ДIЛО МАЙДАНУ В ИПУСК #712.12. 2013

НЕПОЛІТИЧНА НЕОЛІГАРХІЧНА НЕЗАЛЕЖНА ЩОДЕННА ГАЗЕТА

П І Д С У М К И Д Н Я , Я К Щ О Н Е М А Є І Н Т Е Р Н Е Т У

аналітика

Гнів масових протестів в Україні значною мі-рою підживлюється уявленнями про по-літичну корупцію і ймовірні тісні зв'язки між урядом і найбагат-шими олігархами. Але, як пояснює Андерс Ослунд, похмурий світ цих "сірих кардиналів" зазнає змін.Панує думка, що президент Яну-кович живе у симбіозі з україн-ськими олігархами. Спочатку це значною мірою було правдою, але після обрання президентом в 2010 році він швидко зосередив не тільки владу, а й багатство в руках своєї сім'ї, чим налаштував великих бізнесменів проти себе.

Вцілілі олігархи тепер розгля-дають Януковича як найбільшу загрозу для виживання, що зро-

било більшість із них прихиль-никами Угоди про асоціацію з ЄС, підготовку до підписання якої президент призупинив ми-нулого місяця.

У лютому 2010 року, коли його обрали президентом, Віктор Яну-кович користувався підтримкою більшості великих бізнесменів. Він швидко сформував кабінет, який представляв - за моїми під-рахунками - дев'ять різних груп підприємців. Але через швидку серію урядових змін до грудня 2013 року він скоротив цю кіль-кість до двох.

На разі в уряді - і дедалі більше в економіці - домінує група мо-лодих бізнесменів, які є друзями старшого сина Януковича, 40-річ-ного Олександра. Вони широко відомі як "сім'я" Януковича. Ці молоді підприємці з Донецька, з якого походить і сам Янукович, обіймають всі ключові економіч-ні посади в уряді, а також важ-ливий пост міністра внутрішніх справ. Проте, хто чим володіє не зовсім ясно, і не виключено, що

насправді велика частина багат-ства може належати справжній сім'ї пана Януковича. Олександр Янукович швидко став одним з найбагатших людей України за версією журналу Forbes.

Пан Янукович використовував "тактику салямі" проти олігархів. Молоді бізнесмени або рейдери скуповували підприємства одне за одним. Ці продажі описували як не зовсім добровільні, вра-ховуючи, що "сім'я" контролює правоохоронні органи, суди і податкову.

Вони поширились на важку промисловість, ЗМІ та банківську справу. Навряд чи хтось з вели-ких бізнесменів тепер наважить-ся виступити проти Януковича. Більшість з них намагаюся бути нейтральним.

"Чітка догана"Єдиним яскравим винятком є український "шоколадний ко-роль" Петро Порошенко, власник популярної кондитерської кор-порації Roshen. Порошенко

ЯНУКОВИЧ ТА ОЛІГАРХИ: КРИЗА ВІДНОСИН

був на сцені Майдану Незалеж-ності в Києві разом з іншими лідерами опозиції. Він був одним з лідерів Помаранчевої революції 2004 року. Його "5-й канал" широ-ко висвітлював тогочасні масові акції протесту і робить це знову.

Порошенко, чиї бізнес-зацікав-лення стосуються в основному в сільського господарства, шокола-ду та цукрового бізнесу - сектори, які не в такій мірі залежать від держави - є менш вразливим, ніж підприємці важкої промисло-вості. Крім того, він вирізняється нетиповою сміливістю.

Серед олігархів, які були до Януковича, лише Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ все ще лишають-ся в оточенні президента.

Петро Порошенко (крайній праворуч) відкрито став на бік української опозиції

Пан Ахметов був найбагатшою людиною в Україні з 2000 року, і його прихильники мають шість робочих місць в Кабміні. Він також володіє донецьким фут-больним клубом "Шахтар", який є чинним чемпіоном України.

Пан Ахметов був близьким парт-нером Януковича з 1990-х років, але раніше його вважали старшим партнером. Тепер він, безумовно, є молодшим партнером.

Холдингова компанія пана Ахметова Систем Кепітал Ме-неджмент (СКМ) майже подвоїла кількість своїх співробітників з 160 тис. до 300 тис. за період президентства пана Януковича - в основному за рахунок купівлі сталеварних підприємств у ін-ших магнатів, та й шляхом при-дбання підприємств у держави.

СКМ володіє металургійними

підприємствами в ряді європей-ських країн, і експорт сталі в ЄС є життєво важливим для його майбутнього. Таким чином, СКМ зберігає сильну про-європейську позицію.

