Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради

Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21

Обласний туристсько-краєзнавчий конкурс

«Золотий Колобок – 2014»

Номінація:

«Туристичні маршрути Дніпропетровщиною»

Промисловий

Кривбас

Виконавець:

Шейченко Павло

Олександрович,

учень 8-А класу

Керівник:

Кот Тетяна Юріївна,

вчитель хімії КЗШ 21,

тел.0972918723,

0936383597.

м. Кривий Ріг

2014

Зміст

І. Вступ 3

ІІ. Інформація про туристичні маршрути:

1. Спортивно-туристичні маршрути:

а) «Скелі МОДРу – геологічна пам’ятка природи, передвісник

індустріального Кривбасу»; 4

б) «Природна перлина Кривого Рогу – Карачуни» 7

2. Туристсько-екскурсійні маршрути:

а) «Веселі Терни - садиба рудопромисловця Івана Харіна» 10

б) «Сланцеві скелі – старовинні розробки аспіду» 13

ІІІ. Відомості про досвід апробації розроблених туристських маршрутів 16

Вступ

Інтерес до традиційних видів туризму, якими є культурно-історичний та

лікувально-оздоровчий, поступово знижується, тоді як промисловий – стрімко

розвивається.

Перспективність розроблених нами маршрутів обумовлюється наявністю великої

кількості промислових об’єктів у місті Кривому Розі, що викликають інтерес у дітей.

Кривий Ріг володіє низкою унікальних, у тому числі всесвітньо відомих, промислових

підприємств та може запропонувати потенційним туристам знайомство з потужним

гірничо-металургійним комплексом, що є найбільшим на Дніпропетровщині та в Україні.

Кривий Ріг у межах міста має значну частку гірничопромислових ландшафтів

(48,8%). Їх розміри постійно зростають у зв’язку з продовженням і нарощуванням

гірничодобувних робіт. На теперішній час площа під кар'єрами становить 4,2 тис. га,

відвалами сухої породи – 7,0 тис. га, шламосховищами – 5,5 тис. га, провальними зонами

та зонами зсуву – 3,4 тис. га. 48,8% від загальної площі міста складають

гірничопромислові ландшафти.

В роботі представлені туристичні маршрути індустріальним Кривбасом, де ми

знайомимо дітей нашої школи з індустріальними, постіндустріальними і природними

ландшафтами міста європейського значення, історико-культурними об’єктами

індустріальної спадщини: залізницями, гідротехнічними спорудами, мостами,

фрагментами стародавніх гірничопромислових ландшафтів:

1. «Скелі МОДРу – геологічний передвісник індустріального Кривбасу». На цьому

маршруті представлені до уваги екскурсантів затоплений Пастуховський кар’єр,

геологічна пам’ятка природи «Скелі МОДРу» на обох берегах річки, вивчається

флора і фауна Інгульця, прибережна, скельна та степова рослинність, історія

відкриття залізних руд на Криворіжжі, легенди, що пов’язані з цим об’єктом,

історія навколишніх селищ ( у т.ч. розповідається про табір військовополонених у

роки Великої Вітчизняної війни), геологічні процеси та хімічний склад скельних

відслонень.

2. «Природна перлина Кривого Рогу – Карачуни». На цьому маршруті діти побачили

природні гранітні виходи на земну поверхню, посттехногенне озеро на місці

колишнього гранітного кар’єру КДЗ, високий залізничний міст над Інгульцем,

гірський характер річки, дамбу Карачунівського водосховища і два водоспади;

познайомились з цікавими історичними фактами, що пов’язані з цією місцевістю,

рідкісною флорою і фауною, геологічними процесами, що призвели до утворення

виходів гранітів на земну поверхню, хімічним складом Криворізьких гранітів та

способами їх добування і використання; за наявністю достатньої кількості часу

можна дістатися до найбільшого кургану України «Горка».

3. «Веселі Терни - садиба рудопромисловця Івана Харіна». На цій пішохідній

екскурсії діти знайомляться з історією селища, відвідують старовинні будівлі

садиби, старовинний парк, вивчають легенди, що пов’язані з перебуванням Богдана

Хмельницького на Криворіжжі.

