• Тема: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ• Питання, що розглядаються:

• - статистика пожеж, причини пожеж;

• - організація забезпечення пожежної безпеки;

• - системи забезпечення пожежної безпеки;

• - пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів;

• - горюче середовище;

• - терміни “пожежа”, “вибух”;

• - категорії приміщень і будівель за вибухопожежною небезпекою;

• - класи пожеж;

• - вогнегасні речовини, гасіння пожеж.

• Викладач: канд. хім. наук, с.н.с., доцент Білошицький Микола Васильович

• Статистика пожеж.Показники Роки

1985 1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011 2012

Кількість пожеж

14985 47875 58151 49943 50583 46476 44015 62207 60790 71443

- У містах 6189 31972 40538 32549 32981 30018 27712 39889 37807 44961

- У селах 8796 15910 17613 17934 17592 16458 16303 22188 22989 26482

Загинуло чоловік

996 2067 3227 4179 3989

(4315)

3876 3209 2819 2869 2751

Загинуло дітей

119 139 92 67 95 92 87

Знищено будівель

1472 8198 17863 20879 23108 17097 21811 22211 21756 25160

2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012

Кількість пожеж 48084 50583 46476 44015 62207 60790 71442

У містах 32093 32981 30018 27712 39889 37807 44963

У селах 15991 17597 16458 16303 22318 22989 26479

У житловому секторі (житлі)

40363 42381 38714 35830 49129 47114 56258

Загинуло людей

4031 3989 3876 3209 2819 2869 2751

У т.ч. дітей 126 139 92 67 95 92 87

Загинуло людей у містах

2036 2038 1856 1609 1378 1396 1390

Загинуло людей у селах

1955 1951 2020 1600 1441 1473 1361

Загинуло людей у житлі

3833 3849 3724 3116 2719 2715 2633

• СТАТИСТИКА ПОЖЕЖ РІЗНИХ КРАЇН (2010 рік)

Країна Кількість населення, млн.

Кількість загиблих на пожежах

Кількість загиблих на 100000 населен

Кількість загиблих на 100 пожеж

Росія 141,900 13061 9,2 7,3

США 311,537 3120 1,0 0,2

Україна 45,871 2819 6,1 4,5

Білорусь 9,500 1110 11,7 11,1

Польша 38,167 525 1,4 0,4

Франція 65,027 438 0,7 0,1

Англія 60,003 388 0,6 -

Іспанія 47,021 192 0,4 -

Італія 58,500 74 0,1 -

Фінляндія - - 1,5 0,5

Данія

Естонія

Казахстантан

Румунія

-

-

-

-

-

-

-

-

1,3

5,1

3,3

1,1

0,4

1,1

2,8

1,9

ЗАСТОСУВАННЯ АВТОНОМНИХ ПОЖЕЖНИХ СПОВІЩУВАЧІВ

• Згідно зі світовою статистикою біля 80% пожеж відбувається у побуті і на них гине більше 90% людей від загального числа загиблих (у Росії у 2011році на пожежах у житловому секторі загинуло 92,3% від загальної кількості). У той же час більша частина нормативних документів орієнтована на місця з масовим перебуванням людей і на промислові обєкти.

• У 60-х роках минулого століття після багаточисельних пожеж 38 американських штатів прийняли закони про автономні пожежні сповіщувачі і зобовязали встановлювати їх у всіх житлах. До 1995 року біля 93% будинків у США були обладнані такими виробами. Аналогічні закони були прийняті у Канаді, Австралії, Естонії, Франції і інших країнах. Результати досліджень закордонних фахівців показують, що за рахунок використання автономних пожежних сповіщувачів у квартирах і у жилих будинках вдається знизити ризик загибелі людей майже на 50%.

• У Білорусії відповідно до п.145 ППБ 2.13-2002 “Правила пожарной безопасности РБ для жилых зданий, общежитий, индивидуальных гаражей и садоводческих  товариществ“ житлові будинки, гуртожитки, індивідуальні гаражі і дачні товариства рекомендується обладнувати автономними пожежними сповіщувачами.

• ПРИЧИНИ ПОЖЕЖ В УКРАЇНІ• Необережне поводження з вогнем - 61 %

• Порушення правил монтажу та експлуатації • електроприладів - 18 %

• Порушення правил монтажу та експлуатації • приладів опалення - 11 %

• Пустощі дітей з вогнем - 7 %

• Підпали - 2 %

• Невстановлені та інші причини - 1 %

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

1. Законодавча і нормативно-правова база з ПБ2. Пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів (ГОСТ

12.1.044-89) , їх кількості, особливості виробництва.3. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та

пожежною небезпекою (НАПБ Б.03.002-2007).4. Класи пожежонебезпечних (П-1, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ) та

вибухонебезпечних (0, 1, 2, 20, 21, 22) зон.На основі 1-4 створюються і відпрацьовуються системи

(ГОСТ 12.1.004-91) :- Система попередження пожежі , що складається із:- попередження утворення горючого середовища- попередження утворення або внесення у горюче

середовище джерел запалювання

, - Система протипожежного захисту, що включає:- обмеження поширення пожежі;

- виявлення пожежі;

- гасіння пожежі;

- захист людей і матеріальних цінностей.

