Мала академія наук України

Науково-технічні революції

ХХІ ст.

Гардашук Тетяна Василівна, Д.філос. наук

Це сфера людської діяльності, що спрямована на виробництво та систематизацію знань про світ.

Наукові знання здобуваються за допомогою:

теоретичного обґрунтування;емпіричного (експериментального,

практичного) випробування та перевірки пізнавальних результатів щодо їх істинності, достовірності.

Наука

Науково-технічна революція – докорінні якісні перетворення

виробничих сил на основі перетворення науки в провідний чинник розвитку виробництва.

Революція – це глибинні якісні зміни в розвитку будь-яких явищ природи, суспільства та пізнання

1) Копернікіанський переворот в науці: заміна геоцентричної Птоломеєвої моделі світобудови на геліоцентричну. Створення засад сучасного природознавства (Коперниа, Кеплер, Галілей, Декарт, Ньютон). Зародження машинного виробництва (15 – 18 ст.); 2) Теорія еволюції шляхом природного добору, клітинна теорія, атомістична теорія, періодичний закон хімії (19 ст). Зростає вплив науки на виробництво, з’являються нові залузі виробництва. Перші ознаки екологічної кризи (кінець 19 – початок 20 ст.). 3) Розвиток квантової фізики, генетики, хімії, космології, зародження кібернетики. Вплив на розвиток енергетики, медицини, сільського господарства, транспорту, систем зв’язку (початок 20 – 50-6о рр. 20 ст.)

Науково-технічні революції в історії людства:

1) Глобальний характер; 2) Поглиблення зв’язку між наукою та технікою;3) Енергетична революція (атомна енергетика, «сланцева революція» -- ?); 4) «Зелена революція», впровадження досягнень генної інженерії; 5) Інформаційна революція; 6) Розвиток конвергентних технологій (нано-, біо-, інформаційні технології); 7) Зростання інвестицій в науку та економічних ефектів.

Сучасний (4) етап науково-технічної революції:

1. Ускладнення об'єктів наукових досліджень: від нано- та мікросвітів до мегасвіту;

2. Зростання ролі таких методів як математичне моделювання, ІТ-технології тощо;

3. Виникнення нових галузей досліджень: пограничних, міждисциплінарних, трансдисциплінарних.

4. Швидке входження результатів наукових досліджень у практику (репродуктивні технології, стовбурові клітини, медицина «поліпшення»);

5. Гуманізація та гуманітаризація природничих і технічних наук.

6. Загострення глобальної екологічної кризи.

Особливості розвитку сучасної науки та її вплив на суспільство:

Переосмислення місця людини в світі та спрямованості її діяльності;

Переосмислення цінності природи: від утилітарного ставлення до природи до визнання неутилітарної цінності природи (наукової, освітньої, рекреаційної, естетичної тощо) та самоцінності природи (цінності існування);

Осмислення зв’язку екологічної та гуманітарної й антропологічної криз та визначення подальших стратегій розвитку людства.

Розв'язання екологічних проблем:

Відкривають шляхи розв’язання нагальних потреб людства (подолання бідності; очищення повітря, води; ґрунтів; боротьба з голодом, небезпечними хворобами; збереження ресурсів тощо) (Цілі розвитку тисячоліття, Генеральна Асамблея ООН, 2000);

Стають джерелом нових ризиків і небезпек;

Новітні тенденції науково-технічного й техніко-

технологічного прогресу:

Найбільше дискусій в наукових, політичних, громадських колах

точиться навколо: Створення та поширення генетично модифікованої їжі та організмів:

Розвиток, використання та поширення наноматеріалів та нанотехнологій:

Поліпшення (поліпшення та посилення фізичних, інтелектуальних, психічних

характеристик людини)(Enhancement, medicine of enhancement)

Конвергентні технології: Нанотехнології; Біотехнології, Інформаційні технолоногії

Нанометр – одиниця довжини, що становить одну мільярдну метра, або одну мільйонну міліметра.

Нанотехнології маніпулюють з окремими атомами та молекулами або використовують їхні властивості, що виявляються на нанорівні.

«Nanus» (латина), «nanos» (грецька) – малий,

карлик.

Біля 20% загальної кількості товарів світового ринку, виготовлених із залученням нанотехнологій, припадає на продовольчі товари та упаковку для них.

В 2010 р. Глобальний обсяг фінансування нанотехнологій становить біля 17.8 мільярдів доларів США.

Кожні вісім хвилин публікується нова стаття, присвячена нанотехнологіям

2006 року в обігу на світовому ринку було зафіксовано понад 600 найменувань виробів

виготовлених із застосуванням нанотехнологій, загальною вартістю понад 50 млрд. доларів.

«За» та «проти» нано

Нанотехнології стають реальністю в сфері бізнесу. Вони вже запровадженні у масове виробництво, що дійсно може змінити сферу охорони здоров'я, виробництва їжі та ліків.

Нанотехнології можуть спричинити нові соціальні, військові, екологічні ризики. Вони також можуть створювати ризики в сфері виробництва матеріалів, завдаючи шкоди здоров'ю працівників і населення загалом.

1) до мораторію на потрапляння наноматеріалів у довкілля та комерційне використання цих матеріалів;

2) до заборони наноматеріалів, здатних до самовкладання (self-assembling nanomaterials).

