Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України

Комунальний заклад «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості»

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛЛЯ

Збірник методичних матеріалів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти

Харків2015

УДК 374.7.091 (477)(06) «2015»ББК 74.200.52

Відповідальна за випуск: Підберезкіна Т. Є., заступник директора з навчально-методичної роботи

Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості»

Матеріали друкуються в авторській редакції, відповідальність за достовірність наведених фактів у матеріалах несуть автори

Новації позашкільної освіти // Зб. Методичних матеріалів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти. — Харків, КЗ «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості», 2015. — 184 с.

У збірнику представлені педагогічні новації в галузі позашкільної еколо-го-натуралістичної освіти, що з’явилися в позашкільних навчальних закладах України протягом останніх років, та статті з досвіду роботи в рамках Все-українського семінару-практикуму для директорів обласних еколого-натура-лістичних центрів (станцій юних натуралістів) «Екологічне виховання дітей та учнівської молоді з використанням об’єктів природно-заповідного фонду».

Адресована педагогам позашкільних навчальних закладів, вчителям, сту-дентам вищих навчальних закладів.

УДК 374.7.091 (477)(06) «2015»ББК 74.200.52

© КЗ «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості», 2015

3

Вступне слово

Розвиток системи освіти вимагає від пе-дагогічної науки й практики вивчення і впро-вадження нових методів навчання і вихован-ня дітей. Відбором, теоретичним осмислен-ням, класифікацією педагогічних інновацій займається нова галузь педагогічного знан-ня – педагогічна інноватика (лат. innovatio – оновлення, зміна). Її прогностичні розвитки, аналіз, оцінки конкретних реалій мають не-пересічну цінність і для педагогічної практи-ки, особливо для налаштованих на творчість педагогів.

Отже, подолання кризи сучасної освіти можливе завдя ки інтен-сивному реформуванню її відповідно до вимог часу, у процесі фор-мування принципово нової системи загальної освіти, яка поступово замінюватиме традиційну. Найзначущішою особливістю сучасної системи освіти є співіснування двох стратегій організації навчання – традиційної та інноваційної. Одним із шляхів підвищення ефектив-ності системи освіти є впровадження в практику інновацій.

Слід наголосити, що специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на кон-структивні дії в оновлюваних ситуаціях.

Педагогічна інноватика полягає у постійному пошуку і впрова-дженні нових максимально ефективних технологій навчання і вихо-вання, результатом яких має бути формування високоадаптованої до змінних умов, активної діяльної, творчої особистості, яка вміє аналі-зувати, долати будь-які труднощі, бо вона ще в юному віці з допомо-гою педагога пізнала, створила себе, навчилася володіти собою.

Володимир Вербицький, доктор педагогічних наук, професор, директор Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України

5

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛЛЯ

ФОрМУВАННЯ У ВихОВАНЦІВ ПОЗАШКІЛьНих НАВчАЛьНих ЗАКЛАдІВ бАЗОВих КОМПетеНтНОстей

Вербицький В. В., директор Національного еколого-натуралістичного

центру учнівської молоді МОН України, доктор педагогічних наук, професор

Вербицький В. В. Формування у вихованців позашкільних навчаль-них закладів базових компетентностей. У статті обґрунтовано акту-альність запровадження у навчально-виховний процес компетентнісного підходу, визначено сутність поняття екологічна, пізнавальна, практична, творча, соціальна компетентність, з’ясовано особливості формування да-ної характеристики у вихованців позашкільних еколого-натуралістичний навчальних закладів.

Ключові слова: Національна стратегія, компетентність, компетент-нісний підхід, екологічна, пізнавальна, практична, творча, соціальна компе-тентність.

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки передбачає «виховання молодого покоління, здатного гармонійно спів існувати з природою, раціонально використовувати і відтворю-вати її багатства, психологічно готового оберігати природу... Сталий розвиток є новим принципом людського спільного життя: майбутні покоління повинні мати ті ж самі ресурсні можливості, що мають і нині існуючі. Отже, суспільство висуває потребу у компетентній особистості, яка на основі самостійного критичного мислення і від-повідальності буде готовою і здатною не лише визначати екологічні проблеми, знаходити раціональні шляхи вирішення їх, а й поперед-жати виникнення останніх».

У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти необхідною є розробка і впровадження нових підходів, що сприятимуть підви-щенню її якості і доступності. Серед них важлива роль належить ком-петентнісному підходу.

6 7

Сьогодні навчальні заклади мають готувати не лише носія знань, а й творчу особистість, яка здатна використовувати здобуті знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного жит-тя, тобто формувати компетентну особистість. Тому постає питання організації навчального процесу з точки зору компетентнісного під-ходу, а отже – формування базових (ключових) компетентностей.

Деякі дослідники до ключових, або життєвих компетентностей додають екологічну складову – екологічну компетентність, необхід-ність формування якої пов’язана із загостренням екологічних про-блем України, актуалізацією процесів прийняття природобезпечних рішень і відповідальності за наслідки своєї діяльності в довкіллі. Основою формування екологічної компетентності особистості висту-пає екологізація освітньо-виховного процесу на всіх етапах розвитку особистості, як в школі так і за її межами. Переконливою стосовно безперервності освітньо-виховного процесу є соціально-педагогічна концепція екологічної освіти «Сім’я – дошкільна установа – школа – позашкільний та вищий навчальний заклад» [2].

Питання щодо вдосконалення системи освіти шляхом упрова-дження компетентнісного підходу активно розглядається у педагогіч-ній науці. Праці Дж. Равена, A. Л. Андреєва, І. О. Зимньої, А. В. Ху-торського, Г. Селевка, О. І. Пометун, Р. Пастушенка, О. В. Овчарук та інших вітчизняних і закордонних дидактів стали першоосновою в розв’язанні окресленої проблеми. Осмислення методологічних засад компетентнісного підходу, досвід його впровадження в освіті пред-ставлено в дослідженнях Н. Бібік, Л. Ващенка, І. Єрмакова, І. Зимньої, О. Локшиної, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, С. Трубачевої, А. Хуторського та ін. На підставі аналізу психоло-го-педагогічної літератури з окресленої проблеми ми з’ясували, що, незважаючи на активізацію досліджень з різних аспектів компетент-нісного підходу, на жаль, значно менше уваги приділяється розумін-ню реалізації компетентнісного підходу у позашкільній освіті як важ-ливого чинника модернізації освітньої сфери. Основні підходи щодо формування пізнавальних, практичних, творчих, соціальних еколо-гічних компетент ностей, сутність і структуру цього поняття, принци-пи формування у дітей різних вікових категорій визначено у працях О. О. Колонькової, В. В. Маршицької, О. Л. Руцакової, Н. А. Пусто-

Компетентнісний підхід у позашкільній освіті базується на по-єднанні теорії і практики. Реалізація компетентнісного підходу пе-редбачає посилення практичної спрямованості освіти, формування в підростаючого покоління компетентностей, що допоможуть йому повноцінно самореалізуватися. Компетентнісний підхід забезпечує поєднання і практичну реалізацію знань, умінь, навичок, досвіду, культури. До структури компетентності входить як інтелектуальна, так і діяльнісна складова.

Компетентність, як поняття, це – особистісна характеристика лю-дини, яка повноцінно реалізує себе у житті, володіючи відповідними знаннями, вміннями, навичками, досвідом та культурою.

Актуальність застосування компетентнісного підходу в освіті, зокрема позашкільній, визначається необхідністю формування ком-петентностей особистості, її сучасного світогляду, розвитку творчих здібностей, навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації. Також, як зазначають вчені, впровадження компе-тентнісного підходу обумовлено загальноєвропейською і світовою тенденцією інтеграції і глобалізації; необхідністю гармонізації євро-пейської системи освіти; зміною освітньої парадигми, що відбуваєть-ся в останні десятиліття.

Компетентнісний підхід носить закономірний характер і виходить з узагальнення практики. Він виступає проти однобічного характеру і передбачає посилення практичної спрямованості освіти, засвоєння підростаючим поколінням компетентностей, що дозволить їм повно-цінно реалізувати себе в сучасних умовах.

Компетентнісний підхід підкреслює поєднання і практичну реа-лізацію знань, умінь, навичок, досвіду, культури. Водночас у процесі реалізації компетентнісного підходу відбувається переосмислення, що учень – не лише «носій» певної групи «знань, умінь, навичок», а є соціальною істотою, яка має реалізовуватися в майбутньому, ви-конувати соціальні ролі і вирішувати певне коло професійних і жит-тєвих завдань.

Сутнісними ознаками компетентнісного підходу є діяльнісний характер узагальнених умінь в поєднанні з предметними знаннями і уміннями в конкретних галузях, а також вміння здійснювати вибір, виходячи з адекватної оцінки себе в конкретній ситуації.

8 9

у якій вони зможуть їх застосувати. Таким чином, кожна компетент-ність, що формується під час занять у гуртках, побудована на поєд-нанні пізнавальних ставлень і практичних навичок, знань і вмінь, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів, тобто усього того, що можна мобілізувати для активної дії.

Екологічна компетентність – це інтегрована якість особистос ті, яка складається з когнітивного, ціннісно-мотиваційного та діяльніс-но-практичного компонентів. На думку О.В. Биковської, до складу будь-якої компетентності обов’язково повинен входи крім цих скла-дових ще творчий та соціальний компонент [1].

Основні завдання що стоять перед педагогами полягають у фор-муванні таких базових компетентностей:

1. Пізнавальна компетентність є першою в основі реалізації ком-петентнісного підходу в позашкільній освіті. Вона забезпечує оволо-діння поняттями, знаннями про культуру, природу, техніку, суспільство; сфери життєдіяльності людини; види, способи, засоби праці, матеріали та інструменти; морально-психологічні якості особистості; способи ор-ганізації вільного часу тощо. Також ця компетентність сприяє засвоєн-ню учнями технічної, екологічної, економічної та іншої термінології.

Відзначимо, що пізнавальна компетентність з урахуванням пси-хофізичних особливостей дітей, передбачає їх ознайомлення зі сві-том сучасної техніки, технології, культури, довкілля. Водночас діти оволодівають системою знань про робочі інструменти та машини від найпростіших до найскладніших (лінійка, ножиці, верстати тощо); оброблювальні матеріали (папір, картон, тканина, деревина, метал, пластмаси тощо), їх фізико-механічні властивості, способи виготов-лення виробів (моделювання, конструювання тощо).

Сукупність морально-психологічних, емоційно-вольових, трудо-вих понять, знань, переконань, якими оволодівають діти в процесі розвитку пізнавальної компетентності, є основою для формування в них принципів, світогляду, особистісних якостей. При цьому знання видів та способів організації вільного часу сприяє оволодінню дітьми правильним його використанням.

Отже, засвоєння пізнавальної компетентності в позашкільній освіті озброює особистість поняттями, знаннями. При цьому особли-ве значення має не лише засвоєння окремих знань, а оволодіння ними

віт, Л. Д. Руденко, С. В. Шмалєй, А. А. Макоєдова, Н. Ф. Казакова, Л. С. Чопенко, Ю. А. Шаронова, Д. С. Єрмакова.

В умовах мінливого сьогодення перед школою та позашкіллям по-стає складне завдання, яке полягає у «…створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навча-тися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національ-ної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти» (Націо-нальна доктрина розвитку освіти). Це складне завдання для педа-гога, адже вимоги сучасного життя змінюються швидше, ніж дитина встигає закінчити школу.

Реалізація нової освітньої парадигми в Україні викликає потребу в оновленні змісту навчання й виховання школярів. Особливе значен-ня надається проблемі формування у них базових компетентностей.

Потрібно не просто дати дітям базовий рівень освіти, а сформува-ти компетентності, яких потребує сьогодні суспільство:

● здібність навчатися усе життя;● комунікативність;● творчість та креативність;● самовдосконалення;● здатність робити вибір та нести за нього відповідальність;● високий рівень самостійності особистості.Сучасні освітні технології та інтерактивні методи навчання, що

використовуються в позашкільних навчальних закладах керівниками гуртків на заняттях, формують ключові компетентності, надають на-вчанню природний характер, сприяють створенню для дитини ком-фортного місця для активного громадського життя. Заняття у гуртках еколого-натуралістичного спрямування стає засобом реалізації її по-тенціалу та розвитку особистих здібностей від рівня освітнього стан-дарту до дослідництва та творчості.

Базова компетентність ґрунтується на знаннях і вміннях, але ними не вичерпується, обов’язково охоплюючи особистісне ставлення до них дітей а також їх досвід, який дає змогу ці знання «вплести» в те, що вони вже знали, та їх спроможність збагнути життєву ситуацію,

10 11

на опанування знаннями та вміннями в тому індивідуальному обсязі і темпі, який для неї є комфортним.

2. Практична компетентність спрямована на формування вмінь та навичок особистості застосовувати отримані поняття, знання на практиці. Серед них основні види пізнавальної, дозвільної діяльнос-ті, роботи з матеріалами та інструментами, виготовлення різноманіт-них виробів тощо. У сучасних умовах зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної діяльності. Причому знання, уміння і навички виконують функціюне стільки самостійних цілей, скільки засобів у процесі формування компетентної особистості.

Введення практичної компетентності в позашкільну освіту дозво-лить вирішити типову для освіти проблему, коли учні, оволодівши на-бором теоретичних знань, зазнають значних труднощів у їх реалізації при вирішенні конкретних завдань або проблемних ситуацій.

Водночас засвоєння практичної компетентності забезпечує лише застосування знань на практиці, оволодіння трудовими вміннями та навичками.

В даному контексті пе реконливою є позиція Г. П. Пустовіта, на думку якого, до головних принципів діяльності позашкільних освіт-ньо-виховних закладів відноситься принцип спрямованості на розви-ток діяльнісно-практичної сфери особистості, що дає змогу створити сприят ливі умови для безпосереднього залучення учнів у вільний від навчання час до вдосконалення практичних умінь екологічного спря-мування, основою яких є творче використання ними на бутих теоре-тичних знань у повсякденному житті; поєднання дослідницької ді-яльності школярів з їхньою практичною при родоохоронною роботою в довкіллі; самостійної (індивідуаль ної) навчальної, дослідницької і природоохоронної роботи [5]. При цьому головною перевагою ор-ганізації позашкільних форм практичної діяльності учнів можна вва-жати розширення безпо середніх контактів з природою та можливіс-тю побачити результати своєї роботи. Розвитку діяльнісної складової екологічної компетентності в позашкільних еколого-натуралістичних закладах сприяє участь учнів у різноманітній суспільно-корисній ма-совій чи природоохоронній роботі (догляд за територією і зеленими насадженнями мікрорайону, висаджування або збереженні зелених

комплексно. Тому необхідним є не тільки відповідний рівень розви-тку широкого кола знань, а й обов’язкове застосування їх у практич-ній діяльності.

Пізнавальна компетентність – займає центральне місце в струк-турі екологічної компетентнос ті. Її основу складають знання еколо-гічних законів, понять, процесів, їх розуміння. Система отриманих в процесі навчання екологічних знань в подальшому житті стає орієн-тиром для екологічної діяльності особистості. Для формування еколо-гічної компетентності необхідно враховувати знання і вміння, здобуті учнями не з одного, а з кількох предметів, навіть – з кількох циклів предметів. Саме такі знання набувають діти в позашкільних закладах еколого-натуралістичного напряму. Насамперед, це знання з основ природничих наук, зокрема екологічних, біологічних, сільськогоспо-дарських, лісогосподарських, медичних і хімічних. Учні отримують відомості з природознавства, екології, ботаніки, селекції, землероб-ства, ґрунтознавства, лісництва, медицини тощо. Знання ці мають ін-тегрувати та доповнювати базовий програмний матеріал.

Пізнання це уміння спостерігати за навколишнім середовищем, знайомитися з пам’ятками природи, отримувати, осмислювати та ви-користовувати інформацію з різних джерел, а саме – опрацьовувати наукову літературу, вільно орієнтуватись у електронних джерелах ін-формації, за допомогою керівника гуртка аналізувати навчальний ма-теріал і при цьому формувати особистісне сприйняття дослідженого матеріалу.

Цьому сприяють екскурсії в природу, екологічні походи, про-ведення фенологічних спостережень, участь вихованців у природо-охоронних заходах – «В об’єктиві натураліста», «До чистих джерел», «Прибережні смуги», «Птах року», «Годівничка», «Первоцвіт», «Му-рашка», «Біощит».

Одним з головних компонентів навчальної діяльності є мотива-ція. Основною мотивацією в процесі навчання є пізнавальний ін-терес. Процес пізнання в позашкіллі спрямований від дії до знань. Позашкільна освіта здійснюється в максимально сприятливих для розвитку особистості умовах, що пов’язано з добровільністю вибору дитиною виду діяльності, педагога, об’єднання. У еколого-натураліс-тичних позашкільних навчальних закладах реалізується право дитини

12 13

4. Соціальна компетентність – компетентність, що забезпечує реалізацію компетентнісного підходу в позашкільній освіті, – спря-мована на виховання та розвиток загальної культури особистості, здатності до співпраці, самореалізації та самовизначення. Також ця компетентність визначає сукупність якостей людини, що становлять її імідж, індивідуальний стиль діяльності.

Соціальна компетентність у позашкільній освіті забезпечує фор-мування активної життєвої позиції, адаптацію, готовність до безпе-рервної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потребу ініці-ативно включатися в систему нових економічних відносин, підпри-ємницьку діяльність, її засвоєння, обумовлює прояв та розвиток важ-ливих людських якостей і здібностей особистості, ставлення до пра-ці; засвоєння соціального досвіду. Також соціальна компетентність характеризує взаємодію людини з суспільством, соціумом, іншими людьми. Ця компетентність як сукупна характеристика громадянської зрілості професіонала виступає одночасно як соціальна дієздатність, його уміння передбачати наслідки своїх дій, робити правильний ви-бір при їх виконанні, дотримуватися балансу загальних і особистих інтересів.

He менш важливим є формування у дітей соціальної компо ненти екологічної компетентності, яка спрямована на виховання та розви-ток соціальної активності, загальної культури особис тості, здатності до співпраці, самореалізації та самовизначення, формування кращих особистісних якостей (відповідальності, чесності, працелюбства), забезпечує формування активної жит тєвої позиції особистості. Та-кож вона характеризує взаємодію людини з суспільством, соціумом, іншими людьми. Розвиток соціальної складової є досить важливим фактором формування особистості, яка має реалізуватися в майбут-ньому, виконувати соціальні ролі й вирішувати життєві і професійні завдання [1].

Отже, очікування суспільства щодо розвитку школи, проголошені в стратегічному документі української освіти – Національній доктри-ні розвитку освіти, спрямовані на перехід освітньої системи на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентність у європей-ському та світовому освітніх просторах, формування покоління мо-лоді, яке буде захищеним і мобільним на ринку праці, здатним ро-

зон, участь в охороні тваринного світу; проведення трудових десан-тів, організація роботи учнівських агітбригад, створення екологічних стежин, шкільних лісництв) [6].

3. Творча компетентність також лежить в основі реалізації компе-тентнісного підходу в позашкільній освіті і забезпечує розвиток твор-чої діяльності, майстерності, здібностей, нахилів та уяви особистості.

Особливе значення творча компетентність має в сучасних умовах, коли творчий підхід до розв’язання будь-яких завдань, творча праця, постійне підвищення своєї майстерності, самоосвіта стали життєво необхідними кожному. Адже опанування знань та вмінь у готовому вигляді, за готовими зразками та шаблонами забезпечує лише репро-дуктивний, виконавський рівень.

Необхідно відзначити, що творча компетентність в позашкільній освіті зумовлює навчання дітей творчості, формування у них з ран-нього віку досвіду творчої діяльності, майстерності, розвитку творчих здібностей, нахилів. Це здійснюється в процесі розв’язання учнями творчих завдань, пошуку раціональних шляхів і способів виконання роботи, внесення раціоналізаторських пропозицій, самостійного ви-значення технології виготовлення виробів тощо. При цьому необхід-ним постає розвиток творчої уяви, фантазії, креативного мислення, інтересу до видів творчості, а також формування естетичних смаків, художнього і технічного хисту.

Отже, творча компетентність забезпечує творчу трудову, раціона-лізаторську, винахідницьку діяльність, розвиток здібностей особис-тості. Водночас формування компетентної особистості неможливе без розвитку культури праці, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства.

Практична сторона формування компетентності є участь в екскур-сіях, експедиціях, акціях, конкурсах, виставках, пошуковій та дослід-ницькій роботі.

Останнім часом набули розвитку масові форми екологічної про-світи – агітбригади. Діяльність цих колективів, зокрема пошук і по-становка місцевих екологічних проблем, створення сценаріїв, висту-пи на підприємствах і організаціях є важливим чинником формування екологічної свідомості молодих громадян України.

14 15

Вербицький В. В. Формирование у воспитанников внешкольных учебных заведений базовых компетентностей. Национальный эколого-на-туралистический центр учащейся молодежи Министерства образования и науки Украины, ул. Вышгородская, 19, Киев, Украина.

В статье обоснованно актуальность внедрения в учебно-воспитатель-ный процесс компетентносного подхода, определенно сущность понятия экологическая, познавательная, практическая, творческая, социальная ком-петентность, выяснены особенности формирования данной характери-стики у воспитанников внешкольных эколого-натуралистический учебных заведений.

Ключевые слова: Национальная стратегия, компетентность, компе-тентносный подход, экологическая, познавательная, практическая, творче-ская, социальная компетентность.

Verbytskyi V. V. Forming basic competencies of the students in non-formal educational institutions. National ecology and nature center of Ministry of Edu-cation and Science of Ukraine, 19 Vyshgorodska St., Kyiv, Ukraine.

The article substantiates the relevance of introduction of competence approach as well as defines the essence of ecological, cognitive, practical, creative and so-cial competences. The main features of forming such competences are elucidated.

Key words: national strategy, competence, competence approach, ecological, cognitive, practical, creative, social competence.

НОВАЦІЇ НАЦОНАЛьНОГО еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНОГО ЦеНтрУ УчНІВсьКОЇ

МОЛОдІ МІНІстерстВА ОсВІти І НАУКи УКрАЇНи

Дистанційна освіта в НЕНЦПитання віддаленої освіти зараз є одним із найактуальніших пи-

тань в сучасній освіті. Розвиток інформаційних технологій дозво-ляє значно розширити можливості навчання та зробити його більш цікавим.

У Національному еколого-натуралістичному центрі впроваджено декілька різноманітних технологій для реалізації дистанційної освіти. Найперша – система для віддаленого навчання Moodle, яка дозволяє

бити особистий духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні якості для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним навчатися впродовж життя.

Сучасна освіта в Україні спрямована передусім на надання учне-ві значної кількості знань, зокрема фактичних, і вироблення в нього предметних умінь та навичок. Школа сьогодні не достатньо навчає школярів приймати рішення, використовувати інформаційні та кому-нікаційні технології, критично мислити, розв’язувати конфлікти, орі-єнтуватись на ринку праці тощо. На сьогоднішній день дану проблему може вирішити позашкільний навчальний заклад.

Список використаних джерел1. Биковська О. В. Позашкільна освіта: теоретико-методичні основи

Монографія / О. В. Биковська. — K. : ІВЦ AЛKOH, 2008. — 336 с. 2. Вербицький В. В. Методичні основи розвитку практичного розуму

школярів / В. В. Вербицький. — K. : СМП «Аверс», 2007. — С. 74.3. Маршицька В. В. Сутнісні характеристики екологічної компетент-

ності учнів початкової школи // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. — 3б. наук, праць. Вип. 8. — Кн. 2. — K., 2005. — С. 20–24.

4. Пустовіт Н. А. Визначення потреб України в освіті в інтересах ста-лого розвитку / Н. А. Пустовіт // Екологічний вісник. — № 6 (листопад–гру-день). — 2006. — С. 18–19.

5. Пустовіт Н. А. Оцінні параметри екологічної компетент ності школярів // Освіта Донбасу. Науково-методичне видання. № 2. — 2007. — С. 33–37.

6. Пустовіт Г. П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і ви-ховання учнів 1–9 класів у позашкільних навчальних закладах: Монографія. — Київ–Луганськ : Альма-матер, 2004. — 540 с.

7. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / [під заг. ред. О. В. Овчарук]. — K. : «К. І. С.», 2004. — 112 с.

8. Рудь М. Компетентнісний підхід в освіті / М. Рудь // Вісник Львів, ун-ту. — Серія : Педагогіка. — 2006. — Вип. 21, ч. I. — С. 73–82.

9. Хуторской А. В. Ключевые компетенции: технология конструирова-ния / А. В. Хуторской // Народное образование. — 2003. — № 5. — С. 55–61.

16 17

вчальних закладів та інститутів системи післядипломної педагогіч-ної освіти з підготовки й підвищення фахового рівня педагогічних кадрів та педагогів і методистів позашкільних навчальних закладів через створення мережевої комунікації суб’єктів фахового простору;

● науково-методична підтримка діяльності студентських груп, гуртків, секцій тощо, діючих у межах статуту і напрямів роботи Інституту;

● видання поліграфічної та електронної продукції;● висвітлення наукової та практично-методичної діяльності Інсти-

туту у WEB – середовищі із збереженням авторських прав згідно чинного законодавства та засобах масової інформації;

● організація різних типів конференцій з використанням засобів те-лекомунікаційних мереж.До складу Інституту входять науковці НАПН України, викладачі

вищих навчальних закладів, педагогічні працівники НЕНЦу, провідні спеціалісти з позашкільної роботи різних рівнів управління освітою, педагоги і методисти інших позашкільних навчальних закладів, вчи-телі базових шкіл м. Києва та України в цілому.

В контексті соціально-економічних змін, які відбуваються в Укра-їні та з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій дистан-ційна освіта та віртуальні ресурси перетворюються на необхідність. Реалізація зазначених проектів та впровадження новітніх технологій забезпечує підвищення кваліфікації та постійну сучасну інформацій-но-методичну підтримку педагогічних працівників, створює платфор-ми для швидкого обміну досвідом та інформацією, а також забезпечує модернізацію, інформатизацію та стабільний розвиток позашкільної освіти в цілому.

Екологічна лінія SOSПраво на доступ до екологічної інформації є фундаментальною

складовою права на безпечне для життя та здоров’я довкілля. Згід-но з положенням чинного законодавства України громадськість має право отримувати екологічну інформацію від державних органів вла-ди, органів місцевого самоврядування та спеціально уповноважених державних органів з охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів.

легко провести тестування, опитування і т. п. Дана система використо-вується на Всеукраїнській інтернет-олімпіаді «Крок до знань» з більш ніж 200 учасниками, обидва етапи якої проводилися віддалено з ви-користанням технологій Moodle (заочний етап) та Skype (очний етап). Також Moodle використовується при проведенні «Всеукраїнської школи методиста-експерта позашкільного навчального закладу» та на курсах підвищення кваліфікації.

В НЕНЦ розгорнуто платформу OpenMeetings для проведен-ня вебінарів на базі Центру, яка підтримує до 20 учасників одно-часно. Співпраця з Microsoft, а саме використання програми Sway з Office 365 в навчальному процесі дозволяє створювати інтерактивні онлайн-уроки.

З метою розширення можливостей дистанційної освіти викорис-товується Google Education, який має набір сервісів.

В 2015 році Національний еколого-натуралістичний центр спіль-но з Інститутом проблем виховання НАПН України заснував Науко-во-дослідний віртуальний інститут позашкільної освіти. Віртуальний інститут створений з метою впровадження результатів наукових до-сліджень проблем позашкільної освіти, наукового супроводу і реалі-зації методичних ініціатив у позашкільній освіті України. Основою діяльності Інституту виступають сучасні інформаційно-телекомуніка-ційні технології, що дозволяють взаємодіяти на відстані, без прямого, особистого контакту.

Діяльність Інституту здійснюється за наступними напрямками:● впровадження науково-методичних розробок інноваційного зміс-

ту в галузі позашкільної освіти і виховання; ● створення WEB – середовища дистанційної післядипломної педа-

гогічної освіти; банку програмно-педагогічних засобів для вико-ристання комп’ютерної техніки в навчальному процесі (електрон-ні підручники, енциклопедії, моделюючі, демонстраційні, контро-люючі та навчальні програми та інші);

● забезпечення участі педагогічних працівників області в Інтер-нет-конкурсах, Інтернет-конференціях, Інтернет-проектах, вірту-альних методичних семінарах;

● координація науково-методичної та інструктивно-методичної ро-боти вчених в галузі позашкільної освіти, викладачів вищих на-

18 19

еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України спільно з Міністерством екології та природних ресур-сів України започаткували створення громадських екологічних прийма-лень на базі обласних еколого-натуралістичних центрів.

Серед основних завдань громадських екологічних приймалень:● просвітницька діяльність щодо Орхуської конвенції та інших між-

народних угод щодо актуальних екологічних проблем та шляхів їх вирішення;

● надання екологічної інформації відвідувачам приймалень;● проведення консультацій з громадськість, громадських слухань;● проведення конференцій, семінарів, круглих столів тощо;● організація просвітницьких виставок, роботу екологічних відео-

тек та відеолекторіїв, проведення різноманітних освітніх та ви-ховних заходів.Обласні еколого-натуралістичні центри мають достатній ресурс-

ний, інтелектуальний потенціал та багаторічний досвід організацій-ної роботи з школярами, молоддю, педагогічною громадськістю в на-прямку екологічної просвіти і освіти.

Всеукраїнський екологічний форумУ 2015 році Національним еколого-натуралістичним центром

учнівської молоді започатковано щорічне проведення Всеукраїнсько-го екологічного форуму «Екологічна освіта для сталого розвитку: проблеми, пошуки, інновації». Перший форум відбувся 4–5 березня за сприяння Національної екологічної Ради України.

Мета заходу – формування бачення подальшого розвитку еко-логічної освіти в освіту сталого розвитку, підвищення рівня відпо-відальності та зацікавленості у міжгалузевому співробітництві, роз-роблення рекомендацій для комплексного розв’язання муніципальних і регіональних проблем у сфері екологічної освіти і виховання, спри-яння співпраці навчальних закладі, науки, органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, налагодження та зміцнення міжнародного співробітництва у збереженні довкілля, впровадження засад збалансованого розвитку в Україні.

В 2015 році у форумі взяли участь понад 120 педагогічних праців-ників загальноосвітньої, позашкільної та вищої освіти, науковці, фа-

Гарантії дотримання цього права закріплені, насамперед, у нор-мах Конституції України та Конвенції про доступ до інформації, учас-ті громадськості у процесі прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція).

З травня 2015 року на сайті НЕНЦ відкрито «Екологічну лінію – SOS» з метою оперативного отримування інформації та своєчасного реагування на неї. «Екологічна лінія – SOS» покликана не лише до-помогти у цей тяжкий час, а й привернути увагу громадськості до на-гальних екологічних проблем по всій території України.

«Екологічна лінія – SOS» це віртуальна громадська приймальня для здійснення консультаційної допомоги усім категоріям громадян з питань, що стосуються довкілля. На сторінці сайту НЕНЦ усі бажа-ючі мають змогу розмістити власні фото-звинувачення, що свідчать про байдужість або безгосподарність до природних ресурсів, про за-бруднення довкілля, а також екологічні новини, які порушують про-блемні питання, є актуальними та будуть цікавими іншим.

На «Екологічній лінії – SOS» можна також поділитись досвідом з вирішення екологічних проблем у вигляді фото –допомоги, яка вже надана на той чи інший сигнал; порадами з енергозбереження (при-строями, розробками, новітніми технологіями тощо); розмістити та прокоментувати як свої, так і всесвітні інновації; залишити цікаві по-силання (електронні адреси).

Також можна звернутися online з конкретним питанням або про-позицією щодо стану довкілля в Україні; звернень громадян в уста-нови з вирішення екологічних проблем (як правильно оформити за-яву, куди краще її подати тощо); проведення заходів, акцій (як можна приєднатись/долучитись, зареєструватись, де подивитись положення тощо) та отримати кваліфіковану відповідь.

Громадські приймальніНа виконання положень Конвенції про доступ до інформації, участь

громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуської конвенції) та з метою допомоги кожній людині сформувати систему цінностей, особисте ставлення до захисту і активної участі в покращенні довкілля, заохочення молоді і громад-ськості до вирішення місцевих екологічних проблем, Національний

20 21

ну природних вод» відбудеться 20–22 жовтня 2015 року на базі Інсти-туту гідробіології НАН України.

У семінарі-тренінгу візьмуть участь завідуючі відділами екології, методисти та керівники творчих учнівських об’єднань екологічного напряму позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, керів-ники дитячих громадських екологічних організацій.

Учасники тренінгу отримають сучасні методики оцінки якості при-родних вод із застосуванням фізико-хімічних методів, біотестування, біоіндексації та біомоніторингу; проведуть самостійні дослідження якості води головної водної артерії України – річки Дніпро, прилеглих озер та об`єктів питного водопостачання та ознайомляться з лабора-торіями і відділами Інституту гідробіології НАН України – провідний науково-дослідний центр з дослідження стану природних вод.

Питання енергозбереження сьогодні є одними з ключових в Укра-їні. Нестача енергоресурсів, забруднення навколишнього природного середовища, недостатнє використання альтернативних джерел енер-гії – ось далеко не повний перелік питань, котрий змушує українських педагогів відшукувати нові форми роботи з екологічної освіти.

Як навчити дитину раціонально використовувати енергію і ресур-си, як переконати її в тому, що від її особистих конкретних дій бага-то в чому залежить економічний і екологічний добробут в Україні? Ці складні питання допомагають вирішити тренінги з раціонального використання ресурсів та енергії. Їх мета – освіта в галузі енергозбе-реження і охорони навколишнього природного середовища, форму-вання екологічної культури як основи мотивації енергозбереження та практично орієнтоване впровадження ідей SPARE за допомогою кон-курсу «Енергія і середовище», а також привернути увагу громадськос-ті до проблем використання і заощадження енергії та енергоресурсів.

11–13 вересня 2015 року у Національному еколого-натуралістич-ному центрі учнівської молоді Міністерства освіти і науки України відбувся тренінг для тренерів «Екологічна свідомість як провідна ідея сучасного освітнього процесу: діяльнісний підхід до впровадження тем енергозбереження в структуру роботи закладів освіти».

З вчителями з майже усіх регіонів України протягом трьох днів працювали майстри своєї справи: вчені з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Інституту

хівці у галузі екології та охорони навколишнього природного середо-вища, представники громадських екологічних та природоохоронних організацій з усіх областей України. В порядку денному форуму були розглянуті наступні питання:● пріоритети екологічної освіти та освіти для збалансованого роз-

витку в Україні;● екологічні освітні округи: необхідність, можливість, досвід

створення;● адаптація українського законодавства до європейських вимог та

стандартів у сфері освіти сталого розвитку.На п’ятьох дискусійних майданчиках та круглому столі були об-

говорені питання:● «Освіта і наукове забезпечення – ключовий чинник у сфері освіти

сталого розвитку»;● «Новітні технології навчання в еколого-освітній діяльності»;● «Еколого-освітня діяльність на територіях природно-заповідного

фонду»;● «Міжнародні еколого-освітні програми – учасники, переможці,

організатори і спонсори»;● «Екологічна просвіта та участь громадськості у формуванні еко-

логічної політики в Україні»;● «Міжгалузеве співробітництво у сфері освіти збалансованого

розвитку».Під час роботи форуму працювала тематична виставка «Науко-

во-методичне забезпечення екологічної освіти в Україні» та презента-ційно-ділова зона «Візитівка практичних дій». Учасники форуму об-мінялися думками стосовно подальшого розвитку Концепції екологіч-ної освіти і виховання в Україні, регіональних концепцій екологічної освіти та висловили побажання з відновлення роботи Всеукраїнської координаційної ради з екологічної освіти та виховання.

Еко- та енерготренінгиЗ метою підготовки тренерів з екологічної освіти та виховання

учнівської молоді розпочато проведення циклу екологічних семіна-рів-тренінгів з моніторингу навколишнього природного середовища. Перший семінар-тренінг за темою: «Моніторингові дослідження ста-

22 23

з екологічної точки зору місця. Діти шукають або тільки «еко-мінуси» та «еко-проблеми», або тільки «еко-плюси», або в рівній кількості і те і інше. Педагог сам рішає в якому руслі гра піде далі. Все залежить від творчого підходу керівника.

За допомогою екологічного геокешінга відбувається поширення нових інформаційних технологій та використання їх у позашкільній діяльності. Екологічний геокешінг розвиває активну життєву пози-цію, формує комунікативні уміння вихованців, культуру спілкування в життєвих ситуаціях; формує дослідницькі уміння; розвиває навики роботи в єдиній команді.

Гра як метод активного навчанняПроблема вибору методів навчання і виховання дітей та учнівської

молоді – залишається актуальною як у теоретичному так і практично-му плані. Залежно від її рішення, вибудовується сам навчально-вихов-ний процес, діяльність педагога і учня, вихованця. Досягненню на-вчальних, виховних і розвиваючих цілей колективного характеру до-помагає гра, яка містить в собі все нове і прогресивне, що з’являється в педагогічній теорії й практиці.

В 2015 році НЕНЦ зініціював проведення Всеукраїнської дитя-чо-юнацької еколого-патріотичної гри «Паросток» метою якої є по-силення патріотичного виховання учнівської молоді та активізація засобів системи національно-патріотичного виховання, а основними завданнями: формування нового українця, що діє на основі національ-них та європейських цінностей, готовності до активної громадянської позиції та екологічної діяльності; розвиток пізнавального інтересу, логічного мислення; виховання громадянина-патріота України, бе-режливого і шанобливого ставлення до традицій українського народу. Педагогічним працівникам при підготовці і проведенні гри в пригоді стануть: «Модель творчого проекту – гри «Паросток», «Модель ви-ховання в позашкіллі» тощо.

Застосування гри у навчально-виховному процесі характеризуєть-ся високою мотивацією, емоційною насиченістю процесу навчання; рішення ситуаційних завдань; підготовкою до професійної діяльнос-ті, застосовуванням своїх знань і навичок на практиці; після ігрове обговорення сприяє закріпленню знань, розвитку творчих здібностей.

енергозбереження та енергоменеджменту, а також досвідчені та висо-копрофесійні педагоги з екологічного клубу «Еремурус», ЦДЮТ Дес-нянського району м. Києва та НЕНЦ. Учасникам тренінгу були запро-поновані сучасні інноваційні розробки та методики викладання пред-мету «Енергозбереження» в основній і початковій школі, рекомен-дації з організації позашкільної та позашкільної роботи з означеної тематики, основи енергоаудиту та енергоменеджменту та еко етичні підходи у навчанні школярів.

Усі педагоги – учасники тренінгу по завершенні навчання отри-мали сертифікати МОН, що дають право кожному з них самостійно проводити тренінги в регіонах з означеної тематики.

Гра «Екологічний геокешінг»Гра «Екологічний геокешінг» впроваджується в НЕНЦ як засіб

розвитку інформаційно-комунікативних та дослідницьких навиків у вихованців. Слово геокешінг (geocaching) походить від грецького «geo» – Земля та англійського «cache» – кеш (дослівно скарб), сховок або тайник.

Основна ідея полягає в тому, що одні гравці (команда), ховають тайники, далі за допомогою GPS-навігаторів визначають їх координа-ти, наносять на Google-карту і повідомляють про них в Інтернеті своїх «суперників». Інші гравці (команда-суперник) використовують ці коор-динати, «беруть» свої GPS-навігатори і починають пошук. Всі завдання у цій грі допомагає виконати прилад, який називається GPS-навігатор. Він приймає радіосигнали від супутників, що літають на низьких ви-сотах. На підставі цих сигналів прилад сповіщає своєму користувачу координати точки у якій він знаходиться, швидкість руху, відстань до заданого об’єкту, траєкторію руху, пройдений шлях і ще багато іншого.

Що собою представляє тайник? Це – контейнер (коробочка) з кришкою, в якому знаходяться «скарби» – кеш: дрібні предмети (диски, касети, іграшки, книги), а також блокнот для відміток.

Екологічний геокешінг не являється точною копією туристично-го геокешінгу. Сама ідея пошуку об’єктів в природному середовищі, і основа гри, звісно, збережені. Але в екологічному геокешінгу замість пошуку коробочки зі «скарбами» проводиться пошук природних еко-логічних об’єктів. Це можуть бути природні пам’ятки, або проблемні

24 25

ДЕП своєрідна школа з формування громадської свідомості, для його членів постійно проводяться тренінги-навчання, зустрічі з депу-татами Верховної Ради, урядом, активістами громадського екологіч-ного руху. Члени ДЕП – учасники ІІІ і ІV Всеукраїнської конференції екологічної громадськості.

2015 рік став роком активності дитячого парламентаризму. Влітку у Всеукраїнському профільному таборі оздоровлення та відпочинку «Юннат» було проведено літній збір Дитячого екологічного парламен-ту. За тиждень перебування у Національному еколого-натуралістично-му центрі посланці зі всіх областей відчули необхідність де активізува-ти, де відродити, а де й створити подібні дитячі громадські екологічні об’єднання – ДЕП. До цього їх надихнули голова Прес-центру ДЕПу перших скликань – Олексій Василюк, що нині є заступником голови поважної і знаної у світі Всеукраїнської екологічної організації – На-ціонального екологічного центру України, а також наставник перших ДЕПівців Юрій Іванович Самойленко, заступник Міністра екології та природних ресурсів України Сергій Іванович Курикін, ректор Одесько-го державного університету Сергій Миколайович Степаненко і, звісно, їх однолітки – сьогоднішні ДЕПівці з Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Сумської та Хмельницької областей, що поділили-ся досвідом своєї громадської природоохоронної роботи.

Проект »Навчальна література для позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного профілю»

Головна ідея проекту »Навчальна література для позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного профілю» полягає в тому, що розробка сучасних посібників, підручників допоможе створити повний цикл навчальної літератури та методичних матері-алів для позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістично-го спрямування, що буде сприяти підвищенню ефективності роботи освітнього середовища ПНЗ.

У нинішніх умовах методична робота по створенню сучасних підручників, навчальних посібників та інших навчальних матеріалів повинна бути орієнтована в першу чергу на розкриття творчого по-тенціалу кожного педагога, педагогічного колективу в цілому; кож-ного учня позашкільної освітньої установи; на створення умов для

Дитячий екологічний парламентДитячий екологічний парламент – недержавна, неприбуткова спіл-

ка дітей, які є представниками від дитячих громадських екологічних організацій.

В березні 1999 року в Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді вперше в Україні зібрались представники від дитячих громадських екологічних об’єднань на Всеукраїнський фо-рум дитячої громадськості для обміну досвідом природоохоронної ро-боти. Під час роботи форуму його учасники дійшли згоди про негайну потребу створення Дитячого екологічного парламенту – органу, який би здійснював інформаційну підтримку та виконував координаційну роль в роботі всіх дитячих громадських екооб’єднань.

Враховуючи багаторічний досвід роботи з екологічної освіти і ви-ховання в школах та позашкільних закладах освіти України та поба-жання дитячої громадськості Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України взяв на себе відповідальність за організацію роботи Дитячого екологічного парламенту.

Мета Парламенту – консолідація зусиль дитячих громадських і державних екологічних організацій на реалізацію міжнародних та національних екологічних програм, спрямованих на збереження, під-тримку і відтворення природи та координація роботи дитячих громад-ських екологічних об’єднань в Україні.

Основним завданням діяльності ДЕП є зібрання однодумців для навчання та обміну досвідом з природоохоронної та екологічної роботи.

Перше скликання ДЕП відбувалося у січні 2000 року. Тоді пред-ставники 23 дитячих громадських організацій з різних областей України голову, Координаційний комітет, прес-центр. Засідання прес-центру та координаційного комітету відбуваються систематично під час осінніх, зимових а весняних канікул.

За час існування ДЕП провів Всеукраїнську трудову акцію «Вер-биченька», конкурс малюнків на кращий твір-роздум на тему «Що говорить своя совість про забруднення річок», відкрив свою інформа-ційну сторінку в газеті «Зірка», в програмі Українського радіо «Шко-ляда», а також має своє видання «Вісник ДЕП».

26 27

Формування навчальної колекції малопоширених сортів овочевих культур

Світові генетичні ресурси рослин являються основним джерелом поліпшення сільськогосподарських культур. Тому створення колек-ції сортів за основними біологічними та селекційними ознаками за-безпечує генетичну базу для реалізації як селекційних так і освітніх програм.

Колекція Національного еколого-натуралістичного центру нара-ховує 148 видів та сортів овочевих культур. При формуванні колекції насамперед враховувалися: рівень продуктивності, прояв морфологіч-них ознак, стійкість до біо- та абіотичних факторів. В дану колекцію ввійшли зразки підібрані за окремими ознаками або їх поєднанням (забарвлення та форма плодів, висота рослин, стійкість до біотичних чинників, тощо). Як приклад варто відзначити колекцію цінних ма-лопоширених сортів помідора з плодами різного забарвлення: фіоле-тового, чорного, зеленого, синього, білого рожевого, оранжевого та жовтого.

