Формули та правила диференціального числення

19
Тема: Тема: Функція. Функція. 1. Поняття функції. 2. Способи задання функцій. 3. Класифікація елементарних функцій. 4. Монотонні функції. 5. Парні та непарні функції. 6. Періодичні функції. 7. Перетворення графіка функцій.

Upload: oksana-bryk

Post on 15-Apr-2017

118 views

Category:

Education


8 download

TRANSCRIPT

Page 1: Формули та правила диференціального числення

Тема:Тема: Функція. Функція.1. Поняття функції.2. Способи задання функцій.3. Класифікація елементарних функцій.4. Монотонні функції.5. Парні та непарні функції.6. Періодичні функції.7. Перетворення графіка функцій.

Page 2: Формули та правила диференціального числення

Озн. 1. Озн. 1. Функцією називають відповідність між Функцією називають відповідність між елементами двох множинелементами двох множин х х та та уу, при якій , при якій кожному елементові першої множини кожному елементові першої множини хх відповідає не більше одного елемента відповідає не більше одного елемента уу другої другої множини.множини.

Х У

Page 3: Формули та правила диференціального числення

Змінна х називається незалежною змінною, або аргументом, а змінна у – залежною змінною, або функцією.

Під символом у = f(х) розуміють те

правило, за яким кожному х відповідає у, або ті операції, які треба виконати над аргументом, щоб дістати відповідне значення функції.

Page 4: Формули та правила диференціального числення

Озн. 2: Озн. 2: Множина всіх тих елементів з Множина всіх тих елементів з ХХ, для , для яких є відповідні елементи множини яких є відповідні елементи множини УУ, , називається областю визначення, а множина називається областю визначення, а множина всіх тих елементів з всіх тих елементів з УУ, що відповідають , що відповідають елементам з елементам з ХХ, − областю значень даної , − областю значень даної функції.функції. Приклад: Для функції у = х + 4 область визначення: х є R. Область значень: у є R .

Для функції область визначення: область значень: õ

ó 4

;00;х ;00;у

Page 5: Формули та правила диференціального числення

Озн. 3: Озн. 3: Графіком функції Графіком функції ff називається називається множина точок множина точок (х;у)(х;у) на координатній площині, на координатній площині, таких, що перебігають всю множину таких, що перебігають всю множину DD((ff)), а , а у = у = ff(х)(х)..

у=2х+3.

Page 6: Формули та правила диференціального числення

Способи задання функціїСпособи задання функції

Аналітичний Графічний Табличний

у=2х-3 х 0 1у -3 -1

Page 7: Формули та правила диференціального числення

Озн. 4: Озн. 4: Лінійною називають функцію, яку Лінійною називають функцію, яку можна задати формулою можна задати формулою у = ах + у = ах + bb, де , де хх – – аргумент, аргумент, аа і і bb – будь-які числа. – будь-які числа.

1.Область визначення: х є R .2.Область значень: у є R .3.При а>0 функція зростає, при а<0

спадає.

Page 8: Формули та правила диференціального числення

Озн. 5: Озн. 5: Змінну Змінну уу називають обернено називають обернено пропорційною до змінної пропорційною до змінної хх, якщо відповідні , якщо відповідні значення цих змінних зв’язані рівністюзначення цих змінних зв’язані рівністю

1.Область визначення: 2.Область значень: 3.При k>0 функція спадає, при k<0–зростає.

;00;х ;00;у

хkу

Page 9: Формули та правила диференціального числення

Озн. 6: Озн. 6: КвадратичноюКвадратичною називають функцію, яку називають функцію, яку можна задати формулою можна задати формулою у=аху=ах22++bbх+сх+с, де , де хх – – змінна, змінна, аа ≠ 0, ≠ 0, bb і і сс – числа. – числа.

1. Область визначення: х є R .2. Область значень: у є R .

Графіком квадратичної функції є парабола; якщо а>0, то її гілки напрямлені вгору; якщо а < 0, то її гілки напрямлені вниз. Вершина цієї параболи має координати

abc

ab

4;

2

2

Page 10: Формули та правила диференціального числення

а<0, D<0 а<0, D>0 а<0, D=0

а>0, D<0а>0, D>0 а>0, D=0

Page 11: Формули та правила диференціального числення

Монотонні функціїМонотонні функції Озн. 7: Нехай функція у = f(х) визначена на

множині А. Якщо для двох довільних різних значень х1 і х2 аргументу, взятих із множини А, з нерівності х1 < х2 випливає, що:

а) f(х1) < f(х2) , то функція називається зростаючою;

б) f(х1) > f(х2), функція називається спадною.

Page 12: Формули та правила диференціального числення

Парні та непарні функції.Парні та непарні функції. Озн. 8: Нехай функція f(х) визначена на множині А.Функцію f(х) називають парною, якщо f(–х)= f(х), і непарною, якщо f(–х)=–f(х).

Графік парної функції симетричний відносно осі Оу, а непарної – відносно початку

координат.

Page 13: Формули та правила диференціального числення

Приклади:Приклади:1) Функція 1) Функція у=ху=х22+2+2 є парною. Ії графік є парною. Ії графік симетричний відносно осі симетричний відносно осі ОуОу..2) Функція не непарною. Ії графік 2) Функція не непарною. Ії графік симетричний відносно початку координат.симетричний відносно початку координат.3) Функція 3) Функція у=2х+2у=2х+2 не є парною та не є не є парною та не є непарною. Така функція називається ні парною непарною. Така функція називається ні парною ні непарною.ні непарною.

ху 8

1). 2). 3).

Page 14: Формули та правила диференціального числення

Періодичні функції.Періодичні функції.Озн. 9: Функція f(х), визначена на

всій числовій прямій, називається періодичною, якщо існує таке число

Т, що f(х+Т)= f(х). Число Т називається періодом

функції. Якщо Т – період функції, то її

періодами є також числа кТ, де к є Z.

Page 15: Формули та правила диференціального числення

Перетворення графіка функційПеретворення графіка функцій 1. Графік функції y=f(x)+b отримуємо паралельним перенесенням вздовж осі Оуна величину, що дорівнює b.

Page 16: Формули та правила диференціального числення

Перетворення графіка Перетворення графіка функційфункцій2. Графік функції y=f(x+а)

отримуємо паралельним перенесенням вздовж

осі Ох на величину, що дорівнює а.

Page 17: Формули та правила диференціального числення

Перетворення графіка Перетворення графіка функційфункцій

3. Графік функції, отримуємо з графіка функції при 0<с<1 за допомогоюстискування в разів ординат останнього, а при с>1 за допомогою розтягування в с разів його ординат із збереженням відповідних абсцис.

Page 18: Формули та правила диференціального числення

Перетворення графіка Перетворення графіка функційфункцій

4. Графік функції , дістаємо з графіка функції при 0<k<1 за допомогою збільшенням в разів абсцис його точок, а при k>1 зменшенням в k разів абсцис його точок із збереженням їхніх ординат.

Page 19: Формули та правила диференціального числення

Приклад: Користуючись графіком функції у=х2, побудувати графік функції у=(х+1)2+2.

.