Джозеф Редьярд  Кіплінг «Балада про Схід і Захід».

Протистояння і примирення Сходу і Заходу в баладі.

Ідеї миру і дружби.  Антитеза у творі.Динаміка образів головних героїв

(Камаль, Полковничий син)

Людина живе на земліне тільки заради  свого власного щастя. Вона повинна зрозуміти

великий закон людяності.  В. ГладстонЗахід є Захід, а Схід є Схід…

Редьярд Кіплінг

Про що будемо говорити на уроці?

Так, про дружбу, мир, любов, Схід і Захід. І сьогодні ми продовжуємо знайомство з Редьярдом Кіплінгом – англійським письменником, поетом, новелістом, лауреатом Нобелівської премії.

Вступне слово учителяЗагалом Схід, його докорінна відмінність від західної цивілізації, особливості взаємин людини й природі на Сході, східна філософія – улюблені теми Кіплінга. Спостерігаючи життя Індії зсередини, письменник зауважував особливу силу Сходу, засновану на суворому дотриманні одвічних традицій і моральних настанов, неймовірну близькість людини до природи, велику віру індійців не стільки в розум, скільки в інтуїцію. Відчуття різниці між Сходом і Заходом Кіплінг, завдяки прекрасному знанню Індії і своєму великому таланту, і доніс до західного читача. Але не тільки це. Письменнику вдалося показати ті риси характеру, однаково притаманні як європейцям, так і азіатам, що повинні привести їх до взаємоповаги і дружби. Один із таких творів – широко відома «Балада про Схід і Захід» (1889).

Робота з картою

Історія написання баладиБалада написана у стилі так званих «прикордонних балад», характерних для англійської літератури. (Насамперед це балади епiчного характеру. У них знайшли вiдбиття народнi  тлумачення  iсторичних подiй,   зокрема   воєн    мiж    Англiєю    й Шотландiєю (так званi прикордоннi балади).Вперше надрукована  у грудні 1889 році.В основу балади покладений реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні Британської Індії,а точніше – на індійсько-афганському. І хоча  більшість географічних назв та імен була змінена,достовірність подій збережена. Давайте послухаємо,як звучить ця красива історія в баладі.

Словникова робота

• Резальдар – командир тубільного кавалерійського ескадрону.

• Королева – королева Вікторія, роки правління якої ( 1837- 1901) були добою найвищої могутності Британії

• Форт – велике укріплення зовнішньої лінії оборонних споруд фортеці

Початкова бесіда

- Про що цей твір?- Що ви зрозуміли з твору? Що не

зрозуміли?- Які світи зображені у творі?

Чому автор зазначає, що Схід і Захід дуже різні?

Захід СхідТериторія

Цивілізація

Чоловіче начало - інь Жіноче начало - янь

Матерія Дух

Раціоналізм Інтуїція

В центрі - деталь В центрі - ціле

Прихильник індивідуалізму

Прихильник колективізму

Знає «Як» Знає «Для чого»

Вміє жити Вміє помирати

Бесіда по тексту-        Назвіть головних героїв балади.-        Якими постають Камаль і полковничий син?-        Які деталі допомагають уявити героїв?-        Скільки разів Камаль подарував полковничому сину

життя?-        Чому він не вбив його відразу?-        На який рівень переходить протистояння головних героїв?-        Чому Камаль віддає полковничому сину лошицю?-        Які речі дарує йому ще?-        Чому це «вуздечка,сідло і срібні два стремена»?-        Як вчинив у відповідь полковничий син?-        Що наказує Камаль своєму сину?-         Як саме давали клятву герої?-        Чому на «солі і кислих хлібах»?-        Чому полковничий син не дозволяє своїм воякам вбити

сина Камаля?

Цитатна характеристика героїв

Риси характеру                            ЦитатиКамаль ,вождь афганців

Полковничий син

Сміливість, відчайдушність.Мужність, великодушність.