На сьогодні вже виведено сорти з фіолетовим, синім і зеленим забарвленням та кожен рік з’являються нові сорти чорноплідних та білоплідних томатів, різного призначення, смаку і лежкості. До ко-лекції входять такі сорти: «Де-барао чорний», «Циган», Блеве р20, «Чорномор», «Чорний Принц», білий помідор «Великий пломбір», «Сніжно-білий», «Лебедина Пісня», «Цукор білий», «Бичаче серце біле», «Ківі», «Болото», «Хурма», «Де-барао золотий», «Де-барао червоний», «Клондайк», «Лонг кіпер», «Новачок рожевий», «Роже-вий фламінго» та ін. Ці сорти можуть бути донорами цінних ознак на селекційно-генетичному відділку навчально-дослідних земельних ді-лянок. Дана колекція може використовується на навчально-дослідних земельних ділянках як наочний посібник для курсу екологія рослин, для занять творчих учнівських об’єднань з рослинництва, овочівниц-тва, селекції та генетики рослин відповідно навчальних програм. Створена колекція також може бути використана в навчальному про-цесі для студентів педагогічних, аграрних вищих навчальних закладів та технікумів.

зростання професійної майстерності педагогів, на підвищення якості та ефективності позашкільного освітнього середовища; на створення сучасного освітнього середовища кожного учня, адекватного його зді-бностям і запитам.

З метою реалізації проекту у 2015 році при НЕНЦ була створена лабораторія підручникотворення. Діяльність лабораторії направлена на виконання таких завдань як: вивчення та узагальнення інновацій-ного досвіду роботи педагогічних працівників позашкільних освітніх закладів з метою використання його для створення навчальних посіб-ників; визначення пріоритетів паперових або електронних підручни-ків та навчальних посібників; вивчення освітньої технології «навчан-ня вихованців позашкільних навчальних закладів без використання підручників»; відбір найбільш пріоритетних програм і тем для ство-рення підручників і навчальних посібників та інші.

Співробітники лабораторії розробили концепцію ідеї підручні-котворення, схеми та систему роботи по створенню навчальних по-сібників для педагогів, підручників для вихованців ПНЗ та інших необхідних методичних матеріалів, створили електронний сайт на-вчальної літератури, зібрали велику кількість наукового, методичного та практичного матеріалу, який буде використовуватися при написан-ні відповідних розділів навчальної літератури. Всі основні матеріали розміщені на сайті НЕНЦ, де з ними можна ознайомитися.

Ідеї та напрацювання співробітників лабораторії були обговорені під час круглих столів, що відбулися у Полтавській, Івано-Франків-ський і Хмельницької областей. У роботі круглих столів, окрім гос-подарів, взяли участь педагоги та методисти з Сумської, Черкаської, Миколаївської, Чернівецької, Вінницької та Рівненської областей. Члени творчих груп схвалили подані матеріали і ідеї. Ця підтримка, з урахуванням зроблених зауважень, стала основою для подальшої роботи лабораторії.

Очікуваним результатом діяльності лабораторії виступає узагаль-нений методичний і педагогічний досвід освітніх установ у формі під-готовлених підручників, навчальних посібників та інших навчальних та методичних матеріалів для підвищення ефективності освітньої, ви-ховної, наукової, профорієнтаційної, проектної роботи позашкільних навчальних закладів.

28 29

та їх внесення, 76 вчителів отримали сертифікати вчителя програми GLOBE, який пройшов тренінг.

За результатами учнівських спостережень було створено інтерак-тивну карту України з місцями розташування шкіл-учасників, даними їх спостережень та посиланнями на сторінки шкіл на міжнародному веб-сайті GLOBE. На карті можна побачити де листочки почали роз-пускатися раніше та зробити висновки про те як вегетаційні цикли такої поширеної рослин як вишня відрізняються в різних куточках на-шої країни.

Одна з цілей кампанії було зацікавити нових вчителів і шкіл про-грамою GLOBE, особливо в сільських та віддалених районах, де вчителі не мають можливість відвідувати семінари. Участь вчителів була несподівано високою; багато з них не тільки проводили спосте-реження, але й взяли участь у вебінарі, який підготував Національний еколого-натуралістичний центр. Багато вчителів дізналися про новий практичний підхід до навчання. Учні також були дуже зацікавлені в дослідженні. Тема спостереження за розпуском листя на вишнях виявилися привабливою і простою для учнів усіх класів і навіть за-цікавила місцевих жителів. Більшість учасників висловили бажання взяти участь у кампанії в наступному році, і запропонували учених, які могли б бути зацікавлені в проекті в 2016 році.

Зоологічна школа вихідного дняЗ метою використання реабілітаційних, релаксаційних та пізна-

вально-естетичних можливостей мешканців живого куточка та аква-комплексу лабораторія зоології і гідробіології Національного еколо-го-натуралістичного центру учнівської молоді у вихідні дні прово-дить з дітьми молодшого віку та їх батьками роботу по ознайомленню відвідувачів з мешканцями куточка живої природи та аквакомплексу. Ця робота сприяє розвитку у дітей дбайливого ставлення до приро-ди, формуванню умінь і навичок спостерігати, доглядати за тварина-ми і відчувати відповідальність за своїх вихованців. У зв’язку з цим у 2015–2016 навчальному році розпочала свою роботу «Зоологічна школа вихідного дня».

«Зоологічна школа вихідного дня» передбачає використання ак-тивних форм і методів вивчення зоології (екскурсії, майстер-класи, конкурси) що сприятимуть підвищенню розвитку інтересу дітей до представників тварин різних зоогеографічних областей та регі-ону. Планом роботи «Зоологічної школи вихідного дня» передба-чено проведення теоретичних та практичних занять з елементами зоорелаксації.

Всеукраїнська учнівська кампанія «Вишнева Україна»В 2015 році в рамках міжнародної науково-освітньої програми

GLOBE Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді вперше провів Всеукраїнську учнівську кампанію «Вишнева Україна», яка тривала з лютого по травень 2015 року. Метою кампа-нії було залучення учнів до дослідження вегетаційних циклів вишні звичайної (Prunus cerasus) та вишні повстистої (Prunus tomentosa). Загалом у кампанії взяло участь учнів та 90 вчителів з 71 навчаль-них закладів 16 областей України та м. Києва. Протягом трьох міся-ців учасники спостерігали за розпуском листя на вишні, фіксували температуру повітря у сонячний полудень та вносили дані на між-народний веб-сайт програми GLOBE. В рамках акції був проведений онлайн-тренінг для вчителів по вивченню методик програми GLOBE за напрямками «Фенологія» та «Атмосферні спостереження». За ре-зультатами виконання трьох домашніх завдань, які включали реєстра-цію на міжнародному веб-сайті програми GLOBE, роботу з даними

30 31

За допомогою конкурсу кількість учасників, які цікавляться про-грамою щорічно зростає, а найактивніші учні та освітні установи ма-ють змогу показати свою роботу.

Проекти міжнародної співпраці за науково-освітньою програмою GLOBE

З метою підвищення рівня екологічної освіти та заохочення між-народної співпраці Національний еколого-натуралістичний центр в 2014–2015 рр. спільно з координаторами програми GLOBE Литви та Фінляндії розробив два міжнародні проекти співпраці в рамках науково-освітньої програми GLOBE. Мета співпраці – проведення спільних наукових учнівських досліджень на одну із тем програми GLOBE: гідрологія, фенологія, атмосферні дослідження, вивчення ґрунтів, наземний покрив/біологія.

Метою проекту «Вивчаємо пори року разом» було порівняння по-чатку і завершення вегетаційного періоду рослин типових для Литви і України. У проекті взяли участь Чернівецький обласний центр еко-лого-натуралістичної творчості учнівської молоді (керівник Чебан Те-тяна Никодимівна) та загальноосвітня школа з Литви «Anykščių distr. Troskunu K. Inciuros Secondary School» (керівник Rasyte Gaidiene). В результаті учні навчилися робити висновки про розбіжності локаль-них вегетаційних періодів та поліпшили знання фенологічних законо-мірностей в Україні та Литві.

У проекті «Тиждень кліматичних спостережень» взяли участь ви-хованці гуртка «Юні метеорологи» комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради (керівник Гайдачен-ко Людмила Павлівна), учні 8 класу Дубровицького навчально-ви-ховного комплексу «Ліцей – школа» Дубровицької районної ради Рів-ненської області (керівник Батан Олена Георгіївна) та учні 9С класу Школи Вііккі при Університеті Гельсінки, Фінляндія (керівник Зірк-ка Стафф). Протягом тижня учні проводили атмосферні спостережен-ня на метеорологічних майданчиках своїх навчальних закладів за ме-тодикою програми GLOBE. На онлайн-зустрічах учні дізналися біль-ше про кліматичні умови в своїх країнах та представили свої резуль-тати. В результаті учасники зробили порівняльний аналіз отриманих даних та загальні висновки про відмінність та подібність погодних

Кампанія залучила сотні учнів з усіх куточків країни і показала наскільки великою і активною є спільнота GLOBE в Україні. Кіль-кість даних внесених на міжнародний веб-сайт прогарами з україн-ських шкіл збільшилася з 17 600 до 22 000 в результаті кампанії, що служить прикладом успішного заходу для будь-якої країни.

І учні, і вчителі були задоволені кампанією. Вони навчилися:● Спостерігати за реакцією рослин на сезонні зміни;● Передбачати початок вегетації на наступний сезон;● Ділитися результатами з іншими школами в рамках програми

GLOBE і відправляти дані в базу даних GLOBE.Кампанія «Вишнева Україна» була помічена і висвітлена на міжна-

родному рівні. Україна вдруге за весь час існування програми в Укра-їні отримала GLOBE Зірку за успішний задум і втілення кампанії. 38 навчальних закладів, які брали участь у Всеукраїнський учнівській фенологічній кампанії «Вишнева Україна», отримали бронзові, срібні та золоті віртуальні нагороди за внесення даних фенологічних спо-стережень до міжнародної бази GLOBE.

Календар GLOBEВже три роки поспіль Національний еколого-натуралістичний

центр в рамках міжнародної науково-освітньої програми GLOBE про-водить конкурс «Календар GLOBE». Мета конкурсу: висвітити і за-фіксувати місцеві громади GLOBE по всьому світу. Кількість учасни-ків конкурсу постійно зростає. За два роки кількість робіт, які надхо-дили на адресу організаторів зросла з 206 до більше ніж 1600.

В 2013 році українські учасники міжнародного конкурсу зайня-ли перші три призові місця з регіону Європа та Євразія, а їх роботи з жовтня по грудень 2014 р. знаходилися на виставці в Лабораторії На-ціонального центру атмосферних досліджень (штат Колорадо, США). Більше 90 000 людей відвідують це місце щороку.

В 2014 році на адресу організаторів надійшло понад 1600 робіт від 206 учасників з 83 навчальних закладів України. За найкращими ро-ботами було створено український «Календар GLOBE 2015». Сім за-кладів з України взяли участь у європейському конкурсі «GLOBE at My School Picture Contest», а їх роботи були висвітлені в Європейсько-му календарі GLOBE.

32 33

цінність»; «Матриця патріотичного виховання у сучасному вимірі»; «Партнерство у патріотичному вихованні»; «Технологічне забезпе-чення патріотичного виховання»; «Тренінг як ефективна інтерактивна форма навчання».

Із 48 педагогів, які пройшли перший етап до участі у другому ета-пі були запрошені 22 педагога із 14 регіонів України, а саме: Закарпат-ської, Запорізької, Вінницької, Полтавської, Одеської, Тернопільської, Миколаївської, Дніпропетровської, Донецької, Хмельницької, Черні-вецької, Херсонської, Київської областей та м. Києва.

За результатами навчальної діяльності 22 педагога отримали сві-доцтва тренера із національно-патріотичного виховання.

12 ІННОВАЦІй дОНеЦьКОГО ОбЛАсНОГО еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНОГО ЦеНтрУ

Александрова Н. П., в. о. директора ДОЕНЦ Бульбенко О. О., завідуюча відділом

організаційно-масової роботи ДОЕНЦ

Війна, яка ще не закінчилась в Донбасі, поставила нас перед та-кими реаліями: ● бойові дії в зоні АТО не припиняються,● частина області знаходиться не під контролем української влади,● переміщення населення обмежено пропускною системою та за-

великою ціною на транспортні перевезення, ● велика кількість вимушених переселенців,

Протяжність нашої області з півночі на південь – 255 км, із заходу на схід – 180 км.

Все це надало великий поштовх на пошук нових форм та підходів в галузі позашкільної еколого-натуралістичної освіти в області.

1. (управлінська діяльність) Створення освітніх осередків в різних районах Донеччини з методистами-кураторами на місцях. Це – Південний (м. Маріуполь, Володарський, Першотравневий рай-они), Західний (Великоновоселківський р-н), Південно-західний (м. Добропілля, Добропільський, Олександрівський райони) та Пів-нічний (м. Красний Лиман, Краснолиманський р-н, м. Слов’янськ,

умов в Україні та Фінляндії. Учні навчилися проводити метеороло-гічні спостереження (вимірювання температури повітря з інтервалом 6 годин; вимірювання атмосферного тиску; визначення вологості по-вітря; вимірювання кількості опадів; визначення хмарності; визначен-ня напряму вітру), робити висновки про залежність погоди від кліма-тичної зони, вносити дані до міжнародної бази даних GLOBE.

Програма GLOBE створює широку базу для спостережень за на-вколишнім середовищем в різних куточках світу. Співпраця зі школа-ми з інших країн – це один із найкращих способів показати дітям як взаємопов’язані між собою різні природні процеси та покращити їх знання про Землю як систему. Проекти надали можливість учасникам дізнатися більше про GLOBE разом з однолітками з іншої країни.

Підготовлено лігу тренерів із національно-патріотичного виховання

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.07.2013 № 2494-л та з метою підготовки сертифікованих тренерів із національ-но-патріотичного виховання дітей та молоді протягом квіт ня–жовт ня у м. Києві Національним еколого-натуралістичним центром учнів-ської молоді спільно з Інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України проведено навчання за тренінго-вою програмою.

Програма реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України та Національної академії педагогічних наук України.

Автором тренінгової програми є Інститут проблем виховання НАПН України.

Тренінг проводився в два етапи. Перший етап включав проведен-ня загального тренінгу з патріотичного виховання дітей та молоді. На-вчальна програма тренінгу розрахована на 36 годин.

Другий етап – проведення тренінгу з метою підготовки сертифі-кованих тренерів із національно-патріотичного виховання. Навчальна програма тренінгу розрахована на 14 годин.

І етап тренінгу проводився в період квітень–червень;ІІ етап – 30 вересня – 2 жовтня ц. р.Навчально-тематичний план розрахований на 50 годин і скла-

дається із п’яти модулів: «Патріотизм як суспільна та особистісна

34 35

катаклізмів. Цій підхід доцільно поєднується зі збором фотоматеріа-лів щодо навколишнього середовища традиційними методами за до-помогою цифрової техніки, а для збереження отриманої інформації використовувати програмну оболонку продукту Google Earth, що до-зволяє прив’язати зібрані учнями відео- та фотодокументи до кон-кретної точки земної поверхні і вивчати їх за допомогою мережевих комп’ютерних технологій у взаємозв’язку зі супутниковими знімками.

Значно збільшена кількість гуртків з екологічного краєзнавства.6. В 2015 році особливій акцентуалізації в Донецькій області на-

лежало активне впровадження музейної педагогіки у екологічну осві-ту навчальних закладів. Музейна педагогіка – це відносно нова між-дисциплінарна область наукового знання, що формується на перетині педагогіки, психології, і музеєзнавства. У кожному третьому навчаль-ному закладі Донецької області є музеї та музейні кімнати. Майже в кожному є експозиції, присвячені природі рідного краю або навіть цілі природничі музеї. Як наприклад, у ЗОШ № 7 міста Дзержинська під назвою «Джерело життя». Гуртківці ДОЕНЦ – активні творці но-вих експозицій, в яких вони відтворюють свою роботу в природі .

7. Значним досягненням в реалізації сінергетичного ефекту еко-логічного виховання і освіти ми вважаємо складання загального пла-ну масових заходів сумісно з громадськими організаціями «Екологіч-на варта» та «Роза вітрів».

8. Поновлення перерваної діями АТО багаторічної співпраці ДОЕНЦ та НПП «Святі гори» дозволяє нашим вихованцям і в такий неспокійний час вирішувати потрійне завдання: ● Допомога науковим працівникам в розрахунках рекреаційного на-

вантаження зони річки Сіверський Донець. ● Проведення пошукової роботи. ● Одночасний відпочинок та оздоровлення.

9. Плідна співпраця з внз (навіть, якщо вони розташовані в ін-ших областях, як, наприклад, ДонНУ); заповідниками:

«Кам’яні могили», на базі якого учні Новокраснівської ЗОШ проводять свої наукові пошуки; регіональним ландшафтним парком «Краматорський», який після відновлення відкрив свої двері для еко-логічних екскурсій.

Слов’янський р-н, м. Краматорськ, м. Дружківка, м. Костянтинівка та Костянтинівський р-н) освітні округи.

2. (управлінська діяльність) Делегування адміністративних функцій методистам-кураторам. Вони організовують методичний су-провід роботи гуртків Донецького обласного еколого-натуралістично-го центру та еколого-натуралістичної освіти в навчальних закладах округу, контролюють проведення і якість гурткових занять, виконан-ня програм, сприяють участі якомого більшої кількості учнів навчаль-них закладів, вихованців ПНЗ в обласних та Всеукраїнських масових заходах.

3. (методична діяльність) Створення опорних шкіл по освітнім округам, на базі яких працюють консультаційні пункти ДОЕНЦ. За-гальне керівництво активізується виїзними семінарами-практикума-ми та роботою в он-лайн режимі з адміністрацією закладу. Для ко-ординації та візуалізації роботи було створено новий сайт обласного центру.

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС1. Організація навчально-виховного процесу вибудовується

з максимальним використанням ІТ-технологій та мережі Інтернет.2. Широко використовується дистанційна робота з обдарованими

дітьми під час підготовки до обласних та Всеукраїнських конкурсів; 3. Проводяться віртуальні виставки творчих напрацювань гурт-

ківців; екскурсії до віртуальних (створених в ДОЕНЦ) зоопарку, ден-дропарку, всесвітнього акваріуму, ботанічного саду квіткових рослин

4. Вивчення об’єктів природно-заповідного фонду проходить за допомогою програми Google Earth.

5. Активно використовується краєзнавчий підхід при вивченні екології, який включає комплексне вивчення природи рідного краю, збір і аналіз наглядної інформації з використанням програмного про-дукту Google Earth за допомогою якого в мережі Інтернет вивчають-ся супутникові фотографії земної поверхні, що активізує процес на-вчання, сприяє осмисленню актуальності і масштабності екологічних проблем, розвитку у школярів екологічно ціннісних орієнтацій, дає можливість осмислити необхідність збереження всього різноманіт-тя життя, розкриває сутність і причинний взаємозв’язок екологічних

36 37

джень, обміну досвідом, вивчення нових методик щорічно працює літня педагогічна школа учасників проекту. Періодично проводяться обговорення щодо виконання завдань проекту та оформлення звітів по певних етапах.

Першим вагомим підсумком проекту стало видання результатів трирічного моніторингу річкових екосистем Чернівецької області з розробленими учасниками проекту методиками досліджень «CNP – моніторинг річкових систем (на прикладі Чернівецької області)» і «Ойконімія Буковини».

Проект підтримано Відділом преси, освіти та культури Посоль-ства США в Україні, завдяки чому було проведено два навчальні се-мінар-тренінги «Екологічна освіта та просвіта учнів загальноосвітніх шкіл» у 2013 та 2015 роках та опубліковані матеріали науково-прак-тичних конференцій, що вібулися в рамках цих семінарів-тренінгів. Науковці університету на допомогу педагогам опублікували навчаль-но-методичні посібники «Екологія в дослідах. Методичні рекоменда-ції для науково-дослідницької роботи в загальноосвітніх і позашкіль-них навчальних закладах» (в 2-х частинах), «Екологічна науково-до-слідна робота», «Екологія в схемах, таблицях та малюнках».

Накопичений досвід учасників освітянсько-просвітницького еко-логічного проекту «Етноекологічні особливості та дослідження еко-логічного стану Буковини» свідчить про важливість застосування різних форм співпраці науковців та педагогів у справі збереження довкілля та екологізації освіти. Зокрема, це спонукало до створення авторської програми гуртка «екологічна культура» (автор – доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри екології та біомоніто-рингу С. С. Руденко). Програма затверджена Вченою радою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, проходить цього року апробацію в нашому закладі і розрахована на 72 години, що дозволить також вчителям загальноосвітніх навчальних закладів впровадити її в позакласну роботу. Під час занять у гуртку учні знай-омляться з поняттям екологічної етики як духовної основи екологіч-ної культури та вчаться застосовувати її щодня в родинному житлі. Головним завданням гуртка є передати учням життєво важливі знання про негативний вплив родинного житла на довкілля (власний еколо-гічний слід) і навчити їх шукати шляхи його зменшення.

НОВАЦІЇ ПедАГОГІчНих КОЛеКтиВІВ еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНих ПОЗАШКІЛьНих НАВчАЛьНих

ЗАКЛАдІВ черНІВеЦьКОЇ ОбЛАстІ Головченко Л. Ю.

директор Чернівецького обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

Впродовж 2014–2015 н. р. педагогічний колектив ЧОЦЕНТУМ максимальну увагу приділяв двом напрямам роботи: розвитку про-ектної діяльності та вдосконаленню програмно-методичного забезпе-чення гурткової роботи.

Проектні технології є ефективною формою формування екологіч-ної компетентності учнів, поєднання теоретичних знань з практикою, дієвим засобом навчально-виховної роботи педагогів. Керуючись цим, колектив Чернівецького обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді спільно з кафедрою екології та біомоні-торингу Інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького націо-нального університету ім. Ю. Федьковича та 35-ма загальноосвітніми навчальними закладами області у 2012 році запровадили багаторіч-ний проект «етноекологічні особливості та дослідження екологіч-ного стану буковини». В проекті поєднується навчання, екологічна просвіта, наукові дослідження та безпосередня участь у вирішенні наріжних екологічних проблем краю. Значення його різностороннє: наукове, освітянське, виховне, профорієнтаційне, соціальне.

Першою складовою проекту є дослідження екологічного стану Буковини. Особливістю цих досліджень є водозбірно-басейновий принцип їх реалізації. Друга складова проекту – комплексне вивчення етноекологічних аспектів матеріальної та духовної культури, у тому числі поселень, житла, господарсько-промислової діяльності, одягу, їжі, обрядів, народної медицини, сакральної сфери світогляду в си-стемі природокористування та життєзабезпечення населення різних районів Чернівецької області.

В рамках проекту протягом 2012–2015 рр. були проведені тре-нінги по забору проб, опрацюванню методик дослідження як у ла-бораторних умовах, так і у польових, безпосередньо на реперних точках моніторингу. Для підбиття підсумків певних етапів дослі-

38 39

програму «екологічна майстерня». Актуальність програми полягає в тому, що вихованці в процесі вивчення сучасних технік декоратив-но-прикладного мистецтва набувають навички вторинного викорис-тання твердих побутових відходів, що частково вирішує проблеми забруднення навколишнього середовища. Розділи програми синхро-нізовані з державними та народними святами.

У 2015 н. р. дві загальноосвітні школи м. Чернівців перейшли на нові умови харчування дітей 3–4 класів «Шведський стіл». Метою нововведення є покращення організації харчування учнів початко-вої школи, розширення асортименту сніданків, надання можливос-ті вибору страв. Даний досвід запозичений у загальноосвітніх шкіл м. Кишинів республіки Молдова. При реалізації експерименту поста-ло питання виховання морально-естетичної та екологічної культури харчування. Для його розв’язання педагоги міського центру еколо-го-натуралістичної творчості учнівської молоді Чернівецької міської ради розробили навчальну програму для учнів 3–4 класів «екологія харчування», ідея створення якої полягає у сприянні запровадження основ свідомого ставлення дітей до здоров’я, раціонального харчу-вання та формування навичок свідомої споживчої культури.

Колектив Заставнівського еколого-натуралістичного центру цього року приділив значну увагувивченню місцевої природи, запровадив-ши в районі міні-проект «Екологічна абетка: Зелений пояс Заставни». Під час реалізації міні-проекту зібрано інформацію про дерева та кущі, які зростають на території м. Заставна. У ній подано біологічну характеристику, легенди, практичне застосування, зібрано фольклор-ний матеріал (загадки, прикмети, вірші). Педагоги впевнені, що знан-ня місцевого матеріалу сприяють кращому засвоєнню основ ботаніки, підвищують інтерес до предмету, виховують в учнів дбайливе став-лення до природи рідного краю.

Колектив Сторожинецького РЦЕНТУМ для популяризації еколо-гічних знань та підтримки обдарованих дітей з вересня 2014 р. запо-чаткував видання електронної газети «Екосвіт» з наступними рубри-ками: цікаві події, сторінка ерудита, юні таланти Сторожинеччини, екологічний календар, видатна дата тощо. Роботи юнатів – перемож-ців та призерів конкурсів дослідницьких робіт різних рівнів видають-ся у вигляді збірки «Юні таланти Сторожинеччини».

Система пошуку та організації роботи з творчо обдарованими ді-тьми в Чернівецькому ОЦЕНТУМ розпочинається з груп раннього творчого розвитку дитини «Малюк» для дітей дошкільного віку, програма якого передбачає розкриття перед дітьми багатогранної цін-ності природи через засвоєння курсів: «Світ навколо тебе», «Основи здоров’я», «Веселий букварик», «Мовленнєве спілкування», «Худож-ня література», «Логічні вправи», «Умілі ручки». В основу програм покладено авторську технологію освітнього маршруту із дотриманням вимог навчання з дітьми дошкільного віку в позашкільному навчаль-ному закладі (програми затверджені вченою радою Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти). Опубліко-ваний навчальний посібник для керівників гуртків «Основи здоров’я для дошкільнят» (автор – методист вищої категорії В. В. Кузьмінська).

Велику увагу педагоги Чернівецького ОЦЕНТУМ приділяють ро-боті з дітьми молодшого шкільного віку. Саме для них розроблена ав-торська програма гуртка «еколекторій «Природа – наш дім». Реко-мендована програма розрахована на 18 занять упродовж навчального року. Кожне заняття є завершеним логічним блоком і проводиться за графіком у чотирьох паралельних групах. Саме це дало змогу щоріч-но залучати до гурткової роботи понад 300 учнів молодших класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Чернівців. Методика прове-дення занять гнучка й різноманітна і передбачає навчання активне, ці-каве, раціональне. Планування роботи еколекторію складене так, щоб бесіда з дітьми переходила в казку чи тематичну гру, поєднуючись з демонстрацією слайдів, відеофільмів, практичною роботою – виго-товленням саморобок чи малюнків, які відображали б власне бачення дітьми теми або вражень від екскурсії. Розв’язанню питань еколо-гічного виховання найбільшою мірою сприяють творчі сюжетно-ро-льові ігри, щодає можливість кожній дитині оволодіти конкретними знан нями і правилами поведінки в природному середовищі, прийти до власного вибору взірця поведінки, найближчого до її інтересів, по-чуттів, переконань.

Проблемою сьогодення в Україні та світі є збільшення кількості побутових відходів. Для залучення учнівської молоді до її вирішен-ня у 2015 р. керівники гуртків міського центру еколого-натуралістич-ної творчості учнівської молоді Чернівецької міської ради розробили

40 41

дить обласні масово-виховні заходи («Золотий нарцис»), повністю, або частково реалізуються виїзні форми роботи (табір «Юннат», екс-педиція «Ойкос», «Польова практика юних орнітологів»).

Підпорядковуються керівники філій безпосередньо дирекції ЗОЕНЦ, а курують їх роботу, сприяють в діяльності філій завідувачі відділів, у функціональних обов’язках яких є кураторство еколого-на-туралістичної роботи в районах (містах), де адміністративно-геогра-фічно розташовані філії.2. співпраця із партнерами – позитивний фактор в управлінській діяльності закладу

Концептуальне питання, над яким працюють педагоги Закар-патського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді: «співпраця – шлях до поліпшення ефективності робо-ти позашкільного закладу, підвищення фахового природничого, еколого-природохоронного рівня та професійної майстерності педагогів».

Колектив ЗОЕНЦ зумів налагодити корисні, дієві та взаємно ви-гідні зв’язки і протягом тривалого часу плідно співпрацює й вдоско-налює їх. Зв’язки ці трьох напрямів: освітнього, природоохоронного та інформаційно-пропагандистського, зокрема із:

● департаментом освіти і науки обласної державної адміні-страції. Ці зв’язки – це не просто службова підпорядкованість, але в першу чергу вагома компетентна допомога з боку керівництва: кон-сультації із різних управлінських, зокрема, адміністративно-правових і фінансово-господарських питань, організації навчально-виховного процесу, проведенні атестації педагогічних кадрів тощо. Директор департаменту, його заступники, керівники окремих відділів, провід-ні спеціалісти завжди відгукуються на запрошення до участі в дер-жавних, освітянських урочистостях, окремих тематичних масово-ви-ховних натуралістичних заходах, що придає їх проведенню високий представницький і авторитетний рівень. Надзвичайно важливою є вчасна фінансова та моральна підтримка з боку департаменту, розу-міння вагомості позашкільної освіти в цілому і, зокрема, еколого-на-туралістичного напряму.

● Закарпатським обласним інститутом післядипломної пе-дагогічної освіти /ЗІППО/. Співпраця налагоджена як на рівні ке-

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛьНОЇ ОсВІти ЗАКАрПАтсьКОГО ОбЛАсНОГО еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНОГО ЦеНтрУ

УчНІВсьКОЇ МОЛОдІ

Управлінська діяльність1. створення і діяльність філій

З метою виконання державної програми із розширення позашкіль-них навчально-виховних закладів, збільшення кількості педагогів та вихованців залучених до еколого-натуралістичної творчості, Закар-патським обласним еколого-натуралістичним центром учнівської мо-лоді за фінансової та адміністративної підтримки управління (нині департаменту) освіти і науки створено три філії, а саме: у 2004 році Хустську філію, натуралістичну базу «Нарцис», що розташована в с. Нижні Кіреші; у 2007 році Рахівську філію, натуралістичну базу «Едельвейс», що розташована в с. Лазещина; у 2010 році, Воловець-ку філію, натуралістичну базу «Арніка», що розташована в с. Ниж-ні Ворота.

Філії не мають статус окремої юридичної особи, вони є територі-ально відокремленими структурними підрозділами ЗОЕНЦ, розташо-ваними в різних адміністративних районах області. Діють філії від-повідно до Статуту ЗОЕНЦ, «Правил внутрішнього трудового розпо-рядку», наказу про їх створення та Положення про кожну конкретно філію. До штатного розпису філій входять керівники філій, що за по-садами прирівнюються до завідувача відділом, штатні та позаштатні керівники гуртків, завідувачі господарством, сторожі. Педагоги філій беруть участь в роботі педагогічної ради, методичних днях, залуча-ються до обласних і всеукраїнських заходів.

У певній мірі філії виконують і функції регіонального позашкіль-ного закладу, оскільки деякі гуртки від філій працюють не тільки безпосередньо в будівлях філій, але і в навчальних закладах інших населених пунктів, що розташовані на територіях районів, де вони створені.

На базах філій протягом навчального року діють учнівські об’єднання (гуртки, учнівські лісництва), проводяться окремі в гурт-ках та спільні масово-виховні заходи. У період літніх канікул на базах філій, ЗОЕНЦ із залученням педагогів та інших працівників прово-

42 43

і є випускниками Ужгородського державного (нині національного) університету. Педагоги і юннати ЗОЕНЦ мають змогу протягом року систематично відвідувати зоологічний музей та ботанічний сад біо-логічного факультету, знайомитися з їх науково-дослідницькою робо-тою. У свою чергу науково-педагогічні працівники університету, зо-крема біологічного, географічного факультетів проводять виробничу, частково і педагогічну практику із своїми студентами на базі творчих лабораторій ЗОЕНЦ (юннатівська пасіка, пташник і внутрішній ку-ток живої природи, відеолекторій). Проводяться також консультації, обмін посадковим матеріалом між відділом біології та дослідниць-ко-експериментальної роботи та ботанічним садом.

● Карпатським біосферним заповідниом /КбЗ/, Національ-ним природним парком «синевир», Національним природним парком «Ужанський», Національним природним парком «Зача-рований край», державним підприємством «Ужгородліс». Ці при-родоохоронні установи систематично надають можливість реалізову-вати практичні аспекти навчально-виховного процесу, зокрема виїзні форми роботи на територіях /об’єктах/ природо- заповідного фонду Закарпаття. Керівники закріплюють за учасниками таборів, польових практик, експедицій наукових співробітників, що якісно підвищує зміст і ефективність роботи.

● Обласними краєзнавчим та етнографічним музеями. Управлінська діяльність – це створення умов і сприяння у всіх на-прямах діяльності. Коли мова йде про виховання, дирекція ЗОЕНЦ вважає, що це не тільки екологічне виховання, але й повноцінне за-гальнолюдське, комплексне поліфонічне, тобто: національне, патріо-тичне, духовне, естетичне, фізичне та природоохоронне.

Відвідання протягом року цих музеїв якраз і дає можливість гли-боко знайомитися педагогам та учням з історико-культурними цін-ностями краю, архітектурою, звичаями, звичайно і з природними об’єктами, рослинним і тваринним світом, палеонтологією.

● державними управліннями (департаментами) охорони природи, лісового й мисливського господарства, екологічною інспекцією, басейновим управлінням водними ресурсами річки тиса, гідрометеолабораторією. Зв’язки з цими інстанціями дають можливість педагогам отримувати оперативні дані про стан навко-

рівників (директорів, заступників), що проявляється у взаємній під-тримці в проведенні всеукраїнських освітніх заходів – педагогічних конференцій, семінарів-практикумів, так і з співробітниками окремих кабінетів (відділів, кафедр) зокрема, біології, географії, хімії, вихов-ної роботи. Педагоги ЗОЕНЦ запрошуються до викладання лекцій і проведення практичних занять із курсантами, як на базі ЗІППО, так і в творчих лабораторіях еколого-натуралістичного центру в на-прямі організації позаурочної, позакласної, позашкільної форм і ме-тодів дослідницької та природоохоронної роботи, екологічної освіти і виховання учнівської молоді, реалізації Концепції екологічної осві-ти в Україні, освітніх засад Сталого розвитку. Педагоги ЗІППО та ЗОЕНЦ систематично обмінюються власними видавничими матеріа-лами. Педагогічні працівники згаданих кабінетів, як і фахівці облас-ного департаменту освіти і науки, також часто є учасниками тематич-них заходів, що проводить ЗОЕНЦ, де вони виступають із інформація-ми щодо організації навчально-виховної роботи у контексті сучасних педагогічних технологій.

● Закарпатськими обласними центрами: туризму, краєзнав-ства, екскурсій і спорту, та технічної творчості учнівської молоді, Закарпатським обласним палацом дітей та юнацтва /ПАдІЮН/, а також обласними, районними, міськими еколого-натуралістич-ними центрами та станціями юних натуралістів Закарпаття й ін-ших регіонів України. Це найбільш споріднені партнери щодо впро-вадження позашкільної освіти. Зв’язки вирізняються оперативною компетентною підтримкою в реалізації основної статутної діяльності ЗОЕНЦ. Здійснюється обмін педагогічним досвідом роботи, видавни-чою продукцією. Характерними є спільна участь у науково-практич-них конференціях, семінарах, педагогічних читаннях, практикумах «Світ творчості». Налагоджена взаємовиручка у забезпеченні матері-альними цінностями, туристичним інвентарем, технічними засобами навчання, комп’ютерною й демонстраційною технікою, транспортом на час проведення згаданих заходів та виїзних форм роботи: прове-дення таборів, польових практик, походів, експедицій, педагогічних конгрес-турів.

● Ужгородським національним університетом. Ці зв’язки близькі, зрозумілі й цілком логічні вже тим, що більшість педагогів

44 45

дали змогу створити у 2008 році в ЗОЕНЦ спільно із Закарпатською держтелерадіокомпанією дитячу екологічну відеостудію «Дивосвіт», що стало якісним кроком у популяризації багатогранної позашкільної еколого-натуралістичної творчості, в тому числі і виїзних форм на-вчально-виховного процесу.

Водночас, така корисна, позитивна, змістовна спрямованість і ре-зультативність партнерських стосунків зобов’язує у свою чергу і кож-ного педагога ЗОЕНЦ, від директора та його заступників, завідувачів відділами, методистів до керівників гуртків працювати якісно й сумлін-но, добре володіти вітчизняними сучасними педагогічними формами й методами організації навчально-виховного процесу, працювати над рівнем особистої екологічної культури і освіченості, фахової педагогіч-ної компетентності, щоб бути спроможним вчасно, максимально ефек-тивно і кваліфіковано надавати взаємну методичну й практичну допо-могу колегам педагогам, науковцям, викладачам ВУЗів, працівникам засобів масової інформації, партнерам-природоохоронцям у справі по-зашкільного еколого-освітнього навчання і виховання учнівської й сту-дентської молоді, організації як пропагандистських екологічних акцій, так і проведення практичних природоохоронних заходів.

Практика довела справедливість обраного шляху як для управ-лінської, так і педагогічної діяльності ЗОЕНЦ. Наведені приклади спів праці розвиваються, вдосконалюються й надалі, це додає впевне-ності, що і у майбутньому в реалізації навчально-виховного проце-су, проведенні масово-виховних заходів, тих чи інших виїзних форм роботи, педагогічний колектив ЗОЕНЦ матиме належну підтримку, спів участь колег педагогів та фахівців-практиків природоохоронного, сільськогосподарського, науково-дослідницького напрямів діяльнос-ті, що в свою чергу даватиме бажаний результат у впливі на форму-вання творчої особистості учнів, відтак, очікуваний позитивний педа-гогічний ефект.

Методична діяльністьПроблемним питанням методичного напряму, над яким працює

педагогічний колектив, є: «Упровадження в навчально-виховний про-цес новітніх теоретичних розробок, перспективного досвіду, сучас-них педагогічних технологій».

лишнього природного середовища, екологічні проблеми та позити-ви в охороні природи, як в цілому на планеті, в Україні, так і в різ-них районах області. Надають інформації про природно-заповідний фонд, консультації з питань оптимальної організації охорони природи в освітніх закладах, різні видавничі матеріали, кадастри, карти, букле-ти, сучасні технології ведення лісового та водного природо-ресурс-ного користування, юридично-правові консультації з екологічного законодавства. На засадах партнерства педагоги за фаховими біоло-гічними спеціальностями /ботаніки, зоологи, орнітологи, дендрологи, іхтіологи, ентомологи/ неодноразово залучались ними до виконання грантових дослідницьких проектів. Суттєва допомога отримується в реалізації програми «Globe».

● Зарубіжними державними та громадськими освітніми за-кладами, природоохоронними організаціями. Зв’язки з цими партне-рами дають змогу педагогам ЗОЕНЦ знайомитись, вивчати й перей мати досвід колег-освітян, природоохоронців із сусідніх країн, що ме жують із Закарпатською областю: Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Крім обміну методичними, видавничими матеріалами: бу-клетами, плакатами, фото- та відеоматеріалами, є можливість здійсню-вати виїзди педагогів та юннатів до колег, брати участь у вишколах-тренінгах, роботі лісових шкіл, наметових освітньо-природоохоронних таборах. Практикується поміж партнерами й проведення такої виїзної форми, як конгрес-тури у складі окремих груп педагогів та спільних де-легацій разом із учнями, студентами, членами громадських організацій /NGO/. Транскордонне партнерство дало можливість педагогам та юн-натам ЗОЕНЦ брати участь в міжнародних екологічних конференціях, акціях та природоохоронних грантових проектах, що проводили Tacis, міжнародний фонд охорони природи WWF, Програма європейського союзу – «HUSKUA», «Interreg» та інші.

● Засобами масової інформації: пресою, радіо, телебачен-ням. Особливий вид співпраці. Адже через поширення інформації про діяльність позашкільних закладів, їх форми, методи роботи, здо-бутки, проблеми можна знаходити нових партнерів, розповісти про свої установи, окремі заходи, досягнення конкретних педагогів, кра-щих юннатів громадськості, батькам наших вихованців, колегам, зви-чайно, керівництву. Напрацювання в цьому напрямі попередніх років

46 47

– Використання інноваційних освітніх технологій для формуван-ня екологічних компетентностей юннатів при вивченні розділу: «Еко-логічні фактори» в програмі гуртка «Основи екологічних знань»;

– Набуття практичних знань і навичок на заняттях гуртка «Юні ри-боводи» необхідних для отримання у майбутньому професії рибовод;

– Виховання бережливого і відповідального ставлення до природи під час вивчення теми «Рідкісні тварини та рослини, що зникають» в програмі гуртка «Юні охоронці природи»;

– Розробка практичного заняття: «Фази розвитку дерев і кущів» в програмі гуртка «Юні лісівники-дендрологи»;

– Формування природоохоронніх та екологічних компетентностей юннатів при вивченні розділу: «Охорона навколишнього середовища як потреба особистості і суспільства » у програмі гуртка «Юні екологи»;

– Виховний захід в позашкільному навчальному закладі як засіб вивчення результативності роботи гуртків. Технології проведення ви-ховних заходів;

– Методика проведення екскурсій у природу з юннатами молод-шого шкільного віку;

– Використання сучасних освітніх технологій в програмі гуртка «Юні користувачі персонального комп’ютера»;

– Формування практичних знань, умінь і навичок на заняттях гуртка «Юні екологи». Практична робота: Грунт. Дослідження складу і властивостей ґрунту.2. тиждень педагогічної майстерності

Тиждень педагогічної майстерності проводиться з метою вивчен-ня системи роботи педагогів ЗОЕНЦ, впровадження у навчально-ви-ховний процес сучасних педагогічних технологій, теоретичних роз-робок та вивчення фахового, методичного рівня педагогів, їх досвіду і майстерності, підвищення рівня самоосвіти, збагачення перспектив-ного педагогічного досвіду з урахуванням креативних здібностей пе-дагогів та їх вихованців.

З метою вивчення системи роботи педагогів, впровадження у на-вчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій, удоско-налення навчально-виховного процесу проводився Тиждень педаго-гічної майстерності, який представив собою калейдоскоп відкритих гурткових занять, круглих столів, тренінгів та масово-виховних за-

1. Методичний деньМетодичні дні є апробованою ефективною формою методичної

роботи, націленою на підвищення рівня педагогічних компетентнос-тей керівників гуртків, методистів, що сприяє покращенню ефектив-ності всього навчально-виховного процесу. Засідання методичного дня проводиться 1 раз на місяць, за навчальний рік – 8 засідань.

Тематика методичних днів розробляється на кожен рік і охоплює різні напрями еколого-натуралістичної, природоохоронної, дослід-ницько-експериментальної роботи. Під час засідань методичних днів педагогами розглядаються наступні питання:

– Роль цільових екскурсій для розвитку пізнавальних інтересів і спостережливості у дітей молодшого шкільного віку на гуртку «Юні друзі природи»;

– Організація та проведення масово-виховних заходів у гуртках на базі загальноосвітніх шкіл та позашкільних закладів освіти;

– Використання інноваційних освітніх технологій для формування екологічних компетентностей юннатів при вивченні розділу «Охоро-на навколишнього середовища, як потреба особистості і суспільства» програми гуртка «Юні екологи». Розробка заняття;

– Упровадження ігрових форм у роботу гуртків екологічного про-філю, як важливої умови забезпечення ефективності навчально-ви-ховного процесу;

– Застосування сучасних інноваційних освітніх технологій для формування екологічних та дослідницьких компетентностей юннатів у гуртках біологічного та с/г профілів ЗОЕНЦ;

– Виховання бережливого і відповідального ставлення до природи під час вивчення розділу «Охорона природи» в програмі гуртка «Юні друзі природи»;

– Використання дидактичних ігор під час проведення екскурсій на гуртку «Юні зоологи»;

– Використання сучасних інноваційних технологій для форму-вання екологічної свідомості юннатів на заняттях гуртка «Юні друзі природи»;

– Формування екологічних компетентностей юннатів при вивчен-ні тем: «Ліс – зелене багатство країни, його збереження та охорона», в програмі гуртка «Юні друзі природи»;

48 49

зації Товариства охорони природи та Всеукраїнської екологічної ліги, дирекція, педагоги, науковці Карпатської лісодослідної станції, пред-ставники ЗМІ.

Після завершення засідання учасники круглого столу здійснили екскурсію-огляд арборетуму «Березинка» державного підприємства «Мукачівське лісове господарство».

Було відзначено актуальність охорони зелених територій. Сьогод-ні, коли відчутні швидкоплинні зміни в кліматі, парниковий ефект, масштабні викиди в атмосферу газів техногенного походження, коли зростають потреби людей у використанні деревини, як ніколи важливо берегти і примножувати зелені насадження як для довкілля в цілому, так і для життя людини. Інформації науковців лісодослідної станції, фахівців арборетуму «Березинка» з інтродукції, розмноження й охо-рони зелених насаджень дадуть змогу педагогам ЗОЕНЦ підготувати методичні матеріали на допомогу вчителям біології, зокрема керів-никам учнівських лісництв, керівникам гуртків еколого-натуралістич-них закладів щодо правильного екологічно грамотного поводження з лісовими, парковими насадженнями та проведенням в зелених зонах дослідницьких робіт.4. Всеукраїнський семінар-тренінг для координаторів програми «GLOBE» в Україні.

