"Мить поезії прекрасна"
DESCRIPTION
Збірка віршів незрячих авторівTRANSCRIPT
![Page 1: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/1.jpg)
![Page 2: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/2.jpg)
Львів 2012Видавнича фірма “Афіша”
Мить поезії чудова
![Page 3: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/3.jpg)
Автори збірки висловлюють слова щирої подя-ки усім тим, хто допоміг у її створенні.
© ТзОВ “ВФ “Афіша”, 2012
© Винницька О., Демчина О., Деркач В., Друль Н., Кузнєцова Л., Ломов Ю., Максимчук Т., Селезньова Т., 2012
Мить поезії чудова : поезія / Винницька О., Дем-
чина О., Деркач В., Друль Н., Кузнєцова Л., Ломов Ю., Максимчук Т., Селезньова Т. – Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2012. – 48 с.
Колектив авторів: Винницька О., Демчина О., Деркач В., Друль Н., Кузнєцова Л., Ломов Ю., Максимчук Т., Селезньова Т.
ISBN 978-966-325-165-3
ISBN 978-966-325-165-3
УДК 82.161.2-1ББК 84(4УКР) М67
М67
У поетичному світі з'явилася ще одна збірка, яка унікальна за своїм характером і змістом. Унікальна тим, що написана не-зрячими авторами, які навколишній світ бачать своїм серцем, відчувають душею і сприймають єством.
Кожен автор збірки вклав у свою поезію тепло душі, кра-плини добра, любові і милосердя. Кожна поезія – це свого роду сповідь перед Богом і собою, це – бажання залишити по собі добрий слід на землі.
Дорогий читачу! Сподіваємось на твою глибоку прихильність до поезій збірки, на розуміння і небайдужість до поетичного витвору незрячих.
![Page 4: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/4.jpg)
Неочевидна очевидність поезії
Очевидно, поезія не має меж. Вочевидь, нема таких реґіонів дійсности, куди вона не мала б доступу, які були би засадничо і за істотою своєю непроникні, недосяжні для поезії, непоетичні.
З іншого боку, очевидністю є теж і те, що поезія може виростати з будь-чого і проростати теж на будь-чому.
Очевидно, вочевидь, з очевидністю, самоочевидно: ме-тафорика, заснована на баченні, зорі, «світлі очей», як ка-жуть німці, на світлі дня, видимості сущого так беззастереж-но супроводжує з найдавніших давен, так опанувала наше уявлення про те, як відбувається і як виглядає розуміння, що ми навіть утратили відчуття того, що це власне метафорика.
Для більшості з нас очевидність спроможності зору і пов’язаної з нею спроможності – ба, навіть передумови! – сприйняття і розуміння є чимось таким, що вкрай рідко ви-ходить поза межі само-очевидності, дуже зрідка улягає ре-візії, перегляду (ще два свідоцтва генетичної спорідненості сприйняття і мислення із зором та візуальністю).
Ці рідкісні для більшості з нас трансцендування нашої самоочевидності відбуваються здебільшого тоді, коли зустрічаємося – змушені зустрітися – з людьми незрячи-ми. Для нас такі зустрічі стають важким випробуванням. І ми воліємо його уникати, аби не застановлятися надовше, чим є такий стан для тих, для кого він постійний. Ми воліємо втікати в нашу очевидність очевидності.
Після випробування такою зустріччю і такими думками, після даремної спроби втекти від них, з’являються певні застереження до метафорики візуального. Насувається питання: як постає поезія в умовах неочевидності? Поезія неочевидності?
![Page 5: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/5.jpg)
Те, що така поезія існує, ми знаємо віддавна, від самого по-чатку західної традиції поезії: від Гомера. Те, що саме сліпий поет зміг стати уособленням поета поготів – це обставина, над якою варто замислитися. Незрячі поети супроводжують наше розуміння поезії і про поезію – а тим самим і про світ загалом – завжди. Лінія від Гомера до Борхеса довга, виразна і визначна.
Центральним у цій поезії є мотив пам’яті. Бо поезія не-зрячих не може спиратися на жодні нові візуальні враження. Єдиним і винятковим середовищем, єдиною стихією її при-пливу є зір внутрішній, серединне бачення, зазирання все-редину себе, а не визирання з-поза меж очниць назовні.
З пам’яттю майже неминуче пов’язана ностальгія. Туга за втраченим. У нашому випадку – туга за побаченим, ба більше: за баченим.
