Перемога у назвах вулиць

Черкаси2011

2

Вулиці м іста Черкаси.Перемога у назвах вулиць . Книга І.Черкаси: видавець Чабаненко Ю., 2011 – 118 с., 28 іл.

Керівник проекту: Маліщук Л.М.Редактори: Маліщук Л.М., Котькалова З.В.Підбір матеріалів: Загоріна Р.К., Мишаков В.Е.Робота з фотоматеріалами: Бутенко І.С., Зеленський Г.М.Набір тексту: Мишаков В.Е.Технічний редактор: Чабаненко Ю.А.

ББК 63.3(4Укр;4Чек)24.78І 79

Підписано до друку 5.05.2011 р. Формат60х841/

16. Папір офсет.

Гарнітура Boocman CТT. Умовн. друк. арк. 7,38.Зам. № 1075 Наклад 9110 прим.

Друк ПП Чабаненко Ю.А.Україна, м. Черкаси, вул. О.Дашкевича, 39

Тел. /0472/45&99&84? 56&46&66 е&mail: [email protected]

Видавець Чабаненко Ю.А.Свідоцтво про внесення

до Державного реєстру видавцівсерія ДК №1898 від 11.08.2004 р.

ISBN 978-966-493-316-9

Видання здійсненена замовлення

Черкаської міської радита її виконавчого комітету

3

П Е Р Е М О Г Ау назвах вулиць

Книга перша

Героям � визволителямміста Черкасиприсвячується

Вулиця Атамановського ........................... 8Вулиця Братів Савченків .......................... 9Вулиця Василини ..................................... 10Вулиця Ватутіна ....................................... 11Вулиця Вернигори ................................... 12Вулиця Ворошилова ................................ 14Вулиця Гайдара ....................................... 14Провулок Гастелло ................................... 15Вулиця Генерала Коротєєва .................... 16Вулиця Генерала Рибалка ........................ 18Вулиця (алея) Генерала Путейка .............. 20Вулиця Гризодубової ............................... 21Вулиця Грузиненка .................................. 22Вулиця Джаліля ........................................ 23Вулиця Зінченка ....................................... 23Вулиця Зої Космодем'янської ................. 25Вулиця Капітана Пилипенка .................... 26Вулиця Карбишева ................................. 27Вулиця Конєва ......................................... 28Вулиця Кузнєцова .................................... 29Вулиця Лазарєва ..................................... 31Вулиця Лук'янова ..................................... 33Вулиця Луценка ........................................ 34Вулиця Маршала Батицького ................... 36Вулиця Маршала Василевського ............. 37Вулиця Маршала Жукова ......................... 38Вулиця Маршала Красовського ............... 38Вулиця Маршала Рокоссовського ............ 39Провулок Матросова ................................ 39Вулиця Молоткова .................................... 40Провулок Олега Кошового ........................ 42Вулиця Онопрієнка ................................... 43Провулок Павлова .................................... 45Вулиця Пальохи ....................................... 46Вулиця Поднєвича ................................... 47

Вулиця Романа ......................................... 50Вулиця Руднєва ........................................ 51Вулиця Сержанта Волкова ....................... 51Вулиця Сержанта Жужоми ....................... 53Вулиця Сержанта Смирнова .................... 56Вулиця Смаглія ........................................ 58Вулиця Спиридона Кириченка ................ 58Вулиця Старшого лейтенанта Битюцького .... 59Вулиця Старшого лейтенанта Маца ......... 61Провулок Старшого сержанта Кульбашного 63Вулиця Суботіна ....................................... 64Вулиця Сурікова ....................................... 65Вулиця Тараскова .................................... 67Вулиця Хоменка ....................................... 69Провулок Чалова ...................................... 71Вулиця Черепіна ...................................... 73Провулок Черняховського ......................... 73Вулиця Чіковані ........................................ 75Вулиця Якубовського ............................... 77Вулиця Яцика ........................................... 77Вулиця 14Aго Грудня ................................ 79Вулиця 2Aго Українського фронту ............. 80Вулиця 38Aї Армії ..................................... 80Вулиця 30Aріччя Перемоги ...................... 81Вулиця Гвардійська ................................. 82Вулиця Героїв Дніпра ............................... 82Вулиця Героїв Сталінграда ...................... 84Вулиця Десантників ................................. 84Вулиця Оборонна ..................................... 85Вулиця Слави ........................................... 85Вулиця Танкістів ....................................... 87Вулиця Червоноармійська ....................... 87Провулок Панфіловців .............................. 88Провулок Партизанський ......................... 89Літературні джерела ................................ 90

Зміст

Шановні друзі!

Кожне місто має свою історію, традиції, знаковісимволи. Тим воно і унікальне. Однією із важливихскладових є історія назв: вулиць, площ, парків, певнихрайонів, місць. Старовинні, сучасні, унікальні,традиційні назви творять неповторне, не схоже на іншімісто.

Кожен черкасець щодня ходить вулицями і часто незамислюється, якій людині, чи події присвячена та чиінша назва, а іноді хоче дізнатись ; і не знає, звідкичерпати інформацію.

Ми започатковуємо серію книг "Вулиці міста Черкаси", щоб жителі тагості Черкас могли знайти інформацію про історію створення та етапинайменування кожної з них. Першу книгу серії ми присвятиливизволителям у назвах вулиць ; тим людям, які поклали життя зарадиіснування і процвітання Черкас, воїнам, які боролись за місто.

Черкасці навіть не здогадуються, що у місті 70 вулиць та провулківносять імена Героїв, визволителів, рядових солдат та офіцерів.

Вернигора, Хоменко, Пилипенко, Луценко… Саме вони колись творилиісторію нашого міста. Обов'язок вдячних нащадків ; зберегти їхні імена впам'яті наступних поколінь.

Сергій Одарич, міський голова м.Черкаси

Шановний друже!

Ти тримаєш у руках книгу "Перемога уназвах вулиць", яка є першою частиноютрилогії "Вулиці міста Черкаси".

Для кожного з нас Батьківщинапочинається з рідної домівки, вулиці, міста,країни. Щодня ти проходиш вулицямирідного міста не задумуючись чиє ім'яносить ця вулиця і чому саме так вонаназвана.

Ця книжкова екскурсія вулицями Черкасдопоможе тобі дізнатися про героїчні сторінки історії нашогоміста, нашого народу у роки Великої Вітчизняної війни.

Вдячні жителі Черкас увіковічили пам'ять про Героїв, відсолдата і до маршала, у назвах вулиць, провулків, площ міста.

Історію потрібно знати.Черкаська міська організація ветеранів війни та праці

висловлює щиру подяку міській владі за підтримку у виданні книгита розуміння ролі патріотичного виховання молодого покоління.Сподіваємося, що ця книга стане сімейною реліквією, її будутьзберігати і передавати все новим і новим поколінням. Так історіяміста буде зберігатися в пам'яті нащадків.

Ця книга була б неможлива без щирої допомоги Черкаськогообласного краєзнавчого музею (директор музею ; Кушнір АллаАндріївна).

Деякі з матеріалів книги вперше стали доступні для широкогозагалу.

У книзі, зокрема, використані матеріали, які були зібрані,систематизовані та підготовлені до друку старшим науковимспівробітником музею, членом Національної спілки журналістівУкраїни Загоріною Раїсою Кузьмівною, яка понад 30 роківпрацювала над вивченням теми "Черкащина в роки ВеликоїВітчизняної війни", та завідувачем відділу охорони пам'ятниківШумейком О.О. Ці матеріали уточнюють багато фактів з історіївизволення міста Черкаси, а також біографій Героїв;визволителів.

Фахівці музею проробили титанічну працю з вивченняпершоджерел, спілкувалися та листувалися з учасникамизвільнення міста Черкаси та їх рідними, уважно вивчали нагороднідокументи, особисті листи, багато з яких зберігаються у фондахмузею, інші унікальні джерела та історичні матеріали.

Невід'ємною частиною книги буде однойменний розділ наофіційному сайті Черкаської міської ради з інтерактивною картоюміста Черкаси, можливістю швидкого пошуку вулиць, названихіменами Героїв, військовою кінохронікою.

Іван Дем’янович Губський,голова Черкаської міської

ради ветеранів війни та праці

8

Вулиця Атамановського

Названа на честь Героя Радянського СоюзуАтамановського Петра Юхимовича, який народився умісті Черкаси.

Дата найменування вулиці / початок 60/х років ХХ ст.Вулиця розташована у мікрорайоні "Зелений".

Атамановський Петро Юхимович (1899;1945) народився у сім'їробітника. В армію призваний у травні 1942 року. Воював нафронтах Великої Вітчизняної війни у складі військ Південного,4;го Українського і 1;го Прибалтійського фронтів. Під часвизволення Прибалтики 30 січня 1945 року старший сержантП. Ю. Атамановський і його кулеметний підрозділ героїчнозагинули в нерівному бою з фашистами. Указом Президії ВерховноїРади СРСР від 24 березня 1945 року йому посмертно присвоєнезвання Героя Радянського Союзу.

Похований в м. Скоудас (Литва). Його прізвище викарбуванена меморіальній плиті Пагорбу Слави в Черкасах.

9

Вулиця Братів Савченків

Названа на честь командира партизанського загонуФеодосія Родіоновича Савченка та двох його братів Іваната Григорія, які билися з фашистами на територіїЧеркаського району в роки Великої Вітчизняної війни.

Дата найменування вулиці / 1983 рік.Вулиця розташована у мікрорайоні "Дахнівський".

З вересня 1941 року до листопада 1942 року поблизу Черкасдіяв партизанський загін, очолюваний Феодосієм РодіоновичемСавченком і Сергієм Наумовичем Пальохою. Командуваннязагону через своїх людей у поліції дізнавалося про каральні заходиокупантів. Уміло маневруючи, загін водночас завдавав ударуворогу на багатьох шляхах району.

Найбільші операції партизани проводили на шляху Черкаси ;Мошни. У вересні вони оволоділи рідним селом, знищилителефонну станцію, розгромили кілька гітлерівських обозів,спалили десяток автомашин, вбили 30 фашистів.

Успішними були операції загону в селах Будище, Геронимівка,Кумейки. Партизани пройшли 2 тисячі кілометрів територією

Зверху внизСавченко Ф. Р., командир партизанського загонуСавченко Г. Р., політрук роти партизанського загонуСавченко І. Р., командир роти партизанського загону

10

5 районів Черкаської та Кіровоградської областей і знищили 200окупантів.

У травні 1942 року смертю героя загинув командирпартизанського загону, старший з братів ; Феодосій РодіоновичСавченко. В листопаді 1941 року загинув Григорій, а в листопаді1942 року ; Іван. Їх посмертно нагороджено орденами Вітчизняноївійни 1;го ступеня. Поховані брати ; партизани Савченки вбратській могилі в їх рідному селі Мошни Черкаського району.

Вулиця Василини

Названа на честь видатного організатора парти/занського руху на Черкащині Василини Петра Кирило/вича.

Дата найменування вулиці / 1972 рік.Вулиця розташована у мікрорайонах "Благовісний" та

"Центральний".

Василина Петро Кирилович (1899 ; 1941) народився в с. ЛеськиЧеркаського району в селянській сім'ї. Був головоюЧорнобаївського комнезаму, директором Кам'янської машино;тракторної станції і головою Кам'янського райвиконкому наЧеркащині.

11

З липня 1941 року ; керівник партизанського підпілля,секретар Кіровоградського підпільного обкому партії. В серпні1941 року організував партизанські групи в Чигиринському,Златопільському і Кам'янському районах. У лісах Холодного Ярустворив партизанський загін.

У грудні 1941 року закатований фашистами в черкаськійв'язниці.

Вулиця Ватутіна

Названа на честь видатного радянського полководця,командувача 1/м Українським фронтом, генерала армії,Героя Радянського Союзу Ватутіна Миколи Федоровича.

Дата найменування вулиці / 1956 рік.Вулиця розташована в мікрорайонах "Зелений",

"Яблуневий", "Дніпровський".

Ватутін Микола Федорович (1901 ; 1944) народився в с. Чепухінонині с. Ватутіне Білгородської області (Росія).

На початку Великої Вітчизняної війни Ватутін М. Ф.призначений начальником штабу Північно;Західного фронту, з1942 року ; командуючим Воронезьким, а потім Південно;Західним фронтом, війська якого брали активну участь уСталінградській битві.

12

З липня 1943 року командував військами Воронезького фронту,перейменованого на 1;й Український фронт. Його військавідзначилися в Курській битві, Білгородсько;Харківській операції,в Битві за Дніпро, при визволенні Києва. Війська 1;го Українськогофронту під командуванням Ватутіна М. Ф. брали активну участьу проведені Корсунь;Шевченківської операції в січні ; лютому1944 року та у визволенні багатьох міст і сіл Черкащини.

