Розвиток мовлення

Контрольний твір-опис пам’ятки історії та

архітектури

Історія відкриття

Монумент Тарасу Шевченку розташований в середмісті Харкова — у Саду імені Т. Г. Шевченка, при вході на центральну алею з боку вулиці Сумської. Пам'ятник органічно пов'язаний з оточуючим парковим пейзажем та міським архітектурним ансамблем.

Автори пам’ятника

 скульптор Матвій Манізер  архітектор Йосип Лангбард

Відкриття монументу Монумент було урочисто відкрито 24 ерезня 1935 року, Тобто через 9 місяців після того, як Харків перестав бути столицею УРСР. Також цей період — середина 1930-х років — один з трагічних у історії України: Колективізація нищить селянство, країна зазнала голод 1932–1933 років, згорнуто українізацію, лютували сталінські репресії.

Розміри монументуЗагальна висота монумента — понад 16 метрів,

статуї Тараса Шевченка — 5,5 метрів

Композиція пам’ятника

Пам'ятник Тарасові Шевченку являє собою багатопланову композицію, кожна з частин якої проглядається поступово, в міру знайомства змонументом, водночас увесь пам'ятник сприймається як єдине гармонійне ціле.

У плані монумент являє собою своєрідну архітектурну спіраль з 11-метровим тригранним пілоном з фігурою Тараса Шевченка всередині і виступами по колу, що оточують пілон, на яких розмістились 16 динамічних статуй — високохудожніх зразків радянської пропаганди, які за задумом автора проекту мали символізувати людей праці та їхню боротьбу за свої права проти пригноблювачів — від непокірних, бунтарських образів з творів Т. Г. Шевченка до учасників першої російської революції 1905–1907 років та Жовтневої революції 1917 року

Композиція пам’ятника

гайдамака з косою

вмираючий гайдамака

Катерина

жінка-селянка

зв’язаний запорожець

той, що рве пута

Робітник зі схиленим прапором

студент

солдат-рекрут

несучий жорна

матрос

червоноармієць

шахтар

селянин

жінка з книгою

робітник із гвинтівкою

Домінантою монумента є

фігура Кобзаря-Шевченка заввишки 5,5 м, встановлена

на високому постаменті з сірого

(на момент спорудження

яскраво-чорного) лабрадориту

Статуя сповнена динаміки — і в точно знайденому ракурсі злегка схиленої набік голови, і в енергійному жесті правої руки,і взагалі в усій фігурі Шевченка проглядаєтся готовність до дій, цілеспрямованість, внутрішня напруженість

Суворі, укрупнені складки одягу,

лаконічність форм, енергійна обробка поверхні великими

узагальненими площинами — все це покликано створити

могутній образ нескореного борця за права трудящих

Погляд монументального Кобзаря суворий і

гнівний, а викарбувані на чолі мислителя

зморшки означають гіркоту пережитого-

передуманого. Цілісності образу автор

досягає проробкою й інших деталей — наприклад, міцно стиснутою в кулак

(гнівний жест) рукою

Автор монумента досяг пластичної єдності,

гармонії, узгодженості всіх його груп і фігур.

Їм притаманні класичні пропорції,

ретельна продуманість поз та жестів, що

виявляють особливості характерів і водночас сприяють розкриттю

єдності композиційного задуму

Скульптура «Катерина» — статуя кріпачки 

з немовлям на руках, відома

під назвою «Катерина», оспівана Т. Г. Шевченком

в одноіменній поемі; втілення образу

жінки-матері під тягарем самотності і журби

1-а композиція («Вмираючий гайдамака.

Гайдамака з косою. Той, що рве пута.») —

всі три постаті пов'язані як ідейно, так і сюжетно — за загальною прив'язкою

композиції до поеми Т. Г. Шевченка

 «Гайдамаки» про події Коліївщини криється

життєствердне переконання в незламності

народного руху й віра в його перемогу

Скульптура «Зв'язаний

запорожець» — одна з найвиразніших

статуй, що передає патріотичний,

багатогранний характер героя, який

втілює народну силу та велич, скорботу і біль

2-а композиція («Жінка-селянка.

Той, хто несе жорно. Солдат-

рекрут.») — в образах

представників різних прошарків трудового народу

втілено ідею страждань українців

за царату

3-я композиція («Робітник із схиленим прапором. Студент. Робітник з гвинтівкою. Матрос. Червоноармієць.») — статуї 3-ї композиції зображують образи посталого народу соціальних катаклізмів перших десятиліть XXст.

4-а композиція («Селянин.

Шахтар. Жінка з книгою (Дівчина-рабфаківка).»)

 — фігури цієї останньої групи, за

задумом автора, мали передавати

ті зміни, які стались у радянському суспільстві

Матеріал статуй — темна бронза на тлі

постаменту з відполірованого до дзеркального

блиску лабрадориту надає пам'ятнику

ще більшої урочистості,

виразності й величі

Закріпимо!!!•Коли відкрито пам’ятник Кобзарю в Харкові?•Хто є авторами цього пам’ятника?

•Де встановлено скульптуру?

•Яка висота пам’ятника, постаті поета?•З яких матеріалів зроблено монумент?•Що символізують 16 постатей, розміщених навколо постаменту?•Яка основна думка монумента?