Вплив торговельної марки на свободу доступу до лікарського засобу

Ярослав Іолкін

к.ю.н., с.н.с. НДІ Інтелектуальної власності

НАПрН України

Статистика країн ЄС та України свідчить:

найбільша кількість заявок на одержання

свідоцтва на торговельну марку подається на

об’єкти в галузі фармацевтики

Інтенціальна природа ТМ

торговельна марка не має іншого змісту свого

вираження окрім того, який вкладає в неї споживач

в результаті певної психічної діяльності

Відкритий інститут громадського здоров’я

• Чи ефективні закупівлі лікарських засобів у державному секторі порівняно з міжнародними довідковими цінами?

• Яка доступність оригінальних лікарських препаратів (брендів) та подібних за дією неоригінальних (генериків)?

• Якими є ціни на оригінальний лікарський засіб та генерики у державному та приватному секторах порівняно із МДЦ?

• Наскільки доступними є лікарські засоби для лікування випадків загальних захворювань для людей з низьким рівнем доходу?

• Які інші нарахування додаються до ціни на лікарські засоби протягом шляху від виробника до кінцевого споживача – пацієнта?

• Якими є ціни на лікарські засоби в Україні порівняно з цінами на такі препарати в інших країнах світу?

Наявність лікарських засобів у державному та приватному секторах:

• Середня наявність 13 оригінальних брендів у державному секторі - на рівні 55,1%.

• Середня наявність 24 генериків, що продаються найкраще, та найдешевших генериків була 72,2% та 83,3% відповідно, однак державний сектор в Україні не має ефективної мережі місць реалізації, багато пацієнтів повинні купувати лікарські засоби у приватному секторі.

• У приватному секторі середня наявність оригінальних брендів складала 47%. Це нижче, ніж в середньому по державному сектору (55,1%).

• У приватному секторі середня наявність генериків, що продаються найкраще, та найдешевших генериків була 68,8% та 79,5% відповідно.

Державні закупівельні ціни

• У державному секторі установа, що здійснює закупівлі, придбаває лікарські засоби за цінами, суттєво вищими за міжнародні довідкові ціни, що говорить про низький рівень закупівельної ефективності державного сектору.

• В державному секторі проводяться закупівлі оригінальних брендових препаратів, що зменшує загальну економічну доступність лікарських засобів для державного сектору.

Ціни для пацієнтів у приватному секторі

• Кінцеві ціни для пацієнтів на оригінальні бренди та найдешевші генерики у приватному секторі перевищують міжнародні довідкові ціни у 13.8 та у 3.7 разів відповідно (за даними ВІГЗ)

• Коли у приватному секторі виписуються рецепти на оригінальні бренди, пацієнти платять на близько 370% більше, ніж вони заплатили б за генерик

• Генерики на 9.3% дешевші у приватному секторі, ніж у державному

Компоненти цін на лікарські засоби

• Кумулятивний відсоток націнок на індивідуальні лікарські засоби варіювався від 29% до 62% порівняно до ціни оптового постачальника. Різниця спостерігалась між регіонами, секторами та типами продукту (аналізувалися бренди та найдешевші генерики)

• Кумулятивна націнка на найдешевший генерик склала 62%, націнка на брендові препарати склала 29% порівняно до ціни оптового постачальника

• Найважливішими компонентами, що вносять найбільші додаткові суми до кінцевої ціни, є роздрібна націнка (фактично до 62% від кінцевої ціни)

• В ході глибинного інтерв’ю з представниками оптових компаній було отримано інформацію щодо гуртової націнки. За словами опитаних фахівців (комерційні директори гуртових компаній), гуртова націнка не перевищує 10-12%

Шляхи виробництва брендових ЛЗ на території України

• будівництво нових виробничих потужностей

• придбання в Україні існуючих виробничих потужностей

• ліцензійне виробництво лікарських засобів

• співробітництво з українським національним виробником

• застосування лише кінцевої стадії виробництва лікарських засобів в Україні

Дякую за увагу!

Ярослав Іолкінк. ю. н.

НДІ інтелектуальної власності НАПрН

iolkin@ukr.net+38050 331 71 24