Під час наступу військ 1;го Українського фронту наПравобережній Україні Ватутін М. Ф. був смертельно поранений.Похований у Києві. В травні 1965 року Ватутіну М. Ф. присвоєнезвання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Вулиця Вернигори

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Вернигори Петра Леонтійовича.

Дата найменування вулиці / 1967 рік.Вулиця розташована у мікрорайоні "Привокзальний".

Вернигора П. Л. народився 12 липня 1921 року в селищі Тараща,нині місто Київської області. Українець.

В ніч з 16 на 17 листопада 1943 року командир батареї1817;го самохідно;артилерійського полку 52;ї армії 2;го

13

Українського фронту лейтенант Вернигора П. Л. першимувірвався в опорний пункт ворога ; село Геронимівка. Потужнимзалпом гармат, дружною атакою десанту за короткий час булорозгромлено крупний підрозділ дивізії СС "Вікінг".

Удосвіта, 20 листопада 1943 року, 6 самохідних установокнестримно подолали зону вогню і увірвалися на станцію Черкаси.Біля залізничної станції гітлерівці влаштували танкову засідку. Заблокпостом, прикриті димовою завісою, зачаїлися ворожі танки.Але важкі гармати радянської самохідної установки122;міліметрового калібру одним пострілом підпалювалифашистські танки, гусениці трощили ворожі батареї і кулеметніточки. Одна за одною запалали 5 ворожих машин. На станціїЧеркаси був знищений паровоз ворога. Шлях до міста буловідкрито.

Усього за 4 дні батарея лейтенанта Петра ЛеонтійовичаВернигори знищила 5 танків, 17 гармат, 2 міномети,6 протитанкових гармат, 16 кулеметів, 13 автомашин, багатосолдатів та офіцерів ворога, захопила у полон 18 солдатів, а також14 автомашин і 3 гармати.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 22 лютого 1944року посмертно. Нагороджений орденом Леніна.

Похований у братській могилі в с. Геронимівка. Іменем Герояназвані вулиці у містах Черкаси та Тараща, у с. Геронимівка.

14

Вулиця Ворошилова

Названа на честь видатного радянського полководцята державного діяча, Маршала Радянського Союзу, двічіГероя Радянського Союзу Ворошилова КлиментаЄфремовича (1881 / 1969).


Вулиця Гайдара

Названа на честь видатного радянського дитячогописьменника, учасника партизанського руху наЧеркащині Гайдара (Голікова) Аркадія Петровича.

Вулиця розташована у Південно/Західному районі.

Аркадій Петрович Гайдар (1904 ; 1941) народився у селищіпоблизу Льгову, нині Курської області, у сім'ї вчителів. Автордитячих творів "Р.В.С.", "Тимур і його команда", "Долябарабанщика", "Військова таємниця" та інші. Під час ВеликоїВітчизняної війни Гайдар А. П. перебував у діючій армії в якостікореспондента "Комсомольської правди". Після оточення, увересні 1941 року, частин Південно;Західного фронту в районі

15

Умань ; Київ Аркадій Гайдар потрапив у партизанський загін, дебув кулеметником. 26 жовтня 1941 року Аркадій Гайдар загинувнеподалік від села Ліпляве Канівського району Черкаської області.У місті Каневі Черкаської області розташована бібліотека;музейА. Гайдара.

Провулок Гастелло

Названий на честь легендарного радянського льотчика,Героя Радянського Союзу Гастелло Миколи Францовича.

Провулок розташований у мікрорайоні "Кривалівський".

26 червня 1941 року командир 2;ї ескадрильї 207;го далеко;бомбардувального авіаційного полку під час бойового вильотубомбардував ворожу колону на дорозі Молодечно ; Радошковичіу Білорусі. Вогнем зенітної артилерії противника літак Гастеллобуло підбито. І тоді командир, охопленого полум'ям літака,здійснив "вогняний таран" ; направив палаючу машину намеханізовану колону ворога.

26 липня 1941 року Гастелло М .Ф. удостоєний звання ГерояРадянського Союзу посмертно.

Подвиг Гастелло став одним з найбільш відомих в історії ВеликоїВітчизняної війни. "Гастелловцями" почали називати льотчиків,які здійснили "вогняний таран". Всього за період Великої

16

Вітчизняної війни було здійснено 595 "класичних" повітрянихтаранів, 506 таранів літаком наземної цілі, 16 морських таранів і160 танкових таранів.

Вулиця Генерала Коротєєва

Названа на честь генерал/полковника КоротєєваКостянтина Аполоновича, командуючого 52/ї армії, яказвільняла місто Черкаси.


Коротєєв Костянтин Аполонович народився 25 лютого 1901року в селищі Щегловка, нині в межах м. Богодухів Харківськоїобласті. Росіянин.

З перших днів Великої Вітчизняної війни в діючій армії.В липні 1943 року генерал;лейтенант Коротєєв К. А.

призначений командувачем 52;ї армії. 3 жовтня 1943 року 52;аармія була включена до складу Степового фронту. В цей час їїчастини форсували Дніпро в районі с. Хрещатик, північніше містаЧеркаси.

На початку листопада 52;а армія отримала наказ СтавкиВерховного Головнокомандування відвести свої війська з;під

17

с. Хрещатик на лівий берег Дніпра і вдруге форсувати ріку в районіміста Черкаси.

Виконуючи наказ Ставки Верховного Головнокомандування,52;а армія здійснила марш у 60 кілометрів і вийшла в район новогофорсування в районі міста Черкаси. Війська 52;ї армії генерал;лейтенанта Коротєєва К. А. діяли швидко й злагоджено і в цьомувелика заслуга їх командуючого. Генерал Коротєєв К. А. у ці днімайже не відпочивав, увесь час був на своєму командному пункті.

В ніч на 13 листопада 1943 року війська двох стрілецькихкорпусів (73;го і 78;го) 52;ї армії розпочали форсування Дніпра врайоні міста Черкаси на п'яти переправах одночасно. Противникне чекав їх наступу, будучи впевненим у неприступності "Східноговалу" (потужної подвійної системи оборонних споруд,побудованих гітлерівцями вздовж правого берега Дніпра). МістоЧеркаси було також оточено подвійною смугою оборонигітлерівців і перетворено в один з головних опорних пунктівпротивника.

Завдяки мужності і рішучим діям, відвазі й стійкостірадянських воїнів цю дійсно потужну систему оборони гітлерівцівудалося здолати.

Війська 52;ї армії захопили в районі с. Свидівок (північнішеміста Черкаси) плацдарм і розширили його, оволодівши рядомприбережних сіл ; с. Свидівок, с. Єлизаветівка, с. Будище,с. Дахнівка, с. Сокирне, с. Василиця. Так був створений Свидівськийплацдарм, що став головним у боях за місто Черкаси.

18

Звідси почався наступ частин і підрозділів 52;ї армії на містоЧеркаси.

Генерал;лейтенант Коротєєв К. А. тримав під своїм контролемвійськову операцію, швидко і рішуче реагував на найменші змінив ній. Війська під його командуванням 14 грудня 1943 рокузвільнили місто Черкаси від гітлерівців.

22 військові частини і з'єднання 52;ї армії були удостоєніпочесного найменування "Черкаських". Більше 20 воїнівотримали звання Героїв Радянського Союзу.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 рокугенерал;полковник Коротєєв К.А. був удостоєний звання ГерояРадянського Союзу.

Помер 4 січня 1953 року. Похований у Москві.

Вулиця Генерала Рибалка

Названа на честь видатного радянського полководця,командуючого 3/ю танковою армією під час битви заДніпро, Маршала бронетанкових військ, двічі ГерояРадянського Союзу Рибалка Павла Семеновича.


19

Рибалко Павло Семенович народився 4 листопада 1894 року уселі Малий Вистороп. нині Сумської області. Українець. Призванийдо царської армії у 1914 році, рядовим пройшов Першу світовувійну.

На фронтах Великої Вітчизняної війни ; з липня 1942 року,командував 5;ю та 3;ю гвардійською танковими арміями, бравучасть у багатьох військових операціях. Перше звання ГерояРадянського Союзу Рибалку П. С. присвоєно 17 листопада 1943року за успішне форсування Дніпра, уміле керівництво армією вбитві під Курськом та Київській наступальній операції.

Танкова армія Рибалка П. С. під час Львівсько;Сандомирськоїоперації врятувала Львів від руйнування фашистськимизагарбниками.

Вдруге, звання Героя Радянського Союзу, присвоєноРибалку П. С. 6 квітня 1945 року за бойову звитягу військ під йогокомандуванням на завершальному етапі війни та проявленийособистий героїзм.

Після війни командував армією, був командуючимбронетанковими та механізованими військами Радянської Армії.Помер 28 серпня 1948 року.

20

Вулиця (алея) Генерала Путейка

Названа на честь генерал/майора Путейка МихайлаКостянтиновича, командира 254/ї стрілецької дивізії,яка звільняла місто Черкаси.

Дата найменування вулиці / 1980 рік.Вулиця розташована у Південно/Західному районі.

Путейко Михайло Костянтинович народився 8 листопада1913 року в с. Ревкутьєвичі Мінської області. Білорус.

З літа 1942 року Путейко М. К. командував стрілецькимбатальйоном, потім полком. Восени 1943 року полковник ПутейкоМ. К. був призначений командиром 254;ї стрілецької дивізії, якафорсувала в ніч на 13 листопада Дніпро в районі с. Свидівок(північніше м. Черкаси). Радянські війська розпочали Черкаськунаступальну операцію (13.11.1943 ; 14.12.1943), метою якої буловизволення м. Черкаси. Противник побудував потужну системуоборони вздовж правового берега Дніпра ; так званий "Східнийвал", і сподівався затримати тут стрімкий наступ радянськихвійськ, а потім знову перейти у наступ. Правий, високий берегДніпра також був сильно укріплений і замінований.

254;а стрілецька дивізія форсувала Дніпро і захопилаСвидівський плацдарм. Протягом 13 ; 18 листопада плацдарм буврозширений, були визволені села Свидівок, Лозівок, Єлизаветівка,Василиця, Дахнівка. Радянські війська повели наступ на

21

противника в напрямку с. Геронимівка, с. Руська Поляна,с. Дубіївка. Бої були запеклими і важкими, та радянські військапросувалися вперед.

Черкаська наступальна операція завершилася 14 грудня1943 року. У цей день було звільнено місто Черкаси. 254;астрілецька дивізія серед інших частин і з'єднань 52;ї армії булаудостоєна почесного найменування "Черкаська".

У квітні 1945 року дивізія вела бої на підступах до німецькогоміста Бауцен, де Путейко М. К. був важко поранений. Це сталося19 квітня 1945 року, а 21 квітня він помер від важких ран.Похований відважний генерал у м. Львів.

Ім'я героя носить Черкаська спеціалізована школа № 27, натериторії якої встановлено бронзовий бюст з меморіальнимнаписом: "Генерал;майор Путейко М. К.".

Вулиця Гризодубової

Названа на честь легендарної льотчиці, учасниці боївза визволення Правобережної України, Героя РадянськогоСоюзу Гризодубової Валентини Степанівни.

Дата найменування вулиці / 60/і роки ХХ ст.Вулиця розташована у мікрорайоні "Зелений".

22

Гризодубова Валентина Степанівна, командир екіпажу літака"Родіна" (АНТ;37), яка разом з двома іншими легендарнимильотчицями Осипенко П. Д. і Расковою М. М. здійснилабезпересадочний переліт з Москви на Далекий Схід, встановившисвітовий жіночий рекорд у дальності польоту (за 26 годин29 хвилин подолано відстань у 6450 кілометрів). У 1938 році їйприсвоєне звання Героя Радянського Союзу.

У вересні 1943 року авіаційний полк під командуваннямГризодубової В. С. брав участь у здійсненні Дніпровської десантноїоперації на території Правобережної Черкащини.

Вулиця Грузиненка

Названа на честь повного кавалера орденів СлавиГрузиненка Андрія Лук'яновича, який народився у містіЧеркаси.

Дата найменування вулиці / 1989 рік. Вулицярозташована у мікрорайоні "Соснівський".

Грузиненко Андрій Лук'янович (1920 ; 1945) народився вс. Дахнівка Черкаського району. З 1932 року працював рибалкою,потім ковалем у господарстві Соснівського санаторію. З 1939 рокуслужив у лавах Червоної Армії. В роки Великої Вітчизняної війнибрав участь у боях проти фашистських загарбників на Західному,

23

Брянському та Українському фронтах. Загинув у квітні 1945 рокупри форсуванні річки Шпрее під Берліном. За мужність і відвагунагороджений орденом Слави трьох ступенів.

