Концепція змін до законодавства про аудиторську...

Концепція змін до законодавства про аудиторську діяльність, спрямованих на підвищенняякості аудиторських послуг, покращання бізнес-клімату та адаптацію до законодавства Європейського Союзу

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

квітень 2012 року

ЗМІСТ

стор.

Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо провадження аудиторської діяльності”

(щодо адаптації законодавства України у сфері аудиту до законодавства Європейського Союзу)

реєстраційний № 10285 від 29.03.2012

2

Місія та стратегічне завдання проекту

Шляхи досягнення

Підстави для розробки проекту

Аудиторська діяльність в Україні

Система регулювання аудиторської діяльності в Україні

Недоліки існуючої системи аудиторської діяльності в Україні

Необхідні вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17.05.2006 “Про обов'язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності” до третіх країн

Моделі регулювання аудиторської діяльностів інших країнах світу

Досвід формування органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю

Пропозиції до законодавства, що регулює аудиторську діяльність в Україні

Громадська думка. Результати проведення експертного опитування щодо реформування професії аудитора

3

4

5

6

7

8

9-10

11

12

13-21

22-26

3

Стратегічне завдання проекту – підвищення якості аудиторських послуг шляхом реформування системи аудиту на засадах Директиви Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17.05.2006 «Про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності»

Місія проекту – забезпечення реалізації урядової політики з покращання інвестиційної привабливості національної економіки шляхом створення умов для підвищення якості фінансової звітності та довіри до неї інвесторів

4

Шляхи досягнення

•забезпечення застосування міжнародних стандартів аудиту

•залучення професійних громадських організацій аудиторів і бухгалтерів України до регулювання аудиторської діяльності

•реформування Аудиторської палати України шляхом розмежування функцій нагляду, сертифікації і контролю якості та забезпечення більшості у її складі непрактикуючих осіб

•зниження бар'єрів входження в професію, зокрема встановлення необмеженого терміну чинності сертифіката, покладання функцій з сертифікації на колегіальний орган, обмеження плати за складання іспитів

•удосконалення системи забезпечення якості аудиторських послуг та незалежності аудитора

•забезпечення прозорості діяльності Аудиторської палати та аудиторів

5

Підстави для розробки законопроекту Підстави для розробки законопроекту

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 670-р «Про затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт на 2011»

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 670-р «Про затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт на 2011»

Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»:

розділ 2 «Законодавство про компанії» і розділ 3 «Бухгалтерський облік і податки компаній» передбачають пріоритетність адаптації національного законодавства до Восьмої Директиви Ради 84/253/ЄЕС від 10 квітня 1984 року, основаної на статті 54 (3) (g) Договору щодо затвердження осіб, відповідальних за здійснення обов'язкового аудиту бухгалтерських документів (на заміну якої прийнято Директиву Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17.05.2006 про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності, про внесення змін до Директив Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС і скасування Директиви Ради 84/253/ЄЕС)

Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»:

розділ 2 «Законодавство про компанії» і розділ 3 «Бухгалтерський облік і податки компаній» передбачають пріоритетність адаптації національного законодавства до Восьмої Директиви Ради 84/253/ЄЕС від 10 квітня 1984 року, основаної на статті 54 (3) (g) Договору щодо затвердження осіб, відповідальних за здійснення обов'язкового аудиту бухгалтерських документів (на заміну якої прийнято Директиву Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17.05.2006 про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності, про внесення змін до Директив Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС і скасування Директиви Ради 84/253/ЄЕС)

Проект Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: розділ «Корпоративне право, корпоративне управління, бухгалтерський облік і аудит» передбачає імплементацію Директиви 2006/43/EC Європейського парламенту та Ради від 17 травня 2006 року щодо обов'язкового аудиту річної звітності та консолідованої звітності протягом 3 років після набрання чинності цією Угодою

Проект Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: розділ «Корпоративне право, корпоративне управління, бухгалтерський облік і аудит» передбачає імплементацію Директиви 2006/43/EC Європейського парламенту та Ради від 17 травня 2006 року щодо обов'язкового аудиту річної звітності та консолідованої звітності протягом 3 років після набрання чинності цією Угодою

