ЗАТВЕРДЖЕНО:Наказом директора НВК «Колківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей»___________КотеленецьВ.Д.від «___»_________2013р. №___

ПРОГРАМА первинного інструктажу на робочому місці

1. Загальні відомості про навчально-виховний процес та обладнання на робочому місці, в

навчальному кабінеті, навчальній майстерні, спортивному залі, харчоблоці,

електрощитовій, котельні тощо. Основні небезпечні фактори, що виникають при цих

процесах, особливості їх дії на працівників. Питання санітарії та гігієни праці.

2. Безпечна організація робіт та утримання робочого місця.

3. Небезпечні механізми, прилади. Засоби безпеки обладнання (системи блокування та

сигналізації, знаки безпеки). Вимоги запобігання електротравматизму.

4. Порядок підготовки до праці (перевірка справності обладнання, пускових приладів,

інструменту, блокувань, заземлення та інших засобів захисту).

5. Дії при виникненні небезпечної ситуації.

6. Засоби індивідуального захисту на робочому місці.

7. Характерні причини аварій (пожеж, вибухів тощо), випадків виробничого травматизму.

8. План ліквідації аварії. Обов'язки і дії працівників при аваріях. Надання першої

(долікарської) допомоги потерпілим.

9. Вимоги безпеки при закінченні роботи.

ЗАТВЕРДЖЕНО:Наказом директора НВК «Колківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей»___________КотеленецьВ.Д.від «___»_________2013р. №___

ПРОГРАМА вступного інструктажу з питань безпеки життєдіяльності

для учнів (середня та старша школа)

1. Загальні положення

1. Головною метою НВК «Колківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей» є якісна дошкільна, загальноосвітня та професійна підготовка учнів. 2. Заклад знаходиться в приміщеннях, розташованих за адресою: (юридична адреса). 3. В закладі діють: (перелік підрозділів); гімназія. В закладі працює ( ) працівників ( – педагогічних працівник, – фахівців, - медичний працівник, – обслуговуючих працівника). 4. Зарахування (вказати умови зарахування до закладу, і до кожного підрозділу окремо). 5. Загальна потужність (в тому числі і вихованців дошкільної підготовки) складає ………… учнівських місць. 6. Навчально-виховний процес організований в одну зміну у підрозділах навчально-виховного процесу. 7. Заклад має кабінети загальноосвітніх навчальних дисциплін, кабінети іноземних мов, кабінети біології та інформатики, фізики та хімії, навчальні майстерні ( столярну, слюсарну та швейну), приміщення для проведення занять гурткової роботи, спортивну залу, музичний зал та хореографічний кабінет, ігрові кімнати та технічні і господарчі приміщення. 8. Управління закладом здійснюється адміністрацією, яку очолює директор закладу.

2. Загальні правила поведінки

2.1. Всі учні повинні дотримуватися дисципліни та порядку в приміщеннях закладу, шанобливо відноситися до майна закладу, зберігати меблі та інше обладнання. 2.2. В приміщеннях закладу учням заборонено ходити у головних уборах та розмовляти у підвищеному тоні. 2.3. Учні закладу повинні виконувати вимоги працівників. 2.4. При знаходженні у закладі необхідно виконувати наступні вимоги безпеки: - не наглядати, за використанням відкритого полум’я; - не користуватися сірниками та приладами отримання полум’я; - бути уважним по відношенню переміщення інших учнів закладу. 2.5. В ожеледь необхідно ходити переважно по доріжкам, що посипані піском.

3. Види та джерела небезпеки3.1. В загальноосвітніх навчальних кабінетах, лабораторіях, інших навчальних приміщеннях закладу, де розташовані комп’ютери та інші прилади, які знаходяться під напругою; в кабінетах біології та інформатики, де проводяться лабораторні роботи з використанням електрообладнання та хімічних речовин; в спортивній залі, де

встановлений і використовується різний спортивний інвентар можуть виникнути умови травмування. 3.2. Джерелами небезпеки під час занять є: - прилади кабінетах і приміщеннях школи підключені до електричного живлення; - засклені вікна і двері та меблі; - сходові марші; - спортивне обладнання; - хімічні реактиви; - інструмент; - гострі кути меблів та обладнання.

4. Загальні правила поведінки учнів4.1. Учні закладу приходять на заняття маючи: шкільні приладдя (ручки, олівці, альбоми зошити та інші прилади), спортивну форму. 4.2. Під час занять і самопідготовки учні закладу повинні: - виконувати всі розпорядження вчителів, викладачів, інших працівників; - уважно слухати вчителів, викладачів, класних керівників, завідуючих кабінетами, керівників гуртків, керівників факультативу, тренерів та інших працівників закладу і не заважати іншим учням; - ходити під час занять по кабінету, спортивній залі, інших приміщеннях тільки з дозволу вчителя, викладача; - входити в клас, кабінет, спортивну залу і виходити, з класу, кабінету тощо можна тільки з дозволу вчителя, викладача; - зберігати обладнання та меблі закладу. 4.3. Під час перерви між навчальними годинами учні закладу повинні: - ходити по коридорах спокійно – не бігати; - виконувати розпорядження учителів, викладачів та чергових учнів; - виходити за межі закладу тільки можна з дозволу вчителя, класного керівника вдягненими відповідно до сезону;

5. Вимоги безпеки під час проведення позакласних, позашкільних заходів5.1. При проведенні екскурсій, спортивних змагань, проведенні уроків за межами закладу та інших заходів за територією учні повинні: - бути відповідно одягнені, не мати при собі предметів, що створюють небезпеку; - не розпалювати багаття, не користуватися сірниками і запальничками; - виконувати правила дорожнього руху; - виконувати правила поведінки в транспорті; - не залишати самостійно групу; - виконувати вимоги вчителя, викладача, класного керівника, іншої супроводжуючої особи.

6. Вимоги пожежної безпеки6.1. Основними причинами пожеж є: - не обережне поводження з вогнем; - порушення правил користування електричними та нагрівальними приладами; - куріння ; 6.2. Учням закладу заборонено користуватися відкритим полум’ям. 6.3. Заборонено приносити до закладу: - сірники; - запальнички; - бенгальські вогні; - петарди. 6.4. Учням закладу не дозволяється розпалювати багаття на території закладу та вулицях і у скверах міста.

6.5.. Учням закладу забороняється приносити з дому електропобутові прилади.

7. Вимоги безпеки у аварійних ситуаціях7.1. У випадку аварійної ситуації: пожежі, виявленні отруйних, шкідливих речовин і вибухонебезпечних предметів учні під керівництвом вчителів, інших працівників закладу організовано виходять у безпечне місце. 7.2. При нещасному випадку з учнем школи , очевидці повідомляють про це вчителя, чи іншого працівника закладу.

8. Побутовий травматизм, попередження і діїпри нещасних випадках в побуті.

8.1. В Україні в побуті щорічно травмуються велика кількість дорослих та дітей. 8.2. В жилих будинках є: водо-забезпечення, водовідведення, газо-забезпечення, видалення диму, опалення, вентиляції, електрика й радіо та телебачення, різні ліфти та інше. (балкони, карнизи, архітектурні нашарування та виступаючі художні прикраси). Все це створює загрозу і може призвести до травмування чи загибелі. 8.3. Аварії виникають при обрушенні покрівель, балконів, сходових маршів, архітектурних нашарувань та виступаючих художніх прикрас будівель. Це залежить від дощів, снігопадів, великих переміщень повітряних мас, недоліків при конструюванні чи будівництві. Бувають випадки коли аварії виникають через необережність чи неправильне поводження людей. 8.4. Знаходячись у будівлях необхідно дотримуватися елементарної обережності. 8.5. Не виконання правил безпеки в будинках призводить до пожеж, вибухів газу, випадків отруєння побутовим газом, ураження електрикою випадки опіків через необережне користування гарячою водою та хімічних опіків через необережне користування хімічними побутовими речовинами. Люди випадають під час миття вікон, з драбин і на мокрій підлозі і через це травмуються. 8.6. Не обережне поводження на повітрі веде до падіння під час ожеледиці, падіння з дерев, утоплення травмування транспортом. 8.7. Порушення правил користуванні ріжучим та колючим інструментом та кухонним і садовим інвентарем призводить до отримання порізів або уражень очей. 8.8. Для попередження побутового травматизму необхідно знати і виконувати: - де знаходяться і як виключаються вентиляція, крани систем води, та газу; - правила користування електроприладами, газовими приладами; - не чистити одяг бензином та розчинниками; - при наявності запаху газу в приміщенні необхідно його провітрити та подзвонити (не користуючись мобільним (сотовим) телефоном за тел. 04; - не користуватися електроприладами, у ванній кімнаті; - перехід автомобільних доріг дозволяється тільки в установлених місцях (світлофор чи зебра або спеціальні знаки); 8.9. Вимоги безпеки під час відпочинку біля води: - купатися необхідно тільки в спеціально відведених місцях ( не знайомих місцях під водою можуть знаходитися коряги, госте каміння, побутові відходи, ями тощо); - не бажано купатися наодинці; - при відчуванні німоти в пальцях рук, необхідно з силою стиснути пальці рук в кулак, зробити різкий рух на зовнішню сторону, розтиснути кулак; - при судорогах литок м’язів, необхідно зігнувшись двома руками обхопити стопу ноги і з силою піджати ногу в коліні до себе. 8.10. Надання першої допомоги при отруєнні грибами. 8.10.1. На території України росте велика кількість грибів (до 2000 видів). Більша кількість з них є їстівними. Але виявлено 80 видів потенційно отруйних грибів.