- Система організаційно-технічних заходів, що включає:- організація ПБ згідно з законодавством;

- паспортизація речовин, матеріалів, тех. процесів, будинків і споруд;

- залучення населення до питань забезпечення ПБ;

- навчання працюючих правилам ПБ на виробництві;

- розробка норм, правил, інструкцій;

- виготовлення і застосування спостережної агітації;

- порядок зберігання речовин і матеріалів, які не можна гасити однаковими вогнегасними речовинами;

- розробку дій адміністрації, робочих і населення на випадок пожежі

- види, кількість і розміщення пожежної техніки для гасіння.

Деякі нормативно-правові акти з питань пожежної безпеки.

1. Кодекс цивільного захисту України

2. Правила пожежної безпеки в Україні

3. ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования.

4. ГОСТ 12.1.044-89 Пожаровзрывобезопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.

5. ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека обєктів будівництва.

6. ДСТУ 2272-93 Пожежна безпека. Терміни та визначення

7. Типове положення про пожежно-технічну комісію.

8. Типове положення про службу пожежної безпеки.

9.Порядок обліку пожеж та їх наслідків.

Державний реєстр нормативних актів з питань пожежної безпеки. Біля 500 документів. 280-13-97

• Система оцінки пожежо- і вибухонебезпеки речовин та матеріалів (ГОСТ 12.1.044-89).

• За здатністю речовин і матеріалів горіти вони класифікуються групами горючості, поділяються на 3 групи:

• негорючі – речовини і матеріали, які не здатні горіти на повітрі під впливом вогню або високої температури¸ не спалахують, не тліють, не обвуглюються. Але ці речовини можуть бути пожежовибухонебезпечні (наприклад, окисники або речовини, які виділяють горючі продукти при взаємодії з водою, киснем повітря, або один з одним);

• важкогорючі – речовини і матеріали, які здатні горіти (спалахувати, тліти, обвуглюватися) на повітрі при дії джерела запалювання чи високої температури, але не здатні самостійно горіти після його усунення;

• горючі – речовини і матеріали, які здатні займатися (тліти, обвуглюватися) від дії джерела запалювання і самостійно горіти (тліти, обвуглюватися) після його усунення. Горючі рідини з температурою спалаху не більше 61 оС в закритому тиглі або 66 оС у відкритому тиглі відносять до речовин, що легко займаються (ЛЗР). Особливо небезпечними є ЛЗР з температурою спалаху не більше 28 оС.

• Гази – речовини, тиск насиченої пари яких за температури 25 оС і тиску 101,3 кПа перевищує 101,3 кПа.

• Рідини – речовини, тиск насиченої пари яких за температури 25 оС і тиску 101,3 кПа менше 101,3 кПа. До рідин (згідно з ГОСТ 12.1-044) відносять також тверді речовини, що плавляться, з температурою плавлення або каплепадіння менше 50 оС.

• Тверді речовини і матеріали – індивідуальні речовини і їх суміші з температурою плавлення або каплепадіння більше 50 оС, або речовини, які не мають температури плавлення (дерево, тканина).

• Пил – подрібнені тверді речовини і матеріали з розміром частинок менше 850 мкм.

• Температура спалаху – найменша температура конденсованої речовини (рідини), за якої в умовах спеціальних випробувань над її поверхнею утворюється пара, яка спалахує у повітрі від джерела запалювання; стійкого горіння при цьому не виникає. Для характеристики пожежної небезпеки конденсованих речовин: ацетон мінус 17,8 0С; бензин мінус 37 0С; метанол 6 0С.

• Спалах – швидке (τ < 5 с) згоряння газопароповітряної суміші над поверхнею горючої речовини, яке супроводжується короткочасним видимим світінням.

• Температура займання – найменша температура речовини (крім газів), за якої в умовах спеціальних випробувань речовина виділяє горючу пару і гази з такою швидкістю, що при дії на них джерела запалювання спостерігається займання.

• Займання – полум’яне горіння речовини, яке ініціюється джерелом запалювання і продовжується після його усунення.

• Температура самозаймання – найменша температура навколишнього середовища, за якої в умовах спеціальних випробувань спостерігається самозаймання речовини.

• Самозаймання – різке збільшення швидкості екзотермічних об’ємних реакцій, яке супроводжується полум’яним горінням і/або вибухом.

• Нижня (верхня) концентраційна межа поширення полум’я (займання, НМЗ, ВМЗ) – мінімальний (максимальний) вміст горючої речовини в однорідній суміші з окисником, при якому можливе поширення полум’я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

• Температурні межі поширення полум’я (займання) – такі температури речовини, за яких її насичена пара утворює в окиснювальному середовищі концентрації, які рівні відповідно нижній (нижня температурна межа) і верхній (верхня температурна межа) концентраційним межам поширення полум’я.

