МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації

Тернопільське обласне комунальне територіальне відділення Малої академії наук України

Відділення філософії та суспільствознавства Секція журналістики

Районний часопис «Колос» як джерело поширення місцевих новин

у Заліщицькому районі Тернопільської області

Роботу виконала: Шейко Марія Василівна,

учениця 7 (11) класу Заліщицької державної гімназії

Науковий керівник:

Підгребя Надія Михайлівна, вчитель-методист української

мови та літератури Заліщицької державної гімназії

Тернопіль – 2014

2

Науково-дослідницька робота: «Районний часопис «Колос» як джерело поширення місцевих новин у Заліщицькому районі Тернопільської області»

Автор: Шейко Марія Василівна, учениця 7 (11) класу Заліщицької державної гімназії Тернопільської області

Науковий керівник: учитель-методист Підгребя Надія Михайлівна

Тернопільське обласне комунальне територіальне відділення МАН України

Заліщицька філія, Заліщицька державна гімназія Людство завжди відчувало потяг до інформації. Зараз вона існує у великих обсягах,

маємо до неї належний доступ через газети, радіо, телебачення, Інтернет. Проте не є секретом, що регіони, райони, містечка живуть власним життям, про яке пишуть тільки місцеві ЗМІ, тому що досліджувана аудиторія має яскраво виражену потребу саме в місцевих новинах. Місцеві ЗМІ ближчі до повсякденних проблем і потреб мешканців регіону. На противагу національним, вони мають можливість висвітлювати місцеву інформацію в деталях, володіють сильним впливом на формування відчуття місцевої ідентичності, належності до міста/району, аудиторія легше отримує підтвердження інформації, про яку дізнається з локальних ЗМІ.

У розділі 1 подано класифікацію рубрик газети за тематикою: діяльність органів державної влади й органів місцевого самоврядування (ця тематика простежується у виданні найчастіше); стан розвитку сільськогосподарської галузі, промисловості та приватного підприємництва району; екологічні проблеми, питання благоустрою й енергозабезпечення; національно-патріотичне, духовне життя Наддністров’я; напрямки діяльності освітньої і медичної галузей, розвитку культури, соціального захисту населення; питання морально-етичного виховання і боротьби зі злочинністю, безпеки життєдіяльності й охорони праці, молодіжних проблем і розвитку фізкультури та спорту в районі. З метою презентацій результатів, досягнень і проблем у конкретних сферах соціально-економічного життя району редакція готує так звану «газету в газеті».

Удосконалення як змістової, так і візуальної сторін простежується з початку 2001 р. З 2011 р. разом з проектом «Заліщики он-лайн» розпочато он-лайн архів газети в Інтернеті з можливістю завантаження номерів у форматі PDF у відмінній якості.

У роботі подано аналіз публікацій на екологічну тематику в районній пресі. Дослідивши специфіку конкретно-місцевого підходу до висвітлення проблематики довкілля, ми з’ясували, що в заліщицькій журналістиці спостерігається збільшення кількості статей, проте ці позитивні зрушення ще не переросли в тенденцію до розширення соціально значущої тематики, до якої належить й екологічна.

У розділі 2 проаналізовано основні жанри газетної журналістики і визначено ті, що зустрічаються та переважають у газеті «Колос». Це різновиди інформаційного й аналітичного жанрів газетної журналістики. З інформаційних жанрів ми можемо простежити статті таких жанрів як інформація, репортаж, інтерв’ю, звіт, порада та прес-реліз. З аналітичних жанрів використовуються моніторинг, стаття, огляд, лист і сповідь. Деякі інформаційні та аналітичні жанри взагалі не використовуються у «Колосі»: замітка, кореспонденція, коментар, опитування, питання-відповідь, некролог, кореспонденція, бесіда, круглий стіл, коментар, анкета, рейтинг, рецензія, прогноз, версія, експеримент і рекомендація.

Щодо художньо-публіцистичних жанрів, то, незважаючи на їхню актуальність, вони є рідковживаними. Хотілося б, щоб статей таких жанрів було більше, оскільки саме вони, на нашу думку, несуть потужний виховний аспект.

3

ЗМІСТ

ВСТУП .........................................................................................................4

РОЗДІЛ І

ЗМІСТОВЕ НАПОВНЕННЯ РАЙОННОЇ ГАЗЕТИ «КОЛОС» …. 6

1.1. Тематичне розмаїття «Колоса» ………………………………... 6

1.2. Екологічний контекст районної газети «Колос» …………….. 11

1.3. Порівняльний аспект газети «Колос» у різні часи її

видавництва ………………………………………………………………15

РОЗДІЛ ІІ

ФУНКЦІОНУВАННЯ ЖАНРІВ У «КОЛОСІ» …………………….. 17

2.1. Інформаційні жанри ……………………………………………. 18

2.2. Характеристика аналітичних жанрів…………………………... 20

2.3. Художньо-публіцистичні жанри на сторінках «Колоса» ……. 22

ВИСНОВКИ .............................................................................................. 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................. 28

4

ВСТУП

Людство завжди відчувало потяг до інформації. Зараз вона існує у великих

обсягах, маємо до неї належний доступ: газети, радіо, телебачення, Інтернет.

Проте не є секретом, що єдиний інформаційний простір в Україні на сьогодні

відсутній. Регіони, райони, містечка живуть власним життям, про яке пишуть

регіональні та місцеві засоби масової інформації, а столиця держави - власним, із

власними ЗМІ відповідно. У цьому й полягає унікальність і важливість місцевих

ЗМІ, які є ближчими до повсякденних проблем, хоча не завжди правдиво їх

висвітлюють. Проте можливість установлення щільного та швидкого зворотного

зв’язку з аудиторією є значно більшою.

На сьогодні фактично утворена нова багаторівнева система національної

преси – загальноукраїнської, регіональної, місцевої, локальної тощо. Окремі

аспекти розвитку сучасних українських друкованих ЗМІ подано в працях

В. Здоровеги, В. Іванова, В. Лизанчука, І. Михайлина, В. Різуна, Н. Сидоренко,

Ю. Фінклера, А. Чічановського та ін. Незважаючи на численні та ґрунтовні

дослідження фактично всіх різновидів друкованих ЗМІ, регіональна та місцева

преса як тип видання не часто стає предметом детального аналізу.

Тому темою нашого дослідження є «Районний часопис «Колос» як джерело

поширення місцевих новин у Заліщицькому районі Тернопільської області».

Об’єкт дослідження - місцева журналістика.

Предмет дослідження – районна газета «Колос», заснована 1940 року.

Минулого року ми досліджували історію становлення та розвитку «Колоса»,

його проблеми та перспективи. Цього ж року вирішили детальніше дослідити

жанрову та змістову сторону газети, тому що більшість мешканців краю бажають

бачити її більш удосконаленою у жанровому та змістовому плані і менш

політизованою саме провладною партією. Оскільки подібна тема не

досліджувалася раніше, то вважаємо її актуальною.

Мета роботи — визначити роль місцевої преси в зростанні соціально-

комунікативного попиту на інформацію, специфіку висвітлення екологічної

5

тематики на сторінках преси Заліщицького району, а також аналіз тематики та

жанрової характеристики газети «Колос».

Для реалізації мети було поставлено такі завдання:

1. Здійснити класифікацію рубрик за тематикою, визначивши, яка

найчастіше простежується у виданні.

2. Провести порівняльний аналіз видань «Колоса» у різні роки.

3. Проаналізувати публікації на екологічну тематику в районній пресі,

дослідивши специфіку конкретно-місцевого підходу до висвітлення

проблематики довкілля.

4. Дослідити основні жанри газетної журналістики, визначивши серед них ті,

що зустрічаються та переважають у газеті «Колос».

Методи дослідження. У дослідженні використано описовий і зіставний

методи з елементами аналізу безпосередніх складників видання.