Вулиця Джаліля

Названа на честь Муси Джаліля (1906 / 1944),татарського поета, Героя Радянського Союзу, страченогогітлерівцями в 1944 р. у в'язниці Моабіт.

Дата найменування вулиці / 60/і роки ХХ ст.Вулиця розташована у мікрорайоні "Хімселище".

Вулиця Зінченка

Названа на честь першого коменданта Рейхстагу,Героя Радянського Союзу Зінченка Федора Матвійовича,який проживав у місті Черкаси.

Вулиця розташована у мікрорайоні "Дніпровський".

Федір Матвійович Зінченко народився 19 вересня 1902 року вселі Ставскове, нині Томської області. Українець.

24

У Червоній Армії з 1924 року. На фронтах Великої Вітчизняноївійни з березня 1942 року. Навесні 1944 року Федір Зінченкопризначений командиром 756;го стрілецького полку 150;їстрілецької дивізії 3;ї ударної армії 1;го Білоруського фронту.

30 квітня 1945 року воїни стрілецького полку, яким командувавЗінченко Ф. М., штурмом захопили Рейхстаг, а 1 травнявстановили над ним Прапор Перемоги.

Наказом командира дивізії полковник Зінченко Ф. М. бувпризначений першим комендантом Рейхстагу.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 рокуза уміле керівництво полком, зразкове виконання бойових завданькомандування і проявлені мужність і героїзм у боях ізфашистськими загарбниками полковникові Федору Зінченкуприсвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У 1950 році полковник Федір Зінченко вийшов у відставку. Живу місті Золотоноші Черкаської області, а з 1981 року переїхав доміста Черкаси. Помер Федір Матвійович Зінченко 15 жовтня 1991року.

25

Вулиця Зої Космодем'янської

Названа на честь Космодем'янської Зої Анатоліївни,бійця спеціального партизанського загону, що діяв уМосковській області в роки Великої Вітчизняної війни.

Дата найменування вулиці / 60/і роки ХХ ст.Вулиця розташована у мікрорайоні "Кривалівський".

При виконанні бойового завдання Космодем'янська З. А.(1923 ; 1941) була затримана. Гітлерівські кати піддали юнупартизанку жорстоким тортурам, але вона не відповіла на жоднезапитання. 29 листопада 1941 року після довгих і боліснихкатувань Зою Космодем'янську повісили на сільській площі. Їївідданість Батьківщині, мужність і самовідданість сталинадихаючим прикладом у боротьбі з ворогом.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 лютого 1942 рокуза мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з фашистамиКосмодем'янській З.А. було посмертно присвоєне звання ГерояРадянського Союзу.

26

Вулиця Капітана Пилипенка

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу капітана Пилипенка МихайлаВасильовича.

Дата найменування вулиці / 1983 рік. Вулицярозташована у мікрорайоні "Зелений".

Пилипенко Михайло Васильович народився у 1922 році вс. Чернеччина Охтирського району Сумської області. Українець.

В 1942 році був направлений на фронт.Командир стрілецького батальйону 933;го стрілецького полку

254;ї стрілецької дивізії 52;ї армії капітан Пилипенко М.В. в нічна 2 жовтня 1943 року одним з перших форсував Дніпро в районіс. Хрещатик. В боях на цьому плацдармі знищив 15 ворожихтанків із 20.

В ніч на 13 листопада дивізія вдруге форсувала Дніпро.Батальйон під його командуванням першим у полку переправивсячерез Дніпро в районі с. Свидівок і оволодів південно;східноюоколицею села. На полі бою залишились 15 танків противника ітрофеї: 2 гармати, 3 тягачі, автомашина і бронемашина.

Розвиваючи наступ, батальйон капітана Пилипенка М. В.успішними бойовими діями відвернув увагу ворога від основнихчастин і підрозділів 933;го стрілецького полку, які завдяки цьомупереправились через Дніпро з найменшими втратами.Потрапивши в оточення, батальйон капітана Пилипенка дві доби

27

вів бої у повному відриві від свого полку, де їх вже вважализагиблими. Але завдяки рішучим і сміливим діям капітанаПилипенка М. В. батальйон було врятовано. Вони вирвалися зоточення і з'єдналися з підрозділами свого полку.

20 листопада 1943 року батальйон капітана Пилипенка М. В.увірвався в місто Черкаси і протягом наступних днів вів успішнібойові дії на вулицях міста, відбиваючи до 3 ; 6 ворожих контратак,зокрема, танкових.

За період з 18 до 30 листопада 1943 року батальйон знищив11 танків і до 400 солдатів та офіцерів противника. Особистокапітан Пилипенко М.В. знищив за цей час 29 солдатів і офіцерівворога.

22 лютого 1944 року капітан Пилипенко М. В. був удостоєнийзвання Героя Радянського Союзу. В травні 1944 року майорПилипенко М. В. пропав безвісти (за іншими даними ; загинув) підчас боїв у Румунії.

Вулиця Карбишева

Названа на честь видатного радянського військовогодіяча, генерал/лейтенанта інженерних військ, ГерояРадянського Союзу Карбишева Дмитра Михайловича(1880 / 1945), закатованого у німецькому концтаборіМаутхаузен.

28


У 1914 ; 1915 роках Карбишев Д.М. брав участь у спорудженіоборонних військово;інженерних споруд на Черкащині.

Вулиця Конєва

Названа на честь видатного радянського полководця,двічі Героя Радянського Союзу, Маршала РадянськогоСоюзу Конєва Івана Степановича.


У роки Великої Вітчизняної війни Конєв Іван Степанович(1897 ; 1975) командував 2;м Українським фронтом, війська якоговизволяли місто Черкаси та Черкащину від фашистськихзагарбників.

29

Вулиця Кузнєцова

Названа на честь видатного радянського розвідника,Героя Радянського Союзу Кузнєцова Миколи Івановича,який діяв на території окупованої України.

Вулиця розташована у мікрорайоні "Дахнівський".

Кузнєцов Микола Іванович народився 27 липня 1911 року ус. Зирянка Єкатеринбурзької області. Росіянин.

У 1926 році закінчив 7;річну школу, де захопився мовоюесперанто; записується на агрономічний відділ Тюменськогосільськогосподарського технікуму, у 1927 році продовжуєнавчання у лісовому технікумі, де став самостійно вивчатинімецьку мову, виявивши неабиякі лінгвістичні здібності.У 1932 ; 1936 роках навчався у Свердловському індустріальномуінституті, продовжуючи удосконалювати знання з німецької мови.Навесні 1938 року Кузнєцов М.І. переїхав до Москви і бувприйнятий на службу в органи НКВД.

В кінці 30;х років ХХ;го століття спецслужби гітлерівськоїНімеччини активізували розвідувально;диверсійну діяльністьпроти Радянського Союзу. У цих умовах органи держбезпеки СРСРвирішують використати проти німецьких розвідників свою"секретну зброю", якою став геній радянської розвідки МиколаІванович Кузнєцов.

30

Він мав унікальний дар перевтілення. Десятки надсекретнихдокументів, а головне, точний термін нападу Німеччини наРадянський Союз, стали відомі Кузнєцову М. І. завдяки йоговмінню викликати симпатію до себе потрібних йому людей.

Під час Великої Вітчизняної війни, за власним бажанням, усерпні 1942 року Кузнєцов М. І. був направлений у тил ворога, впартизанський загін "Переможці" Медведєва Д. М., що діяв натериторії України.

Відважний розвідник виконував виключно складні завдання.Завдяки йому радянське командування неодноразово отримувалоцінні розвідувальні дані. Користуючись довірою фашистськихофіцерів, він дізнавався місця дислокації ворожих частин,напрямки їх пересування. Йому вдалося отримати інформаціюпро німецькі ракети "ФАУ;1" і "ФАУ;2", розкритимісцезнаходження ставки Гітлера "Вервольф" ("Перевертень") підмістом Вінницею, попередити радянське командування промайбутній наступ гітлерівських військ у районі Курська (операція"Цитадель"), про підготовку замаху на голів урядів СРСР (Сталіна),США (Рузвельта) і Великобританії (Черчилля) в Тегерані.

У боротьбі з німецькими загарбниками Кузнєцов М. І. проявивнадзвичайну відвагу і винахідливість. Виступав він і в ролінародного месника. Ним здійснені акти помсти над багатьмафашистськими генералами і старшими офіцерами, наділенимивеликими повноваженнями Третього рейху. За активної участіКузнєцова М. І. були знищені: головний суддя України Функ,імперський радник Рейхскомісаріату "Україна" Галль і його

31

секретар Вінтер, віце;губернатор Галичини Бауер, генералДаргель; на чолі групи партизанів Кузнєцов М. І. викравкомандувача каральними військами на Україні генерала Ільгова.

9 березня 1944 року Кузнєцов М. І. загинув у бою.Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1944 року

за виняткову мужність і героїзм при виконанні завданькомандування Микола Іванович Кузнєцов був посмертноудостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Вулиця Лазарєва

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Лазарєва Федора Федоровича.

Дата найменування вулиці / 1965 рік.Вулиця розташована у мікрорайоні "Центральний".

Лазарєв Федір Федорович народився в 1922 році в с. ФіліпковеУдомельського району Тверської області (Росія). Росіянин.

В 1941 році, навесні, призваний до Червоної Армії інаправлений на навчання до танкового військового училища.

Восени 1943 року молодший лейтенант Лазарєв Ф. Ф.,командир танка 378;го танкового батальйону 173;ї окремоїтанкової бригади, брав участь у визволенні Лівобережної України.

32

173;а окрема танкова бригада разом з іншими частинами із'єднаннями 52;ї армії 2;го Українського фронту вела бої зазавоювання Свидівського плацдарму під час Черкаськоїнаступальної операції, визволяла села на підступах до містаЧеркаси і відзначилась у боях за саме місто.

З боями танкісти просувалися вперед. Екіпаж танкамолодшого лейтенанта Лазарєва Ф. Ф. одним з перших увірвавсяна околиці міста Черкаси.

11 грудня 1943 року під час запеклих боїв у районі залізничноїстанції екіпаж Лазарєва Ф. Ф. знищив 17 кулеметних гніздпротивника, 3 гармати, німецький танк "Тигр" і до 40 солдатів таофіцерів.

Під час бою в танк Лазарєва влучив ворожий снаряд, алемашина не зупинилася, продовжуючи вести вогонь. Танкспалахнув. І тоді молодший лейтенант Лазарєв Ф.Ф. віддав свійостанній наказ: "На ворога! Повний вперед!"

Відважний танковий екіпаж до останнього виконав свійвійськовий обов'язок і загинув смертю хоробрих. Молодшийлейтенант Лазарєв Ф. Ф. Указом Президії Верховної Ради СРСРвід 22 лютого 1944 року посмертно удостоєний звання ГерояРадянського Союзу.

Похований на Пагорбі Слави.

33

Вулиця Лук'янова

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Лук'янова Олексія Власовича.


Лук'янов Олексій Власович народився 9 лютого 1906 року вс. Глібовка Новосильського району Орловської області (Росія).Росіянин.

З грудня 1941 року ; на фронті. Воював на Північно;Західному,2;му Українському, 1;му Білоруському фронтах, брав участь вобороні Москви, Сталінградській та Курській битвах, штурміБерліна.

15 листопада 1943 року під час проведення Черкаськоїнаступальної операції 259;й окремий танковий полк підкомандуванням полковника Лук'янова О. В. переправився понаведеному через Дніпро понтонному мосту і вступив у бій наСвидівському плацдармі. Саме тут розгортались основні подіїбитви за Черкаси. Війська 52;ї армії 2;го Українського фронтуфорсували Дніпро в цьому районі в ніч на 13 листопада 1943 року.259;й окремий танковий полк полковника Лук'янова О. В. діяв ускладі 52;ї армії.

Танковий полк Лук'янова О. В. з боями просувався вперед.Особливо важкі бої були в районі села Дубіївка та хутораКирилівка. Не менш важкими і запеклими були бої й на вулицях

34

міста Черкаси. Противник уперто оборонявся, та 14 грудня 1943року місто Черкаси було повністю звільнене від гітлерівців.

259;й окремий танковий полк полковника Лук'янова О. В. бувудостоєний почесного найменування "Черкаський".

За вміле керівництво танковою бригадою, за рішучі йініціативні дії, за особисту мужність і відвагу полковник Лук'яновО. В. був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни продовжив службув Радянській армії. В 1950 році закінчив Військову академіюГенштабу, служив командиром механізованої військової частини,був начальником танкового училища.