• Класичний трикутник горіння

ДЗ – джерело запалювання; О – окисник (кисень повітря); ГР – горюча речовина;

Снмз - нижня концентраційна межа займання; Свмз - верхня концентраційна межа

займання; ГС – горюче середовище; 1 – бідні суміші; 2 – багаті суміші.

Пожежний тетраедр: одна грань – окисник, друга грань – пальне, третя грань – джерело запалювання, четверта грань – ланцюгові реакції (академік М.М.Семенов). Без ланцюгових реакцій горіння не буде, тетраедр розвалиться (гасіння інгібіторами).

ДЗ

ГР100%

О100%

ГС

Снмз1 Свмз 2

ГОРЮЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ

• Крім горіння, окисненням пояснюються гниття, корозія (іржа) і інші процеси, які, на відміну від горіння проходять у звичайних температурних умовах. Загальну теорію таких процесів (теорію автоокиснення) у кінці ХІХ ст. розробив російський академік А.Н.Бах. Він встановив, що при звичайній або відносно невисокій температурі до молекули речовини приєднуються молекули кисню. Згідно перекисній теорії окиснення (А.Н.Баха, К.Еглера), при нагріванні горючої системи відбувається активація молекули кисню шляхом розривання одного звязку між атомами. Активна молекула кисню вступає в реакцію з молекулою горючої речовини з утворенням сполук типу R-O-O-R (пероксиди), R-O-O-OH (гідропероксиди), при цьому виділяється тепло. Гідропероксиди і пероксиди розпадаються з виділенням атомарного кисню і вільних радикалів, які мають надлишкову енергію для продовження подальшого окиснення аж до кінцевих продуктів.

• Теорія ланцюгових реакцій окиснення і горіння М.М.Семенова. Нестійкі пероксиди і гідропероксиди розкладаються під дією тепла і взаємодіють з іншими сполуками, утворюючи активні хімічні сполуки – радикали. Радикал має вільну валентність і реагує з молекулою горючої речовини або окисника, утворюючи новий радикал – створюється ланцюг перетворень, який продовжується до його обривання. Якщо наявні умови для розгалуження ланцюгів, то процес окиснення переходить в горіння. Горіння продовжується до тих пір, доки число ланцюгів послідовного окиснення, які утворюються, перевищує число перерваних за тими чи іншими причинами.

• Реакція Н2 + О2 = Н2О + Н* Далі радикал Н* взаємодіє з молекулою кисню з утворенням радикалів ОН* (1) + О* (2) (реакція 1), які дальше, в свою чергу, стають початком нових ланцюгів за реакціями (2) і (3)

• (1) О2 + Н* → ОН* (1) + О*

• (2) ОН* + Н2 → Н2О + Н* → Н* +О2 → О* + ОН*

• (3) О* + Н2 → ОН* + Н* → ОН* + Н2 → Н2О + Н* +О2 → О* + ОН*

• Колір полумя у залежності від температури

• Стан людини у залежності від концентрації кисню у повітрі

Колір полумя Температура в зоні горіння, оС

Сірий 400

Темно-червоний 525

Червоний 800

Жовтий 1100

Жовтий з білими спалахами 1300

Повністю білий 1500

Стан людини Вміст кисню у повітрі, %

Нормальна життєдіяльність 21

Порушення мязової діяльності До 15

Відчуття втоми, порушення свідомості 10-14

Втрата свідомості Нижче 10

• Максимально допустимі і смертельні концентрації токсичних газів

• Серед горючих рідин виділяються ЛЗР які мають tсп не вище 61 оС у закритому тиглі або 66 оС у відкритому тиглі.

• ЛЗР діляться на розряди:

• - 1 розряд – особливо небезпечні ЛЗР з tсп нижче мінус 13 оС у відкритому тиглі (- 18 оС у закритому). Мають високий тиск насичених парів за звичайних температур, який перевищує Свмз (бензин, ацетон, етиловий ефір, ізопентан);

• - 2 розряд – постійно небезпечні ЛЗР з tсп від мінус 12 оС до +27 оС у відкритому тиглі (- 17 оС - +23 оС у закритому). За звичайних температур концентрація насичених парів знаходиться у межах горючого середовища (бензол, толуол, етанол, етилацетат);

• - 3 розряд – небезпечні за підвищених темератур ЛЗР з tсп від 27 оС до +66 оС у відкритому тиглі (23 оС - + 61 оС у закритому). Уайт-спирит, гас, скипидар, сольвент.

•

Токсичні гази Максимально допустимі концентрації при вдиханні протягом 30-60 хвилин

Смертельні концентрації при вдиханні протягом 5-10 хвилин

% об мг/л % об мг/л

Оксид вуглецю 0,02 0,26 0,5 6,0

Вуглекислий газ 3,0 54 9,0 162

Синильна кислота

0,005 0,05 0,02 0,2

Значення нижньої і верхньої концентраційної межі займання

речовина Снмз Свмз

ацетон 2,6 12,8

ацетилен 2,5 81,1

водень 4,1 74,2

пропан 2,3 9,4

бутан 1,9 8,5

бензин 0,96 4,96

метан 5,3 14

аміак 15 28

бензол 1,43 8

• Горіння – екзотермічний процес, який охоплює окисно-відновні перетворення речовин і (або) матеріалів і характеризується наявністю летких продуктів і (або) світлового випромінювання (ДСТУ 2272).