8.10.2. Збирання грибів є одним з найкращих видів відпочивання людини. Збирати гриби слід тільки ті, які ви знаєте, що вони їстівні. 8.11. Правила дорожнього руху. 8.11.1. Учасниками дорожнього руху є люди, що використовують автомобільні дороги, вулиці, переїзди залізно дорожніх колій та інші місці, що використовуються пересування людей і перевезенню вантажів за допомогою транспортних засобів. Це водії й пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти тощо. 8.11.2. В дорожньо-транспортних пригодах (далі – ДТП) гине багато людей, отримують травми, кожний десятий в ДТП зостається інвалідом. 8.11.3. Учасники дорожнього руху повинні: - знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху; - створювати і підтримувати у належному стані умови безпечного дорожнього руху, не причиняти своїми діями або бездіяльністю шкоди громадянам; - виконувати розпорядження органів міністерства внутрішніх справ та органів державного нагляду і контролю за виконанням законодавства про дорожній рух. 8.12. Блискавковідведення (блискавкозахист) (запобігання ураженням природною електрикою). 8.12.1. Блискавка – це електричний розряд великої напруги між хмарами чи між хмарою та землею. Вона має великий вражаючий фактор. Прямий удар блискавки призводить до руйнування будівель, споруд, скель, дерев, викликає пожежі і вибухи, є причиною смерті людей. 8.12.2. Для захисту від блискавки: - не дозволяється ховатися під зонтом від грози; - необхідно прикритися накидкою забезпечуючи сухість одежі та тіла; - необхідно зняти з себе всі залізні предмети; - потрібно триматися подалі від будівель та металевих споруд і конструкцій; - не дозволяється ховатися під високими та одиноко стоячими деревами; - не бажано зупинятися на краю лісу; - при знаходженні в полі, не бажано маячити , слід присісти і прикритися накидкою; - найбільшу силу, що притягає блискавку має глиниста земля; - не бажано кутатися чи зупинятися біля води під час грози; - небезпечно бігати під час грози; - необхідно вимкнути мобільний (сотовий) телефон; - при знаходженні в машині необхідно зупинитися й закрити всі вікна.

9.Найважливіші прийоми першої допомоги:9.1. Непритомність. Непритомного покласти так, щоб кров приливала до голови. Забезпечити доступ свіжого повітря і викликати лікаря. 9.2. Кровотечі. При пошкодженні тканин накласти суху пов'язку і хворого до лікарні. 9.З. Опіки. Обробити обпечене місце розчином марганцевокислого калію тим більшої концентрації, чим сильніший опік. 9.4. Ураження електричним струмом Врятування потерпілого від електричного струму залежить від швидкості звільнення його від струму. Зволікання й тривала підготовка можуть привести до загибелі потерпілого.

6. ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ

6.1. Загальні вимоги

6.1.1. Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської (препараторської) у кількостях і порядку, що передбачені цими Правилами та згідно з додатками 2,3, і у відповідності із сертифікатом про термін зберігання заводу-виробника.

Основні (запасні) кількості цих речовин, які визначаються відповідно до Типових переліків, зберігають у спеціальному ізольованому приміщенні за межами кабінету (лабораторії) хімії.

6.1.2. Кожний реактив потрібно зберігати в одному й тому самому відведеному для нього місці.

Хімічні реактиви груп зберігання 2 - 6 (додаток 2) необхідно зберігати на окремих полицях в шафах у лаборантській.

Дозволяється розміщувати в кабінеті хімії реактиви 8-мої групи зберігання і розчини, призначені для проведення практичних занять, за умови, що шафи зачиняються, а ключі від них зберігаються у вчителя хімії.

6.1.3. Слабкі розчини кислот дозволяється зберігати в товстостінному скляному посуді на нижніх полицях витяжної шафи або у спеціальній шафі з природною вентиляцією на хімічно стійких піддонах.

У шафах, де зберігаються реактиви, не дозволяється зберігати розчини лугів у склянках з притертими пробками, легкозаймисті та горючі рідини - у посуді з полімерних матеріалів.

6.1.4. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках з притертими пробками, тверді - у товстостінних скляних банках також з притертими пробками.

6.1.5. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, крім того відповідно до ГОСТ 3885-73 “Реактиви і особливо чисті речовини. Правила приймання, відбору проб, фасування, упаковка, маркіровка” на тарі має бути етикетка з написом, що свідчить про наявність у речовини отруйних, вогне- та вибухонебезпечних властивостей: червона - “Вогненебезпечно”, жовта - “Отрута”, блакитна - “Вибухонебезпечно”, зелена - “Берегти від води”.

6.1.6. Зберігати хімічні речовини із нерозбірливими написами та без етикеток не дозволяється.

Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають зни-щенню відповідно до додатка 4.

6.2. Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин

6.2.1. Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовують в кабінетах хімії, відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, за правилами спільного зберігання можна поділити на такі групи:

-речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: нітрати калію, кальцію, натрію, барію та інші нітрати;

-самозаймисті від води й повітря речовини: натрій металічний, кальцій металічний, карбід кальцію, пероксид барію;

-легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум’я; до них належать:

1) рідкі речовини: бензин, бензен (бензол), ацетон, скипидар, гас, спирти (етанол, метанол, бутанол та інші), діетиловий ефір (етер) тощо;

2) тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та інші;

-речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна і сульфатна кислоти, оксид хрому(У), перманганат калію та інші;

-горючі речовини: сірка, вугілля та інші.

Кожна з перелічених груп речовин повинна зберігатися окремо одна від одної .

6.2.2. Склянки й банки з легкозаймистими і вогненебезпечними хімічними речовинами треба зберігати у лаборантській в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Для того щоб у ящику не утворювалась вибухонебезпечна концентрація парів, на кришці роблять 5-6 отворів діаметром 0,005 - 0,01 м. Ящик фарбують у світлий колір, на кришці й стінках наносять знак 1.1 або 2.1., ГОСТ 12.4.026-76 “Кольори сигнальні і знаки безпеки”. Ящик має металеві ручки для транспортування. На внутрішній поверхні кришки ящика перелічують усі легкозаймисті й вогненебезпечні хімічні речовини, що містяться в ньому. Ящики встановлюють на підлозі не ближче, ніж 2 м від проходів і нагрівальних приладів

6.2.3. При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, виходячи з фізико-хімічних властивостей, треба додержуватися додаткових заходів безпеки, а саме:

- діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці, бо при його зберіганні на світлі утворюється вибухова речовина - пероксид етилу;

- металічний натрій повинен зберігатися в товстостінних скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються пробкою під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансформаторного мастила в ящиках з піском;

- перманганат калію, пероксид водню, хлоратну (УІІ) кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберігати разом з відновниками - вугіллям, сіркою, крохмалем тощо;

- металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йодом;

- при зберіганні перманганату калію слід пам’ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин спалахує внаслідок стикання з порошком перманганату калію при кімнатній температурі; при змочуванні порошку перманганату калію міцною сульфатною кислотою утворюється неміцний продукт (Мn207), який легко розкладається з

вибухом; при розтиранні порошку перманганату із сіркою або фосфором відбувається вибух.

6.2.4. Місткість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо місткість більша за 1 л, посуд розміщують у герметичному металевому футлярі.

6.2.5. Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, з темного скла банці з притертою пробкою.

6.2.6. У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: вогнегасники, ковдра із негорючих матеріалів, ящик або відро з піском.

6.3. Зберігання токсичних речовин

Всі хімічні речовини, що входять до групи 7 (згідно з додатком 2) мають фізіологічну активність у малих дозах і через те потребують особливо обережного ставлення. Усі досліди з ними проводить тільки вчитель.

Реактиви 7-мої групи зберігаються окремо у металевому ящику (сейфі), який надійно зачиняється, ключі від нього повинні бути у керівника навчального закладу і завідувача кабінету хімії.

На внутрішній поверхні дверцят сейфа наводять перелік реактивів із зазначенням розміщених для зберігання максимальних мас або об’ємів речовин, який затверджений наказом по навчальному закладу.

Примітка: У сейфі зберігають:

а) верхня полиця: бром, амонію дихромат, барію нітрат, оксид, хлорид, калію гідроксид, калію дихромат, роданід, хромат, кобальту сульфат, натрію сульфіт нонагідрат, натрію фторид, натрію гідроксид, нікелю сульфат, хрому(ІІІ) хлорид, плюмбуму ацетат, аргентуму нітрат, цинку сульфат, йод кристалічний;

б) нижня полиця: хлорметилен (метиленхлорид), фенол, анілін.

Не дозволяється змінювати розташування реактивів у сейфі і перефасовувати із заводської тари реактиви і матеріали, відмічені в додатку 3 позначками х, хх.

Розчини формаліну з масовою часткою речовини вище 5 % необхідно зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами.

Лужні метали (2 група зберігання) дозволяється зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами. Шар консерванту над металом повинен бути не менше 0,01 м.

Зберігання, використання і облік хімічних речовин 7-мої групи покладається на вчителя хімії, який веде спеціальний журнал.

ДОДАТОК 1

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ НАТРІЮ

Відходи (обрізки) натрію необхідно знищувати в той самий день, коли вони

одержані. Для цього обрізки натрію будь-яких розмірів загальною масою до 200 г

розміщують в круглодонній колбі і заливають бензином так, щоб шар над верхнім

шматочком металу був не менший, ніж 0,05 м. Колбу закріплюють на штативі і

забезпечують зворотним водяним холодильником. Всередину колби через холодильник

подають холодну воду. Об’єм разової порції становить близько 5 мл. Наступну порцію

додають тоді, коли повністю прореагує попередня. Роль бензину і зворотного

холодильника полягає в тому, щоб не припустити нагрівання рідини вище кімнатної

температури. Колбу можна додатково охолоджувати ззовні за допомогою водяної бані.

В цих умовах змінюється механізм взаємодії натрію з водою - кисень вже не бере

участі в реакції, тому і тепловий ефект відносно малий. Добавляння води припиняють

тоді, коли розчиняться останні шматочки металу. Одержаний водний розчин гідроксиду

натрію відокремлюють на розподільній воронці і використовують для будь-яких потреб.

ДОДАТОК 2

ГРУПИ ЗБЕРІГАННЯ ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ

Номер групи

Загальні властивос-ті даної групи

Приклади речовин із Типових переліків для загальноосвітніх шкіл

Умови зберігання

1 Вибухові речовини В Типових переліках немає Заносити в нав-чальний заклад заборонено

2 Виділяють під час взаємодії з водою легкозаймисті гази

Літій, натрій, кальцій, карбід кальцію

У лаборантській у шафі під зам-ком або разом з легкозаймис-тими речовина-ми

3 Самозаймаються під час неправильного зберігання

В Типових переліках немає

4 Легкозаймисті рідини Діетиловий ефір (етер), ацетон, бензол, спирти: етанол, бутанол

У лаборантській у металічному ящику

5 Легкозаймисті тверді речовини

Сірка, фосфор червоний У лаборантській у шафі під замком

6 Займисті реактиви (окисники)

Перманганат калію, нітратна кислота, нітрати калію, натрію

У лаборантській у шафі окремо від 4 і 5-тої гр.