Найбільшим, однак, викликом для моєї спроможності уяви є поезія – і ширше: внутрішній світ – які постають на тлі ніколи-не-баченого, індивідуально споконвічної незрячості. Правдоподібно, поезія може виростати навіть звідти, навіть на таких ніколи не освітлених крає-видах (це останнє слово знову-таки несе в собі надто багато візуальної метафорики, щоби бути тут до кінця доречним). Як воно відбувається – на це в мене, ясна річ, відповіді немає. Навіть здогадки нема.
Є, натомість, одна дуже імлиста інтуїція: здається, диво-вижним чином саме в цьому місці зустрічаються феноме-ни незрячості з феноменами чистої поезії так званої «чистої поезії». Бо чим є поезія, як не нашою незмінною спробою вис-ловити небачене? Зробити його видимим, відчутним. Бо чим є «чиста поезія» (якщо така взагалі буває), як не спробою поети-зувати поза межами коли-небудь емпірично досвідчуваного.
Зрозуміло, що в мене більше питань, аніж відповідей. Зрозуміло також, що найвищий час переглянути цю очевид-ну неочевидність.
Юрко Прохасько
![Page 6: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/6.jpg)
Зміст
Оксана Винницька ............................................................ 6«Ти соромишся бути зі мною...» ......................................... 7«День закінчився так, як завжди...» .................................... 8«На вулиці міста старого...» ................................................ 9«Так часто падають на скло самотні квіти...» ...................... 11
Оксана Демчина .............................................................. 12«Спішить до мене ластівка кохання...» .............................. 13Місто Лева .......................................................................... 15
Валентина Деркач ........................................................... 16Сповідь незрячого .............................................................. 17На фото – мама молода ..................................................... 18Мить поезії чудова ............................................................. 19Дитинства теплий спомин .................................................. 21
Наталя Друль ................................................................... 22Все спочатку ...................................................................... 24
Люба Кузнєцова .............................................................. 25Посвята Фортепіано .......................................................... 26Хотіла б дуже я зорею стати… ............................................. 27Хотіла б я злетіти в височінь ............................................. 29
Юрій Ломов ..................................................................... 30«А сирень за окном не желтеет...» ..................................... 31«На сыром асфальте распластался...» .............................. 33
Тетяна Максимчук .......................................................... 34«Щирим серцем Христа полюбила...» .............................. 36
Тетяна Селезньова .......................................................... 37Мудрецы ........................................................................... 38Прощанье с летом ............................................................. 39Я художником стану .......................................................... 43«Земля, устав от долгой зимней стужи...» ........................ 46
![Page 7: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/7.jpg)
6
Оксана ВинницькаНародилася 22 жовтня 1979 року. Закінчила
Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка за спеціальністю викладач музики у загальноосвітніх школах.
Керівник центру психологічної підтримки Благодійного фонду «Карітас» (м. Дрогобич).
Автор трьох збірок поезій, автор та виконавець власних пісень, лауреат фестивалів. У 2011 виходить дебютний аудіо альбом «Це не просто».
![Page 8: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/8.jpg)
7
*** Ти соромишся бути зі мноюНе з такою як всі не з такоюТа соромитись цього не требаБо життя тут розписане небомБо усе тут розміряне БогомТо ж у чому тут сором й від чого
Можна бачити сонце і зоріІ в багатстві купатись як в моріТа душа може бути сліпоюЧи хотів би ти бути з такою
В світі цім де брехня і прокльониНе таких тисячі є мільйониЯ від них відрізняюсь звичайноАле все це повір так банально
![Page 9: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/9.jpg)
8
***День закінчився так, як завжди,Знов молитву шепочу я стиха,Боже мій, ти мене проведи,Проведи крізь всі біди і лиха.Я не сильна, я дуже слабка,Та сильніша я тільки з тобою,Хай же твоя могутня рукаБуде поряд повіки зі мною.Найсолодші слова молитов,До небес в твоє серце полинуть,Моя віра, надія й любовНе розтануть в душі, не загинуть.Моя віра – то скеля тверда,Мов вогонь, так надія іскриться,А любов – то джерельна вода,Щоби кожен її зміг напиться.
![Page 10: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/10.jpg)
9
***На вулиці міста старого,Де світять нічні ліхтарі,Я в серця спиталася свого –Хто виграє з нас – це парі.
Він вірить, що холодом зможеВід себе мене віддалить,А я – що любов переможе,Любов все здолає, щоб жить.