Проект Прогресивного плану адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу:

передбачає прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність», що відповідає положенням Директиви 2006/43/EC Європейського парламенту та Ради від 17 травня 2006 року щодо обов'язкового аудиту річної звітності та консолідованої звітності та Порядку денному асоціації Україна – ЄС (ІІІ. Операційна частина 7. Інші сфери співробітництва «Законодавство про товариства, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит»: «Сторони посилюватимуть співробітництво у всіх сферах законодавства про товариства, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит шляхом обміну досвідом та інформацією щодо їх найкращих практик і діючих регуляторних рамок та, зокрема, впроваджувати відповідні міжнародні стандарти аудиту на національному рівні»)

Проект Прогресивного плану адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу:

передбачає прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність», що відповідає положенням Директиви 2006/43/EC Європейського парламенту та Ради від 17 травня 2006 року щодо обов'язкового аудиту річної звітності та консолідованої звітності та Порядку денному асоціації Україна – ЄС (ІІІ. Операційна частина 7. Інші сфери співробітництва «Законодавство про товариства, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит»: «Сторони посилюватимуть співробітництво у всіх сферах законодавства про товариства, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит шляхом обміну досвідом та інформацією щодо їх найкращих практик і діючих регуляторних рамок та, зокрема, впроваджувати відповідні міжнародні стандарти аудиту на національному рівні»)

Доручення Президента України від 29.11.2011 № 1-1/2813 (щодо забезпечення підготовки та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Закону України „Про аудиторську

діяльність” щодо адаптації до законодавства Європейського Союзу)

Доручення Президента України від 29.11.2011 № 1-1/2813 (щодо забезпечення підготовки та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Закону України „Про аудиторську

діяльність” щодо адаптації до законодавства Європейського Союзу)

Аудиторська палата України, чисельність за законом 20 осіб,Фактично - 20. Робочий орган - Секретаріат

Обсяг послуг з аудиту за 2010 рік - 1213 млн. грн.

аудиторські фірми (1486 од.)аудитори, фізичні особи – підприємці (766 осіб)

Суб'єкти:

Обсяг і розподіл ринку

Орган регулювання:

Сучасний стан

Основні надходження:

Сертифікація: 1086 тис. грн.Щорічне контрольне тестування: 983 тис. грн.Продовження чинності сертифіката: 981 тис. грн.Включення інформації до Реєстру: 2022 тис. грн.Інші: 444 тис. грн.

Аудиторська діяльність в Україні

Загальна кількість працівників у сфері аудиту 7710 осіб

Усього доходів 5516,6 тис. грн.

№ з/пІнтервал вибірки аудиторських фірм (аудиторів) за загальним

обсягом, тис. грн.

2010 рік

Кількість суб'єктів

Частка в загальній кількості суб'єктів

Загальний обсяг наданих

послуг, тис. грн.

Частка на ринку за обсягом

1 Обсяг не вказаний 167 8,15

2 від 0,1 до 1,0 8 0,39 4,0 0,00

3 від 1,1 до 10,0 98 4,79 504,3 0,04

4 від 10,1 до 100,0 658 32,13 32 472,2 2,68

5 від 100,1 до 200,0 341 16,65 48 965,9 4,04

6 від 200,1 до 300,0 237 11,57 58 970,6 4,86

7 від 300,1 до 400,0 143 6,98 49 534,7 4,08

8 від 400,1 до 500,0 152 7,42 69 765,5 5,75

9 від 500,1 до 1000,0 162 7,91 113 831,7 9,38

10 від 1000,1 до 10 000,0 74 3,61 198 349,7 16,35

11 більше 10000,0 8 0,39 640 699,7 52,82

Всього 2048 100,00 1 213 098,3 100,00

Основні видатки:

Витрати на оплату праці: 1631 тис. грн.Відрахування на соцзаходи: 467 тис. грн.Матеріально-технічне забезпечення і кап витрати: 96 тис. грн.Регіональні відділення АПУ: 2 тис. грн.Методичне забезпечення: 81,6 тис. грн.Утримання Комітету контролю якості: 99 тис. грн.

