Українська мова3 клас

Тема. Практичне ознайомлення з фразеологізмами. Пояснення їх значення шляхом добору синонімів.

Мета. Ознайомити учнів з фразеологізмами; вчити пояснювати їх значення шляхом добору синонімів;розвивати мовне чуття, інтерес до вивчення рідної мови, увагу до лексичних значень слів, уміння користуватися ними;виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: таблиця « Слово. Значення слова», тематичні малюнки, картки для індивідуальної та групової роботи, різнобарвні листочки.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Стали,дітки всі рівненько,Усміхнулися гарненько,Настрій на урок взялиЙ працювати почали.

Працюватимем старанно,Щоб почути в кінці,Що в нашім класіДіти просто молодці!

Сідайте, діти! На уроціЗустрілися ми знову.Про нашу мову чарівнуПоведемо розмову.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

2.1. Гра « Збери слово»

- Зберіть слова із складів, записаних на дошці.

Ли, ве, кий; ро, вий, здо; ний, кри, хіт

- Прочитайте слова, які ви записали. (Великий, здоровий, крихітний).

- Яке слово зайве серед них? Чому?

- Що можна сказати про його значення?

(Це слово протилежне за значенням до інших слів, антонім).

2.2. « Мозковий штурм»

- Думай швидко, говори правильно.

Запитання.

- Основна одиниця мови… (слово).

- Слова бувають:.. і ...(однозначні і багатозначні).

- Слова: ключ, замок, лінійка – це …(багатозначні).

- Синоніми – це …( близькі за значенням слова).

- Антоніми – це …( протилежні за значенням слова).

- Говорити, балакати, розповідати – це слова…(синоніми).

- Лелека, бусол, чорногуз – це слова…( антоніми).

2.3. Каліграфічна хвилинка.

- Запишіть каліграфічно букви,сполучення букв, назву місця.

Ж ж ЖЖ жж жо ов вт те жовтень

- Поясніть назву місяця.

- Наші учні працювали у « Довідкому бюро».

2.4. Довідкове бюро

Учень 1. У народі цей місяць називали « хмурень», « зазимник», «листопадень», а ще – « весільник», оскільки в жовтні починали справляти весілля.

Учень 2. Відносно недавно в Україні почали називати десятий місяць жовтнем. Бо усі довколишні гаї, ліси, парки зодягаються у жовтогарячий колір.

2.5. Складання речення зі словом жовтень

- Складіть речення з цим словом.

- Запишемо речення на дошці: Жовтень гаптує клену сорочку.

- Вкажіть граматичну основу речення.

- Складіть схему речення.

- Поясніть значення слова гаптує.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми проведемо осінню подорож до славетної країни Лексикології. Править цією країною Слово. У нього є свої помічники. Ось вони.

- Але поряд з цими словами в українській мові вживаються словосполучення, які не можна розривати. Вони мають цілісне значення. А як вони називаються ви дізнаєтесь розгадавши анаграму.

Зеофразмилогі – фразеологізми

- Молодці. Так на сьогоднішньому уроці ми будемо вивчати фразеологізми. Сподіваюсь, ви будете добре, старанно працювати і дізнаєтесь багато нового.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

4.1. Робота за схемами, тематичними малюнками.

Як кіт наплакав Замітати сліди

- Розгляньте малюнки, прочитайте підписи.

- В якому значенні вживаються ці словосполучення?

- Але ці ж сталі словосполучення можуть вживатися і в переносному значенні. І тоді такі словосполучення називатимуться фразеологізмами.

омоніми антоніми

синонімибагатозначні

однозначні

фразеологізми

слово

- І яке значення вони матимуть в поданих прикладах, спробуємо здогадатися. Коли так говорять: як кіт наплакав; замітати сліди?

4.2. Пояснення вчителя.

- Фразеологізми – це частина українського фольклору,вони становлять наше мовне національне багатство. Це золоті зерна народної мови. Чим більше і частіше ви вживаєте у своєму мовленні фразеологізми, тим яскравіше,дотепніше ви зможете висловити свою думку.

4.3. Робота в парах

- На основі поданих слів і малюнків утворіть фразеологізми; спробуйте пояснити їх значення.

Вішати Рука за Зарубати на

Задирати На швидку Водити за

- Зачитайте записані фразеологізми. Як ви їх розумієте?