В 1958 році вийшов у запас. Жив у місті Черкаси. Почеснийгромадянин міста. Помер 20 серпня 1974 року. Похований у містіЧеркаси.

Вулиця Луценка

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Луценка Онуфрія Максимовича.

Дата найменування вулиці / 1977 рік. Вулицярозташована у мікрорайоні "Привокзальний".

35

Луценко Онуфрій Максимович народився 25 червня 1908 рокув с. Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області.Українець.

З листопада 1941 року до січня 1942 року ; командирбатальйону 658;го стрілецького полку 218 стрілецької дивізіїПівденного фронту. В січні 1942 року був поранений і перебувавна лікуванні в госпіталі.

13 листопада 1943 року почалася Черкаська наступальнаоперація, яку здійснювали війська 52;ї армії 2;го Українськогофронту.

Стрілецький полк підполковника Луценка О. М. успішно вів боїна Свидівському плацдармі. Брав участь у визволенні сілЄлизаветівка, Будище, Лозівок та інших. Відзначились бійціпідполковника Луценка і в запеклих боях на підступах до містаЧеркаси, а також під час вуличних боїв у самому місті.

Під час першого штурму німецьких військ, оточених в районіміста Черкаси, лише за один день 20 листопада 1943 року бійціполку відбили 8 атак автоматників і танків противника. Полк діявна напрямку головного удару (район залізничної станції містаЧеркаси), а потім ; в районі водопарку, прориваючись у центрміста.

14 грудня 1943 року в результаті напружених боїв містоЧеркаси було звільнене від гітлерівців. 254;а стрілецька дивізія, вскладі якої був 929;й стрілецький полк, була удостоєна почесногонайменування "Черкаська". Луценко О. М. був нагородженийорденом Червоного Прапора.

36

За бої на річках Південний Буг та Дністер Указом ПрезидіїВерховної Ради СРСР 13 вересня 1944 року О. М. Луценку булоприсвоєне звання Героя Радянського Союзу.

У жовтні 1945 року Луценко О. М. вийшов у відставку. Жив іпрацював у місті Черкаси. Помер 19 березня 1977 року.

Вулиця Маршала Батицького

Названа на честь командира 73/го стрілецькогокорпусу, який звільняв місто Черкаси, МаршалаРадянського Союзу Батицького Павла Федоровича.


Батицький П. Ф. народився 27 червня 1910 року у Харкові.Росіянин. У Червоній Армії з 1924 року.

Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 року.Командував стрілецькою дивізією, 73;м стрілецьким корпусом,який визволяв місто Черкаси. Брав участь у боях за звільненняУкраїни, Молдови, Білорусі, Румунії, Польщі, в Корсунь;Шевченківській, Берлінській та Празькій операціях, форсуваврічки Дніпро та Прут.

37

За уміле керівництво військами та героїзм, проявлений уборотьбі з фашистськими загарбниками, 7 травня 1965 рокугенералу армії Батицькому П. Ф. присвоєне звання ГерояРадянського Союзу.

Після війни був на командних та штабних посадах.В 1954 ; 1965 роках командував військами Московського

округу ППО, потім був 1;м заступником начальника Генштабу.В 1966 ; 1978 роках головнокомандувач Військ Протиповітряноїоборони країни ; заступник міністра оборони СРСР. МаршалРадянського Союзу (1968). З 1978 р. в Групі генеральнихінспекторів Міністерства оборони СРСР.

Помер 17 лютого 1984 року. Похований у Москві.

Вулиця Маршала Василевського

Названа на честь видатного радянського полководця,Маршала Радянського Союзу, двічі Героя РадянськогоСоюзу Василевського Олександра Миколайовича (1895 /1977).


38

Вулиця Маршала Жукова

Названа на честь видатного радянського полководця,представника Ставки Верховного Головнокомандуванняпід час Корсунь/Шевченківської битви, МаршалаРадянського Союзу, чотири рази удостоєного звання ГерояРадянського Союзу, Жукова Георгія Костянтиновича(1896 / 1974).


Вулиця Маршала Красовського

Названа на честь видатного радянського полководця,Героя Радянського Союзу, Маршала авіації КрасовськогоСтепана Якимовича.

Дата найменування вулиці / 1983 рік.Вулиця розташована у мікрорайоні "Зелений".В роки Великої Вітчизняної війни Красовський С. Я. (1897 ;

1983) командував військово;повітряними силами 56;ї арміїБрянського фронту, потім 2;ї і 17;ї повітряних армій.

В листопаді ; грудні 1943 року 2;а повітряна армія підкомандуванням Красовського С. Я. брала участь у визволенніміста Черкаси та Черкащини від фашистських загарбників.

39

Вулиця Маршала Рокоссовського

Названа на честь видатного радянського полководця,учасника оборони та звільнення України, МаршалаРадянського Союзу, двічі Героя Радянського СоюзуРокоссовського Костянтина Костянтиновича (1896 /1968).


Провулок Матросова

Названий на честь червоноармійця, Героя РадянськогоСоюзу Матросова Олександра Матвійовича, який 23лютого 1943 року під час бою закрив своїм тіломамбразуру ворожого дзоту і ціною свого життя сприяввиконанню бойового завдання.

Провулок розташована у мікрорайонах "Соборний" і"Кривалівський".

40

Вулиця Молоткова

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Молоткова Володимира Михайловича.

Дата найменування вулиці / 1947 рік.Вулиця розташована у мікрорайонах "Зелений" і

"Яблуневий".

Молотков Володимир Михайлович народився 29 червня 1922року в Москві. Росіянин.

В травні 1942 року розпочав свою бойову біографію. Особливовідзначився у боях за визволення міста Черкаси. Одним із першихвін з боєм увірвався на околиці міста. Поставивши гармати своговзводу управління на пряму наводку, лейтенант майже впритулрозстрілював автоматників противника, що засіли у міськихбудинках.

Завдяки його сміливим діям радянські стрілецькі підрозділизмогли оволодіти п'ятьма кварталами міста.

На центральній площі міста Черкаси в триповерховомубудинку школи (нині на цьому місці розташований Головпоштамп)гітлерівці влаштували свій спостережний пункт і звідси управляливогнем своїх мінометників та артилерії, не даючи радянськимбійцям прорватися в центр міста. Лейтенант Молотков В. М., діючишвидко й відважно, пробрався у будівлю школи й влучним вогнемзнищив німецьких корегувальників артилерійського вогню івлаштував тут свій спостережний пункт. Тепер він з третього

41

поверху будівлі передавав по рації координати вогневихточок противника, його артилерійських і мінометнихбатарей, скупчень піхоти і військової техніки гітлерівців.

11 грудня 1943 року лейтенант Молотков В. М., встановившигармати свого взводу на пряму наводку, знищив мінометнубатарею гітлерівців, кілька кулеметів і до 30 німецькихавтоматників. Це дало змогу радянським стрілецьким підрозділамоволодіти ще трьома кварталами міста.

В ніч на 12 грудня 1943 року разом з кількома бійцями таартилерійською гарматою пробрався в тил гітлерівців іскорегував артилерійський вогонь батареї. Таким чином булознищено кілька вогневих точок противника. Ворог відкрившалений вогонь по наших бійцях. Потім спалахнув рукопашнийбій. В цьому бою він був важко поранений в голову. Увечері того ждня, в медсанбаті, лейтенант Молотков В. М. помер, не приходячидо свідомості.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 рокулейтенант Молотков В.М. удостоєний звання Героя РадянськогоСоюзу посмертно.

Похований він на Пагорбі Слави у місті Черкаси.В Черкаському обласному краєзнавчому музеї зберігаються усі

фронтові листи (47) В.М.Молоткова до його батьків, в експозиціїпредставлений його останній лист, фото Героя і його особисті речі.

42

Провулок Олега Кошового

Названий на честь комісара підпільної комсомольськоїорганізації "Молода гвардія", Героя Радянського СоюзуКошового Олега Васильовича.

Провулок розташований у мікрорайоні "Благовісний".

Кошовий Олег Васильович народився 8 червня 1926 року вмісті Прилуки Чернігівської області. Росіянин.

Перед Великою Вітчизняною війною О. Кошовий деякий часнавчався в середній школі міста Канева Черкаської області.

У роки Великої Вітчизняної війни Олег Кошовий брав участьу створенні підпільної комсомольської організації "Молода гвардія"у місті Краснодоні. Був організатором і керівником багатьохдиверсій проти німецьких окупантів.

У січні 1943 року організація була розкрита фашистами.Кошовий О. В. намагався перейти лінію фронту, але був схоплений.Після жорстоких катувань юний патріот був розстріляний9 лютого 1943 року поблизу міста Ровеньки. Похований убратській могилі.

Звання Героя Радянського Союзу Кошовому Олегу Васильовичуприсвоєно посмертно Указом Президії Верховної Ради СРСР від13 вересня 1943 року.

43

Вулиця Онопрієнка

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Онопрієнка Івана Олексійовича.

Дата найменування вулиці / 1973 рік.Вулиця розташована у мікрорайоні "Соснівський".

Онопрієнко Іван Олексійович народився 20 жовтня 1920 рокув с. Шахворостівка Миргородського району Полтавської області.Українець.

Навідник протитанкової гармати 130;го окремоговинищувально;протитанкового артилерійського дивізіону 254;їстрілецької дивізії 52;ї армії 2;го Українського фронту старшийсержант Онопрієнко І. О. особливо відзначився під час визволенняміста Черкаси. Одним з перших він переправився через Дніпроразом зі своєю артилерійською батареєю в районі с. Свидівок, вніч на 13 листопада 1943 року.

Старший сержант І. О. Онопрієнко разом із товаришамивстановив свою гармату на правому березі Дніпра і вступив у бійз гітлерівцями.

14 листопада 1943 року в бою за с. Свидівок він прямоюнаводкою із 45;мм гармати знищив один німецький танк,4 вогневі кулеметні точки і до 20 солдатів та офіцерів.

18 листопада він розбив спостережний пункт противника.22 листопада 1943 року вогневий взвод протитанкових гармат,

в якому служив старший сержант Онопрієнко І. О., вів бої на

44

підступах до міста Черкаси. На позиції взводу гітлерівці кинули17 танків. Старший сержант відкрив по ним вогонь зі своєїгармати, підпустивши їх на відстань 400 метрів. Він підбив одинтанк, але інші машини продовжували рухатись уперед.Онопрієнко І. О. навів гармату на наступну ціль. Танки вже булина відстані 200 ; 500 метрів, коли старший сержантхолоднокровно розстріляв ще один з них. Противник вів вогоньпо бойових позиціях батареї, намагаючись влучити в гарматуОнопрієнка І. О. Ще два прицільних постріли, і ще два танки ворогазапалали, завмерши в 60 метрах від гармати старшого сержанта.Та ось один зі снарядів гітлерівців таки влучив в гармату і вонабула розбита. Тоді Онопрієнко І. О. та його бійці взяли гранати іатакували німецькі танки. Гітлерівці змушені були відступити.А всього у цьому бою було знищено 15 танків. Лише двомнімецьким танкам удалось врятуватися. І хоча танки противникабули зупинені, та бій продовжувався. В цьому бою старшийсержант Онопрієнко І. О. знищив 5 танків противника, 4 вогневіточки, один спостережний пункт ворога і 39 гітлерівських солдатіві офіцерів.

1 грудня 1943 року, під час вуличних боїв за місто Черкаси,Онопрієнко І. О. загинув.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 рокустарший сержант Онопрієнко І.О. був удостоєний посмертнозвання Героя Радянського Союзу.

Похований на Пагорбі Слави в місті Черкаси.

45

Провулок Павлова

Названий на честь Героя Радянського Союзу, командиракулеметного відділення, гвардії старшого сержантаПавлова Якова Федотовича.

Провулок розташований у мікрорайоні "Центральний".

Павлов Яків Федотович народився 17 жовтня 1917 року в селіХрестова Новгородської області. Росіянин.

У Червоній Армії з 1938 року. Під час Великої Вітчизняної війниПавлов Я. Ф. брав участь у боях на Південно;Західному,Донському, Сталінградському, 3;му Українському і 2;муБілоруському фронтах, пройшовши бойовий шлях від Сталінградадо Ельби.

У період оборонних боїв в місті Сталінграді в ніч на 27 вересня1942 року розвідувальна група на чолі з командиром кулеметноговідділення сержантом Павловим Я. Ф. захопила в центрі містадивом уцілілий 4;поверховий житловий будинок, щоб закріпитисяв ньому і не допустити прориву німецьких військ до річки Волги.

Після цього його група утримувала будинок, що увійшов вісторію Сталінградської битви як "Будинок Павлова", протягоммайже трьох діб.