Усього витрат 2741,7 тис. грн.

Аудит є обов'язковим для:

1) фінансової звітності ВАТ, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ2) фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, ВАТ, страховиків, ХК, ІСІ, довірчих товариств та інших фінансових посередників3) емітентів цінних паперів та похідних (деривативів) тощо

6

8 фірм контролюють 52 %

ринку

Система регулювання аудиторської діяльності в

Україні

Аудиторська палата України здійснює одночасно наступні

функції

Діюча Пропонується

7

Контроль якості

Нагляд та застосування стягнень

Ведення реєстру аудиторів та аудиторських фірм

Нормативне регулювання аудиторської діяльності

Аудиторська палата України як орган суспільного нагляду

здійснює такі функції

Комісія з питань якості

Нагляд та застосування стягнень

Нормативне регулювання аудиторської діяльності

Комісія з сертифікації аудиторів Сертифікація

Ведення реєстру аудиторів та аудиторських фірм

8

НЕДОЛІКИ ІСНУЮЧОЇ СИСТЕМИ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Існуюча модель регулювання аудиторської діяльності, визначена у Законі України «Про аудиторську діяльність», була сформована у 1993 році з частковою модернізацією у 2006 році, коли Закон було викладено в новій редакції. За час, що минув, в європейських країнах докорінно змінились засадничі принципи регулювання аудиторської діяльності, що відображено в Директиві Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС

Існуюча модель регулювання аудиторської діяльності, визначена у Законі України «Про аудиторську діяльність», була сформована у 1993 році з частковою модернізацією у 2006 році, коли Закон було викладено в новій редакції. За час, що минув, в європейських країнах докорінно змінились засадничі принципи регулювання аудиторської діяльності, що відображено в Директиві Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС

З часу набуття чинності Директивою в національне законодавство не було внесено змін, спрямованих на запровадження на загальноєвропейських принципах суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та системи забезпечення якості аудиторських послуг

З часу набуття чинності Директивою в національне законодавство не було внесено змін, спрямованих на запровадження на загальноєвропейських принципах суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та системи забезпечення якості аудиторських послуг

У зв’язку з невідповідністю національного законодавства у сфері аудиторської діяльності вимогам Директиви рішенням Європейської комісії 2011/30/ЄС від 19 січня 2011 року Україну позбавлено режиму перехідного періоду в частині реєстрації національних аудиторів та аудиторських фірм, що здійснюють аудит емітентів, цінні папери яких обертаються на ринках капіталу країн Європейського Союзу. Зазначене негативно впливає на розвиток професії та євроінтеграційні процеси в Україні

У зв’язку з невідповідністю національного законодавства у сфері аудиторської діяльності вимогам Директиви рішенням Європейської комісії 2011/30/ЄС від 19 січня 2011 року Україну позбавлено режиму перехідного періоду в частині реєстрації національних аудиторів та аудиторських фірм, що здійснюють аудит емітентів, цінні папери яких обертаються на ринках капіталу країн Європейського Союзу. Зазначене негативно впливає на розвиток професії та євроінтеграційні процеси в Україні

Аудиторська палата України (далі – АПУ) не відповідає статусу органу суспільного нагляду, в її складі не забезпечено більшості непрактикуючих осіб, наявний конфлікт інтересів (оскільки одночасно здійснюються наглядові функції - сертифікація і контроль якості, які є об'єктом нагляду)

Аудиторська палата України (далі – АПУ) не відповідає статусу органу суспільного нагляду, в її складі не забезпечено більшості непрактикуючих осіб, наявний конфлікт інтересів (оскільки одночасно здійснюються наглядові функції - сертифікація і контроль якості, які є об'єктом нагляду)

Відсутня ефективна система нагляду за діяльністю АПУ з боку професійної спільноти, суспільства, нормативні акти АПУ не проходять державної реєстрації, хоча зачіпають права та інтереси громадян і підприємств, їх переважна більшість не проходить попереднього обговорення і процедур, передбачених для регуляторних актів.

