Презентація на тему Презентація на тему : : ««Павло ТичинаПавло Тичина»»

Підготували Підготували Учениці 11 класуУчениці 11 класуСевостьянова Анастасія, Манькова ДаріяСевостьянова Анастасія, Манькова Дарія,, Лопатюк Лопатюк БогданаБогдана

БіографіяБіографія► Павло' Григо'рович Тичи'на - Павло' Григо'рович Тичи'на -

 український поет, перекладач, публіци український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.ст, громадський діяч.Новатор поетичної форми. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН Директор Інституту літератури АН УРСР. Голова Верховної Ради УРСР двох УРСР. Голова Верховної Ради УРСР двох скликань. Міністр освіти УРСР. скликань. Міністр освіти УРСР. Академік АН УРСР. Член-Академік АН УРСР. Член-кореспондент Болгарської академії кореспондент Болгарської академії наук. Лауреат Сталінської премії. наук. Лауреат Сталінської премії. Лауреат Шевченківської премії. Лауреат Шевченківської премії.

► Мати Марія Василівна Мати Марія Василівна Тичина (уроджена Тичина (уроджена Савицька (1861–1915).Савицька (1861–1915).

► Павло Тичина мав 12 Павло Тичина мав 12 сестер і братів. сестер і братів. Найвідомішим із братів у Найвідомішим із братів у суспільному та науковому суспільному та науковому житті був житті був Євген ТичинаЄвген Тичина, , який працював який працював педагогомпедагогом у  у ХарковіХаркові..

► «У нашій хаті в першій кімнаті із «У нашій хаті в першій кімнаті із земляною долівкою (а була ще й земляною долівкою (а була ще й друга кімната, з дерев'яною друга кімната, з дерев'яною підлогою) стояли дві довгі парти. підлогою) стояли дві довгі парти. На кожній парті сиділо душ по 10 На кожній парті сиділо душ по 10 або ж по 12 учнів. Не знаю, скільки або ж по 12 учнів. Не знаю, скільки мені тоді вийшло років, коли я мені тоді вийшло років, коли я однієї зими вже підсідав то до однієї зими вже підсідав то до одного, то до іншого учня і якось одного, то до іншого учня і якось швидко, непомітно для себе швидко, непомітно для себе вивчився читати».вивчився читати».

► Значний вплив на формування Значний вплив на формування Тичини-поета мало його знайомство Тичини-поета мало його знайомство ззМихайломМихайлом Коцюбинським Коцюбинським, , літературні «суботи» якого він літературні «суботи» якого він відвідував з відвідував з 19111911року. Цьому року. Цьому знайомству посприяв М. М. Жук.знайомству посприяв М. М. Жук.

► 1912 року в № 1 журналу 1912 року в № 1 журналу «Літературно-науковий вісник»«Літературно-науковий вісник» з  з подачі М. С. Грушевського уперше подачі М. С. Грушевського уперше надруковано твір Тичини. Це був надруковано твір Тичини. Це був вірш «Ви знаєте, як липа вірш «Ви знаєте, як липа шелестить». Зошит з віршами Павла шелестить». Зошит з віршами Павла Тичини Михайлові Грушевському Тичини Михайлові Грушевському передав Михайло Коцюбинський.передав Михайло Коцюбинський.

► 1913 року Тичина опублікував три 1913 року Тичина опублікував три оповіданоповіданняня — «Спокуса» (в газеті — «Спокуса» (в газеті«Рада»«Рада» від 17 жовтня), «Богословіє»  від 17 жовтня), «Богословіє» (в газеті «Рада» від 6 листопада) та (в газеті «Рада» від 6 листопада) та «На ріках вавілонських» (в № 3 «На ріках вавілонських» (в № 3 журналу журналу «Світло»«Світло»), які й стали його ), які й стали його своєрідним прощанням з бурсацькою своєрідним прощанням з бурсацькою та семінарською юністю  та семінарською юністю 

«Сонячні кларнети»«Сонячні кларнети»