7 Підвищеної фізіо-логічної активності

Іод, бром, оксиди барію, кальцію, гідроксиди калію, натрію та кальцію, дихромат амонію та інші, наведені в п.6.3 Правил

У лаборантській у сейфі

8 Малошкідливі речо-вини і практично безпечні

Хлорид натрію, саха-роза, крейда, боратна кислота, сульфат магнію тощо

У кабінеті в закритих шафах або в лаборан-тській у шафі

ВІДОМОСТІ

про особливі властивості і групи зберігання речовин

(витяг із Типових переліків навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, ІІ, ІІІ ступені), затверджених наказом Міністерства освіти України 15.05.96, №131)

Реактиви та матеріали хімічні, що визначені в Типовому перелі-ку, мають такі властивості:

1. Особлива примітка (графа 2). Якщо мається знак х, то речовина використовується тільки вчителем. Учням можна видавати речовину у вигляді розбавлених розчинів.

Якщо у графі стоїть знак хх, то речовина потребує особливого ставлення через те, що має високу фізіологічну активність у відносно малих дозах, підвищену пожежну небезпеку.

Якщо особливої примітки немає, то речовина використовується без обмеження за умови виконання правил безпеки.

2. Групи зберігання речовин визначаються в першу чергу їх хімічною сумісністю: при випадковому змішуванні речовин однієї і тієї самої групи між ними не повинно бути взаємодії або, якщо це виникає, продукти реакції і тепловий ефект не повинні викликати небезпеку (графа 3).

3. Дія на організм визначається у графі 4. Якщо речовина безпечна за хронічної чи короткочасної дії, у графі ставлять прочерк.

Назва речовини згідно з Типовим переліком

Особлива відмітка

Група збері-гання

Дія речовини на організм під час роботи з масою і об’ємом із Типового переліку

1 2 3 4

Неорганічні речовини

Алюміній металічний (гран)

Бром в ампулах по 5 г

Залізо відновлене (порош).

Йод кристалічний

Кальцій металічний (струж)

Літій металічний

Магній металічний (порош.)

Натрій металічний (плавл.)

Фосфор червонийЦинк металічний (гран.)

Цинк (пил)

Мідь

хх

хх

х

х

х

х

х

х

8

7

8

7

2

2

2

2

58

8

8

-

Хімічний опік

-

Хімічний опік

Хімічний опік

Хімічний опік

-

Хімічний опік

Захворювання шкіри

-

-

-

Оксиди, гідрооксиди

Алюмінію оксид

Амоніак (аміак) 25-%-ний водний розчин

Барію оксид

Калію гідроксид

Кальцію гідроксид

Карбону оксид (вуглекислий газ)

Купруму(ІІ) оксид (порош.)

Купруму(ІІ) оксид (гран.)

Магнію оксид

Мангану(ІУ) оксид (пор.)

Натрію гідроксид

Нікелю оксид

Силіцію гідроксид (кремнезем)

Сульфуру(ІУ) оксид (сірковий газ)

Феруму(ІІІ) оксид

Цинку оксид

хх

хх

хх

х

х

хх

8

7

7

7

7

8

8

8

8

6

7

8

8

8

8

8

Катар в.дих. шляхів

0,2 г і вище- смерт. доза

Хімічні опіки

Язви на шкірі рук

-

Ураження шкіри

Алергія,лег. форма

-

-

Хімічні опіки

-

--

-

Солі

Алюмінію хлорид

Алюмінію фосфат

Алюмінію нітрат

Амонію карбонат

Амонію нітрат

Амонію хлорид

хххх

хх

хх

хх

хх

хх

8

8

6

8

6

8

-

-

Канцероген

-

Канцероген

-

На шкірі язви, 1 г

Амонію дихромат

Амонію сульфат

Аргентуму нітрат

Барію нітрат

Барію хлорид

Кальцію карбонат

Кальцію хлорид дигідрат

Кальцію дигідрогенфосфат

Кальцію гідрогенсульфат

Кальцію сульфат

Калію ацетат

Калію хлорид

Калію дихроматКалію сульфат

7

8

7

7

78

8

8

8

8

8

78

внутрішньо - сме-ртельна доза

-

Канцероген

0,2г і вище внут-рішньо-смерт.доза

-

-

-

-

-

-

-

1 г внутрішньо-смертельна доза

-

Калію перманганатКалію нітратКалію тіоціанатКалію хроматКалію карбонат

Калію фосфат

Калію гексаціаноферат(ІІ)

(жовта кров’яна сіль)

Калію гексаціаноферат(ІІІ)

(червона кров’яна сіль) Калію гідрогенфосфат

Калію йодид

Кобальту сульфатКупруму карбонат

ххххххх

хх

хх

хх

х

хх

х

х

х

66 778

8

7

7

8

8

78

8

1 г і вище - смертельна доза

Канцероген 30 г внутрішньо-гострий психоз

Див.амонію дихро-мат

-

-

Під дією шлунково-го соку розкла-даються до ціанідів

-

-

Гостре отруєння від 1 г і

Купруму(ІІ) хлорид

Купруму сульфат пентагідрат (мідний купорос)

Купруму сульфат

Купруму нітрат

Магнію сульфат

Магнію хлорид

Магнію карбонат

Мангану(ІІ) сульфат

Мангану(ІІ) хлорид

Натрію ацетат

Натрію карбонат

Натрію хлорид

Натрію гідрогенсульфат

Натрію карбонат декагідрат

Натрію сульфат декагідрат

Натрію сульфід нонагідратНатрію сульфат

Натрію сульфіт

Натрію нітрат

Натрію бромід

Натрію фторид

хх

хх

х

8

8

6

8

8

8

8

8

8

8

8

8

8

7

8

8

6

8

7

вище

-

-

-

-

Канцероген

-

-

-

Погіршення зажив-лення мікротравм, подразнення ура-женої шкіри

-

-

-

-

-

-

3-5 г і вище - смертельна доза

-

Канцероген

-0,2 г і вище - смертельна доза

Натрію фосфат

Ніколу сульфат

Плюмбуму сульфат

хх

хх

х

8

7

7

Канцероген

Канцероген

-

Феруму(ІІІ) хлорид (хлорне залізо)

Феруму(ІІІ) сульфат

Феруму(ІІ) сульфат гептагідрат

Хрому(ІІІ) хлорид

Цинку сульфатЦинку нітрат

Цинку хлорид

хх

х

8

8

8

7

86

8

-

-

Канцероген

Подразнення шкіри і шлункові розлади

Канцероген

Шлункові розлади

Кислоти

Нітратна кислота,густ. 1,42

Боратна кислота

Мурашина кислота, 85-%

Ортофосфатна кислота

Сульфатна кислота (сірчана кислота), густ. 1,84

Хлоридна кислота (соляна кислота), густ. 1,19

Оцтова кислота льодяна, хч

7

8

7

8

7

7

7

Хімічний опік

-

Хімічний опік

Хімічний опік

Хімічний опік

Хімічний опік

Хімічний опік

Органічні речовиниАцетонАнілін+Гліцерин

Глюкоза

Гексан

Гексахлорциклогексан (гексахлоран)

Діетиловий ефір (етер)

Кислота масляна+

Кислота стеаринова

Кислота пальмітинова

хххх

хх

хх

х

478

8

4

7

4

4

5

5

Наркотик у великих дозах

Отруєння у вигляді пару і через шкіру

-

-

-

Подразнення очейНаркотик

Подразнення очей

-

Кислота олеїнова

Кислота амінооцтова (гліцин)

Нафта (сира)

Спирт етиловий (етанол)

Спирт бутиловий (бутанол)

Сахароза

5

5

4

4

4

8

-

-

-Легке подразнення

Наркотик

Подразнення очей

-

Оцтовоетиловий ефір (естер)

Оцтовоізоаміловий ефір (естер)

Фенол+Бензен (бензол)+

Формалін 40-% (формальдегід)

Фруктоза

Хлорметилен (метиленхлорид)

ххх

хххх

х

хх

477

4

4

8

7

Дерматити і екзе-ми

НаркотикОтруєння у разі потрапляння на шкіру

Отрута у всіх видах

Гострі отруєння-

У вигляді парів си-льне отруєння

Матеріали

Активоване вугілля

Графіт

Пероксид водню (пероксоводень)Сірка

х5

5

6

5

-

-

Небезпечний при попаданні в орга-нізм

Алерген

Знаком + позначено речовини, які потрапляють в організм, крім інших шляхів,

через шкіру у крапельно-зрідженому стані.

РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо знищення відпрацьованих реактивів і хімічних

речовинякі не мають етикеток

1. Випробувати розчини на наявність високотоксичних іонів Ва +2 і Рb +2

добавлянням сульфат-іона. Якщо випадає осад, додавати сульфат-іон до припинення

випаду осаду. Осад відокремити декантацією і знищити з твердими відходами, рідину

злити в каналізацію. Якщо при добавлянні сульфат-іона осад не випадає, злити розчин в

посуд для зберігання відпрацьованих розчинів.

2. Пробу твердого реактиву на кінчику ножа розчинити у воді і випробувати на

наявність іонів Ва2+ і Рb2+ (див. п.1). Якщо реактив не дає реакції на ці іони і добре

розчиняється у воді, перевести його повністю у розчин і злити у посуд для відпрацьованих

розчинів. Якщо реактив у воді практично не розчиняється, його можна знищити разом з

твердими відходами. Малорозчинні у воді реактиви обробляють надлишком теплої води,

преводять у розчин і зливають його у каналізацію.

3. Рідини органічного походження мають характерний запах (на відміну від водних

розчинів солей, кислот або лугів). Їх зливають в посуд для зберігання легкозаймистих

рідин і знищують у місцях, які погоджені з органами санітарного та пожежного нагляду.

ДОДАТОК 5

ПЕРЕЛІК

медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для аптечки кабінету (лабораторії) хімії

1. Бинт стерильний і нестерильний - по 1шт.

2. Серветки стерильні - 1уп.

3. Вата гігроскопічна (у банці з притертою пробкою) - 50г

4. Спирт етиловий - 30-50 мл

5 Мазь від опіків (з анестезіном тощо) - 1 уп.

6. Розчин йоду спиртовий - 1 фл.

7. Розчин борної кислоти 5 %-вий спиртовий - 1 фл.

8. Розчин аміаку 10 %-вий - 1 фл.

9. Валідол - 1 уп.

10. Вазелін борний - 1 уп.

11. Розчин пероксиду водню 3 %-вий - 50 мл

12. Активоване вугілля в таблетках - 4 уп.