• Вогонь – об”ємна мінлива композиція розжарених речовин, які перебувають у процесі горіння.

• Полум”я – вогонь, який складається із аерозольних і (або) газоподібних речовин, що випромінюють світло.

• Зона полуменевого горіння – простір у якому відбувається полуменеве горіння.

• Фронт полум”я - зовнішня межа зони полуменевого горіння.• Поширювання горіння – переміщування зовнішньої межі зони горіння.• Дифузійне горіння – горіння за умов, коли горюча речовина і окисник

розділені зоною горіння.• Кінетичне горіння – горіння горючого середовища без дифузійних

обмежень. Кінетичне горіння зазвичай супроводжується вибухом.• Дефлаграційне горіння – кінетичне горіння, за якого швидкість горіння

не перевищує швидкості звуку. Швидкість звуку у повітрі – 343,1 м/с.• Детонаційне горіння – кінетичне горіння, за якого швидкість

поширювання горіння перевищує швидкість звуку (порядку тисяч м/с).• Ламінарне горіння характеризується пошаровим поширенням фронту

полум”я по свіжій горючій суміші.• Турбулентне горіння – горіння з перемішуванням шарів потоку.

Температура самозаймання

Речовина Темп. самозаймання

піролізний газ 530

мазут 380

Al(C2H5)3 мінус 68

білий фосфор 10

Ацетон 535

бензин А-76 375

Бутан 405

Категорія приміщен-ня

Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) у приміщенні

А

вибух пожежа

ГГ, ЛЗР з tсп не >28 оС . Р вибуху газопараповітряної суміші > 5 кРа. Речовини і матеріали, що здатні вибухати при взаємодії: 1+Н2О, 1+О2, 1+1. При цьому Р > 5 кРа

Б

вибух

пожежа

Горючий пил, волокна, ЛЗР з tсп >28 оС. Р вибуху пилоповітряної, параповітряної суміші > 5 кРа.

В

пожежа

ГГ, ЛЗР, ГР, ТГМ, речовини і матеріали, що здатні вибухати при взаємодії: 1+Н2О, 1+О2, 1+1 за умови, що прим. не відноситься до А і Б. Q > 180МДж/м2. S≥10 м2

Г Негорючі речовини у гарячому, розжареному, розплавленому стані. ГГ, ГР, ТГМ, що використовуються у якості палива.

Д Негорючі речовини у холодному стані. Пожежна навантага Q ≤ 180МДж/м2 на S ≥ 10 м2

Надлишковий тиск на конструкції, Па

Ступінь руйнування конструкції

∆Рв ≤5*103 Па (0,05

атм.)

Руйнування скла, легких перегородок, відкривання легко скидних конструкцій, дверей, воріт

5*103 Па < ∆Рв ≤ 5*104

Па

Руйнування плит покриття, перекриття, покрівлі, цегляних стін товщиною до 51 см, бетонних стін товщиною до 26 см.

5*104 Па < ∆Рв ≤105 Па Руйнування будинків зі стальним каркасом, цегляних стін товщиною до 64 см, бетонних стін товщиною до 36 см.

∆Рв >105 Па Повне руйнування цегляних і бетонних будинків

• Розрахунковий надлишковий тиск вибуху величиною 101,3 кПа у перерахунку на тиск по площі становить 10000 кг*м-2.

• За тиску Р 100 кПа відбувається повне руйнування будівельних конструкцій;

• за тиску Р ≈ 70 кПа повністю руйнується 50 % будівельних конструкцій;

• за тиску Р ≈ 28 кПа будівля стає непридатна до використання;

• за тиску Р ≈ 14 кПа відбуваються помірні руйнування, пошкодження внутрішніх не міцних перегородок;

• за тиску Р 5 кПа відбувається руйнування легко скидних конструкцій (вікон, дверей, воріт);

• за тиску Р 2 кПа спостерігаються малі пошкодження.

Легко скидні конструкції застосовуються у приміщеннях і будинках з вибухонебезпечними виробництвами категорій А і Б.

