методичні рекомендації щодо проведення корекційно

Методичні рекомендації щодо проведення корекційно-відновлювальної роботи в ДНЗ

1. Нормативно-правова база:

Перелік документів з питань дошкільної та спеціальної освіти :

Конституція України (ст. 53). Конвенція ООН про права дитини (ст. 23). Закон України про охорону дитинства (ст. 26,27). Закон України про освіту (ст. 37). Закон України про загальну та середню освіту(ст. 9,21). Національна програма «Діти України» від 18.01.1996 р. Наказ « Про утвердження Порядку комплектування дошкільних навчальних закладів ( груп

компенсую чого типу )» Наказ №240/165 від 27.03.2006 р. Наказ «Положення про спеціальну загальноосвітню школу ( школу – інтернат) для дітей ,

які потребують корекції та (або) розумового розвитку». Затверджено 15.09.2008 р. №852. Модельний закон (СНГ) «Про освіту осіб з обмеженими можливостями здоров’я»(спеціальна

освіта). Постанова №20-5 від 7.12.2002 р. Наказ «Про концепцію державного стандарту спеціальної освіти для дітей з особливими

потребами» від 23.06.99р. №7/5-7 Наказ «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей , які

потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» від 5.07.2004 р. №848. Наказ №1059 від 01.10.2012 року Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Про

затвердження Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах"

2. Нормативне навантаження:Групи для дітей із ЗНМ

Вік дітейПрограма

по якій працюють педагогиКількість

підгрупових занятьКількість

індивідуальних занять

Молодший дошкільни

й вік

Ю.В. Рібцун «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ» Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Лист №1 /11 – 9371 від 11.10.2010 р.)

5 занять на тиждень по 10-15 хвилин

проводяться кожного дня

після підгрупових

занять по 10 хв. на кожну дитину

Середній дошкільни

й вік

Трофименко Л.І. «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ» Схвалено Міністерством освіти і науки України для використання в навчально-виховному процесі (Лист МОН України №1 /11- 42 від 11 січня 2007 р.)

5 занять на тиждень по

20 хвилин



занять по 10 хв. на кожну дитину

Старший дошкільни

й вік

Трофименко Л.І. "Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення". Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №1/11-18794 від 05.12.2012)

4 заняття на тиждень по 25 хвилин (заняття з грамоти проводиться

фронтально)П’ятий день на тижні

проводиться індивідуальна робота



занять по 10-15 хв. на кожну дитину

Корекційні заняття проводяться в підгрупах.

Групи для дітей з вадами зору

програмно-методичний комплекс «Програма

розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від

народження до 6 років». Київ – 2012

УДК:376.373.2:073

Підгрупові заняття Індивідуальні заняттяТифлопедагог

Ранній вік

Молодший вік

Середній вік Старший вік Ранній вік Молодший вік

Середній вік Старший вік

-- 3 заняття на тиждень

по 15 хвилин

3 заняття на тиждень




проводяться кожного дня по 10 хв. на

кожну дитину







Вчитель-логопедФФНМ

-- -- 2 заняття на тиждень




-- проводяться кожного дня по 10 хв. на






ЗНМ-- -- 3 заняття

на тиждень по

25 хвилин



-- проводяться кожного дня по 10 хв. на






Групи для дітей із ЗПРпрограма розвитку дітей

дошкільного віку із затримкою психічного

розвитку від 3 до 7 років "Віконечко".

Рекомендована Міністерством освіти і науки України (лист

№1/11-6943 від 12.04.13)

Дефектолог

Підгрупові заняття Індивідуальні заняттяМолодший вік Середній вік Старший вік Молодший вік Середній вік Старший вік



20 хвилин


25 хвилин

проводяться кожного дня по 10 хв. на кожну

дитину


дитину


дитину

Групи для дітей із ФФНМ

програмно-методичний комплекс Ю.В. Рібцун "Корекційна робота з

розвитку мовлення дітей 5 року життя із фонетико-

фонематичним недорозвитком мовлення".