Він вірить, що я все забуду,Розтопить мої почуття,А я в те, що поряд з ним буду,Любов – що вона на життя.
Хто виграє з нас, хто програє,Не знає ніхто, тільки Бог,І Він нас розсудить, Він знаєХто вартий із нас перемог.
Любов не породить ненависть,Ні краплі в ній зла не буде,Відсутні жорстокість, лукавість,Любов до любові веде.
12.09.2008 р.
![Page 11: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/11.jpg)
![Page 12: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/12.jpg)
11
***Так часто падають на скло самотні квіти,Якби ж воно змогло їх подихом зігріти,Але воно таке слизьке і холодом проймає,Здається ніби, що близьке, що є, але й немає.Ще віриться, що мить одна розтопить серце зимне,Та лиш одна бринить струна про почуття нестримне.Бринить і болем, і жалем, бринить тужливо,Та сум змивається дощем, оце так диво.Вже теплий, ніжний вітерець ласкає квіти,Він, мов справжнісінький митець, зумів зігріти.
07.2008 р.
![Page 13: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/13.jpg)
12
Оксана ДемчинаНародилася у 1976 році. Інвалід I групи по зору з ди-
тинства, сліпоглухоніма.Навчалася у м. Загорську у спецшколі, закінчила шко-
лу №100 м. Львова.Має 2 збірки віршів, презентувалася у багатьох друко-
ваних виданнях.
![Page 14: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/14.jpg)
13
***Спішить до мене ластівка коханняВ калинові дрімотні вечори.Любов зазнала вперше процвітання,Ти в серці зберігай її дари.Кохання – квітка чарівного раю,Я квітки кращої за цю не знаю.
Летить до мене сокіл швидкокрилийВ черешневі прегарні вечори.Серця свої для щастя ми відкрили,Нектар кохання з квітів ти збери.Любов – це чарівний струмочок з гаю,Його пісні чарівні зберігаю.
Дзвенить до мене жайворон із небаВ трояндові прекрасні вечори.Він каже: берегти кохання треба,Бо дане вона нам усім згори.Любов – це в небі золота зірниця,Це вірності та щастя таємниця.
Летить до мене соловейко доліУ макові червоні вечори.Шепоче вітер про кохання в полі,А ми – два едельвейси, дар гори.Любов – це наша пісня лебедина,Любов – це хліб, яким живе людина.
![Page 15: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/15.jpg)
![Page 16: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/16.jpg)
15
Місто ЛеваОсіннє сонце ніжно розцвітаєНад містом Лева в голубій імлі.Його легенда замкова вітає,Віншують храмів бані та шпилі.Прокинувсь Львів, до праці поспішає,Гуде, гукає, дзвонить і дзвенить.Милує око й серце потішаєЦей сплав модерну і старовини.Історія тут факти і легендиСплела в узори дивні, потайні.Її не вкрасти, ось погляньте: ген-деЗірка сторожа – леви кам'яні.Усякого тут побувало люду.Тут Федорович, наш першодрукарДля панства знатного і для простого людуУклав свого Апостола й Буквар.Тут гул гармат відлунювали мури,Франка лунали речі запальні...Не раз конав він, грізний і похмурийВ пожеж і бунтів ярому вогні.Та знов, як фенікс, воскресав із праху,І знову – вкотре! – розквітав і цвів...Ніколи Львів мій не піде на плаху,Бо Львів, недарма кажуть, то є Львів.
![Page 17: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/17.jpg)
16
Валентина ДеркачНародилась на Сумщині у родині сільських вчителів.
У 1977 закінчила філологічний факультет Дрогобицького педінституту, у 1985 – історичний факультет Львівського держуніверситету ім. І. Франка.
Педагог за фахом, за покликанням – літератор. У твор-чому доробку кілька наукових праць і збірка пісень «На крилах надії». Лауреат літературних конкурсів, громад-ський діяч, депутат місцевої Ради Жовківського району.
![Page 18: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/18.jpg)
17
Сповідь незрячогоНезрячий я, та бачу все душею,Світ неосяжний для моїх очей.Однак, пишаюся долею своєю,Що я творити можу для людей.Незрячий я, та тілом відчуваю
Оту чудову всю земну красу.За що несу цей хрест – не знаю,Однак, радію з того, що несу.Незрячий я. Єством своїм я бачу
І стає в мене на душі,І Богові я дякую за вдачу,Мабуть, судилось так прожить мені.Незрячий я, та серце своїм бачу
І відчуваю справи всі земні,І через біль свій інколи заплачу,Що не дано світ бачити мені.Незрячий я, та віри не втрачаю
І до нестями світ земний люблю.Я переконаний і твердо знаю,Що Богу й людям кривди не роблю.