Схема зміни тиску під час вибуху1 – у замкнутому об’ємі;2 – у приміщенні з легкоскидними

конструкціями τвпоч – час вибуху до початку відкриття ЛСК;

τвпов – повний час вибуху;

τв – розрахунковий час вибуху;

ПАРАМЕТРИ ВИБУХУ ПИЛУ РІЗНИХ РЕЧОВИН

РЕЧОВИНА КОНЦЕНТРА-ЦІЯ, Г/М3

Tзайм, оС Р вибуху, атм

алюміній 40 610 8,8

целюлоза 45 410 8,1

вугілля 55 610 6,2

Кава розчинна 85 490 4,4

Магній 10 560 8,0

мило 20 430 5,4

титан 13 330 5,9

Борошно пшен. 10 380 7,6

Пил деревний 25 360 6,2

• КЛАСИ ПОЖЕЖ• ГОСТ 27331-87

• А – горіння твердих речовин• А1 – горіння твердих речовин, яке супроводжується

тлінням, утворенням жару (наприклад, дерево, папір, вугілля, тканини)

• А2 – горіння твердих речовин, яке не супроводжується тлінням (наприклад, пластмаса, гума)

• В –горіння горючих рідин• В1 – горіння рідин, що нерозчинні у воді (нафта і

нафтопродукти), а також речовин, що плавляться (парафін) • В2 – горіння рідин, розчинних у воді (спирти, ацетон)• С – горіння газоподібних речовин (природний газ, водень,

аміак)• D – горіння металів• D1 – горіння легких металів (алюміній, магній, кальцій,

титан)• D2 – горіння лужних металів (натрій, калій, рубідій,

літій, цезій)• D3 – горіння металоорганічних сполук, гідридів металів

• Пожежі можна погасити за рахунок таких ефектів:

• охолодження;• ізоляції;• розведення, розбавлення;

• інгібірування NaCl KCl NaHCO3 NH4H2PO4 фреони.

• Негорючі речовини – причина пожеж:

• KMnO4; HNO3.

• CaO +H2O = Ca(OH)2 температура досягає 600 оС

• ПОСТУЛАТИ ПРОЦЕСІВ ГОРІННЯ І ГАСІННЯ• 1. Горючі рідини не горять у рідкій фазі. Горюча рідина випаровується,

утворюється пароповітряне горюче середовище в об”ємі якого проходить реакція горіння.

• 2. Деревина спочатку не горить у твердій фазі гетерогенним горінням. За температури вищої за 150 оС деревина піддається піролізу, в результаті термодеструкції деревини виділяються горючі гази і пар (метан, водень тощо), які змішуються з киснем повітря, утворюють горюче середовище, яке займається від джерела запалювання. В подальшому в результаті дії температури полум’я піроліз деревини пришвидшується, у твердому стані залишається перевуглецований залишок, який горить безполум’яним гетерогенним горінням так само як і камяне вугілля.

• 3. Гомогенне полум”яне горіння припиняється якщо концентрація кисню у зоні горіння знизиться до значень менше 14 % об”ємних.

• 4. Із одного літра води при температурі 20 оС утворюється 1336 л водяного пару, який при нагріванні до 100 оС розширюється до об”єму 1700 л.

• Н2О, М.м. - 18 г, у пароподібному стані при температурі 20 оС займає об”єм 24,05 л.

• 18 -------- 24,05• 1000 ----- х

• Х = (24,05 * 1000)/18 = 1336

Осередок пожежі класу А

КЛАСИЧНИЙ МЕТОД ГАСІННЯ ВОДОЮ

ГАІННЯ КЛАСУ А ВОДОПІННИМИ ЗАСОБАМИ

ГАСІННЯ ВОГНЕГАСНИМИ ПОРОШКАМИ ОСЕРЕДКІВ ПОЖЕЖ КЛАСУ “В” (“А”)

ПІНА СЕРЕДНЬОЇ КРАТНОСТІ, КРАТНІСТЬ ВІД 21 ДО 200

ГАСІННЯ ПІНОЮ СЕРЕДНЬОЇ КРАТНОСТІ ОСЕРЕДКУ ПОЖЕЖІ 55 “В” (1,73 м2)

ГАСІННЯ ОСЕРЕДКУ ПОЖЕЖІ 55 “В” ВОДОПІННИМ ВОГНЕГАСНИКОМ ВВ-10

ГАСІННЯ ПІНОЮ НИЗЬКОЇ КРАТНОСТІ ІЗ ПЛІВКОУТВОРЮВАЛЬНОГО ПІНОУТВОРЮВАЧА ОСЕРЕДКУ ПОЖЕЖІ 144 В1 (4,5 м2)

ВИЗНАЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ДО ПОВТОРНОГО ЗАЙМАННЯ

ГАСІННЯ ПІНОЮ НИЗЬКОЇ КРАТНОСТІ ІЗ ПЛІВКОУТВОРЮВАЛЬНОГО ПІНОУТВОРЮВАЧА ОСЕРЕДКУ ПОЖЕЖІ 55 “В2” (125 л ацетону)

Газові вогнегасні речовини

Назва формула МВК, %, об. Озоноруйнівн. потенці.