Не всі представники держави в АПУ є штатними працівниками органів, які їх делегували. Значний вплив практикуючих осіб на роботу АПУ,

Відсутня ефективна система нагляду за діяльністю АПУ з боку професійної спільноти, суспільства, нормативні акти АПУ не проходять державної реєстрації, хоча зачіпають права та інтереси громадян і підприємств, їх переважна більшість не проходить попереднього обговорення і процедур, передбачених для регуляторних актів.

Не всі представники держави в АПУ є штатними працівниками органів, які їх делегували. Значний вплив практикуючих осіб на роботу АПУ,

9

Необхідні вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17.05.2006 “Про обов'язковий аудит річної звітності та

консолідованої звітності” до третіх країн

І. Запровадження системи суспільного нагляду за аудиторською діяльністю

ІІ. Залучення до суспільного нагляду непрактикуючих осіб

ІІІ. Створення системи контролю якості аудиторських послуг з відповідною системою санкцій і покарань

Стаття 45 (3) Директиви:Держави-члени поширюють на аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності з третіх країн свої системи нагляду, системи забезпечення якості, та системи розслідувань і санкцій. Держави-члени можуть не поширювати на зареєстрованих аудиторів або суб’єктів аудиторської діяльності з третіх країн своєї системи забезпечення якості, якщо система забезпечення якості іншої держави-члена або третьої країни, що була оцінена як еквівалентна, провела перевірку якості відповідного аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності з третьої країни протягом попередніх трьох років.

Стаття 45 (3) Директиви:Держави-члени поширюють на аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності з третіх країн свої системи нагляду, системи забезпечення якості, та системи розслідувань і санкцій. Держави-члени можуть не поширювати на зареєстрованих аудиторів або суб’єктів аудиторської діяльності з третіх країн своєї системи забезпечення якості, якщо система забезпечення якості іншої держави-члена або третьої країни, що була оцінена як еквівалентна, провела перевірку якості відповідного аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності з третьої країни протягом попередніх трьох років.

10

Необхідні вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17.05.2006 “Про обов'язковий аудит

річної звітності та консолідованої звітності”

Необхідні вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17.05.2006 “Про обов'язковий аудит

річної звітності та консолідованої звітності”

Стаття 29Системи забезпечення якості

1. Кожна держава-член забезпечує, що до всіх аудиторів та аудиторських фірм застосовується система забезпечення якості, що відповідає принаймні таким критеріям:(a)система забезпечення якості організовується таким способом, який забезпечує її незалежність від аудиторів і аудиторських фірм, що контролюються, з урахуванням громадського нагляду, передбаченого у Главі VIII.(b) фінансування системи забезпечення якості є гарантованим і вільним від будь-якого можливого неналежного впливу зі сторони аудиторів або аудиторських фірм.(c) система забезпечення якості має достатні ресурси;(d) особи, що проводять перевірки в цілях забезпечення якості, мають належну професійну підготовку та відповідний досвід у сфері обов’язкового аудиту та фінансової звітності, поєднаний із тематичним навчанням з питань проведення перевірок у цілях забезпечення якості;(e) підбір контролерів для виконання перевірок у цілях забезпечення якості проводиться за об’єктивною процедурою, спрямованою на забезпечення відсутності конфлікту інтересів між контролерами і аудитором або аудиторською фірмою, що перевіряється;(f) сфера застосування перевірки в цілях забезпечення якості, що спирається на адекватну перевірку відібраних аудиторських справ, передбачає оцінку дотримання відповідних стандартів аудиту та вимог щодо незалежності, кількості та якості витрачених ресурсів, сплаченої винагороди за аудит, та внутрішньої системи контролю якості аудиторської фірми;(g) за результатами перевірки в цілях забезпечення якості складається звіт, що містить основні висновки перевірки в цілях забезпечення якості;(h) перевірки в цілях забезпечення якості проводяться принаймні один раз на шість років;(i) загальні результати роботи системи забезпечення якості оприлюднюються раз на рік;(j) зауваження за результатами перевірок у цілях забезпечення якості враховуються аудитором або аудиторською фірмою протягом обґрунтованого терміну.У разі неврахування зауважень, зазначених у пункті (j), до аудитора або аудиторської фірми, за необхідності, застосовується система дисциплінарних заходів або санкцій, передбачена статтею 30.

