Презентація Політична ситуація в

УкраїніПодгорна Вікторія

Політолог, політичний консультантЦентр соціально-політичного проектування

Порядок денний для України:Реформи – запит на нову політику (на основі суспільних інтересів). Нова держава – демократична, правова замість олігархічної і неправової.Війна – вихід з імперіі – захист незалежності – питання суб’єктності України в світі.Лідерство – формування нових політичних еліт.

Національний порядок денний

ТРИ революціі в одній: 1) Становлення національної держави.

Війна за незалежність України і територіальну цілістніть.

2) Модерна революція – цінності прав людини та суверінітет народу.

3) Україна – інтеграція в сучасний західний світ у(євроінтеграція – соціологія 63% українців за сближення з ЄС).

Війна - Донбас

Донбас – регіон радянської індустріальної культури. Перенаселеність. Пов’язаність з РФ. Ізольованість від Великої України- політика еліт Донбасу (мали неформальну автономію на владу від Києва – де-факто, не де-юре).

Рішення - демонтаж системи політико-економічних кланів в Донбасі і Україні в цілому. Децентралізація влади в регіоні. Спеціальні проекти для інтеграціі Донбасу в Велику Україну.

Війна - Донбас

Мінські угоди – компроміс з Путіним для зупинення прямої агресіі. Мета Путіна – замороження зони конфлікту і постійна дестабілізація України. Згортання європейського курсу Україною.

Мета української влади, зупинка подальшого вторгнення арміі РФ Україну. Перемир’я яка можливість посилити обороздатність та провести вибори до парламенту (посилення нового режиму) – змусити Путіна рахуватися з новою владою. Поступки в відкладенній Асоціаціі з ЄС.

Мета українського суспільства – пошук стабільності і миру для України, європейська інтеграція, припинення жертв, посилення обороноздатності країни.

Мінські угоди та Мілан

В.Путін та РФ – продовжують курс на дестабілізацію України. Тиск Кремля на відкладення Асоціаціі Україна- ЄС. Відкладена до кінця 2015 року. Мінські угоди не виконуються.

ДНР та ЛНР - інституціоналізація військових режимів на територіі АТО (Донбасу) – не виконання Мінських угод. Відмова від взаємодіі з Києвом – призначення власних виборів. Фактично процес виходу з України.

Мінські угоди

Міланський саміт – консолідована позиція Заходу – вимоги виконання Мінських угод.

П. Путін не йде на поступки Україні. Стратегія економічного та газового зашморгу України. Логіка преторіанського режиму – без поступок. Угоди не діють.

Після Мілану – Новий етап тиску Кремля– як на Україну, так і на Захід. Путін спробує дестабілізувати ситуацію в Україні перед виборами– диверсіі, зрив виборів на окремих територіях, відмова постачати газ Україні. Бойовики ДНР та ЛНР розхитування ситуаціі - одностороннє припинення перемир’ я. Спроба прорвати кордони АТО встановлені Мінськими угодами.

Українська стратегія – міжнародної коаліціі підтримки. Дипломатія. Оборонна стратегія. Угоди з старими елітами (особливо олігархами – пов’ язанами з РФ). Консолідація влади навколо Президента.

Мінські угоди та Мілан

Розрив реальною політикою влади та суспільними настроями. Прихований конфлікт – тимчасово не проявляється відкрито в

умовах війни і агресіі зовнішнього ворога. Замість демократизаціі (розбудова нової держави демократичного

типу) – стратегія нової влади на лібералізацію - часткове оновлення і часткові зміни. Балансування між старими і новими громадянськими елітами.

Відмова від релаьних політичних реформ (зміни політичної системи). Суспільство незадоволено (порядок денний): -відсутністю можливостей (обмеженими можливостями впливу на

політику держави – не має механізмів та інститутів) Незадоволення якістю державного управління – корупція, старі кадри

та підходи в інтересах чиновників та олігархів. Відсутність верховенства права.

Вимога оновлення еліт через люстрацію. ЗАПИТ НА НОВЕ ЛІДЕРСТВО.

Україна, суспільство і влада

Реальная політика влади: Часткові зміни та імітація змін. (закони Про очищення

влади та антукорупційне бюро. Новий закон про вибори. Закон про політичне фінансування. Та багато інших).

Небезпечна тенденція часткової імплементаціі старих (режима Януковича) еліт у нову владу.

обмеження (утримання від) участі активного суспільства в політичному процесі та державному управлінні. Не створюються нові правила відкритої конкуренціі – кадрова політика Президента та уряду. Формування передвибочих списків. Старі правила – міжособистостні зв’язки та лояльнсіть). Як результат складна економічна ситуація (особливо валютний ринок) і трагедія в Іловайську.