13. Сульфацил-натрію 30 %-вий у тюбиках по 1,5 мл - 5 шт.

14. Сода питна - 1 пачка.

15. Ножиці медичні - 1 шт.

16. Клей БФ-6 (або лейкопластир) - 25 мл (3 пак.)

Комплектування аптечки й складання інструкції з подання першої медичної допомоги

роблять за погодженням з персоналом медпункту навчального закладу. Відповідальність

за наявність медикаментів, перев’язувальних засобів, а також за належний стан аптечки

покладається на лаборанта кабінету. Контроль за станом аптечки здійснює персонал

медпункту.

П Р А В И Л А

безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях)

хімії загальноосвітніх навчальних закладів

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах

(лабораторях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів (далі - Правила) поширюються

на всіх учасників навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії

загальноосвітніх навчальних закладів Міністерства освіти України (далі - навчальні

заклади), незалежно від форм власності.

Нормативний акт встановлює вимоги безпеки, які є обов’язковими для виконання

керівниками навчальних закладів, завідувачами кабінетів (лабораторій) хімії, вчителями

хімії, які несуть особисту відповідальність за порушення цих Правил.

З введенням в дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на

території України “Правила по технике безопасности для кабинетов (лабораторий) химии

общеобразовательных школ системы Министерства образования СССР”, затверджені

Міністерством освіти СРСР у 1979 р.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

№

п/п

Позначення нормативного

акта

НазваКим, коли затверджено, ре-єстрація в Мін’юсті

1 2 3 4

1234

Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР “Про освіту”

Закон України “Про охорону праці”

Закон України “Про пожежну безпеку”

Закон України “Про забезпечення сані-тарного та епідемі-чного благополуччя населення”

1 2 3 4

5

67

8

9

10

11

12

13

14

ДНАОП

0.00-4.12-94

ДНАОП

0.00-4.26-96

ДНАОП

0.01-1.01-95

ДНАОП

0.00-1.21-98

ДБН

В.2.2-3-97ГОСТ

11015-93ГОСТ

11016-93ГОСТ

18607-93ГОСТ

18666-86ГОСТ

12.4.026-81

Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці

Зміни:

Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального за-хисту

Правила пожежної безпеки в Україні

Правила безпечної експлуатації елект-роустановок споживачів

Будинки і споруди навчальних закладівСтоли учнівські. Типи і функціональні розміри

Стільці учнівські.

Типи і функціональні розміри

Столи демонстраційні. Функціональні розміри

Шафи для учбових посібників. Функціональні розміри

ССБП. Кольори сигнальні і знаки безпеки

Затверджено наказом

Держнаглядохоронпраці від 4.04.94, № 30, зареєстровано в Мін’юсті 12.05.94 за № 95/304Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 23.04.97, №109

Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96, №170,

зареєстровано в Мін’юсті 18.11.96 за № 667/1692

Затверджені Управлінням пожежної охорони МВС України 14.06.95. Зареє-стровані в Мін’юсті України 14.07.95 за № 219/755

Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98, № 4, зареєстровано в Мін’юсті України 10.02.98 за № 93/2533

Затверджено наказом Держкоммістобудування від 27.06.96, №117

1 2 3 4

15

16

ГОСТ

22360-86

Шафи демонстраційні і витяжні. Типи і функціональні розміри. Затверджено Держбудом СРСР у

17

18

192021

22

23

24

1_

25

ГОСТ

12.1.030-81

ГОСТ

6825-91

ГОСТ 3885-73СНиП ІІ-4-79СНиП

2.04.05-91

СП 11-86-а-74

______2_______

ССБП. Електробезпека. Захисне заземлення, занулення

Лампи люмінесцентні трубчаті для загального використання

Реактиви і особливо чисті речовини. Правила приймання, відбір проб, фасування, упаковка, маркіровка

Природне і штучне освітлення

Опалення, вентиляція і кондиціювання

Зміни:

Санітарні правила по влаштуванню і утриманню загальноосвітніх шкіл

Правила влаштуван-ня електроустано-вок

Зміни:

Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах

Положення про медичний огляд працівників певних категорій

_________3___________

Типові переліки навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, ІІ, ІІІ ступені)

1979 р.

Затверджено Держбудом у 1991 р.

Затверджені наказом Держкоммістобудування України від 29.12.96, №106

Затверджено Мінздравом СРСР 29.04.74

Затверджені Міненерго СРСР у 1985 р.Затверджені наказом Міненергетики і електрифікації України від 20.02.97, №18

Затверджено наказом Міністерства освіти України від 30.11.93, № 429.

Зареєстровано в Мін’юсті України 3.12.93 за №178.

Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.97, № 45

__________4_________________

Затверджені наказом Міні-стерства освіти України від 15.05.95, № 131

3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1. Враховуючи особливості курсу хімії, в першу чергу його практичну

спрямованість, на заняттях використовують технічні засоби навчання, які наведені в

Типових переліках навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для

загальноосвітніх шкіл (І, ІІ, ІІІ ступені) (далі - Типові переліки).

3.2. Відповідно до Положення про організацію охорони праці та порядок

розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах дозвіл на введення в

експлуатацію кабінету (лабораторії) хімії під час приймання навчального закладу до

нового навчального року дає державна комісія, створена за наказом місцевого органу

виконавчої влади (держадміністрації), до якої входять представники районного (міського)

відділу освіти, профспілки галузі, керівник навчального закладу, а під час введення в

експлуатацію новоутвореного або переобладнаного кабінету (лабораторії) хімії - також і

представники відповідних органів державного нагляду.

3.3. У кабінеті (лабораторії) хімії слід проводити заняття лише з цього предмета.

Використовувати приміщення з іншою метою (проведення уроків з інших предметів,

гуртків іншого напрямку, зборів тощо) не дозволяється.

3.4. У кабінеті хімії проводяться експерименти, що передбачені навчальною

програмою, та експерименти з хімії у хімічних гуртках та факультативах.

3.5. Практичні заняття в кабінеті хімії повинні проводитися тільки в присутності

вчителя хімії та лаборанта, під їх керівництвом і постійним наглядом за виконанням робіт

учнями відповідно до даних Правил.

3.6. До роботи з кіноапаратурою допускаються лише особи, які мають посвідчення

кінодемонстратора і посвідчення про проходження навчання з пожежно-технічного

мінімуму.

3.7. До практичних робіт у кабінеті хімії допускаються учні, які пройшли медичний

огляд та інструктаж з правил безпеки. Медичний огляд учнів проводиться один раз на рік

на початку навчального року і фіксується у медпрацівника навчального закладу.

4. ВИМОГИ ДО ПРИМІЩЕННЯ КАБІНЕТУ ХІМІЇ ТА

ЛАБОРАНТСЬКОЇ (ПРЕПАРАТОРСЬКОЇ)

4.1. Вимоги до розміщення кабінету (лабораторії) хімії та його обладнання.

4.1.1. Приміщення кабінету (лабораторії) хімії та лаборантської повинні відповідати

вимогам ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”, СП 11-86-а-74

“Санітарні правила по влаштуванню і утриманню загальноосвітніх шкіл”.

4.1.2. Рекомендується розміщувати кабінети (лабораторії) на верхніх поверхах будівлі.

4.1.3. Площа приміщення кабінету хімії має бути не менш як 72 м2, лаборантської - не

менш як 16 м2, висота приміщення - не менш як 3.3 м.

4.1.4. Розміщувати лаборантську слід поряд з кабінетом (лабораторією) хімії з боку

класної дошки і з’єднувати дверима.

4.1.5. Необхідно передбачити другий вихід з лаборантської у коридор, на сходи, в

рекреаційне та інше суміжне приміщення.

4.1.6. Згідно з СП 11-86-а-74 “Санітарні правила по влаштуванню і утриманню

загальноосвітніх шкіл” підлогу в кабінеті (лабораторії) хімії і лаборантській покривають

негорючими матеріалами типу пластику. Дерев’яну дощату підлогу шпаклюють, щоб не

було щілин, і покривають фарбою. Підлога в кабінеті хімії має бути стійкою проти

стирання, не повинна деформуватися від миття і дезінфекції. Не дозволяється покривати

підлогу в кабінеті хімії паркетом, бо випадково пролиті хімічні реактиви потрапляють у

щілини і стають джерелом бруду.

4.1.7. Розміщення лабораторних меблів і обладнання у кабінеті (лабораторії) хімії повинно

забезпечувати зручність, безпеку роботи і відповідати нормам ГОСТ 11015-93 “Столи

учнівські. Типи і функціональні розміри”, ГОСТ 11016-93 “Стільці учнівські. Типи и

функціональні розміри”, ГОСТ 18607-93 “Столи демонстраційні. Функціональні розміри”,

ГОСТ 18666-86 “Шафи для учбових посібників. Функціональні розміри”, ГОСТ 22360-86

“Шафи демонстраційні и витяжні. Типи и функціональні розміри”.

4.1.8. Відстань між першим рядом лабораторних столів і демонстраційним столом

встановлюється не менш як 0.8 м. Де-монстраційний стіл установлюється на подіумі

заввишки 0,15 м.

4.1.9. Відстань від останнього ряду лабораторних столів до дошки не повинна

перевищувати 10 м.

4.1.10. Відповідно до ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів” кабінет

(лабораторію) хімії та лаборантську забезпечують вентиляцією, освітленням, опаленням,

водопроводом і каналізацією. В кабінеті хімії мають бути встановлені раковини з

підведенням холодної та гарячої води. Труби холодної та гарячої води, які підводяться на

робочі місця учнів, фарбують в блакитний або синій колір.

Один з водопровідних кранів в кабінеті чи лаборантській обладнується знімним шлангом з

насадкою для змивання зі шкіри лугів (у випадку необережного поводження), на іншому

крані має бути постійно закріплена гумова трубка з насадкою для промивання очей.

4.2. Освітлення

4.2.1. Всі робочі місця, проходи й приміщення кабінету (лабораторії) хімії мають бути

добре освітленими. Освітлення не повинно утворювати різких тіней на робочих місцях,

зайвої яскравості й блиску в полі зору працюючих, а також контрастів між освітленим

робочим місцем і навколишньою середовищем. Освітлення має бути рівномірним, давати

напрям світлового потоку з лівого боку від учня.

4.2.2. Природне освітлення кабінетів (лабораторій) хімії повинно відповідати вимогам

СНиП ІІ-4-79 “Природне і штучне освітлення”.