На третю добу в "Будинок Павлова" прибуло підкріплення.Гарнізон будинку збільшився до 24;х осіб. Гвардійці за допомогоюсаперів удосконалили оборону будинку, замінувавши всі підходидо нього, прорили невелику траншею, по якій підтримувався

46

зв'язок з командуванням, доставлялося продовольство,боєприпаси. Будинок став неприступною фортецею. Протягом58;и днів легендарний гарнізон воїнів;гвардійців утримував"Будинок Павлова" і не віддав його ворогові. Героїчна оборона"Будинку Павлова" продовжувалася до дня ліквідації угрупованнягітлерівських військ у районі Сталінграда.

За ратні подвиги, мужність і героїзм, проявлені в боях згітлерівськими загарбниками, Указом Президії Верховної РадиСРСР від 27 червня 1945 р. старшому сержантові Павлову ЯковуФедотовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У 1946 році відважний воїн;гвардієць був демобілізований.Старший лейтенант у відставці Павлов Я. Ф. помер 29 вересня

1981 року. Похований у місті Новгород.

Вулиця Пальохи

Названа на честь одного з керівників партизанськогоруху на Черкащині, комісара Черкаського партизанськогозагону, секретаря Черкаського підпільного райкомупартії Пальохи Сергія Наумовича.

Дата найменування вулиці / 1984 рік.Вулиця розташована у мікрорайоні "Благовісний".Пальоха Сергій Наумович (1902 ; 1984) жив і похований у місті

Черкаси.

47

Вулиця Поднєвича

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Поднєвича Валентина Панасовича.

Вулиця розташована у мікрорайоні "Хімселище".

Поднєвич Валентин Панасович народився 19 вересня 1923 рокув с. Судженка Кемеровської області (Росія). Росіянин (за іншимиданими ; білорус).

В 1941 році був мобілізований до лав Червоної Армії інаправлений на навчання до Томського військовогоартилерійського училища, яке закінчив у 1942 році.

Особливо відзначився старший лейтенант Поднєвич В. П. підчас боїв за місто Черкаси. Він був командиром гаубичноїартилерійської батареї 849;го артилерійського полку 294;їстрілецької дивізії 52;ї армії 2;го Українського фронту.

Наприкінці листопада ; на початку грудня 1943 року підрозділи294;ї стрілецької дивізії вели запеклі бої на південних підступахдо міста Черкаси. Оточений противник не здавався і чинивсильний опір, намагаючись вирватися з кільця.

30 листопада 1943 року, з боку Сміли, гітлерівці підтягли своїзначні резерви ; танки, бронетранспортери, важку артилерію,шестиствольні міномети. Німецька авіація і артилерія кількаразів на день бомбардували позиції радянських військ. Німцямвдалося потіснити наші стрілецькі підрозділи. Артилеристи стоялинасмерть.

48

2 грудня 1943 року на оточену противником батареюгаубиць старшого лейтенанта В. П. Поднєвича рушили 10ворожих танків. Старший лейтенант наказав підпуститигітлерівські танки на відстань до 100 метрів і відкрив вогонь поних. Батарея прицільним вогнем з першого ж залпу підбила тританки. Гітлерівська атака захлинулася.

Наступного дня гітлерівці знову контратакували батарею,кинувши на неї самохідні гармати, танки з автоматниками ібронетранспортери. Поднєвич В. П. став за навідника до гаубиці,гармата стояла на прямій наводці. Коли танки й самохідки вороганаблизились на відстань 80 метрів, впритул став розстрілюватиїх з гармати. Було підбито 2 самохідки і один танк гітлерівців.Решта повернули назад.

Старший лейтенант і його батарея продовжили стріляти поавтомашинах противника. Атака німців була зірвана. Булознищено до 60 солдатів і офіцерів ворога. Старшому лейтенантуПоднєвичу В. П., в результаті цих боїв, вдалося вивести батарею зоточення і зайняти нову оборону вздовж залізниці.

О 9;й годині ранку 4 грудня 1943 року противник почав новуатаку з боку Сміли, кинувши в бій до 30 танків і велику кількістьпіхоти. Їм вдалося обійти батарею з флангів, відрізавши її відпозицій дивізіону. Батарея В. П. Поднєвича, де залишилося всьогодві гармати, впритул розстрілювала противника. В ході цього боюбатарея Поднєвича В. П. знищила 3 танки і одну самохіднугармату "фердинанд". Боєприпаси на батареї закінчувалися,гармати вели вогонь до останнього снаряда. Коли на батарею

49

рушили 3 танки противника, старший лейтенант вступив уєдиноборство з ними. Він підпустив їх ближче і з відстані 30 метрів,гранатою підірвав один з танків. Поднєвич В. П. був поранений,майже всі його бійці загинули або були важко поранені. Старшийлейтенант стріляв по гітлерівцях з пістолета. Останню кулю вінзалишив для себе, не бажаючи потрапити в полон.

Так смертю хоробрих загинув старший лейтенант Поднєвич В. П.Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 травня 1944 року

старшому лейтенанту Поднєвичу В.П. посмертно присвоєнезвання Героя Радянського Союзу.


50

Вулиця Романа

Названа на честь учасника визволення України, ГерояРадянського Союзу Романа Олексія Петровича, якийпроживав у місті Черкаси.

Вулиця розташована у мікрорайоні "Соснівський".

Роман Олексій Петрович народився 2 червня 1922 року в селіКовалин Переяслав;Хмельницького району Київської області.Українець.

У червні 1941 року призваний до лав Червоної Армії інаправлений до Харківського бронетанкового училища.Закінчивши його, став командиром танкового взводу 7;гогвардійського механізованого корпусу. У боях Великої Вітчизняноївійни з жовтня 1942 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 рокуза сміливі та рішучі дії у складі передового загону при форсуваннірічки Одер і захопленні плацдарму, мужність і відвагу при відбиттіконтратак в районі міста Бреслау гвардії старшому лейтенантуОлексію Петровичу Роману присвоєно звання Героя РадянськогоСоюзу.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни Роман О. П.закінчив Військову академію бронетанкових військ, став генерал;майором. З 1970 року генерал;майор Роман О. П. ; у запасі.

Жив у місті Черкаси. Помер 16 листопада 1995 року.

51

Вулиця Руднєва

Названа на честь видатного організатора парти/занського руху на Україні, Героя Радянського СоюзуРуднєва Семена Васильовича (1899 / 1943).

Вулиця розташована у мікрорайоні "Хімселище".

Вулиця Сержанта Волкова

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Волкова Миколи Васильовича.


Волков Микола Васильович народився в 1914 році вс. Новотроїцьке Маріїнського району Кемеровської області.Росіянин. Учасник Великої Вітчизняної війни з перших її днів.

1 жовтня 1943 року командир кулеметної обслуги 936;гострілецького полку 254;ї стрілецької дивізії 52;ї армії сержантВолков М. В. в числі перших на рибальському човні переправивсячерез Дніпро в районі с. Хрещатик.

Зриваючи всі спроби противника скинути сміливців у Дніпро,кулеметники під командою сержанта Волкова дали можливість

52

підрозділам полку форсувати річку і закріпитися на відвойованійділянці. У цьому бою вони знищили до 30 гітлерівців.

8 жовтня 1943 року під час контратаки ворога сержант ВолковМ. В. знову був у самій гущі боїв. Ведучи вогонь зі свого кулемета,він, не зважаючи на поранення, відбив дві контратаки гітлерівців.При цьому було знищено 20 німецьких солдатів і офіцерів та двівогневі точки противника.

Сержант Волков М. В. не покинув поля бою, хоч був уже вдругепоранений. Бійці з обслуги кулемета загинули, і він залишивсяодин, але продовжував вести вогонь, поки не була відбита другаконтратака противника.

Сержант Волков М. В. загинув 17 листопада 1943 року в бою зас. Дахнівка, де і похований у братській могилі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 рокусержанту Волкову М. В. посмертно присвоєне звання ГерояРадянського Союзу.

53

Вулиця Сержанта Жужоми

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Жужоми Миколи Івановича.

Дата найменування вулиці / 1983 рік.Вулиця розташована у мікрорайоні "Митниця".

Жужома Микола Іванович народився 10 січня 1922 року вм. Костянтинівка Донецької області. Українець.

У 1939 році призваний до лав Червоної армії. Закінчив Київськепіхотне військове училище. Коли почалася Велика Вітчизнянавійна, був командиром взводу, служив на західному кордоні. Бравучасть у важких оборонних боях, пізнав гірку біль відступу і втратбойових товаришів.

7 листопада 1941 року М. І. Жужома брав участь у військовомупараді на Червоній площі у Москві, звідки в той же день вирушивна передову. Учасник оборони Москви та Курської битви.

Найбільше запам'яталися йому важкі бої за Дніпро, якийдовелося форсувати двічі ; 1 жовтня 1943 року в районіс. Хрещатик і вдруге ; в ніч на 13 листопада 1943 року в районіміста Черкаси.

Старший сержант Жужома М. І. був командиром вогневоговзводу 130;го окремого винищувально;протитанкового дивізіону254;ї стрілецької дивізії 52;ї армії 2;го Українського фронту табув у числі перших бійців, які в ніч на 13 листопада почалипереправу через Дніпро, північніше міста Черкаси.

54

21 листопада 1943 року при наступі на місто Черкаси старшийсержант Жужома М. І. разом зі своїм вогневим взводом зайшов утил противника і першим увірвався на околиці міста. Вогневийвзвод у цьому бою знищив 3 німецькі танки, 4 автомашини і до50 солдатів та офіцерів. В боях за місто Черкаси старший сержантЖужома М. І. був важко поранений.

За мужність і відвагу, проявлені під час форсування Дніпра тау боях за визволення міста Черкаси старший сержантЖужома М. І. 22 лютого 1944 року був удостоєний звання ГерояРадянського Союзу.

Повернувшись після госпіталю на фронт, Жужома М. І.продовжив воювати з гітлерівцями вже в складі самохідно;артилерійського полку.

…Йшли запеклі бої в Німеччині, противник відчайдушнооборонявся. Батарея самохідних установок тільки;но закінчилабій. Ховали загиблих товаришів. В цей час пролунала команда:"По машинах!" І знову в бій. Радянське військове командуванняотримало прохання союзних американських військ допомогтивийти з оточення одному з полків союзників. На прорив кільцяоточення був відправлений бронезагін самохідних установокСАУ;122, в складі якого був і старшина Жужома М. І.

Бій тривав кілька годин. Самохідна установка старшиниЖужоми М. І. була пошкоджена прямим влученням німецькогоснаряда, але продовжувала бій. Вона першою прорвала кільцеоточення і з'єдналась з полком американських союзників.Старшина Жужома М. І. разом з механіком;водієм були важко

55

поранені, інші члени екіпажу загинули. З машини їх витягли вжеамериканські солдати і відправили у госпіталь.

Вражене мужністю і стійкістю радянських бійців,американське командування представило їх до нагороди.Старшина Жужома М. І. був удостоєний вищої нагороди США ;ордена Срібної Зірки, а радянське командування вручило йомуорден Вітчизняної війни 1;го ступеня. У посвідченні до вищоїнагороди США, яке йому вручили разом з орденом, зазначалося:"Сполучені Штати Америки. Усім, хто побачить цю нагороду ;вітати (нагородженого). Цим засвідчується те, що ПрезидентСполучених Штатів відповідно до рішення Конгресу від 9 липня1944 року нагородив Срібною Зіркою старшого сержанта МиколуІвановича Жужому, воїна Червоної армії СРСР, за хоробрість убою".

Демобілізувавшись після лікування в госпіталі Жужома М. І.повернувся в м. Глухів Сумської області. В 1970 році закінчивРоменський текстильний технікум, працював на заводі.

Помер 24 вересня 1981 року і похований у м. Глухів.

56

Вулиця Сержанта Смирнова

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Смирнова Івана Федоровича.


Смирнов Іван Федорович народився 19 жовтня 1919 року вс. Середня Підпорізького району Ленінградської області. Росіянин.

Відзначився при форсуванні Дніпра та в боях за звільненняміста Черкаси.

Командир вогневого взводу 130;го окремого винищувально;протитанкового дивізіону 254;ї стрілецької дивізії 52;ї армії 2;гоУкраїнського фронту сержант Смирнов І. Ф. двічі форсувавДніпро.

Перший раз ; в районі с. Хрещатик 1 жовтня 1943 року. Бої вцьому районі тривали до початку листопада. А потім радянськівійська отримали наказ повернутися на лівий берег Дніпра івдруге форсувати його в районі міста Черкаси з метою визволенняміста від фашистських загарбників.

