перше бойове хрещенн я куруци мали побл изу В ілка , с ерйозн ий б ій і з

захис никами і мпері ї в ідбувс я на Іршавщин і , в мі сцевості , де нині розташу вався сан аторій «Боржава». В захис никами і мпері ї в ідбувс я на Іршавщин і , в мі сцевості , де нині розташу вався сан аторій «Боржава». В і сторію не лише Угорщин и, а й Європи , ув ійшл и М укач івський та Ужгородський замки , а ще , на жаль , і сторію не лише Угорщин и, а й Європи , ув ійшл и М укач івський та Ужгородський замки , а ще , на жаль ,

зруйн ован ий згодом пороховим вибухом замок у Хусті . На долю ж села Шалан ки прийшлас я рол ь міс ця , де зруйн ован ий згодом пороховим вибухом замок у Хусті . На долю ж села Шалан ки прийшлас я рол ь міс ця , де Ферен ц Ракоці І І , разом із одн одумцями – керманичами повстанн я , з і брал ис я разом востанн є . Ус пішне на Ферен ц Ракоці І І , разом із одн одумцями – керманичами повстанн я , з і брал ис я разом востанн є . Ус пішне на

початку н аці он альн е повс тан н я видихал ос ь . О чі ку вана допомога в і д Фран ці ї , пол і тичного суперника початку н аці он альн е повс тан н я видихал ос ь . О чі ку вана допомога в і д Фран ці ї , пол і тичного суперника Австрі ї , н е виправдал а с поді ван ь повстанці в . Втративши в боях практично вс і ран іше визволені землі , Австрі ї , н е виправдал а с поді ван ь повстанці в . Втративши в боях практично вс і ран іше визволені землі ,

Ферен ц Ракоці скон цен трував свої с ил и в рег іоні в ід Самару (Сату-М аре) до Мун кача (М укачево) , де , попри Ферен ц Ракоці скон цен трував свої с ил и в рег іоні в ід Самару (Сату-М аре) до Мун кача (М укачево) , де , попри вс е , мав велику п ідтримку мі сцевого населен н я . вс е , мав велику п ідтримку мі сцевого населен н я .

 Нинішнє село Шаланки на той час мало статус містечка, із власним гербом та печаткою, на яких на щиті, обвитому декоративним вінком, зображені три зуби дракона. Саме село під назвою «Salanch» вперше згадується в 1332 році, вочевидь, походить від прізвища Шаланк. У хроніках угорського історика Анонімуса згадується, що в 9-му столітті в долині між Дунаєм та Тисою правив володар на ім’я  Шалан (або Чалан). За іншою версією, назва походить від якогось турецького слова.  11 лютого 1711 року в місцевому реформатському храмі Ференц Ракоці ІІ провів останній з’їзд (сейм) 

очільників повстання.  Повстанці вирішили відхилити запропоновані австрійським імператором умови миру та вповноважили свого керманича шукати допомоги у Росії, як противаги габсбурзької імперії. Через десять днів Ференц Ракоці ІІ виїхав до Польщі, аби зустрітися там з російським імператором Петром І та просити в нього військової допомоги (таємний договір про співпрацю між Росією та повсталою угорською державою був підписаний послами обох сторін чотирма роками раніше). Втім, 

російський самодержець не ризикнув починати нової війни, не закінчивши більш важливої для нього Північної війни за панування на Балтиці, відтак, угорське 

повстання залишилося без допомоги. На гірше це чи на краще – можна тепер лише гадати, розважаючись популярними нині іграми в «альтернативну історію». Слід лише додати, що за спиною Ракоці повстале дворянство вирішило домовитись про мир із 

Габсбургами, і таким чином, невдовзі революція була згорнута. 

            Тільки захисники Мукачівського замку оборонялись аж до 22 червня 1711 року, попри офіційну капітуляцію.

