Мова – то не звук,а думка боготворна…

Мова – то не звук,

а думка боготворна…

Людина, яка втратила свою мову, - неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови. Павло Мовчан

Як нема без зірок небозводу,

як блакиті без сонця нема,

так і мови нема без народу,

і народу без мови нема.

Красо моя, кохана, пишна мова

Ти з джерела і струмка дзвінкого

Суцвіттям яблунь диха кожне слово…

Мова - духовне багатство народу.

І НАЙМИЛІША РІДНА МОВА

КАЛИНИ Й МАЛЬВИ ПІД ВІКНОМ…

А на високій тополині лелеча

лагідна сім’я

І небеса високі сині,

І ніжна пісня солов’я

Чудова, світла і багата українська мова

Пісня мами колискова

Мова мами і бабусі, дідуся і тата

Милуюсь я красою свого краю…

ЯКА ЧУДОВА, МЕЛОДІЙНА УКРАЇНСЬКА МОВА ТИ З ЛІСУ І ПОЛЯ, З КВІТОК І РОСИ,

З ЛУГУ РОЗКВІТЛОГО, СТЕПУ РІДНОГО

Мова – це людські

очі, в яких відбиваєтьс

я світ

І запах слова душу так тривожить

І ПЛОТЬ ДУШІ У СЛОВІ ОЖИВА

У світі міць мою слова примножать

БЕЗ МОВИ – БАТЬКІВЩИНИ НЕ

БУВА!

А рідна мова й Україна —Це найдорожче, що в нас

є!

Без Батьківщини мови не бува

Не цурайтесь мови – мови тата й

мами,

Мови діда й баби, предків наших

всіх,

Бо її цуратись – сором непошани,

Бо її цуратись – перед Богом гріх!

Роман Завадович