► Почавши поетичну творчість за чернігівського періоду, Тичина в Почавши поетичну творчість за чернігівського періоду, Тичина в атмосфері Києва першого року державного відродження України атмосфері Києва першого року державного відродження України закінчив першу свою книгу поезій закінчив першу свою книгу поезій ««СонячніСонячні кларнетикларнети»» ( (19181918, , фактично вийшла в фактично вийшла в 19191919), в якій він дав своєрідну українську ), в якій він дав своєрідну українську версію версію символізмусимволізму, створив власний поетичний стиль, який , створив власний поетичний стиль, який отримав власну назву — «кларнетизм». Кларнетизм — це отримав власну назву — «кларнетизм». Кларнетизм — це світоглядна естетична концепція П. Тичини, унікально виражена світоглядна естетична концепція П. Тичини, унікально виражена за допомогою поетичних засобів (асонанс, алітерація, епітети, за допомогою поетичних засобів (асонанс, алітерація, епітети, метафори). Перебуваючи в центрі революційних подій, Тичина метафори). Перебуваючи в центрі революційних подій, Тичина написав книгу. Тому, що він стояв тоді понад партійними написав книгу. Тому, що він стояв тоді понад партійними ідеологіями, йому вдалося дати в «Сонячних кларнетах» ідеологіями, йому вдалося дати в «Сонячних кларнетах» автентичний естетичний відбиток відродження своєї країниавтентичний естетичний відбиток відродження своєї країни ..

► «В останні роки чомусь сором'язливо замовчують про те, що весь «В останні роки чомусь сором'язливо замовчують про те, що весь цвіт письменників і поетів УРСР у роки громадянської війни бився цвіт письменників і поетів УРСР у роки громадянської війни бився під українськими прапорами зі зброєю в руках проти під українськими прапорами зі зброєю в руках проти більшовиків. Петлюрівськими офіцерами були Петро Панч та більшовиків. Петлюрівськими офіцерами були Петро Панч та Андрій Головко, лихими юнаками (юнкерами) — Володимир Андрій Головко, лихими юнаками (юнкерами) — Володимир Сосюра і Борис Антоненко-Давидович, добровольцями-Сосюра і Борис Антоненко-Давидович, добровольцями-кавалеристами — Олександр Копиленко та навіть 16-річний кавалеристами — Олександр Копиленко та навіть 16-річний Юрій Яновський, держчиновниками УНР — Павло Губенко (Остап Юрій Яновський, держчиновниками УНР — Павло Губенко (Остап Вишня), Вишня), Павло ТичинаПавло Тичина, Юрій Смолич… Частина з них на початку , Юрій Смолич… Частина з них на початку 1920 року опинилися в лавах боротьбистів і разом з ними 1920 року опинилися в лавах боротьбистів і разом з ними перейшли до більшовиків. Але декого, наприклад Остапа Вишню перейшли до більшовиків. Але декого, наприклад Остапа Вишню і, за деякими даними, Юрія Яновського, червоні взяли в полон. і, за деякими даними, Юрія Яновського, червоні взяли в полон. Але петлюрівська закваска в них залишилася назавжди.» Я. Але петлюрівська закваска в них залишилася назавжди.» Я. ТинченкоТинченко

Український радянський Український радянський поетпоет

► Перемога Перемога ЖовтневоїЖовтневої революціїреволюції й окупація України позначилася комуністичним  й окупація України позначилася комуністичним терором, руїною, голодом і конфронтуючими до них народними повстаннями. За цих терором, руїною, голодом і конфронтуючими до них народними повстаннями. За цих обставин Тичина далі зберігав свою позицію незалежного поета в наступних книгах обставин Тичина далі зберігав свою позицію незалежного поета в наступних книгах «Замість сонетів і октав» («Замість сонетів і октав» (19201920), «В космічному оркестрі» (), «В космічному оркестрі» (19211921). Тоді ж він починає ). Тоді ж він починає твір — поему-симфонію (чи віршовану трагедію) «Сковорода» (вперше — «Шляхи твір — поему-симфонію (чи віршовану трагедію) «Сковорода» (вперше — «Шляхи Мистецтва», Мистецтва», 19231923, ч. 5)., ч. 5).

► Того ж Того ж 19231923 року Тичина створює поему «Прометей», де одним із перших у світовій  року Тичина створює поему «Прометей», де одним із перших у світовій літературі розкрив тему тоталітарного суспільства. Уміння бачити далі від інших дала літературі розкрив тему тоталітарного суспільства. Уміння бачити далі від інших дала поетові змогу створити перший твір-антиутопію і показати суть тоталітарного поетові змогу створити перший твір-антиутопію і показати суть тоталітарного суспільства.суспільства.