Тим не менш, було дивно, коли компанія оприлюднила прес-ре-ліз 2 грудня - через кілька днів піс-ля того, як Янукович відмовився підписати угоду з ЄС, і протести в Києві були розігнані поліцією.

Не стало великим сюрпризом, що "Група СКМ виступає за силь-ну і незалежну Україну", що є "на-дійним партнером в першу чергу Європейського Союзу і Росії".

Однак політичний зміст був досить чітким: "Група СКМ побудована на фундаменталь-них європейських цінностях. Верховенство права, повага права на приватну власність, свобода слова, свобода особи та свобода мирних зібрань є серед наших головних пріоритетів. Ми катего-рично проти будь-якого насиль-ства".

Це сприймається як чітка до-гана президенту за його непід-писання Угоди про асоціацію та застосування сили.

"Занадто вразливі"Пан Фірташ є великим гравцем

в газовій сфері та хімічній про-мисловості, але стосунки його групи з президентом виглядають все більш хиткими.

У грудні 2012 року, його люди в уряді були маргіналізовані. За повідомленнями, 30 листопада цього року його "права рука" Сергій Льовочкін, який є головою адміністрації Януковича, подав у відставку на знак протесту проти

поліцейського насильства щодо протестувальників - в основному студентів - на Майдані Незалеж-ності в Києві. Проте, оскільки пан Янукович відмовився прийняти його відставку, пан Льовочкін на разі залишається на своїй посаді.

Підкреслюючи складні стосун-ки з президентом і опозицією, практично всі телеканали, що належать олігархам, висвітлюва-ли протести цілком об'єктивно - більш об'єктивно, ніж під час Помаранчевої революції. Це сто-сується і каналу пана Ахметова "Україна", і каналу пана Фірташа "Інтер". Лише державне телеба-чення проігнорувало протести.

Таким чином, вплив великих бізнесменів на президента не варто перебільшувати.

Крім того, всі вони виступають за Угоду про асоціацію з ЄС, част-ково через певний обсяг товарів та послуг, які вони хочуть експор-тувати до Європи, але головним чином через те, що хочуть мати правовий захист від рейдів з боку "сім'ї" Януковича.

Навіть ті, хто успішно експор-тує свою продукцію до Росії, вто-милися від численних несподіва-них перебоїв у цій торгівлі через хаотичні російські торгівельні санкції. Вони можуть надавати фінансову підтримку опозиції - про всяк випадок - але занадто вразливі, щоб публічно повстати проти Януковича.

Андерс Ослунд, старший на-уковий співробітник Інституту міжнародної економіки та автор книги "Як Україна стала ринко-вою економікою і демократією".Стаття опублікована на http://www.bbc.co.uk/ukrainian •

Брюссель відмовив Азарову в грошах

новини

Представник Європейської комісії Олів'є Бейлі заявив, що майбутнє України не повинно ставати предметом торгів, де виграє той, хто пропонує найбільшу суму грошей

Євросоюз не виконає вимогу влади в Києві, яка заявила про необхідність фінансової допомоги Україні в разі підписання угоди про асоціацію з ЄС. Про це сьогодні заявив представник Європейської комісії Олів'є Бейлі, повідомляє Німецька хвиля.

За його словами, розроблений проект уго-ди і так допоможе Україні досягти підйому економіки, оскільки містить, зокрема, плани

інвестицій."Матеріальне благополуччя і майбутнє України не повинні ставати предметів торгів, де перемогу здобуває той, хто запропонує найвищу ціну", - зазначив представник Єврокомісії.

Нагадаємо, прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що в разі підписання угоди про асоціацію з ЄС Україні необхідна фінансова до-помога в розмірі 20 млрд євро у вигляді кредитів. "Ми запропонували Єврокомісії розглянути, на яких умовах буде працювати наша промисловість і економіка в цілому", - зазначив він на засіданні уряду 11 грудня. •

ЗАКОРДОННІ ЗМІ ПРО МАЙДАН

огляд ЗМІ

Як закордонні ЗМІ відреагували на спробу розгону силовиками Євро-майдану в ніч з 10 на 11 грудня

Путінський "пряник" для Києва, мабуть, включає кредит без жорстких умов та зниження ціни на газ, а "батіг" — економічні санкції та погрози особисто Януковичу. ЄС не може з цим змагатися: він не по-грожує і не дає хабарів. Але, рано чи пізно, Україна стане частиною демократичної Європи, і "після Путіна" Росія піде за нею — "якщо тільки не ізолює себе і не перетвориться на напівзастійний імперіа-лістичний релікт", пише Збігнєв Бжезінський."У середу вранці підрозділи українських сил безпе-ки штурмували Майдан" — передає The New York Times. "Влада застосувала ці жорсткі заходи після тригодинної зустрічі Януковича і Кетрін Ештон, Верховного представника ЄС у питаннях безпеки та зовнішніх відносин", — зазначають журналісти."Штурм площі був несподіваним, зокрема, тому, що весь вівторок йшли консультації і дебати висо-копоставлених чиновників. Переговори з західни-ми дипломатами здебільшого зосередилися на го-стрих фінансових проблемах України». — пишуть кореспонденти Хершенхорн і Крамер.

