Зображення трагедії Другої світової війни у творах А. Маргул-Шпербер “Про назву концтабору Бухенвальд”,

Б. Окуджави “До свидания, мальчики!”

Нам не забути дні війни – навіки в пам'яті вони

Війна… Страшне слово. Страшніше, ніж смерть, тому що смерть – неминуче явище, а війна – страхіття, викликане злою волею інших людей.Розмову ми почнемо з фотографії монумента “Воїну-визволителю” в берлінському Трептов-парку. Там захоронено близько7 тис.воїнів із 75тис. загиблих при штурмі Берліна. В центрі – бронзова фігура нашого солдата. В одній руці він тримає опущений меч, а другою підтримує врятовану ним німецьку дівчинку.

Забуття – підстава для повторення.Ми повинні пам'ятати тих, хто відвоював мирне небо для нас з вами

Альфред Маргул-Шпербер

Народився 23 вересня 1898 року в місті Сторожинець, на Буковині. Румунський поет, вірші писав німецькою. Навчався в Чернівцях та Відні. Учасник першої світової війни. Після її закінчення жив в Америці, в 1924 році повертається в Європу, потім на батьківщину.Німецькомовний поет Румунії був за походженням євреєм. В якості псевдоніма додав ім'я матері Маргула. В 20-ті роки його уже друкують а Німеччині, Австрії - скрізь, де читають німецькою.

Та прийшли 30-ті роки. Його друзі потрапляють в концтабори. Чистота його німецької мови була бездоганною, але…. Все ж таки, завдяки знайомим, його не зачепили. До кінця війни він жив приватними уроками.. німецької мови

До війни вийшли дві його збірки “Парабола ландшафту” (Сторожинець, 1934 р.), “Таємниця і зречення” (Чернівці, 1939), в яких переважають символічно-пейзажні вірші із строгою класичною метрикою. та образами.

У 1940 році письменник переїжджає до Бухареста, де стає однією з головних фігур німецької літератури Румунії, покровителем молодого поета Паула Целана. Поезія Альфреда Маргула-Шпербера збагачується новими ідеями

Бухенвальд

Нацистський концтабір Бухенвальд був заснований у 1937 році на горі Етельсберг у шести милях від німецької культурної столиці міста Веймар. Проіснував 8 років, до 1945. Це була “фабрика смерті”. За весьчас загинуло понад 50 тис. невинних людей: переважно євреї, політичні в'язні, радянські військовополонені. Ворота в Бухенвальді прикрашав напис “Кожному своє.”

Виразне читання поезії. По имени лагеря смерти

Я и забыл: под Веймаром был он.Лишь помню я: там жгли людей в огне.В названии его — как будто стонО Буковине, «буковой стране».

Исчезнувшая жизнь, забытый день Мой Бухенвальд, «лес буков», в голове:Лежу мальчишкой, и лесная сеньСкрывает тучки в дальней синеве…

О века срам, что пачкает мечту!Проклятьем память отдана врагу.

Название услышу ли, прочту —О детстве больше думать не могу,

Ночным удушьем заползает в сонУжасная догадка: там, вдалиПар облаков над полем вознесён,Не дым ли это тех, кого сожгли(переклад А.Чорного)

•Яким настроєм наповнив вас вірш?•Яка картина постає в вашій уяві, коли ви читаєте цей вірш?

Бесіда

• Die Buche – бук Der Wald – • Buchenwald – • В чому особливості побудови вірша?(розповідь від першої особи)• Які образи-символи використовує автор?• Що можна сказати про самого автора на

основі цього вірша?

лісбуковий ліс.

«Бухенвальдський набат»Тема Бухенвальду ятрила рану багатьом поетам. В 1958 році в Німеччині відбулось відкриття меморіалу ІІ світової війни «Бухенвальд». На території колишнього табору смерті було зведено башту, увінчану дзвоном, набат якого повинен нагадувати людям про жертви фашизму і війни. Вже через дві години після цього повідомлення російський поет Олександр Соболєв прочитав своїй дружині Тетяні рядки:…Сотни тысяч заживо сожженныхСтроятсяСтроятсяВ шеренгу к ряду ряд… Композитор Вано Мураделі через два дні після прочитання віршів зателефонував Соболєву і сказав: «Пишу музику і плачу… Які вірші!» Так народилась пісня «Бухенвальдський набат», яка вже більше сорока років застерігає людей – це не повинно повторитись!

Булат Шалвович Окуджава

(1924 - 1997 )

Участие в войне

В апреле 1942 года, в возрасте 17 лет, Булат Окуджава пошёл на фронт добровольцем. Был направлен в 10-й Отдельный запасной минометный дивизион. Затем, после двух месяцев обучения, был отправлен на Северо-Кавказский фронт. Был минометчиком, потом радистом тяжелой артиллерии. Демобилизировался из армии в 1944. Награждён медалями «За оборону Кавказа», «За победу над Германией», орденом Отечественной войны І степени.

ВОЙНА БУЛАТА 9 мая 2017 года Булату Окуджаве могло бы исполниться 93 года

День Победы мы празднуем в его день рождения. Это не случайно.

Война присутствовала в его жизни, а потом в прозе и стихах. Это закономерно.

“До свидания, мальчики”Ах, война, что ж ты сделала, подлая:стали тихими наши дворы,наши мальчики головы подняли -повзрослели они до поры,на пороге едва помаячилии ушли, за солдатом - солдат...До свидания, мальчики!Мальчики,постарайтесь вернуться назад.Нет, не прячьтесь вы, будьте высокими,не жалейте ни пуль, ни гранати себя не щадите,и все-такипостарайтесь вернуться назад.

Ах, война, что ж ты, подлая, сделала:вместо свадеб - разлуки и дым,наши девочки платьица белыераздарили сестренкам своим.Сапоги - ну куда от них денешься?Да зеленые крылья погон...Вы наплюйте на сплетников, девочки.Мы сведем с ними счеты потом.Пусть болтают, что верить вам не во что,что идете войной наугад...До свидания, девочки!Девочки,постарайтесь вернуться назад.

Анализ стихотворения «До свидания, мальчики..»

• Показана ли в стихотворении сама война?• Какой эпизод изобразил поэт? Почему именно его

выбрал? • (момент прощания: дети внезапно повзрослели)• Как они будут воевать мы можем предвидеть?• «вы не гнитесь, вы будьте высокими», «и себя не

жалейте».• Сколько смысловых частей, сколько тем? • (2) (Роль женщины на войне была не менее важной)• Какие мысли вызывают слова «Постарайтесь вернуться

назад?»