В ніч на 13 листопада 1943 року почалася Черкаськанаступальна операція. 130;й окремий винищувально;протитанковий дивізіон, в складі якого служив сержант СмирновІ. Ф., переправлявся одним з перших і вступив у бій з ворогом направому березі Дніпра. Сержант Смирнов І. Ф. був командиромпротитанкової гармати. Він особисто в бою за с. Свидівок зі своєї

57

гармати знищив 3 німецькі танки і 7 вогневих точок противника,до 60 солдатів та офіцерів. У цих боях вибув з лав командирвогневого взводу, і сержант Смирнов І. Ф. взяв командування насебе.

14 листопада 1943 року при відбитті танкової атаки в бою зас. Свидівок він особисто встав до гармати, навідник і командирякої загинули, і ведучи прицільний вогонь по наступаючомупротивнику, знищив 2 танки гітлерівців.

Особливо відзначився мужній артилерист у бою 22 листопада1943 року при наступі на місто Черкаси. Одним з першихувірвавшись на околиці міста, він вів вогонь прямою наводкою,знищуючи гітлерівські автомашини, що підвозили на вогневіпозиції важкі артилерійські гармати великого калібру. При цьомуІ.Ф.Смирнов знищив 4 автомашини.

18 грудня 1943 року сержант Смирнов І. Ф. загинув у бою зас. Степанки, де і був похований в братській могилі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 рокуСмирнов І. Ф. посмертно удостоєний звання Героя РадянськогоСоюзу.

58

Вулиця Смаглія

Названа на честь героїчного захисника блокадногоЛенінграду Смаглія Олексія Васильовича, який народивсяу місті Черкаси.

Дата найменування вулиці / 1972 рік.Вулиця розташована у мікрорайоні "Соснівський".

Після закінчення середньої школи № 3 Смаглій ОлексійВасильович (1919 ; 1941) вступив до Севастопольськогоморського училища.

У грізні дні оборони Ленінграда командував батареєюдалекобійних гармат і героїчно загинув у боях з фашистами.

Вулиця Спиридона Кириченка

Названа на честь учасника форсування Дніпра в районіміста Черкаси, почесного громадянина міста (з 1968 року)Кириченка Спиридона Олексійовича (1905 / 1981).


59

ВулицяСтаршого лейтенанта Битюцького

Названа на честь Героя Радянського Союзу БитюцькогоПетра Семеновича, який героїчно загинув під час обороним. Черкаси у серпні 1941 року.

Дата найменування вулиці / 1983 рік. Вулицярозташована у мікрорайоні "Яблуневий".

Битюцький Петро Семенович народився 17 липня 1913 року ус. Покровка Волгоградської області. Росіянин.

28 липня 1941 року, коли бої вже точилися на територіїЧеркащини, Битюцький П. С. чотири рази вилітав на бойовізавдання. В цьому бою політрук П. С. Битюцький майже впритулпідбив літак ворога, але і його літак запалав. Та льотчик вже зохопленої полум'ям машини кулеметною чергою "прошив" щеодин "мессершмітт". У той день політрук не повернувся із бою.Пройшло три доби і в полку вирішили, що він загинув. Аленесподівано для всіх Битюцький П. С. повернувся саме у ту мить,коли його товариші встали, щоб вшанувати його пам'ятьхвилиною мовчання.

За два неповних місяці перебування на фронті П. С. Битюцькийздійснив більше 50 бойових вильотів, збив 4 літаки противника.Тоді ж, у серпні 1941 р., він був нагороджений своїм першиморденом Леніна. У серпні почались бої за Черкаси. Наше місто

60

стало центром оборони Черкаського плацдарму, який захищаливійська тільки;но створеної 38;ї армії Південно;Західного фронту.

13 серпня 1941 року Битюцький П. С. повів у бій ланкувинищувачів "І;153" для прикриття групи нашихбомбардувальників, які завдавали удару по скупченню танківпротивника південно;західніше Черкас. В цей день це був ужечетвертий успішний бойовий виліт. Літаки поверталися на свійаеродром і раптом, із;за хмар, виринула нова група"мессершміттів". Політрук Битюцький віддав наказ льотчикамлетіти на аеродром, а сам вступив у єдиноборство з трьомавинищувачами противника. Коли закінчилися боєприпаси, віннаправив свій літак у лобову атаку і таранив ворожий літак.Обидва літаки вибухнули у повітрі.

Битюцький П. С. Указом Президії Верховної Ради СРСР від5 листопада 1942 року був посмертно удостоєний звання ГерояРадянського Союзу.

У Черкасах на Пагорбі Слави встановлено пам'ятнумеморіальну дошку. Також на будівлі аеровокзалу встановленобронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом героя танаписом: "У цьому районі 15 серпня 1941 року здійснив свій подвигу повітряному бою з фашистами пілот ; комісар 15;ї авіадивізії,Герой Радянського Союзу Битюцький П. С.".

61

Вулиця Старшого лейтенанта Маца

Названа на честь учасника визволення міста Черкаси,Героя Радянського Союзу Маца Григорія Зельмановича.

Дата найменування вулиці / 1983 рік.Вулиця розташована у мікрорайоні "Яблуневий".

Мац Григорій Зельманович народився 2 січня 1920 року вс. Перещепине Дніпропетровської області. Єврей.

Командир артилерійської батареї 8;го гвардійськоговинищувально;протитанкового дивізіону 7;ї гвардійськоїповітряно;десантної дивізії 52;ї армії 2;го Українського фронтугвардії старший лейтенант Мац Г.З. відзначився при визволенніміста Черкаси.

7;а гвардійська повітряно;десантна дивізія вступила в бій наСвидівському плацдармі 24 листопада 1943 року. Дивізія вела боїна підступах до міста на південній, південно;західній, а потім ісхідній околицях міста Черкаси.

28 листопада 1943 року радянські війська оточили німецькийгарнізон ще одним, зовнішнім кільцем оточення. В цих боях бралиучасть і воїни 7;ї гвардійської повітряно;десантної дивізії.

В ніч на 1 грудня 1943 року до ділянки прориву противникабула підтягнута уся протитанкова артилерія 7;ї гвардійськоїповітряно;десантної дивізії. На ділянці оборони 18;гогвардійського повітряно;десантного полку 7;ї гвардійськоїповітряно;десантної дивізії гітлерівським танкам удалося

62

прорвати позиції і частково вклинитися у бойові порядкирадянських військ. У цьому бою особливо відзначиласяартилерійська батарея 8;го гвардійського окремоговинищувально;протитанкового дивізіону. Батареєю командувавгвардії старший лейтенант Мац Г. З. Почався нерівний поєдинок.Танки і самохідки ворога вели безперервний вогонь зі своїх гармат,піхота відкрила вогонь з автоматів. В результаті прямих влученьвиходили з ладу гармати, падали вбиті й поранені бійці батареї…

Гвардії старший лейтенант Мац Г. З. вже будучи пораненим,отримав друге важке поранення, але батарея стояла непохитно іпродовжувала відбивати атаки ворога. В цьому боюартилерійська батарея Маца Г. З. знищила 14 танків і4 бронетранспортери фашистів, до сотні солдатів і офіцерів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 травня 1944 рокуМац Г. З. був посмертно удостоєний звання Героя РадянськогоСоюзу.

Та сталось так, що відважний воїн не загинув, а будучи двічіважко пораненим і непритомним, він потрапив до рук противникаі опинився в концтаборі Майданек.

Лише після закінчення війни він повернувся на Батьківщину іотримав свою заслужену високу нагороду ; орден Леніна і медаль"Золота Зірка" Героя Радянського Союзу.

12 жовтня 1977 року він помер.

63

Провулок Старшого сержантаКульбашного

Названий на честь Героя Радянського СоюзуКульбашного Сидора Захаровича, який народився у містіЧеркаси.

Дата найменування провулку / 1983 рік.Провулок розташована у мікрорайоні "Дахнівський".

Кульбашний Сидір Захарович народився 15 травня 1911 рокуу місті Черкаси. Українець.

З перших днів Великої Вітчизняної війни ; на фронті.Призваний Черкаським райвійськкоматом у червні 1941 року.

Брав участь в оборонних боях 1941 року, в Сталінградськійбитві, у визволенні Білорусі, Польщі.

За виняткову мужність, безстрашність і відвагу, заініціативність і кмітливість, виявлену у боях з гітлерівськимизагарбниками, 24 березня 1945 року старшому сержантуКульбашному С. З. було присвоєне звання Героя РадянськогоСоюзу.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни Кульбашний С. З.демобілізувався і повернувся в рідне місто Черкаси.

Помер в 1947 році і похований в місті Черкаси.

64

Вулиця Суботіна

Названа на честь Героя Радянського Союзу СуботінаСерафима Павловича, який проживав у місті Черкаси.

Суботін Серафим Павлович народився 15 січня 1921 року вселі Красногір'я, нині Ярославської області. Росіянин.

Учасник війни в Кореї 1950 ; 1953 років.Вранці 18 червня 1951 року гвардії капітан Суботін вилетів на

чолі двох ланок винищувачів МіГ;15біс на перехоплення літаківсупротивника. При підльоті до міста Сейсо на висоті 9000 м нашільотчики виявили групу з 16 американських винищувачів F;86"Сейбр".

Незважаючи на перевагу противника в силах, Суботін прийняврішення дати бій. Раптово і стрімко він атакував ворожий літак івідкрив вогонь. "Сейбр" вибухнув у повітрі. Бойовий порядокпротивника відразу розпався, при цьому частина американськихлітаків вийшла з бою. У ході бою Субботін відсік нападників, алесам опинився під вогнем. Він кинув свій літак в круте пікірування,намагаючись відірватися від переслідування, але безуспішно.Більше того, один з "Сейбрів" виявився зовсім поруч. Тоді Суботінвирішив покарати противника, нехай навіть ціною свого життя.Випустивши гальмівні щитки, він підставив свій винищувач підудар. Американець не встиг відвернути. Обидва літаки впали уджунглі.

Це був перший у світі таран на реактивному літаку.

65

Американський пілот при зіткненні розбився разом із літаком.На місці падіння були виявлені документи на ім'я капітана ВільямаД. Кроуна. Суботін встиг катапультуватися. Після лікування вгоспіталі повернувся у стрій і продовжив свій бойовий рахунок.Всього за 9 місяців боїв збив 9 літаків противника.

За мужність і відвагу, проявлені при виконанні військовогообов'язку, Суботіну Серафиму Павловичу присвоєне звання ГерояРадянського Союзу.

Жив і працював у місті Черкаси. Помер 22 квітня 1996 року.

Вулиця Сурікова

Названа на честь визволителя м. Черкаси, ГерояРадянського Союзу Сурікова Олексія Павловича.


Суріков Олексій Павлович народився 12 жовтня 1917 року вслободі Сергіїв;Посад Московської області.

В складі 294;ї стрілецької дивізії 52;ї армії О. П. Суріков двічіфорсував Дніпро восени 1943 року: перший раз 1 жовтня ; в районіс. Хрещатик, і вдруге ; в районі міста Черкаси в листопаді.

66

Старшина Суріков О. П., командир взводу протитанковихрушниць 350;го окремого винищувально;протитанковогодивізіону 294;ї стрілецької дивізії 52;ї армії 2;го Українськогофронту здійснив свій безсмертний подвиг на ближніх підступахдо міста Черкаси, в районі хутора Кирилівка. Саме тут трималиоборону бійці;бронебійники 350;го окремого винищувально;протитанкового дивізіону на початку грудня 1943 року.Напередодні, 30 листопада 1943 року, гітлерівці з боку Смілипідтягли значні сили і кинули їх на штурм радянських позицій.Вони намагалися прорвати оборону наших військ і визволити свої,оточені в місті Черкаси, війська.

З 30 листопада до 5 грудня 1943 року противник безперервнобомбардував позиції радянських військ в районі хуторівКирилівка, Данилівка і Тернівка.

Взвод Сурікова О. П. відбив кілька атак противника і знищивне менше 80 гітлерівців. Але ворог вперто рвався уперед. Гітлерівціпідтягли свої резерви і в ході нової атаки оточили взвод. Старшиназвернувся до бійців: "Будемо битися до останнього набою, але непідемо із зайнятого рубежу!"

Закінчувалися боєприпаси, один за одним гинули бійці, але ті,що лишились в строю, продовжували стояти насмерть.

Гітлерівці, вражені їх мужністю, вирішили взяти їх живими. Таось в живих залишився лише старшина Суріков О. П., але й він бувуже поранений. Коли закінчились набої, Суріков взяв у руки двіостанні гранати і встав на увесь свій зріст. Одну гранату вінкинув у німців, а іншою підірвав себе.

67

За виняткову мужність і героїзм старшина Суріков О. П.22 лютого 1944 року був посмертно удостоєний звання ГерояРадянського Союзу.