4. «Сланцеві скелі – старовинні розробки аспіду». Цей маршрут знайомить нас з

першим видобутком корисних копалин на Криворіжжі (ще до залізорудних

розробок), на якому ми відвідали два кар’єри з відвалами аспідного сланцю 1870-х

років, старовинну штольню, колишнє русло Саксагані, познайомились із історією

навколишніх селищ, застосуванням аспіду, геологічними процесами, що призвели

до утворення скельних відслонень а також унікальною для степової зони флорою.

«Скелі МОДРу – геологічна пам’ятка природи,

передвісник індустріального Кривбасу»

Навчально-спортивний пішохідний дводенний похід.

Розробники: вчитель хімії КЗШ №21 Кот Т.Ю. та учень 8-А класу КЗШ №21

Шейченко Павло.

Картосхема маршруту

Перший день

1. Площа Визволення (приїжджаємо будь-яким видом транспорту) - Пр. К. Маркса –

вул. Першотравнева

2. Парк ім. газети Правда (переходимо міст і рухаємось уздовж річки Інгулець)

3. Пастуховський кар’єр: перша зупинка і подорож бортами кар’єру, дітям

розповідають про затоплений навесні 1909 року залізорудний кар’єр

Тарапаковського пласта, що названий за прізвищем одного з власників (до початку

видобутку руди саме на цьому місці був правий рукав річки Саксагань).

Фото 1-2. Панорами Пастуховського кар’єру. Фото 3. Борти кар’єру

4. Перехід по вул. Маріупольській

5. Відслонення на лівому березі Інгульця до повороту ріки біля селища Весела Дача

(по верхівках скель – перехід проти течії; повернення берегом річки до понтонного

мосту – за течією).

- під час подорожі оглядається грот, джерело, здійснюються сходження в деяких

місцях окремих скель;

- вивчається рідкісна степова і скельна рослинність:

Рослинний світ представлений ділянками степової, скельної, лучно - болотяної

рослинності. Серед рідкісних і зникаючих видів представлені: аурінія скельна, очиток

Борисової, молодило руське, кизильник чорноплідний, тволга звіробоєлиста, жабриця

Палласа, волошка Маршалла, гіацинти блідий, рястка Фішера, рястка Буше, мак

сумнівний, сон чорніючий, мигдаль степовий, барвінок трав’янистий. На пагорбах

зустрічається тюльпан бузький (!), астрагал блідий (!), ковила волосиста (!). На скелях

іноді зустрічається ефедра двоколоскова - рідкісна рослина. В розколинах скель з

північного боку зустрічаються реліктові папороті, аспленій північний та аспленій

колосовидний та мохи. Тваринний світ (Коцюруба В.В.): з комах тут можна побачити -

джміль лезус (!), подалірій (!), махаон (!), поліксена (!), велика різноманітність риб,

земноводних, рептилій.

Другий день:

- діти слухають розповідь про геологічні процеси, які призвели до утворення цих

унікальних скельних відслонень, вивчають хімічний склад гірських порід:

Тут фрагменти родовищ корисних копалин і гірських порід різного віку, розкриті

ерозією річок, ярів і балок, не тільки демонструють об’єкти геологічної спадщини, а й

створюють чудове ландшафтне різноманіття. На матеріалах вивчення відслонень МОДРу

ще у 30-ті роки минулого століття була закладена потенційна можливість розвитку

збагачувальної промисловості у нашому місті в наступні роки.

У геологічному відношенні МОДРівський історико - геологічний заповідник

цікавий тим, що тут породи продуктивної залізисто - кременистої товщі зім’яті в складки.

Це говорить про те, що в процесі метаморфізму, який супроводжувався високими

температурами первинні породи набули пластичного стану і внаслідок тектонічних рухів

були зім’яті в різноманітні складки. Скелі МОДРу представляє фрагмент розрізу

Криворізько - Кременчуцької провінції Українського кристалічного щита. Вік верхньої

вікової межі порід, визнаний як 20-50 млн. років. Абсолютна висота 50м, площа 62 га.

- знайомляться з історією селища МОДРу

Фото 4. Панорама з лівого берега Скель МОДРу

Фото 5, 6. На правому березі. Фото 7. Понтонний міст

6. Понтонний міст

7. Вул. Менжинського

8. Скеля «Орлине гніздо»

Скельні виходи цих порід на правому березі Інгульця біля селища Нижня Антонівка

довжиною до 250 м з давніх - давен мають поетичну назву "Орлине гніздо".

