ВИДАТНІ ЛЮДИ

РІДНОГО КРАЮ

Підготували учні 11 класуЗШ І-ІІІ ступенів № 8

Світловодської міської ради

Рідну Власівку своєю натхненною працею у післявоєнний період

уславив відомий хліборобГерой Соціалістичної Праці

Гусач Степан Терентійович

(07.03.1906 — 05.12.1986)

ДИТИНСТВО Народившись у бідній селянській родині, він уже з ранніх літ пізнав справжню ціну хліба.Ще будучи дитиною, наймитував у куркулів. Коли у селі почались створюватись колективні господарства, без вагання вступив у колгосп. Працював на різних роботах, вирощував хліб, доглядав коней і волів, бо це тоді була на селі основна тягова сила.

ВОЄННІ ТА ПІСЛЯВОЄННІ РОКИ

У період Великої Вітчизняної війни зі зброєю в руках боронив рідну землю від німецько-фашистських загарбників, за що відзначений урядовими нагородами.

Демобілізувавшись з армії, повернувся у рідне село. Очолив ланку по вирощуванню кукурудзи та інших зернових культур.

До речі, у ланці було 9 жінок. Нелегко доводилось, але не звик фронтовик пасувати перед труднощами.

РОКИ ТЯЖКОЇ ПРАЦІРазом з членами ланки Ганною Якимець,

Катериною Постіл та іншими вивозили у поле на відведену ділянку гний, заготовляли пташиний послід, щоб потім використати його для підживлення рослин. Навіть сніг, кучугури якого були побіля скирт соломи та у лісосмугах, лопатами акуратно вантажили на підводні і перевозили на ділянку, де планували сіяти кукурудзу на зерно. Адже знали, що від запасів вологи у ґрунті значною мірою залежить урожай. І уже перші жнива нелегкого і посушливого 1947 року принесли успіх: кожен з трьох гектарів, що їх доглядала ланка Степана Гусача, видав по 103 центнера кукурудзи в зерні, проса зібрали по 21,6 центнера на кожному з п`яти гектарів, ярої пшениці – по 23 центнери на кожному з 7 гектарів, а на одному дослідному гектарі – по 33 центнери зерна пшениці.

УСПІХИ В РОБОТІ Досягнутий успіх окрилив

ланкового, спонукав його працювати ще краще, ще продуктивніше. Площі,які відводилися ланці під вирощування зернових сільгоспкультур, з року в рік зростали: 20, 48, 94 гектари. І щороку вони віддячували трудівникам за їх сумлінну працю високими врожаями.

ЗАСЛУЖЕНІ НАГОРОДИ Батьківщина високо оцінила

самовіддану працю Степана Гусача, присвоївши йому ще у 1958 році високе звання Героя Соціалістичної Праці з врученням Золотої зірки і ордена Леніна. Другий орден Леніна засяяв на грудях знатного трудівника у 1966 році, а у 1971 році його нагородили орденом «Знак пошани». Степан Терентійович обирався делегатом 3-го Всесоюзного з`їзду колгоспників, що відбувся у 1969 році.

ПОХИЛИЙ ВІК Коли село Власівка стало селищем міського типу і було підпорядковане Кіровоградській області, а Власівський колгосп, в якому працював знатний хлібороб, було переведено в село Ялинці, Степан Терентійович продовжував очолювати ланку, пораючись на землі. Навіть коли вийшов на заслужений відпочинок, ще кілька років працював громадським інспектором по проведенню польових робіт у рідному господарстві.

ЗУСТРІЧ УЧНІВ З РОДИЧАМИ

Степан Терентійович Гусач прожив довге, насичене подіями життя. На його долю випали нелегкі

випробування, викликані і безрадісним босоногим

дитинством, і роками суцільної колективізації, і голодомором

1933 року, війною 1941-1945 років, післявоєнною відбудовою села.

Він усе витримав, переміг. Жителі селища вправі гордитися

славним земляком.