Коефіцієнт природної освітленості в кабінетах хімії, який показує, у скільки разів

освітленість у приміщенні менше освітленості ззовні будівлі, повинен бути не меншим за

1,5 %.

4.2.3. Скло світлових отворів (вікон) потрібно очищати не рідше як 2 рази на рік. До цих

робіт залучати учнів не дозволяється.

Не можна захаращувати світлові отвори обладнанням та іншими приладами як з

внутрішнього, так і із зовнішнього боків будівлі.

4.2.4. Сонцезахист в кабінеті (лабораторії) хімії застосовують влітку в південних та інших

кліматичних районах з підвищеною інсоляцією. Для цього рекомендується

використовувати жалюзі.

4.2.5. Штучне освітлення кабінету повинне відповідати ви-могам СНиП ІІ-4-79 “Природне

і штучне освітлення”.

4.2.6. Рекомендується застосовувати підвісні люмінесцентні світильники розсіяного

світла.

4.2.7. Як джерела світла рекомендується використовувати переважно люмінесцентні

лампи білого кольору типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ відповідно до ГОСТ 6825-91 “Лампи

люмінесцентні трубчаті для загального використання”.

4.2.8. Для освітлення застосовують також світильники з лампами розжарювання повністю

відбитого або переважно відбитого світлорозподілу (ГОСТ 17677-82Е “Світильники.

Загальні технічні умови”).

4.2.9. Світильники встановлюють рядами паралельно зовнішнім стінам з вікнами,

вмикання передбачають роздільне (по рядах).

4.2.10. Найменша освітленість від загального освітлення робочих поверхонь на висоті

робочого місця (0,8 м від підлоги) в кабінеті (лабораторії) хімії та лаборантській має бути

не менш як 300 лк незалежно від виду освітлення відповідно до СНиП ІІ-4-79 “Природне і

штучне освітлення”.

4.2.11. Світильники треба утримувати в чистоті. Чистити їх потрібно не рідше одного разу

на 3 місяці.

4.2.12. Лампи світильників у разі їх виходу з ладу необхідно замінювати лампами

відповідної потужності. Особа, відповідальна за електрогосподарство, здає на утилізацію

використані люмінесцентні лампи до спеціалізованих установ згідно з чинним

законодавством.

4.2.13. При освітленні лампами розжарювання світильники повинні мати арматуру, що

захищає працюючого від надмірної яскравості джерела світла, а світильники - від пилу,

вологи, механічних пошкоджень.

4.2.14. Нагляд за станом та експлуатацією освітлювальних установок покладається на

особу, відповідальну за електрогосподарство навчального закладу, яка має групу

кваліфікації з електробезпеки не нижче третьої.

4.3. Опалення і вентиляція

4.3.1. Кабінет (лабораторія) хімії та лаборантська забезпечуються опаленням і припливно-

витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91. “Опалення, вентиляція і

кондиціювання” з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтримувалися температура у

межах 17-20 0 С, вологість - 40-60 %.

4.3.2. Природна вентиляція здійснюється за допомогою фрамуг або кватирок із зручними

пристроями, що дають змогу легко відчиняти і зачиняти їх, стоячи на підлозі. Площа

фрамуг і кватирок, що відчиняються, повинна бути не менша, ніж 1/50 площі підлоги, і

забезпечувати трикратний повітрообмін відповідно до СНиП 2.04.05-91 “Опалення,

вентиляція і кондиціювання”.

4.3.3. Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкідливо діючих газів і

парів, кабінет (лабораторію) хімії та лабора-нтську забезпечують витяжними шафами

відповідно до ГОСТ 22360-86 “Шафи демонстраційні витяжні. Типи і функціональні

розміри”.

Витяжні шафи виготовляють з металевих конструкцій, склити їх необхідно армованим

склом або склопластиком. Якщо витяжні шафи виготовлені з деревини, то їх внутрішня

поверхня оббивається жерстю або викладається керамічною плиткою для захисту від

полум’я спиртівок або електронагрівальних приладів.

4.3.4. Витяжні шафи обладнуються верхніми і нижніми відсмоктувачами, які мають

регулятор-перегородку, що дає змогу регулювати видалення шкідливих речовин із робочої

зони.

Примітка. Для вентиляції можна влаштовувати електричну

витяжку подвійної дії. Це - канал, всередині якого

встановлено трифазний мотор невеликої потужності

(200 - 300 Вт) закритого обдувного типу з вентиля

тором. Канал виводиться через вікно на вулицю.

Вентилятор забезпечує десятиразовий обмін

повітря за годину. Двигун можна пускати і в

зворотному напрямі, що і роблять у спеку.

Тоді він не всмоктує повітря, а нагнітає його.

4.3.5. Витяжні пристрої розраховують так, щоб швидкість всмоктуваного повітря в

перерізі відкритих на 0,15 - 0,20 м стулок шафи була в межах 0,3 - 0,7 м/с. Під час роботи з

органічними та іншими найбільш шкідливо діючими речовинами швидкість повітря

потрібно збільшити до 1,0 - 1,5 м/с у перерізі робочої зони витяжної шафи.

4.3.6. Стулки витяжної шафи мають відчинятися і зачинятися лише у вертикальному

напрямі. Щоб підтримувати стулки у потрібному положенні, влаштовують пристрої

безпечної конструкції.

4.3.7. Витяжні шафи обладнуються всередині електричним освітленням у

вибухобезпечному виконанні відповідно до Правил влаштування електроустановок.

Перемикачі встановлюють поза шафою.

4.3.8. До витяжної шафи мають бути підведені холодна і гаряча вода, каналізація.

4.3.9. Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сантехнічних підводів з метою

захисту від корозії періодично покривають кислотостійким лаком або олійною фарбою.

4.4. Електрична мережа

Електропроводка, встановлення електрообладнання та приладів у кабінеті (лабораторії)

хімії повинні відповідати вимогам Правил влаштування електроустановок.

4.4.1. Усі доступні для торкання електротехнічні пристрої потрібно надійно ізолювати.

4.4.2. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 ”Правила безпечної експлуатації

електроустановок споживачів” електроприлади потужністю до 800 Вт можна вмикати в

мережу через штепсельні розетки, що застосовуються для звичайної мережі. Потужніші

нагрівники та інші прилади необхідно підключати до рубильників (закритого типу) або

розподільних щитів.

4.4.3. Розподільні пристрої необхідно розміщувати у шафах, виготовлених з негорючих

або важкогорючих матеріалів.

4.4.4. Контрольно-вимірювальні прилади монтують на щитах у місцях, які зручні для

спостереження і обслуговування.

4.4.5. Заземлення електрообладнання треба виконувати відпо-відно до ГОСТ 12.1.030-81

ССБП “Електробезпека. Захисні заземлення, занулення”.

4.4.6. Вмикання і вимикання всієї електромережі кабінету (лабораторії) хімії повинно

здійснюватися одним загальним рубильником.

Не дозволяється подавати на лабораторні столи напругу змінного струму вище 42 В і

постійного - вище 110 В.

Розетки для вмикання електричних приладів розміщують на торцевому боці робочого

столу або на стіні біля робочого місця, на розетках повинен бути напис: 42 В змінного,

110 В постійного. Штепсельні розетки мають бути закритого типу.

4.4.7. Для живлення переносних електроприймачів потрібно застосовувати гнучкі

проводи, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих механічних дій.

Жили зазначених проводів по-винні бути в спільній оболонці.

4.4.8. Нагляд за правильною експлуатацією електричних пристроїв та станом електричної

мережі покладається на особу, яка відповідає за електрогосподарство навчального

закладу.

4.5. Пожежна безпека

4.5.1. Забезпечення пожежної безпеки в кабінеті (лабораторії) хімії визначається

Правилами пожежної безпеки в Україні.

4.5.2. В кабінеті (лабораторії) хімії повинні бути справні первинні засоби пожежогасіння:

-вогнегасники вуглекислотні, пінні або порошкові, які розміщують безпосередньо в

кабінеті (лабораторії) хімії і лаборантській;

-ящик або відро з піском (об’ємом близько 0,01 м3) і совком;

-покривало з вогнетривкого матеріалу.

До них обов’язково необхідно забезпечити вільний доступ.

4.5.3. Загоряння в кабінеті (лабораторії) хімії слід відразу ліквідувати. У разі виникнення

пожежі необхідно:

- повідомити пожежну охорону (тел. 01);

- вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення;

- вимкнути електромережу.

Легкозаймисті та горючі рідини і електропроводку необхідно гасити піском, вогнетривким

покривалом, порошковими вогнегасниками; знеструмлену електропроводку можна гасити

водою або будь-якими наявними вогнегасниками. Загоряння у витяжній шафі ліквідується

вогнегасниками після вимкнення вентилятора.

5. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

(ДЕМОНСТРАЦІЙНИХ ДОСЛІДІВ, ЛАБОРАТОРНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ РОБІТ)

У КАБІНЕТАХ (ЛАБОРАТОРІЯХ) ХІМІЇ

5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Хімічні досліди необхідно проводити в тих умовах і порядку, з такими кількостями

й концентраціями речовин і приладами, які зазначені в інструкції до проведення

експерименту.

Всі досліди, призначені для проведення учнями, повинні бути попередньо виконані

вчителем. При цьому всі реактиви мають використовуватися з того лабораторного посуду,

з якого їх одержують учні, і в таких кількостях, у яких їх застосовують учні.

5.1.2. Хімічні реактиви для дослідів відповідно до Типових переліків учням видає вчитель

хімії у кількостях, необхідних для даного експерименту.

5.1.3. Доступ учнів до місця зберігання хімічних реактивів повинен бути виключений.

5.1.4. Під час досліду залишати робоче місце учням не дозволяється.

5.1.5. Досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, треба проводити

лише у витяжній шафі зі справною діючою вентиляцією.

5.1.6. Встановлені у витяжній шафі прилади, в яких проводять досліди з легкозаймистими

або вибухонебезпечними речовинами, необхідно обгороджувати з боку стулок шафи

захисним екраном. Досліди з такими речовинами виконує тільки вчитель.

5.1.7. Етикетку на склянках з рідкими реактивами слід закривати поліетиленовою липкою

стрічкою або іншим прозорим матеріалом, що захищає етикетку від хімічної дії реативу

5.1.8. Визначаючи речовину за запахом, необхідно легким рухом долоні над горлом

посудини спрямувати пару або газ до носа і вдихати обережно, не нахиляючись до

посудини.