Джерельною базою служать дані архіву, номери районної газети «Колос»,

відгуки людей про газету «Колос».

Наукова новизна роботи полягає в тому, що ми вперше досліджуємо змістову

та жанрову сторони видання, яке виходило і виходить на теренах Заліщанщини.

Теоретичне значення полягає в наступному розвитку місцевої журналістики

як частини загальнодержавної. Аналіз матеріалів районного періодичного

видання дасть змогу осмислити й узагальнити дані про тематичні особливості

статей, бажання жителів району про зміни в газеті, можливість її удосконалити.

Наше дослідження можна використати для поглиблення знань про українські

місцеві видання, вміння створювати газетні статті.

Практична цінність наукової роботи полягає в тому, що результати

дослідження матимуть своє застосування як допомога класним керівникам на

виховних годинах з метою знайомства та популяризації місцевої журналістики, а

також учителям-словесникам під час проведення уроків розвитку зв’язного

мовлення. Зібраний матеріал може бути використаним у позакласній роботі з

учнями під час засідань журналістського гуртка.

6

РОЗДІЛ І

ЗМІСТОВЕ НАПОВНЕННЯ РАЙОННОЇ ГАЗЕТИ «КОЛОС»

1.1. Тематичне розмаїття «Колоса»

У «Колосі» запроваджено і діє принцип тематично-комплексного подання

матеріалів. Увазі читачів представлене розмаїття рубрик, які визначають

тематичну палітру газети, її каркас, що забезпечує як системність, так і

послідовність у відображенні подій і фактів, дозволяє дати їм певну аналітичну

оцінку на шпальтах газети.

Часопис формується з журналістських доробків і матеріалів активних

дописувачів. Це допомагає впливати на формування суспільної думки щодо того

чи іншого питання, явища чи проблеми. Журналісти привертають увагу влади та

громадськості до актуальних проблем сьогодення, формуючи громадську думку,

утверджуючи високу духовність і мораль. Газета виходить раз у тиждень.

Редакція намагається подавати, у першу чергу, оперативні матеріали, тобто

матеріали подієвого характеру. Часопис успішно співпрацює з позаштатними

кореспондентами, яких хвилюють політичні, соціальні, побутові та морально-

етичні проблеми, а також співпрацює з усіма установами, підприємствами й

організаціями району, оскільки без такої співпраці неможливе творення

районного видання. Нерідко читачі підказують цікаві теми з життя сіл, селища,

міста, колективу. Активні дописувачі газети – освітяни, медики, державні

службовці, працівники культури, спеціалісти соціальної сфери й інших галузей.

За словами головного редактора Оксани Дяків, редакція газети «Колос»

творчо співпрацює з редакцією районного радіомовлення, обласною газетою

«Свобода», районними газетами Тернопілля, а також Заставнівською газетою

«Голос краю», що на Буковині. Відбувається взаємообмін творчими думками,

публікаціями, періодично анонсуються ключові матеріали газети по районному

радіомовленню.

Проаналізувавши видання газети за останні роки, виділили такі тематичні

блоки:

7

1) Висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого

самоврядування.

Це питання висвітлюється в публікаціях матеріалів із сесій районної ради, її

президій і комісій, у статтях про роботу колегій районної державної адміністрації.

Зв’язки влади з громадськістю представлено у висвітленні «прямих ліній». Про

питання, що вирішуються на прийомах громадян, ведуть мову в матеріалах під

рубриками: «У райдержадміністрації», «Зв’язки з громадськістю», «Державна

служба», «На теми дня», «Народ і влада». Про діяльність влади читаємо

публікації під рубриками: «Діалог із владою», «Актуальне інтерв’ю», «Із життя

рад», «Місцеве самоврядування», «Ради за роботою», «Трибуна депутата»,

«Депутат – на виборчому окрузі», «Трибуна сільського голови», «Соціально-

економічний розвиток району», «У дзеркалі статистики». На шпальтах газети

приділена увага питанням і проблемам наповнення бюджетів усіх рівнів, а також

висвітленню інших фінансових питань у рубриках «Фінанси», «Податкове

планування», «Податки і ми», «Податкова служба району інформує».

У газеті можна ознайомитися з матеріалами зі сходів громадян у Заліщиках,

Товстому та селах району. Новини коротко публікують у добірці «Україна.

Тернопілля. Заліщанщина», «Мовою цифр і фактів».

2) Висвітлення стану розвитку сільськогосподарської галузі,

промисловості та приватного підприємництва району.

Позитивні та негативні процеси, що відбуваються в сільськогосподарській

галузі як провідній в економіці Заліщанщини висвітлюються в рубриках «Голос

села», «Аграрна реформа», «Земельні питання», «Агробізнес», «Аграрна політика:

реалії проблеми і перспективи», «Тваринництво», «Буряківництво», «Портрет

господаря землі». Сезонний хід робіт у сільському господарстві – у рубриках

«Поле кличе», «Жнива».

Щодо проблем виробництва, малого бізнесу публікують матеріали про

сільські кооперативи, розвиток підприємництва та захист прав споживачів під

рубриками: «Кооперація», «Приватне підприємництво», «На захисті прав

8

споживачів», «Читач запитує, радить, обурюється», «Повертаючись до

надрукованого» та ін.

3) Висвітлення питань благоустрою й енергозабезпечення.

Ці питання висвітлюються в статтях рубрик «Енергозабезпечення»,

«Енергозбереження», «На контролі газети», «Під гострим кутом», «За листом

читача», «Благоустрій», «Газифікація», «Підготовка до зими» та інших. Саме з

них мешканець Заліщицького району може прочитати про благоустрій і санітарію

Заліщиків, Товстого, сіл району, їх водопостачання, озеленення, забезпечення

електроенергією, раціональне використання енергоресурсів, їх економію, а також

про вчасну сплату за спожиті енергоносії населення, фізичних і юридичних осіб,

підприємств, установ та організацій усіх форм власності, отримати інформацію

про хід газифікації сіл району, підготовку до зими, а також має змогу

проаналізувати природоохоронні питання.

4) Висвітлення напрямків національно-патріотичного, духовного

життя Наддністров’я.

Патріотичний дух нашого українського народу відображено в історичних

краєзнавчо-народознавчих матеріалах відповідних рубрик («На скрижалях

історії», «Люби і знай свій рідний край», «Сторінки історії», «Історичний

календар», «України славні імена», «Наша історія», «Ми – українці», «Видатні

постаті», «Відомі українці» та ін.), а також на патріотичних сторінках газети

«Колос» – «Вічна слава і пам’ять українським героям!» (до Дня героїв України

та річниці створення УПА).

Крім цього, у часописі публікують матеріали, присвячені Другій світовій

війні, популяризують історію України та Наддністров’я, відображаючи її на

гідних поваги й наслідування зразках життя і діяльності видатних українців, які

відіграли важливу роль у політичному, культурному житті, розвої наукової думки

нашої держави в цілому та Заліщанщини зокрема (мова йде про Тараса Шевченка,

Симона Петлюру, Євгена Коновальця, Олега Ольжича, Осипа Маковея, Маркіяна

Шашкевича, Богдана Лепкого, Лесю Українку, Соломію Крушельницьку,

9

Михайла Гайворонського, Зенона і Євгена Храпливих, Андрея Шептицького,

В’ячеслава Чорновола, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ліну Костенко та ін.).

Опубліковано багато історико-дослідницьких матеріалів про видатних

діячів, які жили й працювали на Заліщанщині.

Розвиткові та відродженню духовності, культурних традицій українського

народу присвячено матеріали в рубриках «Наша духовність», «Культура», «Свята.

Звичаї. Обряди».

5) Висвітлення напрямків діяльності освітньої і медичної галузей, розви-

тку культури, соціального захисту населення.

