Вступ України до СОТ: вплив на АПК

Олександр Артюшин заступник генерального директора Української Аграрної Конфедерації

Недоліки вступу до СОТ з точки зору АПК

Недолік Коментар

Доступ на внутрішній ринок через зниження тарифного захисту.

Вже переважно відбулось, частково – після вступу до СОТ.

Обмеження обсягу державної підтримки.

Сукупний вимір підтримки + підтримка di minimus

Зменшення протекціонізму для окремих галузей.

Вплив переважно з моменту приєднання до СОТ.

Переваги вступу до СОТ з точки зору АПК

Перевага Коментар Вихід на нові ринки збуту. Сумнівно без ефективної

експортної політики.

Удосконалення систем контролю безпеки і якості сільгосппродукції.

Виконується формально, досягнення результату не гарантоване.

Покращення регуляторного середовища.

Потребує постійної уваги державних органів!

Збільшення фінансування програм підтримки “зеленої скриньки”.

Необхідне удосконалення цих програм, рівномірність розподілу та ефективність.

Зменшення сільськогосподарських тарифів в середньому на 42,5%

Зменшення тарифів у харчовій промисловості в середньому на 66%

Високі тарифи тільки на окремі товари: цукор – 50%, соняшникова олія – 30%

Перехід на адвалерні тарифи (усувається специфічна складова), чим збільшується привабливість заниження митної вартості.

Доступ на ринки України після вступу до СОТ

Сільське господарство: Через зростання імпорту загальне

виробництво може зменшитися на 1,1%. Харчова промисловість:

Загальне виробництво може зменшитися на 12,6% через зростання імпорту на 95,6%. Споживачі:

Більший вибір. Ціни? Якість і безпечність?

* - моделювання Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

Можливі наслідки*

Внутрішня підтримка розділена на дві основні категорії: підтримка, що є предметом зобов’язань по скороченню (“жовта скринька”), та підтримка, що звільнена від зобов’язань по скороченню. Показник, який акумулює в собі суму підтримки, яка підлягає зв’язуванню та скороченню, має назву Сукупний вимір підтримки (СВП). Приклади програм “жовтої скриньки”: компенсація кредитних ставок, компенсація вартості с/г техніки, дотації на 1кг живої ваги, погектарні платежі тощо. Середній рівень СВП в Україні за 2004-2006 (базовий) розрахунковий період – 3 043 млн. гривень.

Внутрішня підтримка АПК в умовах СОТ

Зобов'язання України по скороченню СВП

Рік CВП, млн. гривень

Базовий період 3 0432008 2 9392009 2 8372010 2 7362011 2 6352012 2 5342013 2 432

Скороченняза 6 років

до 2 432

Від країни-члена СОТ не вимагається включати в розрахунок загального СВП поточного періоду и не вимагається зменшувати:

(і) внутрішню підтримку, зв’язану з конкретним товаром, якщо така підтримка не перевищує 5% від вартості базового с/г товару, виробленого такою країною впродовж відповідного року (продуктова підтримка);

(іі) внутрішню підтримку, не зв’язану з конкретним товаром, якщо така підтримка не перевищує 5% від вартості загального с/г виробництва такої країни (непродуктова підтримка).

Використання мінімальних рівнів підтримки (di minimus)

А) Згідно чинного законодавства (закон про бюджет), з 1 січня року наступного за роком вступу до СОТ перестають діяти:

режим акумуляції ПДВ; нульова ставка ПДВ при постачанні м'яса і молока; дотації за рахунок ПДВ на молоко і м'ясо у жив. вазі.Б) До ВРУ внесено законопроект про поширення

режиму акумуляції ПДВ на поставки молока і м'яса у живій вазі з 1.04.2008 року або з моменту вступу до СОТ.

В) СОТ-івський закон, що скасовує нульову ставку ПДВ з моменту вступу до СОТ. – правова колізія?

Непряма підтримка через пільговий режим оподаткування

науково-дослідні роботи, як загального характеру, так і по конкретних продуктах; послуги щодо створення інфраструктури;боротьба з шкідниками і хворобами рослин та тварин;поширення досвіду та консультативні послуги; маркетинг, просування товарів на ринок;підготовка та перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів і робочих кадрів для виробничої і соціальної сфери села;

“Зелені” програми підтримки, що не підлягають скороченню

створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки; сприяння структурним змінам за допомогою стимулювання інвестицій;бюджетні виплати у разі стихійного лиха; виплати по програмам охорони навколишнього середовища;регіональні програми надання допомоги;фінансова участь держави у програмах страхування доходів та гарантування безпеки доходів.