Рекомендованим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту

України (лист №1/11-18798 від 05.12.2012)

Вчитель-логопед

Підгрупові заняття Індивідуальні заняттяМолодший вік Середній вік Старший вік Молодший вік Середній вік Старший вік



20 хвилин


25 хвилин


дитину


дитину


дитину

Групи для дітей із заїкуватістю

методичні рекомендації «Корекційно-

відновлювальна робота з дітьми дошкільного віку із заїкуватістю» Затверджено

навчально-методичною радою МК Пр.№2 від

26.10.2011

Вчитель-логопед

Підгрупові заняття Індивідуальні заняттяСередній вік Старший вік

(підготовча група)Середній вік Старший вік

(підготовча група)5 занять

на тиждень по 35 хвилин з однією

підгрупою дітей (заняття по підгрупах чергуються)


60 хвилин з однією підгрупою дітей (заняття по

підгрупах чергуються)

проводяться кожного дня по 10-15 хв. на кожну

дитину

проводяться кожного дня по 15 хв. на кожну дитину

3. Перелік ділової документації:

Наказ №1059 від 01.10.2012 року Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах"

Відповідно до статті 11 Закону України " Про дошкільну освіту ", пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р.№1242 " Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади", з метою встановлення єдиних вимог до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у дошкільних навчальних закладах

НАКАЗУЮ:

Затвердити Примірну інструкцію з діловодства у дошкільних навчальних закладах (далі - інструкція ), що додається

7. Вчитель - дефектолог, вчитель - логопед :

7.1. План роботи.

7.2. Книга обліку дітей із зазначенням діагнозу.

7.3. Картка мовленнєвого розвитку кожної дитини.

7.4. Індивідуальна картка розвитку дитини.

7.5.Книга аналізу результативності корекційної роботи з дітьми .

7.6.Витяги з протоколів психолого - медико - педагогічної консультації на кожну дитину.

7.7. Книга взаємодії між вчителем-дефектологом, вчителем-логопедом і вихователями груп.

7.8. Графік роботи кабінету , затверджений керівником закладу.

7.9. Картотека дидактичних ігор, методичних розробок (конспекти різних видів роботи

з дітьми тощо.

Методичні рекомендації до ведення ділової документації :

7.1. План роботи.

1. Перспективний план корекційно - відновлювальної роботи складається педагогом на весь навчальний рік. У плані окреслюється організаційно-педагогічна робота та вказуються орієнтовні завдання на кожен місяць.

2. Календарний план складається на кожен місяць у формі таблиці, де зазначається склад підгруп та основні напрями корекційної роботи.

3. У плані підгрупових занять зазначається дата, тема і мета заняття. Описується його хід із зазначенням форм і методів роботи. План складається педагогом згідно графіка підгрупових занять.

4. У плані індивідуальної роботи зазначається дата, прізвище, ім'я дитини, завдання корекційного впливу.

7.2. Книга обліку дітей із зазначенням діагнозу.

У книзі обліку дітей зазначається дата народження дитини, номер протоколу, діагноз та рекомендований період перебування у ДНЗ.

7.3. Картка мовленнєвого розвитку кожної дитини.( вчителі-логопеди )

Додається індивідуальний план корекційно - відновлювальної роботи на навчальний рік.

7.4. Індивідуальна картка розвитку дитини. ( вчителі-дефектологи , тифлопедагоги)

Додається індивідуальний план корекційно - відновлювальної роботи на навчальний рік.

7.5.Книга аналізу результативності корекційної роботи з дітьми.

Ведеться з метою формування загальних уявлень щодо динаміки розвитку дошкільників. В кінці року пишеться звіт про результати корекційно - відновлювальної роботи та виконання перспективного плану організаційно - педагогічної роботи за навчальний рік.

7.6. Витяги з протоколів психолого - медико - педагогічної консультації на кожну дитину.

Протоколи та направлення ПМПК повинні відповідати кількості дітей групи та зберігатися у завідувача ДНЗ, а ксерокопія у педагога.