Велику увагу на сторінках газет приділено освітній («На освітянській ниві»,

«Таланти твої, Наддністров’я», «Юні таланти», «Наша гордість», «Освіта і

виховання», «Педагогічний талант» та ін.), медичній («На пульсі здоров’я»,

«Поради лікаря», «Ваше здоров’я», «Медичний лікнеп», «Здоровенькі були!» та

ін.) та культурній («Мистецтво і культура», «Інформаційні технології і культура»,

«Мистецьке Наддністров’я», «Світ театру» та ін.) галузям району.

З метою інформаційно-роз’яснювальної роботи, а також під час підготовки

замальовок і репортажів опубліковано статті, які аналізують проблеми соціальної

сфери («Соціальний захист», «Соціальні орієнтири», «Соціальна політика»,

«Оздоровлення» та ін.).

На сторінках газети читач знайомиться з діяльністю літературно-

мистецького клубу «Дністер». Саме тут публікуються матеріали про цікаві творчі

особистості, а також літературні рецензії на книги та поетичні доробки нашої

молоді, що сприяє популяризації рідної мови та становленню творчої юні краю.

6) Висвітлення питань морально-етичного виховання і боротьби зі

злочинністю, безпеки життєдіяльності й охорони праці, молодіжних

проблем і розвитку фізкультури та спорту в районі.

З метою популяризації та пропаганди культу благополучної сім’ї, родини,

поваги до старших, любові до дітей редакція газети створює сторінки «Біля

родинного вогнища», «Долі людські: два полюси життя».

10

У газеті представлено матеріали щодо дотримання населенням законності та

правопорядку, боротьби зі злочинністю під рубриками «Кримі-факт», «На варті

законності та правопорядку», «Із зали суду», «Міліція інформує, радить,

застерігає» та інші. Такі рубрики сприяють підтримці правоохоронних органів

району в проведенні роз’яснювальної роботи з населенням з метою забезпечення

атмосфери довіри до міліції.

У «Колосі» систематично та різнопланово висвітлюють молодіжні питання

(«Молодіжний меридіан»), розвиток фізкультури та спорту в районі («Спорт»,

«Спортивна арена», «У здоровому тілі – здоровий дух», «Фізкультура та спорт»,

«На чорно-білих перехрестях», «Спортивна гордість»).

Боротьбі з наркоманією, курінням, хуліганством, вживанням молоддю

алкоголю, поширенню СНІДу присвячено рубрику «Погляд на проблему».

Піднімають журналісти й тему виїзду молоді за кордон на заробітки, вказують на

її негативні сторони. Серед юнаків і дівчат популяризують службу в Збройних

силах України («Служити Україні», «У лавах Збройних сил України»).

Газета «Колос», в основному, є добрим порадником читачів у всіх справах,

оскільки на її шпальтах друкуються нариси на морально-етичні теми, практичні

поради школи виживання (юридичні консультації («Правовий всеобуч»),

роз’яснення чинного законодавства («Нове в законодавстві»), поради господарям

та інші.

Варто зауважити, що на сторінках газети практикується публікація

матеріалів пізнавально-розважального характеру: сатири, гумору, цікавинок тощо.

7) Вихід у світ тематичних номерів.

З метою презентацій результатів, досягнень і проблем у конкретних сферах

соціально-економічного життя району редакція готує так звану «газету в газеті».

Сюди відносимо випуск підсумкових новорічно-різдвяних номерів, газет,

присвячених Великодню, Дню незалежності України, випуски до професійних

свят медиків, освітян, працівників сільського господарства, місцевого

самоврядування, правоохоронних органів та ін.

Упродовж семи років у світ систематично виходять тематичні номери:

11

– «Наше місто» - вісник Заліщицької міської ради та міськвиконкому –

щомісячно;

– «Ринок праці» - вісник Заліщицького районного центру зайнятості –

щомісячно;

– «З турботою про надвечір’я» - вісник управління Пенсійного фонду

України в Заліщицькому районі (у районі налічується понад 15 тис. 800

пенсіонерів) – щопіврічно;

– «Податківець» - вісник податкової служби району – 1-2 рази на рік;

– «Фермер» - вісник районної Асоціації фермерів і приватних

землевласників району (для покращення інформування сільгоспвиробників щодо

нових напрямків розвитку аграрного сектору економіки та в зв’язку з його

реформуванням) – 1 раз на рік;

– «Приватна садиба: досвід роботи» - вісник Західноукраїнського

регіонального центру фермерства - 1-2 рази на рік;

– «Коріння і крона» - вісник НУБіПУ «Заліщицький аграрний коледж ім.

Є. Храпливого» – щоквартально;

– «Трудова стежина» - вісник Заліщицького вищого професійного

училища – у першому півріччі;

– «Шляховик» - вісник дорожньої служби району – 1 раз на рік до

професійного свята;

– «Будівельник» - вісник СТ “Агробуд” – 1 раз на рік до професійного

свята;

– «Паростки» - вісник відділу молоді та спорту РДА – 1-2 рази на рік;

– «Нове покоління» - вісник Заліщицької державної гімназії м. Заліщики

Тернопільської області – 1 раз на рік;

– «На варті законності та правопорядку» - вісних правоохоронних

органів району (відділу внутрішніх справ, районної прокуратури, управління

юстиції).

1.2. Екологічний контекст районної газети «Колос»

З-поміж багатьох інших до соціально впливових факторів належить

екологічний контекст місцевих медіа. Загальновідомо, що проблеми екології й

12

охорони довкілля порушують життєво важливі інтереси кожної людини,

суспільства та держави в цілому. Інтенсивність висвітлення екологічної тематики

в сучасній українській пресі спричинена зростанням соціально-комунікативного

попиту на екологічну інформацію.

Одними з перших про екологічну журналістику як один з інструментів

виховання екологічно свідомих громадян і вирішення екологічних проблем

заговорили російські та зарубіжні дослідники Т. Беневольська, О. Берлова,

Л. Землянова, Л. Коханова, Фрідман М. Шарон і Фрідман А. Каннет та ін. [4; 5; 8;

13; 21]. Останнє десятиліття характеризується зрушеннями в розвитку

теоретичних аспектів вітчизняних соціально-комунікаційних досліджень з

екологічної проблематики. До теоретичних здобутків екологічної журналістики

варто віднести плідну діяльність одного з найавторитетніших дослідників

О. Бєлякова, а також В. Борейка, В. Бугрима, Д. Олтаржевського, Б. Потятиника

та ін. [1-3; 6; 16; 18]. Однак екологічний контекст саме місцевої журналістики як

комунікативної системи й особливості реалізації її основних рис відповідно до

особливостей району та громадських настроїв, що в ньому домінують, потребує,

на нашу думку, детальнішого вивчення.

Оскільки Заліщики належать до екологічно забруднених територій, а саме до

4 зони радіаційного забруднення, то екологічне виховання на сторінках преси є

необхідним і важливим.

Критичний стан екології призвів до того, що в районі зафіксовано найвищий

в Тернопільській області рівень смертності серед жінок, найвищий рівень

онкозахворювань, найнижчі показники народжуваності та середньої тривалості

життя. Однак, незважаючи на це, загальний рівень обізнаності населення з питань

охорони довкілля можна вважати низьким. На нашу думку, доволі

проблематичною є диференцiйована готовнiсть аудиторiї до сприйняття

екологiчних тем. Чим вищим буде соцiально-економiчний статус і рiвень освiти,

тим швидше й повнiше буде зрозумiлою екологiчна комунiкацiя. Отже,

роз’яснення екологiчних проблем не може бути ефективним без зростання

загальної освiти населення.

13

Наводячи результати соціологічного опитування, проведеного «Соціс

Геллап», О. Бєляков зазначає: «Ставлення до довкілля як до цінності стає

невід’ємною частиною свідомості людей: забруднення довкілля й завдання йому

шкоди торкаються у повсякденному житті 77% опитаних» [1, с. 11]. Однак, хоча

результати соціологічних досліджень вказують на велику зацікавленість у

розв’язанні екологічних проблем і на необхідність боротьби із забруднювачами

довкілля, особистий внесок окремого індивідуума в цей процес, як показує

практика, незначний.