  Ідейний натхненник заходу, голова Шаланківської сільської ради Ідейний натхненник заходу, голова Шаланківської сільської ради Віктор Альохін. Три століття тому в селі Шаланки зустрілися куруци Віктор Альохін. Три століття тому в селі Шаланки зустрілися куруци (селяни-постанці проти імперії Габсбургів) та лідер національно-(селяни-постанці проти імперії Габсбургів) та лідер національно-

визвольної боротьби угорського народу Ференц ІІ Ракоці. Там же був визвольної боротьби угорського народу Ференц ІІ Ракоці. Там же був скликаний останній цієї війни сейм.скликаний останній цієї війни сейм.

                          Відтворити драматичні події 300-річної давнини вирішили Відтворити драматичні події 300-річної давнини вирішили організатори свята в Шаланках, серед яких – нове керівництво села,  організатори свята в Шаланках, серед яких – нове керівництво села,  національні організації угорців Закарпаття, гості з Угорщини, які національні організації угорців Закарпаття, гості з Угорщини, які 

традиційно приймають участь у подібних заходах тощо. В назначений традиційно приймають участь у подібних заходах тощо. В назначений час біля історичного храму збираються  учасники костюмованої ходи – в час біля історичного храму збираються  учасники костюмованої ходи – в 

одязі 18 століття, прикрашеному шкірами, із топірцями та навіть одязі 18 століття, прикрашеному шкірами, із топірцями та навіть моделями тогочасних рушниць.моделями тогочасних рушниць.

                          Під звуки бойової сурми загін вирушає до  меморіального парку, Під звуки бойової сурми загін вирушає до  меморіального парку, де знаходяться дерев’яні  фігури угорського короля Св. Іштвана, де знаходяться дерев’яні  фігури угорського короля Св. Іштвана, очільника повстання Ференца Ракоці ІІ та письменника Келемена очільника повстання Ференца Ракоці ІІ та письменника Келемена 

Мікеша, який в роки визвольної війни був його пажем.Мікеша, який в роки визвольної війни був його пажем.

                          Після урочистого мітингу поблизу місцевої школи  влаштовують Після урочистого мітингу поблизу місцевої школи  влаштовують традиційне закарпатське святкування – із бограчем, гарячим вином, традиційне закарпатське святкування – із бограчем, гарячим вином, 

смаженням м’яса та сала тощо.смаженням м’яса та сала тощо.

«КРИШТАЛЕВІ «КРИШТАЛЕВІ ГРОНА»ГРОНА»

Міжнародний конкурс – фестиваль сучасної пісні і танцю Міжнародний конкурс – фестиваль сучасної пісні і танцю „Кришталеві грона” проводиться щорічно в м. Виноградів, „Кришталеві грона” проводиться щорічно в м. Виноградів,

в мальовничому і самобутньому куточку Закарпаття, в мальовничому і самобутньому куточку Закарпаття, розташованому на березі р.Тиса, біля підніжжя Чорної гори. розташованому на березі р.Тиса, біля підніжжя Чорної гори. Багатогранність звичаїв, обрядів, традицій району зумовлена Багатогранність звичаїв, обрядів, традицій району зумовлена історичним співіснуванням культур українського та угорського історичним співіснуванням культур українського та угорського народів, збереження та примноження яких є пріоритетом народів, збереження та примноження яких є пріоритетом

сучасного покоління. Фестиваль „Кришталеві грона” є однією з сучасного покоління. Фестиваль „Кришталеві грона” є однією з ланок розвитку культурних та мистецьких зв’язків між ланок розвитку культурних та мистецьких зв’язків між

прилеглими до області країн Євросоюзу – Угорщини, Румунії , прилеглими до області країн Євросоюзу – Угорщини, Румунії , Словаччини, Польщі, а також Росі ї , Молдови, Грузії . Словаччини, Польщі, а також Росі ї , Молдови, Грузії .

   

Засновниками фестивалю „Кришталеві грона” є Засновниками фестивалю „Кришталеві грона” є Виноградівська міська рада та Міська дитяча Виноградівська міська рада та Міська дитяча

громадська організація „Кришталеві грона”. Організаторами громадська організація „Кришталеві грона”. Організаторами фестивалю є управління культури і туризму Закарпатської фестивалю є управління культури і туризму Закарпатської

обласної державної адміністрації , Виноградівська районна обласної державної адміністрації , Виноградівська районна державна адміністрація, міський будинок культури.державна адміністрація, міський будинок культури.