Стаття 30Система розслідувань та санкцій

1. Держави-члени забезпечують наявність ефективних систем розслідувань та санкцій для виявлення, виправлення і запобігання випадкам невірного проведення обов’язкового аудиту.2. Без шкоди режимам цивільної відповідальності держав-членів, держави-члени передбачають результативні, пропорційні та стримуючі санкції для аудиторів і аудиторських фірм на випадок невиконання обов’язкового аудиту згідно з положеннями, ухваленими на виконання цієї Директиви. 3. Держави-члени передбачають належне оприлюднення інформації про вжиття заходів та застосування санкцій до аудиторів і аудиторських фірм. Санкції передбачають можливість скасування схвалення.

Стаття 32Принципи громадського нагляду

1. Держави-члени організовують ефективну систему громадського нагляду над аудиторами та аудиторськими фірмами на основі принципів, викладених у частинах 2-7.2. Усі аудитори та аудиторські фірми підлягають громадському нагляду.3. Системою суспільного нагляду керують непрактикуючі особи, які мають знання у сферах, що відносяться до обов’язкового аудиту. Водночас, держави-члени можуть дозволити меншості фахівців-практиків брати участь у керуванні системою громадського нагляду. Особи, залучені до керування системою громадського нагляду, добираються згідно з незалежною та прозорою процедурою висування.4. Система суспільного нагляду несе основну відповідальність за нагляд над:(a) схваленням та реєстрацією аудиторів та аудиторських фірм;(b) впровадженням стандартів професійної етики, внутрішнього контролю якості аудиторських фірм та аудиту, а також(c) системами безперервного навчання, забезпечення якості і розслідувань, та дисциплінарними системами.5. Система громадського нагляду має право проводити, за необхідності, розслідування діяльності аудиторів та аудиторських фірм, а також право вживати відповідних заходів.6. Система громадського нагляду є прозорою. Ця вимога передбачає оприлюднення річної робочої програми та звітів про проведену діяльність.7. Система громадського нагляду фінансується в достатньому обсязі. Фінансування системи громадського нагляду є бути гарантованим і вільним від будь-якого неналежного впливу зі сторони аудиторів або аудиторських фірм.

Стаття 35Призначення компетентних органів

1. Держави-члени призначають один або кілька компетентних органів у цілях виконання завдань, передбачених цією Директивою. Держави-члени інформують Комісію про їх призначення.2. Компетентні органи організовуються в такий спосіб, який запобігає виникненню конфліктів інтересів.



Аналіз світових підходів до організації і регулювання аудиту свідчить про існування трьох принципово відмінних моделей – державної, недержавної та змішаної

11

Змішана модель запроваджена в більшості країн-членів ЄС, зокрема в Німеччині, Словаччині, Хорватії, Болгарії, Франції, Польщі, а також в третіх країнах, таких як ПАР. Допуск до професії, сертифікація аудиторів, ведення реєстру аудиторів та аудиторських фірм, а також контроль якості здійснює переважно громадська професійна організація. Функцію суспільного нагляду в аудиті забезпечує державний орган, який також контролює діяльність громадської професійної організації.

Недержавна модель запроваджена в США та Великій Британії. Допуск до професії, її регулювання здійснюється недержавними професійними організаціями з чітким розподілом компетенцій та відповідальності. При цьому такі приватні організації, як правило, підконтрольні державним органам. Участь держави у функціонуванні такої моделі обмежується створенням правового поля, наглядом за дотриманням принципу незалежності в керівних органах професійних громадських організацій через вплив на призначення керівників з числа непрактикуючих осіб, які не є державними службовцями.