З 3 до 5 червня 2015 року у Закарпатській області проведений Все-український семінар-тренінг для координаторів програми «GLOBE» в Україні. «GLOBE» – «Глобальне вивчення та спостереження з метою поліпшення довкілля» – це міжнародний практичний науково-освіт-ній проект, який об’єднує спостереження та дослідження учнів, учи-телів і вчених-дослідників про навколишнє середовище шляхом збору даних, підготовки звітів, внесенні даних на сайт та подальше їх вико-ристання для співпраці з вченими та школярами з усього світу.

Основною метою зустрічі було поширення найкращих практик розвитку програми «GLOBE» між учасниками, визначення планів та пріоритетів на 2015–2016 рр., підвищення професійного рівня вчите-лів «GLOBE» через участь у навчальних тренінгах, створенні світової спільноти учнів, вчителів, науковців та громадян для кращого розу-міння, підтримання і покращення середовища Землі на локальному, регіональному та глобальному рівнях. Учасниками семінару-тренінгу

ходів, під час яких педагоги прагнули показати свою майстерність і знан ня опанованих інтерактивних, проектних та інформаційно-ко-мунікативних технологій.

Протягом Тижня проводяться відкриті гурткові заняття, масо-во-виховні заходи, огляд методичних доробок педагогічних праців-ників, взаємовідвідування занять гуртків із наступним обговоренням; ознайомлення з творчими лабораторіями керівників гуртків, методис-тів та завідувачів відділів. Педагоги демонструють свою майстерність і знання опанованих інтерактивних, проектних та інформаційно-ко-мунікативних технологій.

В 2015 році у рамках Тижня проведено:– засідання методичного дня;– виставку педагогічних доробок та напрацювань «Педагогічний

вернісаж – 2015» (методичні матеріали, розробки занять, поширені конспекти занять, презентації, експериментально-дослідницькі робо-ти, тематичні папки із дидактичними, ілюстративними, демонстра-ційними матеріалами для гурткових занять);

– масово-виховний захід до Всесвітнього дня лісів;– круглий стіл на тему «Успіхи та проблеми освітньої діяльності

Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнів-ської молоді»;

– тренінг для педагогів: «Як заповнити дефіцит у власні сили»;– відкриті заняття, взаємовідвідування;– творчі звіти педагогів, які атестуються.

3. Круглий стіл на тему: «роль позашкільних, загальноосвітніх навчальних закладів та громадських природоохоронних органі-зацій в охороні зелених насаджень».

Закарпатським обласним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді спільно із обласною організацією Товариства охо-рони природи на базі Мукачівського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді та Мукачівської лісодослідної станції арборетум «Березинка» проведено круглий стіл на тему: «Роль позашкільних, за-гальноосвітніх навчальних закладів та громадських природоохорон-них організацій в охороні зелених насаджень».

Учасниками проведення круглого столу стали дирекція, педагоги ЗОЕНЦ та Мукачівського міськЕНЦ, представники обласної органі-

50 51

Мета екологічного тренінгу:● Ознайомити учнів з екологічними проблемами, сприяти ро-

зумінню того, що стан природи і здоров’я людини взаємопов’язані. Сформувати вміння розв’язувати екологічні задачі, враховуючі взаємозв’язок природник компонентів;

● Навчати осмислювати проблемну ситуацію. Формувати вмін-ня робити узагальнення та висновки;

● Вчити працювати з таблицями та малюнками. Формувати основні уявлення й поняття про розвиток світу, його наукове пізнання;

● Переконати учнів у необхідності охорони природи, дати осно-ви екологічної грамотності. Формувати в учнів навички колективної роботи. Розвивати самосвідомість і самопізнання;

● Сприяти усвідомленню власних емоційних станів. Розвивати навички емпатійного реагування. Відпрацювати конструктивну вза-ємодію з однолітками. Розвивати вміння приймати рішення.

Тренінг проводиться 1 раз в місяць (5 занять).2. Проведення майстер-класів

З метою естетичного та екологічного виховання, участі у конкур-сах, акціях, зльотах та фестивалях, підготовки робіт до виставок на природоохоронну тематику педагоги Закарпатського еколого-натура-лістичного центру учнівської молоді організовують та проводять май-стер-класи для вихованців гуртків різного профілю.

Заняття майстер-класу – це оригінальний спосіб організації діяль-ності у складі малої групи (7–15 учасників). До проведення майстер-кла-сів залучаються як педагоги екоцентру, так і фахівці різних галузей.

Так, було проведено майстер-класи за наступною тематикою:● Техніка декупаж для виготовлення виробів на виставку «Друге

життя побутовим відходам»;● Виготовлення листівки «Весняні ефемероїди» до свята 8 Бе-

резня (техніка квілінг);● Виготовлення безкінечної новорічної листівки;● Вирощування ківі в умовах відкритого ґрунту Закарпаття;● Щеплення плодових дерев;● Виготовлення ялинкової іграшки з побутових відходів;● Виготовлення годівничок із одноразового посуду та ПЕТ пляшок;● Виготовлення квітів, овочів та фруктів із солоного тіста.

стали 16 педагогів з різних областей України, для яких проведені на-ступні навчальні тренінги:

– вебінар з головним директором програми «GLOBE», щоріч-не звітування координаторів про роботу за минулий рік програми в областях;

– методика проведення польових вимірювань для дослідження та характеристики ґрунту;

– методика проведення гідробіологічних досліджень;– знайомство з роботою автоматизованої інформаційно-вимірю-

вальної системи прогнозування паводків і управління водними ресур-сами в басейні р. Тиса;

– навчально-пізнавальний практикум: Візуальне спостереження за рослинним і тваринним світом, проведення виміру швидкості течії у процесі здійснення сплаву р. Тиса на гумових катамаранах;

– тренінг щодо користування сайтом та внесення даних по про-грамі «GLOBE»;

– практичне заняття із забору проби повітря для подальшого лабо-раторного визначення вмісту забруднюючих речовин;

– засідання круглого столу, підведення підсумків проведеної роботи.

Навчально-виховна робота1. Проведення психологічних тренінгів

Цілеспрямований розвиток інтелектуальної та емоційної сфе-ри дитини створює умови для розкриття її природних здібностей та успішного навчання. Саме тому для висвітлення екологічних проблем ми обрали психологічний тренінг. Цей вид роботи широко застосову-ється для навчання дорослих, молоді та підлітків. Педагоги Закарпат-ського обласного екологічного центру учнівської молоді проводять тренінги з дітьми молодшого та середнього шкільного віку.

Екологічний тренінг «Твоя планета у твоїх руках» дозволяє успіш-но вирішувати завдання, пов’язані з формуванням навичок спілкуван-ня, керування емоційним станами, усвідомленням своїх емоцій і вира-женням їх, самопізнанням та самосприйняттям. Тренінг складається із 2 блоків: «Рятуємо світ» та «Земля на якій ми живемо».

52 53

тально) стають тематичними складовими пропагандистських при-родоохоронних відеофільмів та телепередач, що демонструються на телеканалі «Тиса-1» Закарпатської облдержтелерадіокомпанії.

Ляльковий театр «Екознайки» повністю виправдав себе як бага-тогранний атрактивний елемент нетрадиційної просвіти і виховання. Адже ляльковий екологічний театр – це легкий, ненав’язливий педа-гогічний засіб впливу на дитину, через гру лялькових персонажів, для висвітлення та висловлення пропозицій щодо вирішення екологічних проблем навколишнього середовища. Кожна вистава має музичне оформлення відомими дитячими піснями та музичними творами, яке посилює сильне емоційне сприйняття вистави.

Керівник лялькового театру Біляк Оксана Василівна ділиться до-свідом роботи театру, проводячи майстер-класи та демонструючи ви-стави для слухачів курсів підвищення кваліфікації при Закарпатсько-му інституті післядипломної освіти.4. Виїзні форми роботи

В літній період з юннатами проводяться навчально-польові практики з екології та біології.

Мета практик: закріплення знань, отриманих під час занять протя-гом навчального року, проведення дослідницької та практичної робо-ти безпосередньо в природі, виховання в юннатів любові до природи, формування екологічної свідомості, активної природоохоронної по-зиції відповідальності за свої дії у довкіллі.

В основу практики закладено програму польових досліджень, природоохоронної, краєзнавчої, виховної роботи з юннатами.

Під час практики юннати проводять практичну роботу на навчаль-но-дослідній земельній ділянці, в кутку живої природи; під час екс-курсій вивчають флору і фауну рідного краю; беруть участь у прак-тичній природоохоронній діяльності, навчаються правилам безпечної поведінки в природі.

Всеукраїнський експедиційно-польовий збір команд юних ботаніків

З 23 до 26 червня 2015 р. у Закарпатській області було проведено ІV Всеукраїнський експедиційно-польовий збір команд юних ботані-ків «Природно-заповідні території як осередки збереження природної

3. еколого-просвітницька робота дитячого лялькового еколо-гічного театру «екознайки».

Еколого-просвітницька робота театру спрямована на формування творчої, гармонійно розвиненої, екологічно освіченої особистості, здатної до самореалізації, самовдосконалення та активних дій, спря-мованих на захист рідної природи і охорони довкілля; висвітлення екологічних проблем краю, країни і планети засобами театралізова-ного лялькового мистецтва.

Дитячий ляльковий екологічний театр виховує любов до приро-ди, до всього живого на землі, відповідальність за майбутнє плане-ти і людства, повагу до життя людини і навколишнього середовища, розвиває інтерес до біологічних та екологічних наук, пам’ять і увагу юннатів.

Театр постійно бере участь у масово-виховних заходах різного спрямування, на яких проводить просвітницьку та пропагандистську роботу для юннатів ЗОЕНЦ.

Так, вихованцями театру було підготовлено наступні виста-ви: «Мода на лісовій галявині»;«Друг мій вихований»; «Новоріч-на пригода»;«Новорічні пригоди лісових звірів»; «Ялинка»; «При-годи ведмедика»;«Сорока-поштарка»;«Цариця-жаба»;«Про річку Тису…».

До участі у виступах театру «Екознайки» також долучались і ке-рівники гуртків закладу, які підготували лялькову виставу «Колобок у новій казці» і показали її на святі у День відкритих дверей.

Новацією є проведення виїзних пропагандистських акцій для ви-хованців дошкільних навчальних закладів та учнів загальноосвітніх шкіл міста Ужгорода в поєднанні з виступами лялькового екологічно-го театру. Так, протягом 2014–2015 року було проведено акції «Не ру-бай ялинку», «Вода – це наше життя».

З 2014/2015 навчального року на базі Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді почав роботу гур-ток «Народна іграшка», під час занять якого діти виготовляють іграш-ки для дитячого лялькового екологічного театру «Екознайки».

Театр тісно й продуктивно співпрацює із дитячою екологічною відеостудією «дивосвіт», вихованці якої знімають їх вистави і ви-готовляють відеофільми. Вистави повністю або частково (фрагмен-

54 55

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛьНОЇ ОсВІти, щО ЗАстОсОВУЮтьсЯ ПедАГОГІчНиМи

ПрАЦІВНиКАМи ПОЛтАВсьКОГО ОбЛАсНОГО еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНОГО ЦеНтрУ

УчНІВсьКОЇ МОЛОдІ

технологія оптимізації навчальної діяльності Упровадження стратегій різних інноваційних технологій навчан-

ня, використання оптимальних методів і прийомів, дає можливість проводити більшість занять у нестандартній формі. Проведення та-ких занять завжди є подією для вихованців. Прийшовши на заняття гуртка, діти повинні заглиблюватись в атмосферу творчості, пошуку, піддавати сумнівам сталі істини. Вихованці отримують низку до-слідницьких, творчих завдань, створюють власні проекти, проводять екскурсії, відвідують музеї, виставки, користуються глобальною ме-режею Інтернет, електронними засобами навчального призначення, а головне вони пишуть, виготовляють вироби, створюють власні про-екти, презентують, сперечаються, тобто навчаються в цікавій, неви-мушеній, творчій атмосфері, оволодіваючи при цьому не тільки тео-ретичними знаннями, але й вміннями застосовувати та здобувати їх самостійно.

«Стартовим майданчиком» для застосування технології оптимі-зації навчальної діяльності є наявність трьох складових інтелектуаль-ної діяльності, спрямованої на засвоєння чогось принципово нового: високого рівня сформованості елементарних пізнавальних процесів; високого рівня активного мислення; високого рівня організованості і цілеспрямованості пізнавальних процесів.Особистісно-орієнтовані технології

Особистісно-орієнтовані технології, які передбачають індивіду-альний підхід до кожного, демократичний стиль управління, гума-ністичну спрямованість навчання, педагогічне співробітництво, ко-лективну мислитель ну діяльність. Вони побудовані на удосконаленні змісту навчального матеріалу (авторські програми).

Увесь навчально-виховний процес у Полтавському обласному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді спрямований на формування соціально-зрілої людини, яка буде успішною в майбут-

та інтродукованої флори». У зборі взяли участь команди із 16 облас-тей України.

У рамках заходу проведено наукові дослідження рослинного сві-ту Закарпаття, екскурсії, польові практикуми, фотовиставка «Чер-вонокнижні рослини нашого регіону», конкурс-захист науково-до-слідницьких робіт на тему «Природно-заповідний фонд та його роль у збереженні фіторізноманіття», захист навчальних проектів учасни-ків за результатами ботанічних практикумів.

Учасники захищали власні науково-дослідницькі роботи із ви-вчення рідкісних рослин та об’єктів природно-заповідного фонду свого краю.

Згідно програми було проведено наступні ботанічні практикуми: «Різноманіття природних та інтродукованих деревних і чагарникових рослин» (на базі дендрарію «Березинка» державного підприємства «Мукачівське лісове господарство»);«Рідкісні та інтродуковані рос-лини» (на базі арборетуму Кам’яницького лісництва державного під-приємства «Ужгородське лісове господарство»);«Лісоутворюючі по-роди Карпат» (на базі державного підприємства «Ужгородське лісове господарство», с. Кам’яниця).

Також учасники Збору відвідали дендрарій Мукачівського еко-лого-натуралістичного центру (об’єкт природно-заповідного фонду місцевого значення), ботанічний сад Ужгородського національного університету, ознайомилися з об’єктами природно-заповідного фонду м. Ужгород (ботанічна пам’ятка природи місцевого значення ясен Ма-сарика, липова алея, сад Лаудона); а також побували у Мукачівському, Ужгородському та Невицькому замках, на українсько-словацькому кордоні.

Аналізуючи проведений практикум, з впевненістю можна сказати, що мету його – екологічне виховання молоді, залучення їх до вирі-шення екологічних проблем – було досягнуто. І учасники експедицій-но-польового збору в подальшому свідомо, зі знанням справи, долу-чатимуться до збереження різноманітності рослинного світу у своїх областях.

56 57

Асоціативна технологія досить широко використовується у мис-тецтві тістопластики, яке не вимагає нагромадження знань та вмінь, а розробляє такі методичні технології, в основі яких закладено по-стійне збагачення учнів творчим досвідом, формування у них меха-нізму самоорганізації, саморозвитку. Використання таких методів як «Асоціативний кущ», «Асоціативна зарядка», «Асоціативні вправи» розвивають у вихованців ініціативу, логіку мислення, допомагають встановлювати зв’язки між об’єктами, розкривають їх індивідуальні творчі здібності, також служать поштовхом до пробудження їх сприй-няття, фантазії та допомагають створити певний емоційний настрій, який співпадає з образом майбутнього об’єкту художньо-творчої діяльності.

До переваг даної технології можливо віднести: глибокий інте рес до розкриття на занятті внутрішнього світу кожної дитини; посилення мотивації пізнавальної діяльності; поєднання інтелектуальних та емо-ційних начал; перетворення вихованця із об’єкта навчання у суб’єкт; виховання гуманіста, формування естетичної позиції молодої людини.Здоров’язберігаючі технології

Застосовуючи на заняттях здоров’язберігаючі технології, а саме вправи енергізатори; дихальні, звукові гімнастики; інтерактивні, ру-хові ігри; кольоротерапію, ароматерапію, – ми направляємо дитину до активного способу життя, гармонійного розвитку та дбайливого ставлення до власного здоров’я.

Суть технології: використання елементарної діагностики втом-люваності вихованців на занятті (порівняльний аналіз виразу облич дітей, використання методу кольорової діагностики, оцінка часу ви-конання вихованцями певного виду завдань тощо); зменшення втоми у дітей (використання дидактичних ігор, інтерактивної діяльності (ро-бота в групах, парах, трійках); включення в заняття динамічних пауз, фізкультхвилинок; використання творчих завдань; введення мистець-кого матеріалу, застосування якого благотворно впливає на емоцій-ну сферу; емоційна подача навчального матеріалу; використання на-очності, гумору тощо; створення необхідного психологічного клімату, «ситуації успіху» тощо); здійснення індивідуального та диференційо-ваного підходу до вихованців; дотримання санітарно-гігієнічних умов реалізації навчально-виховного процесу.

ньому. Навчання озброює її знаннями і вміннями, а виховання формує життєву компетентність. Найпростішою ланкою, з яких складається особистісно орієнтована технологія є педагогічна ситуація. Це така навчальна ситуація, опинившись в якій дитина повинна шукати сенс, пристосовувати її до своїх інтересів, побудувати образ чи модель сво-го життя, вибрати творчий момент, дати критичну оцінку. Таке завдан-ня не можна вирішити тільки на рівні знань та репродукції. Тут немає простих відповідей, рішень та істин. Проживання та вихід з такої си-туації – це сучасне учня.Проектні технології

Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу шко-лярів до нових знань, на розвиток дитини через розв’язання проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Вони орієнтовані на самостійну діяльність школярів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин заняття до декількох тижнів, а іноді й місяців). Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і пошуку шляхів її розв’язання. Основна складова – самостійність дитини. Важливим є структурування змістовної частини проекту із зазначенням поетап-них результатів. Наріжним каменем технології є використання дослід-них підходів у проекті, При використанні проектної технології кожен вихованець учиться отримувати знання самостійно й використовува-ти їх для вирішення нових пізнавальних та практичних завдань; на-буває комунікативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі («лідер», «виконавець», «по-середник»); опановує практичні вміння дослідницької роботи, бачить результати власної праці.Асоціативна технологія

Асоціативність мислення, творчої уяви, фантазії дітей використо-вуються у розробках асоціативних методик з метою розвитку творчої діяльності та художньо-образних здібностей вихованців. Асоціатив-ний метод полягає у легкому утворенні неочікуваних асоціацій, при-родний монтаж різних, часто безпосередньо не пов’язаних у реально-му житті фрагментів світу в ім’я знаходження нового істотного сенсу. Цей метод спрямований на розвиток художньо-творчих здібностей у дітей, які працюють творчо.

58 59

відчуття свята, хоча під час їх проведення можна навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час класичного уроку.Інтерактивне навчання

Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний про-цес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх вихован-ців. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і вихованець, і педагог є рівноправними, рівнозначни-ми суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація ін-терактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє фор-муванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмо-сфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасни-ка навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати проду-мані рішення. Інтерактивний метод навчання «робота в парах»

Роботу в парах ми розпочинаємо відразу після оголошення теми заняття. Цей метод є різновидом роботи в малих групах. Тому діти роз-поділяються по двоє і сідають біля своєї пари після оголошення цього керівником. Така взаємодія дітей продовжується до кінця заняття.

Під час занять діти читають або прослуховують завдання до його виконання; визначають між собою, хто і коли буде говорити; вчаться виробляти спільну думку; поважають свою пару, не перебивають один одного. Для ефективного спілкування в парах потрібно: говорити чіт-ко, по суті справи, наводячи приклади й пояснюючи свої думки; сіда-ти обличчям до того, з ким говорите; встановлювати контакт очима; допомагати партнерові говорити, використовуючи слова та жести за-охочення (кивок головою, доброзичливу посмішку, вигук «так-так»).Нестандартні заняття

Заняття-подорожі, заняття екскурсії, брейн-ринги, КВК тощо. Під час таких занять діти з цікавістю вивчають та закріплюють новий

Інтелектуальні ігриНавчальні ігри стимулюють формування практичних навичок під

час занять, розвивають уяву та допомагають засвоїти матеріал.Ігрова модель навчання реалізовує, крім основної дидактичної

мети, ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виявлення емоцій; надання дитині можливості самовизначення; сприяння і допомога у розвитку творчої уяви; надання можливості вдосконалення навичок співпраці у соціальному аспекті; надання можливості висловлювати свої думки.

Учасники навчального процесу згідно з ігровою моделлю пере-бувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Вихованцям надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, що об-межується лише конкретними правилами гри.

Діти самі обирають свою роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шука-ють шляхи її розв’язування, покладаючи на себе обране рішення. Ке-рівник в ігровій моделі може виступати в різних ролях: інструктора (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), судді-рефері (корегування і поради стосовно розподілу ролей), трене-ра (підказки учням з метою прискорення проведення гри), ведучого (організатор обговорення).тренінг

Тренінг – це форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою і з педагогом. Тренінг є ретельно спланованим процесом надання чи поповнення знань, від-працювання умінь і навичок, зміни чи оновлення певних ставлень, поглядів і переконань.

Тренінг не схожий на класичні гурткові заняття. Учні не сидять за партами, вони сідають півколом або колом, щоб добре бачити одне одного і керівника, який сидить поруч. На тренінгу всі звертаються один до одного на ім’я, це допомагає налагодити контакт з групою і усунути психологічні бар’єри. Під час такого заняття діти розкрива-ються, згуртовується коллектив і покращується атмосфера і, звичай-но, краще засвоюється новий матеріал. Тренінг передбачає викорис-тання активних методів групової роботи (наприклад, групових ігор). Саме такі заняття дуже подобаються вихованцям і створюють у них

60 61

2.2. Створювати в закладах освіти тимчасові консультативні пунк-ти з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму.

3. Підвищувати якість наданих освітніх послуг на інноваційній основі, створювати сучасний психолого-педагогічний та науково-ме-тодичний супровід навчального процесу.

4. Упроваджувати сучасні інформаційно-комунікаційні техноло-гії в навчально-виховний процес, поширювати перспективний досвід роботи з питань еколого-натуралістичної творчості.

5. Здійснювати системну допрофільну роботу по спрямуванню на екологічні та агробіологічні професії:

5.1. Розробити профорієнтаційну Карту учнівських ініціатив;5.2. Співпрацювати з Центром зайнятості. Спільно розробити та

провадити «профі-квест», професійні форуми («День поля», круглі столи тощо).

ІІІ. Виховна робота1. Створювати умови для гармонійного розвитку національно

свідомої, високоосвіченої, життєво компетентної, творчої особистос-ті, здатної до саморозвитку та самовдосконалення, готової до життя та праці в інформаційному середовищі.

2. Здійснювати ефективну соціалізацію вихованців творчих учнівських об’єднань через:

2.1. залучення членів дитячого та юнацького самоврядування до суспільно корисної природоохоронної роботи;

2.2. програмно-методичне забезпечення органів учнівського само-врядування;

2.3. педагогічний супровід діяльності органів учнівського само-врядування.

3. Залучати учнівську молодь до громадських справ, впроваджу-вати механізм самоврядування в учнівське середовище, сприяти спі-вучасті в управлінні на рівні міжнавчальних самоврядних об’єднань – гуртків «Лідер», клубів старшокласників «Точка зору».

4. Співпрацювати з батьківською громадськістю, піклувальною радою установи, учнівським самоврядуванням.

матеріал. Таким чином, вони набувають навичок співробітництва та вміння висловлюватися.

НОВАЦІЇ терНОПІЛьсьКОГО ОбЛАсНОГО ЦеНтрУ еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНОЇ тВОрчОстІ

УчНІВсьКОЇ МОЛОдІ

І. Управлінська діяльність1. Оновлення змісту еколого-натуралістичної освіти на основі

компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, з урахуванням світового досвіду та принципів сталого розвитку.

2. Проводити осучаснення навчального закладу шляхом впрова-дження інноваційних навчально-виховних технологій та ефективних методів управління.

3. Розвивати мережу гурткової роботи, здійснювати моніторинг контингенту вихованців, виконання навчальних планів та програм.

4. Сприяти розвитку та створенню умов для вихованців Центру на засадах мотиваційного розвитку, її самореалізації і професійного самовизначення особистості.

5. Розвивати дієвий механізм взаємодії адміністрації Центру, сім’ї, дитячих та молодіжних організацій, державно-громадської си-стеми управління.

ІІ. Навчально-методична робота1. Запроваджувати:1.1. програми інтегрованих, профільних творчих об’єднань

школярів.1.2. інформативно-комунікаційні педагогічні технології та про-

ектну діяльність.1.3. роботу літніх шкіл еколого-натуралістичного та агробіоло-

гічного профілів на базі навчальних та інших закладів, установ.2. Забезпечити рівноправний доступ дітей-переселенців із зони

АТО до позашкільної освіти:2.1. Поширювати різні форми дистанційного навчання (проведен-

ня інтернет-занять, онлайн консультацій, онлайн-конференцій тощо);

62 63

2. Екологічний конкурс для молодших школярів міста «Вартові довкілля» – проводиться у три етапи. Тематику кожного етапу задає Фея Екологія, у фіналі всі учасники запрошуються на велике свято.

3. Еколого-краєзнавчий зліт – традиційно проводиться у квітні до дня Землі за участю команд шкіл міста 8–10 класів. Команди долають 10 етапів, які розташовані на території Центру та отримують бали за знання тваринного та рослинного світу, об’єктів ПЗФ регіону.

ПедАГОГІчНІ НОВАЦІЇ В ГАЛУЗІ еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНОЇ ОсВІти У 2015 рОЦІ

В херсОНсьКІй ОбЛАстІМудрак Т. О., Палічева Г. В., Валікова О. В., Українець Л. В.

методичний відділ комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»

Херсонської обласної ради

На сучасному етапі реформування освіти в Україні позашкільна освіта відіграє особливу роль у духовному, інтелектуальному і фі-зичному розвитку особистості, здобутті знань, умінь, навичок та задоволенні потреб у творчій самореалізації. Ось чому актуальною лишається проблема модернізації освіти для ефективної організації навчально-виховного процесу у позашкільному закладі. Нові педаго-гічні технології навчання потребують впровадження в освітню прак-тику як нетрадиційних методик, так і оригінальних засобів навчання. Для цього необхідно оновлювати зміст навчального матеріалу, мето-дичної роботи та управлінської діяльності.

1. НОВАЦІЇ У НАВчАЛьНО-ВихОВНОМУ ПрОЦесІ 1.1. створення та використання робочих зошитів з друкова-

ною основою для вихованців гуртків. Робочі зошити – це набори завдань для організації самостійної ро-

боти вихованців, складені згідно з чинною навчальною програмою. Методичним відділом Центру розроблені навчальні посібники для

гурткової роботи та експедиційних виїздів. Навчальні посібники для гурткової роботи являють собою робочі

зошити для занять гуртка «Основи біології» та «Юні медики», які охо-

НОВАЦІЇ МеЛІтОПОЛьсьКОГО еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНОГО ЦеНтрУ

УчНІВсьКОЇ МОЛОдІ

Проект «екоканікули» – це організація роботи двох профільних та-борів влітку.

1.Профільний табір «ЮННАТ» – функціонує 20 днів у червні для 75-ти вихованців 1–4 класів у приміщеннях Центру. Формується три загони по 25 дітей, очолюють роботою загонів керівники гуртків, які проводять заняття, два рази на тиждень, готують дітей до участі у виховних заходах, супроводжують їх на екскурсіях до природних об’єктів,проводять екскурсії по екологічній тропі «Куточок рідної землі», яка створена на території Центру. Кожний загін має на терито-рії тропи живі об’єкти догляду – рослини, кущі, квіти.

2. Профільний еколого –краєзнавчий наметовий табір «ПРО-СТІР» – функціонує 14 днів у червні для вихованців 5–10 класів. Формується три експедиційних загони по 15 дітей. Керівники гуртків у таборі очолюють науково – дослідницьку діяльність по вивченню за-повідних територій Північного Приазов’я, приймають участь у оздо-ровчих, екологічних, розважальних заходах табору, ведуть тренінги з метою підготовки учасників табору до фінальної гри «Робінзонада». Протягом роботи табору діти спілкуються з науковцями – представ-никами Національного природного парку «Приазовський», МДПУ.

Проект «Юннати – діти сонця» – це організація тематичних ігрових програм як для вихованців Центру, так і для молодших шко-лярів міста.

Тематичні програми проводяться три рази на навчальний рік та включають в себе власні розробки казок, масовок, ігор на екологічну тематику.

Проект «В гармонії з природою» – це організація та проведення зльотів, еколого – біологічних ігор з учнівською молоддю міста.

1. Еколого-біологічна гра «Біолог - практик» – традиційно прово-диться у жовтні кожного року на території Центру за участю команд шкіл міста 5–7 класів. Команди проходять 10 етапів, на яких отри-мують бали за знання представників рослинного світу Запорізького краю.

64 65

до розвитку даного методу в педагогіці на теренах СНД стали статті М. Е. Бершадського в науково-практичному журналі «Шкільні техно-логії» в 2010 році.

Інтелектуальна карта – спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Інтелектуальні карти ма-ють такі особливості: ієрархічне відображення даних; наявність пере-хресних зв’язків; приклади подій та об’єктів, які допомагають усвідо-мити значення представлених об’єктів. Методичним відділом Центру розроблені інтелектуальні карти понять для занять гуртка «Основи біології».

Наведемо приклад формування поняття в рамках гуртка «Основи біології». На протязі всієї програми гуртка відбувається формування та поглиблення поняття «Клітина». Поняття «Клітина» є структурним поняттям, його починають розглядати з перших тем занять, та при по-дальшому вивчені зміст та обсяг їх поглиблюється.

Вивчення поняття «Клітина» розпочинається у розділі «Біологія рослин», що відповідає шкільному курсу «Ботаніка». В цьому роз-ділі формується визначення поняття, наводяться приклади основних органели та процесів життєдіяльності. Така система вибудовується в інтелектуальну карту.

Поняття поглиблюється в розділі «Біологія тварин», що відпові-дає шкільному предмету «Зоологія». У вихованців формується новий обсяг поняття «Клітина» і відповідно доповнюється інтелектуальна карта поняття «Клітина».

З розділу «Біологія людини», що відповідає шкільному предме-ту «Анатомія людини» зміст та обсяг даного поняття поглиблюється на молекулярному рівні. Аналізуючи інтелектуальну карту вихованці можуть виділити відмінності та подібності в будові тваринної та рос-линної клітини, визначати причини їх специфічної будови. Завдяки карті формується зміст та ієрархія обсягу поняття.

Таким чином відбувається економія часу на запис теоретичного матеріалу, карта візуально легше запам’ятовувається тому, що між основними графами наявні логічні зв’язки, на які до речі необхідно привертати велику увагу при складанні карти. Перевагою такого ме-тоду є те, що вихованці мають змогу проявити себе як творчу осо-бистість. На занятті гуртка карту вони записують схематично на па-

плюють всі розділи чинної навчальної програми гуртків. Кожна тема містить мету, обладнання, зміст заняття та домашнє завдання, яке спри-яє узагальненню та поглибленню знань. В запропонованих розробках занять міститься стислі лекції, опорні конспекти, різнорівневі завдання, а також лабораторні та практичні роботи. До зошитів додаються диски з відеоматеріалами до занять. Використання даного виду посібника до-зволяє оптимізувати робочий час заняття, орієнтує на бажані результа-ти навчання, сприяє творчому підходу до засвоєння знань.

Навчальні посібники для експедиційних виїздів створені у формі робочих зошитів-путівників відповідно плану роботи Центру з науко-во-дослідницької роботи, а саме робочі зошити «Дослідження біорізно-маніття Національного природного парку «Олешківські піски», «До-слідження міграційного скопища журавля сірого у Великому Чапель-ському поді», «Пристосування організмів до умов степової зони» на базі біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна.

Зошити-путівники в своєму змісті мають завдання підготовчі та під час проведення експедиції, теоретичні відомості, карти, схеми та малюнки. Зміст зошита-путівника створений таким чином, що кож-ний новий розділ починається з нової сторінки та містить зупинки, які позначені на карті маршруту експедиції. Формат робочих зошитів-пу-тівників становить А5, що забезпечує зручність при використанні під час експедиції.

1.2. Інтелектуальні карти в навчально-виховному процесіРізноманітність предметів і явищ об’єктивного світу в сукупності

з їхніми властивостями, ознаками, якостями, а також їхньою специфі-кою відображається у формі понять. Наука представляє собою систе-му понять, які взаємопов’язані між собою. Правильне їх формування складає в свідомості дітей сучасну картину світу, яка відповідає дій-сності. Об’єктивний світ невід’ємно пов’язаний з такою наукою як біологія, який в шкільному курсі становить окремий предмет, а в по-зашкільній освіті виділяється в окремий напрямок – еколого-естетич-ний. Особливістю шкільної освіти є те, що вона формує базові по-няття і не завжди їх поєднує в єдину цілісну систему. Позашкільна освіта завдяки своїй специфіці має змогу формувати поняття безпе-рервно та системно. В педагогіці активно використовують метод ін-телектуальних карт для формування біологічних понять. Поштовхом

66 67

ти власні списки побачених грибів, лишайників, рослин та тварин, замалювати їхні ескізи, зробити фотографії, відеозаписи, аудіозаписи голосів тварин. Особливу увагу слід приділити видам, занесеним до Червоної книги України.

Основна цінність даної технології полягає в тому, що вона орі-єнтує вихованців гуртків на створення певного матеріального або інтелектуального продукту. На шляху до мети школярі актуалізують або здобувають нові необхідні знання, вчаться самостійно здобува-ти інформацію, застосовувати її для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; розвиваються комунікативні навички, форму-ється уміння користуватися дослідницькими прийомами.

1.4. Фоторепортажі та фотосафарі, як засіб екологічного ви-ховання учнів під час екскурсій до об’єктів природно-заповідного фонду

Головний принцип роботи у заповідниках – невтручання у пере-біг природних процесів, неможна вилучати жодні живі об’єкти для гербаріїв та колекцій. Незамінним при цьому для збору інформації, створення звітів та обробки даних є метод фоторепортажів. Зокрема, яскравим прикладом даного методу є робота у Великому Чапельсько-му поді біосферного заповідника Асканія-Нова при обліках копитних тварин, що знаходяться на напіввільному утриманні.

Під час експедицій гуртківці повинні зробити якомога більше фото про побачені види і підготувати звіти з цікавою інформацією про сфотографовані об’єкти чи явища. У подальшому оформлюється дитяча виставка фоторобіт, на яку запрошується почесне журі, визна-чаються переможці. При підведенні підсумків конкурсу діти повинні сформулювати поняття про роль заповідних територій в збереженні біорізноманіття степового Причорномор’я.

1.5. ПриродотерапіяНовокаховська міська станція юних натуралістів працює в місь-

кій Асоціації освітніх закладів сприяння здоров’ю. Інноваційна ді-яльність педагогічного колективу СЮН направлена на впровадження нових технологій навчання, впровадження здоров’язбережувальних технологій, формування здорового способу життя та негативного ставлення до шкідливих поведінкових звичок, підтримка і розвиток національних та родинно-сімейних традицій здорового способу жит-

пері, а вдома вони її заносять до програми CmapTools, де додають до кожної складової на свій розсуд малюнки, відеоматеріал, теоретичний матеріал. Тобто створюють свій власний «підручник». Потім на занят-ті відбувається їх представлення та захист, вихованці обговорюють кожну карту, визначають недоліки або помилки. В результаті цього відбувається закріплення та узагальнення знань.

1.3. технології індивідуальної роботи над власними проекта-ми під час роботи на територіях природно-заповідного фонду

З метою розкриття наукового потенціалу учня, розвитку його по-шукових, пізнавальних та аналітичних навичок, на гуртках вищого рівня практикується індивідуальна робота під час екскурсії до запо-відних куточків Херсонщини. Вихованцям гуртків пропонується ро-бота над темою, яка викладається в загальному курсі, але при роботі в природі поглиблюються окремі її аспекти. Учень самостійно доби-рає до неї матеріал та систематизує його.

На початку роботи в експедиції керівник гуртка роздає картки, на яких вказана схема маршруту, основні зупинки та орієнтовний список видів, які можуть тут зустрічатися. Учням слід запропонувати зроби-

68 69

дагогам у підготовці занять та участі у фахових конкурсах, заходах. У розділі «Гурткова робота» кожен керівник презентує роботу своїх гуртків, надає конспекти відкритих занять, ділиться з колегами ціка-вими дидактичними та методичними прийомами та методами.

2.3. Визначення готовності педагогічного колективу до іннова-ційної діяльності

Процес оновлення позашкільної освіти вимагає не лише рекон-струкції її змісту, навчання і виховання, але і вдосконалення науко-во-методичної роботи , що здійснює інноваційну освітню діяльність. Методична служба повинна забезпечити підтримку належного про-фесійного рівня кожного з педагогів і колективу в цілому; формувати високу загальну і професійну культуру педагога , його готовність до творчості, прагнення до нововведень, самовдосконалення, бажання оволодівати інноваційними педагогічними технологіями. Одним із сучасних напрямів у змісті науково-методичної роботи експеримен-тальних навчальних закладів є формування готовності педагога до ін-новаційної діяльності. Продуктивне вирішення цього завдання перед-бачає створення педагогічних умов ефективності науково-методичної роботи в експериментальних навчальних закладах.

Для визначення готовності до інноваційної діяльності педагогів комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради використовувались діагностичні картки: «Карта діагностика рівня готовності вчителя до інновації», «Карта вивчення та оцінки рівня інноваційної культу-ри педагогічного працівника (за Макагон Є. В.)», «Карта експертизи та оцінки вмінь творчої та дослідно-пошукової діяльності (за Мака-гон Є. В.)», Карта експертизи та оцінки професійної готовності вчи-телів до експериментальної роботи (за Макагон Є. В.) Дослідження надали можливість виявити рівень готовність педагогів до інновацій-ної діяльності та визначити шляхи формування цієї готовності різно-манітними методичними прийомами.

3. НОВАЦІЇ В УПрАВЛІНсьКІй дІЯЛьНОстІ3.1. експериментальна робота Всеукраїнського рівня КЗ

«ЦеНтУМ» хОрДослідно-експериментальна робота на базі комунального закла-

ду «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»

тя та виховання здорової дитини; широке залучення батьків до цьо-го процесу, а також залучення учнівської молоді до активної участі у просвітницькій роботі з пропаганди здорового способу життя в се-редовищі однолітків. В рамках експерименту використовується при-родотерапія як специфічна технологія корекції здоров’я та активізації пізнавальної діяльності молодших юннатів на засадах впливу на них об’єктів природного оточення.

2. НОВАЦІЇ У МетОдичНІй дІЯЛьНОстІ2.1. розробка методологічних карток Методичної службою Центру для якісної підготовки керівників

гуртків до проведення експедиційної роботи на заповідних територі-ях розроблена методологічна карта. Карта адаптується до роботи на різних заповідних територіях.

Схематичний приклад методологічної картки: А. Змістовна схема аспектів активної діяльності . І. Спеціальна

самопідготовка ІI. Професійна самопідготовка: ІІІ. Організаційно-на-вчальна підготовча робота з юннатами

Б. Змістовне планування активної діяльності за аспектами І. Спе-ціальна самопідготовка 1. Опанування інформаційних джерел за те-матичною характеристикою заповідника «Асканія-Нова» (список, конспекти, інформаційна електронна база): 1а. Історія створення та розвитку; 1б. Відомості про ботанічні об’єкти: цілинний степ та ден-дропарк; 1в. Відомості про зоологічні об’єкти: фауна степу, колекція зоопарку. 2. Знайомство з аутекологічною характеристикою рослин і тварин степу по музейним експонатам міста, гербарним зразкам, колекціям (створення фото інформаційної бази). 3. Перегляд відео-фільмів про «Асканію-Нова» у різні періоди року. 4. Ознайомлення зі змістом робочих зошитів ЦЕНТУМ.

2.2. сайт КЗ «ЦеНтУМ» хОр, як інструмент інноваційного методу підвищення рівня фахової майстерності педагогів

Стратегічне завдання методичної служби закладу є ефективне використання потенціалу соціально-педагогічного сервісу мережі Інтернет. Так з метою пропаганди, поширення та впровадження пе-дагогічного досвіду, сприяння підвищення професійної майстерності керівників гуртків нами було запроваджено систему роботи з сайтом Центру. Створений розділ «Методично робота», який допомагає пе-

70 71

умов ефективного розвитку дітей дошкільного віку є створення роз-виваючого творчого середовища, а це можливо за наявності ресурсів: підготовлених кадрів, матеріально-технічної бази, інформаційного та науково-методичного забезпечення, діяльність педагогічного ко-лективу здійснювалась у цьому напрямку. Результативність висока. Контингент вихованців збільшився на 30 %. У вересні 2015 року від-крито 5 гуртків на госпрозрахунковій основі. В структурі Генічесь-кій райСЮН: гуртки, студія декоративно-ужиткового мистецтва «Ро-машка», клуб-студія раннього творчого розвитку «Краплинки», КЖП. Станція юннатів задовольняє потреби учнів і батьків у виборі напря-мів діяльності.

3.3. Відкриття гуртків на базі установ природно-заповідного фонду

Маючи багаторічний досвід співпраці, співробітники Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна та Херсонсько-го Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді роз-почали спільну роботу у рамках педагогічного експерименту. Ство-рено 2 гуртки екологічного напрямку: «Основи екологічних знань» для молодших школярів та «Юні друзі природи» для учнів 5–6 класів. Гуртки працюють з 2014 року два рази на тиждень на базі сектора екологічної пропаганди. Головною метою роботи гуртків є формуван-ня екологічної свідомості у вихованців, правил поведінки людини в природі, любові та бережливого ставлення до довкілля регіону Біо-сферного заповідника «Асканія-Нова». Діти повинні мати почуття особистої відповідальності за стан середовища, в якому вони живуть. Юннати будуть залучатися до науково-дослідницької роботи, брати-муть участь у Всеукраїнських та обласних акціях, заходах, конкурсах. Маємо надію на те, що серед вихованців гуртків знайдуться «зіроч-ки», які у майбутньому стануть досвідченими екскурсоводами-про-пагандистами екологічних знань нашого регіону!

Херсонської обласної ради за темою: «Екологізація дослідницької ді-яльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального за-кладу із об’єктами природно-заповідного фонду». Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективнос-ті педагогічних умов екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу та об’єктів природно-заповідного фонду. Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес позашкільного

закладу. Предмет дослідження: екологізація дослідницької діяльності

учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно – заповідного фонду.Для досягнення мети вирішуються наступні завдання: досліджу-

ються сучасні підходи екологізації дослідницької діяльності учнів-ської молоді у взаємодії позашкільного закладу і об’єктів природно – заповідного фонду в педагогічній теорії та практиці; визначаються педагогічні умови екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного закладу і об’єктів природно – запо-відного фонду; аналізується рівень використання ПЗФ Херсонщини позашкільними закладами області; узагальнюються та системати-зуються методики організації польових практик експедиційного ха-рактеру з використанням ПЗФ Херсонщини Центром; вперше будуть визначені педагогічні умови екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного закладу і об’єктів при-родно-заповідного фонду; уточнено сутність поняття «екологізація» стосовно позашкільної діяльності учнівської молоді. дістануть по-дальшого розвитку принципи і методи формування екологічної свідо-мості. Будуть визначені компоненти, критерії, показники рівня сфор-мованості заданої якості.

3.2. експериментальна робота обласного рівня Генічеської станції юних натуралістів

Генічеська райСЮН проводить експериментальну роботу облас-ного рівня « Ресурсне забезпечення системи раннього творчого розви-тку дитини в освітньому закладі». В умовах профільного навчального закладу організовано роботу студії раннього творчого розвитку дити-ни екологічного напрямку. Враховуючи те, що однією з педагогічних

72 73

Висвітлення результатів науково-дослідницьких робіт проходить на конференціях, семінарах, на обласному конкурсі-захисті науко-во-дослідницьких робіт Дніпропетровського відділення Малої акаде-мії наук України.

Під час канікул молодь бере участь у комплексних еколого-крає-знавчих експедиціях, науково-просвітницьких та польових практиках в рамках програми «Вивчаємо заповідні території України», які про-водяться на базі Канівського та Дніпровсько - Орільського природних заповідників, Карпатського біосферного заповідника, Миколаївського зоопарку, Запорізького дитячого ботанічного саду та інших організа-цій природоохоронного спрямування.

Перспективи подальшого навчання: учні 9–10-х класів, які на відмінно закінчили І курс навчан-

ня та показали високий рівень знань, направляються для навчання до Всеукраїнської природничої школи учнівської молоді на базі Націо-нального еколого-натуралістичного центру (м. Київ) за рахунок бю-джетних коштів КЗО «ОЕНЦДУМ»; проведення довузівської підготовки учнів 11 класів на базі Ре-

гіонального центру моніторингу освіти довузівської підготовки Дні-пропетровського національного університету імені Олеся Гончара та Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету відповідно до вибраного факультету за фахом навчання; за результатами навчання учням видається свідоцтво про по-

зашкільну освіту з рекомендаціями до вступу до вищого навчального закладу по профілю.

Майже 98 % випускників школи стають студентами обраних фа-культетів вищих навчальних закладів.