5.1.9. Не дозволяється брати реактиви незахищеними руками. Для цього слід

використовувати ложки, шпателі або совочки.

5.1.10. Насипати або наливати реактиви необхідно на столі, сухі - над аркушем паперу,

рідкі - над скляною посудиною. Просипаний або пролитий реактив не дозволяється

зсипати або зливати назад у основну тару.

5.1.11. Для нейтралізації пролитих на стіл чи підлогу кислот або лугів у кабінетах хімії

мають бути склянки із заздалегідь приготовленими нейтралізуючими розчинами (соди -

для кислот та оцтової кислоти - для лугів).

Тверді відходи, які накопичуються у кабінеті (лабораторії) хімії, необхідно збирати в

окрему тару і ліквідувати у місцях, узгоджених з органами санітарного і пожежного

нагляду.

5.1.12. Закріплювати хімічний посуд (колби, стакани тощо) у тримачах штатива слід

обережно, обертаючи його навколо осі, поки не відчується невелике затруднення в

обертанні.

5.1.13. Нагрівати хімічні реактиви для дослідів необхідно тільки у тонкостінному

скляному або фарфоровому посуді. Під час нагрівання рідин не можна заглядати згори в

посудину для запобігання травм внаслідок розбризкування нагрітої речовини.

5.1.14. Залишати без нагляду запалені спиртівки, увімкнені електронагрівальні прилади не

дозволяється.

5.1.15. Після закінчення роботи треба негайно вимкнути елект-роприлади та перекрити

водопровідні крани.

5.1.16. Під час проведення практичних занять у кабінеті хімії всі учні повинні бути

безкоштовно забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту (халатами,

гумовими рукавицями) за нормами, що передбачені для працівників хімічних лабораторій

відповідно до ДНАОП 0.00-4.26-96 “Положення про порядок забезпечення працівників

спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту” і

ДНАОП 0.05-3.03-81 “Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та

інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та

посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв”. Відповідальність за

забезпечення засобами індивідуального захисту учнів і працівників в кабінеті хімії несе

керівник навчального закладу.

Спецодяг та інші засоби індивідуального захисту зберігаються в шафах у кабінеті хімії,

спеціально призначених для цієї мети.

Прати спецодяг необхідно в пральнях централізовано за направленням від навчального

закладу, відповідальність за прання спецодягу покладається на особу, призначену

керівником навчального закладу. Прати спецодяг учням не дозволяється.

Використовувати спецодяг з іншою метою (під час прибирання класних приміщень тощо),

а також забирати додому учням не дозволяється.

5.2 Правила безпечної роботи з кислотами і лугами

5.2.1. Основні кількості кислот та інших агресивних речовин треба зберігати в спеціально

призначеному приміщенні.

5.2.2. Концентровані кислоти, а також аміак необхідно обережно розливати під витяжкою,

щоб запобігти травмам.

5.2.3. Розливати кислоти та інші агресивні рідини з великих ємкостей у видаткові склянки

слід за допомогою сифона з гумовою грушею, ручним насосом або ножною

повітродувкою. Використовувати електричні повітродувки з цією метою не дозволяється.

5.2.4. Переносити склянки ємкістю більш ніж 5 л з реактивами необхідно в плетених

корзинах, ящиках або іншій тарі, що гарантує безпечне транспортування.

Переносити або навіть підіймати склянки з агресивними реактивами за шийку посудини

не дозволяється.

5.2.5. Доставлені у лаборантську реактиви розміщують у призначених для них місцях.

5.2.6. Для одержання розчинів із концентрованих кислот необхідно лити кислоту у воду, а

не навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концентрованої кислоти у воді (особливо,

сульфатної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може

призвести до опіків.

5.2.7. Для розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування

речовин, що супроводжуються віділенням теплоти, потрібно користуватися хімічним

тонкостінним скляним або фарфоровим посудом.

5.2.8. Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється набирати

розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих

речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками та гумовою грушею.

5.2.9. Розчиняти луги слід у фарфоровому посуді, повільно додаючи до води невеликі

порції лугу при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу можна брати тільки

пінцетом або щипцями.

5.2.10. Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні в спеціально

відведеному місці.

5.2.11. Під час всіх операцій з кислотами і лугами треба обов’язково застосовувати засоби

індивідуального захисту: халат та гумовий фартух, гумові рукавиці, захисні окуляри тощо.

5.2.12. Відпрацьовані кислоти і луги слід збирати в спеціально призначений посуд окремо

і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації.

5.2.13. Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і

після цього прибрати.

5.3. Правила безпечної роботи з металічним натрієм

5.3.1. Лужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому виділення водню

супроводжується вибухом. Тому під час роботи з металічним натрієм слід бути особливо

обережним.

5.3.2. Не можна допускати, щоб натрій мав контакт з водою, вологими предметами,

органічними сполуками, що містять хлор, твердим оксидом карбону(ІУ) (сухим льодом).

5.3.3. Всі роботи з металічним натрієм треба виконувати на піддонах у витяжній шафі,

використовуючи захисні окуляри і гумові рукавиці, віддалік від джерел води і тепла.

5.3.4. Не дозволяється працювати з натрієм за вологості в приміщенні більш ніж 60 %.

5.3.5. Зберігати металічний натрій необхідно в скляній тарі, яка щільно закрита пробкою,

під шаром зневодненого гасу, парафіну або трансформаторного мастила. Банки

зберігаються в металевому ящику з піском.

5.3.6. Виймати металічний натрій з тари, завантажувати його в апарати тощо треба лише

сухим пінцетом або тигельними щипцями. Гас, парафін та трансформаторне мастило з

поверхні металу витирають фільтрувальним папером.

5.3.7. Різати металічний натрій потрібно на фільтрувальному папері сухим і гострим

ножем. Первинне різання натрію треба виконувати під шаром трансформаторного мастила

або гасу для зняття верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту

пероксидних сполук з чистим металом на відкритому повітрі може бути вибух.

5.3.8. Відходи (обрізки) металічного натрію необхідно збирати в окремі банки із

зневодненим гасом для наступного знищення в той самий день. Нагромаджувати залишки

натрію не дозволяється.

5.3.9. Викидати залишки металічного натрію в каналізаційну раковину або тару для

збирання сміття не дозволяється. Нейтралізація відходів натрію здійснюється відповідно

до додатка 1.

5.3.10. Прилади і посуд, в яких можлива наявність частинок металічного натрію, треба

спочатку промити етиловим спиртом і тільки після цього, коли весь метал розчиниться в

ньому, можна промивати водою.

5.3.11. Для гасіння металічного натрію, що загорівся, треба користуватися порошковим

вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється

застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид карбону(ІУ)

(вуглекислоту).

5.4. Правила безпечної роботи з органічними розчинниками

На практичних заняттях в кабінеті хімії використовуються органічні розчинники, які

мають значну токсичність і утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші: ацетон,

бензин, бензол, етиловий, бутиловий і метиловий спирти тощо.

За ступенем небезпечності розчинники, що застосовуються в кабінетах хімії, належать до

трьох груп:

-розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим явищем

наркозу - бензин, етиловий і бутиловий спирти, ацетон;

-розчинники більш токсичні, що спричиняють гострі отруєння - метиловий спирт

(метанол) тощо;

-розчинники, що мають високу токсичність, крім гострих отруєнь спричиняють стійкі

зміни функції кровоносних органів і нервової системи - бензол тощо.

За ступенем пожежної безпеки більшість з них належить до легкозаймистих.

5.4.1. Під час роботи з органічними розчинниками слід бути особливо обережним, роботу

виконувати обов’язково у витяжній шафі.

5.4.2. Прилад, у якому демонструють дослід, пов’язаний з небезпекою вибуху, з боку

учнів повинен бути захищений екраном із органічного скла. Експериментатор захищає очі

окулярами або маскою з козирком із оргскла.

5.4.3. Перед початком роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що є у

витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівники -

вимкнути.

5.4.4. Роботу, пов’язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати

стоячи.

5.4.5. Нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих органічних розчинників

дозволяється виконувати лише на водяній або паровій бані, використовуючи

електронагрівники.

5.4.6. Не дозволяється виливати в каналізацію органічні роз-чинники.

Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену тару, що герметично закривається, і

знищувати в місцях, погоджених із органами санітарного та пожежного нагляду.

5.4.7. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повинна перевищувати

потреби для уроку, що проводиться.

5.4.8. Зберігати розчинники слід в товстостінному скляному посуді з притертою пробкою.

Зберігати ці рідини в тонкостінному посуді не дозволяється.

5.4.9. Якщо в кабінеті хімії розлито невелику кількість органічних розчинників (до 0,05 л),

треба загасити відкрите полум’я у всьому приміщенні і провітрити його.

5.4.10. У випадку аварії, коли розлито органічні розчинники у кількостях, більших за 0,05

л, необхідно:

- негайно вивести учнів з приміщення;

- загасити в приміщенні всі пальники і вимкнути електричні прилади;

- відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;

- розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою дерев’яного совка або двох

дерев’яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;

- провітрювання приміщення припинити тільки після того, як повністю зникне запах

розлитого розчинника;

- під час прибирання користуватися захисними окулярами та гумовими рукавицями.

5.5 Правила електробезпеки

Поводження з електроприладами в кабінеті хімії потребує великої обережності й

безумовного виконання правил електробезпеки відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98

“Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

5.5.1. У кабінеті хімії треба використовувати електронагрівники закритого типу та інше

електричне обладнання тільки заводського виготовлення. При експлуатації слід

користуватися паспортом та інструкцією заводу-виготовлювача.

5.5.2. Усі електронагрівальні прилади повинні мати теплоізоляцію знизу і з боку стін. Як

теплоізоляцію можна використати керамічні плити та інші негорючі матеріали з малою

теплопровідністю.

5.5.3. Електроприлади, що перебувають в експлуатації, періодично оглядає особа,

відповідальна за електрогосподарство; вона також перевіряє захисне заземлення,

електропроводку і загальний стан електромережі. Якщо є порушення в стані

електромережі, подача струму до робочих місць не дозволяється.

Виявлені пошкодження і порушення необхідно негайно усунути.

5.5.4. Подання струму через загальний рубильник до робочих місць і вимикання його

після закінчення робіт виконує лише вчитель або особа, яка обслуговує електромережу

навчального закладу.

5.5.5. Штепсельні розетки і встановлене обладнання можуть перебувати під струмом на

час проведення дослідів. Після закінчення експерименту подача струму негайно

припиняється.