Фестиваль проводиться за підтримки Міністерства культури і Фестиваль проводиться за підтримки Міністерства культури і туризму України. туризму України.

Фестиваль проводиться щорічно з 24 по 29 серпня. Конкурсна Фестиваль проводиться щорічно з 24 по 29 серпня. Конкурсна програма проходить в концертному залі Міського будинку культури, програма проходить в концертному залі Міського будинку культури, нагородження та гала – концерт переможців - на сцені амфітеатру нагородження та гала – концерт переможців - на сцені амфітеатру

парку культури ім . Перені .парку культури ім . Перені .

Організацію та проведення фестивальних заходів зд ійснює Організацію та проведення фестивальних заходів зд ійснює організаційний комітет та дирекція фестивалю, що затверджується організаційний комітет та дирекція фестивалю, що затверджується

розпорядженням міського голови як засновника фестивалю.розпорядженням міського голови як засновника фестивалю.

До участі у роботі фестивалю запрошуються композитори, поети, До участі у роботі фестивалю запрошуються композитори, поети, народні та заслужені артисти України, д іячі вокального та народні та заслужені артисти України, д іячі вокального та

хореографічного мистецтв інших країн, директори фестивалів України хореографічного мистецтв інших країн, директори фестивалів України та зарубіжжя, зірки української естради.та зарубіжжя, зірки української естради.

  

В В рамках фестивалю проводиться:рамках фестивалю проводиться:

  

· міжнародний конкурс виконавців;· міжнародний конкурс виконавців;

· вечір знайомств для учасників та гостей;· вечір знайомств для учасників та гостей;

· розважальний шоу – конкурс „Міс” та „Міні – міс” · розважальний шоу – конкурс „Міс” та „Міні – міс” - „Кришталеві ґрона”- „Кришталеві ґрона”

· екскурсі ї визначними місцями Виноградівщини;· екскурсі ї визначними місцями Виноградівщини;

· зустріч з керівництвом міста;· зустріч з керівництвом міста;

· виставка місцевих художників;· виставка місцевих художників;

· виставка квітів;· виставка квітів;

· виставка творів народних умільців;· виставка творів народних умільців;

· майстер – клас членів журі та митців;· майстер – клас членів журі та митців;

· творчі зустрічі з композиторами, поетами, · творчі зустрічі з композиторами, поетами, продюсерами;продюсерами;

· зустріч з директорами українських та · зустріч з директорами українських та зарубіжних фестивалів вокального та хореографічного зарубіжних фестивалів вокального та хореографічного мистецтва.мистецтва.

  

ЗЗ АКАРПАТСЬКИЙ АКАРПАТСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ МИСТЕЦЬКИЙ МУЗИЧНИЙ МИСТЕЦЬКИЙ

І ТАНЦЮВАЛЬНИЙ І ТАНЦЮВАЛЬНИЙ ФЕСТИВАЛЬФЕСТИВАЛЬ

Місце проведення фестивалю: село Петрово Виноградівського району (на території стадіону). Медіа-спонсор: Kárpáti Igaz Szó.

Цей фестиваль один із перших танцювальних фестивалів Закарпаття, де представлені як і українські зірки, так і зірки європейської сцени.

Фестиваль являє собою дійство на 4 дні з танцювальною та розважальною програмою.

Тут можна побачити і почути рок і поп – виконавців, а також кращих діджеїв.

На фестивалі організовуються художні виставки в яких приймають участь багато митців. Для придбання білетів є можливість реєструватися на веб-порталі www.kkktf.com.ua, також там можна прочитати нову інформацію про деталі організації фестивалю.

THE ENDTHE ENDНад презентацією працювали:Над презентацією працювали:

Ромашов Й. В.Ромашов Й. В.Меланчук С. СМеланчук С. С