щорічний обласний конкурс «Лелека» (комунальний заклад освіти «Обласний еколого-

натуралістичний центр дітей та учнівської молоді»)В 2015 році в області з метою залучення дітей та молоді до заходів

з охорони білого лелеки, за ініціативи Публічного акціонерного то-вариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (далі – ПАТ), спеціалістами ПАТ, орнітологами Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара та працівниками комунального закладу освіти «Облас-

«НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛьНОЇ ОсВІти – 2015»(з досвіду роботи позашкільних навчальних закладів

дніпропетровської області)Обласна природнича школа учнівської молоді (комунальний

заклад освіти «Обласний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді»)

З 2012 року на базі комунального закладу освіти «Обласний еко-лого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді» (далі – КЗО «ОЕНЦДУМ») працює обласна заочна хіміко-біологічна щкола (з 2015 року – Природнича школа учнівської молоді (далі – Школа)) для учнів 9–11 класів, які мають бажання удосконалити, поглибити, систематизувати свої знання з природничих наук.

Мета діяльності Школи: надати учнівській молоді додаткову осві-ту в галузі природничих наук; створити умови для всебічного інте-лектуального і духовного розвитку учнів; залучити їх до науково-до-слідницької діяльності; організувати оздоровлення та дозвілля учнів; сприяти усвідомленому вибору майбутньої професії.

Школа працює за секціями: біології; екології; агрономії; ветерина-рії та зоотехнії; хімії; психології, соціології; сучасних біотехнологій; флористики та зеленої архітектури.

Педагоги КЗО «ОЕНЦДУМ» та вчені провідних вузів міста на-дають учням Школи додаткову освіту, яка сприяє якісній підготовці учнів до зовнішнього незалежного оцінювання та вступу до вищих навчальних закладів.

Форма навчання – очно-заочна: Школа працює за 2-х річною фор-мою навчання. Навчання проводиться в аудиторіях і лабораторіях відповідно до укладених угод про співробітництво КЗО «ОЕЦДУМ» й вищих навчальних закладів: Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара; Дніпропетровського державного аграрно-економічного

університету; Українського державного хіміко-технологічного університету.

Учні, які навчаються в Школі, набувають навичок лабораторних досліджень, навчаються методів оцінки, аналізу й обробки інформа-ції; отримують поглиблені знання з предмета, що їх цікавить.

74 75

підготовка; психолого-педагогічні дослідження та санітарні вимоги; якісна оцінка і методи діагностики.

Серед базових складових мережі інформаційного середовища Центру є використання мультимедійних засобів навчання, що висту-пають як ілюстрації основних ідей навчально-виховного матеріалу та для перевірки якості знань та навичок вихованців закладу.

Перспективним напрямком роботи з обдарованою молоддю є дис-танційне навчання. Воно особливо ефективне для учнів сільської міс-цевості, які віддалені від Центру.

Використання інноваційних технологій відіграє велику роль в ді-яльності закладу та навчально-виховному процесі, сприяє розвитку мислення, здібностей, спонукає дітей до самостійних досліджень і творчих робіт, дає можливість реалізувати себе як неординарну, кре-ативну особистість, свої пізнавальні здібності, прагнення до само-вдосконалення й самореалізації.

Організація науково-дослідницької та пошукової діяльності обдарованих учнів (комунальний заклад «Центр

еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді дніпропетровського району»)

Основою роботи з обдарованими дітьми повинно стати реальне знання їхніх можливостей, прогнозування потреб і моделей розвитку особистості.

Відповідно до цілей державної політики щодо підтримки здібної і талановитої молоді як найбільш актуальних для освітньої діяльності нашого закладу визначені наступні завдання: своєчасне виявлення творчих задатків, забезпечення психоло-

го-педагогічної підтримки обдарованої молоді; створення умов для духовного, інтелектуального саморозвит-

ку особистості учнів; вибір старшокласниками майбутньої професійної діяльності

як єдності фізичних, соціальних закономірностей; інтеграція науково-дослідної роботи учнів, органічний зв’язок

навчального процесу з поза навчальною діяльністю. Важливого значення набуває системне впровадження нових ін-

формаційних технологій: спеціалізовані гуртки і наукові товариства;

ний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді» був започаткований щорічний обласний конкурс «Лелека», для органі-зації і проведення якого було розроблено положення, зареєстроване в Головному управлінні юстиції Дніпропетровської області.

Метою проведення Конкурсу є розширення знань учнівської мо-лоді з наукової інформації про стан популяції білого лелеки в об-ласті, активізація громадської позиції молоді щодо збереження при-роди рідного краю, розвиток естетичних відчуттів при спілкуванні з природою.

Основними завданнями Конкурсу є: організація спостережень за гніздами білого лелеки; ознайомлення учнівської молоді з річним циклом життя білого лелеки; дослідження кормових територій та особливостей живлення білого лелеки в умовах регіону; організація фенологічних спостережень за лелеками; візуальне та інформаційне виявлення гнізд білого лелеки, особливо тих, що розташовані на стов-пах ліній електропередач.

Конкурс проводиться серед учнів та вихованців загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладів освіти.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКт) (комунальний заклад «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді дніпропетровського району») – прі-оритетний напрям роботи педагогів комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Дніпропетров-ського району» (далі Центр). Нові технології відкривають як педа-гогам, так і учням доступ до нових джерел інформації, підвищують ефективність роботи.

Для активного впровадження сучасних технологій Центр має від-повідне матеріально-технічне забезпечення на базі створеного інфор-маційно-ресурсного центру.

Впровадження комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес – це не зробити навчання комп’ютерним, а зробити навчання ефективнішим. З цією метою у закладі розроблено Програму впрова-дження інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-вихов-ний процес Центру, основні напрямки якої: матеріально-технічне за-безпечення; програмне забезпечення; інтернет-забезпечення; кадрова

76 77

10. Застосування психологічного розвантаження (неформальна обста-новка). 11. Адаптивна фізична культура на свіжому повітрі. 12. Еле-менти здорових систем харчування. 13. Колективні спортивні ігри (з м’ячем, естафети, бадмінтон та ін.). 14. Інтелектуально-розважаль-ні ігри на тему здоров’я та ін.

Пошукова робота для фондів Міжшкільного екологічного музею під час експедицій по об’єктах ПЗФ дніпропетровщини

(комунальний заклад «дитячий екологічний центр м. дніпродзержинська»)

Виходячи із стратегічних завдань Концепції національно-патріо-тичного виховання, в закладі приділяється особлива увага вивченню природи рідного краю. Природа є потужним засобом виховання в ді-тей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.

З метою формування у вихованців почуття любові до природи, рідного краю у навчально-виховний процес закладу включені пізна-вальні тематичні екскурсії в поле, в ліс, на берег озера чи річки, на те-риторії об’єктів природо-заповідного фонду. Під час таких екскурсій, польових експедицій учні знайомляться як з найпоширенішими вида-ми рослин, тварин, грибів і лишайників, так і з рідкісними та червоно-книжними видами місцевої флори і фауни. Всі знахідки фіксуються за допомогою фото- та відеокамер. Складаються інвентаризаційні та тематичні списки. Також вихованцями Дитячого екологічного центру збирається наглядно-демонстраційний матеріал (без завдання шкоди природі) для 4-ї зали Міжшкільного екологічного музею, яка нази-вається «Дніпропетровщина заповідна». Експозиція зали присвячена природі Дніпропетровщини. В ній широко представлені фотографічні матеріали, вологі препарати, чучела риб, птахів, ссавців, ентомологіч-на колекція метеликів, гербарії різних рослинних угрупувань. Окремі стенди присвячені Червоним книгам України, природному заповід-нику «Дніпровсько-Орільський», Дніпровським порогам. Працюють діорами «Скіфський степ» та «Байрачний ліс».

природні лабораторії; інтернет – класи; проекти раціоналізаторів та винахідників; пробні захисти науково-дослідницьких робіт; вебінари; конкурси в он-лайн режимі; науково-практичні конференції; дистан-ційна форма роботи.

Використання здоров’язбережувальних технологій на екологічних стежках (комунальний заклад «дитячий

екологічний центр м. дніпродзержинська»)Навчально-виховна екологічна стежка є одним з найбільш доціль-

них методів застосування ЗЗТ в позашкільному закладі еколого-при-родничого напряму.

Навчально-виховна стежка як метод здоров’язбережувальних технологій:

● має за основу комплексний характер збереження здоров’я; ● бере до уваги більшість факторів, що впливають на здоров’я;● активно залучає вихованців до здоров’язберігаючого навчаль-

но-виховного процесу, формує в них активну позицію щодо зміцнен-ня і збереження власного здоров’я;

● заохочує вихованців до участі в плануванні оздоровчої діяль-ності та аналізі виконаної роботи;

● практикує особистісно-зорієнтований стиль навчання та сто-сунків з вихованцями;

● формує позитивне ставлення вихованців до навчального за-кладу, взаємоповагу та взаєморозуміння між педагогами й вихованця-ми та вихованців між собою;

● залучає батьків до збереження та зміцнення здоров’я дітей.Перелік ЗЗТ, які можуть бути застосовані на маршруті навчаль-

но-виховної екологічної стежини: 1. Фізичні навантаження (піший перехід, підйоми на піщані пагорби, присідання, стрибки та ін.). 2. Природні системи закалювання: сонце, повітря, вода, ґрунт. 3. Бо-соходіння. 4. Звукотерапія (послухати птахів, тишу, биття свого серця, плескіт води, гудіння комах). 5. Кольоротерапія (подивитися на небо, листя, сніг, траву, воду, квітучі схили). 6. Світлотерапія. 7. Трудотера-пія. 8. Релаксація. 9. Ароматерапія (запахи живиці у сосновому лісі, квітучого рясту у байраках, водоростей на берегу водойм, квітучих акацій, терену, бузини по схилах балок, чабрецю та полину у степу).

78 79

створення дитячого екологічного прес – центру «Junik Eko news» (комунальний позашкільний навчальний заклад «станція

юних натуралістів Жовтневого району» м. Кривого рогу)В закладі реалізований інноваційний проект створення Дитячого

екологічного прес – центру «Junik Eko news». Мета прес-центру – розвиток творчих здібностей учнів, інформа-

ційної культури, формування активної життєвої позиції, пропаганда та популяризація природоохоронної діяльності через видавничу ді-яльність – буклети, газети, бюлетені, плакати.

Результатом діяльності прес-центру є перемога на Всеукраїнсько-му конкурсі науково-методичних розробок з еколого-натуралістично-го напряму позашкільної освіти хіміко-біологічного профілю: програ-ма «Юні екожурналісти» (автор Качалов І. А.).

На Позашкільних педагогічних читаннях-виставці видавничої продукції з питань позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму були відмічені дипломами переможців методичні видан-ня прес-центру: методичні посібники «Методичні та правові засади організації та функціонування «Дитячого екологічного прес-центру «Junik Eco News», та «Класичний та електронний гербарій. Сучасні тенденції», Екологічний бюлетень «Junik News Eco» (Новини юнна-тів-еко), буклет «Збереження біорізноманіття», інформаційний буклет «Первоцвіти під охороною», буклет «Гурток «Юні акваріумісти», бу-клет «Основи науково-дослідницької діяльності», буклет «Дитячий екологічний прес-центр «Junik Eco News», буклет «Комунальний по-зашкільний навчальний заклад «Станція юних натуралістів Жовтне-вого району».

«Міська Літня біологічна школа»(комунальний позашкільний навчальний заклад «станція юних

натуралістів Жовтневого району» м. Кривого рогу)На СЮН започаткована педагогічна новація – міська літня біоло-

гічна школа. Це – один із етапів створення системи екологічної осві-ти та виховання, яка забезпечує потребу учнівської молоді в здобуті знань, умінь і навичок у галузі природничих наук.

У рамках ЛБШ реалізуються дослідницькі, експериментальні, експедиційні, екскурсійні види діяльності, проведення лекційних за-

Музей природи як засіб поширення екологічних знань (Нікопольський міський еколого-натуралістичний центр дітей

та учнівської молоді)З метою урізноманітнення методів та форм екологічної освіти та

виховання учнів в Нікопольському міському еколого-натуралістично-му центрі була створена кімната-музей охорони природи. Матеріали для створення експозиції збираються юннатами та працівниками цен-тру у походах по вивченню рідного краю. У 2015 році музей нараховує більше 400 експонатів, які висвітлюють різноманітність тваринного та рослинного світу степової зони Нікопольщини. Основною формою роботи у музеї є навчально-пізнавальні екскурсії: «Птахи Нікополь-щини», «Водний світ», «Особливості степової флори», «Чарівний світ комах» та інші. На базі музею проводяться різноманітні масові заходи для дітей, молоді та педагогів, які постійно оновлюються: конферен-ції, відкриті уроки, екологічні ігри «Еко-квест» тощо.

Новою формою роботи музею є пересувні натуралістичні вистав-ки «Вивчаємо природу рідного краю». Завдяки роботі по створенню музею учнівська молодь залучається до вивчення та збереження видо-вого складу тваринного та рослинного світу свого краю, активізується пошукова та науково-дослідницька робота еколого-натуралістичного спрямування, ведеться пропаганда екологічних знань серед населен-ня міста.«Вільна лабораторія «FreeLab-Eco» (комунальний позашкільний навчальний заклад «станція юних натуралістів Жовтневого рай-ону» м. Кривого рогу) –це маленький старт у «велику науку».

Основними завданнями вільної лабораторії є: організація і про-ведення тренінгів; круглих столів; майстер-класів, семінарів; онлайн-конференцій; проведення експериментів і лабораторних до-слідів; вивчення оточуючого середовища (екологічний моніторинг); природоохоронна і просвітницька діяльність; підготовка та написан-ня учнівських науково-дослідницьких робіт. Під керівництвом вчених і педагогів СЮН учні проводять дослідження з анатомії та фізіології рослинних організмів, ставлять досліди, проводять різномантні екс-перименти. Як правило, такі ґрунтовні дослідження, лягають в основу написання пошукових та науково-дослідницьких робіт.

80 81

було обладнано електричним таймером, який дає змогу вмикати світ-ло в будь-який час.

На СЮН зібрана колекція з 70 сортів фіалок та орхідних рослин (вид – фаленопсис). На базі сенполярію юннати займаються живцю-ванням та розсаджуванням квітів, створюють проекти озеленення подвір’я, проводять дослідницьку роботу з вирощування рослин в різ-них світлових умовах та ґрунтових сумішах.

екологічний марафон (Павлоградська міська станція юних натуралістів)

Найефективніший спосіб екологічного виховання та освіти шко-лярів – практика. Тому в закладах освіти міста започаткована така форма екологічного виховання, як “Екологічний марафон».

Екологічний марафон проводиться в місті за ініціативою міського відділу освіти та СЮН з метою екологічного виховання учнів, форму-вання у них любові та бережливого відношення до природи. Під час марафону учні не тільки поглиблюють свої теоретичні знання з еко-логії, але й мають можливість внести посильний практичний внесок у справу збереження природи рідного краю, покращити екологічну ситуацію.

Учасники акції: юннати СЮН та учні учбових закладів (18 шкіл міста, ПМЛ), а це близько 9 тис. дітей

Акція проводиться з 01 по 30 квітня кожного року В школах розробляються заходи щодо проведення марафону за

напрямками:І. Екологічні проблеми міста – очима дітей.ІІ. Виконання міської програми «Чисте місто».ІІІ. Участь шкіл в обласних конкурсах та акціях.В межах марафону кожен рік школи виконують нові завдання:

Анкетування учнів шкіл з питань питної води; Складання екологі-чої карти мікрорайону школи; Виховні години «Натисни на сміття», «Відходи, як з ними боротися», «Вода – джерело життя»; Конкурс екопроектів за напрямами: «Екологічні проблеми міста»; «Пробле-ми природних екосистем»; Конкурс проектів озеленення інтер’єру та ландшафтного дизайну. Під час проведення марафону в школах ство-рюються екологічні бригади «Зелена хвиля», які проводять агітаційні

нять та польових досліджень на території СЮН, міста і Криворізького району та Криворізького Ботанічного саду НАН України.

Мета і завдання ЛБШ: організація безперервної природничої освіти дітей у межах експедиційної та проектної діяльності; сприяння формуванню освітнього простору для виховання екологічної культу-ри учнів засобами природи; створення умов для розвитку пізнаваль-ного інтересу до природи краю, формування свідомого ставлення до екологічних проблем людини в промисловому місті; відпрацювання практичних досліджень заа єдиними скоординованими методиками.

Учасники Літньої біологічної школи – учні шкіл міста, за ба-жанням обирають профільні напрямки: зоологічний; ботанічний; дендрологічний; квітникарство; ландшафтний дизайн; овочівництво; екологічний.

Підведення підсумків навчання у ЛБШ проводиться на підсумко-вій конференції

Влітку 2015 року навчанням в школі було охоплено 479 учнів, чи-мало з них в подальшому презентували свої наукові дослідження на різноманітних конкурсах і акціях еколого-натуралістичного напрям-ку. Як результат – 23 учні літньої школи стали переможцями Всеукра-їнського конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН.

створення сенполярію (Павлоградська міська станція юних натуралістів)

З метою розширення знань вихованців про квітково-декоративні рослини закритого ґрунту, прищеплення навичок проведення дослід-ницької роботи з квітникарства, формування у дітей та молоді есте-тичних почуттів на СЮН розроблено і обладнано стелаж для виро-щування фіалок та орхідей з люмінесцентними лампами. Висота його 2,5 м, є 6 поличок, на верхніх 3-х по одній балці з лампами, а на ниж-ніх 3-х – по 2. Глибина поличок 50 см, довжина 1,5 м.

На кожній з таких поличок добре розміщуються по 10 дорослих рослин фіалок узумбарських (сенполій). Відстань між поличками 40 см. Для рясного і тривалого цвітіння рослина повинна отримувати достатньо світла протягом 10–12 годин на день. При меншому світло-вому дні повноцінного цвітіння домогтися не вдасться. Тому стелажі

82 83

ПрОеКтУВАННЯ ЯК ВеКтОр ІННОВАЦІйНОГО рОЗВитКУ реГІОНАЛьНОЇ ПОЗАШКІЛьНОЇ ОсВІти

Нестерук Т. В. директор Комунального закладу Київської обласної ради

«Центр творчості дітей та юнацтва Київщини» Минзар С. А.

завідувач методичного відділу Комунального закладу Київської обласної ради

«Центр творчості дітей та юнацтва Київщини»

Наукову і технологічну основу інноваційного розвитку позашкіль-ної освіти регіону складає комплекс соціально-педагогічного проек-тування як способу нормування та трансляції інновацій, джерела ін-новаційних змін, інноваційної форми організації та змісту освітнього простору, спрямованого на реалізацію стратегічних цілей і завдань позашкільної освіти у контексті сучасних викликів.

Підґрунтям для визначення пріоритетів проектування освітнього простору є закономірності та тенденції розвитку позашкільної освіти ре-гіону. Модернізація змісту освітнього простору здійснюється шляхом за-провадження комплексу інноваційних соціально-педагогічних проектів.

Інноваційний проект як змістовий програмний компонент со-ціально-педагогічного проектування освітнього простору реалізує модем-концепцію розвитку регіональної позашкільної освіти за ви-значеними напрямами, зокрема, з метою систематизації роботи з па-тріотичного виховання у навчальних закладах Київщини реалізується освітньо-виховний проект «Моя країна – Україна, Київщина – серце України», провідною ідеєю якого є формування у особистості цінніс-ного ставлення до суспільства, держави та самої себе; відчуття свої належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни; активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції. Проектом передбачено проведення циклу різноманітних за формою і змістом заходів: акцій, флеш-мобів, патріотичних експеди-цій, туристських походів, святкових і пізнавальних програм, конкур-сів, фестивалів, цікавих зустрічей тощо.

В рамках проекту в області започатковано проведення обласної історико-краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Київщина козаць-

виступи з метою пропаганди захисту рослин та тварин рідного краю та охорони навколишнього середовища.

Реєстр добрих справ екологічних бригад: трудові рейди по бла-гоустрою території шкіл та міста, охорона зелених насаджень, акція «Лісам, паркам, скверам бути чистими», операція «Дах для птаха», збір зимуючих гніздувань комах-шкідників зелених насаджень, твор-чий конкурс «Природа – це казка, яку треба читати серцем».

Голуб’ятня – вікно у світ птахів (Павлоградська міська станція юних натуралістів)

З метою проведення дослідницької роботи із зоології, птахівниц-тва, організації участі вихованців у профільних масових заходах, при-щеплення навичок догляду за свійськими та декоративними птахами на подвір’ї СЮН створено голуб’ятню.

Видовий склад голуб’ятні у 2015 році представлений такими ви-дами голубів: монахи хрестові, павичі, миколаївські поштові, якобіни, спортивні – всього близько 70 особин.

На СЮН ведеться дослідницька робота за напрямом – вирощуван-ня та догляд за голубами. Робота юннатів, представлена в обласному конкурсі досягнень юних зоологів та тваринників за темою: «Спосте-реження за розмноженням голубів породи ростовські кольорові (качу-ни) та розвитком пташенят» отримала ІІ місце.

В голуб’ятні налічується 16 порід декоративних, м’ясних та льот-них порід голубів. Це дає можливість змістовно проводити заняття гуртків зоологічного профілю.

В майбутньому на базі голуб’ятні планується проводити селекцію голубів.

Станція юних натуралістів з успіхом презентує свою роботу з го-лубівництва на регіональній виставці голубів в міському парку.

84 85

ваються у рамках соціально орієнтованого проекту «Кроки до успі-ху». Мета проекту: сприяти соціальному, емоційному та когнітивно-му розвитку кожної дитини з особливими потребами для того, щоб вона відчула себе неповторним, повноцінним учасником суспільного життя, сприяти обміну інформацією між громадськими організаціями та органами державної влади щодо стану вирішення проблем дітей з особливими потребами у регіоні та державі в цілому.

Створення віртуального методичного кабінету – важливий ком-понент інформаційно-освітнього середовища системи позашкільної освіти області. Концептуальна ідея проекту «Віртуальний методич-ний кабінет» – максимальне запровадження технологій відкритого на-вчання як сучасної форми професійного та особистісного зростання педагогів в умовах інформаційного суспільства на основі самоосвіти, саморегуляції, самоконтролю. Мета проекту – створення сучасного мережевого інформаційно-ресурсного центру забезпечення якос-ті науково-методичних послуг педагогам позашкільних навчальних закладів.

Навчання основам безпеки життєдіяльності засобами позашкіль-ної освіти здійснюється у рамках реалізації проекту «Центр безпеки життєдіяльності». Пріоритети проекту: популяризація безпеки життє-діяльності, цілеспрямована робота щодо попередження травматизму, запобігання ризикам для життя і здоров’я дітей та учнівської моло-ді; запровадження інноваційних технологій навчання основам безпе-ки життєдіяльності дітей засобами позашкільної освіти, підготовка педагогів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів до системної профілактичної роботи щодо попередження травматизму серед учнівської молоді.

Запровадження інноваційних моделей роботи з обдарованими ді-тьми та талановитою учнівською молоддю в системі позашкільної освіти у рамках реалізації проекту «Таланти, твої Київщино!». Прі-оритетним напрямом діяльності Центр творчості дітей та юнацтва Київщини є створення інноваційного освітнього простору для пошу-ку, виявлення та підтримки юних талантів та обдарувань шляхом роз-робки низки регіональних інноваційних цільових проектів. У рамках реалізації довготривалого проекту «Таланти твої, Київщино!» щоріч-но проводиться обласний фестиваль дитячої та юнацької творчості

ка». Метою експедиції є виховання в учнівської молоді патріотичних почуттів і любові до рідного краю на засадах козацько-лицарських традицій, шанобливого ставлення до історії рідного краю та спадщи-ни українського козацтва.

Створення нової якості навколишнього простору навчального за-кладу, забезпечення екологічної безпеки, естетичного задоволення та гармонії з природою у рамках реалізації обласного проекту «Ланд-шафтний сад – від ідеї до втілення». Прогнозованим результатом ре-алізації проекту є упровадження сучасних технологій ландшафтного дизайну у внутрішньому та зовнішньому озелененні приміщень та територій навчальних закладів, що робить навчальні заклади Київщи-ни екологічно безпечнішими, комфортними, сучасними та естетично привабливими.

З метою розвитку екологічної освіти у регіоні у 2015 році запрова-джується екологічний проект «Природоохоронний атлас Київщини». Проект сприятиме формуванню в учасників проекту екологічної куль-тури, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставлен-ні до довкілля як до цінності, адже території природно-заповідного фонду потребують значних зусиль для збереження рідкісних та зника-ючих видів рослин і тварин, охорони популяцій, колоній, гнізд, місць зростання видів, занесених до Червоної книги України.

Один з масштабних проектів, реалізований Комунальним закла-дом Київської обласної ради «Центр творчості дітей та юнацтва Ки-ївщини» – «Київщина юннатівська». Реалізація проекту спрямована на формування екологічної культури особистості, підвищення рівня трудового виховання дітей та учнівської молоді, навчання дітей прин-ципам охорони природи, покращення ефективності дослідницької роботи.

Розвиток дитячого лідерського руху на Київщині відбувається шляхом реалізації проекту «Самоврядування дітей та молоді Київ-щини». Ідея проекту – створення в області єдиного простору дитячої демократії, волевиявлення, самореалізації, генерування творчих ідей; формування особистості дитини, її суспільно-громадського досвіду, розвиток соціальної ініціативи, лідерських якостей.

Упровадження інклюзивної освіти, забезпечення доступності освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами відбу-

86 87

шкільнику розробляти та застосовувати освітні інновації, створювати цілеспрямований процес поступових часткових змін, що ведуть до модифікацій мети, змісту, методів, форм навчання й виховання, адап-тації процесу навчання до нових вимог.

До навчання у гуртках педагогічні колективи Ізмаїльської міської станції юних натуралістів та Центру еколого-натуралістичної твор-чості учнівської молоді Іллічівської міської ради Одеської області залучили дітей з особливими потребами (в основному це діти з про-блемами мови, діти з порушенням психофізичного розвитку, тощо). Заняття проводились по адаптованих програмах «Рік до школи» у «Юннатах» та «Природа і творчість», які корегувались за консульта-ційною допомогою медиків-спеціалістів. Для цього гуртки формува-лись таким чином, що б заняття відвідували як з дітей з особливими потребами, так і звичайні учні. Це дало змогу більш якісно проводити соціальну адаптацію обох груп дітей.

Наявність Музеїв живої природи на Ізмаїльській СЮН та ЦЕНТУМ Іллічівської міської ради, дає можливість впроваджувати у закладах елементи анімалотерапії з дітьми з особливими потребами, адже вона вважається однією з найефективніших методик допомоги таким дітям, яка допомагає «особливій дитині» емоційно розкритися. Наявність коней поні на Ізмаїльській СЮН дало змогу використовува-ти іпотерапію. По ефективності та силі терапевтичної дії кінь посту-пається тільки дельфінам. Все це розширило коло навчання для дітей з особливими можливостями.

У навчальній роботі гуртків педагоги позашкільних закладів Одеської області використовують своєрідні посібники для учнів – «Ро-бочі зошити», як для організації занять за програмами, що розроблені особисто (керівники гуртків КПНЗ ЕНЦ «Афаліна» Настасьєва С. М. та Гнопко Н. Я., Одеського обласного гуманітарного центру Дьячен-ко В. В. та інші), так і до програм, що увійшли до збірника «Навчальні програми з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму: еколого-біологічний профіль» рекомендованих Міністерством освіти і науки України (К. : «НЕНЦ», 2013. — 336 с.). Наприклад, керівник гуртків Котовської міської СЮН Бєлова В.А. використовує на за-няттях гуртків робочий зошит «Цікава ботаніка» до програми «Юні ботаніки».

та комплекс регіональних творчих конкурсів, фестивалів, виставок, експедицій, чемпіонатів, змагань з усіх напрямів позашкільної осві-ти. Справжніми творчими майданчиками для демонстрації талантів, здібностей, обдарувань вихованців стали обласний фольклорно-етно-графічний фестиваль «Дитинства пісня Великодня», фестиваль-кон-курс дитячих хореографічних колективів «Терпсихора запрошує…», огляд-конкурс дитячих та юнацьких духових оркестрів «Фанфари юності», дитячо-юнацький конкурс виконавців сучасної пісні «Кали-новий дзвін», фестиваль-огляд дитячих театральних колективів «Теа-тральні обрії» тощо.

Продуктом соціально-педагогічного проектування та реалізації низки інноваційних цільових проектів у системі позашкільної освіти області є формування інноваційної освітньої політики в регіоні, руй-нування стереотипів професійного мислення, створення атмосфери суспільної значущості освітніх нововведень, ефективність розгортан-ня інноваційних процесів, створення поліваріативної моделі іннова-ційного освітнього простору системи позашкільної освіти області як відкритої соціально-педагогічної системи.

Сутнісною характеристикою системи позашкільної освіти області є інноваційність як здатність до оновлення, відкритість новому, а сут-тєвими показниками якості інноваційного розвитку є плановість, про-гнозованість та системність.

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛьНОЇ ОсВІти ОдещиНи.Дьяченко В. В.

методист еколого-натуралістичного підрозділу Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання.

Позашкільні навчальні заклади є важливою складовою системи неперервної освіти і виховання підростаючого покоління. Вони на-дають додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і нави-чок за інтересами, забезпечують потреби особистості у творчій само-реалізації та організації змістовного дозвілля, сприяють всебічному й гармонійному формуванню особистості дитини. Привнесення но-вого в педагогічну систему дає можливість сучасному педагогу-поза-

88 89

біологічні професії та підготувати слухачів гуртка до навчання у ви-щій школі.

Гуртки «Квітникарство та фітодизайн» КПНЗ ЕНЦ «Афаліна» включили до програми та вивчають технологію фітостін, запропо-нованою для озеленення Патріком Бланком. Учні вивчають: видо-вий склад рослин, як правильно провести ексклюзивне проектування та підготувати технічні рішення, вибрати освітлення, підготувати та установити фітостінку, фітоблок чи фітокартину, яким чином прово-дити обслуговування (підтримка умов росту рослин, підготовка роз-чинів, тощо).

КПНЗ ОЕНЦ «Афаліна» запустився новий проект «Екоклас», який схожий на факультатив еколого-натуралістичної спрямованості в рамках гуртків для екологічного активу шкіл Суворовського району. Першими учасниками стали учні ОНВК № 49 і ОСШ № 40. Цей про-ект має публічну сторінку https://vk.com/eco_class. На ній, крім акту-альної інформації (розклад занять, контакти з керівниками, заплано-вані заходи), розміщується соціальний паспорт учасників проекту, за-вдання для участі в різних конкурсах, рекомендації щодо участі у кон-курсах, рекомендована література і посилання на ресурси. Публічна сторінка дозволила додати елемент дистанційного навчання. У гурт-ківців з’явилася можливість отримувати консультацію, обмінюватися думками, коригувати свої рішення в режимі групових повідомлень офф-лайн та он-лайн. Команда «Перлина» в цьому режимі виграла заочний етап Всеукраїнського конкурсу «Турнір юних натуралістів» та посіла ІІ місце на очному конкурсі 2015 року.

Використання соціальних мереж у навчальному процесі має ве-лике значення і у організації роботи гуртка «Юний науковець з еле-ментами дистанційного навчання». Протягом 2014–2015 навчального року керівник гуртка еколого-натуралістичного підрозділу Одесько-го обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та вихован-ня Немерцалов В. В. апробував програму другого року навчання та створив каталог проведених дистанційних відео лекцій та занять. Додано до ресурсної бази групи (http://vk.com/club59586132) різно-манітні технічні засоби дистанційного навчання: відео-уроки (http://interneturok.ru/ua), інтерактивні підручники (http://www.ebio.ru/), на-вчальні екологічні ігри, дистанційні лабораторії (на зразок дистанцій-

У навчально-виховній роботі з учнями молодшого віку керівника-ми гуртків Одеського обласного гуманітарного центру Дьяченко В. В., КПНЗ ЕНЦ «Афаліна» Гнопко Н. Я. та Настасьєва С. М. використо-вуються елементи технології казкотерапії, як у навчальному процесі, так і для корекції поведінки учнів за допомогою терапевтичної мета-фори. У навчальному процесі використовуються різноманітні форми технології казкотерапія: заздалегідь підготована керівником гуртка казка, яка допомагає вивчити навчальний матеріал, казка яку учні за допомогою керівника гуртків спільно складають безпосередньо на за-нятті (може використовуватись, як для повторення попередньої теми, так і для закріплення нового матеріалу). Творча робота «Малюємо казку» проводиться за тематичними розмальовками – учні не тільки розмальовують, а й складають казку самостійно. Під час розповіді ке-рівник гуртка може не тільки відзначати знання учнів, а й аналізувати та м’яко проводити корекцію поведінки учня. Досвід набутий керів-никами гуртків планується вивчити та провести тренінги на обласних семінарах-тренінгах керівників гуртків.

Керівник гуртків ЕНЦ «Афаліна» Самойленко І. В. використовує на заняттях гуртка «Основи біології» (збірка «Програми для твор-чих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закла-дів» 2004 р.) модульну технологію навчання, яка є сьогодні новим перспективним напрямком позашкільного навчання учнів старших класів – слухачів гуртків. Навчальна робота за модулями активізує самостійну роботу слухачів гуртка та сприяє успішному досягнен-ню високого рівня знань, сприяє засвоєнню складних тем у курсі загальної біології. Головними завданнями у використанні модулів керівник гуртків Самойленко І. В. визначила: впровадження моду-лів-блоків циклів занять в навчальний процес гуртка; розробку та використання критеріїв рівня повного засвоєння навчального мате-ріалу; розробку завдань підсумкового матеріалу; навчання слухачів самостійно оволодівати окремими термінами, поняттями і законо-мірностями відповідно до програми «Основи біології»; надання ал-горитму рішення задач з генетики, екології та еталонів рішень для організації контролю знань слухачів як з боку керівника, так і для організації самоконтролю, взаємоконтролю знань слухачів гуртка; профорієнтація випускників позашкільного навчального закладу на

90 91

рах-тренінгах, тренінгах на КПК педагогів позашкільних навчаль-них закладів.

Результатом проведення тренінгів з організації методичної роботи педагогів позашкільних навчальних закладів області є те, що керівни-ки гуртків які працюють за навчальними програмами складеними осо-бисто готують їх методичний супровід – навчально-методичні комп-лекти. Такі комплекти містять навчальну програму на рік та літній період, планування навчальних практик, програму виховної роботи, планування роботи з батьківською громадою, методичні рекоменда-ції щодо організації роботи гуртка, поурочні плани, сценарії заходів, аналіз роботи гуртка. Наприклад, навчально-методичний комплект до програми «Перші уроки з метеорології» (учні 3–4 класів) керівника гуртків Пахольчук О.С. Будинку дитячої творчості Татарбунарського району; методичний посібник до програми «Природа і творчість» ке-рівника гуртків КПНЗ ЕНЦ «Афаліна» Гнопко Н.Я.

Важливою ланкою підвищення фахового рівня є проведення те-матичних виїзних семінарів-тренінгів по запрошенню від міських та районних відділів освіти, що стали практикуватись у 2015 році. На обласних семінарах-тренінгах присутні тільки представники від позашкільних закладів освіти чи з загальноосвітніх закладів. Якщо тематика та досвід проведення обласного тренінгу цікавий для від-повідного відділу освіту то до обласного гуманітарного центру по-зашкільної освіти та виховання надходить запрошення що до прове-дення виїзного семінару-тренінгу. Так у 2015 році проведено тренінг щодо планування особистої методичної роботи керівником гуртків позашкільного навчального закладу у м. Ізмаїл, а за запрошенням від відділу освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради проведено тренінг для керівників екологічних агітбригад «Орга-нізація роботи екологічної агітбригади». Така організація роботи дає змогу підвищити рівень позашкільної та позакласної роботи більшої кількості педагогів.

ної лабораторії МАН). Слухачі гуртка та учасники відкритої (сьогодні це 133 учасника) мають можливість у будь який час повернутись до вивченої теми, самостійно вивчити методику наукової роботи, через спілкування з керівником гуртка отримати кваліфіковану консульта-цію від науковця, тощо. Таким чином соціальні мережі не тільки до-помагають організувати дистанційне навчання слухачів гуртка, а й че-рез відкриту групу надавати консультаційну допомогу творчо обдаро-ваним учням що проживають у сільській місцевості та їх педагогам, популяризувати біологічну освіту та науково-дослідну роботу серед учнів старших класів.

Підготовка методичного супроводу до занять гуртків створює умови самоосвіти, підвищення фахового рівня педагога-позашкіль-ника, організації системи навчально-виховної роботи з використан-ням інноваційних, сучасних технологій. Свої напрацювання педа-гоги оформлюють у методичні розробки, посібники та зошити для учнів, які направляють для участі у фахових конкурсах. Так протя-гом 2014–2015 навчального року пройшла апробацію програма гурт-ка «Юний науковець з елементами дистанційного навчання» другого року навчання (автори педагоги Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання керівник гуртків Немерца-лов В. В. та методист Дьяченко В. В.).

Керівник гуртків Котовської міської СЮН Бєлова В. А. підготу-вала робочий зошит «Цікава ботаніка» до програми «Юні ботаніки» (програма зі збірки «Навчальні програми з позашкільної освіти еко-лого-натуралістичного напряму: еколого-біологічний профіль» реко-мендованих Міністерством освіти і науки України).

Узагальнено досвід проведення обласних семінарів-тренінгів та підготовлена методична розробка «Технологія проведення семі-нарів-тренінгів для педагогів позашкільних навчальних закладів». Це дасть змогу методистам (заступникам директорів, завідуючим відділами, керівникам гуртків-методистам) позашкільних закладів освіти після участі у обласних тренінгах, вивчивши технологію та опанувавши необхідний теоретичний та практичний матеріал само-стійно підготувати та провести тренінги з педагогами свого поза-шкільного закладу. До методичної розробки додаються CD з при-кладами презентацій, що використовувались на обласних семіна-

92 93

Розв’язання існуючих екологічних проблем можливе лише за умо-ви об’єднання зусиль державних органів влади, громадських органі-зацій та окремих громадян. Актуальною є допомога дітей і підлітків, які в складі дитячих організацій приєднуються до екологічного при-родоохоронного руху.

Мета діяльності спілки – формування нового екопланетарного природоохоронного світогляду громадян України.

Завдання спілки: сприяння розвитку особистості дитини та на-буття нею практичних умінь і навичок громадської природоохоронної роботи; залучення вихованців до пошуково-дослідницької роботи, практичної природоохоронної роботи.

Очікувані результати: підвищення рівня екологічної свідомості всіх суб’єктів навчально-виховного процесу, сприяння розв’язанню завдань творчої особистості; забезпечення соціально-освітніх умов, необхідних для особистісного розвитку дитини; сприяння засвоєнню моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм суспільства; участь у практичній природоохоронній діяльності; поси-лення виховного та розвивального потенціалів родини.

3. Природоохоронна акція «Здав батарейку – врятував їжачка».Проблема забруднення навколишнього середовища батарейками,

що містять важкі метали, кислоти і луги, є досить актуальною у на-шому суспільстві. Лише одна батарейка, викинута людиною з побу-товим сміттям, здатна забруднити важкими металами 20 м2 ґрунту, 400 л води, зробити непридатними для життя середовища існування в першу чергу рослин, дощових черв’яків, кротів, їжаків. За статис-тичними даними одна українська сім’я за рік купує близько 12 таких батарейок. Ураховуючи важливість розуміння персональної відпові-дальності за збереження безпечного довкілля, дотримання норм зба-лансованого розвитку суспільства в еколого-натуралістичному відділі було започатковано акцію «Здав батарейку – врятував їжачка». За час проведення акції вихованцями, педагогами, батьками зібрано і пере-дано на утилізацію понад 1000 батарейок. Збір батарейок організова-но у всіх навчальних відділах закладу.

НОВАЦІЇ У ГАЛУЗІ ПОЗАШКІЛьНОЇ еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНОЇ ОсВІти сУМсьКОЇ

ОбЛАстІ У 2015 рОЦІ

Навчально-виховний процес 1. регіональний освітньо-виховний проект «Перемога 2015: від «Я» до «Ми».

У скрутний для нашої країни час, ураховуючи події, що відбува-ються на сході України, обов’язок кожного громадянина нашої дер-жави жити, працювати, творити на засадах національної гідності, ви-сокої самосвідомості та активної громадянської позиції і цим самим вносити свій внесок у загальну справу, Перемогу.

Мета проекту – виховання в дітей та учнівської молоді любові до Батьківщини, готовності до саморозвитку, самовдосконалення за-для її становлення та євроінтеграції, захисту честі, гідності, сувере-нітету, шанобливого ставлення до героїчного минулого і сьогодення. Завдання проекту: залучення дітей та учнівської молоді до активної навчально-виховної, соціально значущої, творчої діяльності; форму-вання в них почуття ідентифікації себе з українською нацією; єдності, відповідальності за загальну справу, усвідомлення значення спільних зусиль, роботи в команді; розвиток ініціативи, спонукання до само-відданої праці на благо національного відродження України.

Очікувані результати: сформованість у вихованців почуття па-тріотизму, єдності, персональної та колективної відповідальності за розвиток міст, районів області, забезпечення суверенітету Укра-їнської держави; упровадження в практику роботи навчальних за-кладів інноваційних форм навчально-виховної роботи, спрямованої на задоволення потреб дітей та учнівської молоді в самореалізації, самоствердженні.

2. дитячо-юнацька спілка «Вартові безпечного довкілля».Базовим у системі екологічних прав є право на безпечне для жит-

тя і здоров’я довкілля. Це право означає, насамперед, можливість жити в такому навколишньому природному середовищі, яке не спричиняє шкоди здоров’ю. Разом з тим слід зазначити, що кожна людина несе осо-бисту відповідальність за чистоту і безпеку навколишнього середовища.

94 95

тування; висвітлення і обговорення роботи еколого-натуралістичного відділу Сумського ОЦПО та РТМ, обмін досвідом; інформування про проведення природоохоронних заходів, акцій, свят, конкурсів, виста-вок тощо.

6. Започаткування гри «біокешинг».Біокешинг – це гра, розроблена на основі геокешингу – туристич-

ної гри із застосуванням GPS, сутність гри полягає в пошуках і зна-ходженні схову, створеного іншими учасниками гри. На даному етапі зміст гри «Біокешинг» полягає у знаходженні за картою-схемою дво-крокових схованок вихованцями гуртків еколого-натуралістичного відділу на території відділу. Фінальні контейнери (розміри «micro», «small») розміщуються виключно біля біологічних об’єктів. У кон-тейнері, крім листка ідентифікації учасника гри, містяться фішки, що слід розмістити на карті-схемі. Таким чином гравець зазначає своє відвідування схованки. Підготовка і закладання схованок, позначення їх на карті-схемі забезпечуються педагогами відділу. Після апробації гри на території відділу планується її поширення серед навчальних закладів області, урізноманітнення типів і форм схованок, викорис-тання сайту Центру для створення і функціонування інтерактивної карти гри.

Методична діяльність7. Впровадження навчальних програм інтегрованих за змістом «Я пізнаю світ», «Природа навколо нас».

Охорона та збереження навколишнього середовища є однією з най-актуальніших проблем людства. Потреба переосмислення відносин у системі «природа – людина – суспільство» зумовлює актуальність проблеми формування екологічної компетентності підростаючого по-коління. Для розв’язання зазначеного завдання важливою є спільна діяльність захисників навколишнього середовища з різних держав. Володіння іноземною мовою сприяє розширенню контактів і забезпе-чує соціальну мобільність. Метою навчальних програм є формування у вихованців комунікативної, соціокультурної, екологічної компетент-ностей у процесі навчально-творчої діяльності. Новизна навчальних програм полягає в екологічній спрямованості комунікативно-твор-

4. Освітньо-виховний проект «Витоки мого роду».Одним із засобів підвищення ефективності національно-патріо-

тичного виховання підростаючого покоління в системі позашкільної освіти є залучення його до різних видів мистецтв, творчої діяльності, що є важливою умовою формування національних почуттів, творчого ставлення до навколишнього світу, світоглядних уявлень, самовира-ження. Педагогічний аспект цієї проблеми знаходить своє відобра-ження в єдності національного, морального, родинного виховання, що забезпечує формування національно свідомої, гармонійно розви-неної особистості.

Мета проекту – залучення вихованців, їхніх батьків, педагогів до дослідження родинних реліквій (сімейні світлини, предмети мистец-тва та побуту, одягу тощо), виховання поваги до своєї родини, ство-рення умов для формування позитивного емоційного клімату в роди-нах вихованців, національної свідомості особистості.

Очікувані результати: упровадження нових форм роботи з ви-хованцями за декоративно-ужитковим напрямом навчально-творчої діяльності, спрямованої на задоволення потреб дітей та учнівської молоді в самореалізації, самоствердженні; сформованість у вихован-ців почуття національної гідності, патріотизму, єдності Української держави; відродження національних традицій у дитячій творчості; популяризація сімейних мистецьких традицій; налагодження пози-тивного емоційного клімату в родинах дітей; формування естетичної культури вихованців.