► У першій половині 20-х років Україна стає конституційно суверенним членом У першій половині 20-х років Україна стає конституційно суверенним членом СРСРСРСР ( (де-юреде-юре), а Тичина — провідним українським радянським поетом: збірка «Плуг» (), а Тичина — провідним українським радянським поетом: збірка «Плуг» (19201920), яка принесла йому славу «співця нового дня», і з присвятою), яка принесла йому славу «співця нового дня», і з присвятоюМиколіМиколі ХвильовомуХвильовому «Вітер з України» ( «Вітер з України» (19241924). Тоді ж працює в журналі «Мистецтво», в державному ). Тоді ж працює в журналі «Мистецтво», в державному видавництві «Всевидат», завідує літературною частиною в Київському театрі ім. видавництві «Всевидат», завідує літературною частиною в Київському театрі ім. Т. Г. Шевченка, політкомісаром якого був Т. Г. Шевченка, політкомісаром якого був О. ДовженкоО. Довженко..

► 1923 року він переїздить до 1923 року він переїздить до ХарковаХаркова, входить до літературної організації «Гарт», а в , входить до літературної організації «Гарт», а в 19271927 — до  — до ВАПЛІТЕВАПЛІТЕ, що під проводом , що під проводом М. М. ХвильовогоХвильового намагалась протистояти  намагалась протистояти великодержавному шовінізмові ЦК ВКП(б). За приналежність до цієї організації і твір великодержавному шовінізмові ЦК ВКП(б). За приналежність до цієї організації і твір «Чистила мати картоплю» Тичину гостро критикували, обвинувачуючи його в «Чистила мати картоплю» Тичину гостро критикували, обвинувачуючи його в «буржуазному націоналізмі». Відкинувши ці обвинувачення, він на деякий час замовк, «буржуазному націоналізмі». Відкинувши ці обвинувачення, він на деякий час замовк, а на ворожі чутки про його «кінець» відповідав: «… для них кінець, а для мене тільки а на ворожі чутки про його «кінець» відповідав: «… для них кінець, а для мене тільки початок. Я стільки нового зараз знаю (не вичитаного, ні!), що, може вчетверо окріп» початок. Я стільки нового зараз знаю (не вичитаного, ні!), що, може вчетверо окріп» (з листа до М. Могилянського).(з листа до М. Могилянського).

► Там же в Там же в ХарковіХаркові в цей час він працює в журналі «Червоний шлях», багато пише,  в цей час він працює в журналі «Червоний шлях», багато пише, вивчає вивчає вірменськувірменську, починає оволодівати , починає оволодівати грузинськоюгрузинською і тюркськими мовами, стає  і тюркськими мовами, стає діячем заснованої в тодішній українській столиці Асоціації сходознавства.діячем заснованої в тодішній українській столиці Асоціації сходознавства.

► На твори, писані Тичиною на замовлення партії, в 1928 відгукнувся На твори, писані Тичиною на замовлення партії, в 1928 відгукнувся ОлександрОлександр Олесь Олесь віршем-докором  віршем-докором «І «І тити продавсяпродався їмїм, , ТичиноТичино…»…»..

► 1934 року П. Тичина переїжджає з Харкова до нової столиці України — Києва й 1934 року П. Тичина переїжджає з Харкова до нової столиці України — Києва й поселяється в будинку письменниківпоселяється в будинку письменниківРолітРоліт..

Творча спадщина та місце в українській Творча спадщина та місце в українській літературілітературі

► Ю. Ю. ЛавріненкоЛавріненко писав, що Тичину називали "то  писав, що Тичину називали "то символістомсимволістом, , то то імпресіоністомімпресіоністом, то , то романтикомромантиком чи зводять характер його  чи зводять характер його поезії до справді притаманної йому панмузичности, та проте поезії до справді притаманної йому панмузичности, та проте він не вкладається в рами жодного «ізму» . Історик він не вкладається в рами жодного «ізму» . Історик вітчизняної літератури Сергій Єфремов так казав про поета:вітчизняної літератури Сергій Єфремов так казав про поета:

«Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи «Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, що самі творять школи, i з цього навіть школи. Він з тих, що самі творять школи, i з цього погляду він самотній, стоїть ізольовано, понад напрямами, погляду він самотній, стоїть ізольовано, понад напрямами, віддаючи данину поетичну всім їм – од реалізму до віддаючи данину поетичну всім їм – од реалізму до футуризму (“червоно-си–зеле дугасто”), одинцем верстаючи футуризму (“червоно-си–зеле дугасто”), одинцем верстаючи свою творчу путь. Це привілей небагатьох – такий широкий свою творчу путь. Це привілей небагатьох – такий широкий мати діапазон... Поет, мабуть, світового масштабу, Тичина мати діапазон... Поет, мабуть, світового масштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате попередніх поколінь надбання. Він використати все багате попередніх поколінь надбання. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю... Дивний мрійник з очима великим смаком і майстерністю... Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа». дитини і розумом філософа». 