Фото 8. На скелі Орлине гніздо

9. Вул. Неруди

10. Пам’ятник жертвам констабору:

Дітям вчитель розповідає про те, що жахіття Освенцема і Дахау відомі всьому світу, а

про концтабір в Кривому Розі, саме в цьому місці, мало знають навіть його жителі.

В’язнів (переважно військовополонених) використовували на важких роботах, а потім

поголовно восени 1941 року розстріляли біля шахти ім. Валявка, повністю забили трупами

40-метровий шурф шахти. Багатьох людей кололи штиками, виривали нігті та очі,

відрізали кінцівки та груди у жінок. За розповідями очевидців тих подій навіть за те, що

місцеві жителі намагались нагодувати та напоїти в’язнів, їх могли вбити, калічили навіть

дітей. Особливо лютували не німці, а свої українці поліцаї.

Фото 9. Пам’ятник жертвам концтабору

«Природна перлина Кривого Рогу – Карачуни»

Навчально-спортивний пішохідний дводенний похід.

Розробники: вчитель хімії КЗШ №21 Кот Т.Ю. та учень 8-А класу КЗШ №21

Шейченко Павло.

Картосхема маршруту

Опис лінії маршруту і перелік основних об’єктів:

День перший

1. Кінцева зупинка трамваю № 2, вулиця Буковинська. По вулиці Весела Дача

потрапляємо до підвісного мосту над річкою Інгулець.

2. Підвісний міст

Фото 10, 11, 12. Район підвісного мосту

Щоб знати звідки пішла назва Карачуни, потрібно повернутися у 1640-ті роки. Хан

Іслям III Ґерай, коли дізнався про те, що була побудована фортеця Кодак, а це прямо

заважало його походам на Україну за ясиром, ухвалив рішення стерти з лиця землі

укріплення козаків. Було прийнято рішення послати військо. В районі підвісного мосту,

який зараз єднає КДЗ і Веселу Дачу, татари зупинилися на ночівлю. Про це дізналися

реєстрові козаки і з'єднатися з козаками, що жили у плавнях Дніпра, і здійснили

неймовірний на той час операцію. Вони оточили татар і напали на них вночі. Всі татари

були знищені. Одиниці врятувалися і це місце прозвали Карачун -ЧОРНА СМЕРТЬ. Потім

чумаки часто зупинялися у цій балці на нічліг, тому що татари після страшної розгрому це

місце обходили десятою дорогою. За українськими народними переказами, Ісляма III

Ґерая отруїла невільниця-українка, яка помстилася за нищення України кримським

військом.

За іншою версією: Карачун в давньоруській язичницькій міфології божество смерті,

підземний бог, що повеліває морозами, злий дух, зле божество загибелі худоби.

Поблизу Карачунів на південному березі однойменного водосховища виявлено святилище

(120 метрів в діаметрі!). У давнину там відзначали день Карачуна (день зимового

сонцестояння), всіляко його задобрювали частуваннями, а коли на зміну Карачуну

приходив Коляда (світло перемагає темряву) були народні загальні гуляння та трапеза.

Жриці робили ритуал - розпалювали священний багаття, символізуючи цим перемогу

світла, і, підпалюючи від нього скіпи, роздавали жінкам племені. А ті в свою чергу несли

цю палаючу скіпку до себе у помешкання, запалювали від неї вогнище.

Цікаві й більш пізніші події. Не секрет, що у двадцяті роки Кривий Ріг був центром

анархістів і тут часто виступав легендарний Махно. Але мало хто знає, що в районі

селища КДЗ в одному з будинків Нестор Махно любив гостювати і просто попити

самогону. Гостинному хазяїну навіть подарував свій револьвер. А купатися він полюбляв

там, де зараз підвісний міст.

3. Піднімаємось проти течії до затопленого гранітного кар’єру КДЗ

Фото 13. Панорама затопленого кар’єру

Це схоже на глибоке багатоярусне гранітне корито з темно-блакитною водою.

Уздовж одного його боки вниз вів серпантин автомобільної дороги, де з одного боку

прямовисна гранітна стіна порізана глибокими зморшками тріщин, з яких сочилася чиста

вода, з іншого прірву, в яку ця вода стікала. Приблизна його глибина – 120 м. Цей кар’єр є

прикладом само рекультивації техногенних ландшафтів.

Про існування гранітів на інших планетах сонячної системи є лише непрямі

свідоцтва. Так є непрямі ознаки існування гранітів на Венері. Серед геологів існує вираз

«Граніт - візитна картка Землі». Граніт є однією з найбільш щільних, твердих і міцних

порід. Використовується в будівництві в якості облицювального матеріалу.