Державна модель регулювання аудиторської діяльності запроваджена в Австралії, Нідерландах, Італії, Люксембургу. Допуск до професії, її регулювання здійснюється державним органом, який є елементом фінансової інституції та контролює роботу ринку цінних паперів. Така державна інституція здійснює допуск до професії, веде реєстр аудиторів та аудиторських фірм, забезпечує незалежний контроль якості та суспільний нагляд за аудиторською діяльністю. До компетенції професійних організацій належить професійне навчання аудиторів, безперервне підвищення кваліфікації, розвиток професії, випуск рекомендацій щодо застосування професійних стандартів тощо.



Члени Правління Вищої Ради Комісаріату Аудиту обираються та підпорядковуються уряду Франції

Комісія з нагляду за аудиторами підпорядковується Міністерству економіки та технологій та знаходиться під його контролем та правовим наглядом.

Франція

Німеччина

Наглядова Комісія Фінансового сектору призначається Урядом як компетентний орган суспільного нагляду над обов’язковим аудитом та аудиторськими фірмами Люксембургу.

Люксембург

Незалежна регуляторна рада нагляду за аудиторами, члени якої призначаються Міністром фінансів.

Південно-Африканська Республіка

Комітет суспільного нагляду в аудиті призначається Урядом за пропозицією Міністра фінансів.

Хорватія

12

Польща

Комісія з нагляду за аудитом здійснює нагляд за практичною діяльністю аудиторів і аудиторських фірм та діяльністю Національної Палати аудиторів. Члени Комісії призначаються Міністром фінансів.

ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕГУЛЮЄ АУДИТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ

прийняті Міжнародною федерацією бухгалтерів документи, що визначають стандарти аудиту

ЗАСТОСУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

Пропозиція 1

13

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ АУДИТУ

новація

Виконання вимог законодавства Європейського Союзу щодо імплементації міжнародних стандартів

При провадженні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують міжнародні стандарти аудиту, які офіційно оприлюднені на веб-сайті АПУ

При провадженні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують міжнародні стандарти аудиту, які офіційно оприлюднені на веб-сайті АПУ

Забезпечено гармонізацію із законодавством з бухгалтерського обліку щодо застосування міжнародних стандартів фінансової звітності та кола суб’єктів фінансова звітність яких підлягає оприлюдненню разом з аудиторськими висновком

Забезпечено гармонізацію із законодавством з бухгалтерського обліку щодо застосування міжнародних стандартів фінансової звітності та кола суб’єктів фінансова звітність яких підлягає оприлюдненню разом з аудиторськими висновком

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ


ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУСПІЛЬНОГО НАГЛЯДУЗА АУДИТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТА РЕФОРМУВАННЯ АПУ


14

ОРГАНИ СУСПІЛЬНОГО НАГЛЯДУ ЗА АУДИТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІЗОВУЮТЬСЯ У ТАКИЙ СПОСІБ, ЩОБ ЗАПОБІГТИ ВИНИКНЕННЮ КОНФЛІКТУ

ІНТЕРЕСІВ (стаття 35 Директиви)

ОРГАНИ СУСПІЛЬНОГО НАГЛЯДУ ЗА АУДИТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІЗОВУЮТЬСЯ У ТАКИЙ СПОСІБ, ЩОБ ЗАПОБІГТИ ВИНИКНЕННЮ КОНФЛІКТУ

ІНТЕРЕСІВ (стаття 35 Директиви)

Виділення функціїз контролю якості

Виділення функціїз сертифікації


Організація перевірок контролю якості

Аудиторська палата України

Колегіальний орган суспільного нагляду, що здійснює нагляд та регулювання професії, ініціює перевірки, застосовує санкції

Комісія з сертифікації аудиторів

Забезпечує сертифікацію аудиторів

Реформована в орган суспільного нагляду Аудиторська палата України:

ФУНКЦІЇ АПУ ЗАПРОПОНОВАНІ ФУНКЦІЇ АПУ

здійснення сертифікації осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;

затвердження стандартів аудиту; затвердження програм підготовки аудиторів та за

погодженням з Національним банком України програм підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків;

ведення Реєстру; здійснення контролю за дотриманням

аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

здійснення заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організація контролю за якістю аудиторських послуг;

регулювання взаємовідносин між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них стягнення;

здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.