Україна, влада і суспільство

Лідерство – проблема нового лідерства в умовах війни та краху попередного режиму та революційних настроїв суспільства на зміну. Партіі не здатні поки запропонувати новий тип лідерства.

Лідерство Порошенко – суміш політичного лідерства та адміністративного домінуванням (концентрація всіх адміністративних важелів в своїх руках). Ідея сильної президентської влади як верхівки державного апарату, а не президент як лідер держави та народу.

Порошенко не готовий до демократичного типу лідерства – на основі відкритої політичної конкуренціі.

Порошенко прагне бути миротворцем – мова йде не лише про мир для України, але й небажання війни з старою системою та олігархами.

Політика Президента

Головна проблема – Революція гідності і війна так і не призвели до демонтажу олігархічної системи влади та пострадянської держави. Олігархічна система та пострадянська держава нежиттєздатні – не має достатніх ресурсів для їх утримання. Суспільство вимагає їх демонтажу. Однак поки не має кроків від Президента та уряду в цьому напрямку.

Більш того, Президент Порошенко прагне отримати домінуючу роль в політичній системі (конституційна більшість, технічний прем’єр, контроль над регіонами – відкладається реформа децентралізаціі). Новий режим буде більш ліберальним, ніж попередній, однак по суті відрізнятися не буде.

Політика Президента

Стратегія-2020 – це стратегія реформ зверху – традиційних для постадянських країн. Такі реформи рідко бувають результативні – оскільки в них не має головного - балансу інтересів різних суспільних груп та регіонів. Без опори на суспільні інтереси реформи не здатні реально модернізувати країну та змінити державну систему.

Створення нової стратегіі для України не може відбуватися поза політичного процесу та конкуренціі і залучення нових політичних і громадських еліт (не лише експертів).

Створення Стратегіі монополізовано Президентом і президентською політичною командою. Ця команда - список БПП та АП) показує домінування старих облич та підходів. Це означає – зміни не будуть значними (тобто для приходу нових еліт, які відображають вимоги суспільства знадобиться нова хвиля революціі).

Стратегія реформ

Ці вибори не призвели до утворення нової політичної еліти. Не було створено єдиної політичної сили і платформи, які б відображали інтереси суспільства. Багато молодих політиків розійшлися по різним партіям та спискам.

Діюча еліта зацікавлена у нейтралізаціх політичної активності нових політиків, тому залучає їх до списків, щоб не дати сформуватися контр-еліті.

Стара еліта режиму Януковича прагне вижити в умовах люстраціі та антикорупційної політики – йде на угоди з діючою владою. Нинішній режим може стати угодою старої і діючої еліти за умови часткової легітимаціі участі нових політиків в системі влади.

Нові еліти і дострокові вибори-2014

Нові політичні еліти - поява нових лідерів на регіональному та місцевому рівнях за умови реформи децентралізаціі.

__________________ Нинішні Вибори - збереження впливу олігархів на

політичні процеси та партіі. Депутати та партіі під впливом олігархів – це

система впливу Кремля в Україні і основа для стратегії Кремля зупинити європейський шлях України, демократизацію та створення нової української держави та досягти стабільності в Україні.

Нові еліти і дострокові вибори-2014

Кремль може мати дуже суттєве представництво в ВРУ. Це результат компромісу з старими елітами та олігархами (через них з Кремлем).

Нових партій буде небагато. Замість нових буде популістський олігархічний проект Радикальної

партіі Ляшка. Це свідчить, що українське суспільство не бачить консолідованої

нової еліти та підтримує Президента та його Блок (до 40% підтримки). Причини - суспільство досі бачить політику як процес іерархічного управління, а не конкуренцію і відповідальність партій та ідей (соціологія), оскільки партіі є породженням олігархів, а не суспільних інтересів.

Ці процеси могли б прискоритися шляхом реформи децентралізаціі та формування місцевих еліт. Разом з цим посилився б вплив громад та громадян на політику.

Нові еліти та дострокові вибори-2014

Децентралізація – це ключовий напрямок для становлення нових еліт та справжніх реформ в Україні. Без цього неможливо побудувати нову Україну і модернізувати державу від пострадянської до демократичної. Вона стає критично важливою для України.

Загроза реформам децентралізаціі зростає – Президент може сконцентрувати всю державну владу в своїх руках – уряд, парламент, регіональні влади (як і Янукович).

Важливе питання після обрання ВРУ – місцеві вибори. Можливість оновлення еліт, зменшення ризиків регіональних конфліктів та демократизація.

Децентралізація – ключ до реформування України

Донбас як зона нестабільності. Локалізація конфлікту. Припинення війни.

2) Часткове оновлення політичних еліт. Збереження старої політичної системи. І ризик нових потрясінь та революціі.

3) Обмежені реформи – лібералізація політичної системи замість демократизаціі.

4) Децентралізація – як ключ до вирішення ключових проблем країни.

Децентралізація