Цілком очевидно, що на переосмислення людиною ставлення до довкілля,

насамперед, впливають ЗМІ, які можуть ефективно формувати екологічне

мислення масової аудиторії.

Особлива роль у цьому процесі належить місцевій пресі. Науковці

наголошують на важливості конкретно-місцевого, локального підходу до

висвітлення проблематики довкілля, звернення до місцевих проблем, які дають

змогу масовому читачеві сприймати екожурналістику ближче, більш усвідомлено,

як таку, що перебуває безпосередньо у сфері його особистих інтересів [16, с. 5].

Читання місцевої газети для сучасної людини, що живе в глобалізованому

суспільстві, є однією з основних життєвих потреб. Це покладає додаткову

відповідальність на професійні обов’язки журналіста, що працює в місцевій

редакції. Можливості газети «Колос» дають змогу репрезентувати складні

проблеми довкілля у формі, доступній для сприйняття широкою читацькою

аудиторією Заліщицького району, для якої екологічні повідомлення є лише

певною складовою в загальному інформаційному потоці.

Варто відзначити, що у заліщицькій журналістиці, як і в українському

інформаційному просторі в цілому, спостерігається збільшення кількості статей,

проте ці позитивні зрушення ще не переросли в тенденцію до розширення

соціально значущої тематики, до якої належить й екологічна. Як справедливо

зазначає О. Бєляков, «…є потреба в зміні висвітлення природоохоронних і

екологічних проблем узагалі. Ця проблематика потребує повсякденної уваги від

ЗМІ, а не епізодичного підходу. Для досягнення цього необхідною є, насамперед,

14

підготовка відповідних фахівців і консолідація екологів, активістів

природоохоронного руху з журналістами. Екологічна тематика мусить, нарешті,

перестати бути рідкісною» [2, с. 67].

Екологічні питання у «Колосі» (вплив екології на здоров’я, знищення зелених

насаджень, проблема якості повітря, питної води, утилізація побутових відходів

тощо) епізодично висвітлюються в статтях рубрик «Природолюби», «Екологічні

проблеми», «Екологія», «Екологічне виховання», «Екосполох». У подачі

переважає інформаційно-новинний формат інтерпретації матеріалу (Ольга Личук

«Реалії та перспективи каньйону» («Колос», № 28-30 (8019) від 30 березня 2012).

Попри позитивний момент, соціальну значущість порушуваних тем у таких

екопублікаціях спільною незадовільною тенденцією є проблема цілісності

матеріалу, коли екологічні повідомлення подаються стисло, на передній план

виходить саме факт і обставини, що могли б надати йому певної сенсаційності.

Водночас ігноруються інші важливі моменти й пояснення, які часто є ключем до

загального розуміння читачем запропонованого матеріалу, від чого подія, про яку

розповідає газета, випадає із загального екологічного контексту. Наприклад,

стаття Тетяни Черлінко «Екологи готуються до роботи» («Колос» № 31-32 (8021)

за 6 квітня 2012 року).

Прикладом вдалого подання екопублікацій, розрахованих на масового

споживача, є матеріали журналістів Галини Корчевської та Ольги Личук, яким

вдається висвітлювати найрізноманітніші аспекти взаємодії людини та

навколишнього середовища (Галина Корчевська «Природа вимагає наукового

підходу» («Колос» № 65-66 (8055), 10 серпня 2012 р.), «Нищимо довкілля –

втрачаємо здоров’я» («Колос» № 82-83 (8072), 5 жовтня 2012 р.), Ольга Личук

«Любіть природу – удача не обмине» («Колос» № 43-44 (8033), 25 травня 2012 р.)

та ін.). Саме в таких матеріалах з повнотою викладу, глибокими, зрілими

висновками порушувані проблеми довкілля не стають другорядними, як це часто

буває, а мають свій глибокий соціальний підтекст і здатні привернути увагу

читачів.

15

Специфічною рисою висвітлення екологічної тематики є значний соціальний

аспект, оскільки висвітлення проблем довкілля дуже тісно пов’язане з увагою до

них як влади, так і громадськості. Незважаючи на те, що екологічна ситуація в

районі була й залишається напруженою, занепокоєність громадян станом довкілля

тільки зростає, тому, на нашу думку, газеті варто було б виокремити місце для

постійної рубрики.

Варто відзначити, що порівняльний аналіз кількості суто екологічних

матеріалів із загальною їх кількістю вказує на низьку репрезентацію проблем

навколишнього середовища в заліщицькій пресі. Попри значний комунікативний

потенціал екологічної тематики, в міру об’єктивних чи суб’єктивних причин,

видання не використовує його повною мірою. Через те аналіз і систематизація

екологічного контексту районної газети «Колос», визначення тенденцій у

висвітленні проблем довкілля, безперечно, є необхідним для підвищення якості й

ефективності діяльності «Колосу» та подальшого дослідження.

1.3. Порівняльний аспект газети «Колос» у різні часи її видавництва

Від створення газети «Колос» і до сьогодні минуло багато років. За цей час, у

певній мірі, змінився як її зміст, так і дизайн.

До 1990 року гаслом газети були слова «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», з

1992 по 2001 роки – «Свобода слова – здоров’я суспільства!». На сьогоднішній

час гасло відсутнє.

Що стосується змістової сторони, то варто зауважити, що більшу частину

газетних статей становили питання, присвячені партії та владі, що не дуже, зі слів

старших людей, подобалися читачам. Велику увагу приділено радянському

періоду формування періодичних видань, адже саме в цей час преса утвердилася

як стабільне та систематичне явище. Періодика під час радянського правління хоч

і не відображала справжнього настрою громадян, не подавала правдивої

інформації про стан економіки та втілення п’ятирічних планів, та все ж

підвищувала рівень освіченості радянського громадянина.

16

Тепер газета також висвітлює питання уряду, роботу місцевих органів

управління. Подекуди це однобічне трактування подій (це пояснюється тим, що

Заліщицька районна рада, Заліщицька райдержадміністрація, Заліщицька міська

рада є співзасновниками громадсько-політичної газети «Колос»).

З часом, починаючи з 2001 року, можна простежити те, що тематика статей

урізноманітнюється. Журналісти намагаються охопити весь спектр життя району.

Хоча провідною, на жаль, все ще залишається провладна тематика.

Разом із розвитком «Колоса» змінювався і його дизайн. До 2010 року він був

чорно-білим. Починаючи з 2001 року, на шпальтах газети друкують фотографії.

Це, звичайно ж, допомагає читачам краще сприймати прочитану інформацію. У

газеті починають друкувати різноманітні оголошення, приватні привітання, кошти

за які редакція вкладає у видання. Збільшується кількість сторінок, з чотирьох до

восьми.

З 2012 року газету друкують у напівкольорі. З 18 листопада 2011 року разом з

проектом «Заліщики онлайн» розпочато онлайн-архів газети в Інтернеті з

можливістю завантаження номерів у форматі PDF у відмінній якості.

17

РОЗДІЛ ІІ

ФУНКЦІОНУВАННЯ ЖАНРІВ У «КОЛОСІ»

Питання функціонування жанрів у періодичній пресі – тема більше

теоретична та методологічна. Вона характеризує основні вимоги редакцій

періодичних видань до жанрів журналістики. Глибоке засвоєння особливостей

кожного жанру, зокрема і всієї системи жанрів загалом, сприяє тому, що

журналісти на основі цього можуть дати професійно грамотну оцінку газеті як

літературному явищу. Яким жанрам надає «Колос» перевагу, яким чином вони

діють як засіб реалізації різноманітних проблем – на ці питання ми спробуємо

дати відповідь.

