Концепціясвітлиці українського слова

Ідея проекту світлиці українського слова: В. В. Стрілько, голова Міжнародної громадської організації "Конгрес захисту української мови".Автори концепції світлиці: Н. М. Грабар, С. І. Мірошник, Т. А. Федорчук, Н. В. Яременко - співробітники КОІПОПК.Виконавці проекту світлиці: педагогічний та учнівський колектив Щасливського НВК (Ю. Ю. Йовбак, директор Щасливського НВК Бориспільського району Київської області).Управлінська координація: КОІПОПК.Учасники проекту світлиці Міжнародна громадська організація "Конгрес захисту української мови", батьки.

Нормативні орієнтири:

Конституція України; Закон України "Про мови в Українській РСР"; Національна доктрина розвитку освіти в Україні у XXI

столітті; Постанова Кабінету Міністрів України №1546 від 02.10.2003 р.

"Про затвердження Державної Програми розвитку і функціонування української мови на

2004-2010 роки"; Розпорядження обласної державної адміністрації № 374 від

22.06.04 р. "Про затвердження обласної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки";

Методологічна основа концепції: теорія наукового пізнання; філософські, психолого-педагогічні й методичні ідеї та

висновки про формування і розвиток національно свідомої особистості; наукове обґрунтування інновацій в обладнанні та унаочненні сучасних загальноосвітніх навчальних закладів; суспільні тенденції модернізації освіти в Україні.1. Роль української мови в національному відродженні державності

"Яка краса відродження країни,.." - влучно процитував в одній з мовознавчих статей дослідник українського слова С.Караванський [6, с.206]. Автор публікації відразу додав: "Добре, коли краяни знають, що таке відродження і з чого його починати" [Там само]. У

книзі іншого відомого вітчизняного вченого Л.Залізняка визначено: "Народ або грецькою мовою етнос - це історично сформована людська спільнота, яка відрізняється від сусідів окремою власною територією (батьківщиною), культурою, мовою, психічним складом та самосвідомістю. Народ, що історично дозрів до створення власної держави, називають нацією. Отже, нація - це вища стадія розвитку етносу, на якій останній творить -національну державу. В сучасному світі народ може цивілізовано існувати лише у формі нації, тобто у власній державі" [5, с.6].

Ці думки є дуже близькими до тверджень педагога К.Ушинського, який у статті "Рідне слово" стверджував: "Коли зникає народна мова, - народу нема більше!.. Відберіть у народу все - і він усе може повернути; але відберіть мову, і він ніколи більше вже не створить її; нову батьківщину навіть може створити народ, але мови - ніколи: вимерла мова в устах народу - вимер і народ". Бо ж "мова народу - кращий, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина... Мова -найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує віджилі, живущі та майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле" [ 18, с 109, 110].

У цих міркуваннях ученого важливими є такі аспекти: сутність, роль та доля мови. Причина цього в природно-суспільній та універсальній сутності феномена мови, який виражає людську форму буття та свідомості кожної нації. Отож можемо стверджувати, що мовне питання в Україні - це проблема її духовного відродження, становлення її державності й незалежності. А прагнення нації бути незалежною та гідною в європейському та світовому співтоваристві повинно найти своє відбиття передусім у рідній мові. Мова як одна з головних ознак кожної нації є її генетичним кодом, який поєднує минуле із сучасним, програмує майбутнє і забезпечує буття людської спільноти у вічності. Через мову дитина засвоює спосіб мислення народу, "реалізовується в культурі думки, культурі праці й культурі мови" [16, с.З]. Школі ж належить провідна роль у національному, мовному та мовленнєвому вихованні підростаючого покоління, що в наш час має винятково важливе значення. Завдання розвитку високої мовної та комунікативної культури, досягнення високого рівня оволодіння рідною мовою має стати одним із головних напрямів діяльності школи. Вивчення мови -це площина, з якої починається пізнання світу, свого народу, основ духовності. "Без усякої іншої науки ще можна обійтися, -стверджував І. Срезневський, - без знання рідної мови обійтися не можна" [12, с.60 ].