Протягом останніх 50 років гранітні родовища були об’єднані в одне підприємство –

Криворізький гранітний кар’єр. Його виробничими підрозділами були Коломоевскій та

Жовтневий кар’єри, а також Карачунівський каменедробильний завод. Запаси каменю на

Жовтневому кар’єрі і Карачунівському кар’єрі каменедробильного завода виснажені.

Вони поступово заповнюються водою з річок (з кожним роком води стає все більше). Тим

часом останній з місцевих кар’єрів – Коломоевскій – ще має 16870000 куб. м розвіданих

запасів (порядку 50 років експлуатації).

День другий

4. Західний водоспад. Сьогодні це місце особливо прекрасно з художньої точки зору.

Справа в тому, що даний водоспад «живе» на повну силу коли відкриті

лівосторонні шлюзи водосховища.

Фото 14, 15, 16. На західному водоспаді.

Тут, як і на протязі всієї подорожі уздовж Інгульця, нас зустрічає буйна прибережна

рослинність, на маленькому острівці гріються черепахи, ближче до дамби ми спостерігали

за полюванням рибалочки (зимородка), по воді бігають водомірки…

Фото 17, 18, 19. Флора і фауна на берегах Інгульця.

5. Залізничний міст через річку Інгулець, споруджений в 1960-і роки.

Фото 20, 21, 22. Карачунівський залізничний міст

Висота його приблизно 51-52 м. Ходити по мосту потрібно дуже уважно та при

наближенні поїзда сходити у спеціальні «кармани». Вони дерев’яні, і коли проїжджає

поїзд, стає дуже страшно. Але краєвиди, що відкриваються навколо, - неймовірно красиві.

Фото 23. Кар’єр. Фото 24. Дамба, східний водоспад (7) Фото 25. Бурхлива річка.

6. Вирушаємо по МОДРівській вулиці на зупинку маршрутного таксі, де і

завершується наша екскурсія.

«Веселі Терни - садиба рудопромисловця Івана Харіна»

Навчальний пішохідний одноденний похід.

Розробники: вчитель хімії КЗШ №21 Кот Т.Ю. та учень 8-А класу КЗШ №21

Шейченко Павло.

Картосхема маршруту

1. Зупинка Вул. Центральна;

2. Колишня поштова станція з квартирами (нині магазин);

3. Харінський склад овочів та фруктів (потім клуб);

4. Колишня школа (нині майстерні, за радянських часів піонерський табір);

Фото 26. Станція Фото 27. Склад Фото 28. Школа

5. Поміщицький льох для зберігання вуликів і фруктів;

6. Двоповерхова будівля колишньої електростанції;

7. Місце, де був палац Харіна:

Розташований був маєток на живописному місці річки Саксагань. На будівництво

парку та панського будинку йшли доходи від Харінських рудників. Микола Платонович та

Олександра Гаврилівна жили в Петербурзі, а в маєтку "Веселі Терни" бували тільки час

від часу, наїжджаючи відпочивати та познайомитися що діється на руднику та в маєтку.

Землі в них було понад 8 тис. десятин. Більших землевласників в околицях не значилося.

Палац, що височів над парком був трьохповерховий. Мав 160 кімнат - понад 80 на

першому і другому поверсі. Значна їх частина слугувала для розміщення гостей. Шість

вікон на останньому поверсі позначали кімнату з велетенським акваріумом. (подібна

прикраса була і у Фальц - Фейнів у Гаврилівці). Його знищення повязують з приходом у

Терни махновців ті, начебто почали завозити до панського маєтку солому, щоб зварити з

рибок юшку. Палац стояв там, де збудовані двоповерхові будинки для працівників

радгоспу "Веселі Терни". Будинок мав яскраві архітектурні елементи класицизму,

примітно виділявся просторий ґанок, на який можна було підніматися східцями з двох

сторін. Фасад будинку виходив у протилежний від парку бік, а перед ґанком був фонтан:

дівчинка і хлопчик трималися за руки.

Ще й в 1964 році можна було бачити окрайці бетонного під’їзду біля парадного

входу для екіпажів та авто, а в кущах хтось знайшов велику бетонну кулю, що збереглася

від архітектурних прикрас - вони колись були перед входом до палацу. Хоча і головний

будинок час і не пощадив але дожили приміщення багатьох маєткових служб.