Характеризуючи газетні жанри в загальному, виділяють чотири основні

ознаки, за якими їх класифікують:

1) предмет пізнання, відображення об’єкта;

2) конкретне призначення, «робочі функції, пізнавально-виховні

(пропагандистські) завдання»;

3) широта, обсяг висвітлення дійсності, «масштаб висновків і узагальнень»;

4) характер виражально-зображальних засобів.

Жанр журналістики завжди визначається задумом, змістом, роллю, яку

виконує твір на сторінках друкованого видання, масштабами і способом

узагальнення в ньому дійсності.

Ми поставили перед собою завдання дослідити основні жанри газетної

журналістики, а також серед них визначити ті, що зустрічаються та переважають

у газеті «Колос».

Журналісти виділяють такі основні жанри газетної журналістики:

інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні.

Основною тенденцією сучасних журналістських жанрів є їх

взаємопроникнення, взаємозбагачення. Так, часто інформаційні за своєю

природою матеріали набувають аналітичного, постановочного звучання.

Окремі аналітичні жанри за своїми мовностилістичними та лексико-

18

зображальними засобами наближаються до художньо-публіцистичних жанрів.

Отож проаналізуємо кожен жанр і його види окремо.

2.1. Інформаційні жанри

До інформаційних жанрів відносяться такі: інформація (новина,

інформаційне повідомлення, елемент рядка, що біжить, гарячої лінії), замітка,

кореспонденція, репортаж, інтерв’ю, коментар, звіт, опитування, питання-

відповідь, порада, прес-реліз, некролог.

Розглянемо всі жанри інформації детальніше.

Інформація - оперативний короткий виклад сутності актуальних фактів,

подій, явищ, що займає від 5 до 30 рядків. У газеті «Колос», № 105-107 (8209) від

29 листопада 2013 року в рубриці «Варто знати» була розміщена стаття під

назвою «До відома жителів краю», у якій пишуть про те, що відкрито «гарячі»

лінії для зв’язку з місцевими можновладцями для того, щоб жителі краю могли

отримати відповіді на всі запитання, що їх цікавлять.

Замітка - розширена (у міру) інформація, що може містити короткий виклад

(два-три речення) передісторії факту, події або явища, займає від 30 до 70 рядків.

Кореспонденція - це те, у що перетворюють свої замітки всі початківці або

слабкі журналісти. Насправді ж кореспонденція відрізняється від замітки

більшими інформативними можливостями за рахунок обсягу, розповідності та

широти висвітлення (деталізація, прогнозування), займає від 30 до 100 рядків.

Репортаж - це виклад актуального фактичного матеріалу, отриманого з

«місця події». Оповідач - безпосередній учасник події або спостерігач. Тут

припустимі емоційність, вигуки, суб’єктивні відчуття. Найчастіше

використовується пряма мова, короткі діалоги на сторінках преси. Займає від 100

рядків. На сторінках газети «Колос», № 43-44 (8033) від 25 травня 2012 року,

з’явилася стаття під назвою «Шевченко продовжує повертатися». У цій статті

було описано день вшанування пам’яті Тараса Шевченка, що проводили біля

пам’ятника Кобзареві.

19

Інтерв’ю - діалог журналіста з іншою особою, що має на меті коротке

висвітлення факту, події, явища, розповідь про самого суб’єкта. На сторінках

«Колосу», № 33-34 (8023) від 13 квітня 2012 року було надруковано інтерв’ю під

назвою «Іван Матієшин: «Моє серце і душа завжди прагнуть робити добро», у

якій відомий меценат поділився із журналістами секретами свого успіху.

Коментар – пояснення складної фактури, представленої, як правило, в

іншому матеріалі, чи ставлення автора до певної проблеми, займає до 40 рядків.

Звіт пишуть після прес-конференцій, презентацій, симпозіумів, з’їздів. Та ж

замітка або кореспонденція, що послідовно перераховує отриману фактуру, іноді з

вкрапленням прямої мови головних діючих осіб, займає від 50 до 300 рядків. На

сторінках газети «Колос», № 99-100 (7982) від 2 грудня 2011 року була

надрукована стаття під назвою «Підкріпити фінансово завдання молодіжної

політики», у якій ішла мова про важливість молодіжної політики та завдання

місцевої влади і меценатів підкріпити її фінансово.

Опитування - симбіоз журналістики та соціології. Подання колективної

думки щодо однієї або декількох спеціально обраних проблем, тем, питань;

займає не більше 150 рядків.

Порада - це вузькоспеціалізована інформація: «поради садівникам», «наш

домашній лікар»; займає не більше 80 рядків. На сторінках газети «Колос», №

105-107 (8209), від 29 листопада 2013 року була надрукована стаття

«Скористайтесь моєю порадою», у якій читач радить лікарські трави жителям

нашого краю.

Прес-реліз - це «закулісний жанр», тому що готується, як правило, PR-

журналістом для колег із суспільно-політичних ЗМІ або фахівців. Фактологічна

презентація об’єктів і подій, що служить сировиною або одним із джерел для

підготовки публікації різного жанру. Наприклад, у газеті «Колос», № 10-11 (8113)

від 1 лютого 2013 року є стаття під назвою «Безпеку гарантують люди та техніка»,

у якій описано важливу проблему фінансування пожежних частин.

Некролог - це розповідь про етапи життя померлого зі словами прощання і

скорботи; займає не більше 150 рядків. У «Колосі», на жаль, їх багато.

20

2.2. Характеристика аналітичних жанрів.

До аналітичних жанрів відносять такі: звіт, інтерв’ю, бесіду, круглий стіл,

коментар, анкету, моніторинг, рейтинг, рецензію, статтю, журналістське

розслідування, огляд, прогноз, версію, експеримент, лист, сповідь, рекомендацію.

Розглянемо кожний аналітичний жанр і простежимо, чи присутній він у «Колосі».

Звіт - абсолютно інший жанр, ніж інформаційний звіт. Принципова

відмінність - в активному сприйнятті отриманої фактури: зіставлення фактів,

пошук слабких місць, розміщення акцентів, коментування, резюмування, займає

до 300 рядків.

Інтерв’ю – «пошук істини» в діалозі між журналістом та іншою особою, у

ході якого журналіст обмежує себе постановкою чітких питань, але ставить їх так,

щоб відповіді, складаючись у логічну розповідь, якнайглибше розкрили суть

обраної теми, займає до 300 рядків.

Бесіда - принципова відмінність від інтерв’ю в активності журналіста до

співвідношення обсягів авторських слів 1:4. Зрозуміло, що журналіст, що бере

участь у бесіді, повинен бути непоганим фахівцем у цій галузі. Бесіда займає до

300 рядків.

Круглий стіл - це те ж, що і бесіда, але в процесі спілкування беруть участь

більше двох осіб, що представляють, як правило, різні сфери діяльності, але

об’єднані потребою вирішення однієї або більше проблем.

Коментар - покликаний повною мірою привселюдно виразити думку

стосовно події, факту, явища, на сторінках преси займає до 150 рядків.

Анкета - результат анкетування, узагальнений і поєднаний з резюме.

Дозволяє визначити колективну думку щодо певних проблем, і на основі аналізу,

дати їй соціальну, економічну, політичну, іншу оцінку, займає до 150 рядків.

Моніторинг - це систематична фіксація показників динаміки розвитку

певних явищ, подій, фактів, оснащена іноді коментарями автора або фахівців;

займає до 100 рядків. У газеті «Колос», № 95-96 (7978) від 18 листопада 2011 року

є стаття «Вакцини для профілактики грипу». У ній читаємо про те, якого віку

21

люди найбільше ризикують захворіти на ГРВІ, описано статистичні дослідження

та прогнози захворюваності.

Рейтинг - це ранжування за різними характеристиками подій, особистостей,

груп осіб, різних показників: зведення, top-10 і т.д. На сторінках преси займають

до 100 рядків.