“Зелені” програми підтримки, що не підлягають скороченню

Зменшення протекціонізму окремих галузей (цукор)

СОТ-івський закон Характеристика“Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини”

Встановлює квоту на імпорт 260 тис тонн цукру сирцю за ставкою імпортного мита 2%. Може знизити на 260 тис. тонн потенціал для виробництва цукру українськими цукровими заводами, оскільки воно фактично обмежено розміром внутрішнього споживання.

“Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” (від 30.11.2006)

Вилучення поняття експортних квот В, С з механізму внутрішнього регулювання ринку цукру. Перспективи експорту цукру з України стають сумнівними. Набирає чинності з дня вступу України до СОТ.

Зменшення протекціонізму окремих галузей (соняшник)

СОТ-івський закон Характеристика“Про внесення змін Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур"

Поступове зменшення ставки експортного мита на насіння соняшнику з 17% до 10%.

Закон набирає чинності після набуття Україною членства у СОТ. Може сприяти експорту соняшнику. Позитивно відіб'ється на доходах с/г виробників.

“Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур"

Скасування індикативних цін на олійні культури. Закон набирає чинності після набуття Україною повноправного членства у Світовій організації торгівлі. Може сприяти експорту соняшнику. Позитивно відіб'ється на доходах с/г виробників

Зменшення протекціонізму окремих галузей (молоко)

СОТ-івський закон ХарактеристикаПро внесення змін до Закону України “Про молоко та молочні продукти”

Скасовуються норми щодо підтримки експорту, квотування виробництва і реалізації молока, створення фонду сприяння розвитку ринку молока. Зазначені норми на практиці не застосовувались.

Закон набирає чинності з дня вступу України до Світової організації торгівлі.

Виробникам молочної продукції буде важко просувати продукцію на зовнішні ринки через велику частку сировини невисокої якості, нерозвиненість систем управління якістю та контролю безпечності продукції. У той же час, в Україні недостатньо розвинуті нетарифні механізми захисту внутрішнього ринку, щоб захистити ринок від іноземної продукції неналежної якості або небезпечної.

В Україні залишаються чинними “Санітарні норми і правила”, якими визначаються критерії безпеки продовольчих товарів, затверджені у 1989 році МОЗ СРСР. У Росії ці нормативи переглядались 3 рази. Технічні регламенти:

На продукцію чи процеси?

Вертикальні чи горизонтальні?

Які, коли і скільки? Джерело проблем – відсутність координації політики в цій сфері на державному рівні.

Система якості та безпеки продукції АПК

Мінімізувати недоліки – оптимізувати систему контролю безпеки продукції, удосконалювати структуру виробництва і постачання, допомогти підприємствам у сертифікації. Максимізувати переваги – забезпечити прогнозоване бізенес-середовище та використовувати можливості відстоювання інтересів держави в торгівельних суперечках. Негативні наслідки вступу до СОТ вже відчуваються (через зниження імпортних мит), у той час як переваги – справа майбутнього. У таких умовах затягувати час невигідно!

Двоєдине завдання

Конкурентноздатність ланцюга постачання с/г продукції

Скорочення витрат не ресурси (ВТО та перспективи договору про ЗВТ з ЄС)

Земельні ресурси (купівля/оренда) Дешеві кредити, залучення інвестицій Інформаційна підтримка, маркетинг Людські ресурси (освіта, тренінги,

дорадництво) та аграрний менеджмент Використання новітніх технологій Сприятливий податковий режим Прогнозована державна політика Сприятливі торгівельні режими (експорт) Гарантування прав власників продукції

Питання для дискусії: Чи потрібно адміністративно стримувати інфляцію за рахунок селянина чи дозволити ринку стимулювати нарощування виробництва? Не краще боротися із бідністю шляхом дотацій незахищеним верствам населення?

Вступ до СОТ необхідний,

але не для формального вступу, а для того, щоб отримати переваги.

Потрібно максимально швидко мінімізувати пов'язані з ним загрози.

Резюме

Дякую за Вашу увагу!

Українська Аграрна Конфедерація(044) 287-65-66(044) 284-32-38

www.agroconf.orgagroconf@agroconf.org