8. Контора та дім управителя маєтку (потім контора радгоспу "Веселі Терни");

9. Стайні племінних коней (нині майстерні): в центрі колишніх стаєнь знаходиться

манеж. Там виїжджали племінних коней, що належали Харіну. Від каміння, з

якого вимурувані стіни віє первинністю та загадковістю.

Фото 30. Електростанція Фото 31. Дім управителя Фото 32. Стайні

10. Млин (нині механічні майстерні);

11. Кам’яний місток;

Фото 33. Стайні Фото 34. Млин Фото 35. Кам’яний місток

12. Парк;

З розповіді вчителя діти дізнаються як виглядав парк за часів Харіна: до палацу

підступав упорядкований парк, створений за законами англійського садово - паркового

мистецтва. Групи дерев відтіняли зручні і затишні галявини. Особливо помітною була

дубова алея, легенди пов’язують її виникнення з перебуванням у Присаксаганні Богдана

Хмельницького. Був у парку і літній мавпячий вольєр.

В кінці 80- х на початку 90-х років ХІХ століття парк був окрасою околиць. В

центрі парку через Саксагань перекинули дерев'яний місток. На невеличкому острові

влаштували вишукану альтанку. На березі ще можна побачити залишки зруйнованої

бетонної пристані. Від пристані, як згадують старожили, тихими вечорами плавали

Саксаганню човни з харінськими гостями. Сліпучо палали факели, співалися пісні під

гітари (нічні катання - улюблене заняття тутешнього поміщика).

На галявині, де не так давно відбувалися щорічні "свята квітів" та влаштовувалися

багатолюдні гуляння, за часів Харіна красувався великий, вдало підібраний розарій. Алеї

найяскравіше сходилися в центрі, де росли найяскравіші троянди, утворюючи щось на

зразок Андріївського прапора. Ймовірно це мало засвідчувати військове минуле

столичного генерала.

Фото 36. Панорама парку Харіна

Фото 37. Центральній вхід Фото 38-39. Дуб-патріарх

Після революції парк став занепадати, його ніхто не доглядав, не дбав про троянди,

дерева, розарій з часом здичавів, вимерз, андріївського прапора на галявині вже не можна

було впізнати. В роки другої світової війни в парку вирубали чимало дерев і окупанти і

визволителі. Не важко передбачити сумне майбутнє "Веселих Тернів". Немає й плану

реконструкції цього, безумовно, витвору паркової культури на Придніпров’ї. Догляду за

парком сьогодні фактично не має. Варто подбати про надання парку та колишній економії

статусу заповідника.

13. Зворотній шлях понад річкою до зупинки вул. Центральна.

Фото 40. Тут було знайдено рештки мамонта

«Сланцеві скелі – старовинні розробки аспіду»

Навчально-спортивний пішохідний одноденний похід.

Розробники: вчитель хімії КЗШ №21 Кот Т.Ю. та учень 8-А класу КЗШ №21

Шейченко Павло.

Картосхема маршруту

1. Зупинка «Вул. Льотчиків»

2. Вулиця Упіта, що проходить по колишній Деконці.

Під час переходу екскурсанти слухають розповідь про пані Деконську, яка десь на

початку ХІХ ст. придбала на Криворіжжі досить великий маєток. Його західні межі

стикувались з землею Галковських та землею Шмакових. Це, колись дуже мальовниче

місце, у народі називалась Деконська петля, бо русло р. Саксагань робило тут вигин, а на

скелястому його березі любила відпочивати російська поміщиця пані Деконська. Саме тут

вона милувалася колись повноводною рікою і незайманою природою. На території цього

маєтку росли також ліси і протікала річка Саксагань (в наш час русло річки змінено, воно

частково сховано під землею).

Фото 41. Вид на Деконку.