Рецензія - це аргументований критичний відгук, частіше про здобуток

літератури, мистецтва, займає до 250 рядків.

Стаття - часто вживається як узагальнювальне визначення будь-якого

журналістського здобутку. Стаття як жанр характеризується глибоким аналізом

предмета висвітлення, узагальненням фактів, розкриттям закономірностей у

розвитку явищ, багатогранним дослідженням причинно-наслідкових зв’язків на

сторінках преси; займає від 200 рядків. На сторінках «Колосу» часто вживаним є

саме цей жанр журналістики.

Журналістське розслідування - розповідь про процес пошуку відповідей на

актуальні питання, розбору скандальних подій, кримінальних історій, коли

журналіст збирає та аналізує факти автономно від відповідних служб і органів або

разом з іншими фахівцями, займає від 200 рядків. Наприклад, у газеті «Колос», №

75-76 (8178) від 16 серпня 2013 року була надрукована стаття під назвою

«Проблема, про яку варто говорити». Ми вважаємо, що у цій статті є ознаки

жанру журналістського розслідування, адже журналіст досліджував моральні

проблеми суспільства. Проте цей жанр, на жаль, є рідковживаним у районній

газеті. Можливо, тут є помітним вплив влади на редакцію видання.

Огляд - результат наскрізного спостереження певних явищ і процесів та їх

публічний аналіз - спортивні змагання, політика, передвиборна кампанія, займає

від 100 до 250 рядків. На сторінках «Колосу», № 84-89 (8078) від 12 жовтня 2012

року в рубриці «Політична реклама» є стаття під назвою «Пропозиції кандидата».

Її можна розцінювати як передвиборчу кампанію.

Прогноз - спроба передбачити статус явища, розвиток події, здійснення того

або іншого факту.

22

Версія - це моделювання власної думки з приводу вже наявного ходу подій

або явища, припущення, що ґрунтується на їх детальному вивченні (підкріплене

неординарними аргументами). Такий жанр зовсім відсутній.

Експеримент - результат дослідження журналістом проблеми зсередини

шляхом моделювання ситуації (журналіст став злиднем, безбілетником...). Такий

жанр теж зовсім відсутній.

Лист – це пряме звернення автора до конкретного адресата, що має на меті

або привернення уваги до проблеми, або реактивність (відповідна дія). У газеті

«Колос», №105-107 (8209) від 29 листопада 2013 року в рубриці «Читач

обурюється» читаємо статтю Лілії Монич «Дощ змиє, сніг прикриє», у якій автор

з обуренням пише про погану роботу служби, що відповідає за благоустрій

району.

Сповідь – «крик душі». Такі публікації найчастіше народжуються із

читацької пошти. Характеризуються відвертістю, оголенням внутрішніх

переживань. На сторінках газети «Колос», № 95-96 (7978) від 18 листопада 2011

року була розміщена стаття-подяка під назвою «Доброта творить чудеса». У

цьому листі читач дякує працівникам госпіталю за їхню відданість роботі.

2.3. Художньо-публіцистичні жанри на сторінках «Колосу»

До художньо-публіцистичних жанрів відносяться такі: нарис, фейлетон,

памфлет, пародія, сатиричний коментар, життєва історія, легенда, епітафія,

анекдот, жарт, гра. Розглянемо всі жанри окремо.

Нарис - симбіоз репортажу та аналізу із застосуванням художніх прийомів.

Умови - документальність, фактичність, об'єктивність, займає від 350 до 600

рядків.

Фейлетон - сатиричний опис ситуації, проблеми, факту з активним

використанням іносказання, гіперболи.

Памфлет – «брат» фейлетону, відрізняється від нього більшою емоційністю,

насиченістю мовлення, епітетами.

23

Пародія - наслідування, що гіперболізує недоліки і має на меті або

насмішити читача, або плюс до цього розкритикувати об'єкт пародії.

Сатиричний коментар - супровід події та явища (частіше - слів

високопоставлених службовців) коментарем, побудованим на виявленні та

висміюванні ляпсусів, нелогічності, непослідовності або ж відвертої дурості.

Життєва історія - художнє зображення конкретної ситуації, що детально

описує внутрішній світ героїв і мотиви їх вчинків, часто виділяє погані та хороші

персонажі.

Легенда - вигадана історія, у якій фантазія автора найчастіше ґрунтується на

реальних або умовно реальних фактах.

Епітафія - розповідь про життєвий шлях покійного, але, на відміну від

некролога, насичена емоціями, це свого роду «прес-реквієм».

Анекдот - примовка, в основі якої лежить вигадана або реальна історія.

Жарт - вимисел, що розважає читачів. Часто використовуваний

журналістами, наприклад, 1 квітня.

Гра - один із методів привернення уваги читачів до видання, свого роду прес-

шоу, де обов'язково один або кілька переможців.

Таким чином, можна умовно визначити, до яких жанрів відносяться рубрики

«Колосу». Проаналізуємо кожну рубрику окремо і визначимо, які жанри газетної

журналістики переважають на сторінках заліщицької преси.

Отож рубрика, яку, зазвичай, виносять на першу шпальту газети, –

«Фотоанонс». На світлинах зображено найважливіші події, що відбувалися в

районі. Найчастіше це фото представників влади.

Наступна рубрика – «Актуально». У ній описуються актуальні проблеми

сьогодення в районі та країні, а також звернення районних депутатів до народу.

Цю рубрику ми можемо віднести до жанрів прес-релізу або листа.

Рубрика «Варто знати» повідомляє про термінові новини, які потрібно знати

всім жителям нашого краю. У рубриці повідомляється про те, як можна зв’язатися

з місцевою владою в тому випадку, якщо потрібна буде консультація з тих чи

24

інших питань. Написані номери всіх «гарячих» ліній місцевих можновладців. Цю

рубрику відносимо до інформаційного жанру.

Наступні рубрики: «На сесії міської ради», «На сесії районної ради» та «У

райдержадміністрації» описують наради, що відбуваються в міській, районній

раді, а також у райдержадміністрації. Зазвичай, це звіт для народу по те, які

рішення приймає місцева влада, але цю рубрику можна віднести ще й до іншого

газетного жанру, такого, як репортаж.

Рідкісною для газети «Колос» є рубрика «Пам’ять», у якій пишуть про те, як

відбуваються вечори пам’яті героїв, що гинули за незалежність, або ж жертв

політичних репресій і голодомору. Жахливі сторінки історії України настільки

криваві, що забути їх неможливо. Відгомін цих подій лунатиме віками на нашій

землі, і ми не маємо права забути тих героїв, які здобули для нас вільну країну.

Цю рубрику можемо умовно віднести до таких жанрів, як огляд та репортаж.

Рубрика «Реалізація соціальних ініціатив президента» розповідає про те, як

здійснюються накази президента в нашому краї. Її можна віднести до такого

газетного жанру, як звіт, адже це і є своєрідний звіт перед жителями району про

виконання настанов влади.

Рубрика, у якій вітають жителів Заліщанщини з прекрасним святом, має

назву «Ювілей». Тут, зазвичай, коротко описано біографію людини, журналісти

подають найважчі фрагменти життя людини. Таку рубрику можемо віднести до

кількох жанрів, а саме: інтерв’ю та життєва історія, оскільки розкриваються різні

аспекти життя людини, про яку пишуть.

У рубриці «Подяка» ми можемо прочитати слова вдячності жителів краю

людині, якій вона адресована. Цю рубрику відносимо до газетного жанру лист.

Рубрика «Ринок праці» є інформаційною, адже статті містять у собі

інформацію про вільні робочі місця для безробітних.

Рубрики «На ниві освіти» та «Освіта» описують події, що відбуваються в

освітянському світі нашого краю, повідомляють про нововведення в освіті та

новини навчальних закладів Заліщанщини. Їх відносимо до інформаційного жанру

або замітки.