"Янукович вів гру, маніпулюючи, як він думав, і Євросоюзом, і Росією задля своєї вигоди — вважає Стівен Сестанович, науковий співробітник Ради з міжнародних відносин. — Ідея була в тому, щоб змусити заплатити обидві сторони".

"Замість цього він наразі не уклав угоди ні з ким. Росія продемонструвала певну готовність допомог-ти, можливо, шляхом комбінації більш низьких цін на газ, рефінансування існуючої заборгованості і, ймовірно, невеликого екстреного кредиту, але не раніше, ніж політичні заворушення припиняться" — пише видання.

Лідери української опозиції стверджують, що на зустрічі з європейськими послами їм підтвер-дили, що фінансову допомогу Заходу все ще мож-на отримати, хоча переговори як і раніше носять попередній характер. "Проте, немає свідчень того, що МВФ пом'якшив свої умови надання позики" — йдеться в статті.

Знесення пам'ятника Леніну, сотні тисяч де-монстрантів з прапорами, рейди поліції в офісах політичних партій і опозиційних ЗМІ — все це другорядні події на тлі провалу зусиль ЄС з інтегра-ції республік колишнього СРСР і зухвалої спроби Володимира Путіна відродити Російську імперію, пише публіцист Едвард Лукас у Wall Street Journal.

Одним з головних досягнень Євросоюзу було розширення на Схід. Вісім країн, що приєдналися до об’єднаної Європи у 2004 році, показали прикла-ди вражаючих історій успіху. Однак щодо шести

країн "Східного партнерства" (Вірменія, Азербай-джан, Білорусія, Грузія, Молдова і Україна) автор виділяє три негативних моменти: їх здатність проводити глибокі реформи наближається до нуля, Європа не хоче робити їх повноцінними членами, а Кремль хоче утримати їх на своїй орбіті.

В результаті, як пише Лукас, "розгортається ката-строфа": європейці нічого не добилися в Білорусії, Азербайджан хоче спрощення візового режиму з ЄС, але не готовий до реформ, Вірменія зробила спробу зближення, але Кремль її повернув назад, а президент Янукович напередодні саміту у Віль-нюсі отримав від Росії пропозицію, від якої не зміг відмовитися.

Подробиці пропозиції Януковичу проясняються поступово. Судячи з усього, вона включає екстре-ний кредит для України без жорстких умов (на від-міну від фінансової допомоги МВФ) і дешевий газ. "Але і без батога не обійшлося — повідомляє автор. — Україна вразлива до економічних санкцій Росії, і ряд санкцій Москва вже ввела. Особиста безпека Януковича теж зіграла свою роль. Він страшенно боїться отруєння і всюди їздить у супроводі почту дегустаторів і холуїв, гідного візантійського імпера-торського двору".

"ЄС не може з цим змагатися — визнає Лукас. — він не погрожує і не дає хабарів". Так що укра-їнський лідер вибрав ту пропозицію, яка обіцяє більше влади і грошей — кремлівську.

"Це рішення м’яко кажучи здивувало чиновни-ків ЄС. Вони не розуміють таких людей як Януко-вич і їхнього варварського підходу до політики" — говориться в статті.

Невдача ЄС з Україною — це ганьба, оскільки від майбутнього цієї держави залежить доля всього пострадянського простору, вважає Лукас. "Полі-тичний, економічний і культурний успіх великої, православної, промислової країни колишнього СРСР стане найбільш зрозумілим для росіян сигна-лом того, що їх надії крадуть. Бандитські, брехливі правителі не роблять країну великою, а гальмують її розвиток".

"Настала пора показати Путіну, що його ліцензія на полювання в сусідніх з Росією країнах анульо-вана», — закликає Лукас. Але сам не вважає такий варіант реалістичним. "Як же, тримайте кишеню ширше", — підсумовує він.

Євросоюз взявся за Україну, не підготувавшись до зближення, вважає Бернар Гетта, автор комен-таря в Liberation. Брюссель запропонував Києву економічне партнерство, але не надав йому еконо-мічні інструменти для протистояння тиску з боку Кремля. За цим пішла криза в серці Європі — криза, перед якою Європа голосно солідаризується з укра-їнськими маніфестантами, але не надає їм ніякої конкретної підтримки, нарікає автор.