5. екологічний клуб «дивосвіт».Екологічний клуб «Дивосвіт» – це відкрита спільнота еколого-на-

туралістичного відділу Комунального закладу Сумської обласної ради – Обласного центру позашкільної освіти та роботи з талано-витою молоддю у соціальній мережі «Вконтакте» (club 42777988). Кількість учасників – 269 осіб. До спільноти пропонується долуча-тися активним, ініціативним, творчим людям (від 1 до 101 року) – свідомим жителям планети Земля. які живуть і працюють заради збереження довкілля нашого рідного краю, планети. Мета творчого об’єднання: формування екологічної культури дітей і дорослих; ак-тивне спілкування з актуальних питань раціонального природокорис-

96 97

і методів організації навчально-виховної роботи, розроблення но-вих педагогічних технологій щодо вдосконалення системи перевірки знань і вмінь дітей, набутих у процесі навчання в гуртках та інших творчих об’єднаннях закладу. Тижні контролю проводяться 5 разів упродовж навчального року. Вибір форм проведення підсумкових контрольних заходів здійснюється у відповідності до завдань поза-шкільної освіти щодо створення умов для формування та розвитку творчих здібностей вихованців, їх вікових особливостей, специфіки профілю роботи гуртка; покликаний сприяти створенню атмосфери творчої співпраці педагога і вихованців.

Відповідно до Положення про проведення тижнів контролю за формуванням програмних знань, умінь, навичок вихованців графіки та порядок проведення підсумкових заходів затверджуються адміні-страцією Центру. За наслідками їх проведення готуються підсумкові накази.

10. тиждень навчального відділу в позашкільному навчальному закладі.

Тиждень навчального відділу Комунального закладу Сумської обласної ради – обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю – це комплекс навчально-виховних, методи-ко-педагогічних заходів, спрямованих на створення позитивного імі-джу відділу, підвищення ефективності його діяльності, формування мотивації вихованців і педагогів до ефективної навчально-виховної, пізнавально-творчої діяльності, презентацію її результатів, пропаган-ду можливостей позашкільного мікросоціума. Тиждень навчального відділу проводиться з метою підвищення професійно-творчої компе-тентності педагогів, формування пізнавальної та творчої активності вихованців. Завдання Тижня: привернення уваги громадськості до можливостей і проблем позашкільного навчального закладу; удоско-налення професійної майстерності педагогів у процесі підготовки, організації та проведення відкритих занять і виховних заходів, виста-вок, концертних програм, змагань тощо; залучення вихованців, їхніх батьків до спільної навчально-творчої діяльності.

Підсумкові матеріали проведення Тижня: ілюстративні інформа-ційно-аналітичні, методико-педагогічні (текстові, графічні, відео –

чої діяльності вихованців у процесі розв’язання навчальних завдань. Зміст навчання в гуртку містить виховний і розвивальний аспекти, що сприяє розвитку таких якостей особистості, як ініціативність, умін-ня працювати в колективі, висловлювати свою точку зору і поважати думку співрозмовника; розвитку активного пізнавального ставлення до природного та соціального оточення.

8. Формування єдиного інформаційно-методичного простору.Методика навчально-виховної роботи в позашкільній освіті

сформована на основі узагальнення досвіду діяльності позашкільних навчальних закладів. Як складова сучасної психолого-педагогічної науки вона передбачає науково-методичне обґрунтування викорис-тання організаційних форм, методик і технологій освітньо-виховної, розвивальної, дозвіллєво-оздоровчої роботи, що здійснюється в по-зашкільному навчально-виховному середовищі. З метою реалізації вищезазначеного на сайті ОЦПО та РТМ створено інформаційно-ре-сурсний центр, в якому розміщено науково-методичні матеріали, на-вчальні програми за напрямами позашкільної освіти, матеріали ме-тодико-педагогічних заходів, перспективного педагогічного досвіду, інформаційно-методичного збірника «Позашкільна освіта Сумщини: регіональний аспект».

Очікувані результати: підвищення ефективності роботи поза-шкільних навчальних закладів щодо організації навчально-творчої діяльності дітей та учнівської молоді у сфері вільного часу, їх все-бічного розвитку і соціалізації; впровадження нових методик і техно-логій навчально-виховної роботи, розроблених на основі досягнень сучасної психолого-педагогічної науки та перспективного педагогіч-ного досвіду; забезпечення системи навчально-методичної, інформа-ційно-методичної та атестаційної роботи, впровадження сучасних ін-формаційно-комунікаційних технологій.

Управлінська діяльність9. тижні контролю за формуванням програмних знань, умінь, на-вичок вихованців.

Тижні проводяться з метою вдосконалення контролю за засвоєн-ням вихованцями змісту навчальних програм, удосконалення форм

98 99

родного заповідника (Білоозерське лісництво) Володимирецького району є своєрідною лабораторією в природі. Юні екологи вивчають групи фітоценозів і зооценозів, їх систематичний склад, ознайомлю-ються з особливостями біології та поширенням окремих видів тва-рин та рослин Білоозерського масиву, працюють на пробних ділянках та складають морфолого-біологічні описи деревних та трав’янистих рослин місцевої флори за програмою GLOBE, проводять самостій-ні спостереження за живими об’єктами, вивчають методику непря-мого обліку тварин за слідами їх життєдіяльності, визначають птахів їх за співом, голосовими сигналами та особливостями зовнішнього вигляду, самостійно проводять орнітологічні обліки, беруть участь у тренінгу «Про що розкажуть сліди?» Члени експедиції досліджують гідрологічні об’єкти місцевості, визначають прозорість, солоність, вміст розчиненого кисню, хімічний склад, кислотність та лужність води озера Білого, знайомляться, з методикою закладання та складан-ня паспорта пробної площі, проводять моніторинг лісової та рекреа-ційної пробних площ на території Білоозерського лісництва. Під час роботи експедиції працює студія «Природа в об’єктиві». Експедиція завершується науковою конференцією, учасники якої звітують про си стему польових досліджень у галузі ботаніки, зоології та екології. Як результат діяльності експе диції накопичується банк даних, що слугує цін ним матеріалом для опра цювання під час навчаль ного року. До роботи в експедиції задіюють науковців з вузів Києва, Львова, Рівного.

Країна «Юннатія»Країна «Юннатія» добровільна організація учнів комунального

закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради, яка забезпечує право і надає можливість в межах Статуту здійснювати регулювання і управління справами, в інтересах учнів навчального закладу.

Учнівське самоврядування здійснює свою діяльність у співробіт-ництві з адміністрацією та колективом педагогів, а також з батьків-ським комітетом.

Очолює роботу рада в складі: президента країни, голів комітетів, секретаря. Координують роботу дитячого самоврядування педаго-

тощо) матеріали, що висвітлюють результати діяльності відділу, пер-спективи подальшої роботи відділу з виконанням основних функцій діяльності: організаційно-координаційної, навчально-виховної, мето-дико-педагогічної.

ПедАГОГІчНІ НОВАЦІЇ У ПОЗАШКІЛьНОМУ НАВчАЛьНОМУ ЗАКЛАдІ

Остафійчук Т. В. директор комунального закладу «Станція юних натуралістів»

Рівненської обласної ради Власик Н. Ф.

заступник директора з навчально- методичної роботи,Мороз Є. П.

методистНавчально-виховний процес

Школа лідера-екологаНавчитися самим та навчити інших мислити «екологічно» такий

девіз слухачів Школи лідера-еколога, яка створена на базі комуналь-ного закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради. В школі навчаються діти різних вікових категорій. Формування еколо-гічних знань здійснюється через розроблені спеціальні диференцій-овані завдання – ігрові елементи для молодшого та середнього віку, дискусійні форми – для гуртківців старшого віку. Педагоги прагнуть, щоб граючись, відповідаючи на питання вікторин, беручи участь в масових заходах, дитина починала формувати своє бачення навко-лишнього світу, приходила до думки, що потрібно ціннісно ставитися до оточуючої нас природи В популяризації екологічних знань вико-ристовуються нестандартні форми роботи: еколабіринт, екомарафон, екологічний мітинг, екологічний бумеранг, екологічний турнір знавців природи.

Лабораторія в природіЕкологічна експедиція ЮНЕКО, яка створена на базі комуналь-

ного закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради, наметовий табір якої розташовується на території Рівненського при-

100 101

Крок до майбутньогоВ процесі проведення гурткових занять на базі комунального за-

кладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради, є мож-ливості ознайомити учнів із різними професіями. Якщо керівник гуртка визначає, що учень має нахили до однієї з професій, з ним про-водиться індивідуальна робота, щоб поглибити знання і уміння, ще більш зацікавити професією, яка йому подобається.

Важливе значення має, якщо керівник гуртка підбирає і пропонує учням прочитати відповідну літературу по даній професії.

На екскурсіях створюються умови для ознайомлення учнів з ма-теріалом, який виходить за межі навчальної програми. Це можна ви-користати для профорієнтації.

Учневі який визначився з напрямом профілізації: суспільно-гума-нітарний, природничо-науковий, художньо-естетичний, фізико-мате-матичний, набагато легше ознайомитись з майбутньою професією, вивчаючи поглиблено курси за вибором, профільні дисципліни тощо. Готовність учня до профільного навчання має базуватися на орієнтації в світі професії та вимогах з їх боку до особистості. 1. Людина-приро-да: природничо-науковий, хіміко-біологічний, медичний, екологічний, сільськогосподарський, географічний тощо. 2. Людина-техніка: тех-нічний, технологічний, транспортний, комп’ютерно-інформаційний, виробничий, дизайнерський тощо. 3. Людина-людина: гуманітарний, філологічний, економічний, спортивний, історичний, правознавчий, педагогічний тощо. 4. Людина-знак: природничо-науковий, фізико-ма-тематичний, інформаційний, лінгвістичний тощо. 5. Людина-худож-ній образ: естетичний, образотворчий, музичний, хореографічний, театральний, дизайнерський тощо.Таким чином, спираючись на піз-навальні інте реси учнів до відповідної професії можна зорієнтувати їх на доцільний профіль навчання, і навпаки, знаючи здібності і нахили учнів до деяких предметів навчально-виховного циклу, можна запропо-нувати відповідний профіль, а в подальшому і саму професію.

Методична діяльністьЦентр молодіжних інновацій

На базі комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рів-ненської обласної ради створено Центр молодіжних інновацій.

ги-радники. Найвищий орган самоврядування – Конференція. Скли-кається не рідше одного разу на рік. Шляхом відкритого голосування на конференції затверджують структуру і склад органів країни «Юн-натія». Школа – маленька держава – республіка. Її громадяни – вихо-ванці, батьки, педагоги, а отже, за визначенням, вони є рівними в сво-їх правах.

Країна «Юннатія» має свою газету «Палітра». В газеті висвітлю-ються новини з життя Станції юних натуралістів, публікуються ре-зультати юннатівських досліджень і спостережень, друкується інфор-мація про цікаві факти з життя тварин, творчі доробки членів усіх гуртків.

Належна організація роботи допомогає у організації позашкіль-ного життя. Організувати цікаве та ефективне життя можна тільки за умови налагодження взаємодії між всіма трьома сторонами «трикут-ника»: учнівським самоврядуванням, педагогами, батьками.

Творча майстерня за інтересамиНа базі комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рів-

ненської обласної ради екологічне виховання школярів здійснюється в позаурочний час засобами дизайну, тобто через творчу діяльність вихованців гуртків у творчих майстернях за інтересами: «Орігамі», «Паперові витівки», «Чарівний пензлик», «Країна бісеру», «Суве-нірна майстерня», «Чарівна стрічка», «Всяка всячина», «Розпис по тканині», «Вербова гілка». Керівниками гуртків складено кілька ори-гінальних методичних розробок, в яких наголос зроблено на утилі-тарне, практичне пізнання світу. Переробляючи, використовуючи в новій якості старі речі та предмети, діти водночас навчаються дбай-ливому ставленню до довкілля, протистоять забрудненню своєї оселі, подвір’я, міста. Проект «Вперед – в минуле!» – це відродження на-родних культурних традицій, формування в підростаючого покоління зацікавленості й поваги до художнього промислу, культурних ціннос-тей та спадщини українського народу. Нововведенням при цьому є за-стосування в якості сировини сучасного штучного матеріалу. Творча діяльність дає вихід внутрішнім конфліктам і сильним емоціям, дис-циплінує, сприяє підвищенню самооцінки, здатності усвідомлювати свої відчуття і почуття, розвиває дизайнерське мислення.

102 103

Методичні читання є продуктивною формою методичної роботи. Цінність її полягає в тому, що керівники гуртків самостійно опрацьо-вують методичну літературу з актуальної проблеми, аналізують влас-ний та передовий педагогічний досвід.

Управлінська діяльністьМоніторинг якості навчально-виховного процесу

Моніторинг якості навчально-виховного процесу в комунально-му закладі «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради – найважливіша умова підвищення ефективності управління системою освіти, удосконалення процесів навчання і виховання. Він є систе-матичним, планомірним і систематизованим. У рамках моніторин-гу ставляться такі завдання: 1. Виявлення досягнень вихованців, зокрема перемоги у еколого-натуралістичних конкурсах та акціях. 2. З’ясування причин відмінностей досягнень у різних категоріях ви-хованців. 3. Виявлення факторів, які суттєво впливають на стан до-сягнень; 4. Корегування навчального процесу і його навчально-мето-дичного забезпечення на основі аналізу результатів вимірювань і до-сліджень. 5. Підготовка позашкільного навчального закладу до ши-рокого застосування різних засобів діагностування. 6. Впровадження сучасних технологій, проведення підсумкового контролю у вигляді творчих звітів гуртків. Моніторингові дослідження навчально-ви-ховного процесу дозволяють одержати такі ре зультати: 1. Об’єктивно оцінити стан навчально-виховного процессу. 2. Одержати об’єктивну інформацію про якість роботи кож ного керівника гуртка. 3. Розбудити бажання до творчої роботи в керівників гуртків, прагнення підвищити свій методичний рі вень, досягти найбільш високих результатів у сво-їй роботі. 4. Сформувати групу однодумців із педагогів, що бажають творчо працювати над пробле мою підвищення рівня підготовки вихо-ванців. 5 Створити союз однодумців: заступник директора – керівни-ки гуртків – вихованці. 6 Підвищити інтерес вихованців до гурткової роботи та результативність участі вихованців у еколого-натуралістич-них конкурсах різного рівня. 7. Проводити порівняння результатів моніторингу з анало гічними результатами минулих років. 8. Прогно-зувати подальшу роботу з управління навчально-виховним процесом у позашкільному навчальному закладі.

Головною метою якого є здійснення науково-просвітницької ді-яльності, заохочення інноваційних та інтеграційних технологій роз-витку особистості дитини, підтримка талановитої учнівської, допомо-га у задоволенні їх наукових інтересів та особистісної самореалізації.

Вступити до центру може кожен бажаючий старшоклас-ник з навчальних закладів області, вступ базується на принципі добровільності.

Основні напрями діяльності: здійснення консультативно-інформа-ційної підтримки учнівської молоді за різними напрямами навчальної, наукової, соціальної, громадської та інших видів інноваційної діяль-ності; моніторинг потреб та проблем українського соціуму; інфор-мування про діяльність Центру, популяризація його діяльності за до-помогою засобів масової інформації, офіційного сайту Станції юних натуралістів.

Види діяльності: 1. Створення «Банку ідей» молодих науковців загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів освіти облас-ті. 2. Організація круглих столів. 3. Створення дискусійного клубу (Платформи захисту проектів та ідей). 4. Пошук можливих майдан-чиків втілення ідей. 5. Організація презентацій проектів та обміну ідеями. 6. Зустрічі з переможцями обласних, Всеукраїнських та Між-народних конкурсів. 7. Ініціювання, організація та проведення бла-годійний акцій, ярмарків, фестивалів, концертів, чемпіонатів талан-тів (мистецьких, комп’ютерних, дизайнерських, краєзнавчих тощо). 8. Проведення тренінгів, майстер-класів. 9. Проведення щорічного Форуму інноваційних ідей молодих науковців Рівненщини.

Методичні читанняМетодичні читання які проводяться в комунальному закладі

«Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради сприяють підвищенню педагогічної майстерності керівників гуртків і мають на меті узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду. Вони продяться щосереди з актуальної педагогічної тематики. На них обговорюються новинки методичної літератури, керівники гуртків впродовж певного періоду працюють над окремими темами науко-во-методичної проблемної теми і доповідають про результати свого дослідження.

104 105

батьками та громадськістю проект «З Україною в серці». Метою про-екту є: сприяти пробудженню інтересу підростаючого покоління до вивчення та поширення культурної спадщини українського народу, історії та культури рідного міста; формування переконання у влас-ній цінності в суспільстві та становлення активної життєвої позиції; сприяти розвитку пізнавальних інтересів, пошуково-дослідницьких здібностей, навичок роботи з архівними джерелами, літературою та іншими науковими матеріалами; бережливого ставлення до історич-них надбань (пам’яток, творів мистецтва, культури та ін.), творчого та естетичного мислення, умінь і звичок поведінки, пов’язаних з ак-тивною діяльністю особистості у сфері реальних життєвих ситуацій; сприяти вихованню у молоді поваги до культурної спадщини власно-го народу, традицій, праці людей, родини, власного здоров’я. Осно-вні завдання: залучити юннатів, батьків та педагогів до пошуково-до-слідницької роботи по вивченню культурної спадщини українського народу, історії та культури рідного міста та регіону; розробити та втілити науково-дослідницькі, пошукові та творчі проекти націлені на виховання у молоді поваги до культурної спадщини та державної символіки власного народу, традицій, праці людей, родини, власного здоров’я та формування умінь і звичок поведінки, пов’язаних з ак-тивною діяльністю особистості у сфері реальних життєвих ситуацій; створення загального банку даних «Еколого-патріотичні справи юн-натів Житомирщини».

Житомирський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді забезпечує та удосконалює безперервний розвиток творчої особистості педагога, формування єдиного колективу творчих педагогів і освітнього рівня навчального закладу. З огляду на це, для підвищення професійної компетентності педагогів, становлення, роз-витку та вдосконалення творчих вмінь та навичок учнівської молоді на базі ЖОЦЕНТУМ працюють очно-заочні школи підвищення педа-гогічної професійної майстерності педагогів: обласна школа аранжу-вання з природного матеріалу та штучних квітів (керівник – Коваль-чук О. А.); школа-майстерня лозоплетіння (керівник – Човнюк Л. С.); обласний клуб акваріумістів (керівник – Лятушинський С. В.); облас-на школа фітодизайну (керівник – Піддубна З. М.); творча майстерня керівників гуртків «Школа дослідника» (керівник – Стадник О. О.).

ПедАГОГІчНА ІННОВАтиКА ЯК НеОбхІдНА УМОВА рОЗВитКУ ПОЗАШКІЛьНих НАВчАЛьНих ЗАКЛАдІВ

еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНОГО сПрЯМУВАННЯ В ЖитОМирсьКОМУ реГІОНІ

Лабунська В. М. директор ЖОЦЕНТУМ,

заслужений працівник освіти України

Педагогічна інноватика належить до системи загального науково-го і педагогічного знання. Вона виникла і розвивається на межі загаль-ної інноватики, методології, теорії та історії педагогіки, психології, соціології і теорії управління, економіки освіти і є однією з фундамен-тальних дисциплін, яка суттєво прискорює процеси оновлення освіти.

Динаміка соціально-економічних процесів у інформаційному сві-ті радикально актуалізувала проблему інноваційного потенціалу нації як однієї з гарантій стабільних її позицій у світовому співтоваристві, успішного реагування на різноманітні цивілізаційні виклики. Іннова-ційність є однією з домінуючих тенденцій розвитку людства [1]. З ура-хуванням цього освітньо-виховна система позашкільних навчальних закладів Житомирщини вибудовується на засадах збереження і розви-тку творчого потенціалу вихованців, її спрямованості на самовизна-чення, стабільно активної життєдіяльності у змінних соціальних умо-вах, готовності до сприймання і розв’язання нових завдань. З огляду на це, серед проблем організації вдосконалення навчально-виховного процесу, досягнення оптимального рівня освіти, всебічного підви-щення науково-теоретичного, загальнокультурного рівня учнівської молоді пріоритетними є проблеми педагогічної інноватики як скла-дової для створення умов гармонійного розвитку особистості, задо-волення потреб у додатковій освіті, виявленні, підтримці та розвитку юних талантів.

Так, інструктивно-методичний відділ ЖОЦЕНТУМ, відповідно до плану роботи над проблемною темою центру «Розробка концеп-ції розвитку ЖОЦЕНТУМ та її реалізація через впровадження прин-ципів гуманістичної парадигми освіти», підготував та розпочав вті-лення в освітньо-виховний простір спільно з вихованцями дитячих творчих об’єднань та учнями загальноосвітніх навчальних закладів,

106 107

Два-чотири-всі разом. Цю технологію застосовують для обгово-рення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних пози-цій; для збирання інформації з певної теми; для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань; для розвитку вміння аргументувати свою позицію.Організація роботи Розставляються стільці для вихо-ванців у два кола. Вихованці, що сидять у внутрішньому колі, розта-шовані спиною до центру, а ті, що в зовнішньому – обличчям до цен-тру. Отже, кожен сидить навпроти іншого. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє – рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересу-ваються на один стілець вправо, опиняючись перед новим партнером. Мета – пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

Робота в малих групах. Роботу в групах застосовують для розв’язання складних проблем, що потребують колективного розуму. Пропонуюється вихованцям об’єднатися у групи. Усі члени групи ма-ють добре бачити одне одного. Повідомляються їм про ролі, як вони мають розподілити між собою й виконувати під час групової роботи. Дається кожній групі конкретне завдання та інструкція щодо органі-зації групової роботи. При цьому інструкції мають бути максимально чіткими. Дається групам достатньо часу на виконання завдання. За-безпечуються нагороди за групові зусилля. Пропонуюється учням по-дати результати роботи. Запитуюється у вихованців, чи була виконана робота корисною й чого вони навчилися. Коментуюється робота груп з погляду її навчальних результатів та організації процедури групо-вої діяльності. Важливим моментом групової роботи є опрацювання змісту подання групами результатів колективної діяльності. Ролі: Го-ловуючий (спікер) запитує завдання групи; організовує порядок вико-нання; пропонує учасникам групи висловлюватися по черзі; заохочує групу до роботи; підбиває підсумки роботи; за згодою групи визначає доповідача. Секретар: веде стисло і розбірливо записи результатів роботи своєї групи; як член групи має бути готовим висловити думку групи під час підбиття підсумків або допомогти доповідачу. Посеред-ник: стежить за часом; заохочуює групу до роботи. Доповідач: чітко висловлює спільну думку, якої дійшла група; доповідає про результа-ти роботи групи.

Основна мета шкіл – удосконалення змісту та розширення форм під-вищення кваліфікації педагогічних працівників з організації іннова-ційної діяльності вихованців, поширення передового педагогічного досвіду, актуальних педагогічних ідей, залучення можливостей та ін-телектуальних здібностей керівників гуртків, методистів до розвитку професійної майстерності освітян області. Світ, що оточує дітей і до-рослих, постійно змінюється, ускладнюється. Екологічні і соціальні умови вимагають від людини значно більшого обсягу знань і умінь, ніж ті, які передбачають шкільні програми. Для підвищення творчого потенціалу особистості дитини, виховання його високої пізнавальної культури, розвитку розумових здібностей, значну роль відіграють по-зашкільні установи. Кожен педагог Житомирського обласного цен-тру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді працює над створенням і вдосконаленням на своїх заняттях емоційної атмосфери, розвиває інтерес до предмету, формує потребу розширення природни-чо-біологічних знань. Ефективно реалізувати ці завдання можна лише за умови використання педагогами різноманітних форм і методів за-лучення гуртківців у навчально-виховний процес. Найбільш дієвими є використання інтерактивних технологій. Так, в навчально-виховний процес ЖОЦЕНТУМ впроваджено такі педагогічні технології.

Робота в парах Технологія сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконува-ти вправи, які за інших умов потребують тривалого часу. Організа-ція роботи Пропонується вихованцям завдання, ставиться запитан-ня для невеличкої дискусії чи аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питань або фактів, наведених у завданні, виділяється їм 1–2 хв. для обміркування можливих відповідей або рішень індивіду-ально. Об’єднуються вихованці у пари, визначаються, хто з них буде висловлюватися першим, і пропонуються обговорити свої ідеї одне з одним. По закінченні часу для обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усі-єю групою. При потребі, це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

108 109

бляють усі діти незалежно від віку, тому під час гри можна зацікавити предметом навіть найбільш байдужого й пасивного учня. Активізація пізнавальної активності та розвиток творчого мислення – це ті пи-тання, які вирішуються в процесі гри, в радісній атмосфері, в стані емоційного піднесення. Перевірка знань на занятті, яка відбувається у формі гри, має ненав’язливий характер, не викликає неприємних відчуттів та напруженості. Проте гра в свою чергу висуває щодо ди-тини й певні моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чес-ності, відповідальності перед командою, формує доброзичливе став-лення один до одного. Ігри можна використовувати на різних етапах заняття. Тривалість гри може бути різною – це залежить від мети, якої хоче досягти педагог. Наприклад, гру «Ланцюжок» доцільно викорис-товувати під час вивчення різноманітності живих організмів. Так, під час вивчення квіткових рослин учні по черзі називають родину та вид рослин. Перемагає той, хто назвав рослину останнім: родина Розо-цвіті – троянда садова, родина Капустяні – матіола духмяна , родина Пасльонові – Петунія гібридна. Гру «Четвертий зайвий» можна ви-користати на заняттях з різних тем: слова або зображення згруповані за певною ознакою, але одне з них не має цієї ознаки, тому є зайвим. Учні повинні вибрати і викреслити зайве. Наприклад, при вивченні теми «Різноманітність багаторічних квіткових рослин» пропонуються дітям наступні групи слів: агератум, матіола, ешольція, кохія; хоста, чорнобривці.

Технології колективно-групового (фронтального) навчання. Під час використання технології колективно-групового навчання пе-дагоги застосовують такі інтерактивні методи: «мозковий штурм»; незакінчені речення; «велике коло»; «мікрофон»; вирішення ситуа-ційний задач; «дерево рішень»; «навчаючи – навчаюсь». «Мозковий штурм» допомагає розвивати творчість, уміння швидко аналізувати ситуацію. За досить короткий термін (до 3 хвилин) вдається зібрати велику кількість ідей (записуються на дошці чи ватмані). На завер-шальному етапі цієї вправи всі пропозиції систематизують, аналізу-ють, обговорюють та виділяють абсурдні, хибні й ті, які допоможуть розв’язати проблему. Перед виконанням завдання вихованці гуртка ознайомлюються з правилами «мозкового штурму»: треба висловлю-

Коло ідей. Метою технології є вирішення гострих суперечливих питань, створення переліку ідей та залучення всіх до обговорення проблеми. Цю технологію застосовують, коли всі групи мають вико-нувати одне й те саме завдання, що складається з кількох питань, які групи представляють по черзі. Порядок проведення: ставлячи диску-сійне питання, пропонуюється обговорити його в малих групах; піс-ля того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект обговорюваної проблеми; групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складають перелік зазначених ідей; коли всі ідеї щодо розв’язання проблеми буде висловлено, звертаються до розгляду про-блеми в цілому і підбиваються підсумки роботи. В умовах позашкіль-ного закладу, де дитячий колектив формують діти з різних шкіл, кла-сів, різного віку перед керівниками гуртків на першому етапі висту-пають завдання: допомогти вихованцям адаптуватися до нових умов життєдіяльності; допомогти вихованцям познайомитися один з од-ним, створити на базі гуртка колектив, здружити вихованців, сприяти розвитку добрих відносин; створити комфорт доброго емоційного на-строю. Творча діяльність вихованця – вища форма його активної са-мостійної навчальної діяльності. Її специфіка полягає в тому, що учні не відкривають нових законів, явищ, зв’язків між ними, а під керів-ництвом педагога вчаться застосовувати вже відомі людству знання. Діяльність можна вважати творчою, якщо юннат виявив ініціативу, самостійність, одержав невідомий раніше результат. Творчу діяль-ність дітей можна організувати за допомогою нестандартних техно-логій навчання (завдання, які вимагають активності та самостійності думок, кмітливості, вміння швидко оцінювати ситуацію). Існує без-ліч інтерактивних технологій, за допомогою яких можна розвивати творче мислення та пізнавальну активність, сприяти формуванню на-вчально-пізнавальної та дослідницької компетентностей юннатів [2]. Так, керівник гуртка ЖОЦЕНТУМ «Юні квітникарі» Головень Л. Г. у своїй педагогічній діяльності використовує наступні інноваційні пе-дагогічні технології.

Гра як інноваційна технологія навчання. Гру також використо-вують як інтерактивний метод навчання. Як відомо, бавитися полю-

110 111

є доцільним на будь-якому етапі заняття: перед вивченням навчально-го матеріалу як вступ до теми, або під час вивчення нової теми в поєд-нанні з розповіддю чи бесідою, закріплення вивченого матеріалу. Вра-ховуючи особливості навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі, доцільно застосовувати різні форми проведен-ня базових розділів заняття гуртка. Як відомо, основними базовими розділами гурткового заняття є: повторення вивченого матеріалу; по-яснення нового матеріалу; закріплення, тренування, відпрацювання вмінь; домашнє завдання; підведення підсумків заняття. Кожен із роз-ділів може бути проведений у різних формах, із застосуванням різно-манітних педагогічних прийомів. Наприклад, повторення вивченого матеріалу можна провести в формі взаємоопитування, кросворду, вік торини, застосовуючи загадки, ребусів, щоб зацікавити гуртків-ців. Безумовно, кожне заняття вимагає вдумливого планування такого компоненту, як мотивація навчальної діяльності, коли педагог пови-нен створити позитивний настрій і зацікавленість матеріалом. Пошук того, що може зацікавити, примусити вихованців дитячих творчих об’єднань замислитися чи просто налаштувати їх до сприйняття нової теми, відіграє значну роль у підготовці до заняття. У цьому допомага-ють прийоми «Приваблива мета», «Здивуй», «Відстрочена відгадка».

Прийом «Приваблива мета». Перед вихованцем постає проста, зрозуміла та приваблива для нього мета, у разі досягнення якої він хоч-не-хоч виконує ту навчальну дію, яку планує педагог. Приклад. Під час вивчення лупи і мікроскопа перед гуртківцями постає про-ста мета: навчитися користуватися збільшувальними приладами, ро-зуміти принцип їхньої роботи й можливості використання. Прийом «Здивуй». Педагог знаходить такий кут зору, щоби навіть повсякденне стало дивовижним. Це можуть бути цікаві факти (краще – ілюстрова-ні) про організми чи процеси, що вивчаються. Приклад При вивченні теми «Будова квіткової рослини» Чи знаєте ви що … верблюжа ко-лючка має корінь довжиною 25 м; коренева система секвої гігантської займає площу 1–1,5 га; листки пальми тейсманії з Бірми мають до-вжину 3 м і слугують людям парасольками; найбільша квітка у тро-піках – рафлезія Арнольді з діаметром 1 м і масою 7 кг, яка пахне тухлим м’ясом.

вати все, що спаде на думку; не можна обговорювати і критикувати думки інших; можна повторювати ідеї, запропоновані іншими; можна доповнювати вже озвучені пропозиції. Метод «навчаючи – навчаюсь» використовуємо при узагальненні та повторенні вивченого матеріалу. Метод дає можливість учням поділитися своїми знаннями з товари-шами. «Велике коло». Учні сидять по колу і по черзі за бажанням ви-словлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення. «Мікрофон» – ця технологія є різновидом великого кола. Перед юн-натами ставиться запитання. Учням дається уявний мікрофон, який вони будуть передавати один одному по черзі, коли братимуть сло-во. Говорити може тільки той, хто тримає мікрофон. Важливо не об-говорювати і не критикувати чужі відповіді. Як було сказано вище, використовуючи технологію «Мікрофон», можна підбити підсумок заняття, швидко повторити основні поняття заняття. Незакінчені ре-чення. Цей прийом часто поєднують із «мікрофоном». Він дає змогу ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, по-рівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім можливість долати стереотипи, вільніше висловлюватися стосовно запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по суті й переконливо. Порядок організації роботи: визначити тему, з якою юннати будуть висловлюватися в колі ідей або використовую-чи уявний мікрофон, сформулювати незакінчене речення і запропо-нувати учням закінчити його, наприклад: «На сьогоднішньому занят-ті для мене найважливішим відкриттям було...»; «Ця інформація дає нам підстави для висновку, що...»; «Це рішення було прийнято, бо...» тощо. Кожен наступний учасник обговорення має починати свій ви-ступ із запропонованої формули.

Інформаційні технології навчання. Модернізація системи осві-ти неможлива без упровадження сучасних інформаційних технологій у всіх сферах освітнього процесу, й насамперед у навчанні. Вико-ристання на заняттях мультимедійних презентацій дозволяє побуду-вати навчально-виховний процес на основі психологічно коректних режимів функціонування уваги, пам’яті, гуманізації змісту навчання й педагогічних взаємодій. Застосування мультимедійних презентацій

112 113

поведінці. Цілі особистісно орієнтованого навчання: розвиток пізна-вальних здібностей учня, максимальне розкриття індивідуальності учня. Так, Данилюк Г. Д. практикує проведення колективних творчих справ, Остапчук С. Ю. проводить групові дискусії, Рибак Т. О. засто-совує тренінгове спілкування.

Для найбільшої ефективності загального розвитку молодших школярів керівники гуртків, які працюють з цією категорією учнів використовують елементи розвивального навчання. Адже під час ви-користання цього методу враховуються та використовуються природ-ні закономірності індивідуального розвитку дитини, що зумовлюють розвиток знань, умінь, навичок і способів розумових дій, самокерова-них механізмів особистості, емоційно-ціннісної та діяльнісно-прак-тичної сфер. Керівник гуртка «Юні друзі природи» Бондарчук Т. О. проводить уроки мислення в природі, взаємопов’язує мовленнєву, розвивальну та трудову діяльність.

Досить успішно в своїй роботі керівники гуртків райСЮН засто-совуються технології інтерактивного навчання. Використання цих методів дає змогу створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбу-вається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів: співнавчан-ня, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнознач-ними суб’єктами навчання. Під час проведення занять з вихованцями керівники гуртків Іванюк Н. М. та Ярова-Боровик М. Я. користуються низкою інтерактивних методів: мозковий штурм, круглий стіл, дис-кусія, ситуаційний аналіз.

Метод проектів, який активно застосовують педагоги райСЮН, дає змогу навчити вихованців здобувати знання самостійно, застосо-вувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок; прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки. Вихованці гуртів працювали над проектом «А світ такий прекрасний! Геть сміття» (керівник Остапчук С. Ю.), «Перво-цвіти» (Ярова-Боровик М. Я.), «Веселковий дивосвіт» (Чемодано-ва В. М.), «Мурашка» Катеринчук Л. О..

Пояснення нового матеріалу – найбільш відповідальний розділ за-няття. Якщо новий матеріал зацікавить учнів, то і вивчення його буде успішним. Позитивний настрій у вивченні нового матеріалу може на-дати і ілюстративний матеріал (перегляд відеофільмів, фотографій, мультимедійних презентацій, творча художня робота), екскурсії і си-туаційні ігри. Пожвавить процес повторення і прийом «Злови помил-ку», коли педагог (або вихованець) зачитує інформацію, твердження з навмисними помилками, які юннати повинні розпізнати. Важливим засобом активізації пізнавальної діяльності учнівської молоді є тех-нологія навчання у дискусії. Ця технологія дає можливість викласти різні точки зору щодо тієї чи іншої проблеми. Сучасна дидактика ви-знає велику освітню й виховну цінність дискусії, адже вона сприяє глибокому розумінню проблеми, формуванню самостійної позиції, оперуванню аргументами, розвитку критичного мислення, вмінню зважати на думку інших, визнавати доречні аргументи, краще розу-міти товариша. Використовуючи технологію «Мікрофон», можна під-бити підсумок заняття, швидко повторити основні поняття заняття. Використання активних та інтерактивних технологій навчання спри-яє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів. На заняттях, де використовуються ці технології, діти почуваються впевнено, вільно висловлюють свої думки та спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усві-домлювати важливість здобутих знань. Використання інтерактивних технологій у процесі навчання створює продуктивне, творче середо-вище, атмосферу пошуку нового, що сприяє формуванню в учнів ін-тересу та готовності до творчої діяльності. Саме за таких умов мож-ливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення [3].

В своїй роботі керівники гуртків Житомирської райСЮН широ-ко використовують технологію особистісно орієнтованого навчання. В основі цієї технології лежить визнання індивідуальності, самобут-ності, самоцінності кожної людини, що вимагає забезпечення розви-тку і саморозвитку особистості учня виходячи із виявлення його інди-відуального, неповторного, суб’єктивного досвіду, здібностей, інтере-сів, можливостей реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності,

114 115

листої в лісовий масив околиць м. Бердичева; 2014–2015 р. – вивчали стан реінтродукованих рослин та їх приріст в природдніх умовах.

Еколого-просвітницька робота проходить у формі: конкурсу пла-катів, конкурсу на кращий дитячий вірш та дитячу казку про первоцві-ти; дитячої радіолінії «Первоцвіти будуть жити»; показу слайдфільму «Знай, люби, оберігай первоцвіти й рідний край»; брейн-рингу «Пер-воцвіти та їх охорона»; випуску екологічного вісника «Першоквіти». Такий практико-зорієнтований проект дає можливість дослідити основні шляхи та умови відтворення популяції ранньоквітучих рос-лин, які потребують охорони. В плані розвитку дітей – це формування уміння бачити проблему та спланувати свої кроки для вирішення цієї проблеми, це розвиток проектного, дивергентного мислення та вихо-вання свідомої екологічно правильної поведінки в довкіллі.

Створення та впровадження виховної системи «Сім джерел освіти для серця»

Говорячи про оновлення змісту освіти, необхідно зазначити ва-гомість місії позашкільної освіти у вихованні, створенні та адаптації в нових умовах сучасних методик виховної роботи. Специфіка органі-зації навчально-виховної діяльності позашкільного закладу створює потужні можливості для виховання соціально-активної особистості. Так, визначний громадський діяч Софія Русова, виступаючи з лекція-ми на позашкільному факультеті Київського педагогічного універси-тету, зазначила «Визначаючи усе віковічне значення школи, шкільної освіти для розвитку дітей, не можливо не бачити, що найкраща школа без позашкільної освіти та її допомоги не має великих корисних ре-зультатів. Позашкільна освіта потрібна для культурного поступу краї-ни як найкращий засіб виховання гармонійно розвиненої особистості, індивідуальності, а не того одноманітного гурту, який не здатен ні за-хистити свою волю, ні спрямувати її на загальне добро.»

Надзвичайно важливим на сьогодні є завдання сформувати у по-зашкільному навчальному закладі потужну творчу виховну систему, яка б стала результатом усвідомлення нових викликів часу, концеп-туального осмислення нових підходів до виховання сучасної дитини. Такий підхід зумовлений соціальним замовленням на створення та реалізацію виховної системи, яка б ставила в пріоритеті виховання

Модульно-розвивальна технологія навчання є одним із видів осо-бистісно орієнтованого навчання. Модульне навчання – це технологія навчання, сутність якого полягає в тому, щоб той, хто навчається, міг самостійно працювати із запропонованими йому індивідуальними програмами, що містять банк інформації та методичні рекомендації щодо виконання завдань. Так, гурток «Формування здорового спосо-бу життя», який очолює Рибак Т.М., розроблено з застосуванням мо-дульно-розвивальної технології. Керівник формує з учнів тьюторів, які мають змогу самостіно працювати та навчати інших.

В міжнародному дослідженні PISA освітніх досягнень учнів, яке проводиться в 30 країнах світу через певний проміжок часу, україн-ські школярі знаходяться в другій частині списку. І це не означає, що вони мало знають, наша освіта дає багато навчального матеріалу, але не формує компетентність дітей, тобто уміння застосовувати ці знан-ня на практиці, в побуті, для вирішення проблем, співвідносити та інтегрувати знання з різних галузей науки. Уміння легко адаптуватись до змін оточення є основою соціальної успішності.

Проектна діяльність, яка належить до інноваційних дяльнісних технологій навчання є ефективною у формуванні життєвих компетент-ностей дітей. У відділенні еколого-натуралістичного напряму центру позашкільної освіти ім.. Разумкова м. Бердичева в 2014–2015 н. р. реалізувались декілька проектів. Серед них – проект «Доторкнімось серцем до природи». Метою даного проекту є: моніторинг стану по-пуляції первоцвітів; охорона рідкісних ранньоквітучих рослин; еко-лого-просвітницька та пропагандистська робота по збереженню пер-воцвітів.Це довгостроковий проект, різноплановий. В межах проекту гуртківці проводять науково-дослідницьку діяльність: моніторингові дослідження. Результати представлені у вигляді таблиць та діаграм; 2007 р.– на території відділення розпочали створювати розсадник ран-ньоквітучих рослин. В 2011р він вже нараховував більше 100 рослин підсніжника білосніжного, дещо менше проліски дволистої та інших первоцвітів; 2009р. – провели дослідницьку роботу «Поновлююча здатність підсніжника звичайного та проліски дволистої в природних та штучно створених умовах»; 2011 р. – почали досліджувати опти-мальні способи розмноження ранньоквітучих рослин; 2012–2013 рр. – провели реінтродукцію підсніжника білосніжного та проліски дво-

116 117

пають конкретні життєві цінності (здоров`я, сім`я, здоров`я мами), на питання про скарб 96 % дітей віддали б його іншим, які потребують допомоги, тобто для них важливі соціально-моральні цінності («допо-можу бідним», «поділюсь з усіма друзями», «віддам батькам», «допо-можу бідним і тоді багатим віддячиться в сто раз»), лише декілька дітей ставлять на перше місце власне збагачення; значний відсоток дітей (36 %) акцентують увагу на неспокій в країні, для них важливим є мир в Україні.

Проект «Школа безпеки», керівник Соболь Тетяна Георгіївна, гурток «За здоровий спосіб життя»

(середній та старший шкільний вік)Мета: пропагувати здоровий спосіб життя, розкрити дітям необ-

хідність дотримання правил особистої гігієни, експериментально продемонструвати дітям ефективні засоби догляду за чистотою рук, дати рекомендації щодо правильного використання миючих засобів; навчити учнів робити вільний вибір при повній поінформованості; розвивати навички експериментально – дослідницької роботи; розви-вати життєві компетенції учнів; виховувати бережливе ставлення до здоров`я.

Етапи реалізації проекту: віднайти, вивчити літературу та ознай-омитись з іншими джерелами інформації з даного питання; провести експериментально-дослідницьку роботу «Вивчення ступеню мікробі-ологічного забруднення повітря в школі та дослідження засобів для очищення поверхні рук від мікроорганізмів»; актуалізувати результа-ти дослідницької роботи «Зубна паста – міф чи реальність?»; провес-ти анкетування щодо дотримання правил особистої гігієни в класах з учнями різного віку; провести в класах бесіди щодо необхідності дотримання правил особистої гігієни з демонстрацією отриманих посівів мікрофлори; провести тренінгові заняття «Твоє життя – твій вибір»; скласти буклет та пам’ятку щодо необхідності дотримання правил особистої гігієни; провести науково-практичну конференцію з питань здорового способу життя «Юні дослідники. Рушаємо далі».

Прогнозований результат: чітка мотивація на здоровий спо-сіб життя, сформовані цінності здоров`я; навики ведення здоро-вого способу життя, уміння знаходити та робити правильний ви-

компетентного громадянина України – особистості, яка б мала такі психосоціальні якості, які б забезпечили її ефективну взаємодію з ото-чуючим середовищем, а з іншої сторони цей напрям виховання пови-нен передбачати розвиток екологічно культурної, здорової, працелюб-ної особистості, яка б берегла та шанувала сімейні, родинні цінності, проявляла діяльнісну любов до рідного краю – маленької частинки нашої країни – України.

Враховуючи державні цілі, соціальні виклики сьогодення та педа-гогічну спрямованість роботи Центру позашкільної освіти ім. О. Ра-зумкова (педагогічна проблема закладу на 2013–2015 н.р. «Виховна система сучасного позашкільного навчального закладу: шляхи роз-витку, удосконалення та ресурсне забезпечення») у відділенні еколо-го-натуралістичного напряму створена та реалізується соціально-пе-дагогічна виховна система «Сім джерел освіти для серця». Дана виховна система передбачає виховання через проектну діяльність, оскільки саме проектна діяльність розвиває уміння пристосовува-тись до змін в сучасному світі, що і є основою соціальної успішності особистості. Передумовою запровадження проектів стали результати анкетування дітей за методикою М.Рокича «Ціннісні орієнтації». Пер-ші місця визначили такі цінності як: щаслива родинна, сімейне щас-тя; здоров`я; любов; наявність гарних вірних друзів (індивідуально орієнтовані); середні позиції займають такі цінності: цікава робота, суспільне визнання, краса природи ( суспільно орієнтовані, цінніс-не ставлення до природи); останні позиції займають: воля, активне життя, пізнання, продуктивне життя.

Щаслива родина, сімейне щастя є найвищою цінністю для 73 % респондентів. З однієї сторони, це є свідченням того, що діти розу-міють важливість мати щасливу сім`ю, а з іншої є підтвердженням великої кількості неповних сімей і сигналом для педагогів про необ-хідність проведення на належному рівні сімейного, родинного ви-ховання; 68 % дітей вказали на здоров`я як найвищу цінність; 49 % вказали на важливість мати вірних друзів Серед цінностей-засобів на першому місці виділяють освіченість – 84 % дітей, чесність – 63 % респондентів; життєрадісність – 40 %, на останньому місці – незалеж-ність, ретельність. Аналізуючи результати діагностування соціальної спрямованості дітей, необхідно зазначити, що на перше місце висту-

118 119

Прогнозований результат: ціннісне ставлення дітей до природи, сформоване почуття прекрасного, створення колекції квітників, які відображають українську символіку.