![Page 19: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/19.jpg)
18
На фото – мама молодаВкотре дивлюсь я на це фото,Воно в мене лише одно.В думках ловлю сумну я ноту:Як це усе давно було.
На ньому мама – гарна, пишна,Ще, видно, зовсім молода,Як навесні красуня-вишня,Яка цвіте, так вигляда.
Довга коса, у новій сукні,А поруч я мала стою –Дитинства це мого відлуння –Матусю, як я Вас люблю.
Ви вже не та, старенька стали,І аж не віриться мені,Що на цім фото Ви стояли...Та це ж не марево, о, ні!
Роки своє взяли, ми знаєм,Але для нас – Ви завжди та,Яку любили і кохаєм –Для нас Ви завжди дорога.
Тому я бережу це фото,Де мама зовсім молода.В думках ловлю сумну я ноту:Вона не буде вже така.
![Page 20: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/20.jpg)
19
Мить поезії чудоваВ поезії знаходжу спокій,Вгамовую душевний біль,Такий пекучий, одинокий,Що переслідує, як тінь,
Мене навкруг через образуІ за неправди гіркоту.І легше на душі відразуСтає. Й долаю самоту,
Бо поринаю в світ блаженний,Де ніжне, щире тут усе,Приємним і благословеннимВід глибини душі несе.
Порив цей дивний, таємничий,Раптово мозок полонитьІ щось приємне, мальовничеНароджується тут за мить.
А потім – мить оця проходить,І знову – рій думок в душі,Які і ранять серце, й школять.Лише поезія мені
Важкий тягар з душі скидає,Крила для злету теж дає,В тяжкі хвилини не кидає, А заспокоює мене.
![Page 21: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/21.jpg)
![Page 22: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/22.jpg)
21
Дитинства теплий споминЯ пам'ятаю, будучи малою,У полі бігала по ранішній росі,Там розмовляла я сама з собою,Низько вклонялась неповторній цій красі.
Руками сонечку щиро махала,Йому всміхалась, я до нього йшла.А також квіти польові збиралаЙ додому так багато їх несла.
Після дощу з веселкою у небіЯ розмовляти, пам'ятаю, теж могла.Я кликала її чомусь до себе...Такою у дитинстві я була.
Дитинства мить уже не повернути,Спомин приємний від нього на душі.І пережите, інколи й забуте,Мабуть, ми відчуваємо усі.
В роках осінніх є про що згадати,Хоча назад немає вороття.Приємно бачить, як тебе внучатаНаслідують. І знов буде життя.
![Page 23: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/23.jpg)
22
наталя ДрульНародилася у 1973 році. Закінчила Підгорецьку
спецшколу.Займається підприємницькою діяльністю, 10 років
працювала масажистом.Одружена, має двох дітей – 16 і 5 років.
![Page 24: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/24.jpg)
![Page 25: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/25.jpg)
24
Все спочаткуЯ починаю все спочатку.Лишився тільки біль на згадкуЗ отих часів, що вже минули,Бодай ніколи не вернулись.
Хай згине все лихе й погане,Від чого серце моє в'яне.Все, що лиш смуток набавляє,Нехай ніколи не вертає.
Не вірю більше я нікому,Лиш тільки Богові святому.Не знаю, як життя складеться,Хай тільки ворог не сміється.
Я всі невдачі подолаю,Чого не мала – пошукаю,Тебе не буду я клянути,Я просто хочу все забути.
![Page 26: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/26.jpg)
25
люба кузнєцОВа Народилася 11 квітня 1988 року. У 2010 році закінчи-
ла державне музичне училище ім. С. Людкевича по класу скрипки.
Навчалася у школі мистецтв. У 13 років почала писати вірші, а також почала займатись бісером, освоївши пле-тіння прикрас, квіткових композицій та ткацтво бісером. Зараз на її рахунку сплетених 8 ікон, безліч писанок, сер-веток, силянок, букетів квітів, дерев, новорічних кульок, дзвіночків, тощо.