5.5.6. Шафи з розподільними пристроями повинні бути замкнені на замок.

5.6. Правила користування витяжною шафою

5.6.1. Витяжну шафу вмикають не пізніше, ніж за 15 хв до початку роботи.

5.6.2. Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути макси-мально закритими з

невеликим зазором для тяги. Відкривати їх доз-воляється тільки на час використання

встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але

не більше, як половина висоти отвору.

5.6.3. Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою наявних

для цього пристроїв.

5.6.4. Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути

закритими. У разі порушення цього правила знижується ефективність вентиляції.

5.6.5. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи до

приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося

невелике розрідження.

5.7. Правила роботи зі скляним лабораторним посудом та іншими виробами зі скла

5.7.1. Під час роботи на установці, виготовленій зі скла або з елементами зі скла, в умовах,

коли є хоч невелика ймовірність аварії, необхідно обгородити всю установку захисним

екраном із оргскла, а найнебезпечніші ділянки установки - металевою сіткою або

металевим кожухом.

5.7.2. Під час збирання скляних приладів застосовувати підвищені зусилля не

дозволяється. При з’єднанні окремих частин зі скла необхідно захищати руки тканиною.

Щоб полегшити збирання приладів, кінці скляних трубочок змочують водою, вазеліном

або гліцерином.

5.7.3. Усі види механічної і термічної обробки скла слід виконувати з використанням

захисних окулярів.

5.7.4. Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, необхідно зробити на ній надріз

напилком або іншим інструментом, який ріже скло, після чого взяти трубку обома руками

і легким натиском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її.

Після розлому гострі кінці слід оплавити або обробити наждачним папером.

Якщо хімічні реактиви надійшли до кабінету хімії в ампулах, необхідно обережно зробити

надріз, як у випадку зі скляною паличкою, відламати шийку ампули, тримаючи ампулу

над лотком або іншою посудиною. Потім обережно пересипати або перелити вміст ампули

у заздалегідь заготовлену склянку (наприклад, бром чи йод необхідно тримати в склянці із

темного скла).

5.7.5. Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для роз-мішування розчинів та

іншої мети, мають бути оплавлені.

5.7.6. Для змішування або розбавляння речовин, що супрово-джуються виділенням

теплоти, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або

тонкостінний скляний посуд.

Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні,

плоскодонні колби і стакани слід нагрівати тільки на металевому розсікачі полум’я.

5.7.7. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, поки

вона не охолоне.

5.7.8. Щоб відкрити пробку в посудині, яку заїло, необхідно спочатку обережно постукати

по обводу пробки знизу догори дерев’яним молоточком або брусочком. Якщо це не

допомагає, потрібно обережно підігріти шийку посудини так, щоб не нагрілась вся

пробірка. Нагрівати можна рушником, змоченим гарячою водою, обгорнувши ним шийку

посудини або над полум’ям спиртового пальника, обертаючи посудину навколо осі, не

доторкуючись до полум’я. Не можна нагрівати посудину над відкритим полум’ям, якщо в

посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечні або отруйні речовини.

5.7.9. Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї

(бортики) спиралися на вказівний та великий пальці.

5.7.10. Установку або окремі частини її, що перебувають під вакуумом, слід захищати

дротяним екраном (сіткою); під час роботи користуватися захисними окулярами.

5.7.11. Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробують на

максимальне розрідження. Перед випро-буванням посудину потрібно обгорнути

рушником або натягнути на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують під

час проведення фільтрування під розрідженням. Застосовувати плоскодонний посуд

(перегонну колбу, приймач) у вакуумних установках і приладах не дозволяється.

5.7.12. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при

влаштуванні промивалки) тримають за верхню частину шийки, пробку злегка повертають,

руки при цьому захищають рушником.

5.7.13. Роботу з отруйними, вогне- і вибухонебезпечними речовинами, а також роботи, що

проводяться під тиском або вакуумом, слід виконувати в приладах і посуді з

високоякісного, термостійкого скла.

5.7.14. Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб отвір

пробірки або шийка колби були направлені в напрямі від себе і сусідів по роботі; при

цьому посуд наповнюють рідиною не більше, ніж на третину об’єму. Протягом усього

процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї.

5.7.15. При нагріванні хімічних речовин в пробірці або колбі не дозволяється тримати їх

руками, треба закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива (зажим повинен

бути біля отвору пробірки).

5.7.16. Під час миття скляного посуду треба пам’ятати, що скло крихке, легко ламається і

тріскається від ударів, різкої зміни температури. Для миття посуду щітками (“йоржами”)

дозволяється направляти дно посудини тільки від себе або вниз.

VII група

Зберігання хімічних реактивів: підвищеної фізіологічної дії

(зберігаються у лаборантському сейфі)

Бром в ампулах

Йод

Амоніак (25%-ий)

Барію оксид

Калію гідроксид

Кальцію гідроксид (вапно)

Натрію гідроксид

Амонію дихромат

Аргентуму нітрат

Барію нітрат

Барію хлорид

Калію дихромат

Калію тіоціанат (роданід)

Калію гексаціаноферат (ІІ)

Калію гексаціаноферат (ІІ)

Кобальту сульфат

Натрію сульфід

Натрію фтори

Нікелю сульфат

Плюмбуму сульфат

Хрому (ІІІ) хлорид

Сульфатна кислота

Хлорид на кислота

Оцтова кислота

Оцтово ізоаміловий естер (ефір)

Фенол

Анілін

Цинк хлорид

Метанова (мурашина) кислота

Органічні речовини

Анілін

Феніл амоній сульфат

 IV група

Зберігання хімічних реактивів: легкозаймисті рідини

(зберігаються у лаборантському сейфі)

 

Бензен

Гексан

Кислота аміно оцтова

Ксилол

Нафта (сира)

Спирт ізобутиловий

Спирт бутиловий

Спирт етиловий

Толуол

Діетиловий ефір (естер)

Оцтово-етиловий естер (ефір)

Формалін

Ацетон

VІІІ група

Зберігання хімічних реактивів: мало шкідливі і практично безпечні речовини

Алюміній (гран.)

Залізо відновлене (пор.)

Цинк метал. (пил)

Цинк метал. (гран.)

Алюміній гідроксид

Ферум (ІІІ) гідроксид

Магній оксид

Манган (IV) оксид (пор.)

Купрум (ІІ) оксид (пор.)

Цинк оксид

Алюміній хлорид

Алюміній сульфат

Амоній хлорид

Амоній сульфат

Ферум (ІІІ) хлорид

Ферум (ІІІ) сульфат

Ферум (ІІ) сульфат

Калій йодид

Калій сульфат

Калій хлорид

Кальцій хлорид

Магній сульфат

Магній хлорид

Манган (ІІ) сульфат

Купрум (ІІ) гідрокарбонат

Купрум (ІІ) сульфат (безводний).

Купрум (ІІ) хлорид

Натрій гідрокарбонат

Натрій карбонат

Натрій ортофосфат

Натрій сульфат

Цинк сульфат

Борна кислота

Ортофосфатна кислота

Гліцерин

Глюкоза

Сахароза

Натрій хлорид

Кальцій карбонат (крейда)

ІІ група

Зберігання хімічних реактивів: виділяють

під час взаємодії з водою легкозаймисті гази

 

Літій (мет.)

Натрій (мет.)

Кальцій (мет.)

Магній (мет.)

Кальцій карбід

VІ група

Зберігання хімічних реактивів: займисті реактиви (окисники)

 

Калій перманганат

Нітратна кислота

Калію нітрат

Натрію нітрат

Манган оксид

Алюміній нітрат

Цинк нітрат

Гідроген пероксид

V група

Зберігання хімічних реактивів: легкозаймисті тверді речовини

 

Сірка

Червоний фосфор

ЗАТВЕРДЖЕНО:Наказом директора НВК «Колківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей»___________КотеленецьВ.Д.від «___»_________2013р. №___

.

Програма вступного інструкиажу

з питань охорони праці

НВК «Колківська ЗОШ І- ІІІ ступенів-ліцей»

1. Загальні відомості про заклад

______________________________ЗОШ розташована в будинку, що знаходиться по вул. ______________________ і являє собою одноповерхову споруду, яка обладнана відповідними інженерними мережами та технічним устаткуванням для забезпечення належних санітарно-побутових умов для учнів та працівників. В закладі освіти є кабінет обслуговуючої праці та інші адміністративно-господарські і підсобні приміщення.

_______________________ ЗОШ працює в одну зміну.

2. Загальні правила поведінки працівників на території закладу,

у навчальних та допоміжних приміщеннях.

Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ____________________ ЗОШ кожен працівник зобов’язаний:

берегти державну власність;

повністю виконувати вимоги охорони праці, пожежної безпеки, передбачені відповідними правилами, інструкціями, наказами, розпорядженнями;

тримати в порядку і чистоті своє робоче місце, не порушувати санітарні правила у службових та загальних приміщеннях;

утримуватись від дій, які заважають іншим працівникам виконувати свої обов’язки;

додержуватись дисципліни праці і виконувати правила внутрішнього розпорядку.

Керівництво закладу освіти зобов’язано створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці безпечні умови праці, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Працівник зобов’язаний:

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;

додержуватись зобов’язань щодо охорони праці, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку установи;

співробітничати з адміністрацією у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої ситуації, яка створює загрозу його здоров'ю чи життю або здоров'ю людей, які його оточують, повідомляти про небезпеку безпосереднього керівника іншу або іншу посадову особу.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують.

За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб, органів державного нагляду, працівники притягуються до юридичної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності.

Основні положення Закону України ''Про охорону праці''.

Згідно з законодавством України про працю в усіх установах системи ''Міністерства освіти України'' повинні бути створені здорові і безпечні умови навчання і праці.

Відповідальність за загальний стан охорони праці в установах системи Міністерства освіти України покладається на їх керівників, які проводять роботу відповідно до діючого законодавства про працю, вказівок вищестоящих органів освіти щодо охорони праці, техніки безпеки, передбаченим положенням про організацію охорони праці.

Керівник установи звітує з питань охорони праці перед вищестоящим органом освіти та трудовим колективом.

Обов’язки вчителів, вихователів та інших працівників школи по дотриманню вимог охорони праці і діючого трудового законодавства визначаються керівником установи з урахуванням правил та інструкцій.