Безумовно, сприяти реалізації зазначеного вище повинні уроки української мови й літератури, україно- та народознавства, позакласна робота з предмета (творчі конкурси, учнівські дослідження, олімпіади, різноманітні заходи тощо). Нашій мові потрібен вогонь любові, потрібна духовна міць. Любов до рідного слова - це любов до здорової духовності, до знання,

інтелігентності, благородства, справедливості, це найприродніше й найглибинніше духовне начало людського буття. І ми повинні жити вірою в те, що наша національна мова як головний носій і виразник нашого народного духу не знівелюється, а окріпне, посяде заслужене багатостраждальною історією свого розвитку (а часто -виживання в умовах неодноразових заборон) почесне місце єдиної державної, справді рідної для українців, такої, що живе в їхніх душах та мовленні. Бо вічною є багатюща культура української пісні, Шевченкового слова, Франкової думки, Леси-ного заклику! І неабияку роль у даній роботі, на наш погляд, мають відігравати спеціально обладнані сучасні світлиці української мови, призначенням яких є сприяння розвитку знань та уявлень школярів про українську культуру взагалі та мовну й мовленнєву зокрема, виховання творчої, національно свідомої молоді, якій притаманне почуття патріотизму.

2. Світлиця українського слова в загальноосвітньому навчальному закладі

2.1. Поняття світлиці українського слова

Щоб чітко визначити окреслене поняття, звернемося до "Великого тлумачного словника сучасної української мови". У ньому подано таке значення терміну "світлиця": "Світлиця -чиста, світла, парадна кімната в будинку" [2, сі 108]. Враховуючи зазначене вище, закономірно визначаємо поняття "світлиця українського слова" як "спеціально обладнану класну кімнату (навчальну аудиторію) загальноосвітнього навчального закладу, що повинна сприяти народознавчій, мовній, мовленнєвій та мовознавчій компетенції й культурі учнів, розвитку духовно багатої, національно свідомої особистості".

2.2. Мета діяльності й завдання світлиці українського слова

Метою діяльності світлиці українського слова є допомога у формуванні творчої, національно свідомої, духовно багатої, мовної особистості в навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу.

Завданнями світлиці українського слова є сприяння:

усвідомленню учнівською молоддю своєї етнічної належності, освоєнню рідної мови як національної цінності;

вихованню поваги до культури, традицій, історії та мови рідного народу;

поглибленню морального, духовного, громадянського та патріотичного виховання, формуванню почуття гордості за свій народ, рідний край, видатних діячів та відповідальності перед державою та суспільством;

вихованню школярів ідейними провідниками утвердження єдиної державної української мови в суспільстві;

розвитку інтересу до вивчення рідної мови й культури, її історії;

вивченню української мови як природно-суспільного та культурно-національного феномена;

формуванню високої мовної культури, оволодінню літературною української мовою;

удосконаленню культури мовлення і спілкування; дослідженню української мови, її сучасного стану; набуттю знань із мовознавства, історії його розвитку та інших

галузей наук про мову; розвитку пізнавальної активності учнів, удосконаленню їхніх

умінь і навичок самостійної роботи з різними джерелами, аналізу та систематизації, узагальнення матеріалу.

2.3. Функції світлиці українського словаФункціями світлиці українського слова є:

проведення навчальних занять з української мови, літератури, народознавства, інтегрованих уроків;

проведення тренінгів спілкування;

забезпечення умов для самостійної роботи учнів з вивчення мови та мовознавства;

проведення факультативної роботи з предмета;

проведення позакласної роботи з української мови, літератури, народознавства (діяльність гуртків, товариств, студій; вечори тощо);

проведення зустрічей з письменниками, вченими; підготовка школярів до участі у творчих конкурсах,

предметній олімпіаді; організація занять та підготовка до конкурсу-захисту

учнівських робіт у МАН України.

2.4. Напрями діяльності світлиці українського слова

Напрямами роботи світлиці українського слова є такі:

рідна мова як природно-суспільний та культурно-національний феномен українського народу;

мова як культурне надбання народу; мова і держава; українська мова у світі; історія української мови; функції мови; українська мовна система; сучасна літературна мова; культура спілкування; мовний етикет; мова і практична риторика;

основи мовознавства; видатні вітчизняні мовознавці;

мова і фольклор.