Фото 42. Деконська петля

3. Спуск у колишнє русло ріки Саксагань

Фото 43-44. На дні колишньої Саксагані Фото 45. Вид на скелю зі штольнею

Діти знайомляться з Кіровською історико-геологічною пам'яткою, що розташована

у м. Кривий Ріг на правому березі р. Саксагань і являє собою скельні виходи аспідних

сланців криворізької серії, які мають не тільки геологічну але й історичну цінність, бо

саме в цих сланцях знайдено найдавніші гірські виробки Криворіжжя. Сланцеві скелі

тягнуться вздовж річки на 250 метрів і займають територію площею чотири гектари. Скелі

мають різну висоту і сягають 20 метрів. Якщо стати близько біля такої скелі і пильно

придивитися, то здається що вона складена з цеглин різного розміру і кольору, породи

нагадують величезний „листковий пиріг”, в якому пластини відколюються одна від одної і

нагадують листи фанери чорного кольору. За цей синьо-чорний колір сланці й назвали

аспідними. “Аспід” в перекладі з грецької означає „змія”, тобто породи чорного кольору –

як змії. Такі пластини раніше використовувалися як грифельні дошки та як покрівельний

матеріал. А звідси і назва селища – Покровське.

4. Перехід до скелі зі штольнею, відвідування штольні, сходження на скелю

Фото 46. В штольні Фото 47-48. Сходження на скелю

Існує думка, що видобуток корисних копалин на Криворіжжі у промислових

масштабах розпочався наприкінці 19 століття, коли 1881 року виник Саксаганський

рудник. Однак насправді все було дещо по-іншому. Ще за 10 років до цього у 1871-му тут

був налагоджений видобуток сланцю. Видобуток був організований О.М.Полем. Залишки

ломок залишились і донині. Добре помітні залишки двох бортових кар’єрів (розроблявся

борт річкової долини), штучний насип, що захищав від розливів річки Саксагань.

Видобуток вівся не тільки відкритим способом. У сланцевих скелях були пройдені

горизонтальні штольні. Точно невідомо коли вона була закладена, але можна припустити,

що ця штольня відноситься до 70-х років 19 століття. Це одна з перших гірських виробок

на Криворіжжі. Старожили розповідали, що таких штолень тут було декілька, інші були

засипані. Коли ще тут протікала річка, у період весняного розливу, вода затоплювала

штольню і місцеві хлопці запливали до неї під водою.

5. Перехід до скелі з охоронним знаком

Фото 49. Охоронний знак Фото 50-51. Представники флори сланцевих скель

Під час переходу діти вивчають тваринний і рослинний світ скель:

Тваринний світ характерний для міста: горобці - польовий та хатній, горлиця,

ящірка прудка, вуж звичайний. Серед рідкісних видів рослин на скелях та в їх розщелинах

зустрічаються: аспленій північний, аурінія скельна, ефедра двоколоскова, молодило

руське; на степових ділянках: ломиніс цілолистий, валеріана бульбиста, тюльпан

Біберштейна, таволга звіробоєлиста, ковила волосиста і лесинга, астрагал

шерстистоквітковий.

6. Перехід до Покровської аспідної ломки і подальша подорож уздовж скель,

сходження на деякі скелі

Фото 52-54. Сходження на скелі

Під час подорожі дітей знайомлять з геологічною будовою скельних відслонень. У

межах заповідника на денну поверхню виходять філітові сланці, тальк - карбонатні породи

залізисто - кременистої товщі Кривбасу. Тальк - карбонатні породи утворилися в

результаті лавових покривів ультрабазитів. На території Криворіжжя відбулася друга фаза

вулканізму приблизно 2300 млн. років тому. Покрови лав зумовили прогинання морського

дна і палеопротерозойське криворізьке море після формування товщі тальк - карбонатних

порід суттєво поглибилося, що спричинило накопичення мулистих відкладів. періодично

ці відклади збагачувались залізом, яке в газоподібній формі проникало з надр землі по

зоні Криворізько-Кременчуцького розлому. Так починали формуватись залізисто-

кременисті товщі Кривбасу, які містять унікальні запаси залізної руди.

7. Перехід по вулиці уздовж будівель шахти ім.. Артема до зупинки «Шахта імені

Артема № 1»

Відомості про досвід апробації розроблених туристських маршрутів

При підготовці до кожної краєзнавчої екскурсії ми знаходимо багато цікавих

історичних, географічних, геологічних, геохімічних, ботанічних, зоологічних екологічних

відомостей по кожному об’єкту. Тому вже зараз ми готуємо екскурсоводів з числа

зацікавлених дітей окремо по кожному профілю.

Нами складені і продовжують розроблятися карти на кожен екскурсійний об’єкт.