![Page 27: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/27.jpg)
26
Посвята ФортепіаноФортепіано, король музичний, Я більш за все тебе люблю,З тобою можу розділити Тривогу, радість і журбу.
Моя єдина у тобі втіхаБез тебе важче я б жила, Але, напевне, жити довгоТак все ж таки я б не змогла.
Ти мій найкращий друг єдинийЗ тобою більш усіх дружу,Коли у мене є хвилина До тебе з радістю лечу.
На тобі можна все зіграти, Красиве, ніжне й чарівне,Народне, легке і класичне, І жартівливе, і сумне.
Ця музика у тобі вічна,Тому тебе назвали королем...Я дякую усім, які тебе створили,Бо що без тебе ми б усі робили?
11.10.2001 р.
![Page 28: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/28.jpg)
27
Хотіла б дуже я зорею стати…Хотіла б дуже я зорею стати,Щоб серед інших зір із висоти сіятиЩоб так, як інші тії зорі,Дивитися на човен в синім морі.
Хотіла б ще я квіткою бути, Щоб чисту водицю корінням тягнути.І щоб улітку зустрічать джмеля,Який летить до мене іздаля.
Хотіла б бути я гірською річкоюІ милуватися весь час смерічкою,І дивитись на прекрасні полониниЙ на достиглі кетяги калини.
Хотіла б я пташкою бути,Щоб крилом над землею змахнути.Й високо-високо літатиІ Бога за все прославляти.
11.12.2002 р.
![Page 29: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/29.jpg)
![Page 30: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/30.jpg)
29
Хотіла б я злетіти в височіньХотіла б я злетіти в височінь,Туди, де є цілюща сила, Дивилася б тоді я в далечінь,Якби зміцнились мої крила.
Торкнулась я б хмаринок у блакиті,Які милують нас з небес,Побачила би квіти в стиглім житіІ море інших неземних чудес.
Всміхнулося би сонечко ласкавеПроміннячком яскравим іздаля:Наскільки в цьому світі все цікаве,Яка прекрасна матінка-земля...
І як Господь створив нас досконало,Ніхто не знає, як оце все так.Ось тільки людям знову всього мало,Їм все одно завжди чомусь не так.
А на життя не треба нарікати,І все приймати, як Господь дає.Потрібно в нім прекрасне відшукати Й віддати Богу все життя своє.
15.09.2009 р.
![Page 31: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/31.jpg)
30
юрій лОмОВНародився у маленькому містечку на мальовничій
річці Ворона, у 1935 році.Батьки були військовими, і родині доводилася часто
переїжджати.Школу закінчив у Владикавказі і там же навчався у
Гірничо-металургійному університеті. Працював інже-нером-конструктором на авіаційному підприємстві в Уфі. 25 років мешкає у Львові, має трьох синів і доньку.
Великим захопленням життя Юрія Ломова є живопис і література. У 2010 році вийшла його перша збірка віршів «Ветер вечера».
![Page 32: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/32.jpg)
31
***А сирень за окном не желтеет,Не меняет изменницей цвет,Как моя голова не седеет,Под напором накопленных лет.
Не марает и грязь непогоды,Только иней слегка на висках.Не мои, не мои это годы,И не время мое на часах.
Оно где-то в мансардах БогемииПотерялось в заботах Творца.Вот такие вне времени все мы,Кто огонь зажигает в сердцах.
![Page 33: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/33.jpg)
![Page 34: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/34.jpg)
33
***На сыром асфальте распласталсяЖелтою звездою лист платана,В сером гневе гомон раздавалсяИ срывался спелый плод каштана.
Всё закономерно, всё понятно,Уходило ласковое лето...А на сердце грустно и приятно,Как от песни, хорошо пропетой.
![Page 35: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/35.jpg)
34
тетяна максимчукНародилася 23.06.1988 р. Закінчила Львівську спе-
ціальну загальноосвітню школу-інтернат №100, Львів-ську державну музичну школу №2 за фахом фортепіано і вокал.
Навчається на факультеті іноземних мов Львівського національного університету ім. І. Франка.
![Page 36: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/36.jpg)
![Page 37: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/37.jpg)
36
***Щирим серцем Христа полюбила,Для душі в нім притулок знайшла.Слово істини в ньому відкрилось,Я ж охоче його сприйняла.
Він простив наші грішні провини,За всіх нас на хресті постраждав.Він спасіння приніс для людини,Життя вічне усім дарував.