«Камал бежал с двадцатью людьми на границу мятежных сторон, и кобылу полковника, гордость его, угнал у полковника он…»

«Но кто вора с границы задумал догнать, тому отдыхать не след. Скорей на коня от форта прочь, летящей птицы быстрей…»

                                              «Нас двое могучих…»                                           «И был им неводом страх…»

«А Камал кобылу сдержал свою и наезднику встать помог».

«Честь рода я храню, отец мой дарит кобылу тебе – ездок под стать коню».

«Пусть будет тогда мне падаль еда, коль причиню тебе вред…»

«Полковничий сын схватил пистолет и Камалу подал вдруг: «Ты отнял один у врага, вот этот даёт тебе друг».

Камал ответил: «Дар за дар и кровь за кров возьму, отец твой сына за мной послал и сына отдам ему».

«Назад, - закричал полковничий сын, - назад и оружие прочь! Я прошлою ночью за вором гнался, я друга привёл в эту ночь».

Полковничий син

Камаль

Полковничий син Камаль

урівноважений, стриманий емоційний, гарячкуватий, має стихійну вдачу

Молодий юнак, сміливий, безстрашний, один кинувся наздоганяти Камаля і його воїнів, не думав про свою безпеку, хоробро повернув за Камалем у провалля. Не дозволив солдатам Королеви вбити сина Камаля

Вожак повстанців. Сильний, сміливий, не боїться ночі, вправний, вкрав найкращу лошицю Полковника, хороший вершник, скочив легко в сідло, дуже швидко оминає всі небезпечні місця. Віддав на службу Полковничому синові власного сина

сміливі, не відступають перед труднощами, не бояться ризику, дотримуються кодексу честі

Кіплінг не дає портретних характеристик героїв. Утім, ми наче бачимо перед собою їхні різкі риси обличчя, палаючі очі, швидкі впевнені рухи. Не портретні замальовки характеризують героїв, а їхні слова і вчинки.

Культурологічна лінія. Зв’язок з міфологієюПорівняння воїна з вовком сягає своїм корінням індоєвропейської міфології. Вовк – істота наближена до бога. Так, у скандинавській міфології вовк співвідноситься  з ватажком бойової дружини  або з богом війни. У останній якості вовк виступає і у давньогерманській традиції. Вовк супроводжує бога Одіна. До цієї групи архетипів належить і порівняння війська , військового загону із вовчою зграєю. У індійському епосі «Махабхарата» Біхам також представлений в образі воїна-вовка. Можливо, архаїчні корені образної

системи підказали Кіплінгу найбільш відповідний у цьому випадку жанр – баладу, яка є однією з найдавніших форм європейського фольклору і літератури.

Чому твір можна вважати баладою?Бала́да (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.   Головні ознаки балади· віршований, ліро-епічний твір;· зосередження уваги на моральних проблемах;· напружений сюжет;· легендарність та фантастичність;· драматична, часто несподівана розв'язка;· присутність оповідача;· використання діалогів і повторів;· невеликий обсяг.

Основна думка Немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, всі частини поєднуються в одному цілому, світ різнобарвний і багатоликий, тому завдання справжньої людини — увібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття; завжди є шанс подолати протистояння різних сил та ідей, якщо люди будуть поважати один одного, дотримуватися законів честі й розв’язувати всі конфлікти мирно. Тому завдання справжньої людини — ввібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття. Це є шлях до оновлення буття всього людства.

Ідея балади висловлена не у рефрені, а в словах "той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!" І справа не в тому, що "сильні" гуртуються, а в їхній здатності приносити своєю силою мир туди, де була ворожнеча. Сильні на те й сильні, аби оберігати слабких. Саме це їх і поєднує, і робить "людьми честі". Слово "благородство" співзвучне зі словом "благо", тобто "добро"

• Гуманістичний пафос твору - синтез двох начал — Заходу і Сходу, двох світоглядів, цивілізацій, двох народів.

• У творі порушуються проблеми не тільки тогочасної політики Британії щодо східних країн, на першому плані — проблема співіснування різних цивілізацій, народів, людей і держав взагалі. Тут автор виступає у ролі Громадянина Світу, якому болить доля всієї Людської Нації.