7.7. Книга взаємодії між вчителем-дефектологом, вчителем-логопедом і вихователями групи.

Забезпечує послідовність і наступність корекційної роботи. Педагог рекомендує ігри та вправи, бесіди, а також доцільні форми підготовчої роботи для закріплення навчального матеріалу як для підгрупових, так і індивідуальних занять, а вихователь фіксує у книзі результати її проведення.

7.8. Графік роботи кабінету, затверджений керівником закладу.

7.9. Картотека дидактичних ігор, методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми тощо).

Програмове забезпеченням навчального процесу:1. Планування роботи в дошкільному закладі здійснюється за програмою виховання та

навчання дітей від двох до семи років «Дитина» (наук. кер. Проскура О. В., Кочина Л. П., Кузьменко В. У., Кудикіна Н. В.)

2. Планування роботи з дітьми молодшого віку із ЗНМ здійснюється за програмно-методичним комплексом Ю.В. Рібцун «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ.» Рекомендованим Міністерством освіти і науки України (Лист №1 /11 – 9371 від 11.10.2010 р.) та методичними рекомендаціями "Організація корекційно-відновлювальної роботи з дітьми молодшого віку із ЗНМ", затвердженими навчально-методичною радою МК Пр.№4 від 16.09.09.

3. Планування роботи з дітьми середнього віку із ЗНМ здійснюється за програмно-методичним комплексом Л.І.Трофименко «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ». Схвалено Міністерством освіти і науки України для використання в навчально-виховному процесі.(Лист МОН України №1 /11- 42 від 11 січня 2007 р.)

4. Планування роботи з дітьми старшого віку із ЗНМ здійснюється за програмно-методичним комплексом Трофименко Л.І. "Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення". Рекомендованим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №1/11-18794 від 05.12.2012) та методичними рекомендаціями «Організація корекційно-відновлювальної роботи з дітьми старшого віку із ЗНМ» Затверджених навчально-методичною радою МК Пр.№4 від 16.09.09.

5. Планування роботи з дітьми із ФФНМ здійснюється за методичними рекомендаціями "Корекційно-відновлювальної роботи з дітьми старшого віку із ФФНМ.» Затверджених навчально-методичною радою МК Пр.№4 від 27.08.2010 та програмно-методичним комплексом Ю.В. Рібцун "Корекційна робота з розвитку мовлення дітей 5 року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення". Рекомендованим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України(лист №1/11-18798 від 05.12.2012)

6. Планування роботи з дітьми дошкільного віку із ЗПР здійснюється за програмою розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років "Віконечко". Рекомендованою Міністерством освіти і науки України(лист №1/11-6943 від 12.04.13) та методичними рекомендаціями "Корекційно-відновлювальна робота з дітьми дошкільного віку із ЗПР» Затверджено навчально-методичною радою МК Пр.№2 від 26.10.2011

7. Планування роботи з дітьми дошкільного віку із заїкуватістю за методичними рекомендаціями «Корекційно-відновлювальна робота з дітьми дошкільного віку із заїкуватістю» Затвердженими навчально-методичною радою МК Пр.№2 від 26.10.2011

8. Планування роботи з дітьми із вадами зору здійснюється на основі програмно-методичного комплексу "Програма розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від народження до 6 років". Рекомендованого Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України(лист №1/11-18797 від 05.12.2012).

9. Планування роботи з дітьми дошкільного віку з розумовою відсталістю здійснюється за програмою розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю. Рекомендованою Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-6940 від 12.04.2013)

10. Планування роботи з дітьми дошкільного віку зі зниженим слухом здійснюється за програмою розвитку дітей дошкільного віку зі зниженим слухом "Стежки у світ". Рекомендованою Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6942 від 12.04.2013)

4. Взаємозв’язок у роботі логопеда та вихователів

Основні напрямками роботи логопеда та вихователів логопедичних груп.