Як багато людей ще не знають,Що лиш в ньому спасіння живе.У гріхах, у неправді блукають,Не цікавить життя їх нове.
Тож іди до Ісуса, мій друже,Поки він тебе кличе, зове,Адже він тебе любить, ще й дуже, –Хай Ісус в твоїм серці живе!Тетяна Селезньова
![Page 38: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/38.jpg)
37
тетяна селезньОВаНародилася 7 травня 1959 року в Росії у м. Хабаров-
ську. У 1969 р. сім'я переїхала до Одеси. У віці 16 років Тетяна повністю втратила зір. Закінчила одеську школу-інтернат для незрячих.
У 1975 році з відзнакою закінчила юридичний фа-культет Одеського державного університету ім. І. Мечни-кова. Живе і працює в Одесі, займається адвокатською практикою, є членом обласної колегії адвокатів.
Розлучена, має доньку.
![Page 39: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/39.jpg)
38
МудрецыШли по дорогам с трех сторонВ старинный город мудрецы,Заслышав колокольный звон,Склонили головы отцы.
Стремясь в обитель тишины,Решили здесь прервать свой путьИ возле храмовой стеныРасположились отдохнуть.
И тут сказал один мудрец:«Я прожил долгие летаИ понял мудрость, наконец,Что мир спасет наш красота».
«Я убежден, – второй сказал, –Наш мир спасет не красота.Я в жизни истину познал,Спасет нас только доброта»,
«Я тоже прожил долгий век, –Их третий старец, удивив,Сказал. – Лишь добрый человекПо-настоящему красив».
![Page 40: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/40.jpg)
39
Прощанье с летомСегодня я проснулась рано,Струился теплый свет в окошко,Я распахнула настежь рамуИ солнце брызнуло в ладошку.
Мне руку солнце мягко греет,Его лучи уже не жарки,Прохладою осенней веет,И виноград свисает с арки.
Иду осиротевшим садом,Срывает ветер листья с клёна,Шуршит дорожка листопадом,И каркает на дождь ворона.
Взмахнув прощальными крылами,На юг уносят лето птицы,И я печальными слезамиУвлажнила свои ресницы.
Кричу им в след: «Не улетайте,Веселое верните пенье,Мне лето яркое отдайтеНа день, на час, иль на мгновенье».
Оно меня горячим солнцемНе доласкало, не догрело,В час бледных звезд в моё оконцеРассветами не доалело.
![Page 41: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/41.jpg)
40
Ушло из яблочного Спаса,Не позвонив колоколами,И утром, не наполнив вазуРомашками и васильками.
Я не дослушала прибоя,Шум пенных волн и вёсел плеска,Крик белой чайки над волноюИ трепет окуня на леске.
Не докупалась в тёплом море,Не доплыла до горизонта,Не довстречала в росах зори,Не дописала натюрморта.
Я не увидела цветенье,Лесных полян и южных степей,От облаков плывущих тени,Вдали рисунок горных цепей.
При лунном свете в летний вечерСонату мне не доиграли,И ждущих рук нежные плечи,Не доласкав, не дообняли.
И я ещё не долюбила,Не дождалась – кого люблю я,И самый сладкий не испилаС его губ тёплых поцелуя.
Ночами я не дострадала,Когда цветы в саду уснули,В рассветный час не домечтала,Так ночи коротки в июле.
![Page 42: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/42.jpg)
41
Но в нашей жизни всё не вечно,Напрасно час замедлить просим,И лето тоже быстротечно,Спешит ему на смену осень.
Она глядит в сад желтым глазом,По лужам дождикам шагает,Тихонько в изгороди лазомИз сада лето убегает.
![Page 43: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/43.jpg)
![Page 44: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/44.jpg)
43
Я художником стануЯ художником стану,Нарисую картину,На мольберт холст поставлюИ начну с середины.Нарисую картину,И тебе подарю я,Как в пасхальной корзинеВсё, что в ней напишу я.
Но сначала в окошкоПосмотрю на погоду,И у ног моих кошкуПочешу ей в угоду,Прочитаю молитву,Ту, что сердце подскажет,Кисть возьму и палитру,И мазок первый ляжет…
Золотистым рассветомИ багряным закатомЖёлтый лист вслед за ветромПолетит листопадом,Если жёлтой вдруг краскиМне окажется мало,Станет холст зимней сказкой,Снеговым покрывалом.