4.4. Метод « Прес»

- Прочитайте словосполучення, поясніть, де просте словосполучення, а де – фразеологізм.

Клювати зерно; Дівчинка радіє; Пасти корів;

клювати носом. душа радіє. пасти задніх.

(Діти починають свою відповідь словами : « Я вважаю, що …». Продовжують обґрунтуванням «тому,що». Так аналізують всі словосполучення.)

- Молодці. Ви правильно визначили фразеологізми. А тепер давайте доберемо до них синоніми .

Клювати носом – дрімати.

Душа радіє – весело.

Пасти задніх – відставати.

4.5. Фізкультхвилинка

Фразеологізм – стійке поєднання слів

V. Систематизація і узагальнення знань

5.1. Робота з підручником. Вправа 144

5.2. Гра «Заміни одним словом». Коментоване письмо

- Замініть вислови-фразеологізми одним словом-синонімом і запишіть їх.

Байдики бити – ( лінуватися);

Взяти ноги на плечі – ( побігти);

Набрати води в рот – (замовкнути);

Викинути з голови – ( забути);

Вертітися під ногами – ( заважати);

Пекти раків – ( почервоніти).

- Складіть речення з будь-яким висловом.

(Діти зачитують речення. Вибирають найбільш вдале.)

5.3. Робота в парах

- Перед вами деформовані речення. Відредагуйте їх, запишіть. Вкажіть фразеологізми. Як ви їх розумієте?Доберіть усно слова-синоніми.

Наш, на, дідусь, руки, майстер, всі.

Бабуся, до, піклування, коси, нас,сивої, про.

У, тиждень, на, п’ятниць, Мишка, сім.

5.4. Гра « Знайди відповідність»

Діти, перед вами картки. Вам потрібно з’єднати слова-фразеологізми лівого стовпчика зі словами-синонімами з правого. Хто швидше справиться із завданням, той і переможе.

Крапля в морі легко

Крок за кроком несподівано

Тримати в голові мало

Як сніг на голову пам’ятати

Як по маслу поступово

5.5. Поетична хвилинка

- Сьогодні ми з вами познайомились із фразеологізмами, навчились пояснювати їх значення, використовувати у своїй мові. А ось послухайте, як поети використовують фразеологізми у своїй творчості.

(Вірш-сценка у виконанні учнів)

Хвастунець

Дівчинка. Хлопчик Толя молодець,Тільки трішки хвастунець.Якось ми ішли на став,Він мені таке сказав:Толя. Слово честі, не хвалюся –Я нічого не боюся!..Дівчинка. Враз на слові цім з дорогиТолі ящірка під ноги.З переляку, у тривозіНаш хвалько мерщій навтік.Та спіткнувся на дорозі Й прикусив собі язик!Хто хвалитись полюбляє,В кого звичка є така,– Хай ці вірші прочитаєІ прикусить язика. - Що можна сказати про Толю?

- Який фразеологізм зустріли у вірші?

- Що він означає?

5.6. Гра « Так чи ні»

- Я зачитую фразеологізми і їх значення, а ви кажете чи правильно я пояснила.

Розбити глека – посваритися ( так).

Бити байдики – лінуватися (так).

Від усієї душі – зі злом ( ні).

Пекти раків – готувати їсти ( ні).

Крутити носом – вередувати ( так).

Намотати на вус – забути ( ні).

Нагострити вуха – уважно слухати ( так).

VI. Підсумок уроку

- Молодці, ви сьогодні працювали на році нагостривши вуха,і багато дізнались і навчились.

6.1. Фразеологічна гра « Найкмітливіший»

- Зараз побачимо хто з вас найкмітливіший і хто найкраще знає фразеологізми. Дайте відповіді на запитання.

- Що можна ловити все життя, але не зловити ніколи? ( Вітер)

- Коли беруть ноги на плечі? ( Коли тікають)

- Що можна ламати без рук і без будь-якого знаряддя? ( Голову)

- Де треба тримати язик? ( За зубами)

6.2. Гра « Мікрофон»

- Наш урок закінчується. Сподіваюсь у вашому мовленні все частіше з’являтимуться фразеологізми.

- Які з них ви запам’ятали сьогодні.

(Діти дають відповіді )

VII. Домашнє завдання

На картах у вас три фразеологізми. Складіть з ними речення. Запишіть у зошити.