► «Дивовижна ерудиція Тичини — свій духовний світ він «Дивовижна ерудиція Тичини — свій духовний світ він оформив у постійній самоосвітній культурній експансії», — оформив у постійній самоосвітній культурній експансії», — писали про нього в книзі поетичної антології 2005 року.писали про нього в книзі поетичної антології 2005 року.

► У спадщині поета, окрім великої кількості поетичних У спадщині поета, окрім великої кількості поетичних збірок — близько п'ятнадцяти великих поем. Найбільші з збірок — близько п'ятнадцяти великих поем. Найбільші з них лишились недовершеними, але кожна — по-своєму. З них лишились недовершеними, але кожна — по-своєму. З поеми «Шабля Котовського» в різний час були поеми «Шабля Котовського» в різний час були надруковані чотири великих розділи, за якими важко надруковані чотири великих розділи, за якими важко скласти уявлення про зміст цілого твору. З драматичної скласти уявлення про зміст цілого твору. З драматичної поеми «Шевченко і Чернишевський» відома самостійна за поеми «Шевченко і Чернишевський» відома самостійна за сюжетом перша частина з пізніше дописаною фінальною сюжетом перша частина з пізніше дописаною фінальною сценою, що замінила другу частину поеми, рукопис якої сценою, що замінила другу частину поеми, рукопис якої загинув у часи війни. Велика за обсягом поема-симфонія загинув у часи війни. Велика за обсягом поема-симфонія «Сковорода», над якою автор працював щонайменше «Сковорода», над якою автор працював щонайменше двадцять років, — твір теж недописаний (виданий він був двадцять років, — твір теж недописаний (виданий він був уже після смерті автора). В «Сковороді», поемі «Похорон уже після смерті автора). В «Сковороді», поемі «Похорон друга» (1942), окремих фрагментах з посмертної збірки друга» (1942), окремих фрагментах з посмертної збірки «В серці у моїм» (1970) Тичина, не зважаючи на загальну «В серці у моїм» (1970) Тичина, не зважаючи на загальну пропагандистську нудотність переважної частини свого пропагандистську нудотність переважної частини свого післявоєнного поетичного здобутку, засвідчив живучість післявоєнного поетичного здобутку, засвідчив живучість свого поетичного таланту.свого поетичного таланту.

ВідзнакиВідзнаки

► МеморіальнаМеморіальна дошкадошка на будинку  на будинку в Києві на Терещенківській вулиців Києві на Терещенківській вулиці

Надгробок Павла Тичини на Надгробок Павла Тичини на Байковому Байковому цвинтаріцвинтарі в  в КиєвіКиєві ( (лабрадорлабрадор; ; скульпторскульптор  В. 3. БородайВ. 3. Бородай, , архітекторархітектор  А. Ф. А. Ф. ІгнащенкоІгнащенко; ; встановлений в встановлений в 19701970 році році[23][23]))

Вшанування пам'яті[Вшанування пам'яті[► Літературно-меморіальнийЛітературно-меморіальний музей-квартира П. Г. музей-квартира П. Г. ТичиниТичини відкритий у Києві по вул.  відкритий у Києві по вул.

Терещенківській, 5Терещенківській, 5[24][24]► У селі У селі ПіскиПіски Бобровицького району є музей історії села, до складу якого входить  Бобровицького району є музей історії села, до складу якого входить 

хата-садибахата-садиба ТичиниТичини та кімната в сусідньому будинку, присвячена поету. В селі  та кімната в сусідньому будинку, присвячена поету. В селі також є пам'ятник письменникатакож є пам'ятник письменника[25][25]..