В тёмном небе морозном,Посмотри – на востокеТихим вечером позднимСвет звезды одинокой,
![Page 45: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/45.jpg)
44
И в рождественский вечерЗакружит шар на ёлке,Вспыхнут пламенем свечи,Засверкают иголки.
Вскоре снег потемнеетОт весенней капели,Солнце землю согреетИ подснежник в апреле.Наконец-то зелёнойСтала очередь краски,Зеленеют все склоныИ сады перед Пасхой.
В мае краски мне белойПригодится немало,Белоснежною пеной Вишня чтоб расцветала.Грозди белой сирениРастрепал влажный ветер,Ландыш вышел из тениАроматен и светел.
Я оранжевой кистьюБрызну солнечным светомНа траву и на листья,Вспыхнет маками лето.Цвет полей васильковыхЛето в косы вплетает,След волны бирюзовойНа песке быстро тает.
Необъятный небесныйРаспахнется над нами
![Page 46: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/46.jpg)
45
Свод бескрайним, чудеснымГолубым океаном.Круг прочертит крыламиВ небе ласточка утром,И предстанет пред намиЭтот мир божьим чудом.
Всё, картина готова,Продолжать нет причины,На мольберт ляжет сноваХолст для новой картины.Ах, совсем позабыла,Нет дождинки в пейзаже,Этот мир не омыла Ливнем осени даже.
Высь разверзлась грозою,Дождь льет как из ведерца,На ромашке росоюЗаблестит скоро солнце.Пусть оно над тобоюСветит так же, как в раме,Я рисую с любовью,Вот и надпись: «От Тани»!
![Page 47: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/47.jpg)
46
***Земля, устав от долгой зимней стужи,Ждёт тёплого весеннего дождя.Так мёрзнут кем-то брошенные душиИ жаждут чьей-нибудь души огня.
Начнётся дождь с паденья капли крупной,За ней вольются новые в поток.Стучит дождь, словно бьёт шаман по бубну,Земля пьёт жадно за глотком глоток.
А души гибнут в мире одиноком,Глоток добра спасёт их вместо зла.Прошу вас, люди, заклинаю Богом,Не пожалейте своего тепла.
![Page 48: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/48.jpg)
Видання цієї збірки стало можливим завдяки проекту «Розвиток громадянського суспільства», який впро-ваджується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2009-2012 рр.
***
Збірка підготовлена до друку Львівським облас-ним фондом соціального захисту і реабілітації сліпих, який у 2011 р. здобув перемогу на оголошеному ПРО-ОН і ІСАР «Єднання» конкурсі грантів з власним про-ектом «Доступна Львівщина очима незрячих».
Виконавці проекту висловлюють глибоку вдячність усім, хто своєю кропіткою працею або фінансовою під-тримкою долучився до публікації цієї збірки: художнику-оформлювачу Дарії Фесенко, упорядникам Беллі Гранкі-ній та Ользі Григоренко, директору видавництва «Афіша» Зиновію Романіву, Ротарі клубу «Львів – Леополіс». Авто-ри й упорядники збірки завдячують також Програмі роз-витку ООН в Україні та Міністерству закордонних справ Данії за розуміння та підтримку проекту.
![Page 49: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/49.jpg)
Художнє оформлення:Акварелі Дарії ФесенкоГрафіка Павла Гранкіна
Комп’ютерне верстання Роксолани Тріщ
ТзОВ «Видавнича фірма «Афіша»,79005, м. Львів, просп. Т. Г. Шевченка, 16.
Тел./факс: (032) 297-14-27, 297-05-37.е-mail: [email protected]
www.afisha.lviv.ua
Свідоцтво про внесення до державного реєструсерія АА № 059177 від 14.08.2008 р.
Підписано до друку 29.02.2012 р. Формат 70х100 1/32.Папір офсетний. Гарнітура «FreeSetC». Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 1,95.
Зам. № 29/02-12.
Мить поезії чудова
громадська організація інвалідів «Львівський обласний фонд соціального
захисту і реабілітації сліпих»79016, м. Львів, вул. Городоцька, 81
тел.-факс 0(32) 261 33 18e-mail: [email protected]
Винницька О., Демчина О., Деркач В. та ін.
Поезія
![Page 50: "Мить поезії прекрасна"](https://reader031.vdocuments.pub/reader031/viewer/2022020117/568bd7e91a28ab2034a16fc6/html5/thumbnails/50.jpg)