Вчителі, вихователі:

несуть відповідальність за дотримання санітарно-гігієнічного режиму та безпечних умов навчання і роботи;

забезпечують нагляд за безпечним станом та експлуатацією обладнання, приладів, інструментів і санітарним станом приміщень;

проводить на робочому місці інструктаж з техніки безпеки кожного учня при проведення робіт в навчальних майстернях або лабораторіях і т.ін. з оформленням проведеного інструктажу в журналах;

розробляють заходи для включення в угоду на проведення номенклатурних заходів з охорони праці;

повідомляють керівника установи про невиконання в строк намічених заходів, що забезпечуються безпечні умови навчання і праці;

ставлять до відома керівництво установи про нещасний випадок, що пов’язаний з проведенням занять і роботою.

Трудовий договір, робочий час, та час відпочинку

Трудовий договір - це договір між роботодавцем та працівником про умови праці та її оплату. При укладенні трудового договору громадянин має бути проінформований під розписку про умови праці в установі, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і нешкідливих виробничих факторів. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують і навколишнього середовища. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці. Власник зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Працівник зобов’язаний:

знати, виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з устаткуванням та іншими засобами виробництва;

додержувати зобов’язань щодо охорони праці;

проходити у встановленому порядку періодичні медичні огляди;

співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці.

Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань.

3. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.

Методи та засоби запобігання нещасним випадкам,

засоби індивідуального та колективного захисту.

Небезпечними факторами є відкриті електричні розетки, переносні електричні подовжувачі з відкритими електричними розетками, оргтехнічне обладнання з електричними приводами (електричні друкарські машинки, комп’ютери, ксерокопіювальна техніка), побутові електрообігрівачі, електроплити, електрочайники, електрокип’ятильники.

У всіх приміщеннях біля електророзеток повинні бути зроблені трафаретні надписи, що вказують на величину напруги.

Не можна вмикати та вимикати з електромережі електроприлади мокрими руками.

Перед користуванням електроприладами необхідно візуально перевірити цілісність електропроводів (кабелів), електровилок.

Електроприладами з пошкодженими електропроводами (кабелями) або електровилками користуватися забороняється.

Комп’ютери повинні бути обладнані захисними екранами і вмикатися в розетки з клемою заземлення.

В екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, пожежа та інше), відключивши з електромережі електроприлади, працівникам необхідно залишити приміщення й евакуюватися відповідно до планів-схем евакуації, розміщених на поверхах будинку.

4. Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни.

Система побутової внутрішньої каналізації санітарно-побутових приміщень повинна підтримуватись у нормальному стані, щоб не допустити утворення осередків антисанітарії.

Під час користування санітарно-побутовими приладами не допускати їх закупорювання.

5. Обставини і причини можливих нещасних випадків та аварій.

Виходячи з того, що поверхні східців міжповерхових сходин у зволоженому стані являють собою небезпеку травм при падінні, повинні бути особлива увага та обережність з боку працівників під час вологого прибирання східців і змочених підошов взуття від дощу та снігопаду.

При постійному щоденному багатогодинному користуванні комп’ютерами виникає так званий ''здоровий синдром'' від кінескопів моніторів. Для усунення цього негативного явища необхідно обладнати монітори, відповідно до технічних параметрів, захисними екранами.

Забороняється користуватися електроприладами з пошкодженою ізоляцією електропроводів (кабелів), а також підключати електроприлади мокрими руками.

Порядок розслідування та оформлення документації, щодо нещасних випадків та професійних захворювань.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час проведення навчальних занять, позакласних заходів, інших занять та в перервах між ними відповідно до навчальних, виробничих планів.

Про кожний нещасний випадок, який стався з вихованцем, потрібно негайно сповістити безпосередньо керівника навчального закладу, до прибуття комісії з розслідування зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю тих, хто оточує, і не призведе до більш тяжких наслідків). Комісія після розслідування складає акт форми Н-Н у п'яти примірниках. До акту додається пояснення свідків, потерпілого і пояснення вчителя (вихователя), у якого ставсяцей випадок.

6. Пожежна безпека.

Для забезпечення пожежної безпеки необхідно суворо виконувати і постійно дотримуватись норм і правил пожежної безпеки.

У приміщеннях забороняється:

1. Користуватися електронагрівачами з відкритими елементами для цілей опалення, приготування їжі тощо.

2. Палити й застосовувати відкритий вогонь у службових та інших приміщеннях.

Виконання вогненебезпечних робіт здійснювати тільки з дозволу адміністрації.

3. Самовільно без потреби зривати пломби на дверцях внутрішніх шаф з пожежними кранами.

4. Користуватись пошкодженими розетками та подовжувачами, вимикачами й іншими електроприладами.

5. Обертати електролампи і світильники папером, тканиною та іншими легкозаймистими матеріалами, експлуатувати їх зі знятими ковпаками.

6. Залишати без догляду, при виході із приміщення, увімкненими в електромережу нагрівальні прилади, радіоприймачі тощо.

Відповідальними за дотриманням норм та правил пожежної безпеки і підтримку належного протипожежного режиму у службових приміщеннях є керівники підрозділів закладу. У загальних приміщеннях - завгосп закладу.

Порядок дії у разі пожежі.

У разі виникнення пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов'язаний терміново дзвонити за телефонами 101, повідомляти (адресу, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище).

Якщо можливо, вжити заходи евакуації людей, гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей.

7. Перша допомога потерпілим

Дії працівників у разі виникнення нещасного випадку. Надання першої медичної допомоги треба починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця, негайно викликати та телефоном 103 швидку медичну допомогу.

Штучне дихання

Перед початком штучного дихання необхідно швидко усунути причини, які перешкоджають диханню.

Потерпілому потрібно розстібнути комір, пояс та інші частини одягу. Звільнити від забруднення ротову порожнину від слизу, бруду. Найбільш простим і ефективним засобом штучного дихання є спосіб ''рот у рот'' та ''рот у ніс''. Штучне дихання треба продовжувати до відновлення самостійного дихання або до прибуття медичного працівника.

Зовнішній масаж серця

Метою масажу серця є підтримування кровообігу у життєво важливих органах. У разі відсутності серцевої діяльності до її відновлення потерпілий знаходиться у положенні на спині. Той, хто надає допомогу, робить енергійні ритмічні натиски на грудину потерпілого 50-60 разів на хвилину, причому після 3-4 натисків роблять перерву на 2 секунди на час вдиху та на початок видиху.

Масаж переривати для повторення штучного дихання до трьох глибоких вдихів, після чого повторюють масаж протягом 15-20 хвилин.

Перші ознаки того, що потерпілий приходить до тями: зіниці звужуються, з'являється самостійне дихання, зменшується синюшність шкіри і з'являється пульс. Констатувати смерть має право тільки лікар.

Перша допомога при ураженні електричним струмом

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом передусім має бути спрямоване на припинення дії його на людину способом вимикання рубильника або вимикача, відкидання від потерпілого струмоведучого дроту діелектричним предметом або вивільнення потерпілого від джерела струму. Треба пам’ятати, що не можна торкатися ні до дроту ні до самого потерпілого голими руками без гумових рукавиць; той, хто надає допомогу, повинен обгорнути свої руки якоюсь частиною одягу, сухою ганчіркою, якщо є змога, надіти гумові калоші, гумові чоботи або стати на суху дошку. Віддаляючи потерпілого від джерела струму, слід брати його за ті частини одягу, що не прилягають до тіла.

За наявності дихання, навіть якщо потерпілий знепритомнів, його слід зручно покласти, розстебнути стискуючий одяг, забезпечити доступ свіжого повітря.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу (103). При цьому слід пам’ятати, що смерть від дії електричного струму є часто уявною, тому штучне дихання та закритий масаж серця треба проводити наполегливо, іноді впродовж 2-3 годин безперервно.

Дії при пораненні:

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом;

Якщо індивідуального пакету немає, то для перев'язки необхідно використати чисту (якщо можливо, свіжовипрасовану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

Перша допомога при кровотечах

Найбільш надійний спосіб тимчасової зупинки кровотечі - накладання джгута. У разі відсутності спеціального джгута можна використовувати підручні матеріали: ремінь, мотузку, рушник та інше. Джгут накладають вище місця кровотечі, зробивши 2-3 оберти навколо кінцівки. Джгут накладають на термін не більше 2 годин літом і не більш як 1 година взимку. Під джгут треба підкласти записку, де вказати час накладання джгута. На рану накласти стерильну пов’язку. При підозрі на внутрішню кровотечу на ділянку ймовірної кровотечі потрібно накласти льоду якомога швидше транспортувати потерпілого до лікарні.

Перша допомога при переломах

Необхідно накласти шину, а у разі її відсутності використовувати дошки, фанеру, палиці та інше, що забезпечити нерухомість уламків кісток у місці перелому, при відкритому переломі з кровотечею спочатку належить зупинити кровотечу, перев’язати рану і тільки потім приступити до накладання шини. Після цього треба організувати доставку потерпілого до лікарні.

Перша допомога у разі вивихів

Надаючи першу допомогу, не слід робити спробу вправити вивих (це може зробити тільки фахівець). Треба накласти пов’язку, яка забезпечувала б нерухомість пошкодженого суглоба, і направити потерпілого до лікарні.

Перша допомога при термічних опіках

На обпечену поверхню шкіри накласти стерильну пов’язку. За наявності опікового шоку потерпілому слід створити спокій, зігріти його. Бажано дати багато пити у вигляді содово - сольового розчину (1 чайна ложка солі на 1/2 ч. ложки соди розчинити у 1 л води).

Перша допомога при обморожуванні

При обморожуванні частини тіла надання першої допомоги полягає у розтиранні відмороженої ділянки, яке потрібно виконувати в теплому приміщенні за допомогою вапна або м'якої тканини, змоченої спиртом або горілкою.

Якщо на ураженій ділянці з'явилось почервоніння, а тим більше виникли міхури і з'явилось омертвіння ткані, розтирання і підігрівання робити забороняється. У таких випадках на відморожену ділянку тіла накладають суху стерильну пов’язку, дають потерпілому гарячий чай, зігрівають його і направляють до лікарні.

Перша допомога при розтягненні і розриві зв’язок

При розривах зв’язок застосовують тугу пов’язку й охолодження пошкодженого місця.

Перша допомога у разі непритомності

Забезпечити доступ свіжого повітря, розстібнути одяг, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий не дихає, починати робити штучне дихання.

Відповідальний за охорону праці закладу _____________________

Інженер з охорони праці відділу освіти_________________________