Похований в братській могилі с. Хутори Черкаського району.На тому місці, де здійснив свій подвиг Суріков О. П., зараз

розташована прохідна заводу "Хімволокно". У 1967 році наприміщенні прохідної була встановлена меморіальна дошка.На мармуровій плиті ; бронзовий барельєфний портретСурікова О. П. Під ним викарбуваний напис: "Зупинись друже! Нацьому місці здійснив подвиг у 1943 році, підірвавши себе і ворогівостанньою гранатою, Герой Радянського Союзу Олексій Суріков".

Вулиця Тараскова

Названа на честь визволителя м. Черкаси, ГерояРадянського Союзу Тараскова Дмитра Фроловича.


Тарасков Дмитро Фролович народився 20 серпня 1915 року ум. Горлівка Донецької області. Росіянин.

Початок Великої Вітчизняної війни Тарасков Д. Ф. зустрів напівденно;західному кордоні. В складі Південно;Західного фронтубрав участь у боях з гітлерівцями, обороняв Київ, а потім

68

продовжив службу у складі 40;ї армії. Найбільш пам'ятними длянього були бої за м. Черкаси в листопаді ; грудні 1943 року.

В ніч на 20 листопада 1943 року перед групою самохідок1817;го самохідно;артилерійського полку було поставленезавдання прорватися в м. Черкаси і об'єднатися з танкістами 259;го окремого танкового полку для спільних дій в центрі міста.Першою в Черкаси увірвалась самохідка старшини Тараско;ва Д. Ф. Танкістів 259;го окремого танкового полку не виявилосяв означеному місці і самохідки самостійно вели нерівний бій.Одна за одною гинули самохідки і їх екіпажі. Був важко поране;ний лейтенант Вернигора П. Л. і його механік;водій старшийсержант Хоменко Г. С. На самохідці старшини Тараскова Д. Ф. булапошкоджена гармата, з усього екіпажу в живих залишилисьстаршина і заряджаючий, але і він був поранений у плече. О 12;йгодині дня їх самохідка була підбита і запалала. Загасити вогоньне вдалося. Ось;ось мали вибухнути паливні баки. І тоді старшинаТарасков Д. Ф. зупинив машину і допоміг вибратися з неїтоваришу. До ночі вони переховувалися в руїнах, а потім вирішилидобиратись до свого полку в с. Руська Поляна. Кілька днів вонийшли у напрямку села, та були схоплені гітлерівцями.

Тарасков Д. Ф. опинився у таборі військовополонених і буввідправлений до Німеччини. В квітні 1945 року в Дрездені вінразом з іншими радянськими військовополоненими буввизволений Радянською армією.

Тарасков Д. Ф. дізнався, що Указом Президії Верховної РадиСРСР від 22 лютого 1944 року йому присвоєно звання Героя

69

Радянського Союзу посмертно (бо в його полку вважали, що вінзагинув, як і увесь бронезагін САУ лейтенанта Вернигори П.Л.).

В 1947 році, коли Тарасков Д. Ф. повернувся в рідну Горлівку,на Донбас, йому в Києві вручили орден Леніна і медаль "ЗолотаЗірка" Героя Радянського Союзу. З 1971 року проживав ум. Черкаси. 20 січня 1981 року помер і похований в Черкасах.

Вулиця Хоменка

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Хоменка Гната Степановича.


Хоменко Гнат Степанович народився в 1914 році в с. СиняваРокитнянського району Київської області. Українець.

З початку війни воював на Західному, Воронезькому,Степовому і 2;му Українському фронтах.

Механік;водій самохідно;артилерійської установки (САУ;122),старший сержант Хоменко Г. С. у складі 1817;го самохідно;артилерійського полку 52;ї армії 2;го Українського фронтуздійснив свій безсмертний подвиг під час боїв за визволенняміста Черкаси в листопаді 1943 року.

70

20 листопада 1943 року, ще в сутінках, бронезагін лейтенантаВернигори П. Л. з десантом автоматників на броні рушив на містоЧеркаси Смілянським шосе. О 8;й годині ранку екіпажі САУ;122лейтенанта Вернигори П. Л. і Хоменка Г.С. увірвались назалізничну станцію Черкаси.

За попереднім планом бронезагін мали зустріти танкісти 259;го окремого танкового полку, а потім розділитись на три групи івести бої в центрі міста Черкаси, в районі цукрорафінадногозаводу й залізничної станції. Але танкістам не вдалось прорватиоборону ворога і вони не встигли прибути на місце зустрічі збронезагоном самохідок.

На цей час з боку Сміли гітлерівці підтягли свої резерви ; танкиі артилерію. Ситуація складалась не на користь бронезагону, алевони продовжували вести вогонь. Поступово закінчувалисяснаряди. Тим часом Хоменко Г. С. таранив машиною колонунімецьких автомашин ; тягачів з артилерійськими гарматами.Самохідка лобовим ударом і гусеницями трощила військовутехніку гітлерівців. До них приєдналися ще дві САУ;122. Вогнемкулеметів вони нищили німецьку піхоту. Гітлерівці направилина них шквал своєї артилерії і танків. В машину Хоменка Г. С.потрапив ворожий снаряд. Був смертельно поранений лейтенантВернигора П. Л., відірвало праву руку і старшому сержантуХоменку Г. С. Переборюючи жахливий біль, він із останніх сил вівсамохідку однією рукою. Відважний екіпаж загинув у цьому бою,до останнього виконавши свою військову присягу.

71

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 рокулейтенант Вернигора П. Л. і механік;водій САУ;122 старшийсержант Хоменко Г. С. посмертно удостоєні звання ГерояРадянського Союзу.

Поховані Герої в с. Геронимівка.

Провулок Чалова

Названий на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Чалова Степана Андрійовича.

Дата найменування / 1973 рік.Провулок розташований у мікрорайоні "Яблуневий".

Чалов Степан Андрійович народився в 1919 році в с. ЄфремятаПермської області (Росія). Росіянин.

У Червоній Армії з осені 1939 року. В 1941 році закінчив танковеучилище. В діючій армії ; з лютого 1942 року.

В 1943 році в складі 378;го танкового батальйону 173;ї окремоїтанкової бригади 52;ї армії 2;го Українського фронту старшийсержант Чалов С. А. брав участь у боях на правому березі Дніпра,в районі міста Черкаси. Танкові батальйони бригади вели наступна південній і південно;східній околицях міста. Старший сержантЧалов С. А. був механіком;водієм танка Т;34.

72

Одним з перших його танк увірвався на околиці міста і з боямипросувався вперед.

11 грудня 1943 року напередодні четвертого, вирішального,штурму танк старшого сержанта Чалова С. А. увірвався назалізничний вокзал. Екіпаж танка знищив 17 кулеметних гніздпротивника, 3 гармати, 1 німецький танк "Тигр" і до 40 солдатівта офіцерів. Танк Чалова С. А. був двічі підбитий ворожимиснарядами. Пошкодження виявилися серйозними: заклинилобашту, вийшов з ладу кулемет. Загинув баштовий стрілець. Танкспалахнув. Вести вогонь вже стало неможливо. Тоді виконуючинаказ командира екіпажу, старший сержант Чалов С. А. повівТ;34 на артилерійську батарею ворога. Він таранив її і гусеницямирозчавив гармату і окоп, де заховалися ворожі артилеристи.

Відважний екіпаж танка загинув смертю хоробрих у цьому бою,до кінця виконавши свій військовий обов'язок.

Старший сержант Чалов С. А. був посмертно удостоєний званняГероя Радянського Союзу 17 травня 1944 року.


73

Вулиця Черепіна

Названа на честь першого народного депутатаВерховної Ради СРСР від Черкаського виборчого округу,бригадного генерала Черепіна Тихона Корнійовича, якийнародився у місті Черкаси.


В роки Великої Вітчизняної війни бригадний генерал ЧерепінТихін Корнійович (1907 ; 1941) був членом Військової ради 18;їармії.

Загинув 8 жовтня 1941 року в с. Вершині;Другій Запорізькоїобласті.

Провулок Черняховського

Названий на честь талановитого радянськоговоєначальника, генерала армії, двічі Героя РадянськогоСоюзу Черняховського Івана Даниловича, який народивсяна Черкащині.

Дата найменування провулку / 1960 рік.Провулок розташований у мікрорайоні "Дніпровський".

74

Черняховський Іван Данилович (1906 ; 1945) народився ус. Оксанина Черкаської області.

З 1924 року ; у Червоній Армії. З червня 1941 року ; на фронтахВеликої Вітчизняної війни. Командував 28;ю танковою дивізією,танковим корпусом, армією і фронтом. Війська 60;ї армії(Центральний фронт) під його командуванням відзначилися уВоронезько;Касторненській операції, Курській битві, прифорсуванні річок Десна і Дніпро.

У жовтні 1943 року за визволення столиці України ; міста Киє;ва ; командуючому армії генерал;лейтенанту Черняховськомуперший раз присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У листопаді 1943 р. армія Черняховського І. Д. взяла участь уКиївській наступальній операції, в ході якої було звільненостолицю України. Надалі 60;та армія відзначилась уЖитомирсько;Бердичівській, Рівненсько;Луцькій і Проскурово;Чернівецькій операціях.

Зважаючи на талант, виявлений Черняховським І. Д.,радянське військове керівництво у квітні 1944 року призначило38;річного генерала командувачем Західного, а пізніше 3;гоБілоруського фронту.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 липня 1944 рокуза успішно проведену Білоруську наступальну операціюІ. Д.Черняховському другий раз присвоєне звання ГерояРадянського Союзу.

У ході наступальної операції радянських військ у районім. Мельзак (Східна Пруссія) Черняховський І. Д. був смертельно

75

поранений. Похований у м. Вільнюс (Литва). На батьківщині Герояйому встановлено бронзове погруддя. У Вільнюсі та інших містахйому встановлено пам'ятники.

Вулиця Чіковані

Названа на честь визволителя міста Черкаси, ГерояРадянського Союзу Чіковані Вахтанга Володимировича.

Дата найменування вулиці / 1967 рік.Вулиця розташована у мікрорайонах "Хімселище" і

"Яблуневий".

Чіковані Вахтанг Володимирович народився 2 серпня 1919року в м. Тбілісі. Грузин.

В 1941 році добровольцем вступив до лав Червоної Армії і бувнаправлений на навчання до Військової академії хімічногозахисту. В діючій армії ; з липня 1942 року.

Старший лейтенант Чіковані В. В. брав участь у боях в районіс. Хрещатик.

Наприкінці листопада ; на початку грудня 1943 року боїрозгорнулися на вулицях міста Черкаси. В одному з таких боїв івідзначився старший лейтенант Чіковані В. В.

В Палаці піонерів, одній з найкрасивіших будівель містаЧеркаси, гітлерівці влаштували свій опорний пункт. Вони

76

передавали рацією координати радянських артилерійських імінометних батарей, кулеметних гнізд.

Радянські бійці намагалися вибити з будівлі противника, алеце ніяк не вдавалося. Тоді підкотили артилерійську гармату івирішили розстріляти німців, що засіли там. Але старшийлейтенант Чіковані В. В. запропонував підібратись до будівлі з тилуі з групою автоматників несподівано для гітлерівців увірватисьвсередину. Таким чином будівля була врятована від знищення.Противник був вибитий з неї, жодного німецького солдата там незалишилося.

Нині на фасаді Палацу дитячої та юнацької творчості (колишнійПалац піонерів) встановлено меморіальну дошку, на якійвикарбувано: "У грудні 1943 року в боях за визволення Черкас віднімецько;фашистських загарбників при взятті цього будинкупроявив мужність син грузинського народу Чіковані В. В.".

Старший лейтенант Чіковані В. В. брав участь у Корсунь;Шевченківській битві, де він і здійснив свій останній подвиг.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 рокустарший лейтенант Чіковані В. В. був посмертно удостоєнийзвання Героя Радянського Союзу.

Похований Герой в с. Водяники Звенигородського районуЧеркаської області.

На шкільному подвір'ї середньої школи № 12 у місті Черкасивстановлено бюст Героя Радянського Союзу Чіковані ВахтангаВолодимировича.

77

Вулиця Якубовського

Названа на честь Героя Радянського Союзу ЯкубовськогоІзраїля Семеновича, який народився у місті Черкаси.


У роки Великої Вітчизняної війни Якубовський ІзраїльСеменович (1924 ; 1944) відзначився при форсуванні Керченськоїпротоки і штурмі кримського села Жуківки, де разом з бійцямизахопив плацдарм та утримував його до підходу радянськихвійськ. Загинув у Білорусії в с. Смолиці, де й похований.