здійснення нагляду за діяльністю Комісії з сертифікації аудиторів та Комісії з питань якості;забезпечення оприлюднення міжнародних стандартів аудиту;затвердження програм підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програм підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків; ведення Реєстру; ініціювання перевірки з дотримання аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону та стандартів аудиту;розгляд скарг щодо рішень Комісії з сертифікації аудиторів та Комісії з питань якості і прийняття щодо них остаточних рішень; регулювання взаємовідносин між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них стягнення; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.

новація

Запровадження суспільного нагляду за аудиторською діяльністю шляхом реформування АПУ в орган суспільного нагляду, організація її на вимогу Директиви в такий спосіб, щоб запобігти виникненню конфлікту інтересів.


по одному представнику від : Міністерства фінансів України Міністерства юстиції України Міністерства економіки України Державної податкової

адміністрації України Національного банку України Державного комітету

статистики України Національної комісії з цінних

паперів та фондового ринку Національної комісії, що

здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

Головного контрольно-ревізійного управління України

Рахункової палати України

ІСНУЮЧИЙ ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

РОЗШИРЕННЯ СКЛАДУ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ, ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ЗБІЛЬШЕННЯ ЧИСЛА НЕПРАКТИКУЮЧИХ

ОСІБ ТА ПРЕДСТАВНИКІВ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙВ ОРГАНІ СУСПІЛЬНОГО НАГЛЯДУ


15

ЗАПРОПОНОВАНІ ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ СТВОРЕННЯ

АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

по одному державному службовцю - штатному

працівнику від:Міністерства фінансів УкраїниМіністерства юстиції УкраїниМіністерства економічного розвитку і торгівлі України Національного банку УкраїниДержавної податкової служби УкраїниДержавної служби статистики УкраїниДержавної фінансової інспекції УкраїниНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послугРахункової палати України

новація

Від органів державної влади 10 осіб

Від органів державної влади 10 осіб

Від державних органів до АПУ делегуються тільки державні службовці – штатні працівники цього органу

Загальна кількість членів Аудиторської палати України

20 осіб

Загальна кількість членів Аудиторської палати України

22 особи


Особи, обрані з'їздом аудиторів України

ІСНУЮЧИЙ ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

РОЗШИРЕННЯ СКЛАДУ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ, ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ЗБІЛЬШЕННЯ ЧИСЛА НЕПРАКТИКУЮЧИХ

ОСІБ ТА ПРЕДСТАВНИКІВ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙВ ОРГАНІ СУСПІЛЬНОГО НАГЛЯДУ


16

ЗАПРОПОНОВАНІ ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ СТВОРЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ

УКРАЇНИ

Представники професійних організацій аудиторів і бухгалтерів України, які відповідають критеріям, встановленим Законом, решта –

представники, обрані за рішенням з’їзду аудиторів України

новація

Від аудиторів10 осіб

Від аудиторів10 осіб

Залучення професійних громадських організацій аудиторів і бухгалтерів України до регулювання аудиторської діяльності.

По одній особі делегується від:Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів УкраїниСпільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні

Від недержавних користувачів фінансової звітності2 особи

Представники від державних органів та недержавних користувачів фінансової звітності повинні бути непрактикуючими особами. Непрактикуюча особа – це фізична особа, яка не є засновником (учасником, акціонером) або членом керівного органу аудиторської фірми і яка не займається аудиторською діяльністю протягом останніх трьох років.Таким чином, буде виконано вимогу Директиви щодо забезпечення більшості в складі органу нагляду з числа непрактикуючих осіб.