Проект «твори добро», керівник Лелях О. А., керівник гуртка «Любителі домашніх тварин» (для молодшого шкільного віку)

Мета проекту: розширити і узагальнити поняття дітей про поведін-ку між людьми, про вихованість і чемність, людську доброту, милосер-дя; формувати вміння оцiнювати власнi вчинки та вчинки товаришiв; розвивати почуття відповідальності за свої вчинки і викликати бажання робити добро; виховувати у дітей бажання бути добрими по відношеню до людей та проявляти ці якості до тваринного світу.

етапи реалізації проекту: Теоретичне визначення значимос-ті проблеми. Формування доброзичливого ставлення до людей. Ви-ховний захід «Твори добро». Віртуальна виставка тварин «До тварин по-людськи». Створення власної міні-книги « Пригоди тварин». Ство-рення власної книги честі «Я – людина».

Проект «Все в житті починається з малого – з зернини хліб…», керівник гуртка вищого рівня навчання Красовський Л. А.

(для старшокласників)

Мета: підвищення рівня екологічної освіти, формування еколо-гічної культури, набуття навичок с/г праці, трудове і екологічне ви-ховання підлітків, посилення уваги до розвитку натуралістичної, екологічної сільськогосподарської діяльності учнівської молоді; ви-ховання у дітей відповідального ставлення до навчання як запоруки формування життєво важливих компетенцій ; формування вміння ви-значення власних здібностей, цілей та нахилів, виховання ціннісного ставлення до себе та до праці.

етапи реалізації проекту: організація проведення дослідницької роботи в галузі с/г; налагодження зв’язків з науковими установами; проведення тренінг-курсу «Як стати успішним в житті»; проведення психолого-педагогічного тренінгу «Вибір професії або задача з ба-гатьма невідомими»; ділова гра «Рецепти успіху в житті»; день само-врядування «Знаю, вмію, роблю».

бір в житті на користь здоров`я, сформовані здоров`язберігальні компетентності.

Проект «Листок. В тобі життя планети», керівник рощенюк О. А, гурток «Юні екологи-краєзнавці»

(середній шкільний вік)Мета: активізувати роботу з дітьми щодо формування у них еко-

логічного світогляду. формування вмінь і навичок природоохоронної роботи, уміння бачити екологічні проблеми та проектувати шляхи їх вирішення.

етапи реалізації проекту: робота з літературою по даній темі; ознайомлення із значенням рослин природі та в житті людей; про-вести дослідницьку роботу «Визначення ступеня забрудненості пові-тря по стану листкової маси дерев». Актуалізувати результати роботи «Парки та зелені зони м. Бердичева»; налагодити співпрацю з еколо-гічною інспекцією міста. Провести спільну з державними установами практичну роботу «Озеленення міста»; науково-практична конферен-ція «Правильний вибір сьогодні – запорука щасливого завтра»; виго-товити буклет «Опале листя – не сміття»

Прогнозований результат: ціннісне ставлення до природи, уміння вирішувати екологічні проблеми, високий рівень екологічної культури.

Проект «Заквітчаю рясно українську землю», керівник сторожук О. М., гурток «Юні квітникарі-аранжувальники»

(середній шкільний вік)Мета: формування почуття прекрасного, екологічної культури

особистості, практичних навиків створення прекрасного власними руками.

етапи реалізації: Проведення круглого столу»Чи врятує кра-са світ» Виховна справа « Виховуємо в праці, виховуємо в красі.» Моделювання квітника «Герб Бердичева». Виховний захід «Бал хризантем». Виховна година «Заквітчаю рясно одяг український» Виставка дитячих робіт «Заквітчало рясно українську землю» Ви-готовлення буклету «Створення ландшафтних композицій в україн-ському стилі»

120 121

Тому вивчення цієї проблеми та впровадження педагогічних новацій в галузі позашкільної еколого-натуралістичної освіти є потребою су-часного суспільства.

Список використаної літератури1. Крамаренко С. Г. Інтерактивні техніки навчання, як засіб розвитку

творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. — 2002. — № 5–6. — с.7–10.2. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. по-

сібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун.— К. : Видав-ництво А. С. К., 2004. — 192 с.

3. Закарпатський обласний центр еколого-натуралістичної творчос-ті учнівської молоді. Режим доступу : http://zoenc.edukit.uz.ua/biblioteka/materiali_ndzd/zastosuvannya_suchasnih_innovacijnih_osvitnih_tehnologij_dlya_formuvannya_navchaljno-piznavaljnoi_ta_doslidnicjkoi_kompetentnostej_yunnativ_u_gurtkah_biologichnogo_ta_siljsjkogospodarsjkogo_profiliv_zoenc/.

ПедАГОГІчНІ НОВАЦІЇ хАрКІВщиНиІННОВАЦІйНА дІЯЛьНІсть бАЛАКЛІйсьКОЇ стАНЦІЇ

ЮНих НАтУрАЛІстІВ хАрКІВсьКОЇ ОбЛАстІ Пурдя Л. А.

директор Балаклійської СЮН

На Балаклійській станції юних натуралістів створені належні умо-ви для забезпечення рівного доступу для здобуття якісної позашкіль-ної еколого-натуралістичної освіти, що сприяє реалізації комплек-сного особистісно-розвивального підходу до освіти молодої людини, доцільному й ефективному впровадженню інноваційних технологій у педагогічний процес і допомагає досягти загальної мети діяльності закладу – виховання конкурентноспроможної молодої людини, ком-петентної особистості, якій притаманні мобільність, творчість, кри-тичне мислення, здатність брати на себе відповідальність, а головне – готовність до повноцінної самореалізації в суспільній і подальшій професійній діяльності.

Досвід роботи Балаклійської СЮН дає можливість відокремити ключові аспекти діяльності закладу з досягнення зазначеної мети: ме-

Прогнозований результат: сформовані професійні, життєтворчі компетентності дітей.

Проект «Береги любові», керівник Ваховська Ніна Олександрівна (середній та старший шкільний вік)

Мета: створення оптимальних умов для формування кожної осо-бистості, що сприяє вільному та повному розкриттю здібностей ді-тей; формування дружнього колективу, єдиної родини, як виховного середо вища; формування стійких уявлень про своє місце у суспіль-стві для самовизначення та самореалізації; виховання особистісних, родинних цінностей; розвиток навиків вивчення та передачі із поко-ління в покоління культурних, сімейних, духовних цінностей.

етапи реалізації проекту: Дослідження українського побуту та культури родинних стосунків в історичному аспекті, на рівні міста та родин вихованців. Дослідження формування та дотримання народ-них традицій в родинах вихованців. Діагностика культури родинних стосунків вихованців. Виховний захід з батьками «В пошуках щастя» Акція «Подаруй тепло сердець». Масовий природоохоронний захід з батьками «Береги любові».

Прогнозований результат: сформовані цінності родинного бут-тя, морально-етичні цінності, створена родинна світлиця, створення бібліотеки для батьків «Виховуємо в любові».

Як видно із вищезазначених виховних проектів, виховна систе ма «Сім джерел освіти для серця» враховує напрямки діяльності кожно-го керівника гуртків відділення еколого-натуралістичного напряму та спрямована на формування життєвих компетентностей, що неможли-во без знань, які діти отримують під час навчання в гуртку. Виховні проекти, які реалізуються у закладі в своїй сукупності відображають еколого-натуралістичний напрям роботи відділення. Тому знання, які отримують діти під час занять гармонійно доповнюють і допомага-ють розвитку особистості дитини. Виховання неможливе без навчан-ня, а освіта без виховання втрачає сенс. Отож, можна зробити висно-вок, що в умовах інформаційно-технологічного світу застосування педагогічних новацій для навчання і виховання є засобом формування самостійного, творчого активного громадянина правової держави.

122 123

Основними засадами діяльності в Моделі виступають принципи партнерства, цілісності, розвитку і саморозвитку.

Партнерство передбачає консолідацію можливих соціальних партнерів, примноження системного ефекту за рахунок взаємодії їх потенціалів.

Цілісний підхід означає стратегію скоординованого розвитку всіх суб`єктів і структурно-складових елементів освітньої діяльності СЮН.

Саморозвиток означає орієнтацію на самодостатність позашкіль-ної освіти, пріоритетне спирання на внутрішні джерела її зростання.

В основу створення інноваційної моделі Балаклійської станції юних натуралістів покладені ідеї саморозвитку, самовизначення, са-мовдосконалення, ефективного використання ресурсів, гуманізації, диференціації, демократизації, особистісно розвивального, аксеоло-гічного та компетентнісного підходів, орієнтації на впровадження розробок, структурно-змістової варіативності позашкільної еколо-го-натуралістичної освіти.

Головними завданнями розвитку позашкільної освіти на Бала-клійській станції юних натуралістів є : доступність, інноваційність, якість, результативність навчання та виховання.

На станції юних натуралістів створені належні умови для збере-ження рівного, безпечного доступу для здобуття якісної позашкільної еколого-натуралістичної освіти.

Навчально-виховний процес здійснюється безкоштовно в 52 гурт-ках біологічного, сільськогосподарського, фенологічного, природо-охоронно-краєзнавчого профілів, у яких навчається 933 учня.

Гурткова роботи проводиться як у приміщеннях закладу, так на базі 18 загальноосвітніх закладів району. Ми активно залучаємо до позашкільної освіти дітей з 14 шкіл сільської місцевості, що складає 62 % вихованців.

Гуртки розподіляються за напрямами: – еколого-натуралістичний – 31 гурток, 639 дитини – 59 %;– туристсько-краєзнавчий – 6 гуртків, 120 дітей – 11,5 %;– дослідницько-експерементальний – 9 гуртків, 45 дітей – 17 %;– оздоровчий – 5 гуртків, 105 дітей – 9,5 %;– соціально-реабілітаційний – 1 гурток, 24 дитини – 3 %.

тодологічний, організаційно-методичний, процесуально-результатив-ний, соціально значущий.

Методологічний аспект передбачає: створення умов для ефектив-ного науково-методичного супроводу дослідно-експериментальної ді-яльності педагогів станції юних натуралістів, підвищення рівня їх го-товності до сприйняття і реалізації педагогічних інновацій через роз-робку і впровадження системи фасилітаційної діяльності керівниц тва закладу з удосконалення професійної компетентності педагогів.

Науково-методичний аспект полягає: в організаційно-методичному забезпеченні реалізації інноваційної моделі позашкільного освітнього закладу і передбачає як розробку та впровадження авторських, так і об-ґрунтоване використання наявних у сучасній науково-методичній літе-ратурі комплексів інформаційно-методичного забезпечення навчальних курсів, форм колективної та індивідуальної освітньої діяльності.

Процесуально-результативний аспект: відображається в здій-сненні освітнього процесу через впровадження інноваційних педаго-гічних технологій, комунікування та інформаційної мовленнєвої дії, використання інтерактивних методів у навчально-виховному процесі, проведення моніторингу ефективності діяльності закладу з урахуван-ням даних педагогічної та психологічної діагностики як самої діяль-ності, так і її суб`єктів (педагогів, вихованців, учнів, слухачів).

Соціально-значущий аспект: діяльності закладу пов`язаний з ор-ганізованим гуманізуючим впливом на суспільне середовище через презентацію результатів педагогічної діяльності на різних заходах та на шпальтах наукових видань і ЗМІ, відкрите поширення досвіду пе-дагогів СЮН за межами району, області, укорінення в організаційно-закладовій структурі міста і району інституції, яка цілеспрямовано за-безпечує гуманістичну соціалізацію дітей різного віку, різного статку, різного рівня академічної успішності.

Інноваційна модель позашкільного навчального закладу еколого-натуралістичного спрямування – це система принципів, форм, тех-нологій, організаційно-методичних умов та цілей діяльності закладу, в якій поєднані зусилля адміністрації, педагогів, учнів та їхніх бать-ків, громади щодо створення, засвоєння, використання та поширення нововведень, які допомагають перевести систему позашкільної осві-ти з режиму функціонування в режим розвитку.

124 125

Інноваційним засобом, що дозволяє не тільки відслідковувати, а й мотивувати професійне зростання педагога є створення персо-нального «Портфоліо» та впровадження педагогічних інноваційних технологій, до яких залучаються і керівники гуртків.

Протягом десяти років станція юних натуралістів впроваджує мо-ніторингові дослідження в освітній процес, який допомагає удоскона-лити його, сприяє розвитку особистості вихованців, дає можливість спрогнозувати розвиток її творчих здібностей та в цілому покращити якість позашкільної освіти, який проводиться за напрямами з вико-ристанням кваліметричної моделі, а саме: моніторинг охоплення ді-тей: за рівнями навчання; за напрямами діяльності.

Аналіз відвідування занять гуртків дітьми, моніторинг стану фор-мування екологічної свідомості, моніторинг рівня успішності, моні-торинг участі вихованців у всеукраїнських, обласних еколого-натура-лістичних заходах МАН, моніторинг рівня вихованості вихованців, динаміка підвищення професійної компетентності педагогів

На Балаклійській станції створено система та власна модель ви-ховної роботи.

Одним з ефективних сучасних технологій, яка впроваджується протягом 5 років в закладі є педагогічна технологія «створення ситуа-ції успіху», в результаті якої спостерігається зростання сформованос-ті в учнів успішної діяльності у пізнавальному процесі.

Впровадження інноваційної моделі діяльності закладу давали і да-ють вагомі досягнення: Балаклійська СЮН увійшла до національної

Особливу увагу приділяємо охопленню гуртковою роботою дітей пільгового контингенту.

Для організації навчально-виховного процесу в закладі працю-ють: 33 педагога, з них 9 основних – 3 завідувача відділами, 1 куль-торганізатор, 5 керівників гуртків; 25 керівників гуртків – сумісники.

Розподіл педагогічних працівників СЮН за фаховим рівнем у 2015 році представлено на слайді.

9 % – педагог-майстер (педагог-наставник)21 % – педагог-фахівець (педагог-спеціаліст)64 % – педагог-початківець6 % педагог-аутсайдер. Вважається аксіомою, що лише особистість може виховувати осо-

бистість, тому професійна майстерність педагогів та їх компетент-ність є важливим чинником розвитку дитини.

Основним завданням методичної роботи закладу є поліпшення методичного забезпечення навчально-виховного процесу, яка впрова-джується на діагностичній основі, та залучення педагогів до іннова-ційної діяльності.

Метою моделі інноваційної діяльності станції юних натуралістів є оновлення навчально-виховного процесу педагогічними інновація-ми, а саме: ● науково-методична робота по формування науково-компетентніс-

ного педагога;● програма Розвитку закладу;● науково-методичний супровід формування компетентнісної моде-

лі вихованця;● реалізація проекту «Моніторинг освітнього процесу»;● державно-громадська модель управління закладом;● розбудова виховної системи закладу в умовах формування пре-

вентивного виховного середовища;● створення здоров’язбережувального освітнього середовища – пріо-

ритетне завдання СЮН в рамках моделі «Школа сприяння здоров’ю» Система методичного забезпечення включає основні форми робо-

ти закладу: творчі конкурси, круглі столи, майстер-класи, тренінги, школа педагогічної майстерності, інструктивно-методична рада, семі-нари-практикуми, школа молодого педагога, портфоліо.

126 127

Кооперативне навчання: робота в парах, змінювати трійки, два – чотири – усі разом, карусель, робота в малих группах, акваріум.

Фронтальне навчання: обговорення проблеми в загальному колі, за «круглим столом», мікрофон, мозковий штурм, аналіз ситуації, на-вчаючи-вчуся.

3. Проведення занять гуртків у природному просторі – «навчаль-ному кабінеті просто неба». Значна пошукова, еколого-природоохо-ронна робота, за різними напрямками, ведеться на навчально-дослід-ній земельній ділянці та на навчальній екологічній стежці.

4. Впровадження самостійних практичних робіт, розподіл кон-кретних індивідуальних занять з урахуванням особистих якостей ви-хованців відповідно до теми заняття.

5. Визначення пошукових проблемних завдань, що носять нестан-дартний характер, з впровадженням тривалої екологічної гри, приго-ди, де головний учасник гри – сам юннат.

6. Використання методу проектів під час занять на екологічній стежці. Вихованці гуртка співпрацюючи з педагогом на рівні проек-тивної діяльності вирішують різноманітні екологічні проблеми.

7. Впровадження мультимедійних технологій, зокрема навчаль-них комп’ютерних технологій, моделювання екологічних ситуацій, обробки результатів спостереження.

8. Налагодження співпраці з вищими навчальними закладами м. Харкова: Харківським національним університетом імені В. Н. Ка-разіна, Харківським національним педагогічним університетом іме-ні Г. С. Сковороди, в лабораторіях яких юннати проводять різноманіт-ні дослідження, спілкуються зі студентами та науковцями, отримують поради щодо написання наукових робіт.

Продовжено також співпрацю з музеєм природи, станцією лісо-захисту, санстанцією, місцевим лісництвом, КЗ «Харківський зооло-гічний парк», тощо.

мережі «Школи сприяння здоров’ю»; у 2011 р. директор закладу стала лауреатом Премії Верховної Ради України в галузі освіти; природни-чо-краєзнавчий музей СЮН у 2012 р. отримав звання «Зразковий му-зей»; щорічні перемоги у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН. Тільки цього року 4 вихованці посіли призові місця в секціях ветеринарія та зоотехнія, селекція та генетика, історичне краєзнавство, релігіє знавство; ІІ міс-це та срібна медаль за участь у четвертій Національній виставки-пре-зентації «Інноватика в сучасній освіті» в номінації «Упровадження здоров’язбережувальних інноваційних технологій у навчально-ви-ховний процес закладів освіти»; у 2014 р. видана книга з історії освіти району – «Освіта Балаклійщини: історичні розвідки».

В рамках соціального партнерства заклад співпрацює з вищи-ми навчальними закладами м. Харкова, комунальними закладами освіти обласного підпорядкування, НЕНЦом, природоохоронними об’єктами, музеями, архівами Харкова, Києва, науковими бібліоте-ками, видавництвами, недержавними організаціями екологічного на-пряму та громадскісттю.

В сучасних скрутних економічних умовах має тенденція до ско-рочування кількості позашкільних навчальних закладів. Багаторічний досвід роботи Балаклійської СЮН дає нам підстави стверджувати, що постійна наполеглива праця сприяє формуванню позитивного іміджу позашкілля на місцевому та обласному рівнях і є запорукою подаль-шого збереження закладу.

НОВАЦІЇ ПОКОтиЛІВсьКОЇ стАНЦІЇ ЮНих НАтУрАЛІстІВ хАрКІВсьКОЇ рАйОННОЇ рАди

1. Всебічне екологічне навчання дітей та підлітків у живій лабора-торії, до складу якої входить ботаніко-рослинницький та зоолого-тва-ринницький відділи з великою кількістю тварин та рослин, представ-ників різних систематичних груп.

2. Використання технології інтерактивного навчання, ситуативно-го моделювання та проективного навчання.

Інтерактивне навчання передбачає дві форми: кооперативну та фронтальну.

128 129

у відділі працює контактний зоопарк та живий куточок, де діти та їх батьки мають можливість спілкування з тваринами.

В літній період традиційно проводяться екскурсійно-розважаль-ної програми для дітей «Увійди в природу другом», у рамках яких відбуваються тематичні екскурсії (ботанічна, зоологічна, на екологіч-ну стежку), розважальні концертні програми для вихованців дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

Вже другий рік у відділі впроваджується проект «Щасливе життя на планеті» з біоетичного виховання спільно Харківським національ-ним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди, КЗ «Харків-ський зоологічний парк».

Проект «біологія в моєму житті»Для вихованців навчальних закладів інтернатного типу обласного

підпорядкування організовано роботу гуртків еколого-натуралістич-ного, декоративно-прикладного, оздоровчо-фізкультурного напряму. У вихідні дні проводяться клуби вихідного дня. Діти відвідають кон-тактний зоопарк, живий куточок, для них проводяться майcтер-класи з декоративно-прикладного, художньо-естетичного напряму.

FELdman EcOparK ЯК НОВАЦІЯ еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНОЇ ОсВІти УКрАЇНи

Feldman Ecopark – це масштабний і унікальний для України благо-дійний проект МБФ «Фонд Олександра Фельдмана», що з 2012 року впроваджується на Харкіщині.

Основною місією Feldman Ecopark є створення соціально актив-ного середовища, в якому і дорослий, і дитина відчують, що все живе на Землі є однією великою сім’єю, в якій немає місця агресії, а є тіль-ки любов, дружба і взаємодопомога.

Напрямками реалізації проекту є: – створення умов для розвитку науково-дослідної та освітньої бази

у сфері еколого-натуралістичної роботи;– надання соціально-психологічної допомоги дітям з особливими

потребами, з багатодітних сімей;

НОВАЦІЇ еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНОГО ВІддІЛУ КОМУНАЛьНОГО ЗАКЛАдУ «хАрКІВсьКий ОбЛАсНий

ПАЛАЦ дитЯчОЇ тА ЮНАЦьКОЇ тВОрчОстІ»Овелян В. К.

завідувач еколого-натуралістичного відділу

Науково-дослідницький проект « демонстраційний полігон» Останнім часом стає популярною органічна система землероб-

ства, що забезпечує високу якість продукції, зменшує забруднення навколишнього природного середовища, зберігає та підвищує родю-чість грунту. Екологічне землеробство є частиною програми сталого розвитку сільського господарства і ця ідея ґрунтується на розумінні людиною значного, а іноді руйнуючого впливу на навколишнє сере-довище і спрямована на збереження природних ресурсів.

Педагогічний колектив еколого-натуралістичного відділу вже третій рік поспіль співпрацює з Харківським клубом органічного землероб-ства, представники якого беруть активну участь у семінарах-практику-мах для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного напряму, під час яких засвоюються методи обробки грунту, методику вирощування розсади овочів за технологі-єю екологічного землеробства, навчають боротьбі зі шкідниками, хво-робами рослин біологічними методами. На території відділу створено навчальний полігон з вивчення технологій органічного землеробства, проводиться науково-дослідницька робота з овочевими культурами.

Протягом останніх років відділ активно співпрацює з Інститутом овочівництва та баштанництва УААН – провідного центру з селекції овочевих культур в Україні, завдяки чому створено демонстраційний полігон овочевих культур на навчально-дослідній ділянці відділу, що не тільки забезпечує високий рівень сільськогосподарського дослід-ництва, а й виховує у дітей любов до праці.

біоетичне вихованняВажливість виховання у дитини любові до природи, всього живо-

го неможливо переоцінити. Протягом останніх десяти років у відділі проводяться «Уроки добра», обласні конференції з біоетики, екологіч-ної етики спільно з КЗ «Харківський зоопарк». Для дітей та їх батьків

130 131

ної реабілітації на чолі з головним спеціалістом Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальностей «Медична психологія» і «Психо-терапія», завідувачем кафедри психотерапії Харківської медичної ака-демії післядипломної освіти, доктором медичних наук, професором Борисом Михайловим. У Feldman Ecopark фахівці Центру не тіль-ки поділилися теоретичними знаннями з учасниками конференції, а й провели майстер-клас з комплексної анімалотерапії.

«У наш нелегкий час багатьом дорослим, не те, що дітям і підліт-кам, дуже непросто зберегти свою душевну рівновагу і спокій. Спеці-ально для вирішення цього питання ми і створили перший в Україні Центр психосоціальної реабілітації дітей та підлітків з психічними розладами. Проект не має аналогів в Україні та світі, і всі сили спів-робітників Центру спрямовані на вирішення проблем психічного здоров’я підростаючого покоління. Я дуже радий, що ми змогли поді-литися досвідом і напрацюваннями з іншими фахівцями», – підсуму-вав народний депутат України Олександр Фельдман.

– збереження і розвиток фауни і флори регіоні; інтегрування Хар-ківського регіону в міжнародні природоохоронні програми.З перших днів роботи Feldman Ecopark існування працює клуб

юннатів, в основу якого покладені теоретичні та практичні заняття дітей шкільного віку, спостереження за природою, науково-дослід-ницька робота.

Сьогодні це багаточисленні гуртки юннатів, що працюють за на-прямками еколого-натуралістичної освіти: юннати (діти від 3-х ро-ків); зоологи, Театр дітей і тварин, юні коняри.

У Кінному комплексі дітей навчають олімпійським та неолімпій-ським видам спорту, працює поні-клуб, кінний театр, впроваджується європейський проект природного утримання коней «Paddockparadise». Щорічно юннати беруть активну участь та перемагають у міжнарод-них, всеукраїнських фестивалях, конкурсах з еколого-натуралістич-ного напряму.

На базі Feldman Ecopark вперше в Україні впроваджується проект створення позашкільного навчального закладу еколого-натуралістич-ного напряму приватної форми власності.

Великої уваги Feldman Ecopark приділяє роботі Центру психосо-ціальної реабілітації дітей та підлітків з психічними розладами, де проводяться заняття з іппотерапії, анімалотерапії; реалізуються про-екти «Діти з вулиці», «Діти слухають серцем» (для дітей з вадами зору), «Канікули в Екопарку», різноманітні реабілітаційні програми для дітей, сімей із зони антитерористичної операції на Сході України.

У жовтні 2015 року на базі Feldman Ecopark відбулася Міжна-родна наукова конференція за участю провідних фахівців психіатрії, неврології та наркології, присвячена пам’яті основоположника віт-чизняної психіатрії та неврології, харків’янина Петра Бутковського. У науковому заході взяли участь провідні фахівці не тільки з України, а й Молдови, Польщі, Росії, Швейцарії та Ізраїлю. Перші засідання вчених відбулися на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, в рамках якої учасники виступили з доповідями та поділилися результатами власних досліджень в галузі наукової та практичної медицини, обговорили вплив ситуації на Сході України на загальне психічне здоров’я підростаючого покоління. Один із проек-тів, представлених у рамках цієї теми, реалізує Центр психосоціаль-

132 133

З дОсВІду рОбОти

КОНтАКтНий ЗООПАрК − ПерсПеКтиВи рОЗВитКУ Сидоренко І. В.

зав. лабораторії тваринництва НЕНЦ

Контактні зоопарки при позашкільних навчальних закладах – одна з форм соціально-педагогічної роботи з дітьми і їх батьками, спосіб залучення вихованців до занять у гуртках зоологічно-тваринницького напряму і реклама закладу позашкільної освіти.

Контактний зоопарк – місце спілкування відвідувачів з такими тваринами, які спеціально адаптовані до щільного контакту з людь-ми. Популярність цієї форми спілкування з природою викликана тим, що в умовах сьогодення все більше спостерігається відхід дорослих і дітей від природи, прискорення ритму життя, передозування інфор-мації, що призводить до перманентних стресів та перенапруження нервової системи дитини.

Уся історія культурного та технічного прогресу людства нероз-ривно пов’язана з його взаємовідносинами з природою. Поступово ці відносини ускладнювалися по мірі збільшення кількості населення планети і технічного озброєння. Життя сучасної дитини важко уяви-ти без новітніх досягнень технічної думки. На жаль, часто компютер замінює дитині справжніх друзів, живе спілкування. Існування кон-тактних зоопарків (зоомайданчиків) надає можливість вихованцям отримувати життєву енергію і позитивні емоції від спостереження за тваринами і безпосереднього спілкування з ними, позитивно впливає на психіку і самопочуття дітей.

Безперечним є той факт, що саме спілкування з тваринами спри-яє формуванню у дітей гуманного та відповідального ставлення до живої природи, зокрема тваринного світу і виховує у дитини кращі людські якості: доброту, любов, турботу. Також спілкування дітей з тваринами є одним з вагомих факторів гармонійного розвитку осо-бистості. Тварини є джерелом перших знань про природу, стимулом розвитку сенсорики і логічного мислення, тобто роль тварин є важ-ливою не тільки в якості аспекту формування морального виховання,

а і стимулює інтелектуальний розвиток дитини. Відвідування дітьми контактного зоопарку стимулює їх цікавість і часто викликає бажання отримати більше інформації про тваринний світ.

Видовий склад тварин, що задіяні в контактному зоопарку, має певні особливості. Це тварини, що не потребують спеціальних умов утримання і складного догляду. Для утримання в подібних зоомай-данчиках підходять тварини та птахи з стійкою нервовою системою, з сангвінічним або флегматичним типом темпераменту. З тварин, яких можна порекомендувати, це безрогі кози, вівці, кури, качки, індики, морські свинки, кролі. При підборі видового складу необхідно орі-єнтуватися на індивідуальні якості темпераменту і характеру тварин. М’ясоїдних тварин, таких як єноти, носухи, тхорі, в контактному зо-опарку можна використовувати тільки під постійним наглядом пра-цівника. Не бажано використовувати самців копитних, якщо вони не стерилізовані, так як самці достатньо часто бувають агресивні. Та-кож небажано використовувати тварин, які мають роги. Безумовно, тварини мусять бути абсолютно здоровими, без зовнішніх і внутріш-ніх паразитів.

Окремо хотілося б відмітити особливості контингенту відвідува-чів контактних зоопарків. На відміну від постійних вихованців, які знають, як спілкуватися з тваринами, і не наносять тваринам навмис-ної чи ненавмисної шкоди, відвідувачі зоомайданчиків не завжди ко-ректно поводяться з тваринами. Діти можуть ненароком травмувати тварину, так як не знають, як з нею поводитися. Особливо це відно-ситься до дрібних тварин, таких як морські свинки і молодняк птахів. Також необхідно враховувати, що маленькі діти лякаються тих тва-рин, які одного з ними росту, або вищі за них. Тому персонал контак-тного зоопарку має ретельно контролювати ситуацію на майданчику, і вчасно запобігати нестандартним ситуаціям. На майданчику контак-тного зоопарку необхідно проводити роз’яснювальну роботу з дітьми і їх батьками, пояснювати, що спілкування дітей з тваринами має про-ходити в позитивному настрої як одних так і других. Деяким дітям достатньо просто зблизька спостерігати за поведінкою тварин, а деякі з задоволенням годують і гладять їх.

Отже перспективність даного напряму роботи обумовлена ши-рокими можливостями, які надає наявність зоомайданчика. При мі-

134 135

німальних вкладеннях коштів, праці і правильній організації робо-ти – користь контактних зоопарків для підростаючого покоління є безсумнівною.

черКАщиНА – ПерЛиНА ЮННАтІВсьКОГО рУхУ Давиденко Л. В.

директор комунального закладу «Черкаський обласний центр роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради»

Історія юннатівського руху на Черкащині починається з утворення у січні 1954 року Черкаської області, коли вже в лютому цього року була створена обласна станція юних натуралістів. До 1970 року стан-ція юннатів знаходилась в невеликому одноповерховому приміщенні по вул. Комсомольській (нині Смілянська), 100/1, де зараз розміще-ний обласний Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді. З 1970 року обласна станція юних натуралістів знаходиться в мальовничому куточку міста, де займає площу 5 га землі, з двопо-верховим учбовим корпусом, площею 2500 м2, з кабінетами та лабора-торіями для занять, актовим залом на 200 місць. У господарстві – те-плиця, парники та допоміжні споруди, сад. Започаткований юннатами у 1970 році живий куточок станції, який налічував близько тисячі ви-дів різних тварин, згодом переріс в Черкаський міський зоопарк

У 1975 році на території станції них натуралістів було створено стаціонарний профільний табір «Юннат», який щороку приймав на відпочинок в літній період 240 дітей, вихованців учнівських шкіль-них лісництв, виробничих бригад, переможців екологічних конкурсів. А нині це гуртожиток «Мрія» для працівників закладів освіти. В літ-ній період він відкриває двері як оздоровчий заклад для дітей педаго-гічних працівників області. В 2003 році обласна станція юннатів була перейменована в обласний Центр еколого-натуралістичної творчос-ті учнівської молоді, а з грудня 2006 року рішенням обласної ради – заклад реорганізований в обласний центр еколого-натуралістичної творчості, мала академія наук учнівської молоді. У грудні 2013 року заклад реорганізовано в комунальний заклад «Черкаський обласний центр роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради. Про-

тягом всіх цих років заклад гідно виконує місію методичного Центру з питань позакласної роботи з учнівською молоддю, екологічного ви-ховання учнів міста і області, її професіонального самовизначення, розвиває і підтримує юні таланти, обдарування, надає методичну до-помогу загальноосвітнім школам та позашкільним закладам облас-ті. За роки існування позашкільного закладу школу юннатівського гарту пройшли тисячі вихованців навчальних закладів Черкащини. Сьогодні в області діють 3 позашкільних заклади еколого-натураліс-тичного спрямування: Черкаська районна станції юних натураліс-тів, Уманський міський еколого-натуралістичний Центр учнівської молоді, Шполянська районна станція юних натуралістів. Черкаська районна станція юних натуралістів створена 1991 року як центр ро-боти з учнівською молоддю. З 2007 року станцію очолює директор Насонова Ганна Олексіївна, вчитель вищої категорії, керівник гурт-ка-методист. Протягом навчального року в закладі працює 26 гуртків (роботою охоплено 433 учні), керівництво якими здійснюють чотири основних та чотири керівники гуртків-сумісники, серед них є один керівник гуртків-методист. Вихованці станції юннатів є активни-ми учасниками обласних та Всеукраїнських конкурсів. В 2011 році в м. Вінниця під час проведення Всеукраїнського зльоту учнівських виробничих бригад вихованець гуртка «Юні генетики» посів перше місце в секції рослинництво, вихованці гуртка «Юні лісівники-ден-дрологи» були учасниками ІV Всеукраїнського зльоту юних лісівни-ків, що проходив у м. Чернівці. Вони є активними учасниками облас-них конкурсів шкільних лісництв та переможцями різних еколого-на-туралістичних конкурсів. Вихованці гуртків активно залучаються до туристичних змагань та походів. Ось уже декілька років поспіль вихованці туристсько-краєзнавчого гуртка (керівник Вовченко О. В.) є переможцями районного та учасниками обласних туристичних зма-гань різного рівня. В закладі до послуг вихованців обладнано шість кабінетів і серед них кімната-музей побуту українського народу. Робо-та над його створенням розпочалася ще в 2008 році і триває до цього часу. У 2000 році на станції юннатів створено куточок живої природи. Щорічно проводиться значна робота по озелененню прилеглої тери-торії, облаштовуються квітники та навчально-дослідницькі ділянки. У закладі працюють творчі люди, які віддають свої знання та вміння

136 137

для розвитку творчих здібностей учнів, виховання підростаючого по-коління. Найголовнішим принципом виховання молоді в Уманському центрі еколого-натуралістичної творчості є прийняття дитини такою, яка вона є насправді. Тільки в такому випадку у керівника гуртка з ви-хованцем буде підтримуватись контакт, що є єдиною умовою плідної взаємодії обох учасників виховного процесу. Головне завдання ке-рівника гуртка – розкрити перед вихованцями весь широкий спектр можливостей, які не помічаються підлітками через брак життєво-го досвіду. Екологічна освіта і виховання підростаючого покоління спрямовані на забезпечення потреб особистості у творчій самореалі-зації, поглиблення та розширення шкільних базових знань. Екологічні знання нічого не варті, якщо вони не торкаються душі дитини. Тому життя в позашкільному закладі має відрізнятись від школи зацікавле-ністю, емоційною насиченістю, має давати задоволення, створювати комфортні умови, взаємозбагачувати дітей і дорослих знаннями і вра-женнями. Саме поза межами уроку учень самореалізується, самороз-кривається повною мірою. Позашкільний навчальний заклад – це той інститут виховання дитини, який забезпечує гармонійний розвиток особистості. Позашкільна освіта набагато повніше враховує потре-би дитини у спілкуванні з природою, пізнавальні та інтелектуальні можливості, дає змогу застосувати здобуті знання, уміння та навички в практичній діяльності по охороні природного середовища.

Головними напрямками роботи Уманського міського центру еко-лого-натуралістичної творчості учнівської молоді є: підвести дити-ну до глибокого естетичного розуміння природи, розбудити бажання жити в гармонії з зовнішнім світом, у відповідності до його законів; виховувати громадянина, відповідального за долю України; відроджу-вати кращі традиції українського народу у взаємовідносинах з довкіл-лям; виховувати почуття особистої відповідальності за стан довкілля; гармонізувати зв’язки людина – природа, особистість – суспільство, матеріальне – духовне.

Пріоритетними напрямками роботи Уманського міського центру еколого-натуралістичної творчості є впровадження різних форм поза-шкільної екологічної освіти та виховання. Шполянська районна стан-ція юних натуралістів є навчально-методичним центром, завданням якої є організація і спрямування всієї позакласної роботи з біології

і основ сільського господарства та підготовки учнів до свідомого ви-бору професії. СЮН бере активну участь в проведенні методичних об’єднань, семінарах вчителів біології, керівників гуртків, надає ре-комендації щодо ведення документації по дослідницькій роботі на на-вчально-дослідних ділянках та природоохоронній роботі. Надається методична допомога керівниками гуртків в гуртковій роботі в плану-ванні та оформленні журналів гурткової роботи підготовці до занять і надають медичну допомогу в складанні творчих, індивідуальних планів. Надається методична допомога у підготовці та проведенні об-ласних, міських та районних конкурсах.

Еколого-натуралістичний напрям позашкільної освіти посідає провідне місце в формуванні екологічної культури особистості та є прикладом інтеграції різних напрямків позашкільної освіти у ді-яльності загальноосвітніх навчальних організацій. Тому колектив СЮН спрямовує свою діяльність на вдосконалення дослідницької, еколого-натуралістичної, природоохоронної (з використанням її в на-вчально-виховному процесі), гурткової роботи та вихованні дітей і учнівської молоді за інтересом в позаурочний час, використовуючи різні форми та методи діяльності. Шполянська районна станція юних натуралістів працює згідно типових та творчих планів, в основі яких висвітлено питання природознавства та подальший його розвиток шляхом удосконалення діючих і розробки нових навчальних планів. В установі працює 26 гуртків, які своєю роботою охоплюють 415 ді-тей (16 гуртків працює в м. Шпола, а 9 філій (10 гуртків) у школах рай ону. Елементи екологічного виховання червоною ниткою прохо-дять через весь виховний процес. Щоб прищепити любов до приро-ди і оберігати її, керівники гуртків на занятті дають багато цікавої і пізнавальної інформації. Діти займаються пошуковою діяльністю. У становленні екологічної культури дітей особливе значення нада-ється ігровій діяльності. Головна їх особливість полягає в тому , що пізнавальні задачі приховані. Дитини навчається саме граючись. На-вчально-вихований процес у позашкільному закладі здійснюється диференційовано відповідно до індивідуальних можливостей, інтер-есів, нахилів, здібностей вихованців, учнів, слухачів з урахуванням їх вікових особливостей, стану здоров’я з використанням різних форм роботи: заняття, гурткова робота, клубна робота, уроки-лекції, інди-

138 139

відуальні заняття, конференції, семінари, читання, вікторини, кон-церти, змагання, навчально-тренувальні запитання, походи, екскурсії, експедиції, практичні заняття в теплицях, на навчально-дослідних ді-лянках, у природі. Педагоги організовують діяльність дітей так, щоб через самостійні відкриття, розв’язання проблемних завдань, різно-манітні дії з природними об’єктами вони оволоділи новими знаннями, вміннями та навичками, для цієї мети створена мала екологічна стеж-ка. Головною метою екологічної стежки є: формування екологічної культури учнів, гармонії їх відносин з природою; пізнавання різно-манітності рослинного світу. Центр роботи з обдарованим дітьми як позашкільний навчальний заклад робить вирішальний внесок у роз-виток творчих здібностей учнів, формування екологічної свідомості, екологічного інтелекту, практичних навичок у спілкуванні з природ-ним і антропогенним середовищем. Центр постійно оновлює зміст і методи проведення еколого-натуралістичної роботи, критично оці-нює її якісний стан, спрямовує на самореалізацію та життєстверджен-ня особистості кожного учня. Основними завданнями позашкільної еколого-натуралістичної роботи в Центрі є: методичне забезпечення та координація роботи керівників учнівських творчих об’єднань; ро-бота з обдарованою учнівською молоддю; розробка і вдосконалення навчальних планів позашкільної еколого-натуралістичної роботи; розробка і видання методичних рекомендацій з позакласної та по-зашкільної роботи по біології, сільського господарства, екології для позашкільних еколого-натуралістичних закладів, шкіл, дошкільних установ; розробка сценаріїв тематичних, еколого-натуралістичних заходів; залучення талановитої молоді до просвітницької діяльнос-ті серед широких верств населення через клубну роботу; виховання учня, громадянина України; формування у школярів бажання і вміння захищати і зберігати єдність екосистеми Землі, приділяючи особливу увагу біологічній різноманітності та природним процесам, що підтри-мують життя.

Не дивлячись на те, що заклад неодноразово реорганізовувався, мережа гуртків еколого-натуралістичного профілю повністю збере-жена. На сьогодні в обласному Центрі роботи з обдарованими дітьми працює 45 гуртки еколого-натуралістичної творчості 20 профілів, ро-ботою яких охоплено 675 дітей. З них 10 гуртків (150 учнів) працюють

у сільській місцевості. Крім цього в закладі працює 15 гуртків худож-ньо-естетичного профілю, роботою в яких охоплено 225 учнів. Що-року профільність гуртків змінюється з урахуванням зацікавленості та інтересів дітей. Сьогодні Центр роботи з обдарованими дітьми – обласний позашкільний заклад, діяльність якого здійснюється в трьох напрямах: еколого-натуралістичному, художньо-естетичному та робо-та Малої академії наук. Результатом творчої діяльності еколого-нату-ралістичного відділу є організація та проведення обласних семінарів з методистами природничих дисциплін районних відділів освіти, ке-рівниками учнівських шкільних лісництв, гуртків еколого-натураліс-тичного профілю, директорами Будинків дитячої та юнацької твор-чості та позашкільних навчальних закладів області. Спільно з Об-ласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників проводяться семінари-тренінги, майстер класи, заняття з курсової перепідготовки керівників гуртків, вчителів загальноосвітньої школи. Педагогічними працівниками Центру згідно річного плану видають-ся навчально-методичні збірники, посібники, рекомендації на основі досвіду позашкільної роботи, які представляються на щорічній об-ласній виставці передового педагогічного досвіду «Освіта Черкащи-ни». Узагальнений педагогічний досвід висвітлюється в публікаціях педагогічних видань «Освіта України», «Педагогічний вісник», «По-зашкілля», «Рідна школа», «Юний натураліст», а також – у брошурах, альбомах, буклетах. Налагоджена співпраця з вищими навчальними закладами області, дослідними лабораторіями, позашкільними за-кладами іншого спрямування, загальноосвітніми закладами області і України. Вихованці Центру неодноразово були призерами всеукра-їнських етапів екологічних конкурсів, акцій. Щороку переможці кон-курсів нагороджувалися безкоштовними путівками до Всеукраїнсько-го табору «Юннат» Національного еколого-натуралістичного Центру в м. Києві та цінними подарунками. З 2006 року в Центрі діє відділ Малої академії наук. Науково-дослідницькою діяльністю в МАН що-року охоплюється близько 700 учнів 8–11 класів навчальних закладів області. У рамках діяльності названих відділень МАН функціонують 56 наукових секцій – на базі Черкаського національного універси-тету ім. Б. Хмельницького, Черкаського державного технологічного університету, Центру, інших навчальних закладів, установ обласного

140 141

центру та 31 наукова секція – на базі Уманського державного педаго-гічного університету імені Павла Тичини (на підставі укладених угод про співпрацю). Поєднуючи зусилля досвідчених педагогів загально-освітніх та позашкільних навчальних закладів, провідних науковців Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, Уман-ського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Черкаського державного технологічного університету, Мала академія наук задовольняє потреби обдарованих дітей у їх творчій реалізації. З 2008 року на базі закладу проводиться оздоровлення вихованців. Для переможців обласних, всеукраїнських еколого-натуралістичних конкурсів, акцій, операцій проводиться оздоровчий табір «Мальва», для обдарованої учнівської молоді – оздоровчий табір «Еврика». Про-грамою роботи оздоровчих таборів передбачалось створення спри-ятливого оздоровчого середовища для дітей, робота в гуртках еколо-го-натуралістичного напряму за інтересами, виховання в учнів нави-чок здорового способу життя, розвиток дитячої творчості, виховання екологічної культури школярів та їх готовності до активних дій в сфе-рі охорони природи. З 2014 року значно поліпшилася матеріальна база Центру. Учбовий корпус загальною площею підземних та наземних приміщень 4,5 м2 з навчальними кабінетами, лабораторіями, акто-вою залою на 180 посадкових місць. Працюючі 2 теплиці загальною площею 252 м2, в яких зібрана колекція з 30 родин квіткових рослин. Зроблено ремонт в навчальних аудиторіях, частково замінені вікна, відремонтована мережа водовідведення та водопостачання. На сьо-годні справжньою прикрасою закладу є поновлений живий куточок, в якому зібрана колекція орнітофауни (папуги розели, нерозлучники, німфи, хвилясті, японські амадини, гульдові амадини, канарки), ко-лекція з 200 видів акваріумних риб, колекція комах (мадагаскарські, єгипетські таргани, тарган принцисія, палочники). В тераріумах меш-кають 3 види черепах, шпорцеві жаби, гігантські равлики ахатини. Улюбленцями живого куточку є шиншили, морські свинки, сірійські та джунгарські хом’ячки, піщанки, пацюки, декоративні кролики, тушканчики та дресирований тхір. Близько 35 років в Центрі роботи з обдарованими дітьми функціонує Музей хліба, який у 2007 році піс-ля часткової реекспозиції був зареєстрований в переліку музеїв, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України.