В основу своєї концепції Кіплінг покладає моральний критерій

Тому не випадково на початку і в кінці твору згадується Бог і Страшний Суд. Біблійні асоціації підкреслюють авторську думку про моральну відповідальність усіх і кожного за те, що відбувається на Землі. Зло, насильство, війна призводять лише до руйнування людства і людської цивілізації. А мир, взаєморозуміння, злагода можуть запобігти найжорстокішому конфліктові. Автор закликає людей, незважаючи на різницю їхніх релігій і світоглядів, звернутися до вічних цінностей, адже Бог як моральний ідеал є одним для всіх.

Події в баладі розвиваються дуже швидко. Напружений динамізм зумовлює погоня Полковничого сина за Камалем. Ми начебто чуємо стукіт копит, що лунає серед скель. Рух вершників символізує стрімкий і небезпечний рух людства, яке теж знаходиться на межі життя й смерті.

У «Баладі про Схід і Захід» — чітка й логічна композиція (кільцева- кінцівка повторює

першу строфу)Тут немає нічого фантастичного, всі події показані в реальному плані. Сюжет. Починається твір ліричним зачином («Захід є Захід, а Схід є Схід...»). Зав’язка: викрадення Камалем лошиці Полковника. Розвиток подій — погоня Полковничого сина за викрадачем. Кульмінаційним є момент, коли Полковничий син падає з коня і Камаль рятує його. Життя одержує перемогу над смертю, милосердя — над насильством. Кульмінаційний момент в баладі затягується. Зі сфери вчинку він переходить у сферу моралі. У процесі переговорів Камаль і Полковничий син проникаються повагою один до одного, переговори завершуються обміном подарунками: «Вовк вовка тут перестрів! Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле, Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле»; «Я мусив честь берегти. В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!». Камаль повертає лошицю і додає до неї сідло, вуздечку й стремена, а також посилає свого сина — найцінніше, що в нього є — служити полковнику. А Полковничий син дарує Камалю свій пістолет, який був для нього символом військової вдачі, сміливості, подолання небезпеки. Завершується все це клятвою на солі, хлібі, траві, ножі та на імені Господа. Розв’язка — примирення ворожих таборів.

Пейзаж

Досить убогий: «Там праворуч — скала, і ліворуч — скала, а між ними — ні деревця». Нічого зайвого, бо вся увага зосереджується на поєдинку героїв. Гірський потік символізує бурхливі людські пристрасті. Скелі, що оточують героїв, можна вважати уособленням свободи, до якої прагне кожний із них, і ризикованого життя, і миттєвої смерті, від якої ніхто не застрахований. Нелегко втриматися на скелях, та все ж можливо, якщо допоможе рука іншої людини. Тут, немовби на краю землі, все отримує справжню цінність: і життя, і честь, і свобода. Запеклий ворог стає другом, а предмет розбрату перетворюється на символ єднання. Екстремальність ситуації виявляє справжню цінність людських якостей.

Мова персонажів відрізняється мудрістю, філософським поглядом на життя, притаманним людям з великим життєвим досвідом.Символічні образи: кінь, сіль, хліб, ніж, небо, земля. У міфології кінь завжди був символом нестримних пристрастей та інстинктів, символом сонця і водночас потойбічного світу (інакше — Сходу і Заходу), символом смерті й воскресіння, швидкості, волі, вірності, відданості. Хліб — символ добробуту, гостинності, життя, святості, щастя, здоров'я та багатства, астральної тріади — місяця, сонця, Господа (тобто — возз’єднання Сходу і Заходу через моральні заповіді). Сіль — символ гостинності, щирості, дружби, пізнання. Ніж — символ помсти, смерті, сили, духовної снаги, зла, віри, захисту рідної землі. У баладі ніж із засобу боротьби перетворюється на символ єднання (присяга на ножі). Земля — символ вітчизни, духовності, життя, багатства й водночас позитивного і негативного начал, світла й темряви. Небо — символ духовного, божественного начала, протиставленого грішному земному.