► У Чернігові на фасаді будинку № 40 на вулиці У Чернігові на фасаді будинку № 40 на вулиці ГетьманаГетьмана ПолуботкаПолуботка, де колись , де колись розміщалася Чернігівська духовна семінарія і де навчався майбутній поет, розміщалася Чернігівська духовна семінарія і де навчався майбутній поет, встановлено меморіальну дошку. Документальне підтвердження цьому було встановлено меморіальну дошку. Документальне підтвердження цьому було знайдено співробітниками Київського музею-квартири Павла Тичини в його архіві.знайдено співробітниками Київського музею-квартири Павла Тичини в його архіві.

► В Україні на його честь названо вулиці у таких містах, як Чернігів, Київ,В Україні на його честь названо вулиці у таких містах, як Чернігів, Київ,ДніпропетровськДніпропетровськ, , Івано-ФранківськІвано-Франківськ, , УманьУмань та інших. та інших.

► У 1968 році Пісківській школі було присвоєне ім'я Павла Тичини.У 1968 році Пісківській школі було присвоєне ім'я Павла Тичини.► 1973 року засновано 1973 року засновано літературнулітературну преміюпремію іменіімені Павла Павла ТичиниТичини всесоюзного значення. всесоюзного значення.► 28 вересня 1977 у 28 вересня 1977 у ЄреваніЄревані одну з вулиць названо іменем П.Тичини, зачинателя  одну з вулиць названо іменем П.Тичини, зачинателя

українсько-вірменських літературних зв'язків у радянські роки. Також його ім'я українсько-вірменських літературних зв'язків у радянські роки. Також його ім'я носить одна з вулиць міста носить одна з вулиць міста ВанадзорВанадзор у Вірменії. у Вірменії.

► 16 квітня 1981 року Постановою Ради Міністрів УРСР Бобровицькій районній 16 квітня 1981 року Постановою Ради Міністрів УРСР Бобровицькій районній бібліотеці надано ім'я Павла Тичини.бібліотеці надано ім'я Павла Тичини.

►

3 лютого 1981 року засновано стипендію імені Тичини у Ніжинському 3 лютого 1981 року засновано стипендію імені Тичини у Ніжинському педагогічному інституті.педагогічному інституті.

► 2011 року з ініціативи Літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини в м. 2011 року з ініціативи Літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини в м. Києві широко (на міжнародному та державному рівні) було відзначено 120-ліття Києві широко (на міжнародному та державному рівні) було відзначено 120-ліття поета. До цієї дати музей ініціював вихід 270 000 накладом конвертів з портретом поета. До цієї дати музей ініціював вихід 270 000 накладом конвертів з портретом П.Тичини, випуск НБУ 5000 накладом срібних ювілейних монет із зображенням П.Тичини, випуск НБУ 5000 накладом срібних ювілейних монет із зображенням поета, видання багатьох книг та інші вагомі заходи.поета, видання багатьох книг та інші вагомі заходи.

Павло Тичина з першою Павло Тичина з першою вчителькою Серафимою вчителькою Серафимою Морачевською, 1930 рікМорачевською, 1930 рік

Тичина і ФінляндіяТичина і Фінляндія ► У листопаді 1954 року Тичина у складі офіційної делегації УРСР У листопаді 1954 року Тичина у складі офіційної делегації УРСР

відвідав Фінляндію (Гельсінкі, Турку, Тампере). Мав зустріч із відвідав Фінляндію (Гельсінкі, Турку, Тампере). Мав зустріч із Президентом Паасіківі, який справив сильне враження на поета. Президентом Паасіківі, який справив сильне враження на поета. Залишив щоденникові записи про фінську мандрівку (частини Залишив щоденникові записи про фінську мандрівку (частини надруковано у книзі «Павло Тичина. Із щоденникових записів», надруковано у книзі «Павло Тичина. Із щоденникових записів», Київ, 1981, С. 180—188), де містяться згадки про зустрічі з Київ, 1981, С. 180—188), де містяться згадки про зустрічі з діячами фінської культури.діячами фінської культури.

Павло Тичина, 1901 рікПавло Тичина, 1901 рік Павло Павло

Тичина. 1920Тичина. 1920

П.Г.Тичина – директор Інституту літератури П.Г.Тичина – директор Інституту літератури

ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР. 1938ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР. 1938

Павло Тичина та Євген Павло Тичина та Євген Тичина Тичина

Дякуємо за Дякуємо за увагу!увагу!