Щороку Музей хліба приймає тисячі відвідувачів та являється справ-жнім координаційно-методичним центром по залученню молоді до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької, художньо-естетичної та природо-охоронної роботи.

рОЛь ПрирОдНО-ЗАПОВІдНих теритОрІй У ФОрМУВАННІ еКОЛОГІчНОЇ сВІдОМОстІ ЮННАтІВ

Трегубова Л. А. директор комунального закладу

«Чернігівська обласна станція юних натуралістів»

На межі тисячоліть розвиток цивілізації при існуючій позитивній інтелектуальній динаміці набув негативного значення щодо взаємо-відносин Людина – Природа.

Україна нині перебуває серед країн, в яких збереглися протиріччя суспільної моделі, орієнтованої на нераціональне природокористу-вання. Інвестиції і технології, які заходять в Україну, не спрямовані на кардинальне розв’язання існуючих протиріч.

Водночас, наш природоресурсний потенціал оцінюється як один із найбільших на планеті. 94 види корисних копалин мають промис-лове значення. За умов ефективного користування українські землі здатні прогодувати в 6 разів більше населення, ніж маємо сьогодні. Займаючи менше 6% території Європи, Україна, має понад третину її біорізноманіття. Розумно скористатися цим потенціалом в інтересах добробуту нинішнього і прийдешніх поколінь українських грома-дян – одне з найголовніших наших завдань. Україні потрібен збалан-сований розвиток, який передбачає розробку і впровадження іннова-ційної моделі економічного розвитку, пов’язаної з розвитком науки, сучасних наукоємних високотехнологічних галузей, прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, застосування екологічно обґрунтованих принципів ведення сільського господарства.

Збалансований розвиток потребує формування соціальної держа-ви та системних інвестицій в Людину, підвищення рівня екологічної освіти та культури, формування нового природоохоронного світогля-ду громадян України.

142 143

Збалансований розвиток не можливий без формування громадян-ського суспільства, впровадження механізмів громадянського конт-ролю за діяльністю органів державної влади, залучення громадян до прийняття екологічно важливих рішень. Низький рівень екологічної культури населення формує неекологічні моделі поведінки щодо споживання.

Стратегія переходу до збалансованого розвитку має ґрунтуватися на аналізі тих дисбалансів, які існують в економічній, соціальній та екологічній сферах, і на подальшому визначенні шляхів їх подолання.

Гострота сучасних екологічних проблем поставила перед на-вчальними за кладами важливе завдання – виховувати молодь, здат-ну по-новому ви рішувати проблеми охорони, перетворення та раціо-нального використання при роди.

Велика роль у розв’язанні цих завдань відводиться позашкільним навчальним закла дам еколого-натуралістичного спрямування. Фор-муванню знань і вмінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток інтелекту, творчої і ділової активності; розумінню сучасних проблем навколишнього природного середовища і усвідомленню їх актуальності для себе; формуванню екологічної свідомості та куль-тури особистості сприяє залучення учнів до роботи на об’єктах при-родно-заповідного фонду.

Такі природоохоронні об’єкти, як заповідники, національні при-родні парки, зоопарки, ботанічні сади, регіональні ландшафтні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення є базою для проведення еколого-освітніх та виховних захо-дів. Освітньо-виховна діяльність організацій природно-заповідного фонду спрямована на формування нових етичних стосунків людини з природою, сприяння сталому розвитку суспільства та природи, фор-мування екологічної свідомості та екологічної культури всіх верств населення, виховання розуміння сучасних екологічних та природо-охоронних проблем та вирішенню їх на регіональному та державному рівнях, підтримку природно-заповідної справи широкими верствами населення як необхідної умови виконання ними своїх природоохорон-них функцій.

Так, педагогами Чернігівської обласної станції юних натуралістів напрацьований значний досвід по проведенню польової екологічної

практики, екскурсій, занять серед природи, екологічних спостережень та дослідів. Щоліта проводяться еколого-краєзнавчі практики для ви-хованців станції юннатів на території Мезинського національного природного парку, Державного дендрологічного парку «Тростянець» НАНУ, регіонально-ландшафтного парку «Ялівщина», Менського зоопарку.

Під час екологічної практики поєднується навчальна діяльність та наукові дослідження з біоекології, з інтродукції і введення в куль-туру рідкісних, екзотичних та інших корисних рослин. На навчаль-но-дослідній земельній ділянці станції проводиться різноспрямована діяльність, зокрема: вирощування аборигенних та інтродукованих видів рослин різних життєвих форм; впровадження нових агротех-нічних принципів догляду за рослинами; розробка методик з виро-щування корисних, рідкісних та видів, занесених до Червоної книги України; визначення насіннєвої продуктивності і вивчення способів розмноження.

При спілкуванні з живою природою гуртківці пізнають зв’язки між різними організмами, мають уявлення про складність і вразли-вість природних процесів. В учнів розвивається пізнавальний інтерес, виробляється бережне ставлення до природи, без чого неможлива її охорона, формуються в подальшому елементи екологічної культури і виховання, пробуджується в них почуття до прекрасного, розвитку поняття краси та гармонії життя і природи, формування гуманного ставлення до всіх живих організмів.

Це дозволяє учням більш глибоко засвоїти теоретичний навчаль-ний матеріал, формує в них практичні вміння і навички, дозволяє уя-вити сферу використання отриманих знань. На практиці учні знай-омляться з різноманітними об’єктами та явищами живої природи, пізнають закономірності її розвитку, особливості організації тварин, рослин, грибів та інших організмів Учасники екологічно-краєзнав-чих практик навчаються визначати і відрізняти рослини, тварини, будувати дослідження, проводити спостереження за ними, визна-чати риси адаптованості в їх будові, поведінці до життя в тому чи іншому сере довищі. Результати дослідницької роботи школярі пред-ставляють на щорічній науково-практичній конференції «Вивчаємо, щоб зберегти».

144 145

Юні натуралісти, займаючись у профільних гуртках, мають мож-ливість долучатись до створення заповідних об’єктів шляхом підго-товки клопотань про створення територій та об’єктів природно-запо-відного фонду, беручи участь у Всеукраїнському конкурсі «Вчимося заповідувати». Юннати можуть підготувати та направити клопотан-ня до уповноваженого органу (центрального органу виконавчої вла-ди в галузі охорони навколишнього природного середовища, наукові установи, природоохоронні громадські об’єднання або інші зацікав-лені підприємства, установи, організації), обґрунтувавши пропозицію про створення заповідного об’єкту на визначеній території, яка є цін-ною в природоохоронному відношенні. Тобто школярі можуть брати участь у підготовці матеріалів, а повнолітні особи чи вчителі. батьки, представники сільської ради направляти їх на розгляд. Участь школя-рів у підготовці клопотань може включати в себе виявлення ділянок, що зберігаються у природному стані; привернення уваги дорослих до їх вивчення; проведення власних спостережень та досліджень; участь у тематичних конкурсах. Залучення дітей до заповідання природи сприятиме підвищенню їх екологічної обізнаності про рідний край, формуванню дбайливого ставлення до природи, отриманню вмінь та навичок досліджувати природні комплекси та процеси

Другий рік на базі дитячого табору «Юний турист» у с. Количів-ка Чернігівського району працює обласна літня школа для обдаро-ваних та талановитих дітей Чернігівської області з метою всебічної підтримки обдарованої молоді, сприяння модернізації змісту науко-во-дослідницької, пошукової, експериментальної та практичної діяль-ності учнівської молоді, впровадження інноваційно-освітніх методів і технологій. Педагоги ОБЛСЮН відповідно до програми та робочого зошиту практичних занять з природничого профілю вчили школярів розробляти та оформлювати екологічні проекти. Вихованці табору провели облік та спостереження за птахами, вивчали видовий склад лікарських рослин та комах в околицях табору та в регіонально-ланд-шафтному парку «Ялівщина», здійснили моніторинг рідкісних видів та угрупувань, що мають статус охорони на рівні Червоної книги та Зеленої книги України. Для вихованців еколого-натуралістичної змі-ни табору використовувалися такі форми занять, як екскурсії еколо-гічними стежками та туристичними маршрутами заповідних об’єктів,

заняття на природі, екологічні ігри та конкурси, навчання практич-ним навичкам польових наукових досліджень, а також бесіди, круглі столи, лекції. Залучення дітей до такої діяльності сприяло набуттю навичок поведінки в природних умовах, орієнтуванню на місцевос-ті, ознай омленню в природних умовах з рослинним світом, фауною тощо.

Отже, на основі інтеграції позашкільних навчальних закладів еко-лого-натуралістичного спрямування і об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється реалізація ідей освіти збалансованого розвитку.

еКсПериМеНтАЛьНе дОсЛІдНиЦтВО В ПрирОдІ череЗ сПІЛьНУ еКсПедиЦІйНУ НАУКОВУ дІЯЛьНІсть

В Об’ЄКтАх ЗАПОВІдНОГО ФОНдУ ВІННичиНи Драгомирецька О. А.

директор Вінницької обласної станції юних натуралістів, Заслужений працівник освіти України

Природа Вінниччини досить різноманітна. Натуральна рослин-ність Вінниччини представлена лісовими, степовими, лучними, бо-лотними і водними угрупуваннями. Багатовікова господарська ді-яльність людини істотно змінила її. Переважаючі колись ліси тепер займають лише 14,1 % території, а степова рослинність в умовах над-мірної розораності області збереглася, виключно на важкодоступних для освоєння ділянках (крутосхили ярів, балок, долин, річок). Така ситуація спонукає до збереження існуючих і створення нових приро-доохоронних об’єктів включаючи і штучно створені, зокрема визна-чні та цінні зразки паркового будівництва.

На даний час на Вінниччині нараховується 15 заказників загаль-нодержавного значення (14 ботанічних і 1 лісовий) і 42 місцевого зна-чення (36 ботанічного і 6 лісового), 94 пам’яток природи і 92 місце-вого значення, 36 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва (11 за-гальнодержавного і 26 місцевого значення) та 32 заповідних урочищ.

Область має власну Червону книгу Вінниччини. Продовжується робота по охороні заповідних територій, залучення юннатів до ро-боти по збереженню біорізноманіття, вивчення методів оцінки ста-

146 147

ну природоохоронних об’єктів та негативного впливу антропогенних факторів, привернення уваги місцевих органів влади на необхідність дотримання правил природокористування та збереження природоохо-ронних територій.

Спільно з державним управлінням екології та природних ресурсів у Вінницькій області створений реєстр природно-заповідного фонду Вінницької області в розрізі районів.

Необхідність індивідуальної охорони окремих видів викликала потребу їх старанного обліку, вивчення, створення спеціальних реє-стрів тих, які особливо потребують заходів для збереження. Охорона рідкісних та зникаючих видів рослин є невід’ємною складовою час-тиною загальної проблеми – охорони, відновлення, збагачення й раці-онального використання рослинного світу. Ефективна індивідуальна охорона окремих біологічних видів у природі можлива тільки за умо-ви збереження достатніх ділянок рослинного покриву, як середовища життя цих видів. Саме тому вона може бути дієвою тільки на терито-ріях, що підлягають охороні, які складають тільки 1 % площі області.

Лише на території Чечельницького району створено 7 об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 4809,57 га., що ста-новить 6,34 % від загальної площі області. У зв’язку із цієї причини і було створено Національний природній парк «Кармелюкове Поділ-ля», з яким Вінницька обласна та Чечельницька районна станцію юн-натів плідно співпрацюють.

На особливу увагу заслуговують зростання таких видів із Черво-ної книги України, як коручка пурпурова, сон великий, тюльпан ді-бровний, в’язіль стрункий, відкасник татарниколистий, вишня степо-ва горицвіт весняний, ковила волосиста та ін.

Гуртківці Чечельницької районної СЮН провели дослідження по виявленню рідкісних рослин. Реліктом та рідкісним видом є в’язіль стрункий. Це субсередземноморсько-балканський зі розірваним аре-алом вид. Відомо на Вінниччині 2 місцезростання. Був знайдений у Червоногребельській дачі у складі ценозу скельно-дубового лісу кизилово-парвськоосокового. Він знаходиться в єдиному локалітеті в даному лісництві. Коручка пурпурова – рідкісна субсередземномор-ська-балканська орхідея. Тюльпан дібровний був уперше виявлений у Бритавській дачі. Цей східний вид – ефемероїд дібров знаходиться

тут на крайній західний межі поширення, утворює багаточислені по-пуляції, місцями зростає масово, рясно квітує. Сон великий був ви-явлений у Британській дачі на остепневій смузі узлісся та в урочищі «Вишенька» (с. м. Чечельник).

Зусіллями юннатів Вінницької області виявлено ряд регіональ-но рідкісних видів, які повинні охоронятися на Вінниччині – це ряст Маршаллів, ломиніс цілолистий, згубниця п’ятилиста, півники угор-ські, косарики перетинчасті, лазурник трилопатевий, чемериця чорна, чина панянська, зірочник гайовий. Фауна області також дуже різнома-нітна, оскільки територія характеризується поєднанням лісових і сте-пових ділянок. Тут типово степові види поєднуються і співіснують з типово лісовими представниками. На території можна зустріти такі червонокнижні види тварин – лось сохатий, кіт лісовий, журавель сі-рий, чапля сіра, чорний лелека, сова вухата та інші.

У Бершадському районі з питань заповідування кращими є Сумів-ська ЗОШ І–ІІІ ст. – природно-заповідний об’єкт – віковий дуб, Бала-нівська ЗОШ І–ІІІ ст. – природно-заповідний об’єкт віковий дуб, Яла-нецька ЗОШ І–ІІІ ст. природо-заповідний об’єкт – заповідна територія «Лиса гора». Колектив учнів Гаївької ЗОШ І–ІІ ст. Барського р-ну ви-вчили заповідне урочище місцевого значення «Жолоби», створеного рішенням 11 сесії 23 скликання облради від 17.12.1999 року. Воно розміщується на території Гаївської сільської ради. Загальна площа урочища «Жолоби» 5,72 га. Заповідний об’єкт входить до складу при-родно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання. Ділянка природної лучно-степової рослинності під назвою «Жолоби» розташована в Барському районі на захід від міста Бар на відстані 2,5 км. Грунти території представленні сірими опідзолени-ми чорноземами. Рослинність представлена такими видами рослин: хвощ польовий, полин гіркий, м’ята, звіробій. Із тваринного світу – бабки, джмелі, ласиці, миша польова, вуж звичайний, лисиця.

В Козятинському районі за результатами роботи на природоохо-ронних територіях закладів освіти району проведено науково-прак-тичну конференцію «Заповідними стежками малої Батьківщини – Козятинщини». У конференції брали участь і професор, доктор пе-дагогічних наук, вчений секретар відділення загальної педагогіки та філософії педагогічних наук України Григорій Пустовіт (уродженець

148 149

смт Глухівці цього ж району), представники Вінницької обласної стан-ції юних натуралістів, завідуюча відділом інформаційно-методичної роботи Шмаль Н. А. і завідуюча відділом екології Побережнюк І. Г., відповідальний секретар районної ради Українського товариства охо-рони природи, керівник науково-методичної асоціації вчителів при-родничих дисциплін Борівський В. І. та перший заступник голови Ко-зятинської РДП, голова Президії районної ради Українського товари-ства охорони природи Микола Купчик. Активну участь у конференції за сприянням Бібліо інтнртетцентру ЦРБ (бібліотекар Таїсія Вакса), брали юні природолюби зі шкіл району та їх наставники, які презен-тували екологічні проекти на прикладі своїх територіальних громад – заказник і ботанічний «Курочка», державний ботанічний «Урочище Сестринівська дача», гідрологічний «Опустя», ентомологічний «Ти-тусіївський ліс», боброві поселення у Кашперівці та Безіменному, показували на екрані у вигляді слайдів, пам’ятки природи – Кашпе-рівський парк «Лісова пісня» та мальовничі куточки Жежелівщини. Гості були приємно вражені презентованими проектами та висловили думку стосовно створення природних мікро заказників місцевого зна-чення. Після чого Валерій Бобрівський провів презентацію проекту «Заповідники малої Батьківщини Козятинщини».

Кращою роботою, що ведеться школярами на природоохоронних територіях в рамках Всеукраїнського конкурсу «Вчимося заповідува-ти» у 2015 році є Тульчинський, Чечельницький, Ямпільський, Не-мирівський, Шаргородський райони, міста – Вінниця, Козятин, поза-шкільних закладах – Вінницькій обласній станції юних натуралістів, Тульчинській районній СЮН.

Потреба охорони природних багатств – є важливою і дуже по-трібною справою. Саме тому працівники Вінницької обласної стан-ції юннатів досліджують та розширюють мережу природоохоронних територій. Крім того досить важливим є робота на тих природоохо-ронних територіях, які увійшли в реєстр заповідних територій, їх майже 24 тисячі. Експедиційні походи вихованців є тим шляхом яким вивчаються рідкісні рослини, тварини є обгрунтуванням для створен-ня заказників місцевого значення. Щороку юннати закладу разом зі своїми педагогами розширюють знання про рослинний та тваринний світ заповідних територій та створюють базу даних рідкісних та зни-

каючих видів. Не винятком був і 2015 рік. Так експедиційний похід в с. Сосонка Вінницького району до Буго-Деснянського заказника загальнодержавного значення мав за мету дослідити колонію сірої чаплі.

Значна робота ведеться працівниками обласної станції юних натуралістів з метою створення нових заповідних територій. 2014–2015 роки були у цьому плані досить продуктивні. З ініціати-ви відділу охорони природи народився новий проект «Подільські ре-лікти», який буде діяти в період 2015–2016 рр. За підсумками його буде стоврена карта ресурсів даних рослин. Педагоги відділу екології та охорони природи розпочали активну роботу по дослідженню рід-кісних та зникаючих видів рослин П’ятничанського лісу, який є най-ближчою лісовою екосистемою, що прилягає до м. Вінниці. В цьому році досліджувались представники родини Орхідних, які є червоно-книжними видами. Було з’ясовано, що в даній екосистемі пророста-ють любка дволиста, коручка пурпурова та гніздівка звичайна. Крім того в П’ятничанському лісовому масиві проростають червонокнижні представники ефемероїдів, розташована ділянка лісу у віці 200 років, не зміненого діяльністю людини та два красені дуба так звані «плю-сові дерева» – виділені лісівниками як найкращі за всіма спадковими ознаками – все це є вагомою підставою для роботи по створенню за-повідної території. Завдання для педагогів закладу та активістів при-родоохоронного руху серед юннатів на наступний рік – підготовка відповідної документації по створенню заповідної території на базі П’ятничанського лісу. У 2015 році педагоги станції юннатів (керівни-ки – Побережнюк І. Г., Чупринко І. М., Черній В. А.) організували та провели ряд експедиційних походів стежками рідного краю. В поточ-ному році було організовано та проведено 3 виїзних експедиційних походів (в минулому році 5) та 4 походи місцевого значення. Ця циф-ра говорить про те, що така форма роботи не лише подобається гурт-ківцям, але має позитивні результати в різних напрямках природо-охоронної роботи. Експедиційні походи (їх було 3) були спрямовані на дослідження колоній сірої чаплі, ведення фенологічних спостере-жень, дослідження видового складу рослин Лядівського ботанічного заказника місцевого значення. Колектив Вінницької обласної станції юних натуралістів є координаційним центром, який опікується роз-

150 151

ширенням мережі заказників місцевого значення в області, що сприяє отриманню додаткових знань, стверджує філософію патріотичного відношення до багатств країни.

рОЛь ПОЗАШКІЛьНих НАВчАЛьНих ЗАКЛАдІВ еКОЛОГО-НАтУрАЛІстичНОГО сПрЯМУВАННЯ

В ОПтиМІЗАЦІЇ тА рОЗШиреННІ ПрирОдНО-ЗАПОВІдНОЇ МереЖІ

Манійчук Т. Л. директор Шепетівського міського ЦЕНТУМ

Філюк О. В. заступник директора з навчально-виховної роботи

Ключові слова публікації: природно-заповідний фонд, заповідний об’єкт, дендрологічний парк, біосфера, екологічна культура.

В результаті людської діяльності та техногенного впливу відбу-ваються незворотні зміни природних екологічних систем. У зв’язку з цим особливого значення набувають підтримання природного ходу основних екологічних процесів, збереження унікальних та типових екологічних систем, всього різноманіття генетичних ресурсів біо-сфери, які нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію природних ресурсів. «Нині вже ні в кого не викликає сумніву, що негаразди в соціально – економічній сфері держави згуб-но впливають на стан довкілля. На жаль низький рівень екологічної культури дорослого населення та недостатня увага саме до вирішення цієї проблеми у навчальних закладах різних типів може в найближ-чому майбутньому призвести до катастрофічних наслідків у стосун-ках суспільства і природи… За цих умов набуває безперечного зна-чення як для сьогоднішнього, так і для майбутнього покоління збе-реження навколишнього середовища і зокрема – природоохоронних територій…» [4, ст. 121].

Проблема збереження і оновлення цінних природних ресурсів, підтримання загального екологічного балансу охорони рідких та зни-каючих видів диктує необхідність створення заповідних територій.

Закон «Про природно-заповідний фонд України», прийнятий Верхо-вною Радою 16.06.1992 року, визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно – заповідного фонду України, відтворення цінних і унікальних природних комплексів та об’єктів [6, с.17]. Концепція розвитку заповідної справи в Україні пе-редбачає зростання її суспільного значення для держави та народу, оптимізацію і розширення системи територій і об’єктів природно-за-повідного фонду з метою забезпечення охорони біологічного різнома-ніття, типових та унікальних ландшафтів України, сприяння підтри-манню екологічної рівноваги на її території, зміцнення бази для прове-дення моніторингу навколишнього природного середовища,наукових досліджень, екологічного та патріотичного виховання громадян.

У відповідності до Закону «Про природно-заповідний фонд Украї-ни» до природно – заповідного фонду належать: природні території та об’єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки – пам’ятки садо-во-паркового мистецтва [2, стаття 3].

На сьогодні Україна має невеликий відсоток заповідності – лише 4,5 %, але темпи його зростання цілком задовільні. Площі те-риторій та об’єктів окремих категорій у природно-заповідному фонді України мають такі параметри: природних заповідників – 6 %, біо-сферних заповідників – 8 %, національних природних парків – 22 %, заказників – 38 %, пам’яток природи – 1 % , регіональних ландшаф-тних парків – 21 %, заповідних урочищ – 3 %, штучно створених об’єктів ПЗФ (ботанічних садів, зоологічних парків, дендрологічних парків, парків – пам’яток садово-паркового мистецтва) – лише 1 %.

Розвиток мережі природно-заповідного фонду забезпечується у поєднанні з оптимізацією структури інших територій, що перебу-вають під особливою охороною і мають екологічні, захисні функції (ліси І групи, зелені зони міст та селищ міського типу, водоохорон-ні зони тощо). Створення заповідного об’єкта в межах населеного пункту, а саме на території позашкільного навчального закладу еколо-го-натуралістичного спрямування є актуальним питанням сьогодення та одним найефективніших засобів охорони малопоширених, рідкіс-

152 153

них та зникаючих видів рослинного світу певного регіону. Це сприяє підвищенню екологічної свідомості громадськості, формуванню на-укового природничого світогляду учнівської молоді.

Однією з інноваційних форм організації природоохоронної ді-яльності на базі позашкільного навчального закладу може бути ство-рення дендрологічного парку. «Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різно-манітних видів дереві чагарників та їх композицій для найбільш ефек-тивного наукового, культурного, рекреаційного та іншого викорис-тання…» [2, стаття 33]. Така робота дозволяє залучити до різних ас-пектів природоохоронної діяльності майже весь учнівський колектив позашкільного навчального закладу, а саме: упорядкування території дендропарку, створення картосхем обліку рослин, що ростуть на його території, висадки та догляду за деревами та кущами, науково – до-слідницької та пропагандистської діяльності тощо. У процесі роботи в повному обсязі враховуються вікові можливості й інтереси дітей, їх-ніх батьків, діяльність громадських та державних природоохоронних організацій та установ. За такого підходу вся робота педагогічного колективу спрямовується на формування екологічної культури осо-бистості у процесі вивчення й охорони як окремих видів рослин, так і рослинних угрупувань місцевості в цілому.

Керуючись діючим чинним законодавством України з охорони на-вколишнього природного середовища та з метою дієвої пропаганди збереження довкілля та формування екологічної свідомості учнівської молоді [3] на території Шепетівського міського центру еколого-на-туралістичної творчості учнівської молоді створено дендрологічний парк «Шепетівський», колекція якого нараховує близько ста видів рослин. У 2013 році рішенням сесії Хмельницької обласної ради ден-дропарк включено до заповідного фонду області. Відповідно до ді-ючого Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України в дендрологічному парку встановлено інформаційний і інформаційний знак.На території, яка підлягає заповіданню, зростають рослини, занесені до Червоної книги України: цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, скополія карніолійська [7], а також рослини, що потребу-ють охорони на регіональному рівні в Хмельницькій області та зане-

сені до обласної «Червоної книги»: анемона лісова, плющ звичайний, проліска дволиста, конвалія травнева, ялівець звичайний, барвінок малий [5, ст. 4]. На території дендропарку ростуть малопоширені для регіону рослини: лаванда колоскова, горіх манчжурський, лимонник китайський, магонія падуболиста, дерен білий, дерен відприсковий, бруслина крилата, падуб Мезерва, калина гордовина, ялівець китай-ський, ялівець козацький та інші. Унікальною для регіону є колекція верби, яка налічує 12 видів: верба пурпурова, верба прутовидна, верба тритичинкова, верба п’ятитичинкова, верба бузулукська, верба ураль-ська, верба конопляна, верба лавролиста, верба козяча, верба вави-лонська, краснотал, верба Матсудана. Дендрологічний парк Шепетів-ського міського ЦЕНТУМ виконує ряд важливих функцій: по-перше, є базою еколого-просвітницької роботи. Адже здійснення екологічно-го виховання і природоохоронної освіти, так як і збереження генофон-дів, еталонів природних екосистем – одне із основних завдань природ-но-заповідних об’єктів. Визначені головні завдання еколого-просвіт-ницької роботи: інформування учнівської молоді та населення міста про реальну екологічну обстановку в регіоні; роз’яснення значення природоохоронних територій та об’єктів для збереження генофонду рослинного світу; формування доброзичливого ставлення населення до заповідної справи; виготовлення листівок та буклетів на природо-охоронну тематику і розповсюдження у навчальних закладах міста. В дендропарку проводяться тематичні та оглядові екскурсії для учнів навчальних закладів Шепетівки та району, а також для гостей міста. Метою таких екскурсій є знайомство з різноманітністю природного світу, рідкісними та зникаючими видами рослин України і Хмельнич-чини зокрема, вивчення сортового різноманіття декоративних дерев і кущів та правилами їх композиції. По-друге, ряд практичних занять гуртків закладу організовуються саме на території дендропарку «Ше-петівський». Зокрема, проводиться вивчення видового складу декора-тивних дерев і кущів, особливостей вирощування та догляду за дерев-ними рослинами, вирощування садивного матеріалу (самшит, сосна, ялівці тощо), проведення трудових десантів з озеленення території закладу. Це сприяє набуттю навичок організації і проведення прак-тичних заходів зі створення дендрологічних колекцій, планування те-риторії для посадки зелених насаджень та догляду за дендрологічни-

154 155

ми колекціями. На колекційній ділянці верби здійснюється заготівля робочого матеріалу для гуртків «Плетіння з верби», «Юні майстри народних ремесел». По-третє, дендропарк є полігоном для науко-во-дослідницька робота вихованців закладу та учнів шкіл міста. На-уково-дослідницька робота проводиться з а такими напрямами: роз-роблення критеріїв наукової, екологічної, рекреаційної і соціальної оцінки територій природно–заповідного фонду; розробка наукових основ охорони навколишнього природного середовища; поглиблення наукових основ збереження і розведення в штучних умовах рідкісних видів рослин з метою їх подальшої реінтородукції та введення в куль-туру; організація та проведення всеукраїнських, обласних і міських природоохоронних конкурсів, акцій. По-четверте, розвиток рекре-аційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов: очи-щення повітря, абсорбування забрудників; відпочинок серед приро-ди, спостереження за об’єктами природи збагачують і прикрашають життя людини, знімають стрес, підвищують ефективність у роботі на-вчанні; оздоровлення (на території дендропарку зростає ряд хвойних та ефіроолійних рослин, що сприятливо діють на здоров’я людини). Оскільки дендрологічний парк – це осередок різноманітності ден-дрофлори природної та культивованої, йому необхідний професійний догляд. Таким чином планується створити адміністрацію парку та штатний розклад робітників за доглядом та охороною.

Таким чином, роль природно-заповідного фонду в житті біосфе-ри і суспільства надзвичайно важлива та багатогранна. Реальний стан заповідної справи в Україні нині викликає велике занепокоєння, оскільки владна діяльність в цій сфері суттєво ослабла і є недостатньо ефективною. Це призвело до відсутності стратегічного бачення роз-витку заповідної справи, недоліків в системі управління територія-ми та об’єктами природно-заповідного фонду, відвертих зловживань, пов’язаних з землевідведенням й нехтуванням чинним природоохо-ронним законодавством.

Причин немало, але визначальною все ж є недостатня екологічна свідомість і необізнаність громадян, представників органів державної влади та місцевого самоврядування щодо необхідності збереження природного середовища, байдужість суспільства до проблем навко-лишнього природного середовища, майбутнього рослинного і тва-

ринного світу. «Сучасне суспільство своїм споживацьким ставленням і байдужістю до всього , що відбувається навколо, схоже на первісних людей, ставлення до себе, власного здоров’я, батьків, інших людей, живої природи, Батьківщини завжди визначають долю й майбутнє кожної людини….реальним виходом із цієї ситуації може стати най-кращий лікар і учитель – Природа. Вона дає людині необмежені мож-ливості для розуміння, пізнання, загартування, збереження та зміц-нення здоров’я. Бути серед неї кожну вільну хвилину повинно стати життєвим принципом для кожного з нас» [1, с. 15].

Зараз у нашій державі стала необхідністю зміна стосунків люд-ського суспільства з природою, утвердження рівноправності усього живого. Це можливо лише за умови формування суспільства з новим екологічним світоглядом і невиснажливою системою природокорис-тування, спрямованою на збереження екологічної рівноваги. Це по-требує організації професійного, науково–обґрунтованого ведення за-повідної справи, охорони і розширення мережі територій та об’єктів природно заповідного фонду, дотримання вимог чинного законодав-ства України.

А як відомо – все починається з малого. Виховувати екологіч-но грамотну особистість, небайдужу до оточуючого світу потрібно з дитинства. Саме це і є покликанням сучасного позашкільного за-кладу еколого-натуралістичного спрямування. Тому створення запо-відних об’єктів а межах населеного пункту на базі навчальних за-кладів є однією з найефективніших форм охорони навколишнього природного середовища, рекреаційної діяльності, створення спри-ятливих екологічних умов для здоров’я людини, здійснення еколо-го-етичного виховання та природоохоронної освіти і всебічного роз-витку особистості.

Література1. Кілька слів про мораль і людину екологічну // Біологія в школі. —

2010. — с. 15.2. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 черв-

ня 1992 р. №2456-ХІІ.3. Положення про позашкільний навчальний заклад, затверджене по-

становою Кабінету міністрів України від 6 травня 2001 р. № 433.

156 157

4. Пустовіт Г. П. Екологічне виховання учнів 5–9 класів у позашкільних навчальних закладах : Навчально-методичний посібник. — Кіровоград, полі-графічний видавничий центр ТОВ «Імекс ЛТД», 2003. — 146 с.

5. Рідкісні рослини Хмельниччини (по сторінках «Червоної книги Украї-ни»). — Хмельницький обласний краєзнавчий музей. — 2002. — 44 с., іл.

6. Фурдичко О. І., Сівак В. К., Солодкий В. Д. Заповідна справа в Украї-ні : Підручник. — Чернівці : Зелена Буковина, 2005. — 336 с.

7. Червона книга України. Рослинний світ. — К., Українська енциклопе-дія, 1996. — 608 с.

МетОдОЛОГІЯ НАУКОВО-дОсЛІдНОЇ рОбОти З еКОЛОГІЇ(з досвіду роботи екологічного гуртка Львівської обласної

Малої академії наук учнівської молоді)Джура Н. М.

доцент кафедри екології ЛНУ ім. І. Франка, Кулецька Н. А.

методист Львівської МАН

Позашкільна екологічна освіта як одна зі складових частин си-стеми безперервної освіти, спрямована на розвиток здібностей, само-визначення та самореалізацію особистості, розширення зони індиві-дуальної активності учнів шляхом залучення їх до пошукової, експе-риментальної та дослідницької роботи. Гурткові заняття відкривають великі можливості для творчої самореалізації школярів, їх професій-ної орієнтації.

З метою покращення позашкільної екологічної освіти пропону-ємо проводити з учнями дослідницько-пошукову роботу за різними напрями: широкомасштабні дослідження місцевих екосистем (річок, ґрунтів, мікрорайону тощо), локальні і практичні дослідження (ви-явлення фізіологічних особливостей рослин, біоіндикацію окремих вулиць тощо). Кожна робота має ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні результати досліджень, спо-стережень тощо.

Науково-дослідна робота має відображати наступні аспекти: ак-туальність теми; формулювання проблеми, предмета й об’єкта до-

слідження; визначення завдань і методів дослідження, джерел інфор-мації, вибір методології; висування гіпотез розв’язання поставленого завдання, розробку шляхів його розв’язання, зокрема експеримен-тальних, дослідних; реальне проведення дослідження; обговорення та оформлення отриманих результатів; формулювання висновків; ви-значення нових проблем для подальшого дослідження. Вимоги до тем наукових досліджень: актуальність, новизна, практична цінність (еко-номічна ефективність), впровадження в практику. Найважливішим чинником наукової роботи учнів є самостійність. Найважливішим етапом роботи є опрацювання наукової літератури. Виписки, анотації, конспекти – це основні шляхи збору інформації.

На основі запропонованої методичної концепції надруковано на-вчально-роздатковий матеріал для вчителів і методистів з екології «Основні вимоги до написання, оформлення та представлення учнів-ських науково-дослідницьких робіт»

МІЖНАрОдНий АсПеКт еКОЛОГІчНОГО ВихОВАННЯ Волинський обласний еколого-натуралістичний центр

м. Луцьк, Волинська область

Розвиток інноваційних процесів в освіті на сучасному етапі є об’єктивною закономірністю, що зумовлюється: інтенсивним роз-витком інформаційних технологій у всіх сферах людського буття; оновленням змісту філософії сучасної освіти; гуманістично-зорієн-тованим характером взаємодії учасників навчально-виховного про-цесу. Важливе місце у навчально-виховній діяльності Центру займає участь у міжнародних освітніх проектах, конкурсах, програмах.

Метою такої діяльності є об’єднання зусиль учнів, вчителів, вче-них-дослідників, спрямовані на отримання додаткової інформації про навколишнє середовище, обмін досвідом роботи, щодо моніторингу та збереження довкілля, оволодіння новими технологіями відновлен-ня природи.

Колектив Волинського обласного еколого-натуралістичного цен-тру для досягнення поставленої мети виконує ряд важливих завдань: прикордонне розташування Волині передбачає участь у регіональних

158 159

міжнародних орнітологічних програмах. Цікавими є українсько-поль-ські спостереження за популяцією лелеки білого. Юннати беруть участь у спостереженнях за місцями гніздування птахів, прильотом, появою пташенят та відльотом. Результати спостережень юні до-слідники обговорюють на спільних українсько-польських зустрічах. Не перший рік в області триває регіональних українсько-німецький проект по спостереженню за популяцією очеретянки прудкої в ме-жах Національного парку «Прип’ять-Стохід»; вже четвертий рік в об-ласті розвивається українсько-польський проект з обміну досвідом трудового виховання «Фарм». Юннати ЗОШ І–ІІІ ступенів с. Устилуг Володимир-Волинського району разом з учнями школи села Лужков (Республіка Польща), вирощують сільсько-господарські культури, проводять дослідження із акліматизації рослин, ведуть фенологічні спостереження; набувають поширення онлайн-зустрічі юннатів об-ласного еколого-натуралістичного центру із харцерами навчальних закладів Польщі.

Висновки. Таким чином залучення вихованців до міжнародних проектів, програм, конкурсів сприяє утворенню форуму учнів, які за допомогою спілкування із своїми однолітками з різних країн зміцню-ють зв’язки між школярами, поглиблює розуміння екологічних про-блем та шляхів їх вирішення, виховує почуття належності до єдиної Європейської співдружності.

ФОрМи АКтиВНОГО НАВчАННЯ ВихОВАНЦІВ Ківерцівський районний центр еколого-натуралістичної

творчості учнівської молоді м. Ківерці Волинська область

Методи активного навчання, це сукупність способів, що активі-зують організацію і керування навчально-пізнавальною діяльністю вихованців в позашкільному навчальному закладі. У навчально-ви-ховному процесі закладу активне навчання припускає використання системи методів і прийомів, що спрямовані головним чином не на повідомлення вихованцям готових знань, їхнє запам’ятовування і від-творення, а на організацію вихованців для самостійного одержання знань, засвоєння умінь і навичок у процесі активної пізнавальної

і практичної діяльності. Педагоги закладу використовують методи ак-тивного навчання, зокрема: проблемну лекцію, евристичну бесіду, на-вчальну дискусію, пошукову лабораторну роботу, самостійну роботу за рекомендованими джерелами, рольові, ділові ігри, аналіз різнома-нітних ситуацій, «мозкова атака» тощо на різних етапах навчання: при первинному оволодінні знаннями, при їхньому закріпленні і удоско-наленні, при формуванні умінь і навичок вихованців. Використання методів активного навчання робить процес навчання більш творчим, сприяє кращому засвоєнню досліджуваного матеріалу, розвитку на-вичок роботи в групах, мислення, кращій взаємодії між вихованцями, формування їх життєвих компетентностей.

Проектна діяльність педагогів та вихованців є новою формою ор-ганізації навчально-виховного процесу в закладі, яка забезпечує про-дуктивний зв’язок теорії і практики в процесі навчання і виховання; сприяє формуванню в учнів базових компетенцій, вчить їх здобувати знання самостійно та застосовувати їх для розв’язання нових пізна-вальних і практичних завдань. Через проектну діяльність створюють-ся умови для творчої самореалізації вихованців, учнів, слухачів, сти-мулюється розвиток інтелектуально-творчих здібностей. Реалізація інноваційних проектів має на меті всебічне та систематичне дослі-дження певних проблем, розробку способів досягнення поставленої мети та отримання конкретного кінцевого результату. Проектування передбачає планування, аналіз, пошук, реалізацію, результат (замис-лив, спроектував, здійснив). Педагоги закладу активно застосовують проектну технологію навчання. Вихованці під керівництвом педаго-гів розробили проекти: «Дослідження видового різноманіття лісової водойми», «Екологічні проблеми річки Конопельки», проект притул-ку для тварин «Притулок моєї мрії», «Фізико-географічна характе-ристика озера Молодіжне», «Проект озеленення території закладу», «Красивий парк – окраса міста», проект квітника «Серце моє Україна! Хай буде мир віднині і довіку на твоїй землі!» та ін.. Проектна ді-яльність характеризується як навчальний процес, в якому осмислення самостійно набутої інформації здійснюється через призму особистіс-ного відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.

160 161

ПиОНер ЮННАтсКОГО дВиЖеНиЯ Григорьев А. Я.

директор Харьковского зоопарка, профессор

Юннаты – особая гордость нашего зоопарка. Наш кружок – пер-вый в Украине, в этом году ему исполнилось 90 лет. Множество ра-достных открытий, многие сотни выкормленных и выращенных пи-томцев – будни кружка юных биологов Харьковского зоопарка. Здесь ребята не только учатся ухаживать за питомцами, но и активно при-общаются к исследовательской работе. Они ведут наблюдения, углу-бленно работают с научной литературой, выступают с сообщениями и докладами. Накопленный материал старшие юннаты оформляют в исследовательские работы. Их работы – это начало серьезных ис-следований в биологической науке, развитии зоопарковского дела.

Понять другого, сделать его жизнь счастливой и здоровой – труд-ная задача, и она гораздо тяжелее, когда речь идет об уходе за дикими животными. Отрадно, когда подрастающее поколение отдает большее предпочтение летучим мышам или сохранению лесов, чем компью-терным играм; когда юные исследователи природы понимают, что тигр или слон гораздо интереснее современных гаджетов.

История кружка юных биологов зоопарка (КЮБЗ) неразрывно связана с судьбой примечательного и незаурядного человека – Ни-колая Петровича Эвальда, при участии одного из виднейших дея-телей охраны природы Украины профессора В. Г. Аверина. В нача-ле 20-х годов ХХ столетия Харьковский зоопарк переживал трудные времена, связанные с некомпетентным руководством столь сложной и специфичной организацией. Назрела безотлагательная необходи-мость найти компетентного человека, достойного столь ответствен-ной работы.

Тогдашний председатель Всеукраинского союза охотников и ры-боловов (ВУСОР) профессор В. Г. Аверин нашел подходящую кан-дидатуру нового заведующего зоосадом. В послереволюционные годы, во время поездок по республике он встречался с такими же, как и он сам, энтузиастами, привлекал их к активной природоох-ранной работе. В городе Ахтырка (ныне Сумская область) состоя-лось знакомство ученого с начальником отдела всеобуча местного

уездного военкомата Николаем Петровичем Эвальдом, который ока-зался страстным охотником и большим знатоком биологии диких животных.

К тому времени за плечами Эвальда был Петербургский кадет-ский корпус, Елизаветградское кавалерийское училище, служба в ка-честве офицера на границе с Австро-Венгрией, участие в боевых опе-рациях на фронтах Первой мировой войны. После победы революции ротмистр Эвальд перешел на сторону восставшего народа, вступил добровольцем в Красную Армию, принимал участие в разгроме ча-стей Деникина и Шкуро. В редкие свободные часы боевой офицер старательно штудировал университетский курс зоологии.

Убедившись в обширной эрудиции Н. П. Эвальда, Аверин предло-жил ему приехать в Харьков и заняться возрождением зоологического сада. Николай Петрович с энтузиазмом принял это предложение. Кан-дидатура Эвальда была согласована с Харьковским губисполкомом, и вскоре, 15 сентября 1924 г., уволившись из армии, Н. П. Эвальд со всей семьей переезжает в Харьков.

Осенью того же года зоосад перешел под эгиду горкомхоза и от-ныне стал именоваться зоопарком. Была поставлена задача создать в первой столице Украины зоопарк, отвечающий запросам трудящих-ся в отношении культурно-просветительской и научно-образователь-ной работы.

В зоопарк еще до начала описываемых событий приходило мно-го учащихся местных школ. Школьники проявляли большой интерес к питомцам зоопарка. Некоторые из них приходили после занятий, по своей инициативе заводили знакомство с сотрудниками зоопарка, предлагая помощь в их весьма хлопотной работе, получая возмож-ность общения с животными. Энтузиазму подрастающего поколе-ния следовало придать какие-то организованные формы. В 1925 году по инициативе Эвальда при зоосаде начинает действовать первый в Украине и второй в мире кружок юннатов. В числе первых юннатов была его дочь Галина.

Первый руководитель Нина Георгиевна Серова долгое время пре-подавала биологию в школе. Поскольку она привыкла к определен-ному регламенту отношений учителя и учащихся, такой же сухостью отличалась и ее работа с юннатами. От ребят требовалось регулярное

162 163

ведение рабочих дневников, наблюдение за поведением прикреплен-ных животных и, наконец, дежурство возле своих питомцев по вы-ходным дням, когда шел основной поток посетителей. Ни о каких по-ездках за город или совместных экскурсиях не было и речи.

Разительные перемены наступили после прихода в кружок вы-пускницы биологического факультета Харьковского университета Маргариты Михайловны Лашиной. Эта симпатичная юная девушка с обаятельной улыбкой и яркими лучистыми глазами обладала от-личной биологической подготовкой и могла блестяще преподнести школьникам, не имевшим соответствующих знаний, самый сложный теоретический материал. Кроме того, Лашина была прекрасным лек-тором и экскурсоводом, каждая ее встреча с посетителями зоопарка надолго оставалась в памяти людей.

Первое время занятия проходили в одной из комнат дирекции зоо-парка, потом Маргарита Михайловна сумела убедить администрацию, что для кружка юннатов требуется особое помещение и соответству-ющая материальная база. Н. П. Эвальд выделил для ребят сооружение дореволюционной постройки, которое располагалось неподалеку от входа в зоопарк со стороны Госпрома на месте нынешних вольер для хищных птиц. Здесь была оборудована комната для теоретических за-нятий, под навесом во дворе содержались кролики. В других клетках находились различные птицы.

