Енергетично- сировинна проблема

Вступ

Кінець ХХ ст. привів до широкого переосмислення шляхів суспільного розвитку. Концепція економічного зростання, яка підходить до аналізу матеріального виробництва з чисто економічної точки зору, була застосовна, поки природні ресурси здавалися невичерпними чинності обмеженого впливу виробничої діяльності людини.

Нині суспільство приходить до розуміння того, що економічна діяльність є лише частиною загальнолюдської діяльності таекономічний розвиток повинен розглядатися в рамках більш широкої концепції суспільного розвитку. Дійсно, все більш важливе значення набувають проблеми природного середовища і її ВІДТВОРЕННЯ!!!

За складом сировину поділяють на мінеральну і органічну. Іноді використовують старовинне сировина - це вироби, які

відслужили свій термін, яли відходи будь-яких виробництв, які економічно вигідно знову переробити п хімічні продукти. Сировина хімічної промисловості класифікують за різними ознаками.

Проблема освоєння ресурсів Світового океану. Світовий океан - колиска і гарант життя на планеті Земля. Разом з тим він є своєрідною коморою найрізноманітніших ресурсів (рис. 1)

рис. 1

Нафтова промисловість сьогодні - це великий господарський комплекс, який живе і

розвивається за своїми закономірностям.

Що означає нафту сьогодні для господарства будь-якої країни?

Це: сировина для нафтохімії у виробництві синтетичного каучуку,

спиртів, поліетилену, поліпропілену, широкої гами різних пластмас і готових виробів з них,

штучних тканин; джерело для вироблення

моторних палив (бензину, гасу, дизельного і реактивних палив), масел

і мастил, а також котельно-пічного палива (мазут), будівельних матеріалів

(бітуми, гудрон, асфальт); сировина для одержання ряду білкових препаратів,

використовуваних як добавки до корму худобі для стимуляції його зростання.

Нафта - національне багатство, джерело могутності країни, фундамент її

економіки.

Нафтова промисловість

Доведені запаси нафти у світі оцінюються в 140 млрд. т, а щорічний видобуток складає близько 3.5 млрд. т. Однак навряд чи слід пророкувати наступ через 40 років глобальної кризи у зв'язку з вичерпанням нафти в надрах землі, адже економічна статистика оперує цифрами доведених запасів тобто запасів, які повністю розвідані, описані і перелічені. А це далеко не всі запаси планети. Навіть у межах багатьох розвіданих родовищ зберігаються невраховані чи не цілком враховані нафтоносні сектори, а скільки родовищ ще чекає на своїх відкривачів За останні два десятиліття людство вичерпати з надр більше 60 млрд. т нафти. Здавалося б, доведені запаси при цьому скоротилися на таку ж величину? Нітрохи не бувало.

Якщо в 1977 році запаси оцінювалися в 90 млрд. т, то в 1987 р. вже в 120 млрд., а до 1997 року збільшилися ще на два десятки мільярдів. Ситуація парадоксальна: чим більше здобуваєш, тим більше залишається. Тим часом цей геологічний парадокс зовсім не здається парадоксом економічним. Адже чим вище попит на нафту, чим більше її добувають, тим великі капітали вливаються в галузь, тим активніше йде розвідка на нафту, тим більше людей, техніки, мозків утягує в розвідку і тим швидше відкриваються й описуються нові родовища. Крім того, вдосконалення техніки видобутку нафти дозволяє включати до складу запасів ту нафту, наявність (і кількість) якої було раніше відомо, але дістати яку не можна було при технічному рівні минулих років. Звичайно, це не означає, що запаси нафти безмежні, але очевидно, що у людства є ще не одне десятиліття, щоб удосконалювати енергозберігаючі технології і вводити в обіг альтернативні джерела енергії.

Науковий прорив у вивченні Світового океану і загострення про ¬ довольственной проблеми викликали передусім інтерес до його біо ¬ логічним ресурсів. Однак величезні розміри Світового океану створили хибні уявлення про його необмежених багатства. Так. сучасні масштаби вилову риби вже перевищили темпи її відтворення.Повністю зникли деякі безцінні обітате ¬ ли океану.Одним із шляхів вирішення проблеми раціонального використання морепродуктів є перехід від бездумного споживання до техно ¬ логії марикультури, тобто штучного вирощування не ¬ обхідних людині морських організмів. Ця технологія дає мож ¬ ливість не тільки відновити, але і примножити ресурси Міро ¬ вого океану.

Активне вторгнення людини перш за все в зону шельфу з метою видобутку багатьох видів мінеральної сировини, особливо нафти, приве ¬ ло до забруднення величезних океанічних просторів. Це в свою чергу зумовило виродження аквальних («аква» - вода) при ¬ рідних комплексів. Тому в даний час гостро стоїть питання про вдосконалення технологій видобутку корисних копалин з дна океану і їх транспортування.

Хімія у вирішенні сировинної проблеми

Для збереження природних ресурсів у людства в майбутньому є тільки один вихід: замкнути цикл обміну речовин, перейшовши від технології геохимически відкритої системи до технології геохимически замкнутого циклу. Жива природа - це "безвідходне виробництво ". Відходи якогось виду життєдіяльності в природі екосистемі утилізується або в ній самій, або в пов'язаних з нею системах. Лише якусь кількість речовин (головним чином, мінералізованих), для яких в даний момент немає споживання, "складуються"у вигляді вапняку, торфу, вугілля, розчинених у природних водах солей і т. д.,

Вода - універсальний розчинник і одним з найбільш поширених каталізаторів.

У зв'язку з бурхливим розвитком промисловості зростає і обсяг споживання корисних ресурсів. Це призводить до того, що багато які сировинні джерела швидко виснажуються, тому

необхідно вирішувати проблему дбайливого та раціонального використання сировини.