Мовленнєва функція є однією з найважливіших психічних функцій.У процесі мовленнєвого розвитку формуються вищі форми пізнавальної діяльності, здатності

до понятійного мислення. Значення слова вже саме по собі є узагальненням і у зв'язку з цим являє собою не тільки одиницю мовлення, але є й одиницю мислення. Вони не тотожні і виникають в якійсь мірі незалежно один від одного. Але в процесі психічного розвитку дитини виникає складна, якісно нова єдність - мовленнєве мислення.

Оволодіння дитиною мови сприяє усвідомленню, плануванню і регуляції його поведінки. Мовленнєве спілкування створює необхідні умови для розвитку різних форм діяльності та участі в колективній праці.

Порушення мови, обмеженість мовленнєвого спілкування можуть негативно впливати на формування особистості дитини, викликати психічні нашарування, специфічні особливості емоційно-вольової сфери, сприяти розвитку негативних якостей характеру (сором'язливості, нерішучості, почуття неповноцінності).

Все це негативно позначається на оволодінні грамотою, на успішність у цілому, на вибір професії.

Роль і значення логопеда полягає в тому, щоб допомогти дитині подолати мовленнєві порушення і тим самим забезпечити повноцінний та всебічний розвиток.

Логопед повинен вміти розпізнавати мовленнєві порушення, володіти прийомами і методами їх усунення і корекції, проводити профілактичну роботу з попередження таких порушень, володіти спеціальними методами навчання дітей з мовленнєвими розладами в дошкільному, добре знати психологічні особливості дітей з мовленнєвою патологією, володіти прийомами і методами їх виховання, корекції та розвитку у них вищих кіркових функцій. Логопед повинен бути гранично терплячий, тактовний і доброзичливий до дитини з мовленнєвою патологією, до його батьків. Повинен бути обережним в оцінці тяжкості і особливо - механізмів порушень мови, прогнозу. Враховувати зовнішні прояви мовленнєвих розладів, їх сутність, так як багато хто з них, навіть різко виражені, можуть бути тільки одним з проявів важко поточних нервово-психічних захворювань.

Робота логопеда будується в тісному зв'язку з вихователями групи, в якій він працює, і іншими співробітниками дошкільного закладу.

Закінчивши обстеження дітей-логопатів, логопед знайомить вихователів з основними дефектами в мовному розвитку кожної дитини (відповідно до мовної карти), особливо детально зупиняється на змісті корекційного навчання дітей, що мають найбільш важкі відхилення в мовленні. Логопед визначає вимоги до мовлення окремих дітей на різних етапах навчання.

Кожен вихователь повинен добре чути дефекти вимови звуків, аграматизми в мовленні дітей, чітко уявляти картину мовленнєвого порушення, знати, у кого з дітей звуки в даний час знаходяться в стадії постановки, закріплення або диференціації. Це дає можливість повсякденно стежити за мовленням дітей і поправляти їх на заняттях і поза занять з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Вихователь дитячого садка для дітей з порушенням мови крім корекційних завдань, спрямованих на усунення недоліків в сенсорній, афективно-вольової, інтелектуальної сферах, звертає особливу увагу на корекцію наявних відхилень у розумовому та фізичному розвитку, на збагачення уявлень про навколишній світ і вдосконалення збережених аналізаторів. Цим створюється основа для сприятливого розвитку компенсаторних можливостей дитини. Це в кінцевому результаті впливає на ефективне оволодіння мовленням.

Компенсація мовленнєвого недорозвинення дитини, її соціальна адаптація та підготовка до подальшого навчання в школі залежить від оволодіння тими ж видами діяльності, які передбачені програмою масового дитячого саду.

Вихователь повинен приділяти особливу увагу розвитку сприйняття, мотивації, доступних форм словесно-логічного мислення.

Особлива увага повинна приділятися розвитку пізнавальних інтересів дітей. При цьому потрібно враховувати своєрідність відставання у формуванні пізнавальної активності, яке складається у дітей під впливом мовленнєвого дефекту, звуження контактів з оточуючими, неправильних прийомів виховання та інших причин.