(http://www.etcgroup.org/content/etc-group-has-called-moratorium-environmental-release-or-commercial-use-nanomaterials-ban)

ETC Group закликає

• Сцієнтизм – антисцієнтизм; • Технологічний оптимізм –

технофобія

Оцінки сучасних тенденцій розвитку науки й техніки та

потенційних наслідків:

Відповідальність – це міра відповідності поведінки особи, групи осіб або держави наявним вимогам, діючим суспільним нормам, правилам співжиття, правовим законам тощо.

К.М.Маєр-Абіх розрізняє два типи відповідальності: 1) відповідальність за самого себе, яка орієнтована на

минуле, бо за свою діяльність можна відповідати тоді, коли вона вже завершена;

2) відповідальність за іншого та інше, що орієнтована на майбутнє, тобто на діяльність, яку ця відповідальність має скеровувати. Причому відповідальність за майбутнє та інших включає й минулу відповідальність за самого себе.

Відповідальність:

«Зважаючи на неймовірну силу нових технологій, чи не повинні ми запитати самих себе про те, яким чином ми можемо співіснувати з ними? І якщо припинення нашого існування є ймовірним або навіть можливим наслідком нашого технологічного розвитку, чи не повинні ми діяти з надзвичайною обережністю?»

Поштовхом для дискусій щодо етичних, правових і соціальних аспектів розвитку й використання новітніх

технологій стала публіцистична стаття Білла Джоя (Joy B. Why the future doesn't need us. – Waried,

2000):

Приклади активної позиції учених: Пагвоський рух вчених (1957 р.) за мир, міжнародну

безпеку, міжнародне наукове співробітництво; Римський клуб (1968): глобальна проблематика; The European Code of Conduct for Responsible

Nanosciences and Nanotechnologies Research (2008); The Responsible Nano Code for Business (2006-2009); Наноетика – 2011 (Варшава, 2011)

Відповідальність та активна громадянська позиція вчених (наукове громадянсьтво) --

обов'язок сучасних вчених і філософів науки.

Max Born Perry W. BridgmanAlbert EinsteinLeopold InfeldFrederic Joliot-CurieHerman J. MullerLinus PaulingCecil F. PowellJoseph RotblatBertrand RussellHideki Yukawa

Пагвоський рух вчених (1957 р.) за мир, міжнародну безпеку, міжнародне наукове співробітництво

Маніфест Рассела – Ейнштейна (Лондон, 9 липня 1955

Місія Student Pugwash USA – сприяти соціально відповідальному застосуванню науки та технологій. Ми зацікавлені в заохоченні студентів, вчених, а також людей поза наукою, до широкого діалогу щодо взаємодії науки та суспільства. Останні теми для дискусій охоплювали, тероризм та зброю масового ураження, доступу до науки та освіти, майбутнє науки (особливо генетики й біотехнологій), та питання соціальної відповідальності.

(http://www.umich.edu/~pugwash/who.html

Student Pugwash USA (1995):

«Я обіцяю працювати для того, щоб світ ставав кращим, де наука та технології використовуються з відповідальністю перед суспільством.

Я не використовуватиму свою освіту в цілях, що можуть завдати шкоди людству та довкіллю.

Протягом усієї своєї кар'єри я етично оцінюватиму наслідки моєї наукової роботи ще до того, як її розпочати.

Оскільки вимоги, висунуті до мене можуть бути великими, я підписую цю декларацію, оскільки визнаю, що індивідуальна відповідальність – це перший крок на шляху до миру.

Концепція основоположних принципів відповідальної поведінки вчених була запропонована у 1995 р. Лауреатом Нобелівської премії Джозефом Ротблатом (Sir Joseph Rotblat, 1908 – 2005), а В 2007 р. була підтримана Девідом Кінгом (Sir David King):• Працюй проферійно і уважно. Підтримуй навички і допомагай

іншим; • Запобігай корупції та непрофесійній поведінці; заяви про

конфлікт інтересів;• Усвідомлюй природу своїх досліджень та їх вплив на інших,

поважай права та репутацію інших; • Переконайся в законності й обґрунтованості своєї роботи; • Мінімізуй та обґрунтуй шкідливі наслідки своєї роботи для

людей, тварин, природного довкілля; • Обговорюй питання, які порушує наука в суспільстві;• Не вводи в оману й не дозволяй вводити в оману іншим. Надавай

наукові докази, теорії та інтерпретації чесно й коректно.

Нова «Клятва Гіпократа»для вчених

«Філософія завжди була джерелом віковічних запитань людського духу щодо смислу абсолютного, сенсу життя та смерті, таємниці людської самості та людської іпостасі Бога, секретів розчаклування світу та розгадки кодів історії» .

Для того, щоб передбачати як позитивні, так і негативні наслідки науково-технічного

прогресу та розвитку окремих галузей науки і технології, вчений має розуміти всю

складність і багатоманітність зв'язків між різними явищами та процесами. В цьому йому

допоможе філософія.

«Світ у своїх питаннях ближче до автентичності, справжності та самотворення, ніж у відповідях, котрі спрямовують суще, схематизують його багатоманітність, орієнтують не на буття як океан можливостей, а на причали його гаваней».

(С.Б.Кримський)