25

«Читач обурюється» - рубрика, у якій друкують листи читачів, яких не

задовольняє та чи інша проблема краю. Вони пишуть у газету для того, щоб їх

почули і допомогли їм вирішити ті питання, що потребують термінової розв’язки.

Таку рубрику відносимо до жанру газетної журналістики - лист.

Рубрику «Нам пишуть» відносимо до такого жанру як порада. У цю рубрику

вміщають корисні поради читачів газети «Колос» для інших читачів та краян.

«На пульсі здоров’я» - рубрика, статті якої застерігають краян від різних

хвороб та описують їх симптоми. Її теж можна віднести до газетного жанру

порада.

Також на сторінках «Колосу» часто з’являються привітання краян для рідних,

друзів, близьких, колег. Або ж під час передвиборчої кампанії з’являються різні

огляди, прогнози. Та це другорядні рубрики, що друкуються епізодично, у

залежності від потреби.

Іноді на сторінках «Колосу» ми можемо почитати поетичні рядки наших

земляків з їх нових збірок. Такі рубрики відносимо до відносимо до художньо-

публіцистичних. Вони мають назву «Літературна скарбничка».

Отже, проаналізувавши статті «Колосу», ми дійшли висновку, що в районній

газеті «Колос» використовуються різновиди інформаційного й аналітичного

жанрів газетної журналістики. З інформаційних жанрів ми можемо ппростежити

статті таких жанрів як інформація, репортаж, інтерв’ю, звіт, порада та прес-реліз.

З аналітичних жанрів використовуються моніторинг, стаття, огляд, лист і сповідь.

Деякі інформаційні та аналітичні жанри взагалі не використовуються у «Колосі»:

замітка, кореспонденція, коментар, опитування, питання-відповідь, некролог,

кореспонденція, бесіда, круглий стіл, коментар, анкета, рейтинг, рецензія,

прогноз, версія, експеримент і рекомендація.

Щодо художньо-публіцистичних жанрів, то, незважаючи на їхню

актуальність, вони є рідковживаними. Хотілося б, щоб статей таких жанрів було

більше, оскільки саме вони, на нашу думку, несуть потужний виховний аспект.

26

ВИСНОВКИ

Визначаючи особливості змістового та жанрового наповнення районної

газети «Колос» як основного джерела поширення місцевих новин у Заліщицькому

районі Тернопільської області, ми зробили такі висновки.

1. Здійснивши класифікацію рубрик районної газети «Колос» за тематикою,

виокремили такі: діяльність органів державної влади й органів місцевого

самоврядування (ця тематика простежується у виданні найчастіше); стан розвитку

сільськогосподарської галузі, промисловості та приватного підприємництва

району; екологічні проблеми, питання благоустрою й енергозабезпечення;

національно-патріотичне, духовне життя Наддністров’я; напрямки діяльності

освітньої і медичної галузей, розвитку культури, соціального захисту населення;

питання морально-етичного виховання і боротьби зі злочинністю, безпеки

життєдіяльності й охорони праці, молодіжних проблем і розвитку фізкультури та

спорту в районі. Крім цього, з метою презентацій результатів, досягнень і

проблем у конкретних сферах соціально-економічного життя району редакція

готує так звану «газету в газеті». Сюди відносимо випуск підсумкових новорічно-

різдвяних номерів, газет, присвячених Великодню, Дню незалежності України,

випуски до професійних свят медиків, освітян, працівників сільського

господарства, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та ін.

2. Здійснивши порівняльний аспект районної газети «Колос» у різні часи її

видавництва, дійшли висновків, що удосконалення як змістової, так і візуальної

сторін простежується з початку 2001 року. Хоча провідною, на жаль, все ще

залишається провладна тематика. З 18 листопада 2011 року разом з проектом

«Заліщики онлайн» розпочато онлайн-архів газети в Інтернеті з можливістю

завантаження номерів у форматі PDF у відмінній якості.

3. Одним із основних завдань ЗМІ сьогодення є формування екологічної

освіти, майбутніх громадян і господарів держави з екологічним світоглядом.

Оскільки Заліщики належать до екологічно забруднених територій, до 4 зони

радіаційного забруднення, то екологічне виховання на сторінках преси є

необхідним і важливим.

27

Проаналізувавши публікації на екологічну тематику в районній пресі,

дослідивши специфіку конкретно-місцевого підходу до висвітлення

проблематики довкілля, ми з’ясували, що в заліщицькій журналістиці, як і в

українському інформаційному просторі в цілому, спостерігається збільшення

кількості статей, проте ці позитивні зрушення ще не переросли в тенденцію до

розширення соціально значущої тематики, до якої належить й екологічна. Варто

відзначити, що порівняльний аналіз кількості суто екологічних матеріалів із

загальною їх кількістю вказує на низьку репрезентацію проблем навколишнього

середовища у заліщицькій пресі. Попри значний комунікативний потенціал

екологічної тематики, в міру об’єктивних чи суб’єктивних причин, видання не

використовує його повною мірою. Через те аналіз і систематизація екологічного

контексту районної газети «Колос», визначення тенденцій у висвітленні проблем

довкілля, безперечно, є необхідним для підвищення якості й ефективності

діяльності «Колосу» та подальшого дослідження.

4. Аналізуючи основні жанри газетної журналістики, визначили ті, що

зустрічаються та переважають у газеті «Колос». Таким чином, у районній газеті

«Колос» використовуються різновиди інформаційного й аналітичного жанрів

газетної журналістики. З інформаційних жанрів ми можемо простежити статті

таких жанрів як інформація, репортаж, інтерв’ю, звіт, порада та прес-реліз. З

аналітичних жанрів використовуються моніторинг, стаття, огляд, лист і сповідь.

Деякі інформаційні та аналітичні жанри взагалі не використовуються у «Колосі»:

замітка, кореспонденція, коментар, опитування, питання-відповідь, некролог,

кореспонденція, бесіда, круглий стіл, коментар, анкета, рейтинг, рецензія,

прогноз, версія, експеримент і рекомендація. На сторінках «Колосу» часто

вживаним жанром є стаття. Проте журналістське розслідування, на жаль, є

рідковживаним у районній газеті. Тут дуже чітко простежується вплив влади на

редакцію видання.

Щодо художньо-публіцистичних жанрів, то, незважаючи на їхню

актуальність, вони є рідковживаними. Хотілося б, щоб статей таких жанрів було

більше, оскільки саме вони, на нашу думку, несуть потужний виховний аспект.

28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бєляков О. Екологічна проблематика в засобах масової інформації: навч.

посібн. – К. : Київський університет, 2003. – 186 с.

2. Бєляков О. Масова комунікація та екологічна політика: навч. посіб. – К. :

Вища школа, 2001. – 175 с.

3. Бєляков О. Проблеми екологічної освіти в підготовці журналістів // Вісник

Київ. ун-ту. Журналістика. – 2001. – Вип. 9. – С. 45–48.

4. Беневоленская Т. Экологические проблемы в современной публицистике .

– М. : Мысль, 1978. – 255 с.

5. Берлова О. Некоторые аспекты экологических паблик рилейшнз в России.

– М. : Просвещение, 1998. – 263 с.

6. Борейко В. Как «зеленым» работать со средствами массовой информации.

– К. : Вища школа, 1995. – 108 с.

7. Дослідження GfK Ukraine. «Швидкий ріст користування Інтернетом у

віковій групі 30-49 років призвів до збільшення популярності сайтів новин та

газет». [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.uapp.org/pub_analitics/8984.html.

8. Землянова Л. Зарубежная коммуникативистика в преддверии

информационного обшества: толковый словарь терминов и концепцій. – М.:

Просвещение, 1999. – 362 с.

9. Ільченко Н. М. Забезпечення громади соціально значущою інформацією:

підходи щодо мотивації регіональних ЗМІ // Актуальні проблеми державного

управління : зб. наук. пр. - Харків. : НАДУ «Магістр», 2008. - № 1 (33). - С. 46-48.