В обов'язки вихователя входить також створення доброзичливої обстановки в дитячому колективі, зміцнення віри дітей у власні можливості, згладжування негативних переживань, пов'язаних з мовленнєвою неповноцінністю, формування інтересу до занять.

Робота вихователя з розвитку мовлення в багатьох випадках передує логопедичні заняття, забезпечуючи необхідну пізнавальну базу для формування мовленнєвих умінь. В інших випадках вихователь зосереджує свою увагу на закріплення результатів, досягнутих на логопедичних заняттях.

В обов'язки вихователя також входить повсякденне спостереження за станом мовленнєвої діяльності дітей у кожному періоді корекційного процесу, контроль за мовленнєвою активністю, за правильним використанням звуків, відпрацьованих граматичних форм і т.п. У разі необхідності вихователь в тактовній формі виправляє мовлення дитини.

Мовлення самого вихователя, як і логопеда, повинна служити зразком для дітей з мовленнєвими порушеннями: бути чіткою, гранично виразною, добре інтонованою. Слід уникати складних інвертованих конструкцій, оборотів, вступних слів, які ускладнюють розуміння мови.

В обов'язки вихователя входить гарне знання індивідуальних особливостей дітей з мовленнєвою патологією, по-різному реагуючих на свій дефект, на комунікативні труднощі, на зміну умов спілкувань.

Особлива увага вихователя повинна бути звернена на дітей з пізнім початком мовлення, маючих обтяжений анамнез, що відрізняються психофізіологічної незрілості. Не слід фіксувати увагу дітей на виникнення можливих запинок у мовленні, повторенні перших складів і слів. Про такі прояви необхідно відразу ж повідомити логопеду.

Вихователь формує у дітей інтерес до занять з розвитку мовлення. У процесі занять вихователь продовжує навчати дітей слухати мовлення оточуючих, розрізняти на слух слова, близькі за звучанням, але різні за змістом (рак-лак, мишка-миска і т.п.), виділяти звук у слові, підбирати картинки та іграшки на заданий звук. Використовуючи малюнки, вихователь дає зразок правильної вимови і вимагає від дітей багаторазового відтворення слів з певними звуками. При цьому підкреслюється, що слово треба вимовляти так, щоб були чітко чути всі звуки. Слова вимовляються голосно і тихо, швидко і повільно, з різною інтонацією.

Вихователь широко використовує в роботі різні ігрові вправи, які допомагають закріплювати у дітей навички правильної вимови, розвивати фонематичний слух. Регулярно (1 - 2 рази на

тиждень) вихователь проводить вранці або в другій половині дня спеціальні «вправи на слова», розраховані на 5 - 7 хвилин. Дитина чує слово і називає звуки, з яких воно складається. Ці вправи виховують у дітей вміння вслухатися звуковий склад слова, що полегшує освоєння навичок звукового аналізу.

Вихователь працює також за завданням логопеда. Щовечірні завдання для дітей логопед записує в книзі взаємодії. На вечірню корекційну роботу плануються завдання для 5 - 7 дітей. Рекомендується наступні види вправ: закріплення добре поставлених звуків (вимова складів, слів, речень); повторення віршів, оповідань; вправи на розвиток уваги, пам'яті, логічного мислення, фонематичного слуху, навику звукового аналізу та синтезу.

У процесі корекційної роботи вихователем приділяється велика увага розвитку дрібної моторики. Так, у не навчальний час вихователь може запропонувати дітям складати мозаїку, тренуватися в застібанні і розстібанні одягу, зав'язуванні і розв'язуванні шнурків, збирати олівці різного розміру та ін.

Логопед і вихователь працюючи спільно і допомагаючи один одному, досягають єдиної мети: виховують у дитини правильне мовлення, психо-емоційну сферу, готують до успішного навчання в школі.

Виконавець: Методист МК Азовська Н.В.

13.01.2016

методичні рекомендації щодо проведення корекційно

Education