хладон 13В1 CF3Br 3,7 13,2

хладон 114В2 C2F5Br 2,4 6,0

хладон 22В1 CF2BrH - 0,74

FM-200, HFC-227ea CF3-CHF-CF3 5,8 0,0

хладон 236fa CF3-CH2-CF3 5,3 0,0

CEA 308, FC-2-1-8 CF3-CF2-CF3 7,3 0,0

вуглекислий газ CO2 22,4 0,0

азот N2 33,6 0,0

• СПЕЦІАЛЬНЕ НАВЧАННЯ (пожтехмінімум) • електрогазозварювальники;• особи, що беруть участь у виробничому

процесі в приміщеннях категорій А і Б;• особи, які мають виконувати роботу на

устаткуванні в якому використовуються ГГ, ЛЗР та ГР, речовини і матеріали, здатні вибухати або горіти при взаємодії з водою, киснем повітря, один з одним;

• працівники складського господарства, де зберігаються вибухопожежонебезпечні речовини і матеріали;

• електрики, що працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах згідно з ПУЕ;

• інші категорії працівників, діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань ПБ та навичок на випадок пожежі

• ПРОТИПОЖЕЖНІ ІНСТРУКТАЖІ• Вступний - з усіма працюючими, які щойно прийняті на

роботу, а також з тими хто прибув на підприємство у відрядження, на практику і мають брати участь у виробничому процесі.

• Первинний – безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника – всі новоприйняті, переведені з інших підрозділів, у відрядження і мають брати участь у виробничому процесі; будівельники ремонтних організацій, студенти виробничої практики.

• Повторний – з усіма працюючими не менш ніж один раз на рік.

• Позаплановий – у разі введення в дію нових НД з питань ПБ; у разі зміни технологічного процесу; на вимогу інспекторів ДПН, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил ПБ, невміння діяти у випадку виникнення пожежі, користуватись первинними засобами пожежогасіння.

• Цільовий – перед виконанням разових пожежонебезпечних робіт.

• ПОЖЕЖНО_ТЕХНІЧНА КОМІСІЯ (ПТК)• Створюється на підприємствах, установах та організаціях з

кількістю працюючих більше 50 чоловік незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.

• Мета- залучення ІТП, службовців до роботи щодо попередження пожеж і посилення протипожежного захисту. ПТК створюється за рішенням трудового колективу підприємства. На підставі цього рішення наказом керівника підприємства встановлюється персональний склад ПТК та порядок роботи.

• Склад- ІТП технологи, електрики, автоматики, водопостачання, зв’язку, пожежогасіння, керівники протипожежних формувань, представники охорони праці, профспілок.

• Завдання: сприяння адміністрації в проведенні ППР, дотриманні вимог НД з питань ПБ, а також приписів і постанов органів ДПН.

• Впровадження досягнень науки, техніки для підвищення ПБ, включення питань ПБ в колективний договір і використання коштів на їх реалізацію.

• Підготовка пропозицій адміністрації підприємства щодо удосконалення протипожежного захисту.

• Проведення масово-роз’яснювальної роботи та пропаганди щодо забезпечення ПБ.

• Напрямки роботи: один раз у квартал огляд усіх будівель, складів, лабораторій тощо з метою виявлення порушень у техпроцесах, роботі агрегатів, в електрогосподарстві, вентиляції, зв’язку, утриманні пожтехніки.

• Перевіряє дотримання протипожежних вимог НД, приписів, постанов органів ДПН. Визначає шляхи, терміни усунення виявлених порушень.

• Ставить питання ПБ на обговорення нарад, зборів трудового колективу.

• Бере участь у розробці спільно з адміністрацією положень, правил, інструкцій з питань ПБ.

• Допомагає адміністрації в організації навчання правилам ПБ та діям на випадок пожежі, у пропаганді протипожежних заходів.

• Подає пропозиції щодо комплексних заходів забезпечення ПБ.• Бере участь у розслідуванні причин пожеж та розробці заходів

щодо запобігання їм.• Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки,

пожежобезпечних технологій, АУПГ, виробничої автоматики.• Періодично перевіряє боєздатність ДПД.

• СЛУЖБА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ (СПБ)• Створюється в : апаратах міністерств та інших центральних

органів державної виконавчої влади, в апаратах асоціацій, концернів, ВО незалежно від форм власності.

• Мета: координація і вдосконалення роботи з забезпечення ПБ.• Підпорядковується: керівнику або першому заступнику. Якщо на

об’єктах є підрозділи відомчої ПО, належить до цієї охорони та очолює її.

• Комплектується: фахівцями, які мають вищу, як правило, пожежно-технічну освіту; в.о. і стаж роботи в ПО не менше 3 років; середню спеціальну (пож.-техн.) і стаж роботи н.м. 3 років або фахівцями з в.о., якщо вони працюють за профілем міністерства н.м. 5 років.

• Завдання СПБ: вдосконалення та координація пож. профіл. роботи. Організація розробки комплексних заходів щодо поліпшення ПБ. Координація проведення науково-технічної політики з питань ПБ. Методичне керівництво і контроль за діяльністю підвідомчих об’єктів у галузі ПБ та підрозділів ВПО. Облік пожеж та їх наслідків на підвідомчих об’єктах.