Ребята вели наблюдения за животными, выполняли подсобные работы в аквариуме, террариуме и зоомузее, приручали молодняк, несли по очереди дежурство возле своих питомцев, наблюдая, чтобы посетители не заходили за изгородь, не кормили и не дразнили жи-вотных. На заседаниях кружка юннаты докладывали о своих иссле-дованиях. Республиканская газета «Комсомолец Украины» в выпуске от 21 августа 1926 года впервые рассказала о работе юных биологов в красных галстуках. В статье был напечатан рассказ о рыжем юннате Васе, который подружился с волом; о том, что злющая лисица Доба из всего обслуживающего персонала признает только девочку-юннатку Маню. А об успехах румянощекой Зины, которая с удовольствие уха-живает за кроликами, свидетельствовали письма крестьян, успешно освоивших разведение ее ушастых питомцев в самых отдаленных се-лах Харьковщины.

В 20–30-х годах в кружке юннатов было много талантливых не-ординарных ребят. Это был период «вольницы», когда юннаты часто под руководством М. М. Лашиной, но нередко и самостоятельно, ез-дили по тогда глухим и малоисследованным урочищам Харьковщи-ны и прилегающим районам Сумской области. Неоднократно быва-ли юннаты зоопарка в Аскании-Нова, где они не раз самостоятельно на повозке выезжали в степь. К сожалению, сталинские репрессии 30-х годов и последовавшая за ними война исковеркали судьбы боль-шинства из них и «разметали» по просторам СССР.

После освобождения Харькова от немецко-фашистских захватчи-ков в зоопарке вновь стали регулярно приходить местные школьни-ки, но только в 1945 году возобновил свою работу кружок юннатов. Вскоре уже до 40 учеников местных школ стали регулярно приходить на занятия, вести наблюдения за жизнью животных, выполнять под-собные работы в различных секциях, помогать создавать живые угол-ки в детских учреждениях. Работой кружка юннатов в этот период руководила сотрудница зоопарка Л. И. Сахарова.

В 1948 году по инициативе тогдашнего директора А. Н. Шадри-на впервые принимается положение о клубе юных зоологов (КЮЗ). Этим документом предусматривался прием учащихся 6–10 классов с письменным разрешением родителей, справкой об успеваемости в школе и рекомендацией школьного преподавателя биологии. По-сле испытательного срока в 2–3 недели новичок становился канди-датом. Только через несколько месяцев, подготовив письменный от-чет и доклад о своих наблюдениях, юннат становился полноправным членом КЮЗа. Следует отметить, что этот документ, регламентиру-ющий все стороны юннатской деятельности, сам по себе очень ва-жен. Ведь со временем было осознано, что зоопарки относятся к объ-ектам повышенной опасности, назрела необходимость как-то ввести в правовые рамки пребывание и деятельность в условиях зоопарка несовершеннолетних.

В кружке с 1948 года работали три секции: орнитологическая, териологическая и аквариумистов. У ребят развивали любовь к при-роде, воспитывали наблюдательность, формировали материалистиче-ское понимание явлений окружающей действительности, знакомили с биологией животных.

164 165

Для юннатов проводились лекции-беседы и экскурсии по зоо-парку, их знакомили с новинками научно-популярной литературы, учили готовить рефераты и доклады. В свою очередь юные биологи помогали в уходе за животными (в первую очередь выкармливание молодняка), вели дневники наблюдений, участвовали в проведении встреч со сверстниками на детских площадках, регулярно выпускали бюллетень «Юный натуралист», участвовали в организации Дня птиц и в областном слете юных натуралистов Харьковщины.

Темами докладов были: «Защитная окраска у животных», «Реге-нерация у холоднокровных животных в сравнении с регенерацией теплокровных», «Развитие земноводных», «Размножение пресмыка-ющихся в неволе», «Влияние звуковых волн разной частоты на жи-вотных», «Наблюдение за жизнью птиц и рыб в неволе». История со-хранила имена некоторых из юннатов тех лет. Мы знаем, что Марга-рита Рибик и Вита Янушевская наблюдали за птицами, кормили голу-бей, попугаев, перепелов, изучали схему весенней линьки пятнистого оленя. Ира Резникова изучала регенерацию конечностей у тритона, Лида Семакова работала с морскими свинками, Анатолий Красевич изучал регенерацию хвоста ящерицы, Леонид Гутнев регенерацию панциря черепахи, Валентин Кошнаровский руководил экскурсиями в лесопарке и сделал чучело совы, Виталий Галайда исследовал вли-яние звуковых волн на животных. Юннаты ездили в загородный зоо-питомник для сбора муравьиных яиц, которыми кормили павлинят, наблюдали за поведением полевок, рыжих и серых мышей. Для об-ластной выставки ребята изготовили аквариумы, в которых экспони-ровали рыбу, аксолотлей, различные виды растений. К этому периоду относится и организация традиционных для зоопарка тематических праздников, непременными участниками которых всегда были юн-наты. Наибольший размах принимала организация праздника «День птиц» во время весенних каникул, который сохраняет популярность и сегодня.

Двадцать лет, начиная со второй половины пятидесятых годов ХХ столетия, в Харьковском зоопарке работала Ирина Константинов-на Лисецкая (Туранская), которой суждено было сыграть выдающую-ся роль в становлении Харьковского зоопарка, как современного на-учно-просветительского учреждения. Большую часть этого периода

Ирина Константиновна проработала методистом, но временами ей приходилось руководить КЮБЗом. Она оказывала школьникам ин-формационную поддержку. Наиболее серьезным из юннатов предо-ставляла возможность пользоваться сокровищами из своей личной обширной библиотеки. При ней традицией стало проведение зооелок в дни зимних школьных каникул с активным участием юннатов зоо-парка. Елки оформляли чучелами различных животных из коллекции музея зоопарка и биофака университета.

В кинолектории зоопарка на сценическом возвышении устанав-ливалась елка. На ее ветвях крепили чучела сурков, зимородка, сне-гирей, щеглов, свиристелей, дятлов. К стволу прикрепляли чучела ку-ницы, белки, хорька, на нижних ветвях располагались тигровые пито-ны, амурские полозы, ужи. Под елкой располагались чучела медведя, львенка, косули, дрофы, цапли, бобра, зайца, которые декорировали хвойными ветвями и ватой. Тут же устанавливались клетки с приру-ченными животными.

Вторую половину прошлого столетия по праву можно считать ре-нессансом в жизни Харьковского зоопарка. В этот период территория напоминала большую строительную площадку. Почти одновременно строились антилопник с аквариумом и бегемотник, реконструирова-лись многие здания и сооружения, сносились одряхлевшие домики, в которых долгие годы жили служители, а их семьи переселялись в новые благоустроенные дома в новостройках города. Самым боль-шим подарком для юннатов, безусловно, стало открытие «Площадки молодняка» летом 1960 г. Юннаты здесь помогали ухаживать за мно-гочисленными зверятами, в том числе медвежатами, львятами, лися-тами, волчатами, козлятами. Детвора любила дежурить на площадке, ведь необходимость следить за порядком никак не могла помешать общению со своими любимцами. Все новые поколения по-прежнему изучали видовой состав местной флоры и фауны; учились определять птиц в полете и по голосам; приобретали навыки в полевой работе. На практических занятиях ребята овладевали приемами снятия шкур, изучали строение внутренних органов, делали тушки птиц, участво-вали в заготовке веточного корма.

В юннатском зооуголке были представлены коллекции перьев птиц, выставки рисунков, фотографий, тушек животных. На специ-

166 167

альной витрине под стеклом размещалась стенгазета «Юннат зоопар-ка», которую с интересом читали.

Весной 1967 г. на работу в зоопарк поступила Зинаида Георги-евна Дмитриева (З. Г. Лоб). Ее по праву можно назвать ученицей Ирины Константиновны. Именно ее воспитанникам 60-х годов было суждено на долгие годы стать ядром коллектива Харьковского зоо-парка. Даже поверхностный перечень юннатов тех лет о многом го-ворит – Леша Григорьев, Таня Золотарева, Саша Демченко (Цехан-ская), Митя Стрелков, Юра Цеханский, Ира Третьякова (Проскури-на), Саша Перец, Марина Кузнецова, Мила Ганулина (Сидоренко), Илюша Власюк, Саша Богуславский и другие. Все они многому на-учились не только от своего руководителя, но и в первую очередь от И. К. Лисецкой. В те годы была возобновлена традиция регулярных поездок юннатов на природу, в первую очередь на Биостанцию ХГУ (Гайдары, Змиевской р-н). Почти ежегодно стали ездить в заповедни-ки. Уже с первых лет работы Дмитриевой юннаты успели побывать в Аскании-Нова, Беловежской Пуще и Воронежском заповеднике. По поручению областного отделения общества охраны природы ез-дили в Великий Бурлук на учет поселений байбаков. Руководитель клуба юных зоологов З. Г. Дмитриева существенно дополнила поло-жение о клубе техникой безопасности для юннатов зоопарка. И по ее инициативе его стали называть кружком юных биологов зоопарка, из-менив аббревиатуру на КЮБЗ. С этим документом постоянно работа-ла А. Ф. Цеханская, внося изменения в соответствии с требованиями быстро меняющегося времени. С приходом Л. И. Сидоренко в 2004 г. на должность заведующей научно-образовательной частью «Положе-ние о КЮБЗе Харьковского зоопарка» было окончательно отредакти-ровано и утверждено. Сейчас этот документ стал интеллектуальной собственностью зоопарка. Трудно найти аналог, подробно регламен-тирующий деятельность подрастающего поколения в условиях столь сложной организации, как современный зоопарк. Неслучайно многие зоопарки Украины и ряд зарубежных охотно используют наработки нашего «Положения» для регламентации деятельности своих детских внешкольных учреждений.

С осени 1967 года в зоопарке начал работать бывший цирковой дрессировщик Владимир Константинович Кульченко. По его предло-

жению подобрали группу животных, которых он стал дрессировать. В составе этой труппы были лисицы, попугаи, павлины, фазаны, еноты, кошки, собаки, медвежата Томка и Макс, львята Инга и Рица. За короткое время Кульченко изготовил реквизит: тумбы, шары, ка-русель, обручи, барьеры и клетки для транспортировки животных. Была построена особая эстрада для выступления зооцирка. Здесь же стала работать бывшая юннатка Нина Макаренко – воспитанни-ца Ирины Константиновны. Через год харьковчане впервые увиде-ли выступления молодого коллектива. Программа была рассчитана на 45 минут. Номера выполнялись под музыку. Помощниками Куль-ченко стали юннаты Нина Стребнева, Женя Иваницкий, Саша Дем-ченко и Таня Золотарева. Ребята убирали клетки, кормили животных, шили для них поводки, амуницию. Представления проходили дважды в день по субботам и воскресеньям.

С 1974 г. наступил четырехлетний период, когда руководителем юннатов была З. А. Чуприна, которую временами сменяла Н. П. Еф-ремова. Недолгое время проработал А. Г. Перец, бывший юннат зоо-парка. Наконец на должность руководителя КЮБЗа была переведена А. Ф. Цеханская, проработавшая с редкими и непродолжительными перерывами вплоть до ноября 2003 г., когда она стала заместителем директора по работе. Повышение по службе не мешает ей и сегод-ня работать с детворой, отбирать наиболее одаренных и выводить их в люди.

За прошедшие годы многое изменилось. Главное – стало тради-цией активное участие юннатов во всесоюзных конкурсах юннатских работ им. П. А. Мантейфеля, проводимых Московским зоопарком. На них представляли работы по искусственному выращиванию вер-блюжат и молодняка бурых медведей, по биологии и содержанию канадских вапити, содержанию и поведению каменных куниц и сов. Все эти работы были отмечены памятными дипломами и почетны-ми грамотами. Наши юннаты неизменно занимали призовые места на этих конкурсах. В течение учебного года стали проводиться до 40 те-оретических занятий в форме лекций, бесед, конференций, заочных (сейчас бы сказали виртуальных) путешествий по заповедникам, заказникам, природным зонам, континентам. С учетом возрастных особенностей и уровня восприятия материала школьники были раз-

168 169

делены на старшую и младшую группы. Традиционными стали за-ключительные конференции, на которых подводились итоги работы за год, проходили защиты исследовательских работ, смотры лучших реферативных докладов, дневников наблюдений, полевых дневников, отчетов по поездкам и экскурсиям, фотографий, альбомов, рисунков, плакатов, заметок. Жюри учитывало личное участие кружковцев в на-учно-просветительской работе. Как правило, конференции заверша-лись зоовикторинами.

Во время занятий изучались правила и особенности проведения наблюдений за животными: за особенностями их содержания, аккли-матизации, кормления, размножения, выращивания молодняка, сезон-ными линьками, гнездованием, поведением в условиях неволи.

Важное внимание уделялось правилам ведения дневников наблю-дений, полевых дневников, составлению реферативных докладов, работе с научно-популярной литературой, составлению картотеки би-блиотечки юннатов, отчетов, подготовке статей и заметок.

На практических занятиях каждый юннат учился методике препа-рирования мелких животных, правилам изготовления тушек и чучел, умению пользоваться определителем животных, технике фотографи-рования в природе и в условиях зоопарка, правилам изготовления ис-кусственных гнездовий, кормушек, сбору коллекций (перьев, вредите-лей) и подготовке их к экспонированию, оформлению фотоальбомов, стенных газет, рукописных журналов. Ежегодно юннаты выезжали на экскурсии в пригородные леса и другие естественные биотопы для изучения растительного и животного мира Харьковщины, памятни-ков природы и эндемиков области, наблюдения за фенологическими изменениями в природе.

По различным разделам систематики животных и растений прохо-дили тематические экскурсии в Музей природы и оранжереи ботани-ческого сада ХГУ, а также на выставки певчих и декоративных птиц, кошек, служебных, охотничьих и декоративных собак.

Серьезные работы проводили на базе Великобурлукского сурчи-ного заказника, Липковатовского степного заказника, Краснокутско-го дендропарка. Ребята побывали в ряде заповедников: Беловежской пуще, Аскании-Нова, Астраханском, Воронежском, Хоперском, Ок-ском и других. Благодаря этим поездкам ребята углубляли свои теоре-

тические знания и отрабатывали практические навыки, полученные на занятиях в кружке. Иногда по заданию зоопарка и по договорен-ности с дирекцией заповедников юннаты принимали участие в отлове и доставке некоторых животных для пополнения коллекции зоопарка.

Следует отметить, что с 80-х годов ХХ столетия до наших дней отмечается любопытная закономерность: среднее количество посто-янно учащихся юннатов в составе КЮБЗа составляло около 40 чело-век. Вероятно, эту цифру и следует считать оптимальной для наших дней, в то время как общее число нерегулярных аматоров колеблется около 300 человек.

В эти годы стала формироваться богатая библиотека биологиче-ской и природоохранной литературы. Все это богатство вместе с дет-ворой и прирученными животными ютилось в ветхом, давно ставшем тесным, финском домике.

Надежда на то, что КЮБЗу Харьковского зоопарка удастся об-рести достойное пристанище, возникла в 1987 г., когда по инициа-тиве известного журналиста В. М. Пескова был организован «Фонд помощи зоопаркам», логотипом которого стала зебра. Харьковский зоопарк тогда подал заявку на финансирование строительства поме-щений «Дома юннатов» и «Острова белых медведей». К сожалению, распад СССР и экономические неурядицы, возникшие в странах СНГ, повлекли за собой бешеную инфляцию. Поэтому, чтобы спасти выде-ленные средства, было решено потратить их на строительство загонов для копытных животных в яру и вольерного комплекса для хищных птиц. Перспектива лучшей жизни для детворы снова отодвинулась на неопределенный срок.

Новый (современный) этап в жизни КЮБЗа, как и Харьковского зоопарка в целом, наступил в 2003 году, когда 31 октября приступил к своим обязанностям новый директор – кандидат ветеринарных наук Алексей Яковлевич Григорьев.

В связи с повышением А. Ф. Цеханской в должности кружком юннатов руководили, сменяя друг друга, молодые сотрудницы, но, благодаря тому что их работу контролировали такие опытные специ-алисты, как Т. А. Золотарева, Т. В. Таранцева, Л. И. Сидоренко, сни-жения уровня подготовки не произошло. Этому способствовало при-влечение к руководству при подготовке конкурсных работ ветеранов,

170 171

таких как Д. Г. Стрелков и В. И. Гук. В этот период начались работы по проектированию и строительству нового Дома юннатов. Каким он будет, спорили и взрослые и дети, возникали фантастические идеи. К удивлению, почти все они воплотились в жизнь.

В 2009 г. был торжественно открыт и введен в строй новый Дом юннатов. На должность ведущего методиста был переведен лектор Е. А. Киося. Блестящий эрудированный специалист, кандидат био-логических наук Евгений Александрович с этого времени выполняет роль научного куратора. Обширный живой уголок с многочисленны-ми разнообразными обитателями, просторные хорошо оснащенные помещения для занятий и главное высококвалифицированное руко-водство позволило перевести работу с детьми на качественно иной уровень. Этому способствовало и приход на работу бывшей нашей воспитанницы А. С. Прилуцкой (Гукасовой).

Кандидаты биологических наук. Е. А. Киося (ведущий методист) и А. С. Прилуцкая (лектор-педагог) работают над повышением на-учного уровня преподавательской работы. Начиная с 2012 года они стали приобщать к работе с детьми студентов и научных сотрудников Харьковского национального университета (ХНУ имени В. Н. Кара-зина), а также сотрудников национальных природных парков Харь-ковской области. В нашем КЮБЗе дети получают хорошую возмож-ность компенсировать «огрехи» школьного образования, причем, не только в области биологии. При работе с юннатами выяснилось, что детвора практически не знает географию нашей области, а что где растет и кто где живет для них загадка. Очень жаль, ведь в программе наших школ есть замечательный предмет – «Харківщинознавство». Возникает ощущение, что его просто никто не умеет преподавать.

За последние годы юннаты побывали в трех национальных при-родных парках (НПП) Харьковской области (НПП «Гомольшанские леса», НПП «Слобожанский», НПП «Двуречанский»), где принимали участие в научных исследованиях и образовательной работе. Посещая территории национальных парков, они знакомились с заповедным ре-жимом и структурной организацией этих учреждений, учились по-нимать, в чем заключается ценность той или иной территории, как ведется борьба с браконьерством и образовательная работа с местным населением. Находясь в лесу, степи, на побережье и непосредственно

наблюдая за изменениями природы и жизнью животных, юннаты про-никались любовью и пониманием необходимости сохранения при-родных экосистем в первозданном виде.

Ведение научной биологической работы начинается с собствен-ных наблюдений и выработки алгоритма действий. Легче научить этому на конкретном примере, поэтому юннатам предлагали присо-единиться к уже начатым исследовательским проектам, либо же ор-ганизовывали специальные обучающие выезды. Например, поздней осенью 2012 г. была организована поездка в урочище Черный лес (окрестности пос. Васищево, Змиевской район) под руководством кандидата биологических наук Влащенко Антона Сергеевича и орни-толога Яцюка Егора Александровича. Ребят разделили на две группы и определили для каждой маршрут, по которому нужно было пройти по карте и записать всех встреченных по пути птиц в полевой днев-ник. Юннаты получили первичные навыки ориентирования на мест-ности и определения птиц. Каждая из групп желала увидеть большее число птиц, что стимулировало интерес и внимание к окружающему лесу. На финише группы встретились и обсудили, кто кого увидел и встретил в лесу.

Юннаты побывали в Липцевских каменоломнях для мониторинга зимовочной популяции рукокрылых; на Чугуево – Бабчанской даче (Чугуевский район), где провели учет копытных животных по сле-дам; в окрестностях с. Яремовка (Изюмский район) для наблюдения за нерестом миноги украинской; в окрестностях с. Гайдары, Иськов пруд (Змиевской район) приняли участие в изучение нереста серых жаб и в университетской программе мечения жаб (под руководством кандидата биологических наук Д. А. Шабанова). Харьковский лесо-парк является постоянным местом наблюдений юннатов и научных исследований зоологов. В течение летнего сезона юннаты изучали фа-уну рукокрылых – это ночные отловы при помощи паутинных сетей, прослушивание звуков при помощи бэт-детектора и изучение дупел с колониями рукокрылых. Под руководством Егора Александровича юннаты участвовали в осенней и весенней проверке совятников – спе-циальных домиков для сов, учились искать и определять состав по-гадок сов, подыматься к совятнику по дереву при помощи альпинист-кой системы. В зимнее время в лесопарке юннаты проводили учеты

172 173

млекопитающих по следам маршрутным способом несколькими группами. С целью ознакомления с луговой флорой, энтомофауной и орнитофауной неоднократно совершали полевые выезды с ведущим научным сотрудником зоопарка Д. Г. Стрелковым в региональный ландшафтный парк «Ольховая балка» (Дергачевский район, Харьков-ская область).

В среде мегаполиса проводились исследования по орнитологии, в частности весной 2013 и 2014 гг. юннаты участвовали в ежегодном учете водоплавающих птиц вдоль р.Лопань (под руководство орнито-лога ХНУ М. В. Баника), пройдя маршрут в 15 км, а также приняли участие в учете дневных хищных птиц в Харькове (под руководством орнитолога, кандидата биологических наук С. Г. Витера).

Юннаты с руководителями совершили поездки по природоохран-ным территориям Украины и России: посетили региональный ланд-шафтный парк (РЛП) «Краматорский» участок «Белокузьминовка» (Донецкая обл.), Черноморский биосферный заповедник (Херсонская обл.), биосферный заповедник «Аскания-Нова» (Херсонская обл.), НПП «Великий луг» (Запорожская обл.). Зимой 2013 года юннаты приняли участие в ежегодных учетах диких копытных животных в заповеднике «Белогорье», участок «Лес на Ворскле» (Белгородская обл., Россия). Подобные учеты позволяют увидеть копытных живот-ных вблизи, узнать больше об особенностях экологии этих видов.

Юннатам посчастливилось принять участие в настоящей экспе-диции в дальние регионы нашей страны и России. Так, в 2012 году Алексей Парфилов принял участие в экспедиции в заповедник «Гор-ганы» (Ивано-Франковская обл.) с целью изучения фауны рукокры-лых; в 2013 году Алексей Парфилов и Елена Роденко приняли участие в месячной полевой экспедиции по изучению рукокрылых в заповед-нике «Брянский лес» (Россия) и национальном парке «Смоленское Поозерье» (Россия). А. С. Влащенко в июле 2013 года проводил ис-следования по поиску самого редкого вида рукокрылого Европы – ги-гантской вечерницы и для этого отправился в экспедицию в Воронеж-ский заповедник и Окский заповедник (Россия), юннат Дмитрий Ко-ноненко присоединился к этой работе.

По результатам отдельных поездок выполняются юннатские на-учно-исследовательские работы на конкурс юных натуралистов

им. П. А. Мантейфеля и конкурс Малой академии наук (МАН). Если есть интерес к изучаемой проблеме, то и работа пишется лег-ко и успешно. Юннаты представляют отчеты о поездках и научной работе на ежегодных осенних и весенних юннатских конференциях в Харьковском зоопарке.

А. С. Влащенко и А. С. Прилуцкой была начата работа по реабили-тации летучих мышей в городе Харькове в зимнее время. Работа имела как практическое значение, так и научный и образовательный аспект. Собранные данные позволили понять причины гибели рукокрылых в городе и спасти часть зимующей популяции. Юннаты также вовле-чены в эколого-образовательную работу, проводимую среди жителей города, о рукокрылых и необходимости их охраны. Юннатка Елена Ро-денко принимала активное участие в этой работе. Ею зимой 2013 года был снят образовательный ролик о проделанной работе и представлен на Всеукраинский юннатский фестиваль «В объективе натуралиста», где ролик занял 2 призовое место. В 2014 году она заняла первое место в конкурсе имени профессора П.А. Мантейфеля за лучшую исследова-тельскую работу в области зоологии и охраны живой природы.

В рамках лекционных занятий КЮБЗа проводили научные семи-нары о различных аспектах зоологии: посвященные научным иссле-дованиям на заповедных территориях с докладами о поездке в Бело-вежский национальный парк (Białowieskim Parku Narodowym, Поль-ша), об изучении касаток Авачинского залива (Камчатка), об изучении наземных моллюсков Харьковской области, о радиации и природе Чернобыльской зоны отчуждения. В ходе каждого из семинаров юн-наты принимали активное участие в обсуждении различных аспектов биологии и живо интересовались перспективой принять участие в по-добных исследованиях. Юннатом Екатериной Рубленко была начата работа по изучению наземных моллюсков в харьковском лесопарке.

Живя в городе, мы часто не замечаем птиц и млекопитающих, которые живут рядом с нами, когда они появляются и куда улетают в разные сезоны. Мы заметили, что после полевых выездов и темати-ческих семинаров юннаты стали больше внимания обращать на птиц, живущих в городской среде, интересоваться их экологическими осо-бенностями и с большим интересом рассказывать о встрече необыч-ного вида птиц или каких-то других подробностях их жизни.

174 175

Многие юннаты планируют поступать на биологический факуль-тет ХНУ им. В. Н. Каразина и на факультет биотехнологий Харьков-ской государственной зооветеринарной академии (ХГЗВА), однако они практически не знают о том, что преподают на факультете и как построена научно-исследовательская работа, какие направления наи-менее изучены. Поэтому мы решили привлекать к поездкам и лекциям наиболее активных студентов, чтобы юннаты имели возможность по-общаться с ними и узнать больше о будущей профессии. Ежегодно мы ходим на День открытых дверей в ХНУ им. В. Н. Каразина и на кафе-дру биологии, водных биоресурсов и охотничьего хозяйства ХГЗВА, совершаем поездки на биологическую станцию ХНУ в с. Гайдары (Змиевской район, Харьковская область). В Московском КЮБЗе есть традиция: юннаты-выпускники после окончания кружка продолжают приходить и проводить занятия, выезды, экскурсии и берут юннатов в свои исследовательские проекты. Надеемся, что в нашем кружке сложится подобная традиция.

У юных биологов нынешнего поколения есть огромные возмож-ности самореализации, надеемся, что интерес к природе, заложенный в кружке, будет сохранен на всю жизнь. Научным сотрудникам, био-логам-полевикам и студентам-биологам важно и интересно переда-вать свои знания и опыт юным биологам, это залог того, что исследо-вательский интерес останется традицией нашего кружка.

еКОЛОГО-ПсихОЛОГІчНий треНІНГ ЯК техНОЛОГІЯ ФОрМУВАННЯ еКОЛОГОГІчНОЇ сВІдОМОстІ

УчНІВсьКОЇ МОЛОдІ Ритенко О. В.

практичний психолог Троїцька Т. Б.

директор Миколаївського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді

Вирішення глобальних екологічних проблем розглядається сьо-годні в системі глибоких соціальних змін, під якими мають на увазі зміну системи цінностей людини, типу мислення, світогляду, перебу-

дову свідомості. У цьому випадку проблема вирішення екологічної кризи розглядається вже як проблема психолого-педагогічна. У цен-трі її знаходиться корекція суб’єктивного (особистісного, емоційного) ставлення до природи та природних об’єктів. В психології екологічну свідомість аналізують з декількох позицій. Так, перший напрямок роз-глядає екологічну свідомість особистості як передумову формування екологічного світогляду людини. Другий напрямок вважає екологіч-ну свідомість складною психічною структурою, що, передусім, ви-світлює ставлення людини до оточуючої дійсності, діяльності інших суб’єктів, суспільства в цілому, а також наслідків цієї діяльності. Зо-крема, екологічну свідомість характеризують як сукупність узагаль-нених уявлень про природу, переконання та ідеали, що відображають та великою мірою зумовлюють ставлення людини до природи, її за-конів, відповідні оцінки взаємозв’язків з нею тощо. В. О. Скребець вважає екологічну свідомість «найвищим рівнем психічного відобра-ження природного та штучного середовища, власного внутрішнього світу, рефлексією відносно місця і ролі людини в біологічному, фізич-ному і хімічному світі, а також саморегуляцією цього відображення». О. В. Овсянникова, А. В. Гусєва, О. В. Яковенко визначають еколо-гічну свідомість як сукупність поглядів, теорій і емоцій, що відобра-жують проблеми взаємостосунків людини (суспільства) і природного середовища в плані оптимального їх розв’язання. При цьому активна за формою прояву екологічна свідомість охоплює як розумову, так і емоційну сфери психіки людини, якщо наукові аргументи активізу-ють свідомість даного суб’єкта і будуть сприйняті ним як особисте переконання у необхідності змінити своє ставлення до навколишньо-го середовища з огляду на набуті екологічні знання. С. Д. Дерябо та В. А. Ясвін під екологічною свідомістю розуміють «сукупність еко-логічних уявлень людини, існуючого ставлення до природи, а також відповідних стратегій і технологій взаємодії з нею». Вчені визначають три основні канали формування суб’єктивного ставлення індивіда до природи: 1) перцептивний – в процесі побудови перцептивного обра-зу; 2) когнітивний – на основі переробки інформації, яку отримує ре-ципієнт;3) практичний – під час безпосередньої практичної взаємодії суб’єктів між собою та об’єктами оточуючої дійсності. О. С. Маме-шина також вважає екологічну свідомість найвищим рівнем психіч-

176 177

ного відображення природного і штучного середовища, внутрішнього світу особистості, рефлексією відносно місця і ролі людини у світі Природи, саморегуляцією означеного відображення тощо. Екологічна свідомість, на думку науковця, зумовлюється зовнішніми екологіч-ними чинниками і реалізується через різноманітні взаємодії людини з навколишнім середовищем. У корекції суб’єктивного ставлення до природи використовуються такі методи: Метод екологічних асоціа-цій (від лат. – з’єднання) – встановлення певної аналогії, асоціатив-них зв’язків між образами природних об’єктів і образами соціального життя. Метод екологічної лабілізації (від лат. – нестійкий) – такий спосіб впливу на особистість, в результаті якого виникає психологіч-ний дискомфорт від розуміння неефективності сформованих страте-гій індивідуальної екологічної діяльності і потреба у зміні попере-дньої стратегії на більш ефективну. Метод художньої репрезентації природних об’єктів (від франц. – представництво) – актуалізація художніх компонентів сприйняття світу природи за допомогою лі-тературних творів, образотворчого мистецтва, музики. Метод еко-логічної ідентифікації (від лат. – ототожнювати) – постановка осо-бистістю себе на місце того чи іншого природного об’єкта, занурення в ситуацію, простір, обставини, в яких об’єкт знаходиться, психоло-гічне моделювання стану природного об’єкта. Метод екологічної ем-патії – (від грец. – співчуття) – співпереживання особистістю стану природного об’єкта, співчуття йому через ототожнення з ним, а та-кож переживання власних почуттів та емоцій з приводу природних об’єктів. Метод екологічної рефлексії (від лат. – звернення) – аналіз особистістю своїх дій і вчинків, спрямованих на світ природи з точки зору їх екологічної доцільності, усвідомлення особистістю того, як її поведінка могла б «виглядати» з погляду тих природних об’єктів, «інтереси» задіяних осіб. Метод екологічної експектацій (від англ. – очікування) – актуалізація емоційних очікувань майбутніх контактів особистості зі світом природи. Метод ритуалізації екологічної ді-яльності – організація ритуалів і традицій, пов’язаних з діяльністю, спрямованою на світ природи. Метод екологічної турботи – актуа-лізація екологічної активності особистості, спрямованої на надання допомоги та сприяння благу природних об’єктів, прояв співчуття, співучасті, підтримки, піклування, тобто діяльної участі в життєвій

ситуації природних об’єктів. На основі психолого-педагогічних прин-ципів і методів розвитку та корекції суб’єктивного ставлення до при-роди розроблена модель еколого-психологічного тренінгу.

еколого-психологічний тренінг – одна з технологій екологічної освіти і виховання, що знаходиться на межі педагогіки, екології та психології. Незважаючи на зовнішню простоту, тренінг являє собою систему корекційно-педагогічних прийомів, які допомагають розви-нути суб’єктивне, особистісне ставлення до природи та природних об’єктів.

Екологічний тренінг – комплексна форма екологічної освіти. Вона заснована на загальній методології соціально-психологічних тренін-гів і спрямована на корекцію і розвиток ставлення учня до себе (в пер-шу чергу до свого духовного здоров’я) і до навколишнього середо-вища. Екологічний тренінг дозволяє вирішувати наступні завдання: корекція і розвиток екологічних установок особистості, насамперед подолання антропоцентрического прагматичного ставлення до при-родних об’єктів; розширення цілей взаємодії школяра з навколишнім соціоприродним середовищем; формування умінь, необхідних для екологічно грамотної взаємодії з навколишнім соціоприродним се-редовищем; розвиток емоційно-чуттєвої сфери особистості; розши-рення індивідуального екологічного простору, формування в людини здатності відчувати себе частиною природи, суспільства, колективу; формування позитивного погляду на себе і навколишній світ в цілому; корекція і формування цілей взаємодії людини з природними об’єкта.

Тренінг може проводитися в групах з 8–12 чоловік під керівниц-твом ведучого-тренера. Групи як правило комплектуються з учнів, починаючи з 10-річного віку. Також тренінг можно проводити для студентів, вчителів. Особливо ефективно проведення тренінгу в гру-пах, що складаються з декількох сімей (3–4), де діти і батьки разом виконують вправи.

Система тренінгу побудована таким чином, що від учасників не потрібно якихось спеціальних знань про природу. Більшість вправ не вимагає спеціального технічного обладнання і може, в принципі, проводитися в самих звичайних умовах. Основною метою будь-яких екологічних заходів є формування екологічної культури людей. Бази-сом екологічної культури є система екологічних знань, умінь і нави-

178 179

чок. Відповідальна поведінка – це складне утворення. В її становлен-ні та розвитку в рівній мірі беруть участь і знання, і почуття. Щоб ста-ти основою повсякденної діяльності та поведінки, знання повинно усвідомлювати. Це усвідомлення приходить в процесі їх емоційного «переживання», «співчуття». Для підлітків, які виросли в сільській місцевості, знання і емоційне ставлення до довкілля їх природою є частиною їх повсякденного життя. На відміну від них, діти з міст отримують абстрактні знання, які не мають застосування в їхньому щоденному житті. Дані знання їм необхідні, оскільки взаємодія з при-родою є важливим аспекто життя кожної людини. Але як бути, якщо діти щодня бачать урбанізоване середовище проживання? Для місь-ких підлітків знання, отримані на уроках, екскурсіях, в походах, в ре-зультаті проектної діяльності, необхідно закріпити ще й виконанням спеціально розроблених вправ і практичних занять, що забезпечують особисту значимість знань, їх осмислення і формує суб’єктне цінніс-не ставлення особистості до світу природи.

еколого-психологічний тренінг «Я – частинка світобудови, відповідальна за мир»

Мета: виховання в учнів: згоди з самим собою, людьми і приро-дою; відповідальності за мир як системоутворюючої якості екологіч-но-культурної людини.

Завдання програми тренінгу: прищеплення учасникам тренінгу усвідомлення себе як частини природи, яка наділена розумом і від-повідальністю за світ; формування в учнів ставлення до природи як цінності і об’єкту краси, охорони, пізнання; розвиток емпатїї, спів-чуття, розуміння себе, інших людей, тварин і рослин; розвиток емо-ційно-чуттєвої сфери психіки, набуття навичок роботи в групі, успіш-ного спілкування та вміння вирішувати завдання спільно; розвиток емпатії до об’єктів навколишньої природи, вміння співпрацювати, для досягнення спільних цілей

У групі учасників повинно бути не більше 16 чоловік. Заняття проводяться в приміщенні, в якому можна поставити стільці в коло. Робота під час тренінгу проходить у три етапи.

І етап. Підготовка до роботи, розминка. 1. Вправа «Дерево». Мета вправи – виявити настрій учасників групи. Інструкція: «Заплющіть

очі і уявіть себе якимось деревом. Подумайте, яке воно, яка погода, як себе почуває ваше дерево? » Аналіз: учасники групи по колу роз-повідають про свої враження. Вправа займає 15 хвилин. 2. Вправа «3 стихії». Мета вправи – посилення домінантності відношення до природи, зосередження уваги. Матеріали: м’яч. Інструкція: «Зараз ми будемо кидати один одному м’яча. Той, хто кидає м’яч, каже, одне з трьох слів: «вода», «повітря», «земля». Той, хто ловить м’яч, каже, якщо прозвучало слово «повітря» – назва птиці, в другому випадку «земля» – тварина, якщо було сказано «вода» – назва риби. Реагувати потрібно якнайшвидше. Аналіз: Група розповідає, які складнощі ви-никли в ході вправи. Вправа розрахована на 15 хвилин. ІІ етап. Осно-вна частина. 1. Вправа «Природа в моєму житті». Мета – дізнатися відносини учасників тренінгу до навколишнього їх природі. Матеріа-ли: аркуш паперу і ручка. Інструкція: кожному учаснику пропонуєть-ся написати в стовпчик цифри від 1 до 10 і десять разів письмово за-кінчити вислів: «Природа для мене ...», («Природа в моєму житті ...»). Наприклад – «Природа моєму житті – це: 1) спосіб насолоди, 2) дже-рело натхнення, 3) занурення в гармонію, 4) усвідомлення моєї відпо-відальності, 5) предмет моєї турботи, 6) проведення дозвілля, 7) спо-сіб самореалізації, 8) сфера мого пізнавального інте ресу, 9) стимул для розширення кругозору, 10) можливість відновлення душевного спокою ». Аналіз: після того, як учасники напишуть свої висловлю-вання, їм пропонується розповісти групі про свій досвід спілкування з природою, про свої думки з цього приводу. Розповісти наскільки легко чи важко було кожному учаснику впоратися з цим завданням. Вправа займає 30 хвилин. 2. Вправа «Звернення». Мета – можливість звернутися до світу з важливим посланням або проханням. При цьо-му учні можуть потренуватися у формулюванні екологічних вимог та у співпраці один з одним. Матеріали: папір і олівці, великі аркуші па-перу, кольорову крейду або фломастери – за кількістю групи. Інструк-ція: об’єднайтеся в групи по чотири людини і виберіть тему, яка вам подобатися, наприклад: Як можна зберегти воду? Як можна зберегти ліс? Яким чином можна захистити права тварин? і т. д. Потім при-готуйте всі разом промову, з якою потім виступить один з вас. Якщо хочете, ви можете зробити це всі разом. Ви можете написати і нама-лювати плакат, в якому повідоміте світові про свої вимоги, або ж всі

180 181

разом покажете невеличку виставу, яка приверне увагу до обраної вами темі. Можна виконати дану вправу в жанрі соціальної реклами або відеокліпу. У вас є 20 хв. на підготовку. Дайте можливість кож-ній четвірці представити своє послання. Аналіз: Як проходила робота в твоїй групі? Чи важко було знайти спільну тему? Чи задоволений ти результатами роботи Чому важливо, щоб діти цікавилися світовими проблемами? Чи був ти коли-небудь на демонстрації? Брав чи хто-небудь з твоєї родини хоч раз участь в тій чи іншій громадянської ініціативи? Вправа розрахована на 40 хвилин. Вправа – мозковий штурм «Моя особиста допомога природі». Мета – розвиток емпатії до об’єктів навколишньої природи. 3. Основні технології взаємодії із природою, посилення емоційного і практичного компонентів осо-бистісного ставлення до природи. Матеріали: фліпчарт, фломастери. Інструкція: «Давайте поговоримо про те, що кожен з вас повинен ро-бити, для поліпшення стану навколишнього середовища. Чим ви мо-жете допомогти природі? Пропонуйте свої ідеї, які ми зараз запише-мо. Після того, як учасники висловляться, вони повинні зробити за-гальний висновок. Аналіз: учасники розповідають, за що найчастіше були відповідальні члени групи? Кому було важко визначити, якого роду відповідальність він повинен нести? Якщо було важко прийти до спільного висновку, то чому? і т. д. Вправа розрахована на 35 хвилин. ІІІ етап. Висновок. Наприкінці тренінгу слід запитати, чи є у кого-не-будь з членів групи бажання висловитися з приводу виконаної роботи. Закінчити тренінг слід вправою «Дерево». Мета вправи – дізнатися, чи змінилося настрій учасників групи після тренінгу. Інструкція: «За-крийте очі і уявіть себе якимось деревом. Подумайте, яке воно, яка по-года, як себе почуває ваше дерево? » Аналіз: учасники групи по колу розповідають про свої враження. Вправа займає 15 хвилин.

сценарний план екологічного тренінгу-майстерні «Цар-золотар»1. Мета: допомога учням в усвідомленні ролі людини в світі

природи, виявити стан розуміння учасниками тренінгу своєї майбут-ньої ролі в сучасній екосистемі. Привітання. Правила роботи групи. Мої очікування. Інформаційне повідомлення: Притча про виховання дитини. Складання казкової атмосфери. Завдання для індивідуальної роботи: написати справи,які можна вважати царськими і ті справи,

які цар не повинен робити. Після виконання: обговорення. Мозковий штурм. «Хто і за що повинен отримувати від царя саму високу заро-бітну платню?» Інформаційне повідомлення. Легенда про маленько-го наступника. Завдання по колу: «Програма виховання маленького царя». Після виконання: представлення програм. Обговорення пи-тання: яку роботу виконував при царі золотар? Пояснення про про-фесію золотаря. Відповіді на питання: хто повинен бути золотарем у царя природи – людини? Творче завдання по підгрупах: Модель су-часної людини. Написання сінквейну: (обирається слово – іменник, яке відобразило тему «ХХІ ст. Природа. Людина». Потім пишуться 2 прикметника, що характеризують обраний іменник. Потім пишуть-ся 3 дієслова, що характеризують обраний іменник. Потім пишеться фраза з 4 слів, що характеризує обраний іменник. Наприкінці пишеть-ся іменник з протилежним значенням до обраного іменника.) Після закінчення: афішування сінквейнів.

182 183

ЗМІСТ

Вербицький В. Вступне слово ……………………………………...

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛЛЯ

Вербицький В. В. Формування у вихованців позашкільних навчальних закладів базових компетентностей ……………………Новації нацонального еколого-натуралістичного центру учнівської молоді міністерства освіти і науки України …………...Александрова Н. П., Бульбенко О. О. 12 Інновацій Донецького обласного еколого-натуралістичного центру ………………………Головченко Л. Ю. Новації педагогічних колективів еколого-натуралістичних позашкільних навчальних закладів Чернівецької області …………………………………………………Новації позашкільної освіти Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді ……………...Новації позашкільної освіти, що застосовуються педагогічними працівниками Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді ……………………………………………Новації Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді …………….Новації Мелітопольського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді …………………………………………………….Мудрак Т. О., Палічева Г. В., Валікова О. В., Українець Л. В. Педагогічні новації в галузі еколого-натуралістичної освіти у 2015 році в Херсонській області ………………………………….«Новації позашкільної освіти – 2015» (З досвіду роботи позашкільних навчальних закладів Дніпропетровської області) …Нестерук Т. В., Минзар С. А. Проектування як вектор інноваційного розвитку регіональної позашкільної освіти ……….Дьяченко В. В. Новації позашкільної освіти Одещини ……………Новації у галузі позашкільної еколого-натуралістичної освіти Сумської області у 2015 році ………………………………………..Остафійчук Т. В., Власик Н. Ф., Мороз є. П. Педагогічні новації у позашкільному навчальному закладі ……………………………..

3

5

15

33

36

40

55

60

62

63

72

8386

92

98

Лабунська В. М. Педагогічна інноватика як необхідна умова розвитку позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування в Житомирському регіоні Пурдя Л. А. Педагогічні новації Харківщини. Інноваційна діяльність Балаклійської станції юних натуралістів Харківської області ………………………………………………………………...Новації Покотилівської станції юних натуралістів Харківської районної ради ………………………………………………………...Овелян В. К. Новації еколого-натуралістичного відділу Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» ………………………………………………Feldman Ecopark як новація еколого-натуралістичної освіти України ………………………………………………………………..

З дОсВІду рОбОти

Сидоренко І. В. Контактний зоопарк − перспективи розвитку …...Давиденко Л. В. Черкащина – перлина юннатівського руху ………Трегубова Л. А. Роль природно-заповідних територій у формуванні екологічної свідомості юннатів ……………………..Драгомирецька О. А. Експериментальне дослідництво в природі через спільну експедиційну наукову діяльність в об’єктах заповідного фонду Вінничини ………………………………………Манійчук Т. Л., Філюк О. В. Роль позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування в оптимізації та розширенні природно-заповідної мережі ……………………….Джура Н. М., Кулецька Н. А. Методологія науково-дослідної роботи з екології (з досвіду роботи екологічного гуртка Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді) ……..Міжнародний аспект екологічного виховання ……………………..Форми активного навчання вихованців …………………………….Григорьев А. Я. Пионер юннатского движения …………………….Ритенко О. В., Троїцька Т. Б. Еколого-психологічний тренінг як технологія формування екологогічної свідомості учнівської молоді …………………………………………………………………

104

121

126

128

129

132134

141

145

150

156157158160

174

Навчально-методичне видання

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛЛЯ

Збірник методичних матеріалів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти

Відповідальна за випуск: Підберезкіна Т. Є., заступник директора з навчально-методичної роботи

Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості»

Матеріали друкуються в авторській редакції, відповідальність за достовірність наведених фактів у матеріалах несуть автори

Комп’ютерна верстка: О. Б. Мальцев

Підписано до друку 26.10.2015. Формат 60 х 84 1/16.Умов. др. арк. 10,7. Об. вид арк.10,9.

Зам. № 63. Тираж 100 прим.

Видавництво ТОВ «С. А. М.»Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 1105 від 31.10.2002 р.

Україна, м. Харків, вул. Пушкінська, 51-б.Телефон: (057)752-47-90

Віддруковано у друкарні ТОВ Видавництво «С. А. М.»Україна, 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 51-б