Вулиця Яцика

Названа на честь видатного діяча міста ЧеркасиЯцика Петра Андрійовича, який героїчно загинув під часгітлерівської окупації.

Дата найменування вулиці / 1970 рік.Вулиця розташована у мікрорайоні "Зелений".

Яцик Петро Андрійович (1908 ; 1942), у передвоєнні роки ;голова Черкаського райвиконкому, який вніс значний внесок у

78

розвиток народного господарства міста і району. Під час оборониміста Черкаси Яцик П. А. ; командир Зведеного винищувальногозагону, сформованого з робітників черкаських підприємств. Бувзалишений в окупованому місті Черкаси для організації підпільноїроботи, але схоплений фашистами і розстріляний у черкаськійв'язниці в січні 1942 року.

79

Вулиця 14:го Грудня

Названа на честь визволення міста Черкаси відфашистських загарбників.

Дата найменування вулиці / 1983 рік.

14 грудня 1943 року Совінформбюро повідомляло:"Війська 2;го Українського фронту оволоділи містом Черкаси.

Бої за Черкаси були жорстокими. Німці перетворили всі кам'янібудинки в укріплені вогневі точки. У підвалах і на горищах засіливорожі снайпери. Ворог безперервно кидав в атаку танки здесантами автоматників. Боротьба йшла за кожний квартал, закожну вулицю. Прагнучи будь;якою ціною втримати місто, ворогбезперервно підкидав свіжі резерви.

Долаючи впертий опір фашисті, наші війська вчора вночіпочали вирішальний штурм міста. Одночасно був зробленийобхідний маневр з півдня, з району вокзалу, і завдано удару зостровів на Дніпрі.

Сьогодні, на світанку, наші бійці повністю очистили містоЧеркаси від німецько;фашистських загарбників.

Ворог поніс величезні втрати. За останні дні в боях за містознищено до 6000 німецьких солдатів та офіцерів. Захоплено трофеїта значну кількість полонених".

Фото гармати у Парку Перемоги

80

Вулиця 2:го Українського фронту

Названа на честь військових частин і з'єднань 2/гоУкраїнського фронту, які восени / взимку 1943 рокувизволяли місто Черкаси від фашистських загарбників.

Дата найменування вулиці / 1983 рік.Вулиця розташована в мікрорайоні "Дахнівський".

Вулиця 38:ї Армії

Названа на честь 38/ї армії, яка у серпні 1941 рокуобороняла місто Черкаси від фашистських загарбників.


У серпні 1941 року місто Черкаси захищала від гітлерівськихвійськ 38;а армія під командуванням генерал;лейтенанта ДмитраІвановича Рябишева.

Завдання оборони різко ускладнилися, коли гітлерівськимвійськам групи "Південь" удалося оточити в районі Умані 6;ту і12;ту армії. У зв'язку з цим, на великій, майже 200;кілометровій

Фото штандарта 2;го Українського фронту

Фото командуючого 38;ю армією Рябишева Дмитра Івановича

81

відстані, утворився розрив між Південно;Західним і Південнимфронтами.

Кількісна перевага ворога швидко зростала. До десяти атак вдень відбивали радянські воїни на Черкаському плацдармі. Дватижні точилася битва під Черкасами. Жителі краю, як могли,допомагали вести боротьбу з ворогом.

В боях за місто відзначилися особові склади бронепоїздів №55 і№57, які курсували залізницею Сміла ; Черкаси, та річковикиДніпровської воєнної флотилії. Мужньо і віддано билися згітлерівцями воїни 116;ї та 212;ї стрілецьких дивізій, окремихпідрозділів 196;ї і 97;ї стрілецьких дивізій, 4;ї повітряно;десантноїдивізії та льотчики 15;ї змішаної авіадивізії.

Вулиця 30:річчя Перемоги

Названа на честь 30/ї річниці Перемоги радянськогонароду над фашистськими загарбниками у ВеликійВітчизняній війні (22 червня 1941 року / 9 травня 1945року).


Фото Ордена Перемоги – вищого військового ордена СРСР

82

Вулиця Гвардійська

Названа на честь гвардійських військових частин, якібрали участь у звільненні міста Черкаси відфашистських загарбників.


Вулиця Героїв Дніпра

Названа на честь Героїв Битви за Дніпро, визволителівміста Черкаси та Правобережної України.


Текст листівки Політуправління Червоної Армії від 22 вересня1943 року:

"Вперед, за Дніпро!Лихоманить розбійницьку гітлерівську армію. Земля палає під

ногами душогубців. Світла і радісна перемога супроводить нашірадянські війська.

Україна очікує нас! Годі проклятим фашистам панувати насонячній землі. Ген уже сяйнула перед нашими очима срібнастрічка Дніпра. Добридень, Славуто! Уклін тобі від усіх радянських

83

рік. Котиш ти свої горді хвилі до моря. Ти не скорився ворогові. Якдуша народна, дужий ти і широкий. Уклін тобі, Дніпре, колискослов'янських народів. Уклін тобі, нездоланна українська річко.

Ми підходимо до Дніпра на всій його протяжності.Заметушилися фашисти, як сучі діти. Але ніщо вже їх не врятує.Наші воїни не дають їм перепочинку, б'ють супостатів на всіхфронтах. Нехай тепер спробують маневрувати своїми резервами.Охрімова свита у них вийде!

Наше військо тисне фашиста до Дніпра. Недалеко вже й високазадніпровська гора ; святиня українського народу, могила ТарасаШевченка. Уклін тобі, батьку Тарасе! Ми прийшли. Два роки землянад тобою ридма ридала, криком кричала. Хижаки;гітлерівцівинищували український народ, гнали в рабство, закопувалиживцем у землю. Фашистський режим закінчився. Знову наставнаш, радянський час. Ми підійшли до Дніпра. Уклін тобі, великийТарасе, від усіх радянських людей.

Загарбники тікають за Дніпро. Їм здається, що по той бік ми їхне дістанемо. Брешуть, вражі діти, дістанемо й за Дніпром!Утопимо гітлерівську погань у Дніпрі! Хай несе вода осоружнітрупи в море, ; прокляття їм і ганьба.

Вперед, за Дніпро!Українська мати благословляє визволителів. За Дніпром нас

чекають;не дочекаються, геть уже очі виплакали за нами.Де ви, сини; де ви, брати; де ви, батьки?Вперед, за Дніпро!Перемога буде за нами!"

84

Вулиця Героїв Сталінграда

Названа на честь черкащан / учасниківСталінградської битви (19 листопада 1942 року / 2 лютого1943 року).


Вулиця Десантників

Названа на честь героїчних подвигів 3/ї, 5/ї гвардійськихповітряно/десантних бригад та 7/ї гвардійськоїповітряно/десантної дивізії, які брали участь у визволенніміста Черкаси.

Дата найменування вулиці / 1975 рік. Вулицярозташована у мікрорайоні "Привокзальний".

Фото медалі «За оборону Сталінграда»

85

Вулиця Оборонна

Названа на честь захисників міста Черкаси віднімецьких загарбників влітку 1941 року.


Вулиця Слави

Веде до меморіального комплексу м. Черкаси, дерозташований Пагорб Слави, Стела Пам'яті з прізвищамичеркасців, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни,та обласний краєзнавчий музей.

Дата найменування вулиці / 1985 рік.Вулиця розташована у мікрорайоні "Центральний".

Меморіальний комплекс "Пагорб Слави" у місті Черкасиспоруджено на честь 3621 радянського воїна, 22 партизанів, щополягли у боях за звільнення міста Черкаси від фашистськихзагарбників у листопаді ; грудні 1943 року, та 527 жителів міста,які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни 1941 ; 1945років. (Відомі прізвища 927 радянських воїнів i 2;х партизанів,які загинули при визволенні міста).

86

Композиція вирішена у великих монументальних формах.Широку ритуальну площу завершує курганоподібний насип ізгранітними східцями, увінчаний скульптурою жінки;матеріБатьківщини. У піднятій правій руці ; чаша з Вічним вогнем, ліварука звернена вперед до ритуальної площі. На облицьованійгранітом підпірній стіні напівовальної форми змонтованагорельєфна композиція на батальну тему та висічені прізвища904 воїнів ; черкащан, які загинули в роки Великої Вітчизняноївійни.

Праворуч від ритуальної площі розміщена братська могила3621 воїна з підрозділів 73;го стрілецького корпусу 52;ї армії2;го Українського фронту, 3;ї та 5;ї повітряно;десантних бригад,7 повітряно;десантної дивізії та 22 партизанів із загонуім. Сталіна, які загинули у листопаді ; грудні 1943 року,визволяючи місто Черкаси від німецьких загарбників.

Їхні останки на Пагорб Слави були перенесені у 1967, 1975 та1992 роках із братських та індивідуальних захоронень в різнихчастинах міста. Прізвища полеглих воїнів висічені нанадмогильних плитах із сірого граніту.

Ліворуч від братської могили розміщені могили ГероївРадянського Союзу, які загинули в боях за Черкаси. На могилахвстановлені надмогильні плити з меморіальними написами:; Герой Радянського Союзу лейтенант Молотков ВолодимирМихайлович 1922;1943; Герой Радянського Союзу старший сержант Онопрієнко ІванОлексійович 1920;1943

87

; Герой Радянського Союзу лейтенант Лазарєв Федір Федорович1922;1943; Герой Радянського Союзу старший лейтенант ПоднєвичВалентин Панасович 1922;1943; Герой Радянського Союзу старший сержант Чалов СтепанАндрійович 1919;1943.

Вулиця Танкістів

Названа на честь героїчних радянських танкістів, яків роки Великої Вітчизняної війни визволяли місто Черкасивід німецьких загарбників, та танкової частини, щодислокувалася в місті.


Вулиця Червоноармійська

Названа на честь черкащан / бійців Червоної Армії.Дата найменування вулиці / 1941 рік.Вулиця розташована у мікрорайонах "Благовісний" і

"Центральний".

88

Провулок Панфіловців

Названий на честь 28/ми героїв/панфіловців з 316/їдивізії генерал/майора Івана Панфілова, які зупинилинімецькі танки на підступах до Москви.

Провулок розташований у мікрорайоні "Зелений".

16 листопада 1941 року група винищувачів танків на чолі зполітруком Клочковим В.Г. вступила у нерівний бій з ворожимивійськами біля роз'їзду Дубосєково Волоколамського районуМосковської області. Червоноармійці трималися мужньо,відбивши не одну атаку супротивника і не відступивши ні на крок.На засніженому полі залишилося 18 підбитих броньованих машинворога. Смертю героя загинув і наш земляк, рядовий 316;їстрілецької дивізії генерала Панфілова, Єрофій Павлович Довжукз села Павлівка Перша Тальнівського району. Єрофій Довжук ускладі групи 11 саперів дві доби відбивав атаки фашистськихтанків на підступах до Москви. Тут вони всі загинули. Про їх подвигстало відомо лише у 1970;х роках. Тоді ж Є.Довжук і його загибліпобратими були нагороджені орденом Леніна.

Фото легендарного командира316;ї дивізії генерал;майораІвана Васильовича Панфілова

89

Провулок Партизанський

Названий на честь бійців партизанських загонів, якібрали участь у визволенні міста Черкаси та Черкащинивід фашистських загарбників.

Дата найменування провулку / 1960 рік. Провулокрозташований у мікрорайоні "Яблуневий".

У боях за звільнення міста Черкаси у листопаді ; грудні 1943року загинули 22 партизани.

Пам’ятник партизанам Холодного Яру

90

Літературні джерела

1. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2томах. М., 1989.2. Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область.3. Герои;освободители Черкасщины. Днепропетровск, 1975.4. Кривенко С.І., Портянко О.А., Соса П.П. Назви вулиць, провулків іплощ м. Черкаси (1893 ; 1992). Черкаси, 1992.5. Соса П.П., Кривенко С.І., Страшевич В.Б. Вулиці Черкас. Черкаси,1997.6. Слава Черкащини. Дніпропетровськ, 1967.7. Увінчані славою. Черкаси: Чабаненко Ю.А., 2010.8.Тамара Горб;Дубова. Україна не стала на коліна. Черкаси:"Відлуння;плюс". 2010.9. Збережемо пам'ять про подвиг. Черкаси: "Ваш дім", 2005.10.М.І.Бушин, Є.П.Єрмілов "Черкаський край в особах: 1941 ; 2011",Черкаси, 2005.11. Минуле згадують бійці. Спогади фронтовиків;ветеранів ВеликоїВітчизняної війни, визволителів міста Черкаси. Кіровоград.12.Зразковий музей бойової слави 254;ї Черкаської стрілецькоїдивізії. Черкаси, 2007.

Перемога у назвах вулиць

Documents