10. Карась М. Регіональна газета в демократичному суспільстві / М. Карась //

Українська журналістика в контексті світової / [за ред. В.І. Шкляра]. – К. : Вища

школа, 1997. – Вип. 1. – С. 15–19.

11. Коваленко Н. Інтернетом користується кожен п’ятий [Електронний

ресурс]. – Режим доступу http://media.

parlament.org.ua/n_an/action/article_detail/article_id/1607/.

12. Комунальні ЗМІ закликали не боятися роздержавлення [Електронний

ресурс]. - Режим доступу: http://telekritika.ua/ events/2009-09-05/47721. – Назва з

екрана.

29

13. Коханова Л. Журналистика. Экология. Образование. Непрерывное

экологическое образование в системе СМИ. – М. : Мысль, 1997. – 188 с.

14. Макаров Т. Вместо деревьев вырастут киоски // Суббота плюс. – 2010. – 9

грудня.

15. Мельник П.М. Колос. – 2010. - № 18-19. – С.3. Трибуні громади – 70 літ //

16. Огляд результатів досліджень: «Місце партнерських ЗМІ в

інформаційному просторі регіонів: 2004-2008 рр.» / Київський міжнародний

інститут соціології. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.

nam.org.ua/files/presentation_08.ppt. - Назва з екрана.

17. Олтаржевський Д.О. Висвітлення екологічної тематики на сторінках

сучасної української преси (засади, проблематика, досвід, жанрові форми та

мовностилістичні прийоми) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.08. Київ.

нац. ун-т ім. Т. Шевченка ; Ін-т журналістики. – К., 2004. – 16 с.

18. Пахомова Н. Інформаційний голод у просторі, перенасиченому

інформацією. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://

dialogs.org.ua/print.php?part=project_ua&m_id=9986.

19. Потятиник Б. Екологія ноосфери / Б. Потятиник. – Л. : Світ, 1997. – 56 с.

20. Про кризовий стан регіональних засобів масової інформації [Електронний

ресурс]. - Режим доступу: http://www.nsju.org/events/2009-12-02/ zayuava. - Назва з

екрана.

21. Шарон М. Фридман и Каннет А. Фридман. Пособие по экологической

журналистике. – М. : TACIS, 1998. – 118 c.

«ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ»

http://lib.rushkolnik.ru/text/4804/index-6.html

http://korrespondent.at.ua/publ/1-1-0-6.

30

ДОДАТОК 1

Редактори заліщицької районної

газети «Колос»

Петро Ковальчук – редактор газети «Колос»

(1965 – 1975 рр.)

Петро Іванович Ковальчук народився 27 берез-

ня 1931 року в с. Волківці Борщівського району в

селянській сім’ї. Тут пройшли його дитячі та

юнацькі роки. Закінчив Мельнице-Подільську

середню школу. З 1952 р. навчався в Чернівецькому державному університеті на

філологічному факультеті. Завершивши навчання у 1957 році, здобув

спеціальність викладача української мови і літератури. З січня 1965 року

протягом десяти років працював редактором районної газети, потім

власкором обласної газети «Вільне життя» аж до виходу на пенсію.

Завдяки влучному слову журналіста люди мали можливість знайомитися з

його цікавими публікаціями про життєві події, про долі людей праці.

У літературному доробку письменника роман «Листи до живих», історичний

роман «Ростиславичі», п’єса «Ніч перед визволенням», ряд нарисів, дилогія

«Ростиславичі. Отрок князя Василька», яка відзначена дипломом Всеукраїнського

книжкового форуму і визнана кращою книгою 2003 року в номінації «Історичний

роман». 2006 року вийшла його книга «Полювання на дика», в яку ввійшли твори

різних жанрів, що не були надруковані за життя письменника.

1995 р. П. І. Ковальчука прийняли в Національну спілки письменників

України. 25 лютого 1995 р. Петро Ковальчук помер, похований на Заліщицькому

міському цвинтарі. На будинку, де проживав письменник, відкрито меморіальну

дошку.

Книгу спогадів про письменника П. Ковальчука «Сонцелюб над Дністром»

(автор-упорядник дружина письменника Ірина Ковальчук) було репрезентовано

на Міжнародній виставці у місті-побратимі Тернополя – Ембланзі (Польща).

31

Петро Мельник – редактор газети

«Колос» (1975 – 2001 рр.)

Петро Миколайович Мельник народився 7

січня, на Різдво Христове, 1943 року в с. Угринь-

ківцях Заліщицького району.

З 1949 року навчався в семирічній школі

Угриньковець, а з 1953-го р. в середній школі

Заліщиків, куди переїхали батьки на постійне

проживання.

По закінченні школи навчався в

профтехучилищі №7 м. Львова, працював майстром ательє мод. Проходив службу

у військах протиповітряної оборони, після чого вступив на факультет

журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка.

Успішне навчання у «Франковій кузні» не тільки принесло бажаний диплом

майстра публіцистичного слова, а й розвинуло юначу любов до карбованого,

віршованого. Як наслідок, поряд із репортажами, нарисами, кореспонденціями в

районній та обласній пресі Львівщини і Тернопілля все частіше почали

друкуватися вірші Петра Мельника.

Працюючи з 1969 року на посаді заступника редактора, а з 1975 року –

редактором Заліщицької райгазети «Колос», Петро Мельник видрукував сотні

своїх авторських журналістських матеріалів, десятки віршів.

У 1994 р. видав поетичну збірку «Цвітограй полудня», у 2002 році – збірку

«Ватра надвечір’я», нарис про рідне село «Від колиски до Вітчизни». У 2007 р. –

збірка «На черені совісті». Член Національної спілки журналістів України. Петро

Мельник є упорядником поетичних збірок Івана Стронського, Ганни Рибцуник,

Розалії Мамалиги, Світлани Леськів, рецензентом, а то й літературним

співавтором історико-краєзнавчих праць Григорія Барана, Петра Сіреджука.

32

33

Оксана Дяків – редактор газети

«Колос» (2001 рр. – до сьогодні)

Оксана Дяків народилася 10 березня 1969

року в м. Чортків Тернопільської області. Живе в

Заліщиках. Закінчила Чортківське педагогічне

училище (1988), філологічний факультет

Чернівецького державного університету ім.

Ю. Федьковича (1995).

Реалізовувала себе як освітянин у навчальних

закладах Заліщицького району, починаючи з 1988

року. Понад 5 років довелось вивчати технологію

і маркетинг галузі електрозв’язку на місцевому

підприємстві, що теж додало життєвого досвіду. Але попри це завжди відчувала

прагнення до творчості.

Від 2001 року – редактор заліщицької районної газети «Колос», член

Національної спілки журналістів України, учасниця трьох Професійних конкурсів

преси у 2003-2005 роках, організованих Українською Асоціацією Видавців

Періодичної Преси (УАВПП) за підтримки Посольства США в Україні та проекту

IREX U-Media.Творчі роботи опубліковані у першій в Україні книзі-дайджесті «В

епіцентрі подій – журналіст» (2005), що вийшла за сприяння НСЖУ та Асоціації

працівників ЗМІ України й містить суспільно вагомі публікації центральних і

місцевих періодичних видань країни. Публіцистика та поезії О.І.Дяків також

знаходять свого читача на шпальтах заліщицької районної газети «Колос», в

обласних газетах Тернопілля – «Свобода», «Четверта влада», у літературно-

мистецькому і громадсько-політичному журналі «Літературний Тернопіль» та ін.

Нагороджена Почесною грамотою НСЖУ (2006), Дипломом ІІІ ступеня (2006)

за ІІІ місце в обласному огляді-конкурсі Тернопілля на краще висвітлення правової

тематики, а також відзнакою НСЖУ «Золота медаль української журналістики»

(2009), грамотами і подяками обласних та районних органів державної влади і

місцевого самоврядування.

34