Картка містить наступну інформацію: вид об'єкта (кар’єр), назва об'єкта (гранітний кар’єр

КДЗ), історичні промислові події (вказується розвиток кар’єру і супутньої

інфраструктури, вік об'єктів), місцезнаходження об'єкта (адреса, розміри, сучасна

приналежність до суб'єктів господарювання), опис об’єкту (дата побудови, автор проекту

спорудження, риси промислової та селітебної архітектури, текст меморіальної написи та

ін.), джерела відомостей про об'єкт (із складеної бібліографії теми екскурсії ), стан

збереження об'єкта (історія розвитку техногенного об'єкту, його реконструкції, хронологія

знищення або рекультиваційних перетворень), стан охорони об'єкта, стан залучення

промислового об'єкта до туристичної та екскурсійної діяльності, фотографія

екскурсійного об'єкта, персоналії розробника картки (прізвище, дата розробки картки,

посада упорядника).

Якщо цей об’єкт природного походження, ми спостерігаємо за змінами в часі (зміни

видового складу флори, зміни в показниках рівня води, поява нових живих організмів у

місцях сукцесій екосистем тощо). Наприклад, років 7 тому на Сланцевих скелях можна

було без особливих зусиль знайти реліктові папороті: аспленій павнічний та аспленій

волосовидний; астрагал шерстистоквітковий

Аспленій північний Аспленій колосовидний Астрагал

В останні роки 3 ми насилу відшукуємо поодинокі кущики аспленію північного. Те саме

стосується і скель МОДРу.

Або, подорожуючи до покинутих гранітних кар’єрів третій рік, відмічаємо

поступове дуже помітне підвищення рівня води у «кратерах».

Озеро в кар’єрі КДЗ Вода тече з річки крізь граніт Дерева на дні озера

До маршруту кожної екскурсії поступово складається "портфель екскурсовода". Він

має велике значення особливо при проведенні тим екскурсій історико-культурологічного

змісту. У старих промислових регіонах, одним з яких є Кривбас, існує велика група

втрачених або частково збережених техногенних об'єктів (старих шахт, будівель,

затоплених кар'єрів, перебудованих залізниць і брусчаткових вулиць та ін.), Пам'ять про

яких відтворюється в старих фотографіях, геологічних планах і розрізах , географічних

планах і картах. Такі ретроспективні матеріали вкрай необхідні, як додатковий історичний

науковий матеріал при ознайомленні з екскурсійними об'єктами.

Звичайно, кожній підліток скористається можливістю здійснити сходження на

природні або рукотворні скелі:

На Карачунах

На Аспідних сланцях

На скелях МОДРу

перейти річку по купинам:

На річці Інгулець

зробити екстремальний перехід через занедбаний міст:

В парку Веселі Терни

Діти на екскурсіях роблять моніторинг екологічного стану об’єкту, визначають

рослинний видовий склад та його динаміку, визначають значення об’єкту у збереженні

біорізноманіття Криворіжжя:

У Веселих Тернах На Аспідних сланцях

На Карачунах На Скелях МОДРу

Ми радіємо , коли торкнемося розумом і душею незайманої природи . І ще більше

радіємо тоді, коли дорога, якою пройшла людина, місто, яке спорудила людина,

вписуються у чисту зелень і ясен цвіт, а не відлякують від себе дерева, квіти, траву, що

тут виросли .

Якщо ми кожного разу будемо ходити на екскурсію не з моди на туризм, а з любові

до природи , то доможемось , щоб природа радувала нас всюди . Хай не ми завинили , що

десь стікає земна сила каламутними потоками з цілком оголених від лісу схилів, - ми

завинимо, якщо не спробуємо, кожен на своєму місці, завадити тим, хто не рахується з

природою. Мало не зламати дерево, треба його вберегти від тих , хто може його зламати.

Поклавши руку на серце, мусимо визнати , що кожен з нас десь колись стикався з

людьми, які з недобрими намірами йшли до природної скарбниці. Та чи кожен з

природолюбів перепинив їм шлях? Адже природа платить нам усім за любов до неї , і всі

ми відповідаємо перед нею однаково за будь - чиї проступки .

Після знайомств з подібними куточками Кривого Рогу, ми будемо оберігати те, що

створює природа і працьовиті люди, будемо вносити її красу в індустріальні пейзажі

нашого міста, бо скрізь нам потрібна краса й свіжість навколишнього світу . Місто, в

якому ми живемо, своєю славною історією і сьогоденням гідне того , щоб залишатися

найкращим , найвродливішім з усіх міст України.