новація

Члени Аудиторської палати України виконують свої обов’язки на громадських засадах та по черзі головують на її засіданнях

новація

Виведення посади голови Аудиторської палати України та запровадження головування на засіданнях Аудиторської палати України її членів по черзі


Організовує і здійснює контроль якості аудиторських послуг, регламент діяльності затверджується АПУ, складається з восьми керуючих:по одному від:Міністерства фінансів України Національного банку УкраїниНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринкуНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Чотирьох призначає АПУ за поданням професійних організацій аудиторів і бухгалтерів України, представлених в АПУ з числа непрактикуючих осіб

СТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ


17


новація

аудиторських фірм та аудиторів, які зареєстровані як фізичні особи – підприємці, і здійснюють обов'язковий аудит, не рідше одного разу на три роки

інших аудиторських фірм та фізичних осіб – підприємців, які займаються аудиторською діяльністю, не рідше одного разу на шість років

Створення якісно нової незалежної системи контролю якості аудиторських послуг, визначення термінів проведення обов'язкових перевірок контролю якості відповідно до вимог Директиви

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ ЩОДО:КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ ЩОДО:

Комісія проводить перевірки аудиторських фірм та аудиторів за скаргами ( у т.ч. органів влади) про порушення міжнародних стандартів аудиту або вимог Закону. Матеріали перевірки для прийняття рішень та застосування стягнень передаються АПУ.


Здійснює сертифікацію аудиторів (визначає кваліфікаційну придатність на провадження аудиторської діяльності), Регламент діяльності затверджується АПУ та формується з членів:по одному від:Міністерства фінансів України Національного банку УкраїниНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринкуНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Чотирьох призначає АПУ за поданням професійних організацій аудиторів і бухгалтерів України, представлених в АПУ

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СЕРТИФІКАЦІЇ АУДИТОРІВ


18

Комісія з сертифікації аудиторів

новація

Аудитор повинен проходити удосконалення професійних знань за фахом у порядку, встановленому Аудиторською палатою України

Створення якісно нової системи сертифікації аудиторів та скасування обмеження терміну чинності сертифікату, обов'язкове щорічне навчання аудиторів з метою удосконалення професійних знань, що відповідатиме статті 13 Директиви щодо безперервного навчання аудиторів

Термін чинності сертифіката не обмежений


Відповідність критеріям підтверджується Міністерством фінансів України. Перевірка щодо відповідності критеріям проводиться на вимогу професійної організації аудиторів і бухгалтерів України, а також перед формуванням Аудиторської палати України

Відповідність критеріям підтверджується Міністерством фінансів України. Перевірка щодо відповідності критеріям проводиться на вимогу професійної організації аудиторів і бухгалтерів України, а також перед формуванням Аудиторської палати України

ЗАЛУЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ АУДИТОРІВ І БУХГАЛТЕРІВ УКРАЇНИ ДО РЕГУЛЮВАННЯ

АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


19

новація

Представники професійних організацій аудиторів і бухгалтерів включаються до складу АПУ, Комісії з сертифікації аудиторів та Комісії з питань якості

Запроваджено механізм залучення професійних громадських організацій до регулювання аудиторської діяльності

Представники професійних організацій аудиторів і бухгалтерів мають відповідати таким критеріям:• неприбуткова діяльність• до організації входить не менше десяти відсотків загальної кількості аудиторів, які мають чинний сертифікат

Представники професійних організацій аудиторів і бухгалтерів мають відповідати таким критеріям:• неприбуткова діяльність• до організації входить не менше десяти відсотків загальної кількості аудиторів, які мають чинний сертифікат

Спілка аудиторів України (САУ)

Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України (ФПБАУ)

Рада незалежних бухгалтерів і аудиторів України (РНБА)

Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів (УАСБА)

Спілка податкових консультантів України (СПКУ)

Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України (ФАБФ АПКУ)

Найбільш чисельні професійні організації аудиторів і бухгалтерів України

20

Результати проведення експертного опитування щодо реформування професії аудитора

Дата проведення: 29.07.2011

Ініціатор: Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів (РНБА)

Кількість респондентів: 43 особи – сертифіковані аудитори

Місце проведення: м. Київ

В опитуванні взяли участь представники професійних організацій:

Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ)

Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів (УАСБА) Союзу аудиторів України (САУ)

Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів (РНБА)

Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів (ФАБФ) АПК України

ГРОМАДСЬКА ДУМКА

21

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТНОГО ОПИТУВАННЯ

22


23


24


Концепція змін до законодавства про аудиторську...

Documents