• Здійснює роботу в таких напрямках: перевіряє діяльність підпорядкованих організацій щодо забезпечення ПБ.

• Організовує розробку комплексних заходів щодо забезпечення та поліпшення ПБ і контролює їх виконання.

• Координує НДР та ДКР, подає підприємствам пропозиції щодо проведення їх.

• Готує проекти наказів, директив, розпоряджень, положень з питань ПБ. Погоджує проекти відомчих документів з питань ПБ. Бере участь у пожежно-технічній експертизі проектної документації щодо будівництва.

• Організовує проведення нарад, семінарів, конкурсів щодо вдосконалення роботи з забезпечення ПБ, діяльності ПТК, ДПД, готує матеріали з питань ПБ на засідання колегій, наради.

• Надає методичну допомогу підприємствам в організації спец. навчання (ПТМ) та перевірки знань з питань ПБ, проводить інструктажі з працівниками апарату міністерств.

• Організовує ПО на підвідомчих підприємствах. Контролює діяльність відомчої та добровільної ПО.

• Веде облік пожеж, аналізує їх, готує звітні матеріали, подає пропозиції щодо запобіганням пожежам, здійснює пропаганду заходів ПБ.

• Під протипожежним режимом розуміється сукупність певних заходів і вимог пожежної безпеки, норм поведінки людей, правил виконання робіт і експлуатації об'єкта, раніше встановлених для об'єкта або окремого приміщення, які направлені на забезпечення його пожежної безпеки і підлягають обов'язковому виконанню всіма працівниками даного об'єкту.

• Протипожежний режим встановлюється правилами, інструкціями, наказами і розпорядженнями керівника об'єкта (склади, цехи, лабораторії, відділи, майстерні).

• Основною метою протипожежного режиму є:• недопущення пожеж від паління;• недопущення пожеж від необережного поводження з вогнем; • недопущення пожеж від необережного проведення вогневих робіт,

несправних нагрівальних приладів та інших аналогічних причин.• Крім того протипожежний режим охоплює такі профілактичні

заходи:• утримання проходів і шляхів евакуації; якісне прибирання

приміщень і робочих місць; встановлення норм забезпечення в цехах, складах і інших приміщеннях для зберігання матеріалів, сировини та готової продукції; огляд і закриття приміщень після закінчення роботи.

• Для території промислових підприємств і складів режим і заходи повинні визначати також порядок зберігання матеріалів: на відкритих майданчиках, місцях стоянки автотранспорту, зберігання у дієздатному стані вододжерел, доріг,

• Заходи протипожежного режиму не вимагають значних матеріальних затрат, їх виконання залежить в основному від адміністрації підприємства:

• - обладнання місць для паління; • - встановлення металевих ящиків для зберігання промаслених

ганчірок і горючих відходів;• - встановлення загальних рубильників (вимикачів) для

знеструмлення електроустаткування; • - щоденне прибирання приміщень від пилу і горючих відходів;• - дотримання заходів безпеки при користуванні нагрівальними

приладами;• ретельне обстеження приміщення після закінчення роботи, • можуть бути самостійно виконані адміністрацією і обслуговуючим

персоналом будь-якого цеху, майстерні, лабораторії чи складу.• Керівники підприємств повинні в першу чергу забезпечити

встановлення і дотримання суворого протипожежного режиму, а саме:

• розробки і вивченню зі всіма працюючими правил і інструкцій по пожежній безпеці;

• видання наказів і розпоряджень по протипожежному режиму і контролю за їх виконанням робочими і службовцями;

• недопущення паління і застосування відкритого вогню у місцях небезпечних в протипожежному відношенні, включаючи утримання території.

Вогняні кулі.Хмара пару, змішана з повітрям, але перенасичена пальним і не здатна тому детонувати об’ємно, починає горіти навколо своєї зовнішньої оболонки і витягується, утворюючи вогняну кулю. Кулі дуже небезпечні - світяться і випромінюють тепло. Піднімаючись, вогняна куля утворює грибовидну хмару, ніжка якої це сильні висхідні конвективні потоки - втягують, підпалюють і розкидають предмети, що горять, на великі площі. Розмір і час існування вогняної кулі.D = 55*M1/3 де: D - діаметр вогняної кулі, м; М - маса вуглеводнів передбачаємої формули CnH2n+2, т. = 3,8*M1/3, де - час існування вогняної кулі, с.

Ваипадки аварій з утворенням вогняних кульДата аварії Місце аварії речовина Маса кулі, т R кулі, м

17.04.1974 Англія бутан 2 35

03.03.1972 США пропан 9 60

11.01.1974 США ЗНГ 10 50

29.04.1979 США ЗНГ 25 170

05.07.1973 США пропан 45 150

28.12.1977 США ЗНГ 70 160

21.06.1970 США пропан 75 75-100

26.11.1976 США ЗНГ 80 150

29.08.1978 США винілхлорид 110 155

19.10.1971 США винілхлорид 165 150

04.08.1978 США ЗНГ 435 305

Маса вогняної кулі, М, т

Діаметр,D, м

Час існування, с

Потужність, що виділяється при згорянні, Р, ГВт

50 200 14 170

11.07.1978 у Сан-Карлосі (Іспанія) вогняна куля (руйнування цистерни автомобіля зі зрідженим пропіленом масою 20 т ) біля приморького кемпінга привела до загибелі 215 чоловік.