США можуть ввести санкції проти української владиСША не виключають можливо-сті застосування санкцій проти керівництва України, якщо полі-тична криза в країні продовжува-тиметься, заявила речник Держ-департаменту США Джен Cакі.

"Усі варіанти політики, включно з санкціями, вже «пере-бувають» на столі, але очевидно, що цей крок зараз поки що аналі-зують", - сказала пані Cакі.

США закликали українську владу не застосовувати силу до мирних протестувальників.

Відповідаючи на запитання, що, на думку американської сто-рони, варто зробити українсько-му уряду, Джен Сакі заявила, що йому необхідно "повернутися до діалогу з Європейським союзом і МВФ", а також "прислухатися до голосу власного народу".

Це сталося після того, як загони спеціального призначен-ня вночі 11 грудня штурмували барикади мітингувальників на Майдані Незалежності у Києві. Правоохоронці розібрали бари-кади та знесли намети учасників протесту, який з новою силою розгорнувся в Україні після роз-гону мирних мітингувальників у ніч на 30 листопада.

Раніше держсекретар Джон

Керрі засудив силові дії влади на Майдані Незалежності та висло-вив огиду з приводу рішення влади України.

В свою чергу сенатор-респу-бліканець Джон Маккейн заявив, що Сполучені Штати вимага-тимуть покарання за "будь-які злочини, вчинені проти україн-ців, які мирно реалізують свої основні права людини". "Якщо уряд України вважає, що груба сила і політика страху можуть провести їх через поточну кризу, то це глибоко помилкова думка", - йдеться у заяві, опублікованій на його офіційному сайті.

А колишній держсекретар США Гілларі Клінтон написала на своїй сторінці у Twitter: "Уряд України має йти шляхом Ман-дели і вибрати діалог зі своїми людьми замість сили".

У середу в Києві перебували верховна уповноважена ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон та заступник держсекретаря США у справах Європи і Євразії Вікторія Нуланд. Вони зустрілися з протестувальниками на Май-дані, урядовцями та Віктором Януковичем.

У Європейському парламенті

зареєстрували проект резолюції "Про результати Вільнюського саміту і майбутнє Східного парт-нерства, зокрема щодо України". Голосувати за резолюцію плану-ють у четвер.

У документі, зокрема, йдеться про створення нової посеред-ницької місії ЄС на найвищо-му рівні, яка би "допомогла у проведенні круглого столу між урядом, демократичною опози-цією і цивільним суспільством і забезпечила мирне вирішення нинішньої кризи".

Автори проекту висловити солідарність з українськими мітингувальниками. "Європар-ламент рішуче засуджує викори-стання грубої сили проти мир-них демонстрацій і підкреслює необхідність швидкого, ефектив-ного та незалежного розсліду-вання і покарання осіб, визнаних винними; закликає до негайного і безумовного звільнення мир-них демонстрантів, заарешто-ваних в останні дні", - йдеться в проекті резолюції.

Підтримана в ньому і фінансо-ва допомога Україні з боку МВФ та ЄБРР - "для здійснення ре-форм, пов'язаних з підписанням угоди про асоціацію". •

важливо

"У Європи просто немає російської політики, не-має мінімального бачення, якими можуть і якими повинні бути відносини з таким могутнім сусідом, без якого не може бути ні стабільності, ні співро-бітництва на континенті. Тепер, коли США пішли з Європи, йдуть з Близького Сходу, ЄС не може залишатися без зовнішньої політики", — йдеться в статті. "Щоб не трапилося, події в Україні історично незворотні і ведуть до геополітичної трансформа-ції. Рано чи пізно Україна по-справжньому стане частиною демократичної Європи; скоріш пізно, ніж рано, Росія піде за нею, якщо тільки не ізолює себе і не перетвориться в напівзастійний імперіаліс-тичний релікт" — пише американський політолог, колишній радник президента США з національ-

ної безпеки Збігнєв Бжезінський у статті для The Financial Times.

"Сьогоднішня Росія не в тому становищі щоб влаштовувати силову реставрацію колишньої імпе-рії — йдеться в статті. — Вона занадто слабка, занад-то відстала і занадто бідна".

"Російські соціальні еліти розуміють, що не-зграбні зусилля Путіна мають дуже обмежені шанси на успіх. Як тільки він перестане бути пре-зидентом, Росія, особливо її новий середній клас, дійде висновку, що єдиний розумний шлях — теж стати по-справжньому сучасною, демократичною і, можливо навіть провідною європейською держа-вою", — прогнозує Бжезінський. •