Вода 60оС за 10 с приводить до часткової втрати шкіряного покрову

Вода 70оС за 10 с приводить до повної втрати шкіряного покрову

Больова чутливість шкіри - 44 оС

Радіуси теплового пошкодження вогняною кулею масою 20 т

Тип пошкодження Радіус пошкодження, м

Нерухо-мий стан

Оберти на 360 о

Поріг несмертельного пошкодження

320 180

Поріг смертельного пошкодження

210 125

50 % випадків смертельного пошкодження

170 90

99 % випадків смертельного пошкодження

110 65

Розміри газових хмар з концентрацією газу > Снмз при виливанні зрідженого газу на поверхню води

речовина виливання, м3/хв

Швидкість вітру, м/с

Віддаль за вітром до межі де концентр. газу = СНМЗ

пропан 2,8 7,9 245±35

пропан 3,9 5,2 245±35

пропан 2,3 3,6 245±35

ЗПГ 2,5 4,8 245±35

ЗПГ 4,5 4,5 245±35

ЗПГ 2,7 3,9 245±35

Небезпека пожеж рідин і газів при багатотонних розливах

речовина Темп. спалаху,

оС

Р пару при 20 оС,

атм

Імовірність запалювання на віддалі, м (удар полумям)

0 1 10 100

солідол - 0,001 нульова нульова нульова нульова

п-ксилол

ГР

40 0,08 нульова нульова нульова нульова

Октан ЛЗР

13 0,13 висока висока низька низька

Диетило-вий ефір

- 45 0,58 висока висока висока помірна

ЗПГ (СН4 >90 %)

Нижче

- 160

1

(- 160 оС)

висока висока висока помірна

Пропілен зріджен.

- 107 1 висока висока висока помірна

Етилен стиснен.

висока висока висока помірна

Небезпека пожеж рідин і газів при багатотонних розливах

речовина речовина Р пару при 20 оС, атм

імовірність появи

Пожежі спалаху

Пожежі розливу

Вогняної кулі

солідол солідол 0,001 нульова Тільки при підпалі

нульова

п-ксилол

ГР

п-ксилол

ГР

0,08 нульова висока нульова

Октан ЛЗР Октан ЛЗР 0,13 помірна висока нульова

Диетило-вий ефір

Диетило-вий ефір

0,58 висока висока низька

ЗПГ (СН4 >90 %)

ЗПГ (СН4 >90 %)

1

(- 160 оС)

висока висока низька

Пропілен зріджен.

Пропілен зріджен.

1 висока немає рідк. фази

висока

Етилен стиснен.

Етилен стиснен.

висока нульова висока

• Максимальний тиск вибуху Рв, Ра, який виникає у замкнутому просторі (об’ємі), повністю заповненому вибухонебезпечною сумішшю стехіометричної концентрації при повному згорянні визначається за формулою (1):

• Рв=Ро*m/n*Tв /Тп (1),• де Ро- початковий тиск, Па;• n – число молів вихідних речовин, що приймають

участь у реакції;• m – число молів продуктів горіння;• Тв – температура продуктів горіння при вибуху, оК;• Тп – початкова температура суміші, оК. • Надлишковий тиск ∆Рв визначається за формулою (2):• ∆Рв = Рв –Ро (2)• а якщо загазованість займає не весь об’єм приміщення

то за формулою (3):• Рв=Ро*m/n*Tв /Тп*Vсум/Vприм (3)

• де Vсум – об’єм вибухонебезпечної суміші при стехіометричній концентрації, м3 ;

• Vприм - об’єм приміщення, м3.• Підставивши у рівняння (2) значення Рв із рівняння (3),

отримаємо:• ∆Рв =Ро * ( Vсум /Vприм )* |( m/n*Tв /Тп ) – 1| (4)• У рівнянні (4) величини m і n визначають за рівнянням

горіння, а Тв приймають рівною теоретичній температурі помноженій на коефіцієнт 0,9.

• Приклад. Ацетиленоповітряна суміш стехіометричного складу. Температура продуктів горіння 2417 оС. Температура у приміщенні 20 оС.

• С2Н2 + 2,5 О2 + 2,5*3.76 N2 = 2СО2 + Н2О + 2,5*3,76 N2.• n =12,9 молів, m = 12,4 молів • Найбільший тиск у замкнутому об’ємі буде коли

Vcуv /Vприм =1.• ∆Рв =101,3* |(12,4*(2417+273)/12,9*(20+273) – 1| =• = 7,83 * 101,3 кПа.

Тимчасова методика натурних вогневих випробувань теплоізоляційно-

оздоблювальних систем зовнішніх стін будинків та споруд на поширення вогню